Евристика та ейдетика у феноменології культури

З цього приводу варто зазначити, що на користь тези про первинність орнаменту промовляє вже його поширення в біологічному світі (приміром, т. зв. захисне забарвлення). Дискусія з приводу гіпотези т. зв. натурального макету в походженні первісного мистецтва, що точилася сорок років тому між А. Д. Столяром (її автором) та її критиками (Р. Я. Журовим та ін..), показала, що само по собі копіювання предмета не може привести до появи площинних зображень, які виникають унаслідок абстрагування. Уже зменшення масштабів фігури (приміром, у скульптурі в т. зв. «палеолітичних Венерах» ) свідчить про абстрагування форми від розмірів.

Зазначимо, що така сама ситуація має місце у винахідництві, де «спершу, зазвичай, робиться винахід, а вже потім відшукується його життєвий прототип» (Альтшуллер, 1973, с. 212).

За латинським прислів'ям (з комедії Плавта «Перс»), nomen est omen (ім'я -- це знамено), тож ономастичні позначення, відсилаючи до прототипів, окреслюють також і долю позначеного.

Не важко помітити, що тут майже дослівно повторено славетне визначення алегорії в §46 «Філософії мистекцтва» Ф. Шеллінга!

«Das erste steht uns frei, Beim zweiten sind wir Knechte».

Література

1. Айхенвальд, Ю. А. (1977). Остужев. Москва: Искусство. (Жизнь в искусстве). 264 с.

2. Альтшуллер, Г. С. (1973). Алгоритм изобретения. Изд. 2-е, испр. и допл. Москва: Московский рабочий. 296 с.

3. Арнхейм, Р. (1973). Визуальное мышление. Зрительные образы. Феноменология и эксперимент. Сборник переводов. Ч. 1. Душанбе: Таджикский гос. университет. С. 8-98.

4. Арнхейм, Р (1976). Искусство и визуальное восприятие. Москва: Прогресс. 392 с.

5. Белецкий, А. А. (1972). Лексикология и теория языкознания (ономастика). Киев: Изд. Киевского университета. 212 с.

6. Бройтман, С. Н. (2004). Историческая поэтика. Теория литературы в 2 т. Под ред. Н. Д. Тамарченко. Т 2. Москва: Academia. 362 с.

7. Бур, М., & Иррлиц, Г. (1978). Притязания разума. Из истории немецкой классической философии литературы. Москва: Прогресс. (Общественные науки за рубежом. Философия). 328 с.

8. Грегори, Р Л. (2003). Разумный глаз. Изд. 2-е. (1-е изд. 1979). Москва: Едиториал URSS. Редактор Р Дубровская.

9. Перевод с английского А. И. Когана. 240 с.

10. Денисов, Э. (1972). Композиционный процесс и возможности его формализации при исследовании. Точные методы и музыкальное искусство. Ростов на Дону: Изд. Ростовского университета. С. 12-18.

11. Китаев-Смык, Л. А. (2007). Факторы напряженности творческого процесса. Вопросы психологии. № 3. С. 69-82.

12. Кнебель, М. О. (1961). О действенном анализе пьесы и роли. Москва: Искусство. 132 с.

13. Кнебель, М. О. (1967). Вся жизнь. Москва: Всероссийское театральное общество. 588 с.

14. Корчежинская, В. И., Кузьмина, Т В., & Маляревский А. Л. (1980). Изучение структуры нарушения слухоречевой памяти. Психологический журнал. № 5. С. 82-92

15. Костандов, Э. А. (1983). Функциональная асимметрия полушарий мозга и неосознаваемое восприятие. Москва: Наука. 172 с.

16. Левашов, О. В. (1981). О различии в принципах переработки зрительной информации в правом и левом полушариях головного мозга. Проблемы управления в технике, экономике и биологии. Москва: Наука. С. 207-212.

17. Лейдерман, Н. А. (2010). Теория жанра. Исследования и разборы. Екатеринбург: Уральский гос. пед. институт. 900 с. Лурия, А. Р (1994). Маленькая книжка о большой памяти. Москва: Эйдос. Изд. 2-е. (Изд. 1-е 1965). 102 с.

18. Мочалов, Л. В. (1979). О систематике типов пространственного построения картины. Советское искусствознание 78. Вып. 2. Москва: Советский художник. С. 295-314.

19. Некрасова, Е. А. (1984). Неосуществленный замысел 1920-х годов создания БушЬоІагіиш'а (словаря символов) и его первый выпуск «точка». Памятники культуры. Новые открытия. Письменность. Искусство. Археология. 1982. Ленинград: Наука. С. 99-115.

20. Раушенбах, Б. В. (1980). Пространственные построения в живописи. Очерк основных методов. Москва: Наука. (АН СССР. ВНИИ Искусствознания Министерства культуры СССР). 288 с.

21. Раушенбах, Б. В. (1986). Системы перспективы в изобразительном искусстве. Общая теория перспективы. Москва: Наука. 156 с.

22. Ротенберг, В. С. (1980). Слово и образ: проблема подтекста. Вопросы философии. № 4. С. 152-155.

23. Серебрянников, О. Ф. (1970). Эвристические принципы и логические исчисления. Отв. ред. Бирюков, Б. В. Москва: Наука. 284 с.

24. Слива, Т В. (2014). Меронимы в составе ассоциативно-семантических групп. Науковий часопис Національного педагогічного університету. Сер. 9. Сучасні тенденції розвитку мов. В. 11. С. 223-227.

25. Улановский, А. М. (2010). Идеи феноменологической психологии в контексте современных теорий и представлений. Вопросы психологии. № 2. С. 20-30.

26. Шоломий, К. М. (1969). О различии между эвристическими и неэвристическими программами. Вопросы психологии. № 3. С. 37-45.

27. Юдкін, І. (2019). Феноменологія як методологія історичної поетики. Культурологічна думка. № 16. С. 20-35

28. Юдкін, І. (2020 а). Феноменологічна інтуїція в мистецькій інтерпретації історії. Культурологічна думка. № 17. С. 8-18.

29. Юдкін, І. (2020 б). Художні деталі в семантичному ритмі драматичного твору. Мистецтвознавство України. Т 20. С. 280-287.

30. Якобсон, В. П. (1987). Павел Самойлов. Сценическая биография его героев. Ленинград: Искусство, 206 с.

31. Argyle, M. (1988). Bodily communication. 2nd ed. New York: Methuen. 364 p.

32. Gablick, Susan. (1976) Progress in Art. London: Thames and Hudson. 192 p.

33. Glowinski, M. (1975). On concretization. In: Graff, P., Krzemien-Ojak, S. (eds.). Roman Ingarden and Contemporary Polish Aesthetics. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. P 33-45.

34. Gostuski, D. (1968). Vreme umetnosti (prilog zasnivanju jedne opste nauke o oblicima). Beograd: Prosveta. 406 s.

35. Ingarden, R. (1976). Opoznawaniu dziela literackiego. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. (Ingarden R. Dziela filozoficzne). 468 s.

36. Markiewicz, H. (1975). Places of indeterminacy in literary work. In: Graff, P., Krzemien-Ojak, S. (eds.). Roman Ingarden and Contemporary Polish Aesthetics. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. P 159-171.

37. Metzger, Wolfgang. (1975) Gesetze des Sehens. 3. Vollig neubearbeitete Auflage. (1. Aufl. 1936. 2-Aufl. 1953). (Senkenberg Buch Bd. 54). 676 s.

38. Strzeminski, Wl. (1969). Teoria widzenia. Krakow: Wydawnictwo literackie. 256 s.

39. Yellott, John I., Jr. (1981). Binocular Depth Inversion. Scientific American. Vol. 245. July. N. 1. P 118-125.

References

1. Aihenvald, Yu. A. (1977). Ostujev [Ostuzhev]. Moscow: Iskusstvo. (Jizn v iskusstve). 264 p. (In Russian)

2. Altshuller, G. S. (1973). Algoritm izobreteniya [The Algorithm of Invention]. Izd. 2-e, ispr. i dopl. Moscow: Mos- kovskii rabochii. 296 p. (In Russian)

3. Argyle, M. (1988). Bodily communication. 2nd ed. New York: Methuen. 364 p.

4. Arnheim, R. (1973). Vizualnoe myshlenie [Visual Thought]. Zritelnye obrazy. Fenomenologiya i eksperiment. Sbornik perevodov. Part 1. Dushanbe: Tadjikskii gos. universitet. P 8-98. (In Russian)

5. Arnheim, R. (1976). Iskusstvo i vizualnoe vospriyatie [The Art and Visual Perception]. Moscow: Progress. 392 p. (In Russian)

6. Beletsky, A. A. (1972). Leksikologiya i teoriyayazykoznaniya (onomastika) [Lexicology and the Theory of Language (Onomastics)]. Kiev: Izd. Kievskogo universiteta. 212 p. (In Russian)

7. Broitman, S. N. (2004). Istoricheskayapoetika [HistoricalPoetics]. Teoriya literatury in 2 vols. Edited by N. D. Ta- marchenko. Vol. 2. Moscow: Academia. 362 p. (In Russian)

8. Buhr, M., & Irrlitz, G. (1978). Prityazaniya razuma. Iz istorii nemeckoi klassicheskoifilosofii literatury [Der Anspruch der Vernunft]. Transl. from German by Z. V. Gorlova & V. N. Pavlova. Ed. by A. V Gulyga. Moscow: Progress. (Obschestvennye nauki za rubejom. Filosofiya). 328 p. (In Russian)

9. Denisov, E. (1972). Kompozicionnyi process i vozmojnosti ego formalizacii pri issledovanii [A Composer's Procedure and the Opportunities of its Formalization in Researches]. Tochnye metody i muzykalnoe iskusstvo. Rostov na Donu: Izd. Rostovskogo universiteta. P. 12-18. (In Russian)

10. Gablick, Susan. (1976). Progress in Art. London: Thames and Hudson. 192 p.

11. Glowinski, M. (1975). On concretization. In: Graff, P., Krzemien-Ojak, S. (eds.). Roman Ingarden and Contemporary Polish Aesthetics. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. P 33-45.

12. Gostuski, D. (1968). Vreme umetnosti (prilog zasnivanju jedne opste nauke o oblicima) [The Time of Art (an Introduction to the Foundations of a General Science on Images)]. Beograd: Prosveta. 406 p. (In Serbian)

13. Gregory, R. L. (2003). Razumnyi glaz [The Intelligent Eye], Izd. 2-e. (1-e izd. 1979). R. Dubravskaya (Ed.). Transl. from English by A. I. Kogan. Moscow: Editorial URSS. 240 p. (In Russian)

14. Ingarden, R. (1976). O poznawaniu dziela literackiego [On the Cognition of a Literary Work]. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. (Ingarden R. Dziela filozoficzne). 468 s. (In Polish)

15. Kitaev-Smyk, L. A. (2007). Faktory napryajennosti tvorcheskogo processa [The Factors of Tension in Creative Procedure]. Voprosypsihologii. № 3. P 69-82. (In Russian)

16. Knebel, M. O. (1961). O deistvennom analize piesy i roli [On the Action Analysis of a Play and a Role], Moscow: Iskusstvo. 132 p. (In Russian)

17. Knebel, M. O. (1967). Vsya jizn [All the Life]. Moscow: Vserossiiskoe teatralnoe obschestvo. 588 p. (In Russian)

18. Korchezhinskaya, V. I., Kuzmina, T. V., & Malyarevsky A. L. (1980). Izuchenie struktury narusheniya sluhorechevoi pamyati [The Researches of the Distortions of Memory for Speech and Sound]. Psihologicheskiijurnal. № 5. P. 82-92. (In Russian)

19. Kostandov, E. A. (1983). Funkcionalnaya asimmetriya polusharii mozga i neosoznavaemoe vospriyatie [The Functional Asymmetry of the Hemispheres of a Brain and the Subconscious Perception]. Moscow: Nauka. 172 p. (In Russian)

20. Leiderman, N. A. (2010). Teoriya zhanra. Issledovaniya i razbory [The Theory of Genre. Research and Analyses], Ekaterinburg: Uralskii gos. ped. institut. 900 p. (In Russian)

21. Levashov, O. V. (1981). O razlichii v principah pererabotki zritelnoi informacii v pravom i levom polushariyah go- lovnogo mozga [On the Differences of the Principles of Visual Information's Elaboration in the Left and Right Hemispheres of the Cerebral Brain]. Problemy upravleniya v tehnike, ekonomike i biologii. Moscow: Nauka. P. 207-212. (In Russian)

22. Luria, A. R. (1994). Malenkaya knizhka o bolshoi pamyati [A Little Booklet on the Big Memory]. Moscow: Eidos. Izd. 2-e. (Izd. 1-e 1965). 102 p. (In Russian)

23. Markiewicz, H. (1975). Places of indeterminacy in literary work. In: Graff, P., Krzemien-Ojak, S. (eds.). Roman Ingarden and Contemporary Polish Aesthetics. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. P 159-171.

24. Metzger, Wolfgang. (1975). Gesetze des Sehens [TheLaws of Vision]. 3. Vollig neubearbeitete Auflage. (1. Aufl. 1936. 2-Aufl. 1953). (Senkenberg Buch Bd. 54). 676 p. (In German)

25. Mochalov, L. V. (1979). O sistematike tipov prostranstvennogo postroeniya kartiny [On the Systems of the Types of Spatial Construction of a Picture]. Sovetskoe iskusstvoznanie 78. Issue 2. Moscow: Sovetskii hudozhnik. P 295-314. (In Russian)

26. Nekrasova, E. A. (1984). Neosuschestvlennyi zamysel 1920-h godov sozdaniya Symbolarium'a (slovarya simvolov) i ego pervyi vypusk «tochka» [The Unrealized Draft from the 1920s on the Preparation of Symbolarium (the Dictionary of Symbols) and its first Issue The Point]. Pamyatniki kultury. Novye otkrytiya. Pismennost. Iskusstvo. Arheologiya. 1982. Leningrad: Nauka. P 99-115. (In Russian)

27. Raushenbah, B. V. (1980). Prostranstvennye postroeniya v zhivopisi. Ocherk osnovnyh metodov [Spatial Constructions in the Painting. An Outline of the Principal Methods]. Moskva: Nauka. (AN SSSR. VNII Iskusstvoz- naniya Ministerstva kultury SSSR). 288 p. (In Russian)

28. Raushenbah, B. V. (1986). Sistemyperspektivy v izobrazitelnom iskusstve. Obschaya teoriyaperspektivy [The Systems of Perspectives in the Pictorial Art. The General Theory of Perspective], Moskva: Nauka. 156 p. (In Russian) Rotenberg, V. S. (1980). Slovo i obraz: problema podteksta [Word and Image: The Problems of Implicit Contents]. Voprosy filosofii. № 4. P 152-155. (In Russian)

29. Serebryannikov, O. F. (1970). Evristicheskie principy i logicheskie ischisleniya [The Heuristic Principles and the Logical Calculus]. Ed.-in-chief Biryukov, B. V. Moscow: Nauka. 284 p. (In Russian)

30. Sholomii, K. M. (1969). O razlichii mezhdu evristicheskimi i neevristicheskimi programmami [On the Difference between the Heuristic and Non-Heuristic Programs]. Voprosypsihologii. № 3. P 37-45. (In Russian)

31. Slyva, T. V. (2014). Meronimy v sostave associativno-semanticheskih grupp [Meronyms within Associative-Semantic Groups]. Naukovii chasopysNatsionalnogopedagogichnogo universytetu. Ser. 9. Suchasni tendencii rozvitku mov. Issue 11. P 223-227. (In Russian)

32. Strzeminski, Wl. (1969). Teoria widzenia [The Theory of Vision]. Krakow: Wydawnictwo literackie. 256 s. (In Polish) Ulanovskii, A. M. (2010). Idei fenomenologicheskoi psihologii v kontekste sovremennyh teorii i predstavlenii [The Ideas of Phenomenological Psychology within the Context of the Current Theories and Concepts]. Voprosy psihologii. № 2. P. 20-30. (In Russian)

33. Yakobson, V. P (1987). Pavel Samoilov. Stsenicheskaya biografiya ego geroev [Pavel Samoylov. The Scenic Biography of his Heroes], Leningrad: Iskusstvo. 206 p. (In Russian)

34. Yellott, John I., Jr. (1981). Binocular Depth Inversion. Scientific American. Vol. 245. July. N. 1. P 118-125.

35. Yudkin, І. (2019). Fenomenologiya yak metodologiya istorichnoi poetiki [Phenomenology as the Methodology of Historical Poetics]. The Cultural Ideas. № 16. P 20-35. (In Ukrainian)

36. Yudkin, І. (2020 a). Fenomenologichna intuitsiya v mistetskii interpretatsii istorii. [Phenomenological Intuition in the Artistic Interpretation of History]. The Cultural Ideas. № 17. P 8-18. (In Ukrainian)

37. Yudkin, І. (2020 b). Hudozhni detali v semantychnomu rytmi dramatychnogo tvoru [Artistic Details in the Semantic Rhythm of a Dramatic Play]. Mistectvoznavstvo Ukraini. Vol. 20. P 280-287. (In Ukrainian)

38. Ukrajina chce zavrief generalny konzulat v Presove [Ukraine wants to close the Consulate General in Presov]. (2014, October 22). Aktuality. Sk. (In Slovak)

39. V Humennom po 40 rokoch konci ukrajinska narodnostna skola [After 40 years, the Ukrainian National School ends in Humenne]. (2015, April 9). Humensky Korzar. (In Slovak)

40. Vorotniuk, M. (2016, July). Audyt zovnishnoi polityky: Ukraina-Slovachchyna. [Foreign Policy Audit: Ukraine- Slovakia], Dyskusiina Zapyska. Kyiv: Instytut svitovoi polityky. (In Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru