Трансформація політики пам'яті в умовах глобалізації (на прикладі Туреччини та Індії)

Посиленням правих політичних сил зміщуються й акценти в позиціонуванні значущості різних етнорелігійних складників в історії індійського суспільства. На порядок денний винесено ствердження визначальної ролі тих історичних епох та регіонів, коли на теренах сучасної Індії відбувалися процеси індуського державотворення, зокрема, «Періоду Маратхі» (XVII-XVIII ст.) - часу, коли незалежна власне індуська держава Маратхі (Західна Індія), створена Шіваджі Магараджем у 1674 р. (проіснувала до 1818 р.), успішно чинила опір нашестю Великих Моголів. У XVIII ст. володіння маратхів охопили більшу частину сучасної Індії. їх ослаблення фактично уможливило колонізацію Індії британцями. Деякі науковці вважають початком державницького існування маратхів імперію Ядавів, що датується XII-XIV ст. [31]. Нині кількість маратхів сукупно становить близько 7% населення країни та переважну більшість населення штату Махараштра, також великі їх громади проживають у штатах Гуджарат, Мадх'я-Прадеш, Телангана, Гоа і Карнатака.

Відповідно зазнають широкої коммеморації видатні постаті таких епох - державники, діячі культури, науковці, більшість з яких саме маратхі. У 2017 р. індійський уряд запланував виділити з бюджету 40 млрд. рупій на спорудження меморіального комплексу Чхатрапати Шиваджі на острові в Аравійському морі, неподалік від Мумбаї, перший камінь до якого заклав прем'єр-міністр Н. Моді в грудні 2016 р. [32]. Пам'ятник, висота якого становитиме 210 м., стане найбільшою скульптурою світу, перевершивши розміри статуї Будди в Китаї [33] і буде більш ніж удвічі вищою за статую Свободи в США. Меморіал складатиметься з храму, музею, виставкових галерей, садового ландшафту, лікарні, оглядового майданчика, а також театру, в якому демонструватимуться фрагменти з життя Шиваджі (спорудження комплексу має завершитися у 2019 р.).

У 2003 р. в обіг було введено поштову марку із зображенням Тукарама - філософа, поета, соціального реформатора часів династії Шиваджі (XVII ст.), у 2007 р. йому ж було встановлено пам'ятник в Гаті Мандір Деху, Пуле, Махараштра [34]. У 2004 р. у місті Вадодар (штат Гуджарат) встановлено пам'ятник В.Д. Саваркару. Реалізація цієї ідеї, що виникла ще у 80-х pp. XX ст., стала можливою лише через чверть століття, за нинішнього піднесення індуської компоненти в політиці пам'яті [35]. Коммеморація поширюється й на сферу буденного вжитку: широким попитом користуються декоративні статуетки, що зображають історичних персон періоду індуської державності.

Вкрай прикметним є те, що посилення власне індійської (індуської) складової в проведенні політки пам'яті на сучасному етапі не обов'язково тягне за собою утиск інших складників. Дослідники індуїзму вказують на специфічну й фундаментальну його рису, яку позначили як «інклюзивізм» або «багатошарове мислення». Це - здатність цілковито безконфліктно поєднувати в межах однієї парадигми різні дискурси, у свідомості - кілька різних поглядів. «Індійці звикли до строкатого в культурному відношенні суспільства, в якому безліч різних норм поведінки, цінностей і релігійних систем мирно співіснують одна з одною» [21, с. 121]. Тобто, визнаючи «свою правду», індуси водночас приймають відмінну, а подеколи й протилежну «правду іншого». Піднесення власне індуського періоду державності разом з його героями не означає приниження періодів мусульманської державності на субконтиненті.

Нині державна політика Індії в цілому спрямована на ствердження не суто індуїстського, а передусім загальнодержавного націоналізму шляхом надання регіонам значних преференцій у проведенні політики пам'яті, самостійного формування регіонального політичного символізму. Це поєднується з посиленням заходів задля внутрішнього реформування заснованих на звичаї законів громад у бік забезпечення осібної рівності та стимулювання формування почуття єдності в різноманітності.

З метою врівноваження регіональної осібності загальнодержавними заходами запроваджуються нові форми ствердження спільної індійської ідентифікації. У лютому 2010 р. за ініціативою дизайнера компанії «Memory Company» А. Ядава започатковано загальнонаціональний Інтернет-проект «Індійська пам'ять» («Indian Memory Project») - «живий» онлайн-архів, метою якого є простеження історії Індії в особах і особистих спогадах з використанням архівних фото і текстів. До проекту може приєднатися будь-яка особа і запропонувати власну інформацію й матеріали, що стосуються історії Індійського субконтиненту. У проекті використовуються фотографії, оповіді й листи, знайдені в особистих архівах, в яких висвітлюються теми соціальної трансформації, війни, освіти, релігії та культури, а також вплив, який вони здійснюють на сім'ї, які живуть нині. Проект покликаний сприяти більшій толерантності, порозумінню та здатності навчатися як громадян Індії, так і мешканців сусідніх країн і світу в цілому.

У підсумку варто зазначити, що в політиці пам'яті, як чиннику національної консолідації, застосовується апеляція як до героїчного складника минулого, так і до тих його характеристик і фактів, які демонструють можливості толерантного співіснування різних етносів. Однак характер політики пам'яті, її гнучкість і демократичність забезпечується передусім правовим інструментарієм.

Політика історичної пам'яті виявляє виразний зв'язок і кореляцію з панівним політичним дискурсом країни. Зміна внутрішньополітичної ситуації безпосередньо відбивається на проведенні політики пам'яті і зміщує акценти в усвідомленні власного минулого й у перевизначенні знакових історичних постатей. Зміни в політиці пам'яті означають зміни в семантичній організації простору країни. Політика пам'яті у сучасному глобалізованому світі реагує також на зовнішні виклики, прикладом чого є передусім Республіка Туреччина.

Шлях, який пройшли Туреччина й Індія в трансформаціях політики пам'яті, мав різноспрямовані вектори. Перша рухалася від уніфікації на засадах світськості під егідою титульного етносу, розбудованій на сакралізації історії Республіки, до нинішнього поміркованого етнокультурного плюралізму з його апеляцією до більш ранніх часів імперського минулого. Друга, постійно перебуваючи у складних відносинах з власним минулим, донині послідовно стверджувала й розвивала від початку закладену правову основу етнокультурного плюралізму, однак в останні десятиліття дедалі більше посилює меморіальну складову титульного етносу.

Водночас широкий політико-культурний і, відповідно, меморіальний плюралізм не є гарантією соціальної злагоди, що засвідчує досвід Індії. Однак підсилення етнонаціональної складової провідного етносу в політиці пам'яті, як демонструє приклад тієї ж Індії, не обов'язково є причиною посилення конфліктогенного потенціалу в країні, якщо урівноважується широкими регіональними можливостями.

Трансформація політики пам'яті в сучасних умовах демонструє провідний її ціннісний напрям: від уніфікаційних засад щодо внутрішнього етнокультурного розмаїття (Туреччина) або їх протилежності - «безмежної мультикультурності» (Індія) до урівноваження значущості загальнодержавного складника й титульного етносу зі значущістю етнокультурних і релігійних груп на засадах поваги до прав Іншого. Такий напрям співмірний з ціннісними основами європейської цивілізації.

Список використаних джерел і літератури

1. Национальная политика Турции. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://aheku.org/ forums-m-posts-q-942.html?n=last\

2. I§ik N. E. Politics of Counter-Memory in Turkey: Docudramatizing the Past as a Panacea for Official Discourses? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cm.revues.org/830

3. Zьrcher E-J. Greek and Turkish refugees and deportees 1912-1924. Leiden: Turkology Update Leiden Project, 2003. 238 p.

4. Maessen E. Reassessing Turkish National Memory: the AKP and the Nation. Utrecht University, 2012. 76 p.

5. Семячко А. Политика памяти: как и зачем государства формируют свою историю. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://special.theoryandpractice.ru/politics-of-memory

6. Arango T., Yeginsu C. Peaceful Protest Over Istanbul Park Turns Violent as Police Crack Down // The New York Times. 2013. May 31.

7. Агаджян M. Дискриминационные элементы национальной политики Турции. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.noravank.am/upload/pd^94_ru.pdf

8. Бахревский Е. Политика «нового османизма» Турции и постсоветское пространство // Regnum. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://regnum.ru/news/1467970.html

9. Sali A. Lehзelerde nьfus sava^i II Yeni §afak. 25.10.2004.

10. Курды в Турции: «Мы все парализованы войной» // ЛІГА. Новости. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.liga.net/articles/world/10226294-kurdy_v_turtsii_my_vse_paralizovany_voynoy.htm

11. AK Parti 2023 Siyasi Vizyonu. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.akparti.org.tr/site/akparti/2023-siyasi-vizyon

12. Зinar A. Modernity, Islam, and Secularism in Turkey: Bodies, Places, And Time. University of Minnesota Press, 2005 - 199 p.

13. Parla T., Davison A. Corporatist Ideology In Kemalist Turkey: Progress Or Order? - Syracuse, NY: Syracuse University Press, 2004. 319 p.

14. Королев Д. Путь Турции: в Европу или куда? Наследие и забвение Ататюрка II Пропаганда. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://propaganda-journal.net/10067.html

15. Erdogan salavatlarla kar^ilandi // Dogan Haber Ajansi. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dha.com.tr/haberdetay.asp?Newsid=129692/

16. Турция обещает расширить права курдов и иных меньшинств // BBC. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bbc.com/russian/international/2013/09/130930_turkey_major_reforms

17. Торжественное открытие Храма Богородицы Писидийской в Махмутларе (Аланья) Il Alanya Today. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://alanyatoday.ru/news/213-torzhestvennoe- otkrytie-hrama-bogorodicy-pisidiiskoi-v-mahmutlare-alanja.html%20

18. From Past to Present: Turkey through the Lens of Historical Memory. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.world-affairs.org/past-present-turkey-lens-historical-memory-wac- 1282016-event/

19. Армянские храмы восстанавливаются в Турции и гибнут в Армении. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.regnum.ru/news/1425349.html.

20. Яковлев Г. Турция для турок: опыт построения национального государства. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sputnikipogrom.com/asia/turkey/42647/the-turkish-way/

21. Многоликая глобализация / Под ред. П. Бергера и С. Хантингтона; пер. с англ. В.В. Сапова; под. ред. М.М. Лебедевой. М.: Аспект Пресс, 2004. 379 с.

22. Национальная идея Турции и национальная идея турков 2013 II Око планеты. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://oko-planet.su/politik/politiklist/192369-nacionalnaya-ideya- turcii-i-nacionalnaya-ideya-turkov.html

23. Аватков В.А. Внешнеполитическая идеология Турецкой Республики при правлении Партии справедливости и развития. Автореферат канд. дис. М.: МГИМО (У) МИД России, 2013. 30 с.

24. Worldometers. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.worldometers.info/world- population/india-population/

25. The Constitution of India. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.constitution.org/ cons/india/const.html

26. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире. М.: Изд-во «Весь Мир», 2004. 328 с.

27. Ванина Е.Ю. Индия: История в истории. М.: Наука: Воет, лит., 2014. 343 с.

28. Deshpande P. Creative Pasts: Historical Memory and Identity in Western India, 1700-1960. Columbia University Press, 2007. 320 p.

29. Interview: Prachi Deshpande, Department of History // Center for South Asia Studies. 2006. Vol. 17. P. 2-6.

30. Opposition Boycotts Savarkar Portrait Function // People's Democracy. 2003. Vol. XXVII. № 9. March 02.

31. Gill M.S., Bhardwaj P.D. The Religious Composition of India's Population // Sarjana. 2010. Vol. 25. № 2. December. P. 61-76.

32. Maharashtra's Shivaji Memorial Grows Taller To Top Buddha Statue In China // NDTV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ndtv.com/india-news/maharashtra- government-wants-to-increase-height-of-shivaji-memorial-1673523

33. Shivaji Memorial will be the tallest statue in the world // The Economist Time. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://economictimes.indiatimes.com/slideshows/nation-world/ shivaji-memorial-will-be-the-tallest-statue-in-the-world/tallest-in-the-world/slideshow/57827271. cms

34. Indiamart. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.indiamart.com/proddetail/sant- tukaram-maharaj-7128245730.html

35. Savarkar cries for attention, even in BJP bastion // The Times of India. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://timesofindia.indiatimes.com/city/ahmedabad/Savarkar-cries-for-attention - even-in-BJP-bastion/articleshow/838427.cms/

Размещено на Allbest.ru