Трансформація політики пам'яті в умовах глобалізації (на прикладі Туреччини та Індії)
Розгляд форм і способів здійснення перетворень у політиці пам'яті в останні десятиліття на прикладі Туреччини та Індії. Встановлення елементів досвіду здійснення політики пам'яті Індії та Туреччини, які можуть бути враховані в державній політиці України.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.07.2021 |
Размер файла | 81,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Посиленням правих політичних сил зміщуються й акценти в позиціонуванні значущості різних етнорелігійних складників в історії індійського суспільства. На порядок денний винесено ствердження визначальної ролі тих історичних епох та регіонів, коли на теренах сучасної Індії відбувалися процеси індуського державотворення, зокрема, «Періоду Маратхі» (XVII-XVIII ст.) - часу, коли незалежна власне індуська держава Маратхі (Західна Індія), створена Шіваджі Магараджем у 1674 р. (проіснувала до 1818 р.), успішно чинила опір нашестю Великих Моголів. У XVIII ст. володіння маратхів охопили більшу частину сучасної Індії. їх ослаблення фактично уможливило колонізацію Індії британцями. Деякі науковці вважають початком державницького існування маратхів імперію Ядавів, що датується XII-XIV ст. [31]. Нині кількість маратхів сукупно становить близько 7% населення країни та переважну більшість населення штату Махараштра, також великі їх громади проживають у штатах Гуджарат, Мадх'я-Прадеш, Телангана, Гоа і Карнатака.
Відповідно зазнають широкої коммеморації видатні постаті таких епох - державники, діячі культури, науковці, більшість з яких саме маратхі. У 2017 р. індійський уряд запланував виділити з бюджету 40 млрд. рупій на спорудження меморіального комплексу Чхатрапати Шиваджі на острові в Аравійському морі, неподалік від Мумбаї, перший камінь до якого заклав прем'єр-міністр Н. Моді в грудні 2016 р. [32]. Пам'ятник, висота якого становитиме 210 м., стане найбільшою скульптурою світу, перевершивши розміри статуї Будди в Китаї [33] і буде більш ніж удвічі вищою за статую Свободи в США. Меморіал складатиметься з храму, музею, виставкових галерей, садового ландшафту, лікарні, оглядового майданчика, а також театру, в якому демонструватимуться фрагменти з життя Шиваджі (спорудження комплексу має завершитися у 2019 р.).
У 2003 р. в обіг було введено поштову марку із зображенням Тукарама - філософа, поета, соціального реформатора часів династії Шиваджі (XVII ст.), у 2007 р. йому ж було встановлено пам'ятник в Гаті Мандір Деху, Пуле, Махараштра [34]. У 2004 р. у місті Вадодар (штат Гуджарат) встановлено пам'ятник В.Д. Саваркару. Реалізація цієї ідеї, що виникла ще у 80-х pp. XX ст., стала можливою лише через чверть століття, за нинішнього піднесення індуської компоненти в політиці пам'яті [35]. Коммеморація поширюється й на сферу буденного вжитку: широким попитом користуються декоративні статуетки, що зображають історичних персон періоду індуської державності.
Вкрай прикметним є те, що посилення власне індійської (індуської) складової в проведенні політки пам'яті на сучасному етапі не обов'язково тягне за собою утиск інших складників. Дослідники індуїзму вказують на специфічну й фундаментальну його рису, яку позначили як «інклюзивізм» або «багатошарове мислення». Це - здатність цілковито безконфліктно поєднувати в межах однієї парадигми різні дискурси, у свідомості - кілька різних поглядів. «Індійці звикли до строкатого в культурному відношенні суспільства, в якому безліч різних норм поведінки, цінностей і релігійних систем мирно співіснують одна з одною» [21, с. 121]. Тобто, визнаючи «свою правду», індуси водночас приймають відмінну, а подеколи й протилежну «правду іншого». Піднесення власне індуського періоду державності разом з його героями не означає приниження періодів мусульманської державності на субконтиненті.
Нині державна політика Індії в цілому спрямована на ствердження не суто індуїстського, а передусім загальнодержавного націоналізму шляхом надання регіонам значних преференцій у проведенні політики пам'яті, самостійного формування регіонального політичного символізму. Це поєднується з посиленням заходів задля внутрішнього реформування заснованих на звичаї законів громад у бік забезпечення осібної рівності та стимулювання формування почуття єдності в різноманітності.
З метою врівноваження регіональної осібності загальнодержавними заходами запроваджуються нові форми ствердження спільної індійської ідентифікації. У лютому 2010 р. за ініціативою дизайнера компанії «Memory Company» А. Ядава започатковано загальнонаціональний Інтернет-проект «Індійська пам'ять» («Indian Memory Project») - «живий» онлайн-архів, метою якого є простеження історії Індії в особах і особистих спогадах з використанням архівних фото і текстів. До проекту може приєднатися будь-яка особа і запропонувати власну інформацію й матеріали, що стосуються історії Індійського субконтиненту. У проекті використовуються фотографії, оповіді й листи, знайдені в особистих архівах, в яких висвітлюються теми соціальної трансформації, війни, освіти, релігії та культури, а також вплив, який вони здійснюють на сім'ї, які живуть нині. Проект покликаний сприяти більшій толерантності, порозумінню та здатності навчатися як громадян Індії, так і мешканців сусідніх країн і світу в цілому.
У підсумку варто зазначити, що в політиці пам'яті, як чиннику національної консолідації, застосовується апеляція як до героїчного складника минулого, так і до тих його характеристик і фактів, які демонструють можливості толерантного співіснування різних етносів. Однак характер політики пам'яті, її гнучкість і демократичність забезпечується передусім правовим інструментарієм.
Політика історичної пам'яті виявляє виразний зв'язок і кореляцію з панівним політичним дискурсом країни. Зміна внутрішньополітичної ситуації безпосередньо відбивається на проведенні політики пам'яті і зміщує акценти в усвідомленні власного минулого й у перевизначенні знакових історичних постатей. Зміни в політиці пам'яті означають зміни в семантичній організації простору країни. Політика пам'яті у сучасному глобалізованому світі реагує також на зовнішні виклики, прикладом чого є передусім Республіка Туреччина.
Шлях, який пройшли Туреччина й Індія в трансформаціях політики пам'яті, мав різноспрямовані вектори. Перша рухалася від уніфікації на засадах світськості під егідою титульного етносу, розбудованій на сакралізації історії Республіки, до нинішнього поміркованого етнокультурного плюралізму з його апеляцією до більш ранніх часів імперського минулого. Друга, постійно перебуваючи у складних відносинах з власним минулим, донині послідовно стверджувала й розвивала від початку закладену правову основу етнокультурного плюралізму, однак в останні десятиліття дедалі більше посилює меморіальну складову титульного етносу.
Водночас широкий політико-культурний і, відповідно, меморіальний плюралізм не є гарантією соціальної злагоди, що засвідчує досвід Індії. Однак підсилення етнонаціональної складової провідного етносу в політиці пам'яті, як демонструє приклад тієї ж Індії, не обов'язково є причиною посилення конфліктогенного потенціалу в країні, якщо урівноважується широкими регіональними можливостями.
Трансформація політики пам'яті в сучасних умовах демонструє провідний її ціннісний напрям: від уніфікаційних засад щодо внутрішнього етнокультурного розмаїття (Туреччина) або їх протилежності - «безмежної мультикультурності» (Індія) до урівноваження значущості загальнодержавного складника й титульного етносу зі значущістю етнокультурних і релігійних груп на засадах поваги до прав Іншого. Такий напрям співмірний з ціннісними основами європейської цивілізації.
Список використаних джерел і літератури
1. Национальная политика Турции. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://aheku.org/ forums-m-posts-q-942.html?n=last\
2. I§ik N. E. Politics of Counter-Memory in Turkey: Docudramatizing the Past as a Panacea for Official Discourses? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cm.revues.org/830
3. Zьrcher E-J. Greek and Turkish refugees and deportees 1912-1924. Leiden: Turkology Update Leiden Project, 2003. 238 p.
4. Maessen E. Reassessing Turkish National Memory: the AKP and the Nation. Utrecht University, 2012. 76 p.
5. Семячко А. Политика памяти: как и зачем государства формируют свою историю. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://special.theoryandpractice.ru/politics-of-memory
6. Arango T., Yeginsu C. Peaceful Protest Over Istanbul Park Turns Violent as Police Crack Down // The New York Times. 2013. May 31.
7. Агаджян M. Дискриминационные элементы национальной политики Турции. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.noravank.am/upload/pd^94_ru.pdf
8. Бахревский Е. Политика «нового османизма» Турции и постсоветское пространство // Regnum. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://regnum.ru/news/1467970.html
9. Sali A. Lehзelerde nьfus sava^i II Yeni §afak. 25.10.2004.
10. Курды в Турции: «Мы все парализованы войной» // ЛІГА. Новости. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.liga.net/articles/world/10226294-kurdy_v_turtsii_my_vse_paralizovany_voynoy.htm
11. AK Parti 2023 Siyasi Vizyonu. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.akparti.org.tr/site/akparti/2023-siyasi-vizyon
12. Зinar A. Modernity, Islam, and Secularism in Turkey: Bodies, Places, And Time. University of Minnesota Press, 2005 - 199 p.
13. Parla T., Davison A. Corporatist Ideology In Kemalist Turkey: Progress Or Order? - Syracuse, NY: Syracuse University Press, 2004. 319 p.
14. Королев Д. Путь Турции: в Европу или куда? Наследие и забвение Ататюрка II Пропаганда. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://propaganda-journal.net/10067.html
15. Erdogan salavatlarla kar^ilandi // Dogan Haber Ajansi. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dha.com.tr/haberdetay.asp?Newsid=129692/
16. Турция обещает расширить права курдов и иных меньшинств // BBC. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bbc.com/russian/international/2013/09/130930_turkey_major_reforms
17. Торжественное открытие Храма Богородицы Писидийской в Махмутларе (Аланья) Il Alanya Today. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://alanyatoday.ru/news/213-torzhestvennoe- otkrytie-hrama-bogorodicy-pisidiiskoi-v-mahmutlare-alanja.html%20
18. From Past to Present: Turkey through the Lens of Historical Memory. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.world-affairs.org/past-present-turkey-lens-historical-memory-wac- 1282016-event/
19. Армянские храмы восстанавливаются в Турции и гибнут в Армении. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.regnum.ru/news/1425349.html.
20. Яковлев Г. Турция для турок: опыт построения национального государства. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://sputnikipogrom.com/asia/turkey/42647/the-turkish-way/
21. Многоликая глобализация / Под ред. П. Бергера и С. Хантингтона; пер. с англ. В.В. Сапова; под. ред. М.М. Лебедевой. М.: Аспект Пресс, 2004. 379 с.
22. Национальная идея Турции и национальная идея турков 2013 II Око планеты. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://oko-planet.su/politik/politiklist/192369-nacionalnaya-ideya- turcii-i-nacionalnaya-ideya-turkov.html
23. Аватков В.А. Внешнеполитическая идеология Турецкой Республики при правлении Партии справедливости и развития. Автореферат канд. дис. М.: МГИМО (У) МИД России, 2013. 30 с.
24. Worldometers. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.worldometers.info/world- population/india-population/
25. The Constitution of India. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.constitution.org/ cons/india/const.html
26. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире. М.: Изд-во «Весь Мир», 2004. 328 с.
27. Ванина Е.Ю. Индия: История в истории. М.: Наука: Воет, лит., 2014. 343 с.
28. Deshpande P. Creative Pasts: Historical Memory and Identity in Western India, 1700-1960. Columbia University Press, 2007. 320 p.
29. Interview: Prachi Deshpande, Department of History // Center for South Asia Studies. 2006. Vol. 17. P. 2-6.
30. Opposition Boycotts Savarkar Portrait Function // People's Democracy. 2003. Vol. XXVII. № 9. March 02.
31. Gill M.S., Bhardwaj P.D. The Religious Composition of India's Population // Sarjana. 2010. Vol. 25. № 2. December. P. 61-76.
32. Maharashtra's Shivaji Memorial Grows Taller To Top Buddha Statue In China // NDTV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ndtv.com/india-news/maharashtra- government-wants-to-increase-height-of-shivaji-memorial-1673523
33. Shivaji Memorial will be the tallest statue in the world // The Economist Time. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://economictimes.indiatimes.com/slideshows/nation-world/ shivaji-memorial-will-be-the-tallest-statue-in-the-world/tallest-in-the-world/slideshow/57827271. cms
34. Indiamart. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.indiamart.com/proddetail/sant- tukaram-maharaj-7128245730.html
35. Savarkar cries for attention, even in BJP bastion // The Times of India. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://timesofindia.indiatimes.com/city/ahmedabad/Savarkar-cries-for-attention - even-in-BJP-bastion/articleshow/838427.cms/
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Найстаріша культура світу. Вірування й релігії Індії і їх значна роль для Південної та Південно-Східної Азії. Специфіка та культурні особливості Індії. Планування якнайдавніших міських поселень Індськой цивілізації. Образотворче мистецтво та архітектура.
реферат [29,7 K], добавлен 26.02.2012Загальна характеристика Індії. Священні місця країни: буддійські і індуїсти храми, монастирі, вівтарі, гомпи, ашрами. Характеристика ознак, відмінностей заміжньої індійки. Традиції в їжі в Індії. Шлюб як священний обов'язок. Проведення сікхського моління.
реферат [25,3 K], добавлен 01.12.2009Унікальність мистецтва Стародавньої Індії та соціально-економічні чинники, які вплинули на розвиток цього мистецтва: архітектуру, живопис, музику. Економіка і суспільний лад. Розвиток ремісничого виробництва та сільського господарства в Стародавній Індії.
реферат [1,3 M], добавлен 03.10.2014Географічне розташування та природні умови, характеристика населення, історія Туреччини, мова та релігія. Національні турецькі особливості, історичні пам'ятники, література й фольклор, театральне мистецтво, свята й обряди, сучасні традиції й звичаї.
реферат [31,3 K], добавлен 09.06.2010Характеристика "класичної епохи" в культурі Стародавньої Індії. Зображення і розповіді про трьох головних богів (Брахма, Вішну і Шива). Каран - 108 поз танцюючого Шиви як основа індійського танцю. Поєднання релігійності з вишуканою еротикою в індуїзмі.
презентация [3,0 M], добавлен 22.12.2013Зародження мистецтва хореографії. Вивчення впливу на розвиток класичного танцю заснування Королівської академії танцю у Франції. Характеристика розвитку класичного танцю у світі на прикладі Азербайджану, Англії, Нідерландів, Туреччини, України та Японії.
дипломная работа [125,1 K], добавлен 29.05.2022Творець і заступник танцювального мистецтва в Індії - Шива, один із трьох великих богів індуїзму. Танцювальне мистецтво Індії. Особливості індійського танцю, тісно пов’язаного із переказами, міфами. Рухи класичних та народних танців, його стилі.
презентация [2,6 M], добавлен 31.03.2014Історія створення та розвитку Національного Музею ремесел в Нью-Делі як центру збереження самобутності індійської культури і напрямів народного промислу. Огляд основних експозицій в галереях музею. Розповідь про майстер-класи сучасних майстрів з Індії.
презентация [9,0 M], добавлен 07.10.2017Вплив на розвиток мистецтва книги економічних і технологічних факторів, змісту і призначення літератури, що публікується. Розвиток книги від первісного стану у Древньому Єгипті, Китаї, Індії, до сучасного. Причини введення друкарства та його еволюція.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 23.12.2010Різноманітні культурні традиції та суспільний лад Індії. Кастовий поділ населення на брахманів, кшатріїв, селян, шудрів і недоторканих. Музична культура, взірці архітектури, прикладне мистецтво, ювелірництво і ткацтво. Особливості національного одягу.
контрольная работа [19,0 K], добавлен 29.11.2010