Становлення та особливості розвитку народного хорового виконавства в Україні (кінець ХІХ – ХХ століття)

3. Становлення аматорського народного хорового виконавства припадає на кінець ХІХ - початок ХХ ст. і пов'язане з формуванням художньо-організаційних засад сценічно-виконавської діяльності, утворенням художньо-структурних типів народних хорових колективів (народний хор, ансамбль пісні і танцю, театр пісні і танцю), становленням принципів обробки і сценічної інтерпретації фольклорних джерел та формуванням на цій основі репертуару і виконавської стилістики. Культурно-просвітницька і фольклорно-етнографічна діяльність аматорських колективів, заснування на їх основі студій як музично-освітніх осередків, активна гастрольна діяльність як в Україні, так і за її межами, мали важливе значення для розвитку і професіоналізації українського народного хорового виконавства.

4. На становлення і розвиток професійного народного хорового виконавства мали вплив суспільно-політичні й соціокультурні чинники. Позитивну роль відіграли державне сприяння розвитку народної хорової справи і створення її інституціональної сфери. Водночас підпорядкування мистецтва державній політиці й ідеологічним догмам зумовило поширення відповідної тематики, численних стилізацій, художньо невибагливих зразків фольклоризму. Незважаючи на ці недоліки, ранні професійні народні хорові колективи демонстрували певний рівень виконавської майстерності, прагнення до стильової своєрідності на основі відтворення етнорегіональних пісенно-виконавських традицій, збагачення виконавської палітри засобами театральної гри, народної хореографії, художньо-поетичного мистецтва, а також поглиблення національного, локального колориту шляхом використання етнічних костюмів і музичного інструментарію. Поряд із цим у процесі професіоналізації народного хорового мистецтва закладалися підвалини етнохореознавства (праці В. Верховинця).

5. Визначним явищем національної хорової культури ХХ ст. є діяльність Державного українського народного хору, очолюваного Г. Верьовкою. Провідними художньо-естетичними засадами його творчості були: спирання на український музичний фольклор і пісенну традицію центрального регіону; органічний синтез хорового співу, народно-хореографічного і музично-інструментального мистецтв; багатомантіність жанрово-стильової палітри репертуару; індивідуалізація виконавського стилю. Поєднання у складі колективу мішаного хору, оркестру народних інструментів і хореографічної групи сприяло розширенню його виконавських можливостей. Основу репертуару складали хорові обробки й аранжування українських народних багатоголосних пісень, вокально-хорові твори українських композиторів, масштабні хорові композиції на тексти українських радянських поетів, музично-інструментальні сюїти на основі народних танців, вокально-хореографічні композиції, народносценічні танці з елементами театралізації, що засвідчує виконавську майстерність артистів. Творчі здобутки Державного українського народного хору тісно пов'язані з художніми принципами Г. Верьовки, що ґрунтувались на: усвідомленні важливої культурно-просвітницької місії народного хорового мистецтва і прагненні до його естетизації; фаховому підході до організації художньо-сценічної діяльності, доборі співаків і репертуару; створенні оригінального виконавського стилю, що мав численні наслідування в українській хоровій культурі другої половини ХХ століття. Отже, творчість Державного українського народного хору під орудою Г. Верьовки відіграла важливу роль в утвердженні професійних основ і національної самобутності українського народного хорового виконавства, в розвитку вокально-хорової і музично-інструментальної творчості, сценічної практики, професіоналізації хорової освіти і становленні національної хорової школи. Систематична концертна діяльність колективу сприяла популяризації кращих досягнень української музичної культури, залученню їх до загальноєвропейського культурного процесу.

6. Важливим етапом у розвитку професійного народного хорового виконавства є 80-90-і роки ХХ ст. Функціонування мистецтва в нових соціокультурних умовах мало свої характерні ознаки: поява експериментальних форм і нових художньо-структурних типів; оновлення пісенно-виконавських традицій, розширення тематичної і жанрово-стильової палітри репертуару; створення оригінальних художньо-сценічних інтерпретацій фольклорних зразків і композиторських творів.

7. Професійне народне хорове виконавство кінця ХХ - початку ХХІ століття відзначається художньою і національною специфікою, що зумовлена співіснуванням різноманітних художньо-стильових напрямів: традиційного, пов'язаного з естетикою народного хорового виконавства першої половини ХХ ст. й притаманного творчості Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Верьовки, Черкаського народного хору, Закарпатського народного хору, Буковинського ансамблю пісні і танцю тощо; інноваційного, позначеного тяжінням до “професійної реконструкції” автентики (фольклорні гурти “Древо”, “Кралиця”, “Божичі”) або до нових сценічно-виконавських форм на основі синтезу виконавських традицій; художньо-стилістичних систем музичного фольклору, джазу, естради тощо (театр українського танцю “Калина”, ансамбль пісні і танцю “Сіверські клейноди”, етно-хаус гурт “ДахаБраха”).

Таким чином, досліджувана доба (кінець ХІХ - ХХ століття) є важливим етапом, на якому відбувається перехід від гуртового співу до аматорського народного хорового виконавства і сценічної практики, а далі - до професійного народного хорового виконавства, позначеного національною своєрідністю, багатоманітністю форм, художньо-структурних типів, виконавських стилів, різноманітністю тематичної, жанрово-стильової палітри репертуару, розвитком пісенно-виконавських традицій, створенням художньо значущих виконавських інтерпретацій, виконавським професіоналізмом. У процесі професіоналізації народного хорового виконавства відбувалося формування теоретичних засад етномистецтвознавства і хорової освіти як фундаменту для створення національної хорової школи. Все це дало вагомі підстави стверджувати про генераційні можливості народного хорового мистецтва і його важливу роль у розвитку української музичної культури.

Дисертаційне дослідження не претендує на вичерпність і окреслює перспективні напрями наукової розробки з комплексу питань: історичної реконструкції окремих культурно-мистецьких явищ української хорової культури, різних форм функціонування фольклорного і аматорського народного хорового виконавства, взаємодії та взаємовпливів пісенно-виконавських традицій різних народів тощо.

народний хоровий мистецтво колектив

Основні положення дисертації викладено в публікаціях:

1. Скопцова О.М. Аспектний аналіз народного гуртового співу // Вісник КНУКiМ: Зб. Наук. прац. /Київський національний університет культури і мистецтв. - К.: Видавництво центр “КНУКіМ”, 2001. - Вип. 5. - С. 107 - 112. - Серія “Мистецтвознавство”.

2. Скопцова О.М., Рубаха О.О. Народно-хорове виконавство в контексті сучасної української культури //Вісник КНУКiМ: Зб. Наук. прац. /Київський національний університет культури і мистецтв. - К.: Видавництво центр “КНУКіМ”, 2003. - Вип. 8. - С. 102 - 109. - Серія “Мистецтвознавство”.

3. Скопцова О.М. Наукове осмислення українського народнопісенного виконавства // Культура і мистецтво у сучасному світі: Наукові записки КНУКіМ. Випуск 6 /Київський національний університет. - К., 2005. - С. 233 - 239.

4. Скопцова О.М. Народне багатоголосся як стильова ознака фольклорного виконавства // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. - Вип. 12 / Київський національний університет культури і мистецтв. - К., 2005. - Серія „Мистецтвознавство”. - С. 133 - 139.

АНОТАЦІЯ

Скопцова О.М. Становлення та особливості розвитку народного хорового виконавства в Україні /кінець ХІХ - ХХ століття/. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства зі спеціальності 17.00.01 - теорія та історія культури. - Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню народного хорового мистецтва в контексті історичних і соціокультурних процесів в Україні.

У дисертації розкрито особливості і національні стилістичні ознаки народного хорового виконавства, запропоновано його класифікацію за формами і художньо-структурними типами, розроблено критерії виконавського професіоналізму, узагальнено характерні ознаки народного хору, ансамблю пісні і танцю, театру пісні і танцю, фольклорного ансамблю, виявлено особливості народної виконавської манери як важливої складової народного хорового мистецтва, уточнено основні поняття і терміни.

У роботі виявлено культурно-історичні витоки народного хорового виконавства, проаналізовано діяльність аматорських народних хорових колективів як передумови становлення професійного народного хорового мистецтва, узагальнено мистецький досвід ранніх професійних хорових колективів і зокрема Державного українського народного хору, визначено роль Г. Верьовки у розвитку професійного народного хорового мистецтва.

Здійснено аналіз творчості професійних народних хорових колективів у загальному контексті розвитку української хорової культури і композиторської творчості другої половини ХХ ст., виявлено провідні тенденції розвитку народного хорового мистецтва на початку ХХІ століття.

Ключові слова: народне хорове виконавство, етнорегіональна пісенно-виконавська традиція, народний хор, ансамбль пісні і танцю, театр пісні і танцю, фольклорний гурт, професіоналізація, художньо-сценічна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Скопцова Е.М. Становление и особенности развития народного хорового исполнительства в Украине /конец ХІХ - ХХ столетие/. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.01 - теория и история культуры. - Киевский национальный университет культуры и искусств, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию народного хорового исполнительства в контексте исторических и социокультурных процессов в Украине.

В диссертации раскрыты особенности и национальные стилистические черты украинского народного хорового искусства, выделены его основные формы и художественно-структурные типы, разработаны критерии исполнительского профессионализма, охарактеризованы особенности народного хора, ансамбля песни и танца, театра песни и танца, фольклорного ансамбля, раскрыты особенности народной исполнительской манеры как важной составляющей народного хорового искусства, уточнены основные понятия и термины.

На основе систематизации и обобщения сведений о культурно-исторических истоках народного хорового исполнительства раскрыты особенности становления этнорегиональных песенно-исполнительских традиций в тесном взаимодействии с украинском музыкальным фольклором, народным исполнительством и формами многоголосия.

Исследуемый период характеризуется переходом от фольклорного к аматорскому народному хоровому исполнительству и сценической практике, а далее-к профессиональному народному хоровому искусству в его многообразных художественно-стилевых проявлениях.

Качественно новый уровень профессиональной народной хоровой культуры демонстрирует творчество Государственного украинского народного хора под руководством Г. Веревки. Воплощенные им художественные принципы содействовали утверждению профессиональных основ и национальных стилистических черт украинского народного хорового исполнительства, развитию жанров вокально-хорового творчества, становлению профессионального хорового образования и научно-практических основ хорового дирижирования, формированию украинской хоровой школы.

В диссертации проанализирована деятельность профессиональных народных хоровых коллективов периода 80-90-х годов ХХ ст. в социокультурном контексте. Особо следует отметить возрождение профессионального интереса композиторов к сфере народного хорового исполнительства. Определяющими чертами профессионального народного хорового искусства являются: появление экспериментальных форм и новых художественно-структурных типов; развитие песенно-исполнительских традиций, расширение тематической и жанрово-стилевой палитры репертуара, становление творческих методов хоровых дирижеров, создание оригинальных художественно-сценических интерпретаций фольклорных образцов и композиторских произведений.

В работе исследуются современные художественно-стилевые направления профессионального народного хорового искусства, соответствующие его художественной и национальной специфике.

В диссертации подчеркивается необходимость дальнейшего исследования художественных явлений украинской хоровой культуры, разнообразных форм функционирования фольклорного и аматорского народного хорового исполнительства, взаимодействия и взаимовлияния песенно-исполнительских традиций разных народов.

Ключевые слова: народное хоровое исполнительство, этнорегиональная песенно-исполнительская традиция, народный хор, ансамбль песни и танца, театр песни и танца, фольклорный ансамбль, профессионализация, художественно-сценическая деятельность.

ANNOTATION

Skoptsova O. M. Appearance and development of folk chorus performance in Ukraine / the end of the ХІХ - ХХ century /. - Manuscript.

A dissertation for a scientific degree of the Candidate of Art on the speciality 17.00.01 - Theory and History of Culture. - Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv, 2005/

The dissertation is dedicated to research of the problem of folk chorus art in the context of historical and social cultural processes in Ukraine.

In this dissertation peculiarities and national stylistic features of folk chorus performance are revealed, its classification according to the forms and art-structural types are proposed, criterions of professionalism of performance and embodiment of them in creative work of professional folk chorus are elaborated, typical features of ensemble of song and dance, theatre of song and dance and folk-lore ensemble are generalized, peculiarities of folk performance manner as an important part of folk chorus art are revealed, basic ideas and terms are defined more precisely.

In this work historical-artistic sources of folk chorus performance are brought to light, activity of amateur folk chorus collective bodies as a premise of appearance of professional folk chorus art are analysed, artistic experience of the early professional chorus collective bodies and State Ukrainian folk chorus is generalized, the part of G. Viriovka in development of the professional folk chorus art is defined.

Analysis of creative work of the professional folk chorus collective bodies in general context of development of Ukrainian chorus culture and composing in the second part of the 20 century is made, leading tendencies of development of folk chorus art of the beginning of the 21 century are brought to light.

Key words: folk chorus performance, ethnic-regional tradition of song performance, folk chorus, ensemble of song and dance, theatre of song and dance, folk-lore collective body, professionalisation, artistic-scenic activity.

Размещено на Allbest.ru