Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Побєдоносцева І.Є. Аудіовізуальний простір України (кіно, ТБ, відео) в контексті сучасного глядацького сприйняття // Мистецтво екрана: Зб. наукових праць. -Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2001. - С. 78 - 88.

2. Побєдоносцева І.Є. Аудіовізуальні “канали” (телебачення, кіно, відео) як засоби комунікації, глобалізації, маніпуляції та містифікації // Мистецтвознавство України: Зб. наукових праць. - К., 2001. - С. 369 - 374.

3. Побєдоносцева І.Є. Анонімність - один із законів телебачення // Мистецькі обрії'2001-2002: Зб. наукових праць. - К., 2003. - С. 358 - 366.

4. Побєдоносцева І.Є. Гіперреальність у форматі „реал-ТВ”, або Ігри, в які грають люди // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наукових праць. - К.: ДАКККіМ, 2003. - Вип. XI. - С. 206 - 213.

5. Побєдоносцева І.Є. Аудіовізуальний простір (кіно і телебачення) в контексті дихотомії „довіра до фізичної реальності” та „формотворчість” // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наукових праць. - К.: Віпол, 2004. - Вип. 13. - С. 175 - 180.

6. Побєдоносцева І.Є. Кіно і ТБ: існування в полі напруги між фантазією і дійсністю // Мистецькі обрії'2003: Зб. наукових праць.- С. 261 - 265.

7. Побєдоносцева І.Є. Медіа як один з основних чинників постмодерністської культурної ситуації // Екранна освіта в Україні. Сучасний стан, проблеми розвитку: Зб. наукових праць. - К., 2004. - С. 41 - 47.

8. Побєдоносцева І.Є. Ціна українського слова на телебаченні // У майбутнє - в ім'я України: Матеріали ІІІ Всесвітнього форуму українців. - К., 2001. - С. 96 - 97.

9. Побєдоносцева І.Є. Канал “1+1” як фактор національної самоідентифікації // Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. - Х., 2002. - С. 107 - 108.

АНОТАЦІЇ

Побєдоносцева І.Є. Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.04 - кіномистецтво. Телебачення. - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі здійснено аналіз сучасного телебачення як середовища продукування численних аудіовізуальних образів у контексті культурної парадигми ХХ століття. Вперше в українському мистецтвознавстві відтворено динаміку розвитку телебачення від початкової стадії “віддзеркалення” реальності до сучасних формотворчих тенденцій у телевізійному полі, які приводять до виникнення нової “телевізійної реальності” у свідомості глядачів. Дисертанткою розглянуто характерні особливості сучасного телебачення, досліджено специфіку взаємодії між телебаченням і глядачем, проаналізовано телевізійні принципи утримання уваги і основні механізми глядацького сприйняття сучасного телебачення.

У дисертації показано, що сама природа телебачення, його “природна подвійність” - одночасна орієнтація на “довіру до фізичної реальності” і на “формотворчість” - робить його потужним чинником культури постмодернізму.

Ключові слова: телебачення, медіа, постмодернізм, реальність, свідомість, глядацьке сприйняття, концепція симулякрів.

Победоносцева И.Е. Телевизионный дискурс в культурном пространстве постмодернизма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.04 - киноискусство.Телевидение. - Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Т. Рыльского НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена осмыслению культурной ниши, которую занимает сегодня телевидение, - эта среда продуцирования многочисленных аудиовизуальных образов - в структуре культурной парадигмы ХХ века. В ХХ веке каждое новое искусство повторяло, как эмбрион, общие шаги культурной эволюции. Так, кино сперва копировало пантомиму, музыкальный театр, драму и лишь трансформировав в себе элементы смежных искусств и, таким образом, преодолев зависимость от них кинематограф обрел свой неповторимый язык. Аналогичная ситуация прослеживается сегодня и в медиа-пространстве. Телевидение активно развивает и совершенствует собственный язык, форму, сумму характеристик, которые однозначно выделяют его среди прочих сфер человеческой деятельности, все смелее экспериментируя со своими уникальными возможностями “транслировать реальность”. Любой вид искусства в той или иной степени аппелирует к реальности, но телевидение требует все большего реализма. Ранее телевизиор называли “окном в мир”, теперь он может стать “замочной скважиной”. В погоне за реальностью телевидение развивается так стремительно, что, кажется, начинает опережать саму жизнь.

Базируясь на бодрийаровской концепции “симулякра” и теории эволюции образа, которая сегодня уже имеет статус классической классификации образов с точки зрения их отношения к реальности, автор диссертации акцентирует внимание на центральном аргументе своего исследования: современные медиа не только представляют (или же повторно представляют) фрагменты реальности, но и производят, создают их. Для миллонов телезрителей реальность сегодня становится продуктом телевизионного дискурса. Телевизионное оборудование, которое совершенствуется с каждым днем, теперь не столько транслирует реальность, сколько кодирует и трансформирует ее. Соответственно, для того, чтобы верно воспринимать бесконечный поток телевизионных сообщений, зрительская аудитория должна научиться декодировать продукты медиа, понимать систему выразительных средств современного телевидения. В рамках работы реконструирована динамика развития телевидения от начальной стадии “отражения” реальности до современных формотворческих тенденций в телевизионном поле, которые приводят к возникновению новой “телевизионной” реальности в сознании зрителей.

Проблема современной культурной ситуации состоит в том, что телевизионные знаки сегодня утрачивают способность реализовывать функцию замещения. Огромное количество стереотипов, штампов, имиджей, которые ежесекундно продуцирует телевидение, так тесно переплелись и наслоились друг на друга в сознании реципиентов, что создали некую модель реальности.

Особое внимание уделено исследованию основных тенденций развития современного медиа-пространства и анализу особенностей зрительского (массового и индивидуального) восприятия телевизионной продукции в контексте постмодернистского мироощущения. В рамках работы исследована специфика взаимодействия между телевидением и зрителем, проанализированы телевизионные принципы удержания внимания.

В диссертации показано, что сама природа телевидения, его “естественная двойственность” - одновременная ориентация на “доверие к физической реальности” и на “формотворчество” - делает его мощным фактором культуры постмодернизма.

Ключевые слова: телевидение, медиа, постмодернизм, реальность, сознание, зрительское восприятие, концепция симулякров.

I.Ye. Pobedonostseva. Television Discourse within the Cultural Context of Postmodernism - Manuscript.

The thesis is submitted for a candidate's decree in art criticism; major: 17.00.04 - Motion Picture Arts. Television. - M.Ryl's'kyy Institute of Art Criticism, Folklor and Ethnologhy of NAS of Ukraine, Kyiv, 2005.

The thesis provides an analysis of modern television as a production environment for a number of audio visual images within the context of cultural paradigm in the XXth century. It is for the first time in Ukrainian art criticism that the author's attention is focused on the dynamics of TV development ranging from its primary stage (“mirror images” of reality) to its modern trends (the quest for new forms) within the TV environment which result in new “ TV reality” emerging in viewers' consciousness. With the author's attention being targeted at major features of modern TV, she carries out a research into most specific traits of TV-viewer interface while analyzing basic concepts aimed at riveting and keeping the audience attention and concentrating on mechanics of viewers' perception as regards modern television. The work is intended to show that being simultaneously aimed at “trust in physical reality” and “quest for new forms” the television as such is dual in nature and therefore becomes a powerful factor of culture within the postmodernism period.

Key Words: television (TV), media, postmodernism, reality, consciousness, perception by viewers, theory of simulacre.

Размещено на Allbest.ru