У третьому розділі “Американська модель розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації”, який складається з двох підрозділів, виявлено специфіку американської СРСНТІ, особливості діяльності державних організаційних структур розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації та напівдержавних і приватних установ з розповсюдження галузевої інформації.

Для створення адекватної вітчизняної СРСНТІ суттєве значення має аналіз структури і функцій зарубіжних галузевих систем, зокрема США, яка є еталоном для побудови аналогічних систем у багатьох країнах: Латинській Америці, Канаді, Африці та ін.

Обґрунтовано, що успішність американської СРСНТІ забезпечена сприятливими передумовами: ранній вступ США в стадію інформаційного суспільства; пріоритет Інтернету; високий рівень комп'ютеризації американського суспільства; значне фінансування і потужна матеріальна база сільського господарства; орієнтація користувачів на широке використання галузевої інформації. Бібліотечні та інформаційні установи США мають високий ступінь інтеграції до Національної СРСНТІ, що зумовлено історичною закономірністю орієнтації на бібліотечний сегмент інформаційного ринку, багаторічним успішним досвідом бібліотечно-комп'ютерної кооперації в США. У розвитку СРСНТІ США виділено три етапи, які відповідають стадіям упровадження в СРСНТІ нових інформаційних технологій, що сприяють інтеграції системи в інформаційне середовище: модернізації (60-70-і рр. ХХ ст.), інновації (80-і рр. ХХ ст.), трансформації (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.). Кожний з етапів характерний досягненнями, тенденціями і рівнем входження в інформаційно-галузеве середовище.

Виявлено, що основними елементами СРСНТІ США є державні, напівдержавні та приватні органи, які спільними зусиллями здатні повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби та запити своїх клієнтів, надати їм консультаційну й інформаційну допомогу на основі використання через Інтернет власних фондів або світових інформаційних ресурсів. Підкреслено, що американська СРСНТІ базується на таких основних принципах: доступність для всіх без обмежень юридичних і фізичних осіб; орієнтація на повне й оперативне задоволення галузевих інформаційних потреб користувачів (“клієнтоцентрована” парадигма); активне використання комп'ютерних і телекомунікаційних технологій для збагачення складу і забезпечення віддаленого доступу користувачів до електронних галузевих ресурсів, продуктів і послуг; відкритість для копіювання; безплатність користування; високий рівень інтеграції всіх організаційних структур СРСНТІ.

Доведено, що характерною особливістю американської СРСНТІ є узгоджене організаційне і науково-методичне керівництво системою в межах США. Його здійснюють усі структури Міністерства сільського господарства США, в т.ч. Національна сільськогосподарська бібліотека, Управління інформації, Національна сільськогосподарська статистична служба, Сільськогосподарська кооперативна служба, Сільськогосподарська маркетингова служба, Служба економічних досліджень, а також відповідні служби зональних управлінь та Міністерств сільського господарства штатів, які розповсюджують галузеву науково-технічну інформацію, активно використовуючи телекомунікаційний зв'язок, сучасні інформаційні технології та засоби масової інформації. Фінансування програм, пов'язаних з розповсюдженням сільськогосподарської науково-технічної інформації, здійснюється з різних джерел: державного бюджету, бюджетів штатів, федеральних програм тощо.

З'ясовано, що СРСНТІ США має розгалужену мережу служб розповсюдження сільськогосподарських знань, інформації та проведення агродосліджень (Extension Service). Зростає роль бібліотечних установ у СРСНТІ через збагачення галузевих фондів опублікованими і неопублікованими первинними документами на традиційних та електронних носіях; повнотекстовими, бібліографічними, фактографічними, концептографічними та іншими базами даних. Удосконалюється довідково-бібліографічний апарат через створення зведених електронних каталогів. Бібліотеки стають основними центрами створення вторинної оглядово-аналітичної продукції, веб-сторінок, веб-сайтів і веб-порталів, на базі яких відбувається кумуляція і селекція галузевої інформації. Поглиблюються інтеграційні зв'язки бібліотек з іншими складовими американської СРСНТІ. Основною стає ідея доступності галузевих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг “у будь-який час та в будь-яке місце”, як власних, так і запозичених у світовій СРСНТІ.

Розкривається значний внесок Національної сільськогосподарської бібліотеки (National Agricultural Library) як науково-методичного центру сільськогосподарської мережі бібліотечних установ в Америці (United States Agricultural Information Network). Бібліотека створює найбільшу у світі реферативно-бібліографічну БД “AGRICOLA”, розширює доступ користувачів до електронних ресурсів, продуктів і послуг у режимі онлайн, що підвищує імідж бібліотечних установ у американському суспільстві. Для американської моделі характерна активна участь у СРСНТІ бібліотек університетів, Американської бібліотечної асоціації, наявність значної кількості спілок та інших громадських об'єднань, інтегрованих в єдиний інформаційно-галузевий простір США. У місцях концентрації товаропотоків (біржі, митниці, ярмарки тощо) створена Система інформаційного моніторингу сільськогосподарської кон'юнктури для упередження запитів та задоволення галузевих інформаційних потреб користувачів. Аналіз еталонної американської моделі СРСНТІ дозволив сформулювати висновки концептуального значення.

У четвертому розділі “Британська модель розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації”, який складається з двох підрозділів, досліджено організаційні засади розповсюдження галузевої інформації через бібліотечну мережу та систему інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.

З'ясовано, що провідну роль у британській моделі СРСНТІ відіграють бібліотечні установи, завданням яких є повне й оперативне доведення сільськогосподарської науково-технічної інформації до користувачів. Саме тут уперше у світі було прийнято законодавство про загальнодоступні бібліотеки, впроваджено систему МБА, координоване комплектування фондів бібліотек, створено Бібліотечну асоціацію, регіональні бібліотечні об'єднання та ін. Упровадження (70-і рр. ХХ ст.) комп'ютерних і телекомунікаційних технологій посилило роль бібліотек у СРСНТІ завдяки формуванню офлайнових та онлайнових електронних ресурсів і послуг, створенню електронних каталогів і бібліографічних БД, використанню їх як “інформаційних воріт”, які через веб-сайт надають доступ до широкого спектра електронних джерел галузевої інформації незалежно від їх володаря, здійснюють електронну доставку документів. Нині у Великій Британії створена потужна бібліотечно-інформаційна мережа, до складу якої входять центральні, регіональні, місцеві бібліотеки-філіали, Сільськогосподарська консультаційна служба, Міжнародний інформаційний центр Сільськогосподарського бюро Британської Співдружності Націй (МІЦ СББСН), а також приватні установи, які тісно пов'язані між собою. Виявлено, що британська СРСНТІ перебуває на етапі трансформації.

Висвітлено роль Департаменту дослідження та розвитку британських бібліотек щодо об'єднання зусиль бібліотек різних типів і видів, інформаційних центрів, консультаційних служб, а також Британської бібліотечної асоціації, Національної бібліотеки Сполученого Королівства (Британська бібліотека), МІЦ СББСН по розповсюдженню сільськогосподарської науково-технічної інформації через Інтернет, створенню корпоративних електронних каталогів, БД і БнД, бібліографічних посібників, аналітичних оглядів, веб-сторінок (сайтів, порталів), підготовці кадрів та ін. Проаналізовано діяльність Британської бібліотеки як головного науково-методичного центру з питань розповсюдження галузевої інформації, внесок її Служби бізнесового інформування в збереження й організацію локального і віддаленого доступу користувачів до інформаційних ресурсів, продуктів і послуг сільськогосподарської тематики. Охарактеризовано специфіку автоматизованої системи Британської бібліотеки - BLAIS, БД - EMMA, CARDBOX та ін., а також БД деяких університетських бібліотек - OLIS, CURL, JANET та ін. Тут поширені об'єднання бібліотек різних систем і відомств в онлайнові бібліотечні інформаційні системи типу OLIS (Oxford Library Information System), які генерують розподілені БД, здійснюють пошук джерел і документів у БД і БнД інших інформаційних систем.

Розглянуто особливості розгалуженої системи інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських виробників, клієнти якої можуть користуватися послугами урядової Сільськогосподарської консультаційної служби (ADAS) Міністерства сільського господарства, рибництва і продовольства; великих комерційних організацій, що надають профільні консультаційні послуги; спеціалізованих консультаційних фірм та агентств; громадських організацій сільськогосподарських виробників, що розповсюджують сільськогоcподарську інформацію.

Детально проаналізовано функції Міжнародного інформаційного центру Сільськогосподарського бюро Британської співдружності Націй, діяльність якого автор вивчав безпосередньо під час стажування. Центр генерує другу у світі за обсягом бібліографічну БД “CAB ABSTRACTS”, видає 50 реферативних журналів, більшість з яких доступна через Інтернет. Йдеться про високий рівень інтеграції всіх складових СРСНТІ у Великій Британії на основі застосування сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних засобів.

У п'ятому розділі “Російська модель розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації”, який складається з двох підрозділів, виявлено специфіку структури і функцій СРСНТІ Російської Федерації, особливу увагу приділено інформаційно-консультаційним службам.

Виходячи з методології системного підходу, на початку розділу розглянуто передумови, які склалися в Російській Федерації для створення СРСНТІ та її входження до сучасного інформаційно-галузевого середовища. Підкреслено, що Росії у спадок від СРСР залишилася значна частина галузевих ресурсів, що ставить її у вигідніші умови порівняно з іншими країнами СНД, зокрема Україною. Разом з тим, формування СРСНТІ уповільнене через низку об'єктивних і суб'єктивних причин. Серед них: повільний перехід Росії до інформаційного суспільства, недостатнє фінансування сільськогосподарської і бібліотечно-інформаційної галузей і як результат - недосконалість власної інформаційної моделі СРСНТІ, наслідування західних аналогів; недостатній рівень розвитку галузевих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг; слабкі інтеграційні зв'язки, переважно ізольоване функціонування бібліотек, органів науково-технічної інформації, інформаційно-консультаційних служб, професійних об'єднань; недостатність сучасних галузево орієнтованих бібліотечних та інформаційних кадрів та ін. Доведено, що СРСНТІ Росії перебуває на стадії поєднання етапів модернізації та інновації. Підкреслено, що лише для окремих складових системи (зокрема бібліотечної) характерні трансформаційні процеси, що суперечить принципам єдиного інформаційно-галузевого середовища, покликаного забезпечити віддалений доступ до ресурсів, продуктів і послуг для всіх зацікавлених користувачів.

З'ясовано, що в Російській Федерації ще не створено загальнодержавної СРСНТІ. Розповсюдження галузевої інформації здійснюють: Науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень у агропромисловому комплексі (НДІІТЕ Дагропром), який виконує функцію науково-методичного органу науково-дослідних інститутів інформації і техніко-економічних досліджень окремих галузей АПК (харчової, м'ясної і молочної промисловості), а також відділ науково-технічної інформації Центрального науково-дослідного експериментального і проектного інституту сільського будівництва, які налагоджують інтеграційні внутрігалузеві зв'язки. Доведено, що найбільш представницькою є бібліотечна підсистема СРСНТІ, до складу якої входить Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека (ЦНСГБ) Російської академії сільськогосподарських наук (РАСГН) та мережа галузевих бібліотек (понад 900 установ), розкрито їх функції і напрями діяльності в умовах розвитку традиційних та електронних технологій розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації через каталогізацію, створення електронних галузевих ресурсів, продуктів і послуг, переважно власними силами, використання зарубіжних комерційних БД в електронному інформаційному сервісі бібліотек, поширення внутрібібліотечної інтеграції. Розкрито специфіку створених у межах Міністерства сільського господарства і продовольства (МСГП) Росії територіальних сільськогосподарських органів суб'єктів Федерації та районних адміністрацій трьохрівневої системи інформаційно-консультаційних служб (ІКС) АПК, яка має ієрархічну структуру. Перший рівень - федеральний: Головний ІКЦ Консультаційної служби АПК, Головний обчислювальний центр МСГП Росії, Пресвідеоцентр МСГП Росії та Центр навчання кадрів ІКС АПК. Другий - регіональний: обласні (крайові) ІКЦ. Третій рівень - районний: районні інформаційно-консультаційні пункти. Виявлено основні напрями діяльності ІКС по забезпеченню державного управління сільським господарством та наданню сільгоспвиробникам оперативної допомоги з організаційних, економічних, фінансових, технологічних, екологічних та багатьох інших питань.

Особлива увага зосереджена на вивченні рівня інтеграційних зв'язків між основними підсистемами російської СРСНТІ через застосування нових комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Висвітлено напрями поглиблення внутрігалузевих зв'язків між ЦНСГБ РАСГН та НДІІТЕ Дагропром, які створили спільний унікальний інформаційний центр, що дозволило запобігти дублюванню в роботі та максимально використати переваги кожної організації. Працюючи над створенням електронного каталогу, бібліографічної БД з АПК “АГРОС”, реферативних і повнотекстових БД, ЦНСГБ зосереджує основну увагу на збереженні галузевих інформаційних ресурсів, забезпеченні доступу своїх користувачів до світових БД, закладає основи “віртуальної бібліотеки”, співпрацюючи з університетськими бібліотеками.

Прототипом загальнодержавної інформаційної системи Росії є об'єднання в єдину мережу шести найбільших бібліотек м. Москви в межах проекту LIBNET. Розбудові такої системи сприяє участь цих бібліотек у проектах: “Російські бібліотеки до Інтернету”, LIBWEB тощо. Цінність проектів полягає в можливості віртуального доступу до сільськогосподарських ресурсів і послуг бібліотек-учасниць через “інформаційні ворота” ЦНСГБ або НДІІТЕ Дагропром. Отже, здійснюється поступова модернізація одночасно кількох елементів СРСНТІ, однак якісних перетворень поки що не досягнуто. Це пояснюється тим, що в російському варіанті системи остаточно не реалізоване завдання інтеграції в інформаційно-галузеве середовище якісних електронних каталогів і бібліографічних БД, що ускладнює онлайнове поширення галузевої інформації, віддалений доступ користувачів до власних і світових галузевих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг. Для російської СРСНТІ характерна недостатня розвиненість інтеграційних зв'язків як усередині системи, так і з зовнішнім середовищем.

У шостому розділі “Концептуальна модель Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації”, який складається з двох підрозділів, здійснено порівняльний аналіз зарубіжного та українського досвіду організації розповсюдження галузевої інформації, обґрунтовано концептуальну модель Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні.

Розділ являє собою заключний етап порівняльного аналізу, головною метою якого є висновки щодо загального та специфічного в досягненнях, тенденціях і концептуальних засадах американської, британської, російської та української СРСНТІ, порівняння ступеня розвитку традиційних та електронних засобів поширення галузевої інформації, інтегрованості в інформаційно-галузеве середовище, а також узагальнення результатів у формі концепції розвитку Національної СРСНТІ. На основі порівняння передумов, які склалися в кожній країні, доведено, що, на відміну від США і Великої Британії, недостатній рівень упровадження нових інформаційних технологій у процес розповсюдження галузевої інформації ставить вітчизняну СРСНТІ в умови “доганяючого розвитку”, спричиняє об'єднання етапів її модернізації, інновації і трансформації, необхідність прискорення вирішення завдань її системного розвитку в умовах інформатизації, які вирішувалися США і Великою Британією протягом тривалого часу і в декілька етапів. Найближчою до української є російська модель СРСНТІ, що уможливлює спільне вирішення як подібних проблем, так і налагодження тісної співпраці в стратегічних напрямах.

Концептуальна модель Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні є узагальненою та розширеною в порівнянні з еталонними моделями, що аналізувалися в попередніх розділах. Концептуальна модель базується на технології розподіленої обробки інформації в умовах корпоративних мереж. Вона орієнтована на підтримку управлінських рішень на кожному рівні системи і містить компоненти інформаційного, програмно-методичного та організаційно-правового забезпечення. СРСНТІ має єдину апаратно-технічну базу, основану на архітектурі комунікаційних мереж для організаційно-технічного забезпечення. Використання сучасних технологій моделювання дозволяє оперативно обслуговувати користувачів, адаптуватися до будь-яких умов роботи.

На основі запропонованих критеріїв оцінювання і порівняння з'ясовано, що структура, функції, логіка інтеграції СРСНТІ в інформаційно-галузеве середовище є подібною для всіх країн. Разом з тим виявлено специфіку в номенклатурі і пріоритетності основних структурних і функціональних складових СРСНТІ. Доведено, що на відміну від еталонних зарубіжних моделей, де протягом десятиліть відбувається поступова модернізація всіх елементів, в українському досвіді еволюційні зміни відбуваються одночасно в декількох, слабо пов'язаних між собою елементах системи, що не сприяє якісним змінам у жодному з них. Обґрунтовано, що за багатьма показниками вітчизняна СРСНТІ перебуває на початковому етапі інтеграції до світового інформаційного простору через відсутність чіткої організаційно-функціональної структури СРСНТІ; низький рівень упровадження нових інформаційних технологій; переважання традиційних форм, методів і засобів розповсюдження галузевої інформації; незначний відсоток власних електронних галузевих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг; недостатнє поширення світових продуктів і послуг віддаленого доступу; внутрішньосистемну роз'єднаність, слабкість міжсистемних інтеграційних зв'язків. Таким чином, отримані результати підтвердили висунуту гіпотезу. Вони свідчать, що ефективний розвиток сучасної сільськогосподарської галузі України, суттєві зміни в змісті і структурі галузевих інформаційних потреб користувачів, з одного боку, поява нових електронних засобів розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації - з іншого, об'єктивно зумовлюють необхідність створення концептуальної моделі, що забезпечує наукові підходи до формування Національної СРСНТІ, дозволяє поглибити розуміння її суті, структури і напрямів реалізації в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Обґрунтовано концепцію формування Національної СРСНТІ, яка базується на конструктивному принципі повного й оперативного доведення до користувачів необхідної їм сільськогосподарської науково-технічної інформації в будь-який час та в будь-яке місце. Підкреслено, що реалізація цього принципу є стратегічним завданням Національної СРСНТІ в цілому і кожного з її елементів. Доведено провідне значення “клієнтоцентрованої” парадигми для визначення структури і функцій вітчизняної СРСНТІ, максимально орієнтованої на галузеві інформаційні потреби користувачів. Концептуальне значення має розгляд Національної СРСНТІ як компонента єдиного інформаційно-галузевого середовища, який спирається на поняття оптимального рівня внутрішньосистемної і міжсистемної інтеграції, передбачає активне використання нових інформаційних технологій для створення електронних форм і засобів розповсюдження галузевої інформації, формування нових інформаційних зв'язків як усередині системи, так і Національної СРСНТІ з зовнішнім середовищем. Виходячи з цих основоположних установок, розроблено концептуальну модель принципово нової вітчизняної СРСНТІ та похідні від неї моделі, що дозволяє при створенні концепцій, технічних програм та проектів ще на початковому етапі запобігти серйозним прорахункам, виправлення яких на стадії реалізації потребує значних витрат часу, фінансових та людських ресурсів.

Суть концептуальної моделі Національної СРСНТІ полягає у формуванні цілісної (з точки зору структури і функцій) галузевої системи, яка передбачає наявність таких основних елементів:

Ё Головного галузевого міжвідомчого Науково-дослідного інформаційного і методично-освітнього центру (НДІМОЦ) з мережею аналогічних центрів в Автономній Республіці Крим та областях України;

Ё галузевого корпоративного довідково-інформаційного фонду (ДІФ): електронного каталогу, бібліографічних і повнотекстових БД, інтегрованих у світовий інформаційний простір;

Ё системи державних сільськогосподарських інформаційних консультаційно-освітніх служб (ІКОС) і на їх основі Національної системи ІКОС АПК України;

Ё Національної сільськогосподарської бібліотеки України з мережею сільськогосподарських бібліотек, яка набуває значення базового компонента системи;

Ё добровільних громадських об'єднань (ДГО), здатних поєднати інтереси всіх інституціональних структур СРСНТІ.

Подано узагальнену модель пріоритетних напрямів діяльності Національної СРСНТІ. Серед них: удосконалення документно-інформаційної бази системи і довідково-пошукового апарату; впровадження електронних форм і засобів доведення до користувачів галузевої інформації; інтеграція галузевих інформаційних ресурсів (продуктів і послуг) власної генерації; розвиток міжсистемної взаємодії Національної СРСНТІ через організацію віддаленого доступу користувачів до вітчизняних і світових галузевих інформаційних ресурсів; створення дієвої системи управління Національною СРСНТІ; органічне поєднання в поширенні галузевої інформації традиційних та електронних технологій; підвищення рівня інформаційної культури користувачів; створення системи безперервної підготовки і перепідготовки інформаційних і бібліотечних фахівців для Національної СРСНТІ та ін. Концептуальна модель Національної СРСНТІ представлена кількома описовими, графічними і математичними моделями, передбачає врахування таких критеріїв якості, як економічність, маркетингова орієнтація, ефективність, корисність для базової галузі, собівартість, вартість і продуктивність, довгострокова цінність, соціальний вплив та освітня діяльність, які є показниками вищого ґатунку. Запропоновано механізм запобігання негативним наслідкам упровадження в практику неякісної концептуальної моделі СРСНТІ через подвійну експертизу, суть якої полягає в тому, що концептуальна модель підлягає компетентній і незалежній від авторів експертній оцінці та відкритим для всіх зацікавлених осіб обговоренням як самої моделі, так і результатів її експертних оцінок.

У сьомому розділі “Структурно-функціональна модель основних елементів Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації”, який складається з семи підрозділів, детально розглянуто специфіку організаційної структури і функцій основних складових галузевої системи: мережі міжвідомчих науково-дослідних інформаційних та методично-освітніх центрів; єдиного довідково-інформаційного ресурсу; системи інформаційних консультаційно-освітніх служб; бібліотечної складової СРСНТІ; добровільних об'єднань громадян для розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні.

Згідно з концептуальною моделлю, Національна СРСНТІ являє собою ієрархічну цілісність організаційно відокремлених структур, які виконують специфічні функції. Розподіл функцій відбувається за видами організаційно-функціональних структур на основі предметно-змістовного аспекту діяльності. Створюється своєрідна розподілена система, в якій кожна складова може одночасно бути і виробником, і посередником, і користувачем галузевих інформаційних ресурсів, форм і методів розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації.

Доведено об'єктивну необхідність створення в Україні мережі міжвідомчих науково-дослідних інформаційних та методично-освітніх центрів на чолі з Головним міжвідомчим НДІМОЦ, який має підпорядковуватися Мінагрополітики України та УААН, проводити в життя їх політику через мережу регіональних і місцевих установ, виконувати інформаційні, наукові, методичні та освітні функції під керівництвом Міжвідомчої ради. Розроблено типову організаційну структуру Головного, регіональних і місцевих міжвідомчих НДІМОЦ. Визначено специфічні функції НДІМОЦ, які полягають у створенні системи бібліографічних, реферативних, фактографічних, концептографічних і повнотекстових БД, БЗ, дорадчих та експертних систем, інтегрованих у вітчизняний і світовий інформаційний простір. Центри мають формувати власний документний і довідково-бібліографічний фонди на традиційних та електронних носіях, які забезпечують поширення останніх досягнень науки, техніки і передового досвіду з усіх напрямів діяльності науково-дослідних і навчальних установ мережі Мінагрополітики України та УААН; здійснювати якісне довідково-бібліографічне обслуговування науковців, фахівців і товаровиробників аграрної сфери України і світу; організовувати локальний і віддалений доступ до вітчизняних і світових галузевих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг через електронну доставку документів та ін.

Підкреслено, що неодмінною умовою ефективного функціонування Національної СРСНТІ є формування на корпоративних засадах Єдиного довідково-інформаційного фонду (ЄДІФ), обгрунтовано наукові засади його складу, проектування, створення та експлуатації. Ядро ЄДІФ складають документальні і фактографічні БД власної генерації. До першої групи належать: БД Президії УААН “Науково-технічний і кадровий потенціал УААН”; БД ДНСГБ УААН “Бібліографія” та “Електронний каталог ДНСГБ УААН”, розподілені БД рефератів на звіти про завершені НДР і БД наукових звітів результатів дослідів, випробувань, методичних розробок та ін. До другої - фактографічні БД: “Моніторинг земельних ресурсів”, “Засоби захисту рослин”, “Метеоумови”, “Сільськогосподарська техніка”, “Племінна справа і селекція” та ін. Обгрунтовано необхідність створення системи проблемно-орієнтованих, концептографічних, повнотекстових БД, інформаційно-дорадчих та експертних систем та ін. Окреслено шляхи інтеграції ЄДІФ у вітчизняний і світовий інформаційно-галузевий простір. З'ясовано, що нині у світі існують приблизно тридцять великих бібліографічних БД із сільського господарства, серед них три - найбільші: САВ ABSTRACTS, яку веде міжнародне сільськогосподарське бюро країн Британської співдружності; AGRICOLA, яку створює Національна сільськогосподарська бібліотека США; AGRIS, яку формує Міжнародна інформаційна сільськогосподарська служба (FAO). Налагодження обміну з цими БД забезпечило б доведення до вітчизняних користувачів 75% світової галузевої інформації. сільськогосподарський науковий освітній інформація

Розроблено класифікацію, розкрито специфіку структури і функцій інформаційних консультаційно-освітніх служб як складової СРСНТІ. Доведено, що консультаційна діяльність з питань агропромислового виробництва є інформаційним консультаційно-освітнім процесом надання землекористувачам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції необхідних знань. Кожна система повинна мати: організаційну структуру з блоком керування; програми діяльності, в яких визначені цілі, задачі, методи, технічні засоби; власні галузеві інформаційні ресурси; обладнання та умови для її функціонування; зв'язок з іншими організаціями, окремими фахівцями та користувачами. Підкреслено, що для ефективного функціонування ІКОС слід забезпечити їх кваліфікованими кадрами, комп'ютерною і телекомунікаційною технікою.

Згідно з концептуальною моделлю, базовим компонентом Національної СРСНТІ є бібліотечні установи перш за все сільськогосподарського профілю. Виявлено, що нині в Україні функціонують 273 бібліотечні установи сільськогосподарського профілю. Серед них: 73 бібліотеки науково-дослідних інститутів, 65 державних науково-дослідних станцій (мережа УААН) та 135 вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації (система Мінагрополітики України), які мають співпрацювати з універсальними, науковими і публічними бібліотеками (система Міністерства культури і мистецтв України) на національному, регіональному і місцевому рівнях. Особливе значення має налагодження інтеграційних зв'язків між головними бібліотеками України - Державною науковою сільськогосподарською бібліотекою УААН, Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського, Національною парламентською бібліотекою та ін. по створенню національного бібліотечного веб-порталу, бібліографічної БД сільськогосподарського профілю, електронної сільськогосподарської бібліотеки з вільним доступом українських і зарубіжних користувачів через глобальну мережу Інтернет.

Обґрунтовано, що базове значення бібліотечної підсистеми в Національній СРСНТІ зумовлене тим, що бібліотеки мають давні й багаті традиції в розповсюдженні сільськогосподарської інформації, вони були, є й залишатимуться головними фондоутримувачами основних галузевих документно-інформаційних ресурсів, як традиційних, так і електронних (онлайнових і офлайнових), до яких матимуть вільний доступ користувачі через локальні та глобальні мережі. Провідна роль бібліотечних установ у Національній СРСНТІ посилюється через: зростання обсягів, підвищення якості повнотекстових БД і можливість миттєвого доступу до них; об'єднання електронних каталогів, бібліографічних, реферативних, фактографічних, адресно-довідкових, концептографічних та інших БД з електронною доставкою документів; зростання попиту на інтелектуальні продукти аналітико-синтетичної переробки галузевої інформації - віртуальні путівники, веб-сайти, оглядово-аналітичні документи та ін. Доведено, що розвиток мережевого розповсюдження галузевої інформації дозволить бібліотекам узгоджено виконувати базові бібліотечні функції - формування фонду, аналітико-синтетичну обробку документів, бібліографічну діяльність, обслуговування користувачів, створювати якісно нові форми поширення інформації, неможливі за умов традиційних технологій.

Доведено важливість для ефективного функціонування Національної СРСНТІ добровільних об'єднань громадян (ДОГ), які створюються на основі єдності професійних і непрофесійних галузевих інтересів. Визначено їх основні права: виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права; представляти і захищати власні законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах; проводити масові заходи з метою рекламування діяльності ДОГ; ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян; одержувати від органів державної влади і управління, а також органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; вносити пропозиції до органів влади і управління; розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї, цілі та ін. Докладно висвітлено напрями і форми організаційної, наукової та громадської діяльності ДОГ, спрямовані на поліпшення забезпечення українських виробників сільськогосподарської продукції якісним інформаційним обслуговуванням.

Особлива увага зосереджена на визначенні стратегічних напрямів внутрішньосистемної та міжсистемної інтеграції Національної СРСНТІ в умовах нових комп'ютерних та Інтернет-технологій, на основі кооперації на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях. Доведено, що з розвитком Інтернету створюються сприятливі умови для налагодження тісних зв'язків між основними елементами як усередині системи, так і СРСНТІ з зовнішнім середовищем, що дозволить скоротити часовий розрив між знаходженням відомостей про документ і його отриманням, сприятиме досягненню стратегічної мети системи - повному й оперативному доведенню необхідної користувачам галузевої інформації “в будь-який час та в будь-яке місце”. Обґрунтовано основні напрями і форми міжнародного співробітництва в галузі онлайнового розповсюдження галузевої інформації. Доведено, що в умовах системного розвитку Національної СРСНТІ сільськогосподарські бібліотеки мають виконувати нову інтеграційну функцію - об'єднати за галузевою ознакою соціальні структури і процеси розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації, ресурси, продукти і послуги, що створить інтеграційний ефект. Вони мають активізувати діяльність, яка забезпечуватиме формування органічного інформаційно-галузевого середовища через посилення внутрішньосистемних і міжсистемних зв'язків; налагодження координації і кооперації між усіма складовими СРСНТІ; системні зв'язки СРСНТІ з базовою галуззю - сільським господарством; входження Національної СРСНТІ до світового інформаційного простору через надання онлайнового доступу до галузевих інформаційних ресурсів, узгодження традиційних та електронних форм і засобів розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації та ін.

Підкреслено, що нова парадигма формування Національної СРСНТІ передбачає підготовку нової генерації інформаційно-бібліотечних кадрів, підвищення інформаційної культури користувачів. На основі поглибленого аналізу еволюції вищої бібліотечно-бібліографічної освіти в Україні виявлено, що галузевий підхід є одним з основних у її змісті. Його введення сягає 1930-х рр., посилюється в 1950-х рр., набуває системного характеру в 1970-1980-і рр. Це пов'язано з орієнтацією бібліотечної діяльності на обслуговування різних галузей і сфер людської діяльності, задоволення галузевих інформаційних потреб користувачів. Вивчення програмної і навчально-методичної документації факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури свідчить, що галузевий компонент у змісті освіти існує: а) як наскрізний принцип, який збагачує зміст загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін; б) як аплікативний організаційно оформлений компонент у формі галузевих спеціалізацій і навчальних курсів сільськогосподарського профілю. Перший напрям має постійний, інваріантний характер, другий - змінний, варіативний. Доведено, що найповніше галузева парадигма була реалізована в 70-80-і рр. ХХ ст., що виявилося у введенні галузевих спеціалізацій, серед яких - “Бібліотекознавство та бібліографія технічної, сільськогосподарської і природничонаукової літератури”. Особливе місце в її реалізації посідають дисципліни бібліографознавчого циклу - “Галузеві бібліографічні ресурси”, “Бібліографія сільськогосподарської літератури” та ін. З'ясовано, що нині підготовку бібліотечно-інформаційних кадрів для АПК не здійснює жодний із ВНЗ України, що ускладнює кадрове забезпечення Національної СРСНТІ.

Доведено стратегічне значення підготовки нової генерації бібліотечно-інформаційних фахівців, які володіють сучасними системними знаннями та практичними навичками в галузі створення, поширення і використання сільськогосподарської науково-технічної інформації. Науково обґрунтовано, що вирішити проблему галузевої підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів можна через: а) уведення в межах освітньої спеціальності “Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія” спеціалізації “Бібліотечно-інформаційне забезпечення АПК України”; б) здобуття сільськогосподарськими фахівцями другої вищої бібліотечно-бібліографічної освіти; в) створення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації співробітників сільськогосподарських бібліотек та інформаційних центрів. Найефективнішим засобом кадрового забезпечення Національної СРСНТІ є формування сільськогосподарською галуззю України спецзамовлення для ВНЗ бібліотечно-інформаційного профілю на підготовку і перепідготовку бібліотечних та інформаційних фахівців. Такі цільові мікропроекти має фінансувати АПК України. Це забезпечить реалізацію освітньої доктрини України “навчання протягом життя” в галузевому бібліотечно-інформаційному контексті. Вирішенню цього завдання сприятиме авторський курс “Бібліотечно-інформаційне забезпечення АПК України”, програма якого подана в додатку Д до дисертації. Дидактичне значення цього підходу полягає в реалізації можливості диференціації вимог до знань та вмінь випускників ВНЗ зі спеціальності “Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія”, уточненні спеціалізацій, а також номенклатури, змісту і структури загальнопрофесійних, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором, зорієнтованих на галузь.

ВИСНОВКИ

У процесі дослідження досягнуто поставлену мету дисертації, вирішено всі завдання, що дозволило дійти основних наукових висновків.

1. Значне загальносоціальне значення розвитку сільського господарства в Україні потребує нових концептуальних підходів до формування Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. Об'єктивною є необхідність створення інноваційної концептуальної моделі, спрямованої на адекватне розуміння перспектив розвитку Національної СРСНТІ в умовах ринкової економіки та інформатизації суспільства. Нагальна потреба в цілісному осмисленні змін, що відбуваються у формах і засобах поширення галузевої інформації, є загальновизнаною. Однак, незважаючи на актуальність, у вітчизняному бібліотекознавстві відсутні дисертаційні і монографічні дослідження (крім праць автора дисертації), в яких би обґрунтовувалися принципові засади формування Національної СРСНТІ.

2. Дослідження еволюції, наукових підходів до створення СРСНТІ довело, що в бібліотечній теорії склалася проблемна ситуація, за якої основна увага приділяється питанням збирання і зберігання інформації, а проблема розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації залишається поза межами наукового осмислення як елементу актуалізації інформаційно-галузевого ресурсу. Відсутність цілісності, фрагментарність у науковій розробці проблеми зумовлюють використання комплексу загальнонаукових методів, головними серед яких є системний підхід і похідні від нього методи, які дозволяють виробити систему поглядів на внутрішній зміст і зовнішні зв'язки Національної СРСНТІ.

Теоретичним засобом розкриття специфіки процесу розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації, створення концептуальної моделі Національної СРСНТІ є понятійний апарат. Це зумовило об'єктивну необхідність визначення змісту й обсягу центральних та уточнення значення ключових понять. Під інформаційно-галузевим запропоновано розуміти середовище, утворене на основі активного застосування комп'ютерних і телекомунікаційних технологій для створення, розповсюдження, зберігання і використання галузевої інформації. Під системою розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації - сукупність взаємопов'язаних і доповнюючих один одного інформаційно-бібліотечних, консультаційно-освітніх структур і процесів, які забезпечують повне й оперативне доведення СНТІ до користувачів у будь-який час та в будь-яке місце. Рекомендовано ввести дані поняття до державних стандартів і термінологічних словників. Уточнено також зміст ключових понять, використаних для дослідження СРСНТІ.

3. У концептуалізації розвитку Національної СРСНТІ основне значення відіграли такі тенденції у формуванні єдиного інформаційного середовища як: електронізація документної бази системи та довідково-пошукового апарату; впровадження електронних форм і засобів доведення галузевої інформації до користувачів; інтеграція в єдині інформаційні ресурси завдяки національному компоненту; розвиток міжсистемної взаємодії Національної СРСНТІ через надання віддаленого доступу до вітчизняної і світової сільськогосподарської НТІ за допомогою Інтернету; створення дієвої системи управління Національною СРСНТІ, системи безперервної підготовки і перепідготовки інформаційних і бібліотечних кадрів для Національної СРСНТІ; органічне поєднання в поширенні галузевої інформації традиційних, автоматизованих та електронних технологій; підвищення рівня інформаційної культури користувачів.

4. Становленню і розвиткові процесу розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні характерні три основні періоди: початковий (до 1917 р.), екстенсивний (1917-1998 рр.) та інтенсивний (з 1998 р. і до наших днів). Кожний період специфічний певними стадіями якісних змін в організаційних і процесуальних складових поширення галузевої інформації, характерний етапами модернізації, інновації і трансформації, результатом яких є вдосконалення форм і засобів розповсюдження СНТІ, а також рівень внутрішньосистемної і міжсистемної інтеграції вітчизняної СРСНТІ в інформаційно-галузеве середовище.

Специфіка розвитку процесу розповсюдження СНТІ в Україні полягає в обмеженні фінансових і матеріально-технічних ресурсів, що гальмує своєчасний перехід вітчизняної системи до наступного етапу розвитку. Це зумовлює в управлінні розвитком СРСНТІ поєднання стратегічного і практичного налагодження внутрішньосистемних і міжсистемних зв'язків на базі комп'ютерних і мережевих технологій окремих організаційних структур системи.

5. Для визначення основних концептів моделювання Національної СРСНТІ проведено порівняльний аналіз існуючих зразків СРСНТІ у різних країнах світу. В основу порівняння покладено рівень розвитку організаційних структур і діяльнісних складових системи, ступінь її інтеграції в інформаційно-галузеве середовище. Виявлено загальне та специфічне в кожній країні. Еталонними визначено американську і британську моделі, які здатні повно й оперативно надавати сільськогосподарську науково-технічну інформацію користувачам. Загальними ознаками еталонних моделей є розвинена структура системи, яка базується на засадах інформатизації та інтеграції всіх її складових, “клієнтоцентроване” спрямування її діяльності. Специфічне виявляється в тому, що в американському досвіді перевага надається інформаційним центрам, у британському - бібліотечним установам. Російський досвід характерний подібністю передумов, досягнень і тенденцій розвитку СРСНТІ, невизначеністю концептуальних установок системи, що створює об'єктивне підґрунтя для спільної теоретичної і практичної діяльності, налагодження інтеграційних зв'язків між СРСНТІ Російської Федерації та України.

6. Концептуальна модель Національної СРСНТІ України базується на фундаментальному принципі повного й оперативного доведення до користувачів необхідної їм сільськогосподарської науково-технічної інформації в будь-який час та в будь-яке місце. Її основою є “клієнтоцентрована” парадигма, згідно з якою мета, структура і функції Національної СРСНТІ базуються на максимальному врахуванні специфіки галузевих інформаційних потреб користувачів. Модель Національної СРСНТІ - це сукупність взаємопов'язаних організаційних структур і процесів, орієнтованих на нові електронні форми і засоби поширення галузевої інформації, поглиблення внутрішньосистемних і міжсистемних зв'язків, їх інтеграцію у світовий інформаційний простір. Згідно з моделлю, доведення галузевої інформації до користувачів здійснюється у формі організованих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг сільськогосподарської тематики.

7. Структуру Національної СРСНТІ складають такі основні елементи: Головний галузевий міжвідомчий Науково-дослідний інформаційний і методично-освітній центр (НДІМОЦ) з мережею аналогічних центрів у Автономній Республіці Крим та областях України; галузевий корпоративний довідково-інформаційний фонд (ДІФ), електронний каталог, бібліографічні і повнотекстові БД, інтегровані у світовий інформаційний простір; система державних сільськогосподарських інформаційних консультаційно-освітніх служб (ІКОС) і на їх базі Національної системи ІКОС АПК України; Національна сільськогосподарська бібліотека України з мережею сільськогосподарських бібліотек, яка набуває значення базового компонента підсистеми; добровільні громадські об'єднання (ДГО), здатні поєднати інтереси всіх організаційних структур СРСНТІ.

8. Головну роль у Національній СРСНТІ мають відіграти бібліотечні установи сільськогосподарського профілю на чолі з Національною сільськогосподарською бібліотекою України, створення якої доцільне на базі Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН. Базове значення бібліотечних установ у Національній СРСНТІ зумовлене перш за все тим, що вони мають багаті і сталі традиції у сфері розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації; є головними фондоутримувачами основних традиційних і електронних галузевих інформаційних ресурсів.

Бібліотечні установи повинні відіграти провідну роль у створенні зведеного електронного каталогу на базі корпоративної каталогізації, національного та регіональних веб-сайтів сільськогосподарського профілю як умови системоорганізації і доступності вітчизняної і світової галузевої інформації через Інтернет, бібліографічні, фактографічні, адресні, концептографічні, персональні і повнотекстові БД сільськогосподарського профілю, РЖ “Сільське господарство України” і галузевий обов'язковий примірник документів. Першочергового значення набуває створення бібліографічної і повнотекстової БД сільськогосподарської тематики, інтегрованої до найкрупніших світових БД “CAB ABSTRACTS”, “AGRICOLA” та “AGRIS”, що прискорить інтеграцію вітчизняної СРСНТІ у світовий інформаційний простір, забезпечить електронну доставку документів через Інтернет.

9. Єдиний галузевий довідково-інформаційний фонд СРСНТІ - це колекція інформаційних продуктів як на електронних, так і на традиційних носіях вітчизняного та іноземного виробництва. До нього мають увійти: метобаза Мінагрополітики України, а також розподілена система БД науково-дослідних, інформаційних і бібліотечних установ УААН та сільськогосподарських навчальних закладів України, зведений корпоративний електронний каталог сільськогосподарських бібліотек, інтегрований у світовий інформаційний простір; інформаційні ресурси на CD-R вітчизняних і міжнародних інформаційних центрів, у т.ч. проблемно-орієнтовані і повнотекстові бази даних, експертні системи та бази знань; світові програмні продукти. За змістом у ньому перш за все мають віддзеркалюватися сільськогосподарські технології на різних стадіях виробництва, досягнення агробіології, нормативно-правові акти, прогнозно-статистичні дані, матеріали про передовий досвід господарювання та ін.

10. Реалізація запропонованої концептуальної моделі Національної СРСНТІ України передбачає сукупне використання ресурсів, що забезпечить: пошук джерел або необхідних відомостей про них у світовому інформаційно-галузевому просторі; кумуляцію і зберігання одержаної інформації в Єдиному галузевому довідково-інформаційному фонді, який має складатися з проблемних модулів та їх блоків, створених на основі вивчення інформаційних галузевих потреб і запитів відповідних груп користувачів; обробку і підготовку необхідних пертинентно-релевантних інформаційних продуктів, що надаватимуть інформацію відповідно до певних стадій виробництва продукції агропромислового комплексу; широке розповсюдження сільськогосподарських науково-технічних знань та інформації серед сільськогосподарських товаровиробників та інших користувачів, у т.ч. управлінських і бізнесових структур, науковців і фахівців-аграріїв, науково-педагогічного складу сільськогосподарських ВНЗ та осіб, що в них навчаються. Це сприятиме цілеспрямованому вирішенню завдань АПК на різних щаблях організації його функціонування як цілісного соціально-економічного комплексу.

11. Стратегічним напрямом інноваційного менеджменту по створенню єдиного інформаційного простору мають бути професійні кадри документно-інформаційних структур АПК. Він передбачає: 1) підвищення професійного рівня бібліотечно-інформаційних кадрів, здатних ефективно діяти в умовах системного розвитку галузевої інформаційної системи України; 2) підвищення рівня інформаційної культури користувачів, спроможних ефективно використовувати сучасні галузеві інформаційні ресурси.

Засобами реалізації завдань оновлення кадрового ресурсу є: а) актуалізація галузевого підходу в змісті бібліотечно-інформаційної освіти; б) уведення в межах освітньої спеціальності “Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія” спеціалізації “Бібліотечно-інформаційне забезпечення АПК України” з декількома спеціальними дисциплінами сільськогосподарського профілю; в) налагодження системи перепідготовки і підвищення кваліфікації співробітників галузевих НДІМОЦ, ІКОС і сільськогосподарських бібліотек за ініціативи і фінансової підтримки профільного міністерства і регіональних управлінь усіх областей України.

Проведене дослідження не вичерпує повністю проблемного питання створення, підтримки та розвитку Національної СРСНТІ. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають:

- поглиблене дослідження інтеграційних зв'язків у системі створення, розповсюдження та використання галузевої науково-технічної інформації в Україні;

- обґрунтування механізму входження Національної СРСНТІ до світового інформаційного простору;

- дослідження перспектив безперервної освіти інформаційних і бібліотечних кадрів для Національної СРСНТІ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Комп'ютерні технології в управлінні сільськогосподарським підприємством: [Монографія] / М.Ф. Кропивко, Ю.С. Коваленко, В.В. Дерлеменко та ін.; Ін-т аграр. економіки УААН. - К.: ІАЕ УААН, 1996. -168 с.

Написані розділи:

Дерлеменко В.В. Інформаційна система “АГРОНАУКА”: ідеологія та значення для сільськогосподарського виробництва // Комп'ютерні технології в управлінні сільськогосподарським підприємством / Ін-т аграр. економіки УААН. - К., 1996. - С. 145-154.

Дерлеменко В.В. Наукові основи та загальні тенденції формування інформаційного середовища / В.В. Дерлеменко, Н.Л. Касьянова // Комп'ютерні технології в управлінні сільськогосподарським підприємством /Ін-т аграр. економіки УААН. - К., 1996. - С. 36-46.