Масові свята як форма організації дозвілля населення

На формування свідомості великий вплив здійснює не тільки слово, але й образ, виражений в музиці, живописі, танці. Художник мислить масою образів, які передаються специфічною мовою мистецтва.

Розглянемо частково естрадне мистецтво і як його заклади культури можуть застосувати в організації масових свят. Особисто наш Будинок Творчості «Оберіг», відомий тим, що спеціалісти, які в ньому працюють чудово викладають мистецтво співу. Яке б свято не проводилося в місті Боярка, з якої б нагоди святкове дійство не проходило, вихованці цього закладу завжди беруть участь у святковому концерті. Мешканці нашого міста знають про це. Вони із великим задоволенням приходять на свято не тільки щоб розважитись, а в першу чергу, щоб послухати чудовий спів дітей різного віку. Отже, дослідник О.М. Мозгова, визначила естрадне мистецтво як легкий жанр, оскільки його основною функцією є створення атмосфери психологічного відпочинку масового глядача та слухача [11,224]. Ми чітко не обмежуємо естрадне мистецтво, на нашу думку воно включає в себе різні жанри. Тобто, при організації концертів для мас, не обов'язково запрошувати тільки відомих виконавців, або просити дітей співати лише «хіти». Адже масова музика, буває не тільки розважальною, а й досить серйозною. Ми радимо організаторам масових видовищ не обмежуватися лише поп-виконавцями, а й залучати камерні, народні, фольклорні ансамблі. На прикладі свят нашого міста Боярка, ми хочемо сказати, що великий успіх мали саме українські народні пісні, які виконувалися як дітьми так і людьми вже похилого віку. Треба мати на увазі, що естрадна музика має психологічний вплив на особистість і, в залежності від святкової програми, яка включає в себе артистів, глядачів, естетичне оформлення, ми можемо досягнути поставленої мети.

Організовуючи масове видовище, працівники культури в першу чергу мають прагнути до реалізації завдання всебічного розвитку особистості. Організатори святкування повинні заохочувати відвідувачів до практичної дії, безпосередньо до участі у заході. Професіонали таких свят мають враховувати, яким якостям вони допоможуть сформуватися. Наприклад таким як : товариськість, дружелюбність чи креативність. Важливо використовувати найновіші здобутки сценічних технологій. По можливості, в святковий масовий захід необхідно включати кіно та телебачення, модернізувати такий традиційний вид проведення дозвілля як масове свято. Це значно розширить можливості організаторів і взагалі, масове святкування, яскравий захід зможуть побачити по телебаченню.

Необхідно враховувати особливості реклами заходу, адже при організації масового видовища ставиться акцент на масовості і популярності свята. Захід організовується для всіх бажаючих, не повинно бути обмежень у віці.

Ми вважаємо за потрібне більш ґрунтовно розібратись з поняттям «атмосфера масового свята». Тому що вивчення соціально-психологічної атмосфери аудиторії заходів дасть можливість зробити крок вперед на шляху збагачення в технології культурно-дозвіллєвої діяльності. За визначенням В.Й. Бочелюк, атмосфера - це психічний стан спільноти, під яким мається на увазі переважний психічний настрій її членів, що виявляється насамперед у відносинах людей до спільної діяльності і один до одного [2,144]. Багаторічний досвід вивчення цього питання показує, що психічний стан аудиторії можна прогнозувати і свідомо регулювати. Для цього необхідно сформувати соціально-психічну позитивну атмосферу. Щоб нам це зробити, потрібно знати фактори, які ж її становлять, тільки тоді менеджери, які організовують масові свята, а конкретно заклад культури, Будинок Творчості, зможуть досягти поставлених цілей. Ми радимо проглянути праці тих дослідників, які займалися проблематикою цього питання, адже розглянувши їх роботи, можна зробити певні висновки. Повернімося до самої атмосфери та її складових. У видовищному, публічному спілкуванні домінують відносини емоційно-особистого характеру, превалюючи над естетичними і гедоністичними потребами. Ми як організатори свята, в даному випадку, працівники закладу культури, маємо сприяти створенню необхідної атмосфери. Наше головне завдання полягає в тому,щоб максимально наблизитися до глядача, враховуючи той факт, що на відкритому повітрі це буває набагато важче, аніж в приміщенні, де є всі умови для персоніфікованої уваги до членів аудиторії. Ефективний і високопрофесійний підхід до аудиторії виражається в максимальному виявленні особистості кожного учасника. Це сприяє створенню такої атмосфери, де окрема людина не загубиться, не втратиться в натовпі. На нашу думку, чудовим варіантом для вирішення таких проблем є залучення елементів ігор в масове свято. Для працівників закладу це не буду проблемою, адже вони весь час мають справу з дітьми і майже кожна культурно-дозвіллєва діяльність містить елементи гри. Про ефективність гри розказують багато досліджень різних авторів, так Н.П. Донченко пише, що гра - дійсно соціальне і педагогічне явище, роль якого в житті особистості важко переоцінити. Людина розглядає гру як джерело радощів і насолоди [3,15].

Тому ми радимо закладам культури, як організаторам свята, скористатися даною порадою і спробувати змоделювати ігрову ситуацію на сцені, щоб створити емоційну піднесеність соціально-психічної атмосфери. Така форма проведення масової дозвіллєвої програми полегшить можливість під час заходу проявити позитивні відчуття, сприятиме високій оцінці людини один одного. Це винятково важливо, тому що оцінка оточуючих є істотним фактором виявлення соціальної активності людини,а в умовах публічності набуває ще більшої ваги.

Дамо визначення моделюванню ігрової ситуації. За визначенням Н.П. Донченко, «це - процес органічного введення гри в будь-яку драматургічну структуру як сюжетно-тематичну, так і театралізовану» [3,38]. Наше з вами завдання як організаторів заходу, здійснити оптимальний вибір гри і з'єднати її з сюжетно-театралізованою дією. Ми пропонуємо приблизно такий варіант, який не раз застосовувався організаторами в нашому місті Боярка на масових концертах. Один за одним йдуть танцювальні номери, але артисти не завжди встигають переодягатися, виходити на сцену для наступних номерів, тому знайшли цікаве рішення цій проблемі. Між номерами робили невеличкі театралізовані сценки, залучаючи до них ведучих. Наприклад, на сцену виходили двоє чи більше людей та починали між собою діалог, сперечалися про щось, хто виступив краще, хто кому сподобався. Часто це відбувалось в конфліктній чи комічній ситуації. Така спонтанна зміна сюжету відновлювала і посилювала увагу глядачів до дії, яка відбувалась на сцені. І вже наступного танцювального чи вокального номеру чекали з піднесеним настроєм. Це тільки один приклад, буде більш ефективно, якщо самих глядачів будуть залучати до дії, робити з них дієвих осіб, можна в перерві влаштувати конкурси, невеличкі змагання.

Отже, видовищна сфера дозвілля тим і особлива, що вона дає можливість виконати одночасно цілий ряд замовлень у ході однієї програми вечора: гри, ігрового спілкування. Ми радимо до святкової програми включити конкурсно-ігрові програми, які відносяться до видовищно-розважальних ігрових форм. Перечислимо складові видовищно-розважальних конкурсів та ігор, які були визначені Н.П. Донченко [3,67]:

Організація ігрового життя на основі законів видовища;

Поділ ігрової аудиторії на виконавців та глядачів.

Особлива цінність конкурсних та ігрових програм полягає в тому, що в них бере участь багато людей в ролі учасників та спостерігачів. Звідси слідує, що конкурсна та ігрова програма - це практично безпрограшна, емоційно-приваблива дозвільна ситуація, якщо вона професійно та грамотно розроблена і організована. Вона буде чудовим компонентом масового видовища, що сприяє розвиткові та розвазі відвідувачів заходу. Ще раз підкреслимо, що успіх та ефективність ігор залежить від професіоналізму організаторів.

В нашому місті Боярка, досить часто організовувалися масові свята, в яких головним організатором виступав Будинок творчості «Оберіг», також в оргкомітет свята входили представники приватної школи для дівчаток «Леді», ліцею ім. Івана Богуна, музичних та спортивних шкіл. Ці заходи проводились в парку Перемоги, біля ЗАГСу, або на стадіоні «Зеніт». Все це відбувалось під відкритим небом. Святкові дійства були організовані досить вдало, грамотно з ярмарками, святковими концертами, конкурсами та феєрверками. На святковий концерт запрошувались відомі виконавці української естради, для прикладу назвемо гурт «ТНМК» , Олександр Пономарьов, гурт «Авіатор». Жителі нашого міста були задоволені.

Отже, ми можемо зробити невеликий висновок, що без закладів культури нам важко уявити організацію масового свята взагалі. Вони виконують серйозну функцію і часто беруть на себе основну роботу. Створюють оргкомітет, складають план заходу, постачають виконавців, займаються рекламою видовищного заходу. Ми зрозуміли, що важливим елементом у організації масового видовища є сам підхід, форми, способи і методи, які ми обираємо. Серйозне завдання лежить на плечах менеджерів заходу, тож спеціалісти мають бути грамотними і ще, що є не менш важливим, горіти бажанням позитивно вплинути на населення. Професійна підготовка святкового заходу повинна дати стовідсоткову гарантію успіху в його проведенні. Тому, що масове свято є серйозним заходом, це не лише розваги та веселощі та в кінці дійства різнокольоровий феєрверк. Це важливий захід, який виконує серйозну роль у житті суспільства.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки :

1. Свято - це цінний компонент культури, який має створити сприятливі умови для задоволення духовних, моральних, інтелектуальних та фізичних потреб сучасного населення. Масове свято - така форма дозвілля, яка є цікавою усім членам родини незалежно від віку. Масовий захід має на меті задовольнити смаки представників низького та високого рівня підготовки і різних статків. Призначення масових свят полягає в організації культурно-дозвіллєвої, рекреаційно-розважальної діяльності.

2. Cтановлення масових свят відбувалося поступово. Для розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності професіонали сфери культури мають вивчати та узагальнювати досвід аналогічної діяльності у інших посткомуністичних країнах. Із-за замкненого культурного простору за часів СССР, розвиток сфери культурно-дозвіллєвої діяльності гальмувався. Демократизація суспільства значно покращила умови для подальшого розвитку культури. Завдяки цьому сформувалося усвідомлення того, що масові свята є вкрай необхідними для населення та окремо особистості. Тому, сучасна українська держава має докласти всіх зусиль для того, щоб завершити структурну й організаційну перебудову культурно-дозвіллєвої галузі.

3. Свято проводиться у таких формах: карнавали, фестивалі, концерти. Масові видовища повинні нести в собі принципи народної педагогіки, національної філософії, збагачуючись сучасними досягненнями соціальних наук. В ході організації розважального процесу, тобто масового свята, методи мають бути використані не ізольовано, а комплексно, сприяючи підсиленню та трансформації своїх традиційних впливів. Організаторам свят важливо зосередити увагу на самих учасниках свята, на їх присутність не просто як глядачів. Тому, що в культурно-дозвіллєвій діяльності провідним виступає метод виховання, який припускає включення населення в дію процесу, тобто видовища. Організаторам масових свят потрібно пам'ятати, що перш за все їх завдання полягає у насиченні відвідувачів духовними цінностями, їх завдання не нав'язувати знання, нехай саме свято, тобто його смислове навантаження та естетичні компоненти говорять самі за себе. Професіонали, які працюють в культурно-дозвіллєвій діяльності, можуть поєднувати рекреаційно-оздоровчу і розважальну функції. На наш погляд, вони можуть і співіснувати, і легко існувати як самостійні функції. Рекреаційно-розважальна діяльність сприяє формуванню особистості і вдосконаленню людини. З цього слідує, що свято є прекрасним культурно-дозвіллєвим простором для розвитку особистості та її пристосування до соціуму, що засвідчує позитивний вплив масових дійств на формування та розвиток особистості.

4. Святкова атмосфера - це соціально-психологічна основа будь-якого масового свята і створення такої ситуації є конкретною методичною вимогою для його організаторів. Класифікація свят за видами та їх професіональне використання - це той дійсний засіб, за допомогою якого заклади культури можуть створити загальний святковий настрій для всього населення, не важливо якого саме населеного пункту. Заклади культури забезпечують умови для реалізації прав населення на культурно-дозвіллєву, спортивно-оздоровчу діяльність. Вони створюють найбільш сприятливі умови для задоволення духовних, моральних та інтелектуальних потреб населення. Таким чином, культурні заклади беруть активну участь в організації масових свят і, як показує практика, їм це добре вдається. Завдяки професіоналізму працівників будинків культури, масові свята задовольняють більшість потреб населення і являються чудовим видом культурно-дозвіллєвої діяльності.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабенко Н.Б. Дозвілля сім'ї : теоретичні та емпіричні аспекти / Н.Б. Бабенко. - К. : ДАКККіМ, 2001. - 157 с.

2. Бочелюк В.Й. Дозвіллєзнавство : навч. посібник / В.Й. Бочелюк, В.В. Бочелюк. - К. : Центр навчальної літератури , 2006 . - 208 с.

3. Донченко Н.П. Мистецтво гри : навч. посібник / Н.П. Донченко. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 1999 . - 176 с.

4. Короткий тлумачний словник української мови / за ред. Д.Г. Гринчишника. - К. : Просвіта , 2004. - 605 с.

5. Мухарський Д.О. Свято - моя професія / Д.О. Мухарський, І.Г. Коньякова. - К. : Київська Правда, 2009. - 244 с.

6. Цимбалюк Н.М. Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності : ч. 1. Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності / Н.М. Цимбалюк. - К. : ДАКККіМ, 2000. - 145 с.

7. Цимбалюк Н.М. Соціологія дозвілля : навч. посібник / Н.М. Цимбалюк. - К. : ДАКККіМ, 2001. - 180 с.

8. Безугла Р.І. Масова та популярна культура : до проблеми співвідношення понять / Р.І. Безугла // Культура і Сучасність. - 2011. - вип. 1. - С. 87-90.

9. Вовкун В.В. Масова культура та проблеми формування особистості : історико - культурологічний контекст / В.В. Вовкун // Культура і Сучасність. - 2011. - вип. 1. - С. 76-81.

10. Лазарєва Л.М. Медіакультура та її функції / Л.М. Лазарєва // Культура і Сучасність. - 2011. - вип. 1. - С. 140-145.

11. Мозгова О.М. Масові пісенні жанри та естрада і проблема взаємодії / О.М. Мозгова // Культура і Сучасність. - 2-11. - вип. 1. - С. 224-227.

12. Перенчук Ю.М. Народні ігри у театралізованих масових дійствах: історико-культурологічні аспекти / Ю.М. Перенчук // Вісник. - 1999.

Размещено на Allbest.ru