Теоретико-методичні основи особистісно-орієнтованої системи формування інформативної компетентності студентів економічних спеціальностей

Прогрес в інформаційному суспільстві визначається в значній мірі особистісним фактором; саме цінність особи повинна бути відправною точкою та вихідною посилкою організації сучасної освіти.

В тенденціях розвитку сучасної освіти (безперервність, відповідність рівню розвитку науки, прогностичний характер розвитку, відкритість, еволюція інформаційних технологій як універсального поліфункціонального засобу пізнання та ін.) відображаються специфічні риси інформаційного суспільства.

Інформатизація освіти розглядається як стратегічно важливий напрямок розвитку освіти і є необхідною умовою вирішення найважливіших її проблем - підвищення доступності, якості, фундаменталізації, гуманізації, гуманітаризації, надання незастаріваючого характеру з метою підготовки людини до умов життєдіяльності в інформаційному середовищі.

Особливістю сучасного етапу розвитку інформатизації освіти є те, що пріоритетними стають не інструментальні, а змістові аспекти інформатизації освіти.

Впровадження нових інформаційних технологій навчання змінює потрібну вагу та реальні можливості реалізації системи дидактичних принципів (науковості, наочності, системності, систематичності та послідовності, доступності, принципу індивідуального підходу та активного включення студента в навчальний процес). З урахуванням реальних можливостей інформатизації освіти та її впливу на методичну систему формування інформатичних компетентностей на перший план виходять фактори, ефективність впливу яких значно посилена в процесі навчання. До приоритетних перш за все відносяться: розвиток мотивації, пошукової діяльності, мислення та прийомів міркування; посилення інтересу до навчальної дисципліни. В умовах раціонального поєднання різних методів та організаційних форм навчання на основі НІТН підвищується ефективність використання організаційних форм активного навчання, розвитку самостійності студентів, збільшення арсеналу засобів пізнавальної діяльності, оволодіння сучасними методами наукового пізнання, розширення кола завдань та дослідницьких робіт.

З'ясування ролі та місця, особливостей інформатичної підготовки майбутнього економіста продемонструвало, що в умовах особистісно-орієнтованого навчання в зміст навчання, крім предметних знань, що задані освітніми стандартами, навчальними програмами, необхідно включити емоційно-ціннісні, особистісні компоненти та функції, які використовує економіст в своїй професійній діяльності. Доведено, що впровадження ІКТ сприяє більш ефективному оволодінню системами знань та умінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студента, допомагає формуванню відповідних професійних та особистісних якостей. При цьому НІТН не самоціль, а педагогічно виправданий підхід, що повинен розглядатися перш за все в плані педагогічних переваг порівняно з традиційними технологіями навчання.

Аналіз сучасного стану проблем використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні дозволяє зробити наступні висновки.

Використання інформаційних технологій, які є невід'ємною часткою засобів діяльності людини в сучасному суспільстві, може справити суттєвий вплив на процеси навчання та систему освіти в цілому.

В умовах інформатизації освіти навчання повинне розглядатися як інтеграція можливостей студента та впливу на його навчально-пізнавальну діяльність за допомогою інформатизованого навчального середовища, що забезпечує розкриття, розвиток та реалізацію творчого потенціалу, продуктивних можливостей та здібностей студента. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відкриває широкі перспективи для реалізації ідей розвиваючого навчання на основі посилення дослідницької, самостійної, творчої навчальної діяльності.

Для реалізації ідей відкритої освіти, створення єдиного освітнього інформаційного простору потрібні нові підходи, нові моделі організації навчального процесу, навчальні методичні засоби нового типу, нові технології навчання в умовах інформатизації освіти та глобальної комунікації.

Впровадження в навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє практичній реалізації особистісно-орієнтованої моделі навчання, тому що створюються умови для індивідуалізації та диференціації навчання; пропонується суб'єктивна активність; з'являються можливості студента знайти засоби самореалізації; формуються уміння самовдосконалення, самонавчання, самоосвіти; розкриваються можливості самовизначення та самовираження студента; посилюється мотивація навчання, пробуджуються в студенті нові емоції, що впливають на його мотиваційну сферу, змінюються стереотипи поведінки; розвивається самостійність, формується індивідуальність; нівелюється негативний вплив суб'єктивних факторів у навчанні; формується творче мислення, розвивається творча активність та творчий підхід до виконання різного роду завдань.

Уточнені і визначені: поняття “особистісно-орієнтоване навчання”; цілі особистісно-орієнтованого навчання; дидактичні вимоги особистісно-орієнтованого навчання в умовах використання ІКТ; дидактичні вимоги до організації особистісно-орієнтованого навчання в умовах використання ІКТ.

На основі аналізу розвитку вітчизняної дидактики в напрямку демократизації і гуманізації освіти можна зробити висновок, що не дивлячись на існування в наш час великих напрацювань в галузі гуманізації навчального процесу і гуманітаризації освіти, цілісна концепція особистісно-орієнтованого навчання і навчання при використанні ІКТ потребує доопрацювання.

1. Виявлено, що сучасний розвиток дидактики повинен бути спрямований в сторону реалізації моделі особистісно-орієнтованої освіти, в тому числі з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Надане означення особистісно-орієнтованого навчання як навчання, що: спрямоване на студента як на основну цінність всього освітнього процесу; сприяє створенню умов для формування та проявлення особистісних якостей студентів, розвитку їх мислення, становлення творчої, активної, ініціативної людини, задоволення пізнавальних та духовних потреб студентів, розвитку їх інтелекту, комунікативних можливостей, навичок самоосвіти, саморозвитку, орієнтоване на потреби суспільства в спеціалістах, що вміють самостійно отримувати знання, здатні до перекваліфікації та адаптації в нових соціальних умовах.

3. Визначено, що головною метою особистісно-орієнтованого навчання є створення умов, що забезпечують гуманне відношення до студента, мотивацію до навчання і розвитку особистості студента.

4. Визначено, що під особистісно-орієнтованим навчанням треба розуміти певним чином спроектовану організацію процесу навчання, яка забезпечує умови для розвитку інтелекту і особистісних якостей студента, його творчих, комунікативних здібностей, здібностей до самонавчання, саморозвитку і самореалізації; яка дозволяє більш повно проявити і реалізувати можливості студента згідно з його підготовкою, здібностями і індивідуальними особливостями.

В роботі сформульовані та досліджені наступні вимоги до організації особистісно-орієнтованого навчання з використанням ІКТ: визнання пріоритету самоцінності індивідуума; індивідуалізація та диференціація навчання; зміщення акцентів на власну активність, самоконтроль, саморегуляцію та самоврядування; забезпечення умов, що сприяють саморозвитку та самонавчанню студента; врахування суб'єктивного досвіду кожного студента; організація комунікативної діяльності суб'єкта за допомогою локальних та глобальних мереж, оперативність доступу до необхідних інформаційних ресурсів; забезпечення об'єктивного контролю знань студентів; використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні; комплексність використання ІКТ при проведенні різного роду занять, в ході виконання різноманітної навчальної діяльності.

Проведені дослідження компетентнісного підходу можна узагальнити наступним чином:

1. Дослідження в сфері формування умінь та навичок студентів у вітчизняній педагогіці часто виходили на рівні компетентностей, тільки без використання даного терміну. Причому виділяли компетентності “предметні”, “міжпредметні” та “транспредметні”.

2. Розробка ідеї ключових компетентностей є відповіддю на вимоги сучасного суспільства, пов'язані з певним протиріччям між необхідністю забезпечити всебічне формування особистості студентів та істотним обмеженням у часі, віці і можливостях студентів, тому ключові компетентності вводяться як конкретизовані цілі освіти.

3. Компетентності можна фіксувати, але важко оцінювати. Компетентності не зводяться до знань та умінь, останні скоріше слугують формою їх прояву. Однак всяке протиставлення компетентностей знанням та умінням помилкове - це дві сторони одного процесу формування особистості студента. Компетентність поєднує в собі інтелектуальну та навичкову складові освіти.

Поняття компетентності включає не тільки когнітивну та операціонально-технологічну складові, але і мотиваційну, етичну, соціальну та поведінкову; воно відображає результати навчання (знання і уміння), систему ціннісних орієнтацій, звичок та ін.

Другий розділ “Проектування особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей вузів” присвячений проблемам проектування і реалізації особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей вузів. Відмічені особливості становлення та розвитку методичної системи, які повинні враховуватися при проектуванні системи формування інформатичних компетентностей студентів; описана модель курсу інформатики, започаткована на диференціації навчання; визначаються освітньо-кваліфікаційні вимоги до підготовки економіста.

Обґрунтовуються основні положення концепції інформатичної підготовки майбутніх економістів; розглядаються психолого-педагогічні передумови інформатичної підготовки студентів-економістів, зокрема, особливості формування особистості студентів, психологічні особливості навчання та шляхи підвищення мотивації навчальної діяльності студентів.

Визначені цілі навчання курсів “Інформатика і комп'ютерна техніка” та “Інформаційні системи та технології в економіці”, проаналізовано і розроблено зміст курсу “Інформатика і комп'ютерна техніка”. Використовуються методи, форми і засоби, які дозволяють здійснювати навчання згідно відібраного змісту; на основі побудованої діяльнісної моделі економіста розроблений проект освітньо-кваліфікаційної характеристики економіста, уточнюються компоненти інформатичних і комунікативних компетентностей студентів.

Аналіз сучасного стану і проблем навчання інформатики на економічних спеціальностях вузів довів, що без перегляду цільових, змістових і процесуальних характеристик навчально-виховного процесу при вивченні інформатичних дисциплін в економічному вузі не вдасться досягти подолання протиріччя і вирішення проблем формування інформаційної культури, інформаційних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів, що сприяє гармонійному поєднанню професійного і особистого в майбутньому економісті, інтеграції індивідуально та соціально значущих цінностей и таке інше.

Аналіз кваліфікаційних характеристик з економічних спеціальностей приводить до висновку, що в них слабо враховані реальні потреби суспільства в економістах нової формації, підготованих до роботи на нових технологічних принципах. Назріла необхідність іншого підходу до формалізації мети навчання у вузі на економічних спеціальностях, який характеризується істотно кращою адаптацією в реальній виробничій діяльності спеціаліста.

Розглянуті загальні діяльнісні моделі підготовки бакалаврів і магістрів економіки.

На основі побудованих моделей діяльності економіста розроблений проект його освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Виходячи з потрібності і об'єктивної необхідності розвитку компетентностей в предметній галузі інформатики і використання в навчальному процесі нових інформаційних технологій, визначені переліки знань, умінь та навичок, сформованість яких дозволяє говорити про наявність у студентів інформатичних і комунікативних компетентностей.

Проведене дослідження методичної системи формування інформатичних компетентностей, яке містить в собі визначення: основних факторів, які необхідно враховувати при проектуванні, оскільки від них залежить функціонування шуканої системи, формування інформатичних компетентностей в цілому.

Досліджені і описані компоненти методичної системи.

Із визначення поняття “методична система навчання” видно, що елементами методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів-економістів є цілі, зміст, методи, форми та засоби навчання. Результатом проведеного дослідження і опису виділених елементів є формування загальних вимог до їх проектування.

В результаті аналізу сучасних психологічних теорій визначено, що особистісно-орієнтоване навчання повинно бути спрямоване на розвиток особистості студента, для якого характерні розвинене мислення, здатність до саморозвитку і самонавчання, високий рівень інтелектуального і духовного розвитку, уміння діяти творчо.

Виявлена необхідність розробки концепції навчання, орієнтованого на студента при використанні ІКТ, навчання, яке дозволило би не тільки підвищити ефективність професійної підготовки спеціаліста, але й розвинути особистість студента, підготувати його до успішної життєдіяльності в суспільстві.

Виділені психологічні аспекти, які необхідно враховувати при реалізації особистісно-орієнтованого підходу до освіти.

Запропоновано принципи вдосконалення змісту інформатичної підготовки майбутніх економістів до використання ІКТ в професійній діяльності, дотримання яких забезпечує наступні переваги підготовки:

- дотримання принципу прогностичного характеру інформатичної підготовки забезпечує відповідність змісту підготовки перспективам розвитку ІКТ в найближчому майбутньому;

- дотримання принципу вивчення способів інформаційної діяльності, достатніх для самоосвіти в галузі використання ІКТ дає можливість постійної самоосвіти та самовдосконалення економіста в галузі використання ІКТ;

- дотримання принципу модульності підготовки дозволяє легко змінювати структуру та зміст інформатичної підготовки з урахуванням рівня підготовки слухачів, кількості годин, виділених на підготовку; дозволяє вдосконалювати структуру та зміст підготовки згідно з вдосконаленням ІКТ, забезпечує профільну диференціацію підготовки;

- дотримання принципу інваріантності інформатичної підготовки дає змогу сформувати зміст базової та профільної підготовки, незалежний від спеціалізації економіста, відображаючи основні інваріантні напрямки інформатичної підготовки спеціаліста в галузі інформатизації;

- дотримання принципу практичної спрямованості інформатичної підготовки забезпечує готовність економіста застосовувати ІКТ на практиці в своїй професійній діяльності.

Виділено та досліджено перспективні напрямки впровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій, з допомогою яких реалізуються психолого-педагогічні цілі вдосконалення навчання в вузі.

Визначені наступні види навчальної діяльності, при здійсненні яких доцільно використовувати ІКТ: інформаційно-пошукова, експериментально-дослідницька, опрацювання даних, самостійна навчальна діяльність.

Аналіз використання засобів інформатизації та телекомунікацій при проведенні різного роду занять дозволив виявити можливості вдосконалення методів та організаційних форм навчання за рахунок використання програмних засобів нового покоління, які дозволяють впроваджувати в навчальний процес сучасні технології, що сприяє:

- кращому засвоєнню лекційного матеріалу;

- організації цікавого навчального дослідження при здійсненні комп'ютерного моделювання;

- реалізації можливостей управління ходом навчального процесу, що дозволить створити умови для індивідуального та диференційованого навчання, вибору студентами темпу та траєкторії вивчення матеріалу, розділення завдань за рівнями складності;

- автоматизації контролю знань, умінь та навичок, що сприяє підвищенню об'єктивності контролю знань, посиленню мотивації навчання;

- організації самостійної діяльності в рамках науково-дослідницьких робіт, самостійного вивчення навчального матеріалу, що дозволяє підвищити інтелектуальний рівень студента.

Виявлена необхідність комбінованого використання наступних основних факторів інтенсифікації навчання: посилення цілеспрямованості, підвищення напруженості завдань, поглиблення мотивації, підвищення інтересу до навчальної діяльності, збільшення інформативної ємності занять, прискорення темпу навчальних дій, активація навчально-пізнавальної діяльності студентів, вдосконалення форм організації навчально-виховної діяльності, розвиток навичок і умінь самоосвіти та самовиховання.

Визначені наступні умови, які сприяють підвищенню ефективності навчання:

- правильний добір педагогами всіх компонентів педагогічного процесу;

- комплексне використання в навчальному процесі різноманітних ІКТ;

- педагогічно виправдане використання в навчанні конкретних програмних засобів навчального призначення.

Результати дослідження дидактичних аспектів навчання на основі сучасних ІКТ дозволили з'ясувати, що підвищення ефективності навчання на основі його інтенсифікації можливо досягти у випадку комплексного застосування ІКТ в навчальному процесі.

Третій розділ “Реалізація особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей вузів” присвячений побудові моделі особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів на економічних спеціальностях вузів, виділяються принципи добору змісту інформатичної підготовки, розкриваються питання вивчення конкретних розділів курсу “Інформатика і комп'ютерна техніка” та змістових ліній цих розділів.

Методична система, орієнтована на формування інформатичних і комунікативних компетентностей, може бути започаткована на різних моделях використання ІКТ в навчанні: лінійних, нелінійних, моделі “кероване відкриття”, моделі “інструменти пізнання”. В залежності від використаної моделі визначається зміст і методика навчання.

Системні знання про об'єкти є важливими складовими компетентностей в галузі систематизації даних. Процес формування системного знання нерозривно пов'язаний з мисленням, основу якого складає система операцій мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування). Враховуючи це, при визначенні змісту навчання інформатики та ІКТ необхідне включення в нього тестів та вправ, які сприятимуть формуванню системних знань.

Серед методів навчання, на основі яких активізують самостійну діяльність, свободу мислення, інтуїцію та розвивають здатність до прийняття рішень, необхідно виділити проектний метод навчання, методи колективного прийняття рішень (“мозковий штурм”, метод сценаріїв, круглий стіл, ділова гра та ін.).

Комплекс задач з економічним змістом для формування компетентностей в галузі систематизації даних повинен органічно вписуватися в тематичний план вивчення інформатики та ІКТ. До таких задач можна віднести: завдання на структурування текстів, створення презентацій, логічно-пошукові задачі, задачі на оформлення та виконання розрахунків для аналізу тенденцій розвитку ситуацій та підтримки прийняття рішень, побудова діаграм, завдання на систематизацію об'єктів предметної галузі, її опис та створення бази даних.

Наші дослідження доводять, що в інформатичній підготовці майбутнього економіста необхідно перейти від використання традиційних методів програмування, пов'язаних зі значними витратами часу та потребуючих спеціальної підготовки до виконання практичних задач, до сучасних комп'ютерних технологій, заснованих на використанні інтегрованого програмного забезпечення з елементами штучного інтелекту, якими є комп'ютерні математичні системи.

Метою вивчення КМС (і перш за все - “Математики”) є вміння пошуку потрібних даних, маніпулювання ними, їх аналіз, а також освоєння методики розв'язання різноманітних навчальних та предметних задач в середовищі “Математика” (або в іншій КМС).

Використана в дослідженні методика навчання студентів на основі реальних ситуацій сприяє формуванню інформатичних і комунікативних компетентностей в реальній практиці розв'язання ситуаційних задач на основі використання мультимедіа і комунікаційних технологій, що дозволяє актуалізувати наявні знання та активізувати пізнавальну діяльність.

Досвід використання СУБД “Access” демонструє, що вона достатньо проста і легко вивчається, проте, не дивлячись на свою простоту, надає користувачеві різноманітні засоби для створення локальних та розгалужених баз даних. Це пробуджує інтерес у студентів і дозволяє використовувати проблемну методику. Крім того, MS “Access” можна використовувати в якості інструментального засобу для розробки ресурсів, які студенти зможуть використовувати при вивченні дисциплін загальнопрофесійного та спеціального циклу, а також в професійній діяльності.

Створений в рамках дослідження педагогічний програмний засіб “КурсІнфо” з простим та зручним інтерфейсом, орієнтований на комп'ютерну підтримку навчально-пізнавальної діяльності, такий що містить значну кількість ілюстрованого теоретичного матеріалу, контрольних питань та глосарій, що забезпечує різноманітні зворотні зв'язки зі студентом дозволяє на достатньо високому рівні сформувати необхідні знання, уміння та навички студентів в галузі інформатики та комп'ютерної техніки.

ППЗ “КурсІнфо” може бути використаний як під час аудиторних занять, так і при самостійному вивченні студентами окремих тем курсу інформатики. Засіб доцільно використовувати або разом з відповідним навчальним автоматизованим практикумом, або з реальним професійно-орієнтованим програмним забезпеченням.

Використання середовища “Прометей” при дистанційному вивченні дисциплін “Інформатика та комп'ютерна техніка”, “Інформаційні системи та технології в економіці”, “Системи обробки економічних даних” та ін. дозволяє забезпечити сучасний рівень комунікаційних та функціональних можливостей та графічного інтерфейсу для користувача цих курсів. Один із засобів реалізації дидактичних принципів ДН - мережевий курс, створений автором дослідження, для розробки якого використовувались засоби створення курсів та забезпечувалися різні види комунікацій між викладачем та студентом.

У четвертому розділі “Оцінка ефективності особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей” наводяться критерії оцінювання ефективності системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів, описуються особливості організації і результати педагогічного експерименту, спрямованого на підтвердження та уточнення гіпотези дослідження.

Враховуючи суть поняття “компетентність”, при визначенні набору часткових критеріїв для оцінки сформованості компетентностей доцільно агрегувати критерії оцінювання знань, умінь та навичок і критерії оцінювання досвіду самостійної діяльності та особистої відповідальності при роботі з даними. В рамках дослідження при розробці переліку критеріїв враховувалась специфіка опрацювання даних та рішення задач з використанням ІКТ.

Експеримент проводився згідно з методологічними рекомендаціями щодо проведення педагогічного експерименту.

Експериментальне навчання здійснювалось на основі розробленої автором особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів.

Основними завданнями експерименту було:

- виявлення складових інформатичних та комунікативних компетентностей майбутнього економіста в умовах бурхливого розвитку наукової галузі інформатики;

- перевірка ефективності впровадження компонентів особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей студентів-економістів;

- аналіз результатів експерименту;

- корекція теоретичних та практичних рекомендацій щодо формування інформатичних та комунікативних компетентностей майбутнього економіста та здійснення змін в навчанні інформатичних дисциплін.

На першому етапі 1996-2000 рр. був проведений пошуковий та констатуючий експеримент, який включав в ході безпосередньої викладацької роботи підготовку і публікацію навчальних посібників для студентів, а також уточнення змісту інформатичних компонентів в професійній підготовці економіста. Під час цього етапу в режимі експерименту розроблено зміст навчання інформатики в вузі на економічних спеціальностях і методика її навчання, підготовані проекти відповідних програм та пропозиції щодо розвитку курсу інформатики і курсів інформатичного циклу: сформувалася думка про те, що зміст курсу інформатики потребує змін в напрямку посилення професійної спрямованості, а система інформатичної підготовки повинна бути інтегрованою, спрямованою на особистісно-орієнтоване навчання.

В результаті констатуючого експерименту встановлено, що:

- переважна більшість майбутніх економістів впевнені, що їх інформатична підготовка визначається знанням матеріалу, безпосередньо пов'язаного з вивченням інформатики та обчислювальної техніки;

- вміння виконувати завдання з інформатики у більшості майбутніх економістів сформоване на рівні уміння виконувати стандартні алгоритмічні завдання;

- вивчення загальноосвітнього курсу інформатики та комп'ютерної техніки на економічних спеціальностях забезпечує низький рівень інформатичної підготовки і не дає систематичних знань щодо використання комп'ютерної техніки;

- рівень знань більшості студентів відповідає репродуктивному рівню оволодіння способами організації інформаційної діяльності і не дозволяє широко застосовувати нові засоби інформаційно-комунікаційних технологій;

- необхідне цілеспрямоване формування основних компонентів інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів в процесі вивчення всіх профільних дисциплін.

На другому етапі (2000-2001 рр.) на основі результатів пошукового та констатуючого експериментів розроблювались та впроваджувались елементи методичної системи, якою забезпечувався початок регулярної інформатичної підготовки майбутніх економістів; проводився теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з метою виявлення ступеню розробленості проблеми; вивчався та узагальнювався стан дослідженості проблеми у вузах на економічних спеціальностях; проводився моніторинг процесу навчання інформатики на економічних спеціальностях вузів. Внаслідок цього виявлена актуальність дослідження і сформульована гіпотеза про необхідність вирішення комплексу проблем, пов'язаних з формуванням інформатичних і комунікативних компетентностей та побудовою методичної системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів.

Під час другого етапу експерименту досліджено рівень засвоєння студентами основних розділів програми з інформатики та загальна структура експериментальних авторських методичних посібників для студентів.

В структуру інформатичної підготовки майбутніх економістів були внесені зміни: відпала необхідність ознайомлення студентів першого курсу з основами шкільного курсу і основний акцент професійної підготовки був повністю перенесений на формування інформатичних і комунікативних компетентностей при виконанні професійних завдань.

На третьому етапі (2001-2003 рр.) були визначені теоретичні основи моделі особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів; розроблена концепція курсів інформатики і інформаційних систем і технологій в економіці; проведено добір змісту навчання інформатики; створена модель особистісно-орієнтованої методичної системи навчання інформатики в університеті на економічних спеціальностях; здійснювалась експериментальна перевірка та впровадження інформатики в системі формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів з одночасним дослідженням можливостей використання дисциплін за вибором, спеціалізацій і т.п.

На цьому етапі досліджувались рівень інформатичної і комунікативної компетентностей майбутнього економіста та можливості підвищення цього рівня в процесі навчання інформатики і комп'ютерної техніки та інших дисциплін, крім того, була висунута загальна гіпотеза, намічена програма досліджень, спрямованих на перевірку цієї гіпотези, визначений предмет і об'єкт, мета і задачі дослідження.

Під час третього етапу з'ясована педагогічна ефективність запропонованих компонентів методичної системи навчання дисциплін “Інформатика і комп'ютерна техніка”, “Інформаційні системи та технології в економіці”, “Системи обробки економічних даних”, зокрема змісту навчання в умовах експериментально-масового навчання. На цьому етапі експерименту

а) підтверджено ефективність пропонованої особистісно-орієнтованої методичної системи навчання студентів інформатики;

б) виявлено необхідність створення навчально-методичних комплексів для студентів;

в) апробовано пропоновану методику навчання інформатики, орієнтовану на формування інформатичних і комунікативних компетентностей;

г) виявлено ефективність диференціації навчального процесу засобами інформатики і комп'ютерної техніки;

д) поставлено питання про необхідність в режимі експериментального навчання дослідити ефективність навчання, в тому числі з використанням тестового контролю знань та умінь студентів.

Підтверджена доцільність орієнтації на активізацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні інформатики з урахуванням їх інтелектуальної активності. Виявлена доцільність застосування методології системного аналізу в навчанні інформатики та інформатичній підготовці майбутніх економістів.

На четвертому етапі (2003-2006 рр.) проведена експериментальна перевірка гіпотези дослідження в процесі вивчення курсів “Інформатика і комп'ютерна техніка” та “Інформаційні системи і технології в економіці”, визначені перспективи і методичні передумови розвитку системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів. Виявлена доцільність здійснення професійної спрямованості фундаментальної підготовки студентів-економістів та підтверджений висновок про врахування при створенні концепцій вивчення особливих умов організації навчального процесу в різних навчальних закладах.

Особливе місце займали розробки концепції курсу інформатики і комп'ютерної техніки в вузах на економічних спеціальностях; діяльнісної моделі економіста та проекту навчально-кваліфікаційної характеристики і масове впровадження матеріалів навчально-методичних комплексів, пов'язаних зі спеціалізацією “економіка та підприємництво”. Добір змісту навчання інформатики та ІКТ проводився згідно тематичного змісту спец. дисциплін. На практичних заняттях у великій кількості розв'язувались задачі з економічним змістом, при цьому увага приділялась як постановчому етапу задачі, так і процесу комп'ютерної реалізації алгоритму розв'язування задачі. Серед методів навчання використовувались спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності, інтуїції, розвиток здатності приймати рішення.

Під час четвертого етапу також досліджена педагогічна ефективність пропонованої методичної системи навчання курсу інформатики та комп'ютерної техніки, формування інформатичних і комунікативних компетентностей. Крім цього, на даному етапі експерименту були виявлені та впроваджені в навчальний процес спеціальні методи навчання через професійні задачі, інтерактивні методи та елементи дистанційних форм навчання. В режимі експерименту за участю автора дослідження створена комп'ютерна мережа, в рамках якої впроваджується дистанційне навчання студентів-економістів.

Оцінка ефективності пропонованої системи формування інформатичних компетентностей студентів-економістів тісно пов'язана з важливою складовою частиною процесу навчання - педагогічним контролем та оцінюванням знань, навичок та умінь студентів.

Автором розроблені системи контрольних питань та завдань, використання яких дозволяє ефективно проводити кожний з видів педагогічного контролю.

Обґрунтування і з'ясування педагогічної ефективності пропонованої особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів здійснювалось в Таврійському Національному університеті ім. В.І. Вернадського поетапно, згідно з концепцією і логікою розгортання дослідження. Критеріями оцінювання ефективності експериментального навчання стали змістовні характеристики ступеню досяжності мети формування необхідного рівня інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів в університетах та їх уміння працювати над розв'язуванням професійних задач в умовах зміни парадигми освіти і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Експеримент завершився проведенням перевірочних робот із залученням ряду викладачів в якості експертів. Експертиза і оцінювання робіт проводились на основі розроблених автором дослідження критеріїв оцінки компонентів компетентностей.

Результати експерименту довели, що якість підготовки за один і той самий час, затрачений на навчання за пропонованою методикою, при використанні інформаційних технологій порівняно з різними традиційними методами зросла на 20-30% при засвоєнні теоретичного навчального матеріалу і на 30-40% при виробленні навичок розв'язування стандартних та нестандартних задач.

Найбільш розповсюджені в наш час форми використання електронних засобів навчання, засновані на представленні навчального матеріалу у вигляді електронних підручників, енциклопедій і т.і., де застосовуються гіпертекстові технології та елементи мультимедіа, порівняно з традиційними аналогами мали явну перевагу в якості засвоєння лише в разі сформованості основних теоретичних знань.

Найбільш ефективними в застосовувані інформаційні технології навчання виявились для студентів, які мають початковий більш низький рівень підготовки. Індивідуалізація навчання, яка дозволяє кожному студентові обирати спосіб і темп освоєння навчального матеріалу, дозволила істотно скоротити (майже в 1,5 рази) розрив між рівнями підготовки студентів з кращим та гіршим рівнями підготовки.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які мають добре розвинений дидактичний інтерфейс, допомогло підняти професійну підготовку студентів до рівня спеціалістів, які мають досвід кількох років практичної роботи. При цьому розвивались такі якості, як професійна інтуїція, здатність до прийняття рішень у важко формалізованих ситуаціях.

Експериментальні дані повністю обґрунтовують та підтверджують ефективність розроблених методичних підходів до формування ключових компетентностей у студентів економічних спеціальностей.

Таким чином, у ході педагогічного експерименту підтвердилась концепція пропонованої системи формування інформатичних компетентностей студентів економічного профілю у вищих навчальних закладах і доведена ефективність пропонованої особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичної культури і інформатичних компетентностей майбутніх економістів.

Висновки дисертації містять основні результати стосовно можливості реалізації теоретичних і практичних положень, висунутих у проведеному дослідженні, для побудови курсів “Інформатика і комп'ютерна техніка”, “Інформаційні системи і технології в економіці” і інформатичної підготовки майбутніх економістів.

У додатках наведені анкети для з'ясування відношення студентів до використання ІКТ в економічній сфері і результати їх анкетування, тестові завдання на діагностику рівня умінь та навичок здійснювати аналіз понять, тексти завдань перевірочних робіт для оцінки рівня сформованості компетентностей стосовно систематизації даних, приклади задач з економічним змістом, використовувані в курсі інформатики, тести та вправи на аналітико-синтетичну діяльність, виділяються рівні оволодіння способами організації інформаційної діяльності за допомогою ІКТ, а також приклад варіантів індивідуальних завдань з обраних тем.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове практичне рішення проблеми створення цілісної особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах в умовах швидкого розвитку наукової галузі інформатика, зміни парадигми освіти і нового соціального замовлення суспільства.

Необхідність і своєчасність такого дослідження зумовлена, перш за все, необхідністю розв'язання проблем інформатичної підготовки економістів.

Проаналізовано сучасний стан проблем розвитку інформатичної підготовки майбутніх економістів, зміст соціального замовлення суспільства відносно формування інформаційної культури, інформатичних і комунікативних компетентностей студентів-економістів і встановлено, що існуюча система інформатичної підготовки майбутніх економістів в вузах недостатньо враховує специфіку діяльності економіста і основні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Одним із завдань дослідження було доскональне вивчення різних підходів до навчання інформатики на економічних спеціальностях вузів, дослідження питання тенденцій розвитку інформатики як науки і її відображення на зміст курсу в вузі, аналіз існуючих навчальних посібників і на основі цього розробка власної моделі вузівського курсу інформатики для економічних спеціальностей, що спирається на реалізацію компетентнісного підходу і принципу диференціації навчання. До особливостей створеної моделі курсу інформатики можна віднести:

- виділення варіативної і інваріантної частин змісту при профільному навчанні;

- поглиблення теоретичної бази курсу, зокрема, вивчення основоположних понять інформатики та інформаційних процесів;

- аналіз існуючої концепції курсу інформатики та державних стандартів з інформатики; використання програмних засобів навчального та професійного призначення при вивченні навчального матеріалу;

- надання практичної значущості результатам навчання;

- створення умов для повного розкриття творчого потенціалу студентів з урахуванням їх інтересів, потреб та здібностей, в тому числі і за рахунок відповідного добору змісту навчання.

Проведене теоретичне дослідження показало, що в умовах інформатизації суспільства, переходу до безперервної освіти, необхідне створення системи безперервної інформатичної підготовки економістів.

Методологічною базою проведеного дослідження є принципи: цілісність сприйняття предмету вивчення, єдність змістового та процесуального в процесі навчання, адекватність цільових установок в системі вищої професійної освіти.

Принципово новим в дослідженні є те, що розроблена особистісно-орієнтована методична система формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів. Для цього:

- проведено аналіз тенденцій розвитку інформатики як науки і її відображення на зміст курсу інформатики на економічних спеціальностях вузів;

- розроблено власну модель курсу інформатики, що спирається на реалізацію компетентнісного підходу і принципу диференціації навчання інформатики;

- встановлені взаємозв'язки між рівнем фундаментальної підготовки майбутнього економіста та рівнем професійної підготовки;

- побудовано діяльнісну модель економіста;

- розроблено проект навчально-кваліфікаційної характеристики студента-економіста;

- розроблено модель методичної системи;

- уточнене поняття інформатичної і комунікативної компетентностей економіста;

- розроблено навчально-методичні комплекси навчання курсу інформатики і курсу інформаційних систем та технологій в економіці.

Головною характеристикою запропонованої моделі особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей є її орієнтація на діяльнісний аспект (діяльнісну модель економіста) та досягнення цілей професійної самостійності майбутнього економіста. Така самостійність зумовлена рівнем фундаментальної підготовки з інформатики, зміст якої враховує тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і інформатики як науки, та рівнем професійної підготовки, яка здійснюється в рамках курсу інформаційних систем і технологій в економіці.

В основі методологічного аналізу передумов проектування лежить положення про те, що курс інформатики є пріоритетним та системоутворюючим в інформатичній підготовці майбутнього економіста. В курсі інформатики продовжується фундаменталізація інформатичної та професійної підготовки майбутнього економіста: в єдину систему інтегруються знання загальнокультурного, професійно-орієнтованого та інформатичного циклів. Зміст інформатичної підготовки майбутнього економіста буде базуватися на теоретичних основах проектування методологічної системи формування інформатичних компетентностей.

На основі положень педагогічної теорії проектування змісту освіти проаналізовано процес побудови моделі (проекту) змісту методики формування інформатичних компетентностей на трьох рівнях: на рівні загального теоретичного уявлення; на рівні навчальних предметів; на рівні навчального матеріалу з наступним етапом реалізації проекту в процесі навчання та його коригування, в залежності від ступеня фактичного засвоєння навчального матеріалу студентами.

Дослідженням доведено, що стандартизація, гуманізація, гуманітаризація, інформатизація, системність та безперервність є обов'язковими умовами єдиного освітнього простору, в якому сьогодні здійснюється підготовка майбутніх економістів, які володіють необхідним рівнем інформаційної культури, інформатичних та комунікативних компетентностей.

В ході проведеного дослідження отримані наступні основні результати:

- Виявлені тенденції розвитку особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів в вузі та фактори, які їх визначають.

- Виділені і досліджені перспективні напрямки впровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій, на основі яких реалізуються психолого-педагогічні цілі удосконалення навчання на економічних спеціальностях вузів.

- Обґрунтовано зміну цілей інформатичної підготовки в сучасному контексті розвитку освіти. Сучасний прогрес предметної галузі “інформатика”, зокрема, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, а також зміна соціального контексту розвитку освіти призводить до зміни цілей навчання інформатики, серед яких провідними є формування у студентів стабільних навичок використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, здібностей та здатності адаптуватися до інформаційного середовища діяльності, яке швидко змінюється, пропедевтика подальшої інформатичної підготовки на протязі всього життя при орієнтації на індивідуальні особистісні запити студентів.

- Досліджені зміни змісту інформатичної підготовки в сучасних умовах розвитку наукової галузі “Інформатика”.

Запропоновані принципи вдосконалення змісту інформатичної підготовки майбутніх економістів до застосування ІКТ в професійній діяльності: принцип прогностичного характеру інформатичної підготовки; принцип вивчення способів інформаційної діяльності, достатніх для самоосвіти в галузі ІКТ; принцип модульності підготовки; принцип інваріантності інформатичної підготовки; принцип практичної спрямованості інформатичної підготовки.

Показано, що саме зміст навчання інформатики як компонент методичної системи формування інформатичних компетентностей піддається найбільшим змінам в сучасних умовах.

- Обґрунтовано зміни організаційних форм навчання інформатики в структурі особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей. Зміни організаційних форм інформатичної підготовки продиктовані, в першу чергу, розвитком комунікаційних технологій та здійснюються в напрямку індивідуальної та колективної проектної діяльності в рамках віртуальних груп, які реалізуються на основі елементів дистанційних форм навчання.

- Розвиток методів навчання здійснюється в напрямку індивідуалізації, розвитку творчості та інтерактивності, а також використання специфіки спілкування в інформаційних середовищах. Використання комп'ютерних телекомунікацій призводить до інтеграції діяльності закладів освіти, створення всеукраїнського та світового освітнього простору.

- Засоби навчання в методичній системі формування інформатичних компетентностей істотно пов'язані з цілями навчання і виступають в значній мірі інтегрованими зі змістом, організаційними формами та методами навчання і визначаються не стільки програмно-апаратним забезпеченням інформатизації, скільки в цілому технологічним середовищем опрацювання даних, що включає також інформаційні потоки і технології керівництва. Розроблені та обґрунтовані концептуальні основи, відповідні сучасним вимогам використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

- Розроблено діяльнісні моделі підготовки бакалаврів та магістрів економіки.

- На основі побудованих моделей діяльності економіста розроблено проект його освітньо-кваліфікаційної характеристики.

- Виходячи з потреби та об'єктивної необхідності розвитку компетентностей в предметній галузі інформатики та необхідності використання нових інформаційних технологій, визначено переліки знань, умінь та навичок, сформованість яких дозволяє говорити про наявність у студентів інформатичних та комунікативних компетентностей.

- Розроблено зміст навчання з інформатики та ІКТ з урахуванням тематичного змісту спецдисциплін що вивчаються.

- Розроблено факультативний курс “Основні методи роботи в середовищі “Mathematica”, який дозволяє розширити та предметно орієнтувати зміст курсу інформатики у вищому навчальному закладі. Використання у навчальному процесі ВНЗ сучасних математичних пакетів і професійних програмних комплексів дозволяє оздобити майбутніх економістів одним із основних інструментів у їх професійній діяльності.

- Впроваджені в навчальний процес спеціальні методи навчання через професійні задачі, інтерактивні методи та елементи дистанційних форм навчання, спрямовані на активізацію самостійної діяльності, інтуїції, розвиток здатності приймати рішення.

- Розроблено комп'ютерно-орієнтовані навчально-методичні комплекси з курсів “Інформатика та комп'ютерна техніка”, “Інформаційні системи та технології в економіці”, “Системи обробки економічних даних” для студентів економічних спеціальностей ВНЗ, при цьому створені у межах комплексів методичні рекомендації, навчальні посібники, орієнтовані на широке використання програмних засобів та ІТН у процесі навчання, робочі програми, розробки лабораторних та практичних робіт, рекомендації щодо організації самостійної роботи з вивчення курсів, критерії оцінювання знань, сформованості навичок та умінь.

- Розроблена системи контрольних питань та завдань, використання яких дозволяє ефективно проводити кожний з видів педагогічного контролю.

- Розроблено інструментально-контролюючі програмні засоби.

- Розроблено педагогічний програмний засіб “КурсІнфо” та відібрані з відомих програмні засоби для реалізації особистісно-орієнтованої методики формування інформатичних компетентностей студентів-економістів.

- Створена комп'ютерна мережа, в рамках якої впроваджується дистанційне навчання студентів-економістів.

- Запропонована педагогічна система адаптивна до динаміки сфер працевлаштування випускників вузу, характеризується гнучкістю і оперативністю корекції моделі підготовки.

- Ефективність запропонованої системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів в вузах підтверджена результатами педагогічного експерименту. Дослідження і аналіз кінцевих результатів формування інформаційної культури, інформатичних і комунікативних компетентностей при підготовці студентів економічних спеціальностей в вузах, спостереження за процесом становлення інформатичних і комунікативних компетентностей молодих економістів дозволяють зробити висновок про те, що в ході дослідження отримано істотні соціально-значущі результати у формуванні інформаційної культури, інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів, що є вкладом в педагогічну науку, зокрема методику навчання інформатики

Подальший розвиток даної проблеми пов'язаний з розробкою комп'ютерно-орієнтованих навчально-методичних комплексів всіх інформатичних дисциплін, що вивчають у ВНЗ; дослідженням особливостей використання технологій дистанційного навчання на денній та заочній формах навчання; розробкою системи індивідуальних траєкторій організації навчально-пізнавальної діяльності студентів та ефективної системи зворотнього зв'язку на основі результатів поточного контролю; інтеграцією в системи дистанційного навчання учбових модулів, розроблених в різних середовищах.

В процесі дослідження автором було поставлено ряд проблем, розв'язання яких вимагає спеціальної розробки. Ці проблеми зосередили увагу аспірантів та здобувачів, що працюють під керівництвом автора (Буякевич М.В., Карасіков В.В., Смірнова О.А., Штогрін Д.Л. та ін.).

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Гончарова О.Н. Система информатической подготовки на экономических специальностях вузов. Монография. - Симферополь: Изд-во Доля, 2006. - 328с.

2. Гончарова О.М. Формування інформаційної культури майбутніх педагогів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Київ: Педагогічна преса, 2000. - С.142-144.

3. Гончарова О.М. Класифікація сучасних автоматизованих навчальних систем // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. - К.:НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2001.- С.195-197.

4. Гончарова О.М. Комп'ютерні технології контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів при вивченні інформатики // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 24.- Херсон: Айлант, 2001. - С.185-188.

5. Гончарова О.М. Нові інформаційні технології в дистанційному навчанні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Дистанційне навчання у XXI столітті (Щорічник наукових праць). - Львів, 2001. - С.41-44.

6. Гончарова О.Н. Подготовка учителя младших классов к формированию информационной культры учащихся // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Київ:Педагогічна преса. - 2001. - С.116-119.

7. Гончарова О.М. Три підходи до вивчення обчислювальної техніки на уроках інформатики // Рідна школа. - 2002. - №2. - С.56.

8. Гончарова О.М. Вплив інформатизації освіти на мотивацію навчання студентів // Вісник Львівського університету. Випуск 20. - Львів. - 2005. - С.106.-111.

9. Гончарова О.М. Проблеми інформатизації освіти // Наукові записки Ніжинського держ. унів-ту. №1. - Ніжин. - 2005. - С.6-10.

10. Гончарова О.М. Типізація засобів сучасних інформаційно-комунікативних технологій за видами інформаційної діяльності // Вісник Житомирського держ. унів-ту ім. І.Франка. Випуск 24. - Житомир. - 2005. - С.52-57.

11. Гончарова О.М. Інформатизація освіти як пріоритетний напрямок модернізації освіти в умовах інформаційного суспільства // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Вип.7. Ч.1.- Ялта: РВВ КДГІ. - 2005. - С.59-64.