Культура античності

Перу Гая Петронія (р. н. невідом.--п. 66 р. н. е.) римського аристократа, що прославився своїм вишуканим смаком, належить перший у європейській літературі роман "Сатирикон" з 20 книг. Головний герой роману -- бродяга Енколпій проводить своє життя у мандрах по Італії. Розповідаючи про його пригоди, автор подає сатиричну картину побуту римських рабовласників, висміює грубість, невігластво "нових багачів". Розважальний характер має роман письменника Луція Апулея (близько 125--180 рр.) "Золотий осел", у якому з гумором, у казковому стилі розповідається про пригоди юнака, якого кохана помилково перетворює на осла. Ці два твори справили певний вплив на розвиток європейського роману.

В архітектурному мистецтві на зміну суворій простоті часів республіки приходить пишність і розкіш імператорського Риму. Створюються величезні храми, урочисті архітектурні ансамблі форумів. Знаменитими спорудами були форум Августа -- площа, обведена муром, з храмом Марса на високому подіумі, форум Веспасіана та форум Нерви. Але найграндіознішою спорудою імператорського Риму вважається Колізей -- амфітеатр на 50 тис. глядачів. Зовні він мав три яруси з арками, колонами тосканського, іонічного та корінфського ордерів, скульптурами, розташованими в арках. Новим словом в архітектурі став Пантеон -- храм усіх богів, перекритий високим куполом діаметром 43,2 м. Цей храм й досі вражає ідеальними, досконалими пропорціями.

Скульптура часів імперії була представлена здебільшого портретними ідеалізованими зображеннями імператорів та членів їх сімей, нерідко у вигляді богів і богинь. Яскравим зразком мистецтва І ст. н. е. був вівтар Миру з багато декорованим скульптурним фризом, рельєфами зі зображеннями богів, імператора з родиною, сенаторів. Довга стоічка рельєфу зі зображенням епізодів походу римських військ на Дунай обвиває колону Траяна в Римі. Для настінних розписів цього часу властиві урівноважені композиції. Часто використовуються єгипетські, східні мотиви, зображення гірлянд з плодів, квітів. Сцени з міфів відрізняються холодною красою, статичністю.

5. СВІТОВЕ ЗНАЧЕННЯ АНТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. АНТИЧНІСТЬ І УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

Антична культура була колискою європейської культури. Європейські філософи, митці, науковці постійно зверталися до античної духовної спадщини як до творчого джерела.

В європейській історії були періоди, коли "повернення" до античності проявлялось особливо виразно, ставало провідним у розвитку культури. Це, передусім, стосується епохи Відродження, коли була зроблена спроба утвердити гуманістичний світогляд, цінність земного буття, ідеал досконалої гармонійної людини, а також періоду класицизму XVII--XVIII ст. з його прагненням до перебудови суспільства на раціональних основах, шануванням античних естетичних канонів.

Європейська культура успадкувала від античності не лише форму (образотворчі прийоми, спосіб філософствування, принципи поетики, літературні жанри тощо), але, перш за все, духовні засади. Як і в античну добу, головною проблемою європейської культури була й залишається людина в усій складності її матеріального й духовного буття. Особливо велику роль в розвитку культури зіграли успадковані від античності світоглядні принципи. Це, насамперед, раціонально-філософське ставлення до світу, прагнення до пізнання глибинних основ буття.

Європа постійно ввертається до античності в пошуках гармонійного буття, ідеального та досконалого. Антична культура перевела в художні форми і образи високий гуманізм, гармонію між природою, вільною людиною та державою. Саме поєднання гуманізму, допитливості, раціоналізму з мистецькою довершеністю робить культуру античності одним з провідних духовних надбань людства.

Великий вплив справила античність на генезу і розвиток української культури. Певні античні впливи на культуру слов'ян Подніпров'я можна помітити вже в дохристиянські часи. Багато в чому схожими, близькими є народні звичаї, традиції, міфологія слов'янських племен і стародавніх греків. Саме ця близькість на ментальному рівні створила у більш пізні часи умови для швидкого І ґрунтовного засвоєння не лише форми, але й духу еллінської культури.

В часи Київської Русі християнство сприяло залученню прадавніх українців до духовної спадщини античного світу, зокрема його філософських ідей та мистецьких досягнень. Ми знаходимо свідоцтва тому в галузі філософської думки ("Ізборник Святослава"), літератури (літописи), мистецтва (фресковий живопис, білокамінне різьблення Галича тощо).

З творами античних філософів, істориків були добре обізнані діячі української культури доби Відродження І. Вишенський, брати Зизанії, X. Філарет, Г. Смотрицький та ін.

Вплив античної духовної культури проявився у поширенні в Україні філософських течій неоплатонізму, а особливо пантеїзму, що є характерним для творів К. Транквілліона Ставровецького, В. Суразького, Г. Сковороди. Вони були не просто наслідувачами і популяризаторами філософської спадщини античності, але на її основі розробили оригінальні філософські системи і вчення. Ототожнення понять "світ", "природа", "Бог" стало характерним для подальшого розвитку української духовної культури, не лише високої, але й народної, що знайшло відображення в піснях, думах, баладах. Відчуття єдності світу, гармонійності буття наповнюють українську архітектуру, образотворче мистецтво, особливо доби бароко. Характерним прикладом можуть бути іконостаси, в яких урочисто поєднані земне та небесне.

Сюжети, образи античної філософії, міфології, літератури шпроко використовувалися в українському професійному мистецтві й літературі. На античні сюжети написані опери Д. Бортнянського, А. Веделя, славетна "Енеїда" І. Котляревського, поезії Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка. Надбання античної культури надихали українських архітекторів -- достатньо згадати Софію Київську, Десятинну церкву, неповторні ампірні споруди Ніжина, український неокласицизм в архітектурі тощо.

Своєрідний і неповторний синтез, сплав давньої язичницької та античної культур став грунтом, на якому розвинулась українська культура, література, мистецтво, філософія з їх гуманістичністю, цілісністю, зверненістю до людини, її розуму, загостреною увагою до етичних проблем, осмисленням світу через естетичне його сприйняття.

культура греція рим елліністичний античність

Размещено на Allbest.ru