, де

- відносна висота стиснутої зони бетону. Визначається за ([3], стр. 24, таблиця №20) залежно від . Яке в свою чергу визначається за формулою:

Тоді .

Щоб встановити, який випадок розрахунку маємо, потрібно визначити . За ([3], стр. 22, таблиця №18) приймаємо . Оскільки , то маємо перший випадок розрахунку. Шукана площа арматури буде становити:

Таким чином, для армування розтягнутої зони з конструктивних вимог приймаємо 2Ш18 А-III з .

4.2.9 Перевірка значення коефіцієнта армування

Визначаємо фактично необхідне значення коефіцієнта армування:

Робимо висновок, що хоча , але повторний розрахунок виконувати не будемо.

Крім того, вздовж висоти поперечного перерізу слід установити по одному конструктивному стержню Ш16 А-III, оскільки відстань між стиснутою і розтягнутою арматурою перевищує ([3], стр. 164, п. 5.57.).

4.3 Перевірка міцності колони на стиск у перерізі 2-2 із площини рами

4.3.1 Вихідні дані для розрахунку

Розрахункові зусилля від повного навантаження і від постійного навантаження. Розміри поперечного перерізу надкранової частини колони , . Товщину захисного шару арматури приймаємо , тобто . Висота надкранової частини . Бетон важкий класу із тепловою обробкою при атмосферному тискові. Згідно п.4.1.1 для бетону - , , . Арматура класу . Згідно п.4.1.7. та 4.1.8. пояснювальної записки для діаметра і , . Площа арматури у перерізі 2-2 згідно п.4.1.7. та 4.1.8. складає , .

4.3.2 Визначення розрахункового ексцентриситету

Згідно ([3], стр. 18, п. 3.3.) при розрахунках позацентрово стиснутих елементів повинен братись до уваги випадковий ексцентриситет. Цей ексцентриситет приймається зі слідучих умов:

При розрахунку колони на стиск із площини рами розрахунковий ексцентриситет приймають рівним максимальному випадковому ексцентрики-тету . Приймаємо випадковий ексцентриситет . Значення розрахункового ексцентриситету приймається рівним .

4.3.3 Визначення розрахункової довжини і гнучкості елемента

Розрахункову довжину надкранової частини колони приймаємо за ([3], стр. 57, таблиця №23):

Гнучкість елемента тоді буде становити:

4.3.4 Перевірка міцності

Згідно з рекомендаціями норм, робимо висновок, що розрахунок надкранової частини із площини рами не потрібен, так як її гнучкість із площини рами менше ніж її гнучкість у площині рами . Але з навчальною метою пропонується зробити його.

Згідно ([3], стр. 62, п. 3.64) елементи прямокутного перерізу з симетричним армуванням із сталі , , дозволяється розраховувати за несучою здатністю як центрово стиснуті при виконані умов:

Так як розрахунковий ексцентриситет назначався рівним випадковому, то очевидно, що друга умова виконується. Перевіряємо першу умову:

Отже умова виконується. Тому розраховуємо верхній пояс на центровий стиск за ([3], стр. 62, п. 3.64).

Перевірку міцності колони здійснюємо за формулою:

, де

поздовжня сила. .

розрахунковий опір арматури на стиск для першої групи граничних станів. .

розрахунковий опір бетону на стиск для першої групи граничних станів. .

площа поперечного перерізу надкранової частини колони:

коефіцієнт, який визначається за формулою:

, але не більше ніж .

У цій формулі:

визначається за ([3], стр. 62, табл. №26).

визначається за ([3], стр. 63, табл. №27).

Згідно ([3], стр. 63, табл. №27) при , і отримаємо, що .

Перевірка умови:

Тобто міцність перерізу 2-2 надкранової частини колони із площини рами забезпечена.

4.4 Перевірка міцності колони на стиск у перерізі 4-4 із площини рами

4.4.1 Вихідні дані для розрахунку

Розрахункові зусилля від повного навантаження і від постійного навантаження. Розміри поперечного перерізу надкранової частини колони , . Товщину захисного шару арматури приймаємо , тобто . Висота підкранової частини . Бетон важкий класу із тепловою обробкою при атмосферному тискові. Згідно п.4.2.1 для бетону - , , . Арматура класу . Згідно п.4.2.7. та 4.2.8. пояснювальної записки для діаметра і , . Площа арматури у перерізі 4-4 згідно п.4.2.7. та 4.2.8. складає , .

4.4.2 Визначення розрахункового ексцентриситету

Згідно ([3], стр. 18, п. 3.3.) при розрахунках позацентрово стиснутих елементів повинен братись до уваги випадковий ексцентриситет. Цей ексцентриситет приймається зі слідучих умов:

При розрахунку колони на стиск із площини рами розрахунковий ексцентриситет приймають рівним максимальному випадковому ексцентрики-тету . Приймаємо випадковий ексцентриситет . Значення розрахункового ексцентриситету приймається рівним .

4.4.3 Визначення розрахункової довжини і гнучкості елемента

Розрахункову довжину надкранової частини колони приймаємо за ([3], стр. 57, таблиця №23):

Гнучкість елемента тоді буде становити:

4.4.4 Перевірка міцності

Згідно з рекомендаціями норм, робимо висновок, що розрахунок підкранової частини із площини рами не потрібен, так як її гнучкість із площини рами менше ніж її гнучкість у площині рами . Але з навчальною метою пропонується зробити його.

Згідно ([3], стр. 62, п. 3.64) елементи прямокутного перерізу з симетричним армуванням із сталі , , дозволяється розраховувати за несучою здатністю як центрово стиснуті при виконані умов:

Так як розрахунковий ексцентриситет назначався рівним випадковому, то очевидно, що друга умова виконується. Перевіряємо першу умову:

Отже умова виконується. Тому розраховуємо верхній пояс на центровий стиск за ([3], стр. 62, п. 3.64).

Перевірку міцності колони здійснюємо за формулою:

, де

поздовжня сила. .

розрахунковий опір арматури на стиск для першої групи граничних станів. .

розрахунковий опір бетону на стиск для першої групи граничних станів. .

площа поперечного перерізу надкранової частини колони:

коефіцієнт, який визначається за формулою:

, але не більше ніж .

У цій формулі:

визначається за ([3], стр. 62, табл. №26).

визначається за ([3], стр. 63, табл. №27).

Згідно ([3], стр. 63, табл. №27) при , і отримаємо, що .

Перевірка умови:

Тобто міцність перерізу 4-4 підкранової частини колони із площини рами забезпечена.

4.5 Перевірка несучої здатності колони на зусилля, які виникають при транспортуванні

При розрахунку колони на транспортні навантаження слід вводити коефіцієнт динамічності, який становить для транспортних навантажень

Визначаємо навантаження, яке діє на колону від власної ваги на її довжини:

Для надкранової частини:

Для підкранової частини:

Визначаємо згинальні моменти, які діють на колону:



У надкрановій частині колони в перерізі 3-3 діє момент . У розтягнутій зоні тут знаходяться стержні 1Ш18 А-III+1Ш16 А-III. Таким чином, переріз 3-3 колони здатний сприйняти момент:

тобто несуча здатність колони в перерізі 3-3 забезпечена.

У підкрановій частині колони в перерізі 2-2 діє момент . У розтягнутій зоні тут знаходяться стержні 1Ш18 А-III+1Ш16 А-III+1Ш18 А-III. Таким чином, переріз 2-2 колони здатний сприйняти момент:



тобто несуча здатність колони в перерізі 2-2 забезпечена.

У цілому несуча здатність колони на зусилля, які виникають при транспортуванні, забезпечена.

4.6 Конструювання каркасу КП 1

Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням КЗ.І-КК84.6.4-449-10

4.6.1 Прив'язка робочої арматури надкранової частини по довжині колони

Згідно п.4.1. пояснювальної записки у надкрановій частині колони запроектована робоча арматура класу діаметром у стиснутій зоні - , у розтягнутій - . Товщину захисного шару для торців цієї арматури приймаємо згідно ([3], стр. 158, п.5.37.) (з урахуванням того, що стержні розтягнутої зони верхньої частини колони з'єднуються із стержнями розтягнутої зони нижньої частини за допомогою зварювання і утворюють єдиний стержень, довжина якого складає ). Так як в торці надкранової частини передбачена закладна деталь, товщиною , то остаточно будемо мати, що відстань від торця колони до торців робочих стержнів арматури надкранової частини складає: .

З'єднаня розтягнутих стержнів арматури надкранової і підкранової частини колони здійснюється за допомогою зварювання згідно ([3], стр. 145, таблиця № 38) на нижче грані консолі. Звідси довжина розтягутих стержнів складає: .

Стержні стиснутої арматури заводяться нижче грані консолі колони на величину анкерування , яка визначається за формулою:

, де

- відносна довжина анкерування. Приймається за ([3], стр. 159, таблиця № 45). . Тоді будемо мати:

. Приймаємо .

Звідси довжина стиснутих стержнів складає:

.

4.6.2 Конструювання поперечної арматури КП 1

Поздовжня арматура, яка розглядалась в п. 4.6.1. з'єднується в просторовий каракас за допомогою хомутів. Хомути приймаємо з арматури класу . Так як проектуємий каркас є в'язанним, то діаметр хомутів визначаємо з умови: . Приймаємо - найближчий діаметр арматури .

Крок поперечної арматури визначаємо згідно ([3], стр. 164, п.5.59.):

Приймаємо крок .

Перший хомут встановлюємо по грані консолі колони. Всі інші, як зазначено вище з кроком . Положення останього хомута визначається з урахуванням, розташованних в торці надкранової частини колони арматурних сіток. Це так зване непряме армування.

Непряме армування приймаємо з арматури діаметром . Кількість сіток становить . Розташування першої сітки приймаємо згідно умов зварювання за ([3], стр. 151, таблиця № 41) (від торців робочої арматури). Крок сіток приймаємо згідно ([3], стр. 168, п.5.78.):

Приймаємо крок .

Згідно прийнятого кроку арматурних сіток, остання сітка розташовується на відстані від верхнього торця стержнів робочої арматури.

Зараз можна визначити положення останього хомута. Для цього спочатку визначаємо кількість кроків хомутів:

Приймаємо кроків довжиною . Відстань між останнім хомутом і найближчою до нього арматурною сіткою буде становити:

.

Кількість хомутів:

4.6.3 Прив'язка арматури поперек колони

· Визначаємо захисний шар поздовжньої арматури за максимальним діаметром без врахування хомутів за ([3], стр. 157, п. 5.33.):



Приймаємо .

· Визначаємо захисний шар поздовжньої арматури за максимальним діаметром з урахування хомутів:

, де

- товщина захисного шару поперечної арматури. Визначаємо згідно ([3], стр. 157, п. 5.33.):

Приймаємо .

Тоді: .

З двох отриманних значень товщини захисного шару приймаємо найбільший і округлюємо його значення в більшу сторону кратне п'яти. Тобто .

4.7 Конструювання каркасу КП 2

Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням КЗ.І-КК84.6.4-449-20)

4.7.1 Прив'язка робочої арматури підкранової частини по довжині колони

Згідно п.4.2. пояснювальної записки у підкрановій частині колони запроектована робоча арматура класу діаметром у стиснутій і розтягнутій зоні - та конструктивна арматура діаметром посередині перерізу нижньої частини колони. Товщину захисного шару біля торця нижньої частини колони приймаємо (згідно п.4.6.1.). Арматура розтягнутої зони розглядається у п.4.6.1. Товщину захисного шару для торців стиснутої та конструктивної арматури біля грані консолі колони приймаємо згідно ([3], стр. 158, п.5.37.) . Але з урахування того, що там передбачена закладна деталь, товщиною , відстань від грані консолі до торця стержнів приймаємо .

Довжина стержнів робочої арматури підкранової частини колони складає:

4.7.2 Конструювання поперечної арматури КП 2

Поздовжня арматура, яка розглядалась в п. 4.7.1. з'єднується в просторовий каракас за допомогою хомутів. Хомути приймаємо з арматури класу . Так як проектуємий каркас є в'язанним, то діаметр хомутів визначаємо з умови: . Приймаємо - найближчий діаметр арматури .

Крок поперечної арматури визначаємо згідно ([3], стр. 164, п.5.59.):

(конструктивна арматура не враховується)

Приймаємо крок .

Крайні хомути встановлюємо на відстані від торців робочої арматури. Всі інші, як зазначено вище з кроком .

Визначаємо кількість кроків хомутів:

Приймаємо кроків довжиною і крок довжиною:

.

Кількість хомутів:

4.7.3 Прив'язка арматури поперек колони

· Визначаємо захисний шар поздовжньої арматури за максимальним діаметром без врахування хомутів за ([3], стр. 157, п. 5.33.):

Приймаємо .

· Визначаємо захисний шар поздовжньої арматури за максимальним діаметром з урахування хомутів:

, де

- товщина захисного шару поперечної арматури. Визначаємо згідно ([3], стр. 157, п. 5.33.):



Приймаємо .

Тоді: .

З двох отриманних значень товщини захисного шару приймаємо найбільший і округлюємо його значення в більшу сторону кратне п'яти. Тобто .

Розділ 5. Розрахунок і конструювання фундаменту під крайню колону

5.1 Вихідні дані для проектування фундаменту

В даному курсовому проекті передбачено високий окремий монолітний фундамент під збірну колону. Розрахункові зусилля:

· Для розрахунку за першою групою граничних станів:

· Для розрахунку за другою групою граничних станів:

Розрахунковий опір ґрунту основи: .

Бетон важкий класу із тепловою обробкою при атмосферному тискові. Згідно ([3], стр. 14, таблиця №11) для бетону - . Згідно ([3], стр. 12, таблиця №8) при (див.п.4.2.2.): ,.

Арматура класу . Згідно п.2.3.2. пояснювальної записки для діаметра . Зварні сітки приймаємо з арматури класу . .

Заглиблення фундаменту: .

Висота фундаменту



5.1 Визначення розмірів стакану фундаменту

5.1.1 Визначення висоти стакану

Висоту стакану призначаємо з двох умов:

· З конструктивних вимог:

· З умови заанкерування арматури:

Згідно ([6], стр. 50, таблиця №6) довжина заанкерування повинна складати .

Так як найбільший діаметр стержнів робочої арматури, яка знаходиться у нижній частині колони (переріз 4-4) складає , то приймаємо:

Виходячи з наведених вище умов приймаємо висоти стакану . З урахуванням підстеляючого цементного розчину під колону, остаточно будемо мати:

5.1.2 Визначення розмірів стакану в плані

Виходячи з наведеного рисунка, отримаємо:

, де

- визначаємо згідно ([6], стр. 52, таблиця №8). Згідно цього джерела, при виконані умови:

, де

- ексцентриситет прикладання сили .

- висота перерізу нижньої частини колони.

Тоді отримаємо: , тоді .

Але згідно наведеного вище джерела повинно бути не менше ніж . Тому остаточно приймаємо . Іншу відстань теж приймаємо .

Остаточно будемо мати:

5.2 Визначення зусиль, які діють на основу за граничними станами ІІ групи

Обчислюємо зусилля на рівні підошви фундаменту, тобто поздовжню силу та згинальний момент . Поздовжня сила на рівні підошви фундаменту складається з сили , яке передається на фундамент від колони та додаткового навантаження .

Визначаємо додаткове навантаження, яке передається на фундамент. Це додаткове навантаження складається з ваги фундаментної балки , ваги цокольної панелі , та ваги вікон нижнього ярусу:

, де

вага вікон. Приймаємо .

загальна висота вікна підкранової частини.

крок колон будівлі.

Загалом будемо мати:

Тоді отримаємо:

Момент визначається за формулою:

5.3 Визначення зусиль, які діють на основу за граничними станами І групи

Обчислюємо зусилля на рівні підошви фундаменту, тобто поздовжню силу та згинальний момент . Поздовжня сила на рівні підошви фундаменту складається з сили , яке передається на фундамент від колони та додаткового навантаження .

Визначаємо додаткове навантаження, яке передається на фундамент. Це додаткове навантаження складається з ваги фундаментної балки , ваги цокольної панелі , та ваги вікон нижнього ярусу:

, де

вага вікон. Приймаємо .

загальна висота вікна підкранової частини.

крок колон будівлі.

Загалом будемо мати:

, де

 - коефіцієнт надійності за навантаженням. Приймається згідно ([1], стр. 5, таблиця №1).

Тоді отримаємо:

Момент визначається за формулою:

5.4 Визначення розмірів підошви фундаменту

Розміри підошви фундаменту визначаємо за навантаженнями другої групи граничних станів.

Ширину підошви попередньо приймаємо за формулою:

, де

- середня питома вага фундаменту і ґрунту на його уступах.

При відношенні сторін фундаменту отримаємо:

Приймаємо .

Геометричні характеристики підошви фундаменту:

· Площа:

· Момент опору:

Перевіряємо прийняті розміри підошви фундаменту виходячи з того, що максимальний тиск на грунт не повинен перевищувати , мінімальний не повинен бути менше ніж нуль, а середній тиск повинен бути не більше ніж .

Тиск на ґрунт визначаємо за формулою:

Перевантаження складає:

,

що допустимо.

· , тобто умова виконується.

· , тобто умова виконується.

Так як тиск у всіх випадках задовольняє висунутим вище до нього вимогам, то залишаємо прийняті розміри підошви фундаменту.

5.5 Конструювання фундаменту у плані

Приймаємо в проектуємому фундаменті одну ступень. Визначаємо величину уступу фундаменту у двох напрямках.

· За меншою стороною :

· За більшою стороною:

Висоту ступені приймаємо .

5.6 Розрахунковий тиск у ґрунті під підошвою фундаменту

Тиск під підошвою фундаменту визначаємо на краю, в перерізах і , а також по його осі.



5.7 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання

Так як розглядається фундамент з високим підколінником, міцність фундаменту на продавлювання по грані колони не виконуємо.

Для перевірки прийнятої висоти ступені розраховуємо міцність по грані площини продавлювання , яка паралельна меншій стороні підошви фундаменту.

Розмір нижньої сторони грані площини продавлювання:

Середній розмір цієї грані:

Площа заштрихованої фігури згідно малюнка становить:



Розрахункова продавлююча сила визначається за формулою:

Перевіряємо умову:

, де

- коефіцієнт, який для важкого бетону приймається рівним .

Тоді отримаємо:

,

тобто міцність на продавлювання по розглядаємій грані і висота ступені достатні.

Висоту ступені в напрямку більшої сторони підошви фундаменту не перевіряємо, так як розміри грані площини продавлювання більше, ніж в розглядаємом вище випадку.

5.8 Розрахунок арматури підошви фундаменту

5.8.1 Розрахунок арматури в напрямку більшої сторони

· Переріз 1-1

Робоча висота перерізу при захисному шарі та діаметрі арматури буде складати:

Визначаємо згинаючий момент:

Визначаємо коефіцієнт :

За ([3], стр. 24, таблиця №20) визначаємо . Приймаємо . Армування виконуємо арматурою класу . Визначаємо площу арматури:



· Переріз 2-2

Робоча висота перерізу при захисному шарі та діаметрі арматури буде складати:

Визначаємо згинаючий момент:

Визначаємо коефіцієнт :

За ([3], стр. 24, таблиця №20) визначаємо . Приймаємо . Армування виконуємо арматурою класу . Визначаємо площу арматури:

Так як , то розрахункова площа арматури становить:

. Приймаємо 9 стержнів Ш10 А-ІІІ з .

5.8.2 Розрахунок арматури в напрямку меншої сторони

· Переріз 1-1

Робоча висота перерізу при захисному шарі та діаметрі арматури буде складати (при врахуванні того, що арматура розташовується в другому ряді):

Визначаємо згинаючий момент:

Визначаємо коефіцієнт :

За ([3], стр. 24, таблиця №20) визначаємо . Приймаємо . Армування виконуємо арматурою класу . Визначаємо площу арматури:

· Переріз 2-2

Робоча висота перерізу при захисному шарі та діаметрі арматури буде складати (при врахуванні того, що арматура розташовується в другому ряді):



Визначаємо згинаючий момент:

Визначаємо коефіцієнт :

За ([3], стр. 24, таблиця №20) визначаємо . Приймаємо . Армування виконуємо арматурою класу . Визначаємо площу арматури:

Так як , то розрахункова площа арматури становить: . Приймаємо 4 стержня Ш10 А-ІІІ з .

5.9 Розрахунок поздовжньої арматури стакану

Площу поздовжньої арматури визначаємо в перерізі 1-1. Для розрахунку зводимо переріз 1-1 к двотавровому. Арматура класу .

Розраховуємо згинаючий момент і поздовжню силу в перерізі 1-1:



Тоді ексцентриситет:

Приймаємо симетричне армування. Перевіряємо умову згідно ([3], стр. 64, п.3.67):

Так як умова виконується, то це свідчить про те, що нейтральна вісь проходить в межах полички. Тоді арматуру розраховуємо як для прямокутного перерізу шириною згідно ([3], стр. 60, п.3.61).

Висота стиснутої зони:



Тоді площа перерізу арматури при складає:

, де

Тоді отримаємо:

Так як арматура по розрахунку не потрібна, то площу її визначаємо за формулою:

5.10 Розрахунок поперечної арматури стакану

Поперечну арматуру стакана розраховуємо в залежності від ексцентриситету . Армування виконуємо арматурою класу .

Так як , то розрахунок виконуємо за похилим перерізом . Площу перерізу арматури, яка розташована в одному рівні, визначаємо за формулою:

, де

- сума відстаней від кожного ряду поперечної арматури до нижньої грані колони.

Тоді отримаємо:

Необхідна площа перерізу робочого стержня зварної сітки:

, де

- число стержнів сітки, які сприймають розтягуючи зусилля від згинаючого моменту.

Приймаємо для армування, згідно [6], стержні мінімально можливого діаметра , з фактичною площею одного стержня .

5.11 Конструювання сітки С1

Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням КЗ.І 22.17.21-449-10-00.

Згідно п.5.9.1. уздовж більшої сторони підошви фундаменту необхідне армування у вигляді 9 стержнів Ш10 А-ІІІ. Згідно п.5.9.2. уздовж меншої сторони для забезпечення міцності потрібне армування у вигляді 4 стержнів Ш10 А-ІІІ. Вище вказані стержні утворюють сітку С1.

Визначаємо тип зварювальної машини. Згідно ( [3], стр.151, таблиця №41) приймаємо багатоелектродну машину для зварювання широких сіток, так як для одноелектродної машини максимальна ширина сіток, які можна зварити складає , у той час як у проектуємої сітки ширина більше .

Визначаємо тип сітки. Згідно ( [3], стр.148, таблиця №39) проектуєма сітка - легка.

Приймаємо крок стержнів сітки увздовж меншої і більшої сторони фундаментної плити .

Перевіряємо можливість зварювання сітки з прийнятими кроками стержнів. Згідно ( [3], стр.148, таблиця №39) сітку з прийнятими кроками можна зварити.

Прив'язка арматури увздовж сітки.

§ Визначаємо товщину захисного шару стержня . Згідно [6] товщина захисного шару торців стержнів становить .

§ Визначаємо довжину стержня . Згідно з кресленням

.

§ Визначаємо положення крайніх поперечних стержнів . Згідно ( [3], стр.148, таблиця №39) .

§ Визначаємо кількість кроків поперечної арматури:

§ Визначаємо добірний крок:

Так як знаходиться в межах від до , то згідно ( [3], стр.148, таблиця №39) допускається такий добірний крок.

Загалом отримана кількість стержнів уздовж більшої сторони підошви фундаменту з конструктивних вимог становить . У той же час по розрахунку необхідно , тобто менше. Тому остаточно приймаємо стержнів.

Прив'язка арматури поперек сітки

§ Визначаємо товщину захисного шару стержня . Згідно [6] товщина захисного шару торців стержнів становить . Але для зручності проектування приймаємо .

§ Визначаємо ширину сітки:

§ Визначаємо положення крайніх поздовжніх стержнів. Згідно ( [3], стр.148, таблиця №39):

§ Визначаємо кількість кроків поздовжньої арматури:

Загалом отримана кількість стержнів уздовж меншої сторони підошви фундаменту з конструктивних вимог становить . У той же час по розрахунку необхідно , тобто менше. Тому остаточно приймаємо стержнів.

5.12 Конструювання сітки С2

Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням КЗ.І 22.17.21-449-10-00.

Згідно п. 5.11. проектуєма сітка складається зі стержнів діаметром . Арматура класу .

Визначаємо тип зварювальної машини. Згідно ( [3], стр.151, таблиця №41) приймаємо одноелектродну машину для зварювання широких сіток.

Визначаємо тип сітки. Згідно ( [3], стр.148, таблиця №39) проектуєма сітка - легка.

Прив'язка арматури сітки уздовж більшої сторони підколоника.

§ Визначаємо товщину захисного шару торця стержнів . Згідно [6] товщина захисного шару торця стержнів без урахування стержня становить . Але товщина захисного шару стержнів становить:

, де

- виступ стержня за стержень . Приймається згідно ([3], стр.151, таблиця №41).

Округлюючи в більшу сторону кратно п'яти, приймаємо .

§ Визначаємо довжину стержнів :

§ Визначаємо на якій відстані другий стержень знаходиться від першого. Для цього приймаємо, що другий стержень повинен знаходитись на відстані від грані стакану (до поверхні стержня ). Тоді отримаємо, що шукана відстань становить:

(між центрами стержнів)

Прив'язка арматури сітки уздовж меншої сторони підколоника.

Прив'язка арматури уздовж меншої сторони підколоника є такою ж самою, як уздовж більшої сторони, за виключенням того, що довжина стержнів складає:

5.13 Конструювання каркасу КР1

Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням КЗ.І 22.17.21-449-10-00

§ Проектуємий каркас складається з поздовжніх робочих стержнів і конструктивної поперечної арматури . Робочі стержні з арматури класу , поперечні - з арматури класу .

§ Визначаємо діаметр поздовжніх стержнів. Для цього спочатку визначаємо їх кількість у проектуємому каркасі. За конструктивними вимогами відстань між стержнями поздовжньої арматури повинна бути . Менша сторона підколоника, уздовж якої розташовується каркас, має розмір . Виходячи з цього розміра приймаємо попередньо стержня.

§ Визначаємо діаметр стержнів поздовжньої арматури. Згідно п.5.10. необхідна площа робочої арматури підколоника складає . Тоді отримаємо, що площа одного стержня:

За ([3], стр. 188, додаток №4) приймаємо стержень з .

§ Визначаємо діаметр поперечної арматури за умовою:

, приймаємо

§ Визначаємо захисний шар стержня . Він визначається з умови:

, приймаємо , де

- виступ стержня за стержень каркасу КР2. Приймається згідно ( [3], стр.151, таблиця №41).

- захисний шар торця стержня .

(Товщина захисного шару згідно СНіП повинна становити , але для зручності проектування приймаємо його таким, як зазначено у п.5.13., тобто ).

§ Визначаємо довжину стержнів поперечної арматури:

§ Визначаємо відстань між стержнями :

Тобто стержні та їх розташування визначено вірно.

§ Визначаємо крок стержнів поперечної арматури. Згідно ( [3], стр.164, п.5.59.) повинна задовольнятись умова:

, приймаємо

§ Визначаємо кількість стержнів поперечної арматури. Для цього зазначимо, що перший стержень поперечної арматури розташовується на рівні уступу фундаменту. Останній - повинен розташовуватись нище стакану фундаменту. Виходячи з цих двох зауважень, отримаємо:

Приймаємо стержня з кроком .

5.14 Конструювання каркасу КР2

Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням КЗ.І 22.17.21-449-10-00. Всі не описані позначення прийнято згідно п.5.14.

§ Проектуємий каркас складається з поздовжніх робочих стержнів і конструктивної поперечної арматури . Робочі стержні з арматури класу , поперечні - з арматури класу .

§ Визначаємо кількість поздовжніх стержнів у проектуємому каркасі. За конструктивними вимогами відстань між робочими стержнями поздовжньої арматури повинна бути , але якщо між ними ставиться хоча б один конструктивний стержень, то ця відстань повинна бути . Більша сторона підколоника, уздовж якої розташовується каркас, має розмір . Виходячи з цього розміра приймаємо попередньо стержня - два (робочі див. п.5.14.) і два (мінімально можливий діаметр конструктивних стержнів поздовжньої арматури).

§ Визначаємо довжину стержнів поперечної арматури:



§ Визначаємо відстань між стержнями :

§ Визначаємо виступ стержнів :

§ Кількість і крок поперечних стержнів див. п.5.14., за виключенням того, що перший поперечний стержень встановлюється вище уступу фундаменту на .

Література

1. СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986 - 35 с.

2. Пособие по проектированию напряжённых железобетонных конструк-ций из тяжёлых и лёгких бетонов (к СНиП 2.03.01-84) Часть I. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986 - 192 с.

3. Пособие по проетированию бетонных и железобетонных конструкций из тяжёлых и лёгких бетонов без предварительного напряжения арматуры (к СНиП 2.03.01-84). М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989-192 с.

4. Пособие по проектированию напряжённых железобетонных конструк-ций из тяжёлых и лёгких бетонов (к СНиП 2.03.01-84) Часть ІI. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986 г. - 192 с.

5. СНиП 2.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989 г. - 88 с.

6. Пособие по проектированию фундаментов на естественном основании под колонны зданий и сооружений (к СниП 2.03.01-84 и СниП 2.02.01-83). М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989 г.

Размещено на Allbest.ru