Архітектурно-просторова організація сакральних комплексів історичної Волині

Висновки

1. Аналіз джерельної бази предмету показав, що на сьогодні немає дослідження, яке цілісно та систематизовано відтворювало б особливості архітектурно-просторової організації сакральних комплексів історичної Волині. Залучення теоретичних богословських праць, узагальнення історико-бібліографічних, картографічного, іконографічних матеріалів та текстових джерел, зумовило застосування нової методики дослідження сакральних комплексів історичної Волині, яка поєднує формальну і богословську логіку.

2. Встановлено основні етапи еволюції сакральних комплексів історичної Волині, зумовлені своєрідністю історичного, економічного, релігійного розвитку регіону, його геополітичним розташуванням, історико-політичною ситуацією. що обумовила. Встановлено закономірності між змінами конфесійної приналежності сакральних комплексів та змінами їх архітектурно-просторової структури: прийняття християнства (Х ст.), перехід в Унію (XV-XVІІІ ст.), повернення у православ'я (ХІХ ст.) після приєднання до Росії). З'ясовано, що для досліджуваного регіону є характерним сплав автохтонних традицій української архітектури з впливами польської та російської будівельної культури на тлі постійно діючих впливів західноєвропейських архітектурних шкіл.

3. Встановлено, що архітектурна та урбаністична ґенеза сакральних комплексів відбувалася під впливом та у взаємозв'язку з державотворчими, релігійними, суспільними та соціальними процесами. На формування сакральної архітектури Волині впливали духовні та світські чинники, серед яких розрізняються: фактори формоутворення (постійно-діючі, які мали сутнісний засадничий вплив): богословсько-теологічні, традиційні, канонічні, природні та містобудівні; фактори перетворення (змінні - тимчасові, які несли індивідиаліазуючий вплив): історичні, політичні, конфесійні, соціально-економічні, культурні, ідеологічні.

4. Виявлено просторові взаємозв'язки сакральних комплексів з основними містоформуючими центрами - адміністративними (замком), торговими (ринковою площею), соціокультурними (просвітницькими), які видозмінювалися від домінантної до автономно-підпорядкованої.

5. Встановлено, що всі без виключення монастирі-фортеці формувались на місці давніх укріплених поселень, храмів, скитів і відображали загальні закономірності розвитку військового зодчества. В систему оборонних споруд часто включалась і церква, в якій оборонну функцію виконували лише верхні яруси та вежа-дзвіниця.

6. Доведено, що архітектурно-просторова організація сакрального комплексу, у співвідношенні форми та змісту, відображає ідею вселенськості християнської церкви. При цьому Церква, визначаючи архітектурно-просторову організацію сакрального комплексу, зумовлену богословськими чинниками, не нав'язувала своїх мистецьких уподобань; відтак домінуючий вплив на формалізацію архітектурної мови та її стилістичну артикуляцію мали, відповідно до історичної епохи, чинники архітектурно-мистецькі.

7. Встановлено основні принципи композиційної побудови сакральних комплексів історичної Волині: центричний, глибинний, автономно-підпорядкований, спіралевидний (ортодоксальні храми), та блочний симетричний і блочний асиметричний (католицькі храми).

8. Встановлено автохтонні прототипи сакральних комплексів історичної Волині (тринефні, шестистовпні триабсидні, п'ятиверхі, однонефні одноабсидні з напівкруглими, п'ятикутними або квадратними абсидами), які з'явились на Русі разом із затвердженням християнського віровчення; виявлено стилістичні впливи східної та західної архітектури.

9. Виявлено найбільш розповсюджені типи костелів ? тринефні, чотири-, шести-, восьмистовпні базиліки з напівкруглими, три-, чотири-, п'яти-, шестигранними абсидами. Значно рідше зустрічаються костели однонефні, прямокутні з напівциркульною, квадратною абсидою, а також костели на плані рівнораменного хреста з боковими нефами нижче центрального та напівкруглою, квадратною абсидою.

10. З'ясовано, що формування сакральних комплексів історичної Волині відбувалося не через прямі запозичення сформованих в сусідніх європейських державах стилів, а шляхом поетапного історичного розвитку місцевих архі-тектурних традицій та асиміляції впливів країн Центральної, Західної та Східної Європи. Спростовано тезу щодо прямих запозичень архітектурно-стилістичних компонентів архітектурно-планувальної структури та архітек-турної стилістики.

11. Виведено особливості відображення богослужбового та богословського змісту, канонічних традицій в структурі та в символічному значенні сакрального комплексу, підпорядкування його семантики канонам проведення богослужіння, обрядових дійств та формування відповідного простору з відповідним предметним середовищем і художнім оформленням. на які вплинуло розташування між сходом та заходом, як в геополітичному так і конфесійному контекті.

12. Виявлено, що через канонічні традиції побудови храму та символіку його архітектурних форм розкриваються основні положення богословського розуміння феномену сакрального простору. При цьому слід враховувати відмінне сприйняття храму різними реципієнтами - віруючими, прихожанами, туристами, архітекторами, священнослужителями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України

1. Гнатюк Л. Дослідження монументального будівництва на терені Великої Волині в ХІХ-ХХ ст. / Гнатюк Лілія // Архітектурна спадщина України: зб. наук. пр. Вип. 3. ч. 2. / за ред. В. Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. С. 117-129.

2. Гнатюк Л. Архітектурна форма та об'ємно-просторова організація сакральних комплексів та споруд, як прояв релігійної сутності (особливості композиційної побудови відповідно до функціональної структури) / Гнатюк Лілія // Теорія та історія архітектури та містобудування. К.: НДІТІАМ, 2005. С. 22-40.

3. Гнатюк Л. Монастирі-фортеці в оборонній структурі Волині / Гнатюк Лілія // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник. Вип. 16. К.: КНУБА, 2006. C. 283-291.

4. Гнатюк Л. Храми пристосовані до оборони / Гнатюк Лілія // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник. Вип. 17. К.: КНУБА, 2007. C. 112-117.

5. Гнатюк Л. Конфесійна приналежність і формування та розвиток сакральних споруд історичної Волині / Гнатюк Лілія // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 15. К., 2009. С. 169-176.

6. Гнатюк Л. До питання реконструкції палацово-паркового ансамблю Д.Трощинського в Кагарлику на Київщині на засадах філософської концепції «екології душі» / Гнатюк Л., Никоненко Т. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник. Вип. 23. К.: КНУБА, 2010. C. 60-68.

7. Гнатюк Л. Особливості дизайну середовища реколекційних центрів / Гнатюк Л., Моісеєв Г. // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник. Вип. 24. К.: КНУБА, 2010. C. 23-32.

Статті в інших виданнях

1. Гнатюк Л. Царство Бога: Біла Криниця // Україна. 1994. № 7. С.32-34.

2. Гнатюк Л. Національне зодчество: Пам'ятки християнства на Волині. // Українська культура. 1996. № 1. С. 32-33.

3. Гнатюк Л. Монастирі та храми в системі оборонних споруд середньо-вічної та ранньомодерної Волині // Релігія і церква в історії Волині. Зб. наук. праць. Кременець, 2007. С. 239-248.

Матеріали дисертації доповідалися на наукових конференціях:

1. Гнатюк Л. Дещо з історії культового будівництва на терені Луцької єпархії (до та після Унії 1596р.) / Гнатюк Лілія // Тези конференції «Архітектура Волині: історія та сучасність». Луцьк, 1992. С. 34-36.

2. Гнатюк Л. “Волынские епархиальные ведомости”, як джерело вивчення релігійної ситуації на Волині / Гнатюк Лілія // Тези міжнародної наукової конференції «Волинь і Волинське зарубіжжя». Луцьк, 1994. С. 62-64.

3. Гнатюк Л. Основи науково-методичного підходу до реставрації пам'яток культури з урахуванням їх еволюції / Гнатюк Лілія // Тези Третьої науково-практичної конференції [„Геометричне та комп'ютерне моделювання: енергозбереження, екологія, дизайн“]. № 4 (30).Сімферополь -Алушта, 2006. С. 267-271.

4. Гнатюк Л. Сакральні будівлі у просторово-планувальній структурі міст Волині. Роль, місце та місцеположення монастирських комплексів в містобудівельній структурі / Гнатюк Лілія // Праці VІІI міжнародної наук. техн. конференції [„Авіа-2007“]. К.: НАУ, 2007. С. 43.12-43.13.

5. Олійник О Сакральний простір міста / Олійник О., Гнатюк Л. // Старий Луцьк: праці наукової конференції „Любартівські читання“. Вип. V. Луцьк, 2010. С. 322-334.

Анотація

Гнатюк Л.Р. Архітектурно-просторова організація сакральних комплексів історичної Волині. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. - Київ, 2010.

В дисертаційній роботі, присвяченій проблемі ґенези та історичного розвитку сакральних комплексів, на основі проведеного історико-архітектурного аналізу виявлено, що сакральні комплекси історичної Волині відповідають визначеним канонам храмового зодчества, і разом з тим, мають свої відмінні риси, пов'язані з національними традиціями та регіональними особливостями становлення християнства як державотворчої релігії на досліджуваному терені.

Викладено результати комплексного аналізу історико-архівних джерел та натурних досліджень, виявлених в архівах Польщі, Росії, України.

Проаналізовано та систематизовано архітектурно-планувальні, об'ємно-просторові, стилістичні, функціональні особливості, композиційні та семантичні аспекти формування сакральних комплексів історичної Волині.

Узагальнено результати системно-теоретичних досліджень ретроспективного аналізу сутнісних, канонічних, історичних, політичних передумов формування сакральних комплексів.

Запропоновано концепцію хронологічної еволюції структури сакральних комплексів у хронологічному інтервалі ХІ-ХІХ ст. у взаємозв'язку зі зміною конфесійної приналежності та проведено диференціацію формоутворення відповідно до конфесійних вимог.

Представлено основні композиційні особливості розміщення сакральних комплексів у просторово-планувальній структурі міст, взаємозв'язки з основними містоутворюючими центрами, формування та розвиток архітектурно-просторової організації сакральних комплексів як ключових елементів оборони.

Виявлено, що функційна характеристика духовних утворень визначається процесами, які розподіляються на головні та другорядні, проте перебувають в різноманітних зв'язках між собою, вибудовуючи чітку ієрархію духовних та прагматичних аспектів.

Виведено основні показники, які впливають на формування сакрального комплексу: початкова функція, його діяльність; характер рельєфу, оточуючий ландшафт; розташування в населеному пункті; характер оточуючої забудови, її тектоніка; перепрофілювання, реконструкції та переобладнання.

Доведено існування автохтонної традиції і власного вектору розвитку сакральних комплексів Волині, зважаючи на особливості геополітичного розташування між Сходом і Заходом у зоні зіткнення двох різних культур.

Спростовано тезу щодо прямих запозичень архітектурно-стилістичних компонентів архітектурно-планувальної структури та окремих елементів декору.

Ключові слова: архітектурно-просторова організація, історична Волинь, сакральний, комплекс, структура, ґенеза, конфесія, монастир, храм, дзвіниця.

Аннотация

Гнатюк Л. Р. Архитектурно-пространственная организация сакральных комплексов исторической Волыни. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. - Национальная академия изобразительного искусства и архитектуры. - Киев, 2010.

В диссертационной работе, посвященной проблеме исторического развития сакральных комплексов, на основе проведенного историко-архитектурный анализа выявлено, что сакральные комплексы исторической Волыни отвечают канонам храмового зодчества, и при этом, имеют свои отличные черты, связанные с национальными традициями и региональными особенностями.

Изложены результаты комплексного анализа историко-архивных источников и натурных исследований, выявленных в архивах Польши, России, Украины.

Предложена концепция хронологической эволюции структуры сакральных комплексов в хронологическом интервале ХІ-ХІХ в. во взаимосвязи с изменением конфессиональной принадлежности, проведена дифференциация формообразования соответственно требованиям различных деноминаций.

Представлено основные композиционные особенности размещения сакральных комплексов в пространственно-планировочной структуре городов, взаимосвязи с основными центрами города, архитектурно-пространственная организации сакральных комплексов как элементов обороны.

Ключевые слова: архитектурная, пространственная организация, сакральный, комплекс, конфессия, монастырь, храм, колокольня.

ABSTRACT

The Architectural and Spatial Organization of Sacred Complexes of Historical Volyn'. - by Liliya Gnatyuk. Typescript.

The thesis submitted in fulfillment of the requirements for the degree of Candidate of Architecture, specialty 18.00.01 (Theory of Architecture, Renewal of Architectural Monuments), The National Academy of Fine Art and Architecture, Kyiv, 2010.

Dissertation addresses the issues of the genesis and historical development of sacred complexes of historical Volyn'. It shows, on the basis of the historical and architectural analysis, that the sacred complexes of historical Volyn' were constructed in accordance with the canons of temple architecture and, at the same time, they have their characteristic features related to national traditions and regional peculiarities that appeared in the process of the formation of Christianity as a religion related to the national development specifically in the territory under the investigation.

The paper provides the results of the comprehensive analysis of historical and archival documents found in archives of Ukraine, Poland and Russia, as well as field researches.

It systematizes architectural, planning, spatial, stylistic, functional, compositional and semantic aspects of the formation of sacred complexes of historical Volyn'.

It summarizes the results of system and theoretical researches of the retrospective analysis of essential, canonical, historical, and political preconditions of the formation of sacred complexes.

It suggests the concept of the chronological evolution of the structure of sacred complexes during ХІ-ХІХ centuries in the correlation with the change of denominational belonging and differentiates of the formation pursuant to requirements.

The paper describes main compositional characteristics of the location of sacred complexes in the structure of cities, interrelations with major city-forming centers, the formation and development of sacred complexes as defensive outposts.

It states that the functional characteristic of sacred complexes is defined by the processes which, though classified into primary and secondary ones, are interconnected and, hence, build the strict hierarchy of spiritual and pragmatic aspects.

The paper provides the main characteristics that have an effect on the formation of a monastery complex. These characteristics include the original purpose (function) of the building; a relief nature; surrounding landscape, the location of the complex within the community, the nature of the site development and its tectonics; the change of the complex function and reconstruction of the building due to historical reasons.

It proves the existence of the autochthonous tradition and genuine vector of the development of sacred complexes of Volyn' considering the specifics of geopolitical location between East and West in the area where two different cultures meet each other.

The paper confutes the statement concerning the direct borrowings of architectural and stylistic components of the architectural and planning structure and some elements of dйcor.

Key words: architectural and spatial organization, historical Volyn', sacred complex, structure, genesis, denomination, monastery, church, cathedral, bell tower.

Размещено на Allbest.ru