Теоретичні основи підвищення стійкості та технологія дисперсно-армованих покриттів
Дослідження фізико-хімічних процесів в системі неорганічні в’яжучі – органічні волокна. Теоретичне обґрунтування взаємозв’язків міцнісних та деформаційних параметрів системи. Створення технології підготовки та нанесення дисперсно-армованих розчинів.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.04.2014 |
| Размер файла | 71,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Аналіз результатів випробувань (табл. 4) показує, що армовані дискретними волокнами зразки мають більшу стійкість в порівнянні з неармованими практично у всіх агресивних середовищах. Наприклад, коефіцієнт стійкості складу ЦПР-1 після 12 місяців випробувань в морській воді 3-кратної концентрації дорівнює 0,81, а складу ЦПР-1к та ЦПР-1м дорівнює 0,88 та 0,86. У воді, насиченій вуглекислим газом, відповідно - 0,78; 0,90; 0,92. Це пояснюється тим, що армуючі волокна посилюють зв'язки між окремими мікроблоками новоутворень.
Таблиця 4. Стійкість покриттів в агресивних середовищах
|
Покриття |
Термін випробування, міс. |
Контрольні зразки, Rвиг,МПа |
Кст, в агресивному середовищі |
|||||||
|
Дистильована вода |
Морська вода, 3-х концентр. |
NaOH, 1% |
СО2, 300 мг/л |
Na2SO4, 5% |
CaSO4, 0,1н |
НСl, 0,1% |
||||
|
ЦПР-1 |
6 |
3,75 |
0,95 |
0,89 |
0,90 |
0,83 |
0,85 |
0,86 |
0,83 |
|
|
12 |
3,85 |
0,91 |
0,81 |
0,82 |
0,78 |
0,57 |
0,77 |
0,17 |
||
|
24 |
3,90 |
0,87 |
0,64 |
0,073 |
0,58 |
0,45 |
0,58 |
0,05 |
||
|
ЦПР -1к |
6 |
4,85 |
0,94 |
- |
- |
0,87 |
- |
0,73 |
||
|
12 |
4,95 |
0,91 |
0,88 |
0,92 |
0,90 |
0,71 |
0,89 |
0,50 |
||
|
24 |
5,00 |
0,85 |
0,84 |
0,91 |
0,85 |
0,65 |
0,88 |
0,40 |
||
|
ЦПР-1м |
6 |
4,60 |
0,96 |
- |
- |
- |
0,85 |
- |
- |
|
|
12 |
4,80 |
0,94 |
0,86 |
0,93 |
0,92 |
0,69 |
0,94 |
0,63 |
||
|
24 |
4,85 |
0,87 |
0,71 |
0,81 |
0,83 |
0,60 |
0,87 |
0,40 |
||
|
ЦПР-1пп |
6 |
3,65 |
0,91 |
0,91 |
- |
- |
0,80 |
- |
- |
|
|
12 |
3,80 |
0,88 |
0,89 |
0,82 |
0,78 |
0,66 |
0,63 |
- |
||
|
24 |
3,90 |
0,85 |
0,74 |
0,74 |
0,77 |
0,57 |
0,50 |
- |
||
|
КЦР |
6 |
4,75 |
0,95 |
- |
- |
- |
- |
- |
0.87 |
|
|
12 |
4,64 |
0,93 |
0,84 |
0,88 |
0,84 |
0,92 |
- |
0,60 |
||
|
24 |
4,80 |
090 |
0,76 |
0,83 |
0,77 |
0,78 |
0,70 |
0,56 |
||
|
КЦРк |
6 |
5,65 |
0,98 |
0,97 |
0,94 |
- |
0,98 |
0,92 |
- |
|
|
12 |
5,7 |
0,95 |
0,92 |
0,88 |
0,91 |
0,85 |
0,75 |
0,66 |
||
|
24 |
5,78 |
0,91 |
0,88 |
0,78 |
0,83 |
0,80 |
0,70 |
0,43 |
||
|
КЦР пп |
6 |
5,1 |
0,96 |
0,88 |
- |
- |
0,96 |
- |
- |
|
|
12 |
5,2 |
0,92 |
0,76 |
0,65 |
0,91 |
0,84 |
0,84 |
- |
||
|
24 |
5,4 |
0,91 |
0,70 |
- |
0,70 |
0,80 |
0,72 |
- |
Вплив дискретного армування на кінетику корозійних процесів аналізувався також по кількості оксиду SO3, який поглинається поверхневим шаром зразків, після різних термінів їх випробування в агресивному середовищі. Дискретне армування змінює швидкість поглинання SO3 із агресивного розчину в зв'язку з тим, що в умовах обмеження деформації розширення структура покриття стає щільнішою, корозійні процеси сповільнюються і проходять тільки в поверхневому шарі товщиною 1 - 2 мм. Наприклад, якщо через 360 діб неармовані зразки ЦПР-1 мали на глибині 1,5 мм насичення SO3 - 7,44 %, то армовані - 3,89 %. Дисперсне армування покриття призводить до уповільнення корозійних процесів.
Механізм впливу армування на корозійну стійкість покриттів, виготовлених на основі мінеральних в'яжучих, можна уявити так. Волокна перешкоджають розвитку щілин, підсилюючи одночасно зв'язки між окремими мікроблоками, а продукти корозії заповнюють щілини, зменшують швидкість проникання агресивного середовища в глибину покриття. У випадку, коли складові частини цементного каменю розчиняються в воді (корозія першого виду по В.М. Москвіну) або створюють легкорозчинні сполуки (корозія другого виду), підвищення стійкості обумовлюється більш високою міцністю каркасу.
Порівняння рентгенограм показує, що фазовий склад дисперсно-армованого волокнами зразка, після року випробувань в агресивному середовищі, практично не відрізняється від фазового складу зразка без дисперсного армування перед початком випробувань. Рентгенографічний та електронноскопічний методи підтверджують результати хімічних та механічних випробувань. Дослідження показують, що використання армування дискретними волокнами мінерального та органічного походження захисних покриттів на основі мінеральних в'яжучих може бути доцільним для підвищення їх корозійної стійкості в агресивних середовищах, в зв'язку з тим, що не тільки покращують функціональні властивості покриттів, але й дозволяють зберігати задане в певних межах співвідношення параметрів системи зп - кш - о.
Вирішення проблеми нагрівання з високою швидкістю безвипалювальних покриттів, футеровок та інших аналогічних виробів можливо здійснити шляхом введення до їх складу армуючих волокон. За рахунок цього досягається зменшення деформацій, так як вони перешкоджають переміщенню мікроблоків і, як показують дослідження, проведені методами рентгенофазового, диференціально-термічного аналізів та електронної мікроскопії, відбувається зміщення фазових перетворень і підсилення мікроструктури.
В шостому розділі розглянуті теоретичні та експериментальні дослідження реологічних властивостей дисперсно-армованих сумішей. Запропонована технологія їх нанесення та приведені результати промислових випробувань.
Розчини, армовані дисперсними волокнами, за своїми властивостям, як і бетонні суміші, займають проміжне становище між в'язкими рідинами та твердими тілами. Відповідно до класифікації Ю.М. Баженова та А.Г. Комара армовані суміші можна уявити як систему, що складається з двох компонентів: в'яжучого та заповнювача. Також може бути використана пропозиція І.М. Грушка, в якій говориться, що розчин являє собою мезоструктуру двокомпонентної системи, що складається із цементного тіста та заповнювача.
В результаті досліджень було встановлено, що існує залежність в'язкості сумішів від довжини, діаметра дискретних волокон та їх кількісного вмісту і її можна визначити по запропонованій нами формулі:
ар (1 lкр/d),
де а - в'язкість армованого розчину, сек, р - в'язкість початкового розчину, сек, lкр - довжина волокон, мм, d - діаметр волокон, мм. - концентрація армуючого компонента, що встановлена раніше.
В роботі одержана інформація про вплив відношення lкр/d на в'язкість розчинів. Зокрема при lкр/d = 15 та меншому вплив вмісту волокон на в'язкість розчинів незначний і їх кількість може досягати 10 і більше відсотків, тоді як при збільшенні цього відношення в'язкість розчинів зростає набагато швидше. Так, наприклад, при lкр/d = 192 вміст волокон не перевищує 2%, тому що в'язкість розчинів досягає 100 і більше секунд. На практиці це означає неможливість нанесення або формування покриття.
Визначені реологічні властивості дозволили розробити технологію нанесення захисних покриттів як в умовах експлуатації, так і при виготовленні конструкцій в заводських умовах з максимальним використанням існуючого обладнання. Експериментально-промислові випробування захисних та жаростійких покриттів були проведені на ряді підприємств України і показали високу ефективність їх використання. Економічний ефект при використанні армованих жаростійких покриттів та технології нанесення футерівки колодязів томління зливків дорівнює 14362 грн. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження розробок покриттів для ремонту колодязів томління зливків сталеливарного цеху ВАТ ДЗМО досягне 135400 грн. Використання армованих покриттів на основі КЦР та СКЦК-А при виконанні ремонту підлоги цеху первинної обробки сировини ВАТ “Мелітопольський м'ясокомбінат” замість гідроізоляційних сумішей СН-76, СR-65, ТОВ “Полірем” м. Київ, СС-6 -ТОВ “Сухі суміші” м. Запоріжжя дозволило знизити вартість складу початкових компонентів з 3,98 грн / кг до 0,63 грн / кг. Також були відмінені планові ремонти в 1997 та 1998 роках. Загальний економічний ефект склав 167854 грн.
Загальні висновки
В межах розв'язання науково-технічних проблем захисту будівельних конструкцій та теплотехнічного обладнання для забезпечення високих техніко-економічних показників виробництва в дисертації наведено теоретичні узагальнення та розроблено нові теоретичні основи підвищення стійкості захисних покриттів на основі мінеральних в'яжучих, що полягають у керуванні співвідношень міцнісних і деформаційних параметрів зп - кш - о, та цілеспрямованої зміни їх властивостей шляхом армування волокнами мінерального або органічного походження.
Установлено основні групи співвідношень міцнісних (б) і деформаційних () параметрів системи: зп - кш - о, які подані у вигляді рівнянь модулів пружності пружної дільниці діаграми
б - : 1 - Езп = Ео; 2 - Езп Ео; 3 - Езп Ео
При Езп = Ео найбільш стійкою є система, в якій К1 = К2 = 1, якщо Езп Ео стійкість системи забезпечується при коефіцієнтах К1 1, К1 1 та К2 1, у випадку Езп Ео небезпека руйнування покриття існує при К1 1 и К2 1, в останніх випадках руйнуванню підлягає поверхня основи. Вперше запропоновані критерії стійкості покриттів: К1 = бзп / бо - відношення напружень та К2 = зп / о - відношення деформацій покриття і підложки. Доведено умови найбільш високої стійкості покриттів та створено передумови для підготовки нормативної бази вибору, розробки та проектування покриттів в залежності від умов експлуатації та властивостей захисної поверхні.
Згідно із запропонованою концепцією підвищення стійкості покриттів на основі мінеральних в'яжучих науково доведено та експериментально підтверджено гіпотезу регулювання міцнісних та деформаційних параметрів системи зп - кш - о армуванням покриттів дискретними волокнами. Запропонований метод дозволяє цілеспрямовано змінювати властивості покриттів: зменшити усадку, швидкість усадки розчинів відповідно на 14 - 20 % та 30 - 50 %, тепловологісні деформації на 30 - 40 %, змінити крихкий характер руйнування покриттів на пружно-в'язкий. Для жаростійких покриттів - зменшити деформацію при першому нагріванні, підвищити термостійкість, що в результаті сприяє підвищенню стійкості покриттів.
Розроблено та експериментально підтверджено аналітичні методи визначення параметрів дискретного армування покриттів: довжини волокон в залежності від розмірів заповнювача:
lкр = 0,732D + 1,73h,
де lкр, D, h - відповідно, критична довжина волокон, діаметр заповнювача, величина розсування зерен, мм; кількісного вмісту волокон із запропонованої гіпотези рівності навантажень на одиничні об'єми матриці та волокна: = n (м / в) 100%, де n - коефіцієнт орієнтації волокон; м , в - граничні напруження міцності волокна та матриці, МПа.
Розвинуті уявлення про механізм дії властивостей підложки на адгезійну міцність покриття. Установлено вплив рельєфу поверхні захисту на розмір контактної поверхні, міцність зчеплення, напруження в покритті. Так, при розрахунковій поверхні 1м2 дійсна поверхня захисту при поверхневій пористості 4 % і рівному рельєфі досягає 110 %, хвилястому рельєфі (висота нерівностей Rмакс = 5 мм) - 150 %, трикутниковому - 140 %. Відповідно міцність контактного шару (випробування на відрив) для покриття КЦР, дорівнює 1,45 МПа, хвилястого - 1,80 МПа і трикутникового - 1,42 МПа. Аналогічні результати отримані і для інших покриттів. Дослідження границі розділу покриття - підложка за допомогою світлової мікроскопії показали, що щільність контакту найбільша при рівному рельєфі, але як показують механічні випробування, міцність - при хвилястому. Це пояснюється відсутністю механічного зчеплення покриття із підложкою. Найбільша міцність контактного шару досягається при хвилястому рельєфі з кроковим параметром, перебільшуючим розміри заповнювача більш ніж в 2,5 разів. Вологість, пористість та карбонатизація поверхні конструкції змінюють структуру та мінеральний склад покриття по товщині, відповідно і властивості системи в цілому. Визначено, що, використовуючи ланку технологічних методів, можна запобігти негативному впливу вище вказаних чинників.
Дослідженнями фізико-хімічних процесів в системі: неорганічні в'яжучі - органічні волокна (поліамідні, поліпропіленові, вуглецеві) одержані додаткові дані, що дозволяють зробити висновок про можливість використання органічних волокон для армування покриттів на основі мінеральних в'яжучих. Так деградація волокон на протязі одного року в розчинах, що відповідають рідкому середовищу цементного каменю: насичений розчин гідроксиду кальцію Са(ОН)2 - 1,48 г/л, рН = 12,45 при t = 20°C; розчин, що відповідає розчину витяжки (Лавранса), рН = 13,05 при t = 20°C; Са (ОН)2 - 0, 48 г/л або 6,5 10-3 мол/л, КОН - 3,45 г/л, або 6,2 10-2 мол/л, NaOH - 0,88 г/л, або 2,2 10-2 мол/л; подвійний розчин лугів NaОН та КОН з рН еквівалентним розчину витяжки; розчин КOH з рН = 13,70; розчин NaOH з рН = 13,50, досягає не більше 1 % по масі. Високу стійкість органічних волокон в середовищі цементної матриці підтвердили випробування міцнісних властивостей армованих зразків у віці 1 - 3 роки. Дослідження за допомогою інфрачервоної спектроскопії та електронної мікроскопії показали відсутність руйнування поверхні.
Доведено, що керуванням співвідношень міцнісних та деформаційних параметрів покриття, контактного шару та підложки, а також цілеспрямованої зміни їх властивостей шляхом армування дискретними волокнами можна принципово змінити характер протікання корозії внаслідок отримання замкнутої системи і ущільнення структури покриттів, що дозволяє значно підвищити їх стійкість.
Проведено аналіз теоретичних моделей композиційних матеріалів та запропоновано нову структурно-функціональну модель покриття, яка дозволяє оцінити дію механічних навантажень та агресивних середовищ на стійкість покриттів (патент України).
На основі теоретичного аналізу та експериментальних досліджень визначено вплив армування на реологічні властивості армованих розчинів. Введення дискретних органічних або мінеральних волокон до складу покриттів змінює швидкість деформації розчинів і вони ведуть себе як псевдоньютоновські рідини, підкоряючись закону =Р/ = Const. Доведено, головним чинником, що впливає на реологічні властивості, є співвідношення довжини та діаметра волокон, тобто lкр/d і тільки потім їх вміст. Отримано аналітичне рівняння залежності в'язкості суміші армованого розчину від співвідношення довжини та діаметра волокон та їх вмісту: ар(р lкр/d), де: а - в'язкість армованого розчину, сек; р - в'язкість розчину, сек; l - довжина волокон, мм; d - діаметр волокон, мм; - концентрація армуючого компонента; м ,в - напруження, що відповідають границі міцності матриці та волокна, МПа. Розроблено основи технології нанесення армованих дискретними волокнами покриттів у заводських та експлуатаційних умовах з використанням більш як 80% існуючого обладнання.
Експериментально-промислові випробування захисно-декоративних, захисних та жаростійких покриттів, армованих дискретними волокнами, розроблених та нанесених відповідно із запропонованою теорією та технологією, показали високу стійкість. Економічний ефект при використанні армованих жаростійких покриттів та технології нанесення футерівки колодязів томління зливків дорівнює 14362 грн. Очікуваний річний економічний ефект від впровадження розробок покриттів для ремонту колодязів томління зливків сталеливарного цеху ВАТ ДЗМО складе 135400 грн. Використання армованих покриттів на основі КЦР та СКЦК-А при виконанні ремонту полу цеха первинної обробки сировини ВАТ “Мелітопольський м'ясокомбінат” замість гідроізоляційних сумішей СН-76, СR-65, ТОВ “Полірем” м. Київ, СС-6 - ТОВ “Сухі суміші” м. Запоріжжя, дозволило знизити вартість складу початкових компонентів з 3,98 грн / кг до 0,63 грн / кг. Також були відмінені планові ремонти в 1997 та 1998 роках. Загальний економічний ефект склав 167854 грн.
Перелік наукових праць за темою дисертації
Большаков В.И., Деревянко В.Н. Дисперсно-армированные покрытия строительных конструкций и технологического оборудования. - Днепропетровск: Gaudeamus, 2001. - 231 с.
Деревянко В.Н. Влияние дисперсного армирования на деформацию жаростойких покрытий при первом нагреве // Огнеупоры и техническая керамика. - 2001. - № 1. - С.19-22.
Деревянко В.Н., Полтавцев А.П. Коррозионная стойкость покрытий, армированных дисперсными волокнами // Вопросы химии и химической технологии. - 2001. - №1. - С.61-65.
Пунагин В.Н., Деревянко В.Н. Реологические свойства дисперсно-армированных растворов покрытий // Вопросы химии и химической технологии. - 2001. - №2. - С.72-76.
Derevianko V. Yadi A. A propos de la planification des experiences pour une representativ optimale // Bulletin de L*I.N.M.C, Boumerdиs. - 1991. - №3. - Р. 18-23.
Деревянко В.Н., Дибров Г.Д, Шпирько Н.В. Повышение термической стойкости футеровочных масс // Строительные материалы, изделия и санитарная техника. Будівельник. - 1986. - Вып.9. - С. 35-37.
Дерев'янко В.М., Дібров Г.Д, Шпирко М.В. Дисперсно-армований бетон // Сільське будівництво. - 1984. - №7. - С. 21.
Деревянко В.Н., Дибров Г.Д., Шпирько Н.В. Композиционный материал для футеровки тепловых агрегатов // Строительные материалы. - 1985. - №4. - С. 29.
Деревянко В.Н., Дибров Г.Д, Шпирько Н.В., Грицюк М.И. Дисперсно-армированные огнеупорные массы // Вопросы химии и химической технологии.- 1985. - Вып. 77. - С. 10 - 13.
Деревянко В.Н. Теоретические вопросы стойкости защитно-декоративных покрытий // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: ПДАБтаА. - 1997. - №4. - С. 44-48.
Деревянко В.Н. Армированные защитные покрытия для тепловых агрегатов // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: ПДАБтаА. - 1998. - №2. - С. 29-32.
Деревянко В.Н. Снижение деформации безобжиговых жаростойких покрытий при первом нагреве // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: Gaudeamus. - 2000. - № 4. - С. 24-31.
Деревянко В.Н. Влияние дисперсного армирования на деформационные свойства покрытий на основе минеральных вяжущих // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: Gaudeamus. - 2000. - № 6. - С. 34-41.
Дерев'янко В.М. Дослідження впливу армування на міцнісні та деформаційні властивості захисних покриттів // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: Gaudeamus. - 2000. - №7. - С. 11-18.
Деревянко В.Н. Обзор материалов, применяемых для дисперсного армирования // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: Gaudeamus. - 2000. - №8. - С. 22-30.
Большаков В.І., Дерев'янко В.М. Стійкість покриттів в залежності від співвідношень міцнісних та деформаційних властивостей системи: захисне покриття - контактний шар - підложка // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ:ПДАБтаА. - 2001. - № 5. - С. 4-15.
Деревянко В.Н., Пунагин В.Н. Структурно-функциональная модель твердого тела // Межв. сб. научн. тр. “Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес “.- 1998. - Вып.5. - С.115 - 123.
Деревянко В.Н Состояние поверхности и ее влияние на адгезионную прочность покрытий // Межв. сб. научн. тр. “Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес“. - 1999. - Вып.6. - С.69-76.
Деревянко В.Н. Композиционные материалы, армированные органическими волокнами // Межв. сб. научн. тр. “Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес“. - 2000. - Вып.7. - С.28-33.
Деревянко В.Н. Влияние армирования дискретными волокнами на прочность и деформативность защитных покрытий // Сб. научн. тр. “Строительство, материаловедение, машиностроение”. - Днепропетровск: ПГАСиА. - 1999. - Вып. 9. - Ч.1. - С. 59 - 65.
Деревянко В.Н., Пунагин В.Н., Крекнина Е.А. Сухие смеси для изготовления защитно-декоративных покрытий как энергосберегающие материалы в строительстве // Сб. научн. тр. “Строительство, материаловедение, машиностроение”. - Днепропетровск: ПГАСиА. -2000. - Вып. 11. - С. 46 - 52.
Деревянко В.Н. Композиционные материалы, армированные органическими волокнами // Сб. научн. тр. “Строительство, материаловедение, машиностроение”. - Днепропетровск: ПГАСиА. - 1998 - Вып.7. - С. 203 - 204.
Деревянко В.Н. Тепло влажностные деформации армированных покрытий // Сб. научн. тр. “Строительство, материаловедение, машиностроение.” - Днепропетровск: ПГАСиА. - 2000. - Вып. 10. - С. 240 - 241.
Деревянко В.Н. Технология нанесения дисперсно-армированных покрытий // Сб. научн. тр. “Строительство, материаловедение, машиностроение.” - Днепропетровск: ПГАСиА. - 2001. - Вып. 12. - С. 221 - 222.
Деревянко В.Н., Крекнина Е.А., Армированные защитные покрытия конструкций гидротехнических сооружений // Межв. сб. научн. тр. `Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес“. - 1995. - Вып.1. - С. 35.
Деревянко В.Н., Калиниченко Ю.В., Повышение стойкости защитно-декоративных покрытий // Межв. сб. научн. тр. “Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес “. - 1996. - Вып.2. - С. 30.
Деревянко В.Н. Некоторые теоретические аспекты стойкости покрытий // Межв. сб. научн. тр. “Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес “. - 1997. - Вып.3. - С. 38-42.
Деревянко В.Н. Особенности структуры дисперсно-армированного материала // Межв. сб. научн. тр. “Ресурсосберегающие технологии бетонов в транспортном и гидротехническом строительстве”. - Днепропетровск: АТЭТ “Арт-Прес “. -1997. - Вып.4. - С. 64-66.
Деревянко В.Н., Шпирько Н.В, Приходько А.П. Армирование жаростойких масс на основе шлаков и жидкого стекла // Тез. докл. 2 всесоюзн. научно-практ. конф. “Шлакощелочные цементы, бетоны и конструкции”. - Киев: ГОССТРОЙ УССР. - 1984. - С.316-318.
Деревянко В.Н., Шпирько Н.В, Молчанов А.В., Ганник Н.И. Эффективные футеровочные материалы // Тез. докл. респ. НТК. “Эффективность внедрения управления качеством продукции на предприятиях и в объединениях Минстройматериалов УССР и перспектива их развития”. - Киев: НИИСМИ. - 1985. - С. 85-87.
Деревянко В.Н., Дрозд А.П., Крекнина Е.А. Исследование защитно-декоративных покрытий пенобетона // Тез. Международной конференции “Строительные материалы и строительные конструкции”. - Днепропетровск: - ПГАСиА. - 19996. - С. 154.
Дерев`янко В.Н., Калиніченко Ю.В., Єрьоменко В.О. Армований пінобетон // Тез. Матер. Міжнародн. НТК “Ресурсоекономічні матеріали і конструкції, будівлі та споруди.” - Рівне: УДАВГ. - 1996. - С. 37.
Дерев`янко В.М., Калиніченко Ю.В., Яковенко Г.В. Армобетон для теплоізоляції трубопроводів // Тез. допов. 1 НТК “Економія теплоти та енергії в проектуванні та будівництві.” - Полтава: ПоИСИ. - 1996. - С. 52.
Деревянко В.Н., Крекнина Е.А. Защитно-декоративные покрытия на основе отходов производства // Тез. допов. 1 НТК “Економія теплоти та енергії в проектуванні та будівництві.” - Полтава: ПоИСИ. - 1996. - С. 37.
Деревянко В.Н., Пунагин В.Н., Еременко В.А. Защитно-декоративные покрытия наружной теплоизоляции бетонных поверхностей // Тез. допов. 1 НТК “Економія теплоти та енергії в проектуванні та будівництві.” - Полтава: ПоИСИ. - 1996. - С. 51.
Дерев'янко В.Н., Крекніна Е.О. Захисно-декоративні покриття пінобетонних блоків // Тез. допов. НТК “Індивідуальний житловий будинок.” - Вінниця: ВДТУ. - 1996. - С. 63.
Дерев`янко В.Н. Механізм дії захисного покриття бетонних поверхонь // Тез. допов. НТК “Індивідуальний житловий будинок.” - Вінниця: ВДТУ. - 1996. - С. 64.
А.с. СССР №1258032, МКИ С 04 В 28/24. Бетонная смесь / Г.Д.Дибров, Н.В. Шпирько, А.П.Приходько, П.С. Савелова, В.Н. Деревянко (СССР). - 3827673; Заявлено 09.10.84. Опубл. 15.05.86, Бюл. №18. - С.2.
Деклараційний патент на винахід 36516 А Україна. МКИ G 09 B 23/06. Модель твердого тіла / В.М. Дерев'янко, В.М. Пунагін (Україна). - № 99 127 170; Заявлено 28.12.1999; Опубл.16.04.2001. Бюл. № 3. - 2с.
Деклараційний патент на винахід 36517 А Україна. МКИ E 04 D 11/00. Випробувальна установка / В.М. Дерев'янко (Україна). - № 99 127 171; Заявлено 28.12 1999; Опубл.16.04.2001. Бюл. № 3. - 3с.
Анотація
Дерев'янко В.М. Теоретичні основи підвищення стійкості та технологія дисперсно-армованих покриттів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.23.05 - будівельні матеріали та вироби. - Придніпровська
державна академія будівництва та архітектури. Дніпропетровськ, 2002.
Дисертація присвячена питанням підвищення стійкості захисних та жаростійких покриттів. В роботі запропонована гіпотеза залежності стійкості покриттів від співвідношення міцнісних та деформаційних параметрів системи: захисне покриття - контактний шар - підложка (основа). А також гіпотеза про можливість зміни параметрів покриттів шляхом армування волокнами мінерального або органічного походження і керування їх співвідношенням в залежності від умов експлуатації.
Приведені відомості про виробництво волокон, їх властивості та області використання. Зроблено тематичний аналіз руйнування покриттів, моделей твердих тіл. Розроблено методологію досліджень армованих покриттів. Розглянуто фізико-хімічні процеси в системах: мінеральні в'яжучі - органічні волокна; покриття - підложка. Установлено можливість використання органічних волокон для армування захисних покриттів на основі мінеральних в'яжучих. Доказана залежність стійкості покриттів від співвідношення параметрів системи і запропоновано коефіцієнти стійкості. Запропоновано нові рівняння для визначення вмісту волокон та їх довжини. Наведено результати досліджень стійкості армованих покриттів в агресивних середовищах, реологічних властивостей армованих розчинів. Розроблено технологію нанесення покриттів. Наведено результати експериментально-промислових випробувань.
Ключові слова: стійкість, покриття, дискретні волокна, армування, міцнісні та деформаційні параметри, агресивне середовище.
Аннотация
Деревянко В.Н. Теоретические основы повышения стойкости и технология дисперсно-армированных покрытий. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.23.05 - строительные материалы и изделия. - Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры. Днепропетровск, 2002.
Диссертация посвящена вопросам повышения стойкости защитных и жаростойких покрытий. Основу работы составляют теоретические и экспериментальные исследования, направленные на разработку основ повышения стойкости покрытий строительных конструкций и технологического оборудования.
Работа базируется на детальном тематическом анализе научно-технической литературы, в котором рассмотрены вопросы стойкости покрытий в агрессивных различных средах, действующих на покрытия, изготовленные на основе минеральных вяжущих, свойства волокон и проводимые исследования по их использованию в качестве армирующих компонентов. Приведены сведения по производству и применению волокон в развитых странах.
В работе предложена гипотеза зависимости стойкости покрытий от соотношения прочностных и деформационных параметров системы: защитное покрытие - контактный слой - подложка (основа). Также предложена концепция регулирования свойств систем покрытий барьерного типа путем армирования волокнами минерального или органического происхождения и управлением соотношений параметров покрытия, контактного слоя и подложки в зависимости от условий эксплуатации.
Разработана методология исследования покрытий и методики по совместному испытанию системы: защитное покрытие - контактный слой - подложка (основа). Приведены сведения об использовании стандартных методов испытаний, применяемых материалах и методах статистической обработки полученных результатов.
Рассмотрены физико-химические процессы в системах: минеральные вяжущие - органические волокна; покрытие - подложка. Получены дополнительные сведения о стойкости волокон в агрессивных средах и установлена возможность использования органических волокон для армирования защитных покрытий на основе минеральных вяжущих. Приведены результаты исследований влияния рельефа, влажности и пористости защищаемой поверхности на адгезионную прочность покрытий.
Исследована зависимость стойкости покрытий от соотношения параметров системы и предложены критерии стойкости, позволяющие проводить подбор и разработку новых видов покрытий с учетом условий эксплуатации строительных конструкций и технологического оборудования. Показано влияние прочностных и деформационных параметров покрытия и подложки на форму разрушения системы в зависимости от действующих факторов.
Рассмотрены существующие модели твердых тел и разработана структурно-функциональная модель покрытия композиционного типа, позволяющая учитывать не только воздействие механических нагрузок, но и физико-химические действия агрессивной среды. Предложены новые уравнения для определения содержания волокон и их длины в зависимости от размеров заполнителей матрицы.
Приведены результаты исследований влияния дискретного армирования на стойкость покрытий на основе минеральных вяжущих в агрессивных средах. Для жаростойких покрытий показаны исследования деформации при первом нагреве.
В работе проведены исследования реологических свойств дисперсно-армированных растворов и установлено влияние длины и диаметра волокон на их вязкость. Предложено уравнение определения вязкости растворов в зависимости от количественного содержания и параметров дискретных волокон. Технология зависит от условий нанесения покрытий и предусматривает максимальное использование существующего оборудования, даны рекомендации по подготовке армирующих компонентов.
Приведены результаты опытно-промышленных испытаний защитных армированных покрытий полов на Мелитопольском ОАО “Мелитопольский мясокомбинат“ и жаростойких покрытий на ОАО “Днепропетровский завод металлургического оборудования“.
Ключевые слова: стойкость, покрытие, волокна дискретные, армирование, прочностные и деформационные параметры, агрессивная среда.
Summary
V.N. Derevyanko. Theoretical Bases of Stability Increase and Technology of Dispersible and Reinforced Coats. - Manuscript.
Thesis for competition of a scientific degree of the doctor of engineering sciences on the speciality 05.23.05 - Building Materials and Products. - Prydnyprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture. Dnipropetrovsk, 2002.
The thesis is devoted to the questions of stability increase of protective and high-temperature coats. In this paper the hypothesis of dependence of coats stability from a relation of strengthening and deformation parameters of the system is offered: protective coating - a contact stratum - substrate. A hypothesis about an opportunity of parameters change by dressing fibrils of a mineral or organic origin and designing of relations depending on an external environment is also offered .
The items of information on manufacture of fibrils, their properties and range of application are given. The thematic analysis of fractures of coats, models of solid bodies is executed. The methodology of examination of reinforced coats is designed. The physicochemical processes in systems are surveyed: mineral binders - organic fibrils; coating is a substrate. The opportunity of use of organic fibrils for dressing protective coating sets on the basis of mineral binders. The dependence of coats stability on the relation of parameters of a system is proved and the measures of stability are offered. The new equations for definition of the content of fibrils and their length, viscosity of the reinforced solution are offered. The results of the research of coats stability in a hostile environments, the rheological of properties of reinforced solutions are given in this work. The technology of coats applying is designed. The results of experimental-industrial trials are given.
Key words: stability, coat, discrete fibrils, dressing, strengthening and deformation parameters, hostile environment.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Технологія та технічні вимоги до виготовлення керамічної черепиці та сировини, з якої вона виробляється, а також аналіз її асортименту, розмірів та методів контролю якості. Загальна характеристика сучасних технологій нанесення покриттів на кераміку.
курсовая работа [121,9 K], добавлен 02.11.2010Призначення штукатурних робіт, зміст і послідовність операцій. Інструменти для виконання простої штукатурки, нанесення будівельних розчинів на поверхню. Підготовка поверхонь до штукатурення, приготування робочого розчину та прийоми виконання штукатурки.
реферат [157,3 K], добавлен 26.08.2010Технічні можливості екскаваторів поздовжнього копання, шляхи підвищення ефективності їх використання. Визначення кінематичних параметрів робочого процесу універсальної землерийної машини. Розрахунок курсової стійкості універсальної землерийної машини.
курсовая работа [5,2 M], добавлен 31.05.2015Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва каналів та колекторно-дренажної мережі. Обґрунтування технології механізації, визначення працемісткості та витрат машинного часу під час будівництва колекторно-дренажної мережі.
курсовая работа [532,9 K], добавлен 16.05.2017Матеріали для ремонту й відновлення бетонних і залізобетонних конструкцій, пошкодження бетонних конструкцій та їх ремонт. Технологія підготовки поверхонь, очищення і згладжування, розшивання дрібних тріщин, ґрунтування. Техніка безпеки під час роботи.
реферат [288,8 K], добавлен 28.08.2010Особливості фізико-хімічних процесів формування структури керамічних матеріалів. Матеріали для декорування (глазур, ангоби, керамічні фарби). Стінові вироби, вироби для облицювання фасадів, плитки для внутрішнього облицювання та плитки для підлог.
курсовая работа [6,6 M], добавлен 16.09.2011Вивчення технології виробництва будівельних розчинів та бетонних сумішей на неорганічних в'яжучих речовинах. Схема компоновки обладнання бетонорозмішуючих підприємств. Виробництво асфальтових в'яжучих сумішей на органічних речовинах, їх види і склад.
реферат [40,1 K], добавлен 21.12.2010Характеристика вихідних матеріалів: розрахунок складу цементобетонної суміші, визначення потреби в технологічному обладнанні. Принципи проектування складів: цементу, заповнювача, хімічних добавок, арматури. Обґрунтування використання добавки ГКЖ-94М 29.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 17.03.2012Види корозійних середовищ та їх агресивність відносно бетону. Дослідження фізико-механічних, гідрофізичних та корозійних властивостей в’яжучих композицій. Удосконалення нових в’яжучих композицій і бетонів підвищеної стійкості до сірчанокислотної корозії.
автореферат [181,1 K], добавлен 00.00.0000Комплекти гіпсокартонних перегородок, їх переваги та особливості. Технологія влаштування перегородки на металевому каркасі, послідовність виконання монтажу, обробка лицьової поверхні, улаштування прорізів, деформаційних швів і примикань в перегородках.
реферат [1,3 M], добавлен 28.08.2010
