Методологічні основи розвитку архітектурно-будівельних систем (в умовах реформування житлової та містобудівної політики України)

На основі узагальнення сучасної зарубіжної практики та різноманітних НДР стосовно перспектив розвитку житлового будівництва, а також власної праці над відповідними законодавчо-нормативними документами, в роботі прослідковано основні напрями реформування житлової політики України. Такими є: вдосконалення законодавчо-нормативної бази та встановлення пріоритетів розвитку житлового будівництва з визначенням відповідних соціально-правових і фінансових засад; застосування широкого спектру фінансово-економічних механізмів розвитку житлового будівництва із залученням бюджетних і позабюджетних коштів; створення та поетапна реалізація регіональних та місцевих програм розвитку житлового будівництва; впровадження в регіонах України ефективного територіально-містобудівного і архітектурно-технічного забезпечення розвитку житлового будівництва та застосування відповідних прогресивних АБС згідно із місцевими особливостями. Автором підкреслюється, що соціальне право громадян України на житло повинно бути реалізовано в двох стратегічних напрямах: - надання державного або муніципального житла соціально незахищеним (пільговим) категоріям населення із забезпеченням необхідного функціонально-гігієнічного комфорту проживання; - створення ринку житла з метою надання широкої свободи вибору для придбання житла, адекватного рівням доходів і життєвим потребам різних верств населення. Для фінансового забезпечення розвитку соціального житла в регіонах України поряд із відповідним державним фінансуванням та регулюванням житлового будівництва слід залучати різноманітні позабюджетні джерела, які розглядаються в роботі. На сучасному етапі розвитку житлового будівництва доцільне побудування його структури за джерелами фінансування у такому орієнтовному співвідношенні: державний бюджет - 5%; місцевий бюджет - 12%; державне кредитування - 5%; іпотечне та інші види кредитування - 25%; кошти населення - 30%; кошти підприємств та відомств - 20%; інші джерела фінансування - 3%.

В сфері територіально-містобудівного забезпечення розвитку житлового будівництва є необхідним здійснення на регіональному рівні заходів щодо: вдосконалення планування територій, їхнього ефективного використання та резервування для сталого розвитку і забезпечення житлового будівництва земельними ділянками; застосування різних типів забудови, що передбачають підвищення її щільності та раціональну поверховість у відповідності до місцевих особливостей; створення умов і принципів забудови, яка б виключала соціальну сегрегацію різних груп населення. В сфері архітектурно-технічного забезпечення розвитку житлового будівництва слід передбачити: впровадження в практику будівництва різних щодо рівня комфорту проживання типів житла в залежності від його соціального призначення; застосування для будівництва соціального житла із необхідними санітарно-гігієнічними параметрами раціональних та гнучких архітектурно-просторових структур на основі каркасних або стінових із широким кроком конструктивних систем, які дозволяють враховувати зміну вимог до житла; вдосконалення архітектурно-розпланувальних рішень житла; - зменшення собівартості житлового будівництва із застосуванням економічних архітектурно-будівельних та інженерних систем; ефективне використання місцевої індустріальної бази та матеріально-сировинних ресурсів; - всіляке забезпечення енергозбереження в будівництві.

Викладені положення та запропонована в роботі модель формування житлової політики України, яка враховує потреби різних соціальних груп населення, знайшли відображення в ряді розроблених у 1993-2000 рр. під керівництвом автора НДР на замовлення Держбуду України і впроваджені в Стратегію реформування житлової політики України та Державну програму розвитку житлового будівництва в розрізі регіонів та джерел фінансування.

Проведені дослідження з відповідними розрахунками дозволили запропонувати в роботі послідовність вирішення житлової проблеми в Україні, яка передбачає зріст об'ємів та розвиток структури житлового будівництва за джерелами фінансування й типами застосовуваних АБС, а також основні заходи щодо її реалізації та включає три основні етапи: І етап (2001-2004 рр.) - поступовий зріст обсягів житлово-цивільного будівництва із подвоєнням і доведенням їх до 12 млн м² житла, для чого потрібно залучити близько 40 млрд грн; ІІ етап (2005-2007 рр.) - досягнення обсягів житлового будівництва рівня, з якого почалось падіння та доведення їх до 20 млн м² житла; ІІІ етап (2008-2010 рр.) - задовільнення потреб України в соціальному житлі й перехід до якісного етапу вирішення житлової проблеми з постійним збільшенням норми житлової площі.

Одним з ключових питань в реформуванні житлової політики і зростанні обсягів будівництва з використанням перспективних АБС є процес реструктуризації та вдосконалення будівельної бази, що повинен здійснюватись в двох стратегічних напрямах: технічному й організаційно-правовому, який передбачає створення сприятливих умов і вдосконалення законодавчої бази для залучення довгострокових капіталовкладень, у тому числі приватного капіталу, в розвиток будівельної бази.

Враховуючи попередні дослідження, в роботі проведено аналіз і уточнення основних шляхів реструктуризації будівельної бази в технічному напряму. Так, технічне переозброєння й переоснащення підприємств передбачає модернізацію та розвиток будівельної бази з виробництва різних місцевих матеріалів і утеплювачів, а також бази індустріального будівництва і в першу чергу діючих ДБК, з урахуванням стану й термінів амортизації існуючої оснастки. Реконструкція діючих підприємств передбачає: переорієнтацію на освоєння виробів нових перспективних АБС, в тому числі комбінованих; створення на основі перепрофілювання спеціалізованих підприємств з індустріального виготовлення та механізованого ремонту системних опалубок для монолітного домобудування; переорієнтацію на випуск ефективних блочних будівельних матеріалів і виробів; освоєння випуску ефективних вітчизняних утеплювачів і різноманітних опоряджувальних і покрівельних матеріалів. Кооперування підприємств будіндустрії передбачає раціональну сумісність архітектурно-розпланувальних та конструктивних параметрів різноманітних АБС і їх основних будівельних елементів з урахуванням різних регіональних особливостей будівництва та технологій виробництва. При цьому прийняття рішень щодо реструктуризації підприємств повинно базуватися на виробці відповідних критеріїв для кожного конкретного підприємства з розробкою відповідних ТЕО, бізнес-планів та комплексних інвестиційних програм в ув'язці з місцевими умовами будівництва.

Беручи до уваги різноманітність місцевих вимог, умов і масштабів забудови, а також різне соціальне призначення житлових і громадських будівель, формування їх АБС повинно здійснюватись в наступній ієрархічній послідовності: - визначення основних функціонально-просторових і конструктивно-розпланувальних параметрів систем та принципових КС; - вибір основних будівельних матеріалів і методів спорудження будівель, тобто формування ТС; - інтеграція конструктивно-розпланувальних і виробничо-технологічних параметрів з формуванням будівельних систем (БС) та принципових базових АБС; - формування місцевих (адресних) АБС для конкретних територій забудови з взаємопов'язкою містобудівних і архітектурно-розпланувальних вимог і конструктивно-технологічних рішень будівель з номенклатурою індустріальних виробів конкретних заводів.

Етапи формування АБС для різних містобудівних вимог подані у вигляді відповідного алгоритму, в якому блоки вихідних місцевих умов (функціональних, містобудівних, технічних) з послідовною черговістю визначають відповідні рівні формування складових підсистем і архітектурно-будівельних систем в цілому.

Розроблені автором варіанти алгоритмів формування АБС є методичною базою для створення керованої системи - моніторингу процесу забезпечення населення України житлом і визначення структури житлово-громадського будівництва, яка дозволяє на основі кількісних показників розраховувати обсяги різних типів житлової забудови, відповідні фінансові, матеріальні й територіальні ресурси, а також порівнювати їх між собою з виявленням потреб і можливостей реалізації на основі перспективних АБС. Побудування такого моніторингу в залежності від поставлених завдань може базуватися на різноманітних вхідних і вихідних даних (кількісних характеристиках АБС і будівельної бази, населення, площ територій, типів забудови, обсягів фінансування тощо) із простежуванням ланцюжка алгоритму як за прямими, так і зворотними зв'язками, а також автономним “підключенням” до різних його блоків і коригуванням їх даних.

Апробація та перевірка запропонованих науково-методичних положень дозволили автору вважати їх однією з основ реалізації та коригування житлової політики, регіональних і місцевих програм розвитку житлово-громадського будівництва, а також методичним забезпеченням щодо управління розвитком проектно-будівельного комплексу з формуванням відповідних баз даних. Вони використані в Державній програмі розвитку житлового будівництва при розрахунку обсягів збільшення житлового будівництва на основі різноманітних АБС і впроваджені в розробці основних напрямів і структури перспективного житлово-громадського будівництва м. Житомира та відповідного банку даних для систем автоматизованого проектування та управління проектно-будівельним комплексом міста.

Поряд із проаналізованими архітектурно-технічними та містобудівними питаннями формування АБС і управління розвитком проектно-будівельного комплексу необхідна їх взаємопов'язка в умовах ринкової економіки з організаційно-фінансовим плануванням і ефективним менеджментом реалізації АБС при комплексному облаштуванні міських територій різного рівня. В роботі розглянуті такі складові містобудівного менеджменту, як взаємовигідне співробітництво державного та приватного секторів з повноцінною участю всіх зацікавлених сторін; стратегічне та актуальне планування комплексної забудови міст; різноманітні розрахунки економічної принадності/ефективності проектів тощо, які варто використовувати при плануванні та проектуванні міського середовища і розробці проектів будівель на основі різних АБС.

Ці організаційно-фінансові аспекти були автором детально вивчені й розроблені з відповідними розрахунками на прикладі містобудівної ситуації м. Києва та успішно захищені в дипломній роботі по міжнародному курсу “Розвиток внутрішньоміських територій в країнах з перехідною економікою” під час навчання та стажування у Нідерландському інституті розвитку житла та містобудування (м. Роттердам) у 1998 р. Вони набули також впровадження при розробці за участю автора Закону України “Про планування і забудову територій”, а також методичного посібника Держбуду України та Європейської комісії ТАСІS “Зони облаштування територій”.

Викладеним напрямам вдосконалення житлової політики України та методичним положенням щодо формування АБС з точки зору забезпечення різноманітності архітектурно-конструктивно-технологічних рішень, а також основним принципам розвитку АБС багато в чому відповідає розроблена автором на основі безригельного каркаса* нова універсальна система “ПОЛІС”, призначена для будівництва різноманітних типів житлових, громадських і промислових будівель в різних гірничо-геологічних умовах.

Ця система забезпечує можливість створення широкого набору архітектурно-розпланувальних і виразних композиційно-містобудівних рішень, а також перекриття прогонів різних розмірів та просторів різноманітної конфігурації на основі єдиної технології та обмеженої кількості типорозмірів індустріальних елементів. Геометрична форма плит і їх комбінаторика дозволяє отримати різні параметри сітки колон і прогонів, широке варіювання їх розмірів, висот приміщень та раціональну конструктивно-розпланувальну структуру будівель. Каркас та зовнішні стіни системи можуть виконуватись як в збірному та монолітному залізобетоні, так і в місцевих матеріалах і, відповідно, вирішуватись як ефективні навісні, самонесучі і несучі конструкції. В останньому випадку застосовується змішаний каркас. Крім того, для малоповерхових об'єктів з незначною площею забудови (котеджі та інші) можливо використання як несучих конструкцій тільки стін зовнішніх огорож та сходових блоків.

Основними перевагами системи є: багатоваріантність та гнучкість містобудівних, композиційних і конструктивно-розпланувальних рішень; стабільна номенклатура виробів і мала фондомісткість виробництва; зниження трудомісткості, скорочення термінів та вартості будівництва на 8-12% у порівнянні з діючими серіями конструкцій; підвищення щільності забудови та економія територій на 10-15%; архітектурна виразність та стилістична єдність забудови. Проведені багаточисельні зіставні розрахунки та техніко-економічні оцінки системи “ПОЛІС” підтвердили її техніко-економічну ефективність. У порівнянні з каркасом 1.020 і системою ВПД забезпечується зниження витрат та кошторисної вартості будівництва відповідно на 14,5 і 9,5%.

Система “ПОЛІС” адаптована до діючих підприємств будіндустрії України, вироби яких повністю сумісні з виробами системи, а впровадження АБС “ПОЛІС” не потребує додаткових інвестицій. Багатоваріантні випробування системи, її фрагментів та вузлів в НДІ будівельних конструкцій Держбуду України показали позитивні результати та експлуатаційну надійність системи. АБС “ПОЛІС” схвалена та рекомендована до застосування Українською академією архітектури (УАА), Академією інженерних наук та Держбудом України. За розробку цієї системи у 1996 році автору була присуджена перша премія та “Золота каріатида” в творчому конкурсі УАА. Під керівництвом і при безпосередній участі автора розроблена проектна документація для різноманітних типів житлових та громадських будівель, деякі з яких реалізуються у будівництві. Серія багатоквартирних житлових будинків на базі системи “ПОЛІС” для м. Житомира затверджена з відмінною якістю на містобудівній раді міста, де розпочато виготовлення виробів системи.

Висновки

В дисертації розглянуто та визначено теоретичні основи розвитку архітектурно-будівельних систем цивільних будівель і розроблено пропозиції й рекомендації щодо перспектив їх вдосконалення в умовах реформування житлової та містобудівної політики України. При цьому одержані такі результати:

- структурна модель і класифікація АБС;

- принципи формування та розвитку АБС;

- основні напрями вдосконалення АБС;

- рекомендації щодо вдосконалення житлової та містобудівної політики й будівельної бази України стосовно перспективного розвитку АБС;

- методика формування АБС та пропозиції щодо управління розвитком архітектурно-будівельного комплексу в нових умовах;

- методичні принципи формування нової універсальної АБС “ПОЛІС”.

1. Зростаючі темпи соціального та науково-технічного прогресу, необхідність вирішення житлової проблеми, а також незадовільний сучасний стан комплексу житлово-цивільного будівництва зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення АБС і розробки науково-методичних засад їх формування для різних умов будівництва на основі комплексного вирішення архітектурно-будівельних і техніко-економічних завдань. У зв'язку з відсутністю в нормативно-методичних документах та літературних джерелах однозначного визначення поняття архітектурно-будівельна система, який розповсюджений у фаховій мові та літературі, в дисертації визначається це поняття й подається його трактування.

Вивчення історико-теоретичної спадщини, а також матеріально-технічних засобів створення архітектурного середовища дозволили автору виявити чотири основних етапи еволюції АБС, починаючи з ХУІІІ століття, у відповідності до розвитку будівельних технологій та конструкцій. У попередніх дослідженнях систематизувались лише етапи індустріального домобудування останнього століття, а саме його другої половини.

2. Розглядаючи АБС як складну систему, що є синтезом архітектури й домобудування, автором на основі системно-структурного аналізу запропоновано структуру моделі АБС, яка складається з трьох основних підсистем і являє собою ієрархічний ряд взаємопов'язаних структурних елементів з сімома щаблями їх генералізації. Вона має відкритий характер, що дозволило врахувати багатоаспектність інформації й широке коло архітектурно-будівельних вимог. Згідно з визначеною моделлю АБС конструктивні підсистеми, які є елементами системи штучного середовища, не можуть розглядатися самостійно. Формування їх визначається типологією будівель, містобудівними умовами, архітектурним задумом, тобто елементами функціонально-просторової підсистеми. У сукупності ФПС і КС утворюють архітектурно-конструктивну систему (АКС), яка є підсистемою АБС більш високого ієрархічного рівня. Разом з тим АКС також, як і КС, не враховує специфіку різновидів будівельних матеріалів і технологій, на основі яких споруджуються будівлі. Технологічна підсистема включає конкретні виробничо-будівельні умови та в сукупності з певною КС утворює конструктивно-технологічну або будівельну систему, сполучення якої з ФПС являє архітектурно-будівельну систему.

У відповідності до розробленої моделі АБС та проведеного порівняльного аналізу різних існуючих класифікацій конструктивних, архітектурно-конструктивних, будівельних, комбінованих будівельних та інших систем індустріального домобудування визначено базові типи й класифікація АБС, яка будується з урахуванням цільової функції на основі сполучення за визначальними ознаками конструктивної та технологічної підсистем. Комбінації за методами будівництва або за конструктивними системами визначають основні типи комбінованих систем першого щабля, а сполучення систем одночасно за методами будівництва й конструктивним системам дає певну множину комбінованих АБС другого щабля.

3. Аналіз вітчизняної та зарубіжної проектно-будівельної практики й літературних джерел дозволив виявити основні групи незмінних та змінних факторів і умов, які визначають формування й розвиток АБС та характер їх впливу на три складові підсистеми. Динамічний розвиток соціальних, містобудівних, типологічних, технологічних та інших факторів викликає необхідність активного реагування архітектурно-розпланувальної та конструктивно-технологічної структур будівель на постійно змінювані умови та вимоги. На основі аналізу різних впливаючих факторів і тенденцій їх змін, а також поглиблення попередніх досліджень встановлено й систематизовано вимоги, які висуваються до кожної з складових підсистем АБС. Наявність спільних якостей між основними вимогами до кожної з підсистем АБС дозволило сформулювати принципи формування та розвитку архітектурно-будівельних систем, а саме: адекватності, багатоваріантності, гнучкості, соціальної та економічної ефективності.

4. У відповідності до встановлених вимог та принципів формування АБС, а також на основі аналізу теоретичного та практичного досвіду житлово-цивільного будівництва прослідковано переваги й недоліки визначених згідно з запропонованою класифікацією базових (ординарних) архітектурно-будівельних систем.

Подальші поглиблені дослідження практики реалізації АБС, власні експериментальні проектні розробки з техніко-економічним аналізом дозволили автору з'ясувати й систематизувати загальні шляхи їх вдосконалення, а саме: адресне застосування АБС у відповідності з найбільш раціональною областю їх використання; взаємопов'язане вдосконалення архітектурно-технічних рішень кожної з складових підсистем АБС; вдосконалення методики модульної координації архітектурно-розпланувальних і конструктивно-технологічних елементів; розробка та впровадження вдосконалених і нових комбінованих АБС; забезпечення гнучкості, трансформативності та універсального використання АБС.

5. Проведені дослідження стали підставою для виявлення специфічних напрямів удосконалення для кожної з базових АБС, у тому числі різноманітних і найбільш раціональних їх комбінацій першого та другого щаблів в залежності від різних містобудівних та інших умов і обмежень формування житлової забудови. Такий підхід, на відміну від попередніх досліджень, які багато в чому стосувалися рекомендацій щодо впровадження конкретних типів прогресивних і перспективних систем, надасть можливість охопити усе різноманіття доцільних рішень АБС, встановити обмеження їх використання та визначити притаманні кожній з базових архітектурно-будівельних систем перспективи розвитку згідно з найбільш раціональною галуззю їх застосування. Згідно з цим реалізація визначених напрямів вдосконалення АБС дозволить отримати найбільший ефект у разі використання їх переваг у контексті зі специфічними, соціально-економічними, містобудівними, виробничими та іншими місцевими умовами.

6. Всебічне вивчення зарубіжної практики формування житлової забудови в ринкових умовах (у тому числі під час стажування за кордоном), а також власний досвід роботи з експертами ООН/ЄЕК/ХАБІТАТ, Європейської комісії TACIS, фахівцями Держбуду та провідних інститутів України з питань вдосконалення законодавчо-нормативної бази в сфері містобудування та архітектури дозволили автору виявити основні напрями й заходи реформування житлової політики України і, у першу чергу ті, що стосуються перспектив розвитку АБС. Разом з цим, на основі вивчення соціально-правових та фінансових засад, пріоритетів розвитку житлового будівництва та відповідних архітектурно-будівельних систем запропоновано три етапи вирішення житлової проблеми згідно з обсягами зростання будівництва та змінами структури його фінансування й застосування різноманітних АБС.

Встановлено, що вирішення поставлених завдань реформування житлової політики та розвитку перспективних АБС потребує реструктуризації будівельної бази України в двох стратегічних напрямах: технічному та організаційно-правовому. Шляхи реалізації цих напрямів послідовно розкриваються в роботі на основі поглиблення попередніх досліджень у цій сфері.

7. В результаті аналізу науково-проектної практики та авторських розробок проектів забудови житлових утворень та цивільних будівель на основі різних АБС з перевіркою ефективності прийнятих рішень в процесі їх впровадження визначено ієрархічну послідовність формування АБС та інтеграції їх структурних елементів з урахуванням багатообразних місцевих умов і вимог. На основі цього із застосуванням графоаналітичного методу розроблено варіанти алгоритмів формування АБС для різних містобудівних ситуацій в залежності від соціального призначення будівель, ділянок і масштабів забудови, що є методичною базою для створення керованої системи-моніторингу процесу забезпечення житлом і визначення структури житлово-громадського будівництва. Оперування таким моніторингом при його апробації в процесі реалізації і коригування національних та місцевих програм розвитку житлового будівництва дозволило автору переконатися в можливості визначення на його основі різних вхідних і вихідних кількісних показників обсягів і типів житлової забудови, відповідних фінансових, матеріальних і територіальних ресурсів, а також порівняння їх між собою з встановленням перспективних АБС. Це з'явилося підставою для ствердження, що запропоновані розробки й положення є методичним забезпеченням управління розвитком проектно-будівельного комплексу міст з формуванням баз і банків даних відповідних автоматизованих систем. Пройдений довгостроковий теоретичний і практичний міжнародний курс у Нідерландському інституті розвитку житла і містобудування дозволив автору ствердитися в думці, що запропоновані архітектурно-технічні та містобудівні аспекти формування та розвитку АБС і структури житлово-громадського будівництва дадуть найбільший ефект лише в разі їх комплексної взаємопов'язки з викладеними та розглянутими в роботі організаційно-фінансовими аспектами планування й облаштування міських територій. Це підтверджується відповідними варіантними розрахунками економічної привабливості проектів забудови на прикладі містобудівної ситуації м. Києва.

8. У результаті узагальнення викладених методичних положень і науково-практичних рекомендацій, різноманітних проектних перевірок автором на базі запатентованого ним безригельного каркаса розроблено й запропоновано нову універсальну систему “ПОЛІС”. Ця система забезпечує багатоваріантність та гнучкість архітектурно-будівельних рішень і відповідає встановленим у роботі принципам розвитку АБС та напрямам вдосконалення житлової та містобудівної політики України. Порівняльні розрахунки й техніко-економічні оцінки, проведені багаточисельні випробування системи та часткове впровадження її в будівництво дозволили вважати АБС “ПОЛІС” однією з конкурентоспроможних і перспективних систем.

Висновки, пропозиції та рекомендації дисертації можуть бути використані державними установами та організаціями місцевого самоврядування при розробці та коригуванні національних, регіональних і місцевих програм розвитку житлово-цивільного будівництва та формування його структури з визначенням перспективних АБС. Результати роботи так само можуть бути застосовані науково-дослідними, проектними, будівельними, виробничими та іншими організаціями й підприємствами при проектуванні й будівництві житлової забудови та цивільних будівель на основі різноманітних АБС, а також в подальшому дослідженні питань підвищення якості житлово-громадського будівництва України.

Впровадження основних результатів дисертації

Результати дисертації впроваджено в програмних і законодавчо-нормативних документах, науково-дослiдних роботах, експериментальне та індивідуальне проектування й будiвництво, курсове та дипломне проектування.

І. Програмні та законодавчо-нормативні документи:

- “Державна програма розвитку житлового будівництва на період до 2005 року в розрізі регіонів та джерел фінансування” (1999-2000 рр.);

- “Закон про планування і забудову територій” (1997-1999 рр.);

- “Стратегія реформування Державної житлової політики “ (1996 р.);

- "Житлова програма Міністерства оборони України" (1992-1993 рр.);

- “Типове положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель, комплексний благоустрій територій” (1996-1997 рр.);

- Посібник Європейської комісії TACIS та Держбуду України “Зони облаштування територій” (1997-1998 рр.);

- “Правила забудови м. Києва. Порядок пiдготовки проектних та будiвельних робiт” (1997-1999 рр.).

ІI. Науково-дослiднi роботи (рукописи):

Результати дисертації вiдображенi бiльш нiж у 40 науково-дослiдних роботах, виконаних на замовлення Держцивiльбуду Держбуду СРСР та Держбуду України, Мiнiстерства оборони України, Київміськдержадмiнiстрацiї, мiських виконкомів, що розроблені за безпосередньою участю та під керiвництвом автора у НДIТIАМ (1989-2000 рр.) та у складi авторських колективiв, у тому числі як відповідального виконавця, у КиївЗНДIЕП (1985-1988 рр.), серед яких основними є:

- “Перспективы развития архитектурно-строительных систем гражданских зданий”, 5-2.4-89, 1989 р.; - “Разработка проектных предложений по формированию многофункциональных жилых образований на основе индустриальных методов строительства”, 30/89, 1989-1990 рр.; - “Предложения по развитию жилищного строительства для военнослужащих Украины”, 80/92, 1992 р.; - “Предложения по развитию индивидуального жилищного строительства для военнослужащих Украины”, 119/93, 1993-1994 рр.; - “Проведение исследований и анализ проблем жилищно-гражданского строительства и разработка предложений по совершенствованию жилищной политики”, 470.93-94, 1993-1994 рр.; - “Розробка пропозицiй щодо формування структури нетрадицiйних джерел фiнансування житлового будiвництва”, 120/95, 1995-1996 рр.; - “Державна програма розвитку житлового будівництва на період до 2005 року в розрізі регіонів та джерел фінансування”, 17/99, 1999-2000 рр.; - Проведення досліджень, науково-методичні обґрунтування й розробка ТЕО та проектних пропозицій щодо формування великопанельних, каркасних збірно-монолітних систем на базі діючих і нових технологій для Києва, Житомира, Вінниці та інших, 1989-1997 рр. (НДIТIАМ).

- “Проведение исследований и разработка проектных решений унифицированных сборно-разборных зданий для предприятий торговли и общественного питания”, 34Н/84, 1985 р.; - “Разработать и проверить в опытном строительстве полносборные жилые дома со встроенными учреждениями обслуживания, массовые отдельно стоящие общественные и вспомогательные здания предприятий, выпускаемые градостроительными комбинатами”, 10.1.4.1/1.1В, 1986-1987 рр.; - “Провести исследования и разработать рекомендации по проектированию и технические решения учреждений культурно-бытового обслуживания, размещаемых в нижних этажах жилых домов с учетом региональных особенностей УССР”, 102.4.4.5/1.1, 1987-1988 р.;

-“Разработать техническую документацию и осуществить строительство массовых типов общественных зданий в каркасно-панельных конструкциях серии 1.020-1/83 и ее модификациями”, 4.26-0114-88, 1988 р.; -“Разработка предложений по архитектурно-планировочным и конструктивно-технологическим решениям общественных зданий из монолитного железобетона с учетом региональных особенностей УССР”, 336Н/88, 1988 р. (КиївЗНДІЕП).

Під час навчання та стажування в Нідерландському інституті розвитку житла й містобудування (м. Роттердам) за міжнародним курсом розвитку внутрішньоміських територій у країнах із перехідною економікою автор підготував і успішно захистив дипломну роботу (кінцевий звіт) “Можливості створення багатофункціонального центра в історичній частині м. Києва” - “Possibilities to create a multifunctional centre in the historic area of Kiev inner city” - For workshop: Inner City Development in Transition Economies. IHS, The Netherlands. 2594, 1998.

ІІІ. Проектні роботи.

Автором безпосередньо, під його керівництвом та в складі авторського колективу розроблено біля 40 експериментальних, індивідуальних і типових проектів житлових і громадських будівель та проектів розпланування і забудови житлових утворень на базі великопанельних, каркасних, блочно-стінових та збірно-монолітних АБС. Зокрема, запропонована автором система “ПОЛІС” впроваджена в розробці серії блок-секцій житлових будівель, проектів дитячого садку, школи, будинку побуту та інших громадських будівель, проектів забудови житлових районів для м. Житомира, історико-краєзнавчого музею в м. Новоград-Волинському, серії індивідуальних житлових будинків для м. Києва та інших, а також здобула першу премію і “Золоту каріатиду” в творчому конкурсі членів Української академії архітектури.

ІV. Учбовий процес.

Науково-методичне керівництво курсовим і дипломним проектуванням.

Основні публікації автора за темою дисертації

1. Дом, который построил я. (Все от проекта до строительства и благоустройства) / Абызов В.А., Антонюк В.И., Карманова И.С. и др. / Под редакцией В.А. Абызова. К.: Спалах ЛТД, 1996. 324 с.

2. Абызов В.А., Куцевич В.В. Архитектура общественных зданий с гибкой планировкой. К.: Будівельник, 1990. 112 с.

3. Проектирование торговых предприятий / Гайдученя А.А., Абызов В.А., Комарова М.М., Малин В.В. К.: Будiвельник, 1986. 195 с.

4. Абызов В.А., Комарова М.М. Серия встроенно-пристроенных предприятий обслуживания для г. Баку // Проектирование предприятий торговли и общественного питания. М.: Гипроторг, 1986. Вып.7. С. 4-11.

5. Абызов В.А. Перспективные направления проектирования учреждений обслуживания, размещаемых в нижних этажах жилых домов // Перспективные направления проектирования общественных зданий. К.: КиевЗНИИЭП, 1987. С. 41-47.

6. Абызов В.А. Вопросы перспективного развития сети и типов предприятий торговли городского значения // Строительство и архитектура. К.: Будiвельник, 1987. Вып. 23. С. 68-74.

7. Гайдученя А. А., Акуленко М. М., Абызов В. А. Современные направления проектирования встроенно-пристроенных предприятий соцкультбыта // Строительство и архитектура. 1988. № 2. С. 7-12.

8. Абызов В.А. Методика проектирования встроенных предприятий обслуживания для жилых домов серии Т // Строительство и архитектура. К.: Будівельник, 1988. Вып. 24. С. 88-94.

9. Абызов В.А. Формирование сети и типов комплексов обслуживания, размещаемых в стилобатной части жилых домов // Современное состояние и тенденции развития больших городов в СССР и за рубежом. М.: МГЦНТИ, 1988. Вып. 10. С. 1-4.

10. Абызов В., Сивоконенко В., Угрюмова Т. Принципы обьемно-планировочной организации предприятий обслуживания в сложных горно-геологических условиях // Строительство и архитектура. К.: Будiвельник, 1989. Вып. 25. С. 45-53.

11. Абызов В.А., Сивоконенко В.Н. Основные направления проектирования объектов общественного назначения в монолитном исполнении // Здания из монолитного железобетона. К.: КиевЗНИИЭП, 1989.С. 10-19.

12. Абызов В.А., Бармашина Л.Н. Организация обслуживания перспективных типов жилых образований // Строительство и архитектура. 1990. № 2. С. 20-22.

13. Абызов В.А. Новая архитектурно-конструктивная система на основе безригельного каркаса // Вопросы теории архитектуры и градостроительства. К.: КиевЗНИИЭП, 1990. С. 102-114.

14. Абызов В.А., Гайдученя А.А. Проектирование комплексов торгово-бытового обслуживания // Градостроительство. К.: Будiвельник, 1990.Вып. 42. С. 81-88.

15. Абызов В.А., Кулиш Г.Ф. Проблемы развития систем индустриального жилищно-гражданского строительства в УССР // Строительство и архитектура. К.: Будiвельник, 1991. Вып. 27. С. 3-6.

16. Абизов В.А. Гнучке планування // Архітектура: Короткий словник-довідник. К.: Будiвельник, 1995. С. 69-70.

17. Абызов В.А. Перспективы развития жилищно-гражданского строительства Украины // Теорiя та iсторiя архiтектури i мiстобудування. К.: НДIТIАМ, 1998. Вип. 2. С. 158-163.

18. Абызов В.А. Соцiально-правовi основи реформування житловоi полiтики // Теорiя та iсторiя архiтектури i мiстобудування. К.: НДIТIАМ, 1998. Вип. 3. С. 202-206.

19. Дьомін М.М., Абизов В.А., Бармашина Л.М. Системи пiшохiдно-рекреацiйних зон в iсторичному центрi мiста та перспективи їх формування для м. Києва // Сучаснi проблеми архiтектури та мiстобудування. К.: КНУБА, 1999. Вип. 6. С. 30-39.

20. Абизов В.А. Модель та принципи формування архiтектурно-будiвельних систем громадських будiвель // Сучаснi проблеми архiтектури та мiстобудування. К.: КНУБА, 1999. Вип. 7. С. 78-82.

21. Абызов В.А. Методические предложения по формированию архитектурно-строительных систем гражданских зданий // Теорiя та iсторiя архiтектури i мiстобудування. К.: НДIТIАМ, 1999. Вип. 4. С. 267-275.

22. Абызов В.А. Вопросы формирования и развития архитектурно-строительных систем и структуры жилищно-гражданского строительства в различных градостроительных условиях // Мiстобудування. К.: НДІПмiстобудування, 2000. Вип. 47. С. 94-103.

23. Абызов В.А. Вопросы управления развитием проектно-строительного комплекса городов // Мiстобудування та територіальне планування.К.: КНУБА, 2000. Вип. 5. С. 75-88.

24. Абизов В.А. Напрями вдосконалення основних типiв архiтектурно-будiвельних систем цивiльних будiвель // Сучаснi проблеми архiтектури та мiстобудування. К.: КНУБА, 2000. Вип. 8. С. 214-219.

25. Абизов В.А. Основные пути реструктуризации строительной базы Украины // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. Одесса: Город Мастеров, 2000.

26. Абызов В.А. Основные этапы и направления реформирования жилищной политики Украины // Мiстобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2000. Вип. 6. С. 3-11.

27. Безригельный каркас: А. с. 1709040 А1 СССР, В 04 В 1/18/ В. А. Абызов (СССР).№ 767311; Заявлено 10.10.88; Опубл. 30.01.92, Бюл. № 4. 9 с.

28. Пат. 19 Україна. В 04 В 1/18. Безригельный каркас / В.А. Абызов (Україна); Заявлено 10.10.88,SU, Опубл.30.04.1993, Бюл.№ 1. 2 с.

Опубликовані тези конференцій

29. Абызов В.А. Вопросы формирования искусственной среды на основе архитектурно-конструктивных систем // Тезисы докладов научно-практической конференции “Человек и среда его обитания”. Л.: Министерство культуры СССР, 1989. С. 97-99.

30. Абызов В.А., Критов В.А. Универсальная железобетонная каркасная безригельная система для строительства гражданских и промышленных зданий // Перша всеукраїнська науково-технiчна конференцiя “Науково-практичнi проблеми сучасного залiзобетону”. К.: Держкоммістобудування, 1996. С. 316.

Інші публікації автора за темою диссертації

31. Абызов В.А. Кто будет платить деньги? // АСС: Дизайн, недвижимость, градоустроение. 1998. № 4. С. 30-32.

32. Абызов В.А., Бармашина Л.Н. Местное самоуправление и развитие городов. // Архитектура и престиж. 1998. № 3-4. С. 50-51.

33. Абызов В.А. Пекин, ХХ конгресс МСА // АСС: Дизайн, недвижимость, градоустроение. 1999. № 5. С. 24-25.

Анотація

Абизов В.А. Методологічні основи розвитку архiтектурно-будiвельних систем (в умовах реформування житлової та містобудівної політики України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора архiтектури за спеціальністю 18.00.01-Теорія архiтектури, реставрація пам'яток архiтектури.

Київський нацiональний унiверситет будiвництва i архiтектури. Київ-2001.

У дисертації визначаються поняття, напрями та історичні етапи еволюції архітектурно-будiвельних систем (АБС), подається структурна модель АБС і встановлюються їх базові типи, а також аналізуються специфіка та динаміка змін основних факторів і умов, які визначають сучасні вимоги до АБС, в результаті чого обґрунтовуються принципи їх формування та розвитку. У відповідності з цим систематизуються й виявляються основні напрями вдосконалення та перспективи розвитку як для всіх будiвельних систем в цілому, так і для кожного з базових типів окремо, у тому числі різноманітних і найбільш раціональних їх комбінацій. Надаються рекомендації щодо вдосконалення житлової та містобудівної політики й будiвельної бази України стосовно перспективного розвитку АБС, а також методи їх формування та управління розвитком проектно-будiвельного комплексу. Наводяться методичні принципи формування запропонованої автором універсальної архітектурно-будiвельної системи “ПОЛІС”. Результати дослідження впроваджено в державні програмні та законодавчо-нормативні документи, наукові дослідження, проектно-будівельну практику та учбовий процес.

Ключові слова: архітектура, міське середовище, естетика, житлово-громадське будiвництво, технологія домобудування, проектно-будiвельний комплекс, житлова політика.

Аннотация

Абызов В.А. Методологические основы развития архитектурно-строительных систем (в условиях реформирования жилищной и градостроительной политики Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора архитектуры по специальности 18.00.01. - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры.

Киевский национальный университет строительства и архитектуры. Киев-2001.

В диссертации определяются понятия, направления и исторические этапы эволюции архитектурно-строительных систем (АСС), подается структурная модель АСС и устанавливаются их базовые типы, а также анализируются специфика и динамика изменений основных факторов и условий, которые определяют современные требования к АСС, в результате чего обосновываются принципы их формирования и развития. В соответствии с этим систематизируются и выявляются основные направления совершенствования и перспективы развития как всех строительных систем в целом, так и каждого из базовых типов в частности, в том числе разнообразных и наиболее рациональных их комбинаций. Приводятся рекомендации по усовершенствованию жилищной и градостроительной политики и строительной базы Украины касательно перспективного развития АСС, а также методы их формирования и управления развитием проектно-строительного комплекса. Приводятся методические принципы формирования предложенной и внедренной автором универсальной архитектурно-строительной системы “ПОЛИС”. Результаты исследования внедрены в государственные программные и законодательно-нормативные документы, проектно-строительную практику, научные исследования и учебный процесс.

Ключевые слова: архитектура, городская среда, эстетика, жилищно-гражданское строительство, технология домостроения, проектно-строительный комплекс, жилищная политика.

Annotation

Abyzov V.A. Methodological Bases of Architecture-&-Construction Systems Development (in the Conditions of Ukrainian Housing and Urban Policy Reforming). - Manuscript.

Dissertation for Doctor of Architecture scientific degree to defend by the speciality 18.00.01 - Theory of Architecture, Restoration Architectural Monuments.

Kiev National University of Construction and Architecture. Kiev, 2001/

Housing is one of the most important social and economic problems in Ukraine. It has become a priority task, as well as the creation of full-fledged modern environment, which would enable a sustainable Urban Development in Ukraine. It is obvious now, that the solution of Housing and Urban Development problems is impossible without new approaches and methods of designing, development, management, and co-ordination of architectural, engineering, technological and industrial decisions. Architecture-&-construction systems (ACSs) play here the main role. This term is used to refer to system of coordinated architectural, construction, and technological decisions, which proceed from a universal methodology. The ACSs are directed at forming a friendly environment. Similar systems are known in housing practice in Ukraine, but they do not correspond to modern social and economic requirements. All said above explains the need to improve the existing systems and design new ones, which will allow a variety of spatial solutions and architectural structures implementing comprehensive approaches and systematic decisions. At present the building market of Ukraine is changing and growing, featuring new national and foreign construction systems. This experience has not been analyzed comprehensively so far and needs further examination and evaluation in the conditions of economy.

Research objective: identification of Architecture-&-construction systems' methodological bases development and recommendations for their perspective improvement, taking into account new Housing and Urban Policy Reforms in Ukraine. The research covers ACSs of the most popular types of residential and public buildings.

Main scientific outputs: ACSs evolution periods; structural model of ACSs; ACSs classification; ACSs development forecast; methodological principles and perspectives of ACSs' forming and development; proposals and recommendations for ACSs' development with respect to Housing Policy Reforms in Ukraine.

Contribution to science: legislative framework in the sphere of Housing and Urban development of Ukraine and its civil buildings' structure; the theoretical and methodological bases in the sphere of architecture theory; comprehensive multifunctional research of ACSs types and their development; identification of methodological principles of ACSs' development; recommendations for improving ACSs in transition economy; management of urban environment and design-&-building complex.

Practical significance of research: the implementation of the research results will allow the following: improve the quality of civil buildings design; improve maintenance, strength, and esthetic ACSs' characteristics; increase efficiency of capital investment projects; higher cost-effect of labor force and material resources; improve architectural environment and expressiveness of residential areas; improve Housing management.

In dissertation defined terminological notions, trends, historical periods, structure model of architecture-&-construction systems and determinated their main types. It was analized factors and conditions specifics dynamical changes, which define modern requirements to ACSs and, as a result, grounded their forming and developments principles. Accordingly, it was systematized the main trends for improving both architecture-&-construction systems in general and their basic types with rational combinations. Recommendation for Housing and Urban Development Policy of Ukraine and industrial base improving, concerning perspective progress was given. The methods of architecture-&-construction systems' forming for the various types of urban environment and management of design-&-building complex worked out.

Methodological principles for forming the multivariate architecture-&-construction system “POLIS” on the base of a new beamless framework was proposed. This system is invention of dissertation's author. Author's certificate of the USSR and a patent of Ukraine №19 were received. The main advantage of this system is universality: covering of spans and spaces of different sizes and configurations on the base of limited range of type-dimensions; providing the possibilities of construction on the base of a unit technology of various laying out, architectural and urban decisions of civil and industrial buildings; rising of architectural expressiveness of environment and constructive density of residential area on account of orthogonal and polygonal structural decisions; carrying out of complex and efficient construction. Particular significance has the qualitative aspect and possibilities of improvement of architectural and aesthetic qualities of environment without additional expenditures. After conducting of research and design work it was carried out the testing, installation and perfection of the system.

The results of research have been published in 27 articles and monographs, in particular: “Architecture of Civil Buildings With Flexible Lay Out”, 1991; “The House I Built Myself”, 1996.

Progress to date. Results of the research made a contribution to the following: State Program of Housing Development; Housing Policy Reform's Strategy in Ukraine; Ukrainian Law for Urban Environment; recommendations for Housing Development for the Military of Ukraine and a corresponding Program of Ukrainean Ministry of Defense “Shelter - 1998”, and other legislative and regulation documents. A number of research and design works was done for the Ukrainian State Committee for Construction, Architecture and Housing Policy, Ministry of Defense, Kiev Municipality Central Department for Architecture and Urban Development, and other Municipalities of Ukraine.

Key words: architecture, urban environment, aesthetic, civil construction, building technology, design-&-building complex, housing policy.

Размещено на Allbest.ru