Проектування складської будівлі з адміністративно-побутовими приміщеннями
Характеристика процесу розроблення триповерхової каркасної складської будівлі з адміністративно-побутовими приміщеннями площею 2200 м. кв.: об'ємно-планувальні та конструктивні рішення; технологія і організація будівництва; розрахунок об'єктного генплану.
Рубрика | Строительство и архитектура |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.02.2014 |
Размер файла | 214,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
При значенні моменту, що вигинає:
М = Реор = 95,77*0,08 = 7,7 кНм
Кривизну осі, викликану вигином під впливом повзучості бетону від зусилля попереднього обтискання, приймають рівною тангенсу кута нахилу епюри деформацій:
(1/r)4 = (еb-е`b)/h0 = уb/Es*h0 = (4.9+35+19,1)/18*104*0,19 = 1,72*10-3 1/м,
де еb и е`b _ деформації бетону, викликані повзучістю, на рівні центру тяжіння розтягнутої арматури і крайнього стислого волокна бетону.
Втрати
уs = у6 + у9, у`s = у`6 + у`9.
Тоді
еb = уs / Еs. е`b = у`s / Еs
у`bp = P / Ared _ P*eop (h0 - eop) / Ired
у`bp = 95.8 / 1381*10-4 - (95.8*0.08*0.11) / 83722*10-8 = 0.69 - 1 < 0;
Приймаємо у`6, у`9 рівними нулю, отже е`b = 0.
Прогини відповідно:
f1 = 5/48*l2*(1/r)1 = 5/48*5.55*0.06*10-3 = 0.19*10-3 м
f2 = 5/48*l2*(1/r)2 = 5/48*5.552*2.04*10-3 = 6.6*10-3 м
f3 = 1/8*l2*(1/r)3 = 1/8*5.552*0.36*10-3 = 1.38*10-3 м
f4 = 1/8*l2*(1/r)4 = 1/8*5.552*1.72*10-3 = 6.6*10-3 м
Сумарний прогин:
ftot = (0.19 + 6.6 _ 1.38 _ 6.6)*10-3 = _1.19*10-3 м.
Що не перевищує гранично допустимого значення прогину.
3. Технологія та організація будівництва
3.1 Галузь застосування
Дана технологічна карта розроблена на монтаж плит покриття складської будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями з розмірами в плані 30,424,4 м.
до складу технологічної карти входять слідуючі роботи:
1. заповнення пустот бетонними вкладишами.
2. монтаж плит площею до 3 м2 з анкеровкою.
3. монтаж плит площею до 5 м2 з анкеровкою.
4. монтаж плит площею до 10 м2 з анкеровкою.
5. монтаж плит площею до 15 м2 з анкеровкою.
6. антикорозійний захист анкерів.
7. Заробка швів цементно-піщаним розчином.
Будівельний процес виконується в літній період часу.
Для виконання монтажу конструкцій прийнятий ионтажний кран РДК - 251.
До початку монтажу плит покриття повинні бути виконанні наступні роботи:
· Спорудження стіни будівлі;
· Перевіриний монтажний горизонт;
· Винесення осі будівлі на стіни;
· Завезені і розкладені в зоні дії крана плити покриття;
· Визначені проходки і стоянки крана.
Плити покриття завозяться за допомогою плитовоза УПЛ - 0,906, вантажопідйомністю 9 т з тягачом ЗиЛ - 130 В1.
На будівельному майданчику створюється запас плит не менше як на чотири зміни.
Для організації робіт потоковим методом будівля в плані розбивається на 2 захватки.
3.2 Вибір монтажного крану
Таблиця 3.1. Монтажних елементів
Назва конструкцій |
Марка |
Розміри вмм |
К-сть. |
Масат |
Обєм бетону |
|||||
L |
B |
h |
Од. |
Всіх |
На од. |
Всіх |
||||
Плити покриття |
ПК 90,15-8т Vт-1ПК 90,18-8АТ Vт-1ПК 90,15-8АТ Vт-1ПК60,12 III-1ПК 60.10-8Aт IVт-1ПК 51.15-8Aт IVт-1ПК 90,12-8A IVт -1ПК 42.15-8тПК 36.15-8тПК 36.12-8тПК 30.15-8тПК 30.10-8тПК 21.15-8тПК 21.12-8тПК 27.10-8тПК 30.12-8т |
8980898059805980598050805080418035803580298029802680268026802980 |
1490119014901190990149011901490149011901490990149011909901190 |
220220220220220220220220220220220220220220220220 |
1825362132611212841 |
4.2503.22.82.1001.732.41.81.911.71.281.4250.8821.290.970.7951.08 |
16.56.492.412.602.462.45.43.9410.21.281.4251.76415.487.763.181.08 |
1.71.281.120.840.690.960.720.190.680.510.510.350.520.390.320.43 |
30.62.5636.965.041.380.962.161.584.080.510.510.106.243.121.280.43 |
Таблиця 3.2. Підбір такелажни пристосувань.
Назва такелажних пристосувань |
Схема такелажних пристосувань |
Схема застроповки |
Характеристика такелажних пристосувань |
Область застосування. |
|||
Вантажопід-йомність |
Розрах. висота |
Маса мах. Прист. |
|||||
Строп 4-х вітковий 4СК-5 а/6300 |
5тон |
6,3 |
45,1 |
Монтаж плит покриття |
|||
Строп 4-хВітковий 4СК/4000ПідстропокПК-4/5000 |
10 тон |
6,5 |
143,5 |
Монтаж плит покриття |
3.3 Розрахунок такелажного пристосування
1. Визначаємо віддаль між монтажними петлями по діагоналі:
2. Визначаємо розрахункову висоту стропа:
3. Визначаємо sin кута нахилу строп до горизонту.
4. Визначаєм зусилля в стропах, які виникають при підніманні плити покриття.
5. Визначаєм розривне зусилля, яке виникає у стропах при підніманні даної плити.
Rp = S К1 = 648,23 8 = 5185кг = 51850 Н.
На основы розрахункового зусилля підбираємо марку і діаметр стального каната.
Канат ТК 6-61 діаметр 14,5 з розривним зусиллям 9675 к2с = 96150 Н.
Вказівки по виконанню робіт в зимових умовах.
Збірні залізобетонні елементи зберігають на складах на високих прокладках і застосовують міри проти обмерзання поверхні. При підготовці стиків до електропрогріву їх очищають, пристосовують електрообладнання, попередньо заготовляють електроди. Виконується контроль режиму температури бетону. В ділянці одної захватки контролюють температуру двох забетонованих стиків. Перші три години температуру замінюють кожну годину, потім два раза за зміну. Перед монтажом поверхню плит покриття необхідно очистити від снігу і льоду. Шви заробляють бетоном , або розчином, після попереднього обігріву стикуючих поверхонь до нормальної температури, з прослідуючим обігрівом замоноліченого стика. Для швидкого твердіння бетону в стиках використовують спосіб «термоса». Суть його полягає в тому, що битон укладається в стик, при суворо виділених умовах (температура навколишнього середовища, коефіцієнт теплопередачі утеплюючої опалубки, ваги конструкції стика, тепловиділення цемента і початкова температкра). При бетонуванні в зимових умовах бетон повинен мати необхідну температуру, яку важко забезпечити при доставці бетону з заводу, тому бетонування виконують з електропідігрівом. Електрозварювання при великих мінусових температурах виконується на попередньо прогрітих поверхнях.
Таблиця 3.3. Підрахунок обсяг робіт
Назва робіт |
Формула підрахунку |
Од.вим |
К-сть |
Прим |
|
I захватка1.Заробка пустот бетоннними вкладишами шириною990мм1190мм1490мм2. монтаж плит покриття площею до:3м25 м210 м215 м23. Антикорозійний захист анкерів.4. Заливка швів цементно-піщаним розчином.II захватка1. Заробка пустот бетонними вкладишами плит шириною990мм1190мм1490мм2. Монтаж плит площею до:3 м210 м25 м215 м23. Антикорозійний захист анкерів.4. Заливка швів цементно-піщаним розчином. |
45=2096=54408=24010,171+1,4133++2,176+6,972+5,0106+4,771++4,471+4,171++3,972=365,4155=25166=96348=2726971+7,17+7,478+10,4716+4,172++3,878+3,614+5,612++10,171+6,273+6,511=368,17 |
штштштштштштштштмштштштштштштштштм |
205422341139365,412596414201143368,17 |
Таблиця 3.4. Калькуляція трудових затрат
ОбігЕНиР |
Назва робіт |
Од.Вим |
К-сть. |
Трудомісткість |
машиномісткість |
Розцінкав грн |
Сума зарплати |
бригадам |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
Е4-130 №2 |
I захватка1.заробка пустот бетонними вкладишами 10м |
шт |
24 |
0,22 |
5,28 |
- |
- |
0-15,4 |
3,6 |
Монт.3 розряд. |
|
Е4-1-7№1,8,9,10 |
Монтаж плит покриття до: 3м25 м210 м215 м2 |
штштштшт |
223471 |
0,520,640,841 |
11,441,9239,481 |
0,130,160,210,25 |
2,860,489,810,25 |
0-36,80-45,30-59,40-10,8 |
8-141,3528,20-10,8 |
Монт4р-13р-22-1Маш5-1 |
|
Е4-1-22№2 |
3. антикорозійний захист анкерів |
10шт |
3,9 |
1,1 |
4,29 |
- |
- |
0-18,7 |
3,08 |
Звар4р-1 |
|
Е4-1-26№3 |
4.Заливка швів цементно-піщаним розчином |
100м |
3,6541 |
6,4 |
23,38 |
- |
- |
4-17 |
17,43 |
Монт4р-13-1 |
|
Всього |
86,19 |
13,46 |
62,51ІІІІІ |
||||||||
Е4-130№2 |
II Захватка1.заробка пустот бетонними вкладишами 10м |
10шт |
59,3 |
0,22 |
8,646 |
- |
- |
0-15,4 |
5,895 |
Монт3розр. |
|
Е4-1-7№1-8-9 |
Монтаж плит покриття площею до: 3м25 м10 м215 м2 |
штштштшт |
4201417 |
0,520,640,841 |
2,0812,811,7617 |
0,130,160,210,25 |
0,523,22,944,25 |
0-36,80-45,30-59,40-10,8 |
1,4898,2612,07 |
Монт4р-13р-22-1Маш5-1 |
|
Е4-1-22№2 |
Антикорозійний захист анкерів |
10шт |
4,3 |
1,1 |
4,13 |
- |
- |
0-18,7 |
3,39 |
Звар4р-1 |
|
Е4-1-26№3 |
4.Заливка швів цементно-піщаним розчином |
100м |
3,6817 |
6,4 |
235,63 |
- |
- |
4-77 |
17,56 |
Монт4р-13р-1 |
|
Всього |
292,65 |
10,91 |
51,65 |
||||||||
Всого на будівлюІІІ |
319,44 |
24,31 |
120,16 |
3.4 Розрахунок складу бригади
Розрахунок кількості монтажників:
Приймаємо 4 чоловіка.
Розрахунок кількості зварювальників:
Приймаємо 1 чоловіка.
3.5 Технологія виконання будівельного процесу
Організація і методи праці бригади.
Підготовку місця установки плити покриття виконують монтажники М5, М4 і М3-1 за допомогою молотка, зубила, стального метра, щітки. Монтажники М5 і М4 знаходяться на раніше змонтованих і закріплених плитах покриття, очищають стіни і наносять осеві риски. Монтажник М3 і М2 переносять до місця укладки плит зварювальний кабель, інструменти і підготовлюють їх до роботи.
Підготовка плит покриття до підйому.
Виконує монтажник - стропувальник М3 за допомогую 4 - х віткового стропа, молотка, зубила і стяжок з пенькового канату. Монтажник - стропувальник М3 перевіряє манкіровку плити покриття, її геометричні розміри, розміщення її опорних закладних деталей. За допомогою молотка і зубила очищають закладні деталі від напливу бетону. При необхідності відчиняють монтажні петлі, згрібають сміття з поверхні плити. Потім виконують стропову плити і кріплять на одній із монтажних петель відтяжок.
Підйом і встановлення плити покриття. Виконує вся бригада. Монтажники М5 і М4 знаходяться безпосередньо у місцях установки на раніше змонтовані закріплені плиті даної секції, а монтажник - стропувальник М3 на плитах попередньої секції. Монтажник М2, стоячи на землі утримує від коливання плити покриття відтяжкою. Всі вони приймають подану плиту за грань і укладають її на місце установки. По команді монтажника М5 машиніст крану плавно опускає плиту. Якщо плита на 20 - 30 см виступає за опору монтажники ломами регтують її. Підйом і переміщення плити покриття до місця установки виконує монтажник - стропувальник М3. монтажник - стропувалник подає команду машиністу крану, що провести пробний підйом плити. Потім, в процесі основного підйому і переміщення плити до місця установки орієнтує поити в просторі, передбачає її повороти на крюку крана.
Розстроповка плити.
Виконують монтажники М5, М4, М3 за допомогою стропа, кувалди і відтяжок. Монтажник М5 подає команду машиністу крану опускати гак. Монтажники розстроповують плиту і відкріпляють відтяжку від монтованої плити. Монтажник М3 кувалдою засипляє монтажні петлі.
Системи контролю якості. Перелік актів на сховані роботи.
При контролі якості плит покриття відхилення геометричних розмірів від нормативних допускаються + 5 мм; по довжині плити; +10 мм; на плозину +8 мм; різниця діагоналей плити + 12мм. При монтажі плит покриття до схованих робіт ми відносим і актуєм такі роботи, як зварювальні і антикорозійний захист.
3.6 Техніка безпеки
Загальні положення техніки безпеки при монтажі плит покриття і перекриття.
На ділянці, де проводиться монтаж плит, не повинні знаходитися сторонні особи, тут не можна виконувати інші види робіт, передбачених. Спосіб строповки плит повинен забезпечувати їх подачу на стіни в положення, близьке до проектного і включати можливість падіння. Категорично забороняється піднімати плити, що не мають монтажних петель. Під час переміщення плиту покриття повинні супроводжувати і притримувати від розгойдування за допомогою відтяжки, прикріпленої до монтажної плити. Відстань між переміщуваною плитою і змонтованими елементами каркасу будівлі повинна бути по горизонталі не менше 1 м, а по вертикалі - 0,5 м. робочі місця і проходи до них на висоті 1,3 м і вище при відстані менше 2 м від межі переходу по висоті повинні бути вертикально огороджені. При неможливості встановлення огороджень роботи на висоті виконуються з застосуванням запобіжних поясів. Прорізи в покриттях до яких можливий доступ людей повинні бути закриті суцільними настилами, або мати огородження. При веденні робіт з застосуванням приставних драбин на висоті більше 1,3 м необхідно застосовувати монтажний пояс, яки кріпиться до конструкції каркаса, або драбини, при умові що вона надійно закріплена до споруди, чи конструкції. Приставні драбини необхідно обладнувати не ковзкими опорами і ставити в робоче положення під кутом 10 - 11о по відношенню до горизонтальної площини.
3.7 Розробка об'єктного генплану
Генплан буд характеризує повноту і якість організації на об'єктах будівництва. На генплані буд наносяться: об'єкти, що будуються, і будівлі, що є на будмайданчику, і споруди; постійні дороги і під'їзди, використовувані в період будівництва: тимчасові дороги і переїзди, механізовані установки, механізми і баштові крани, склади для зберігання матеріалів, виробів, інвентаря, майданчика для прийому розчину і бетону; майданчики укрупнітельной збірки; тимчасові будівлі і споруди; тимчасові і постійні мережі водопроводу, каналізація, електропостачання; прожектори для освітлення будмайданчика, пожежні гідранти і місця розташування щитів з пожежним інвентарем; огорожа будмайданчика з вказівкою в'їзду і виїзду; огорожа небезпечної зони.
Для транспортування конструкцій і матеріалів необхідно в максимальному ступені використовувати постійні дороги. Тимчасові дороги влаштовують одночасно з постійними.
При проектуванні доріг повинні витримуватися відстані: між дорогим і складським майданчиком 0,5-1 метр; дорогою і огорожею не менше 1,5 метра. Ширина тимчасових доріг при односторонньому русі повинна бути від трьох до чотирьох метрів, при двосторонньому - п'ять-вісім метрів.
Радіус закруглення доріг (внутрішньомайданчиковою) приймається, залежно від виду транспорту і габаритів конструкцій, в межах 12 - 30 метрів. Дороги доцільно робити кільцями, а при необхідності безвиході, передбачається майданчик для розвороту машин розміром не менше 12х12 метрів.
Місця установки монтажних механізмів повинні відповідати технологічній карті.
Розташування будівельного господарства на майданчику повинне забезпечувати: найкоротші шляхи переміщення матеріалів при мінімальній кількості перевантажень, найменшу протяжність і економічність споруди при експлуатації тимчасових мереж водо-, електропостачання. Криті склади розташовують біля кордону зони дії крана, а відкриті - усередині зони.
Побутові будівлі і приміщення повинні знаходитися на відстані не менше 50 метрів від об'єктів, що виділяють пил, газ. Відстань від робочих місць до вбиралень, душових, вмивальних повинно бути не менше 50 метрів, не більше 500 метрів; до убиралень не більше 100 метрів, до приміщень для обігріву робочих - не більше 150 метрів.
Тимчасові будівлі розташовані згідно номенклатурі поза небезпечною зоною крана і підйомників, до них здійснено підведення необхідних комунікацій (водопровід, каналізація, електроенергія, телефон).
Тимчасові мережі водопроводу, каналізації, електропостачання розташовують на вільній території будмайданчики.
Зовнішнє освітлення влаштовується на дерев'яних опорах через 30-40 метрів по периметру будмайданчика поза зоною дії крана. Пожежні гідранти розташовують через 100 метрів на постійному водопроводі, до них влаштовуються проїзди. Видалення їх від доріг повинне бути не більше 2,5 метрів. У найбільш небезпечних в пожежному відношенні місцях обладнали спеціальні щити з протипожежним інвентарем. На території будівництва розташовано два пожежників гідранта з пожежними щитами. Будмайданчик має два в'їзди і виїзди, що на випадок пожежі забезпечить вільний під'їзд пожежних машин і під'їзд до будь-якої ділянки.
Будмайданчик захищається по периметру на відстані не менше 2 метрів від краю проїжджої частини дорогі, тимчасових складів, будівель. Огорожа може бути тимчасовою і постійною.
По всьому периметру огорожі передбачена повітряна низьковольтна електромережа для освітлення території освітлювальними баштами. Від запроектованої трансформаторної підстанції, призначеної для обслуговування будівлі, що зводиться, проведена високовольтна лінія і розташовані розподільні шафи в місцях споживання електроенергії.
3.8 Розрахунок освітленості
Число прожекторів n може бути визначене спрощеним методом через питому потужність:
где p - питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають p=0,25..0,4 Вт/(м2пк), при ПЗС-45 p=0,2..0,3 Вт/(м2пк);
Е - освітленість, пк;
S - площа підлягає освітленню, м2;
PL - потужність лампи прожектора, Вт. При освітленні прожекторами ПЗС-35 PL=500 Вт и 1000 Вт, при ПЗС-45 PL=1000 Вт і 1500 Вт. Для освітлення території будівництва в районі виробництва робіт приймаємо згідно (5.1):
шт. прожекторів ПЗС-35
де S = 3825 м2 - загальна територія будівництва.
Для освітлення монтажної зони в процесі монтажу будівельних конструкцій приймаємо згідно (5.1) при S = 2512 м2 и Е = 20 пк:
шт. прожекторів ПЗС-45
Для освітлення монтажної зони в процесі монтажу приймаємо переносну прожекторну щоглу ППМ з шістьма прожекторами типу ПЗС-45 на кожній. Для освітлення території будівництва приймаємо телескопічні щогли типу ПОТМ.
Для освітлення головного проїзду необхідне Е = 3пк, отже, необхідно додаткові лампи розжарювання. При потужності лампи розжарювання 200 Вт необхідно:
шт.
Для їх розміщення використовуються світильники зовнішнього освітлення типу ПОТМ, а також тимчасові дерев'яні опори.
Охоронне освітлення влаштовується по периметру огорожі будівельного майданчика, при периметрі майданчика Р = 260 м:
шт., приймаємо 6 ламп.
Аварійне освітлення здійснюється уздовж проїзду що сполучає тимчасові будівлі і прохідну будівельного майданчика. Конструктивно приймаємо 4 лампи потужністю 100 Вт.
Для освітлення тимчасових будівель і споруд приймаємо лампи розжарювання потужністю 100 Вт, необхідна кількість n ламп визначається по:
де p - питома потужність;
S - площа підлягає освітленню, м2;
PL - потужність лампи розжарювання, Вт.
Контора:
шт.
Прохідна і диспетчерська:
шт.
Медпункт:
шт.
Гардеробна:
шт.
Душова:
шт.
Туалет:
шт.
Кімната прийому їжі:
шт.
3.9 Розрахунок потреби потужності трансформаторів
Споживачами електроенергії на будівельному майданчику є машини і механізми, електроінструмент, що беруть участь у виробничому процесі; прилади для внутрішнього і зовнішнього освітлення. Вони визначаються на підставі календарного плану виробництва робіт, графіка роботи машин і генплану буд в період максимального споживання електроенергії.
При розробці дипломного проекту вирішуються наступні питання електропостачання будівельного майданчика:
визначається потрібна трансформаторна потужність (кв·а) з урахуванням виробничих і технологічних потреб, а також потреб для зовнішнього і внутрішнього освітлення;
· вибираються джерела електроенергії;
· проектується схема електропостачання з нанесенням джерел електропостачання, споживачів і основних мереж на будмайданчику.
Початковими даними для проектування тимчасового електропостачання є:
номенклатура, об'єми робіт і терміни їх виконання;
· найменування будівельних машин і механізмів і час їх роботи;
· номенклатура і площі тимчасових будівель і споруд, протяжність дорогий і площа території будівництва;
· кількість місць виробництва робіт і змін роботи.
Повітряні лінії електропередач влаштовуємо уздовж проїздів, що дає можливість використовувати стовпи для зовнішнього освітлення. Тимчасову електромережу влаштовуємо на опорах з відстанню близько 20 - 25 м.
Кількість електроенергії, що витрачається на будівельному майданчику, враховують за допомогою електролічильника встановленого в трансформаторній підстанції.
3.10 Визначення розрахункової кількості води
На будівельному майданчику витрачається на виробничі потреби, господарські і санітарно-побутові, а також на випадок гасіння пожежі. Розрахункова витрата води визначається сумарно на основі календарного плану для періоду з найбільш інтенсивним водоспоживанням по кожному споживачеві на основі норм питомої витрати води.
А. Втрати води на виробничі потреби :
Виробничі витрати складаємо з витрат безпосередньо на технологічний процес і витрат на експлуатацію машин.
Отже, маємо:
м3
Б. Росхід води на господарчо-побутові потреби:
Складається з потреб на господарсько-питних, душ і буфет.
м3
В. Росхід води на гасіння пожежі :
Витрата води на зовнішнє гасіння пожежі на будмайданчику складає 10 л/с, т.е.:
Qпож = 103600 / 1000 = 36 м3
Максимальне споживання на будмайданчику складає:
Qобщ = 0,5 ( Qпр + Qхоз) + Qпож =0,5 ( 5,07 + 1,08 ) + 36 = 39,08 м3
За даними витрати води визначуваний діаметр труби:
м
Приймаємо діаметр сталевої труби 100 мм.
3.11 Розрахунок складів
Для розрахунку площ складів складаємо перелік основних матеріалів що вимагають складування на території будмайданчика.
Для кожного з складованих матеріалів визначуваний тип складу, залежно від характеру матеріалу.
До всіх складів (відкритим і закритим) підводимо під'їзні дороги і проектуємо місця для розвантаження матеріалів на відстані 1 м від складу.
Об'єм матеріалів, що підлягають зберіганню на складі:
де Pskl - кількість матеріалів, деталей, конструкцій необхідних для виконання плану будівництва на розрахунковий період;
Т - тривалість розрахункового періоду, дн;
ТН - норма запасу матеріалів, дн;
k1 - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади
k2 - коефіцієнт нерівномірності виробничого споживання матеріалу в перебігу розрахункового періоду.
Розрахунок корисної площі складу вироблюваний по питомих навантаженнях:
Sтр = Pskl q
де Sтр - корисна площа складу, м2;
q - норма складування на 1 м2 підлоги площі складу з урахуванням отворів і проходів, приймається по розрахункових нормативах, м2.
Остаточна площа складів призначаємо з урахуванням коефіцієнта використання площі складу:
Sфакт = Sтр /
Таблица 3.5. Розрахунок площі складів
Найменування матеріалів і виробів |
Тривалість споживання, дн. |
Потреба |
Коеф-ти |
Запас матеріалів |
Розрахунковий запас матеріалів |
Площад складу |
Фактична площа складу, м2 |
Тип складу |
|||||
Загальна |
Добова |
Надходження матеріалів |
Споживання матеріалів |
Норма, дн |
Розрахунковий, дн |
Норма складування на 1 м2 |
Розрахункова, м2 |
||||||
Т |
Робщ |
Рсут |
K1 |
K2 |
Tн |
Тр |
Рскл |
q |
Sтp |
Sфакт |
|||
Рулонні матеріали |
26 |
5292 м2 |
101,77 м2 |
1,1 |
1,3 |
3 |
4,3 |
437,61 |
20 |
10,9 |
18,17 |
Закритий |
|
Збірні ж/б конструкції |
125 |
1080 м3 |
8,64 м3 |
1,1 |
1,3 |
5 |
7,2 |
62,21 |
1 |
62,2 |
103,67 |
Відкритий |
|
Стікло листове |
24 |
1982 м2 |
82,58м2 |
1,1 |
1,3 |
5 |
7,2 |
594,58 |
32 |
18,6 |
23,3 |
Закритий |
|
Віконні і дверні блоки |
24 |
1984 м2 |
82,67 м2 |
1,1 |
1,3 |
3 |
4,3 |
355,48 |
20 |
17,8 |
29,67 |
Закритий |
|
Цеглина керамічна |
125 |
672 тис.шт |
13,44 т |
1,1 |
1,3 |
3 |
4,3 |
57,79 |
2,2 |
26,3 |
43,83 |
Відкритий |
|
Сипкі матеріали |
146 |
273 м3 |
1,87 м3 |
1,1 |
1,3 |
3 |
4,3 |
8,04 |
1,5 |
5,4 |
7,7 |
Відкритий |
|
Бетонні суміші |
189 |
1892 м3 |
10,01 м3 |
1,1 |
1,3 |
1 |
1,4 |
14,01 |
2 |
7,0 |
11,7 |
Навіс |
3.12 Розрахунок тимчасових будівель і споруд
Відповідно до "Гігієнічних вимог до пристрою і устаткування санітарно - побутових приміщень для робочих будівельних і будівельно-монтажних організацій" склад санітарно - побутових приміщень при кількості тих, що працюють в найбільш численній зміні від 15 чоловік і вище повинен відповідати даним.
Таблиця 3.6
Найменування приміщень |
Призначення |
|
Вбиральні |
Для всіх робочих |
|
Вмивальні |
Для всіх робочих |
|
Душові |
Для всіх робочих |
|
Туалети |
Для всіх робочих |
|
Приміщення для сушки спецодягу і взуття |
Для всіх робочих |
|
Приміщення для особистої гігієни жінок |
При загальній кількості жінок 100 і більш |
Вбиральні служать для зберігання вуличного, домашнього, робочого одягу і взуття. Способи зберігання одягу: відкритий (на вішалках або у відкритих шафах), закритий (у закритих шафах) і змішаний. Допускається в побутових приміщеннях, розрахованих на бригаду з 10-15 чоловік, зберігання всіх видів спецодягу в одному приміщенні, але в різних шафах.
Приміщення для сушки спецодягу повинні мати площу з розрахунку 0,2 м2 на того, що кожного працює, користується сушкою в найбільш численній зміні. Вони забезпечуються опалювальними установками.
Туалети розміщуємо на відстані не більше 100 м від найбільш видаленого робочого місця. Кількість унітазів в туалетах встановлюється залежно від кількості тих, що працюють в одній зміні.
Питні установки розміщуємо на відстані не більше 75 м від робочих місць. Роздача води проводиться за допомогою фонтанчиків. Душові обладналися в спеціально обладнаних вагонах з розрахунку одна душова сітка на 5 чоловік при розрахунковій дії душової 45 хвилин після кожної зміни.
Визначаємо кількість працівників:
Nобщ = ( Nраб + Nитр + Nслуж + Nмоп ) ko
де Nобщ - максимальна кількість робочих по календарному графіку зміни чисельності робочих, Nобщ=42 чел - що складає 83,9%;
Nитр - чисельність інженерно-технічних працівників в зміні Nитр=11%, Nитр= 6 люд;
Nслуж - чисельність службовців, Nслуж = 3,6%, то Nслуж = 2 чел.
Nмоп - чисельність молодшого обслуговуючого персоналу і охорони, Nмоп=1,5%, Nмоп=1 люд.
ko - коефіцієнт враховує відпустки і хвороби, ko = 1,05
Nобщ = (42 + 6 + 2 + 1) 1,05 = 54 чел
З них приймаємо, що чоловіків 38 ос., а жінок 16 ос.
Таблиця 3.7. Відомість розрахунку тимчасових будівель і споруд
Будівля |
Розрахункова к-ть робочих, чол |
Норма на того, що 1 працює, м2 |
Розрахункова площа, м2 |
Розміри споруди, м. |
Корисна площа, м2 |
Тип будівлі |
Кількість будівель і споруд |
|
Контора |
6 |
3 |
18 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Диспетчерська |
3 |
7 |
21 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Червоний куточок |
54 |
0,24 |
12,96 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Вбиральня (М) |
38 |
0,8 |
30,4 |
9*2,7 |
22 |
П |
2 |
|
Вбиральня (Ж) |
16 |
0,8 |
12,8 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Душова (М) |
38 |
0,43 |
16,34 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Душова (Ж) |
16 |
0,43 |
6,88 |
6*2,7 |
14,5 |
П |
1 |
|
Сушка |
42 |
0,2 |
8,4 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Приміщення для обігріву |
42 |
0,1 |
4,2 |
6*2,7 |
14,5 |
П |
1 |
|
Буфет |
54 |
0,3 |
16,2 |
9*2,7 |
22 |
П |
1 |
|
Медпункт |
54 |
0,1 |
5,4 |
6*2,7 |
14,5 |
П |
1 |
|
Туалет (Ч) |
38 |
0,07 |
2,66 |
6*2,7 |
14,5 |
К |
1 |
|
Туалет (Ж) |
16 |
0,09 |
1,44 |
6*2,7 |
14,5 |
К |
||
Сторожова будка |
- |
- |
- |
3*2,7 |
7,25 |
К |
2 |
3.13 Розрахунок кількості транспортних засобів
Кількість машин М, які необхідні, для перевезення певного виду вантажу автотранспортом по заданому маршруту визначають за формулою:
М = Qдоб / qдоб ,
де Qдоб - добовий вантажопотік даного виду вантажу, т;
Qдоб = Qр / Тр
qдоб - кількість вантажу, який перевозиться транспортним засобом за одну добу, т;
qдоб = qф Тм Кт / tц
qф - фактична маса вантажу, який перевозять;
Тм - тривалість розрахункового періоду роботи транспорту;
Кт - коефіцієнт змінності;
tц - тривалість циклу транспортного засобу, ч.
tц = tн + 2l / v + tm
де tн - тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт, ч;
L - відстань перевезення вантажу, км;
V - середня швидкість при перевезенні вантажу, км/ч;
tm - тривалість маневрів автомобіля при вантаженні і розвантаженні вантажу;
4. Охорона навколишнього середовища
4.1 Загальні положення
Проблема охорони навколишнього середовища потребує в її розробці спеціалістів різних галузей знань. В силу єдності природного середовища, глибокого внутрішнього взаємозв'язку всіх його компонентів і процесів, наукові розробки і рішення проблем повинні базуватися на цілому системному підході.
Задачі і конструктивні програмні дії по охороні і покращенню навколишнього середовища стають невід'ємною складовою частиною різних видів проектних робіт, починаючи від генеральної схеми розселення в масштабі країни і закінчуючи проектами детальної розробки і планування окремих елементів місця будівництва.
Вирішення екологічних проблем передбачає вміст цілого комплексу різних галузей знань - філософії, соціології, економіки, географії, екології.
В кожному проекті будівництва необхідно визначити оптимальний варіант в розділі екології. Зокрема, при будівництві житлового треба вирішити питання екологічного напрямку. Природу необхідно охороняти і примножувати в процесі її використання.
5.2 Екологічна характеристика району будівництва
Територія має спокійний рельєф. Основними елементами забруднення будуть: гази при роботі двигунів машин, шум автомобілів.
Господарсько-побутові і виробничі стоки після очищення на місцевих очисних спорудах, збираються в ставок-накопичувач, дощові стоки також.
В зоні будівництва переважають західні вітри, які і впливають на клімат на даній ділянці.
При проведенні інженерно-геологічних вишуків, грунтові води виявлені на глибині 12м. Грунт глинистий, який добре фільтрує воду. Пам'яток історії та культури на ділянці будівництва немає. Електропостачання буде здійснюватись від трансформаторної підстанції.
4.3 Стан ґрунтів
Ґрунти мають велике народногосподарське значення, вони є джерелом отримання продуктів харчування, відіграють визначальну роль в очищенні природних і стічних вод, які крізь грунт фільтруються. Грунтово-рослинний покрив планети є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає, утримує і перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи. Це універсальний біологічний фільтр і нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень. Тому користуватися ґрунтом слід розумно і бережно.
Основними засобами відновлення ґрунтів на оголених ділянках є насадження лісозахисних смуг, екологічно обґрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, періодична консервація угідь.
Охорона родючого шару ґрунту.
До початку будівництва передбачено зрізати родючий шар ґрунту товщиною 20см і розмістити у відвалах. Після закінчення будівництва його використовують для підсипних газонів.
Під час будівництва об'єктів відповідно технології будівельного виробництва і організації праці передбачено заходи, які виключають можливість виникнення ерозії ґрунтів - це дощова каналізація для відводу дощових і стічних вод.
4.4 Водні ресурси господарства, їх стан та охорона
Вода - один із найважливіших екологічних чинників, без якого життя неможливе. В результаті діяльності людини проходять зміни, вода забруднюється.
Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинних домішок - піску, глини, мулу за рахунок змиву дощовими водами з розораних територій, надходження суспензій з діючих підприємств гірничорудної промисловості; пилу що переноситься вітром в суху погоду.
Хімічне забруднення води відбувається за рахунок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного і органічного походження.
Біологічне забруднення водойм полягає у надходженні в них із стічними водами різних мікроорганізмів, спор, грибів. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки.
Теплове забруднення води спричиняється спуском у водойми підігрітих від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок.
Забруднені стічні води послідовно піддаються механічному, хімічному та біологічному очищенню.
Охорона поверхневих та підземних вод
Грунтові води на території залягають на глибині 12м. Хоч вони перекриті добре фільтруючим шаром глини, передбачені по охороні ґрунтових вод від забруднення. Для відводу стічних вод проектується дощова каналізація з дощеприймачами. Після часткового очищення ці води зливають у ставок-накопичувач. Зі сторони пониження запроектована канава, яка відводить брудні води у фільтровідстійник.
4.5 Охорона атмосферного повітря
Третім найважливішим екологічним чинником, який потребує охорони та систематичного контролю за його станом є атмосферне повітря.
Забруднення повітря частково буде поглинатися зеленими насадженнями і частково розсіюватися північно-західними вітрами в напрямку від міста. На шляху руху забрудненого повітря проектується зона зелених насаджень.
Покращення санітарно-епідеміологічного стану
Поблизу території будівництва заболочених місць немає, які бур'янів могли бути епіцентром розмноження комах. Місця для контейнерів зі сміттям повинні бути на бетонному майданчику і обсаджені деревами та кущами, які служать захисним фільтром від можливого поширення бактерій.
Охорона навколишнього середовища від дії електромагнітного та радіоактивного забруднення
Вільні від забудови і дорожнього покриття ділянки території озеленюються влаштуванням звичайного газону, декоративних дерев, кущів.
Чітка система планування забудови і система зелених насаджень сприяє збереженню та покращенню навколишнього середовища.
Висновки і рекомендації
Таким чином, для даного проекту найбільш важливим критерієм екологічного питання є заходи по очищенню навколишнього середовища від нафтопродуктів, пилу та отруйних газів. Запропоновано влаштування фільтрів біля відводів стічних вод, які повинні повністю нейтралізувати різні забруднюючі речовини.
5. Охорона праці
5.1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників при кам'яних роботах
Будівельне виробництво відрізняється від сучасних високомеханізованих промислових підприємств цілим поряд санітарно-гігієнічних особливостей, що вимагають специфічних підходів до вирішення виникаючих проблем:
- постійне переміщення робочих місць і знарядь праці, обумовлене характером виконуваних робіт, що змінюється, і що викликають необхідність постійно вирішувати проблеми безпеки праці;
- недостатній рівень автоматизації робочих процесів, що викликає необхідність посиленої уваги до виробничої ситуації, що змінюється, і значних фізичних витрат;
- особливу небезпеку для тих, що працюють створює виконання робіт на висоті, особливо в умовах недостатньої освітленості.
Ці особливості умов праці робочих будівельників визначають специфіку форм і методів санітарно-гігієнічного і медичного обслуговування будівництв.
- При виконанні кам'яних робіт, одним з небезпечних основних чинників є робота на висоті. Основна причина травматизму - падіння з риштувань із-за недостатньої міцності настилів, поручнів, а також із-за порушення координації рухів від монотонності виконуваних робіт.
- Самопочуття і працездатність людини залежить від метеорологічних умов виробничого середовища, під якими розуміють наступні чинники: температуру, вологість і швидкість руху повітря, барометричний тиск, випромінювання. Ці чинники впливають на людину, найчастіше, сумарно, взаємно підсилюючи або ослабляючи, один одного і можуть бути як сприятливими, так і несприятливими.
- Оскільки кам'яні роботи проводяться на відкритому повітрі, то на робочого впливають всі ці чинники. Так, висока сонячна активність може привести до перегріву організму. При цьому збільшується притока крові до периферійних кровоносних судин. Унаслідок розширення судин кількість що протікає по ним крові і тепловіддача організму збільшується, що приводить до обезводнення організму. При дуже низькій вологості (<20%) організм людини розслабляється, із-за чого знижується працездатність. Дуже висока вологість (>80%) порушує процес термоізоляції. Піт, що виділяється, не випаровується, а стікає по поверхні тіла. Особливо несприятливе поєднання високої вологості і температури при виконанні фізичної роботи.
Враховуючи, що процес кам'яної кладки є комплексним, в нього можна включити наступні допоміжні процеси:
доставка матеріалів на будівельний майданчик автотранспортом;
- внутрішньо майданчикові транспортні роботи, подача матеріалів до місця виробництва робіт;
- навантажувально-розвантажувальні роботи;
- монтаж і демонтаж будівельних риштувань.
Таким чином, при комплексному розгляді процесу кам'яної кладки, на додаток до вищенаведених, можна виділити наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
1.При доставці будівельних матеріалів - рухомий транспорт (наїзд на робочого в результаті відмови гальм)
2. Доставка матеріалів до місця виробництва робіт, при навантажувально-розвантажувальних роботах - переміщення виробів, матеріалів.
Причинами можуть бути:
застосування пристроїв і пристосувань що не відповідають вимогам безпеки;
- не застосування знакової і ін. видів сигналізації при переміщенні вантажів підйомний - транспортним устаткуванням;
- неправильного розміщення і укладання вантажів в місцях виробництва робіт і в транспортні засоби .
Навантажувально-розвантажувальні роботи слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002.-75.
При і перестановці риштувань і зміні рівня - падіння матеріалів і конструкцій, падіння робочих з висоти, отримання травм і ударів при виробництві робіт.
Причина виробничого травматизму при використанні лісів і подмостей можна розділити на основні категорії: технічні (проектні), організаційні, технологічні.
До першої категорії відносяться причини, викликані незадовільним проектуванням риштувань без урахування умов роботи конструкції. До другої - причини, пов'язані з експлуатацією лісів: перевантаження лісів, застосування випадкових опор, втрата стійкості унаслідок неправильного кріплення, відсутності суцільних настилів, різного роду динамічних дій на елементи конструкцій. Третю категорію причин складають випадки, пов'язані з низькою якістю виготовлення елементів конструкцій, з відступом від проектних розмірів і недотриманням технічних умов при монтажі і демонтажі риштувань.
Організаційні причини
а) Недоліки в навчанні, а також незадовільний інструктаж тих, що працюють - можуть відбутися унаслідок недбалого відношення самих робочих, так і по недобросовісній лінійних працівників (майстрів), перевіряючи рівень знань робочих, а також рівень їх знань по ТБ при виконанні робіт по зведенню будівлі. Після інструктажу працівник підтверджує факт його проходження - розписується в журналі по ТБ.
б) Низька трудова дисципліна - розвивається із-за слабкого контролю з боку бригадира або майстра, а також по халатності робочих. Слідством можуть стати порушення: безлиста робочого місця може стати причиною падіння робочого, тому робоче місце необхідно періодично упорядковувати;
в) Використання робочих не відповідно до їх кваліфікації, відбувається із-за халатності майстра при видачі робочому наряду на виконання робіт, що вимагають вищої кваліфікації, ніж є у робочого. Тоді відбуваються помилки в поведінці і реакціях на виробничу ситуацію;
г) Недостатній нагляд з боку ІТР, внаслідок цього відбуваються більшість нещасних випадків і травм на виробництві. Недостатній контроль відбувається унаслідок злочинної халатності і може привести до вище перелічених порушень;
д) Порушення режиму роботи і відпочинку відбувається найчастіше під час «авралів» на будівельному майданчику, а також чисто фізіологічних особливостях конкретної людини. Через це може відбутися зниження пильності робочих, погіршення самопочуття, що приводить до нещасних випадків від падіння з риштувань, падіння вантажу;
е) Невідповідність спецодягу і засобів індивідуального захисту умовам роботи відбувається через недогляд з боку ІТР. Так, незручні рукавиці можуть привести до випадання цеглини з руки робочого, а незручний спецодяг до падіння його самого.
Психофізіологічні причини
Визначаються такими чинниками, як: систематичне тривале перенапруження окремих м'язових груп, значна величина статичних навантажень, незручна поза, що приводить до розширення вен, тромбофлебіту, невритів і ін.
Значний вплив також надає неврівноваженість нервової системи, стомлення, хворобливий стан, наслідки і ускладнення від перенесених захворювань і ін.
Технічні причини
а) Відсутність або недосконалість огорож відбувається унаслідок недогляду з боку ІТР. Може привести до падіння робочих з риштувань під час виконання робіт по зведенню стенів будівлі, а також під час того, що спирається робочої на поручні огорожі подмостей;
б) Із-за пошкодження ізоляції силового кабелю виникає небезпека поразки робочих електричним струмом. Для запобігання цій небезпеці роблять заземлення;
в) Недосконалість конструкцій монтажного оснащення: пристрої дистанційної розстроповки необхідно періодично випробовувати, щоб уникнути несправностей в управлінні дистанційної розстроповки, що може привести до передчасної розстроповки конструкції і падіння її з висоти і отримання робочими травм і каліцтв;
г) До падіння матеріалів при вантаженні і розвантаженні може привести неправильна строповка матеріалів, зокрема, цеглини. Він може розсипатися з висоти, що може привести як до людських жертв, так і до матеріального збитку. Тому, перед підйомом піддонів з цеглою необхідно переконається в правильності і надійності розстроповки;
д) Можливість обвалення штабелю, ця небезпека виникає при складуванні цеглини. Відбувається при неправильній установці дерев'яних підкладок і не доброякісному плануванні складського майданчика. При складуванні необхідно приділяти належну увагу цим чинникам;
е) Недолік освітленості робочого місця, приводить до короткочасного погіршення зору робочого, а при тривалій роботі за таких умов - до постійного. Щоб уникнути цього, необхідно проектувати достатній рівень освітленості, а також проводити профілактичні огляди стану здоров'я робочого;
ж) Наявність постійного шуму від працюючих механічних установок і постукування цеглини під час виконання кладки, може привести до зниження слуху;
з) Одним з небезпечних чинників при кладці стенів є обтісування цеглини, в процесі чого може відбутися травмування осколками цеглини органів зору робочого, травмування молотком рук робочого.
5.2 Заходи щодо запобігання дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників при виробництві кам'яних робіт
До початку виробництва будівельно-монтажних робіт кожен будівельний об'єкт обов'язково повинен бути забезпечений проектною документацією по організації будівництва і безпечному виробництву робіт. Проектні рішення по охороні праці повинні бути конкретними і відповідати реальним умовам будівництва. Заходи щодо охорони праці повинні входити в комплекс питань організації будівництва і технології виробництва робіт.
Заходи щодо техніки безпеки при виконанні кам'яних робіт діляться на дві групи: при роботі на висоті і при роботах, що виконуються, нижче за нульову відмітку. Така умовна класифікація викликана тим, що заходи щодо техніки безпеки і в першому, і в другому випадках мають істотні відмінності.
Контейнери або піддони, вживані при доставці стінних матеріалів на будівлю, що будується, повинні мати конструкцію, що виключає можливість мимовільного розкриття бічних огорож, відділення піддонів і випадання матеріалів під час підйому. Цеглина і розчин на робочих настилах розташовують відповідно до схем завантаження лісів.
При кладці стенів заввишки більше 7 метрів по периметру зовнішніх стенів влаштовують інвентарні захисні козирки. Перший ряд козирків повинен мати суцільний настил, його навішують на висоті не більше 6 метрів від землі і залишають на цьому рівні до зведення стенів будівлі на всю висоту. Ширина захисних козирків приймається на менше півтора метри, вони встановлюються з ухилом до стіни в 1100 і зазором між стіною будівлі в 50 мм. Захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене навантаження і зосереджене навантаження не менше 1600 Н (160 кгс), прикладену до середини прольоту. Під час пристрою і зняття козирків робочі забезпечуються перевіреними запобіжними поясами, що прив'язуються до стійких елементів будівлі. Не дозволяється ходити по козирках, використовувати їх як подмостей і складати на них будівельні матеріали.
Профілактичними заходами щодо техніки безпеки є вимоги до технології виробництва робіт, які необхідно дотримувати при зведенні зовнішніх і внутрішніх стенів. До них відносяться обов'язковість пристрою міжповерхових перекриттів, з яких проводиться кладка стін наступного поверху, дотримання рівня висоти кладки після кожного переміщення засобів підмощування не менше чим на 0,7 метра вище за робочого наздогнала або перекриття, заповнення отворів віконними і дверними блоками, розшивання швів кладки після укладання кожного ряду, не допускаючи проведення цій операцій стоячи на стіні. Кладка стін без пристрою міжповерхових перекриттів (з тимчасового настилу по балках), а також майданчики не допускається. При висоті стенів нижче за рівень на 0,7 метра кладку слід виконувати, застосовуючи запобіжні пояси.
Керамічні камені і облицювальні плити при обробці фасаду встановлюють за допомогою тимчасових кріплень, які не знімають до тих пір, поки рівень цегляної кладки не досягне верху плити і кладка не придбає міцність, встановлену проектом. Тимчасові кріплення облицювальних плит не можна упирати і закріплювати за настили і стійки риштувань.
Для безпечного ведення цегляної кладки, що виконується вище за 1 метр над рівнем землі, перекриття поверху. У будівництві застосовують інвентарні засоби підмощування, виготовлені по типових проектах.
Риштування вмонтовуються на заздалегідь спланованому і утрамбованому майданчику поетапно в послідовності, передбаченій робочим проектом і проектом виробництва робіт, під керівництвом відповідальної особи, що призначається з числа інженерно-технічних працівників будівництва. Збірка риштувань починається від кута будівлі і ведеться ярусами на всю довжину вмонтованої секції.
Подобные документы
Техніко-економічні показники та характеристика будівлі арматурного цеху. Об’ємно-планувальне рішення. Під’ємно-транспортне обладнання. Характеристика каркасу будівлі. Конструктивний розрахунок підошви фундаменту. Внутрішнє і зовнішнє опорядження будівлі.
курсовая работа [201,0 K], добавлен 22.11.2009Об'ємно-планувальні параметри житлової будівлі. Архітектурно-конструктивне рішення фундаментів, стін, перекриття, даху, сходів, перегородок та вікон і дверей. Інженерне обладнання і внутрішнє оздоблення приміщень. Економічна оцінка житлового будинку.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 08.12.2013Загальні відомості про будівлю, її призначення. Теплотехнічний розрахунок, техніко-економічні показники. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення: фундаменти і балки, колони, покриття, стіни та їх кріплення. Інженерне обладнання та вентиляція будівлі.
контрольная работа [929,4 K], добавлен 14.12.2011Опалення: теплотехнічний розрахунок конструкцій будівлі, покриття та перекриття над неопалюваним підвалом, розрахунок вікон будівлі, вхідних дверей до будинку. Визначення втрат теплоти приміщеннями, опис прийнятої системи опалення та вентиляції.
курсовая работа [122,2 K], добавлен 25.03.2013Генеральний план будівництва зоотехнічної лабораторії у Хмельницькій області. Об’ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення будівлі. Відомість опорядження та інженерне обладнання приміщень. Специфікація збірних залізобетонних елементів.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 06.08.2013Загальна характеристика проектувальної будівлі. Об'ємно-планувальне рішення будівлі та показники. Функціональні вимоги, конструктивне вирішення будинку. Ґрунти, фундаменти, цоколі, внутрішні стіни, перегородки, перекриття, покриття, підлога, вікна, двері.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.10.2010Компонування схеми будівлі. Статичний розрахунок несучих елементів будівлі. Визначення пустотної плити попереднього напруження. Підбір площі поперечної арматури. Конструктивний розрахунок без попередньо напруженого таврового ригеля довжиною 6 метрів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 07.10.2014Генеральний план ділянки. Об’ємно-планувальне рішення будівлі. Каркас будівлі, колони, крокв’яні конструкції. Відомості про зовнішнє та внутрішнє опорядження. Інженерно-технічне обладнання. Підрахунок техніко-економічних показників ТЕП генплану.
реферат [88,5 K], добавлен 11.08.2011Норми проектування та клас будинку. Функціонально-технологічні та об’ємно-планувальні, протипожежні вимоги. Архітектурне рішення фасаду. Зовнішня та внутрішня обробка будинку. Генплан, конструктивна схема будівлі. Теплотехнічний розрахунок стін.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 22.06.2011Об'ємно-планувальне рішення - загальне архітектурне рішення будівлі, що визначає характер, розміри, форми і відношення його приміщень у просторі. Функціональне зонування приміщень. Теплотехнічній розрахунок стінового огородження. Зовнішній вигляд будівлі.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 11.04.2010