C_alt = 1,4Н + 0,3 (при H0,5 км); C_alt = 1 (при H<0,5 км). (8.5)

Формула (8.5) використовується для об'єктів, розташованих у гірській місцевості, і дає орієнтовне значення в запас надійності. При наявності результатів снігомірних зйомок, проведених у зоні будівельного майданчика, характеристичне значення снігового навантаження визначається шляхом статистичного оброблення даних снігомірних зйомок і при цьому приймається C_alt = 1.

8.11 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Т, років	1	5	10	20	40	50	60	80	100	150	200	300	500
	0,24	0,55	0,69	0,83	0,96	1,00	1,04	1,10	1,14	1,22	1,26	1,34	1,44

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому строку експлуатації конструкції Т_еf.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення снігового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення снігового навантаження обчислюється за формулою

T=T_ef K_p, (8.6)

де К_р - коефіцієнт, визначений за табл. 8.2 залежно від імовірності Р.

Таблиця 8.2

Р	0,37	0,5	0,6	0,8	0,85	0,9	0,95	0,99
кр	1,00	1,44	1,95	4,48	6,15	9,50	19,50	99,50

Проміжні значення коефіцієнта К_р слід визначати лінійною інтерполяцією.

8.12 Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням снігового навантаження визначається за табл. 8.3 залежно від частки часу , протягом якої можуть порушуватися умови другого граничного стану.

Таблиця 8.3

	0,002	0,005	0,01	0,02	0,03	0,04	0,05	0,1
	0,88	0,74	0,62	0,49	0,40	0,34	0,28	0,10

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення приймається за нормами проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати = 0,02.

9. Вітрові навантаження

9.1 Вимоги розділу 9 поширюються на будівлі і споруди простої геометричної форми, висота яких не перевищує 200 метрів.

При визначенні вітрового навантаження для будівель і споруд складної конструктивної чи геометричної форми (що включають вантові та висячі покриття, оболонки, антенні полотна), сталевих ґратчастих щогл та башт тощо, а також для будівель і споруд заввишки понад 200 метрів слід виконувати спеціальні динамічні розрахунки для визначення впливу пульсаційної складової навантаження, а в необхідних випадках - обдування моделей в аеродинамічній трубі.

9.2 Вітрове навантаження є змінним навантаженням, для якого встановлені два розрахункові значення:

граничне розрахункове значення;

експлуатаційне розрахункове значення.

9.3 Вітрове навантаження на споруду слід розглядати як сукупність:

а) нормального тиску, прикладеного до зовнішньої поверхні споруди або елемента;

б) сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні і віднесених до площі її горизонтальної (для шедових або хвилястих покрівель, покрівель з ліхтарями) або вертикальної (для стін із лоджіями і подібних конструкцій) проекції;

в) нормального тиску, прикладеного до внутрішніх поверхонь будівель з повітропроникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті.

Сукупність зазначених сил може бути подана у формі нормального тиску, зумовленого загальним опором споруди у напрямку осей x і у та умовно прикладеного до проекції споруди на площину, перпендикулярну до відповідної осі.

9.4 Граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

, (9.1)

де  - коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за 9.14;

W₀ - характеристичне значення вітрового тиску за 9.6;

С - коефіцієнт, визначений за 9.7.

9.5 Експлуатаційне розрахункове значення вітрового навантаження визначається за формулою

, (9.2)

де  - коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за 9.15.

9.6 Характеристичне значення вітрового тиску W₀ дорівнює середній (статичній) складовій тиску вітру на висоті 10 м над поверхнею землі, який може бути перевищений у середньому один раз за 50 років.

Характеристичне значення вітрового тиску W₀ визначається залежно від вітрового району по карті (рис. 9.1) або за додатком Е.

В необхідних випадках W₀ допускається визначати шляхом статистичного оброблення результатів строкових вимірювань швидкості вітру.

9.7 Коефіцієнт С визначається за формулою

С ⁼ С_aer C_h C_alt C_rel C_dir C_d , (9.3)

де С_aer - аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за 9.8;

C_h - коефіцієнт висоти споруди, що визначається за 9.9;

C_alt - коефіцієнт географічної висоти, що визначається за 9.10;

C_rel - коефіцієнт рельєфу, що визначається за 9.11;

C_dir - коефіцієнт напрямку, що визначається за 9.12;

C_d - коефіцієнт динамічності, що визначається за 9.13.

9.8 Аеродинамічні коефіцієнти С_аеr визначаються за додатком І залежно від форми споруди або конструктивного елемента і можуть мати вигляд:

коефіцієнтів С_е, які слід враховувати при визначенні вітрового тиску, прикладеного нормально до зовнішніх поверхонь споруди або елемента і віднесеного до одиниці площі цієї поверхні;

коефіцієнтів тертя C_f, які слід враховувати при визначенні сил тертя, спрямованих по дотичній до зовнішньої поверхні споруди або будівлі і віднесених до площі її горизонтальної або вертикальної проекції;

коефіцієнтів С_i які слід враховувати при визначенні вітрового тиску, прикладеного нормально до внутрішніх поверхонь будівель з проникними огородженнями, з прорізами, що відчиняються або постійно відкриті;

коефіцієнтів лобового опору С_x, які слід враховувати для окремих елементів і конструкцій при визначенні тієї складової загального опору тіла, яка діє в напрямку вітрового потоку і віднесена до площі проекції тіла на площину, перпендикулярну до потоку;

коефіцієнтів поперечної сили С_у, які слід враховувати для окремих елементів і конструкцій при визначенні тієї складової загального опору тіла, яка діє перпендикулярно до вітрового потоку і віднесена до площини проекції тіла на площину потоку.

Аеродинамічні коефіцієнти С_аеr наведені в додатку І, де стрілками позначений напрямок вітру. Знак «плюс» біля коефіцієнта відповідає напрямку тиску вітру на поверхню, знак «мінус» - від поверхні. Проміжні значення коефіцієнтів слід визначати лінійною інтерполяцією.

У випадках, не передбачених додатком І (інші форми споруд, врахування при належному обґрунтуванні інших напрямків вітрового потоку або складових загального опору тіла в інших напрямках тощо), аеродинамічні коефіцієнти допускається приймати за довідковими та експериментальними даними або на основі результатів продувань моделей конструкцій в аеродинамічних трубах.

9.9 Коефіцієнт висоти споруди C_h враховує збільшення вітрового навантаження залежно від висоти споруди або її частини, що розглядається, над поверхнею землі (Z), типу навколишньої місцевості і визначається за табл. 9.01 для будівель і споруд, старший період власних коливань яких не перевищує 0,25 сек, і за табл. 9.02 для всіх інших будівель і споруд.

Проміжні значення коефіцієнта C_h слід визначати лінійною інтерполяцією.

Типи місцевості, що оточує будівлю чи споруду, визначаються для кожного розрахункового напрямку вітру окремо:

I - відкриті поверхні морів, озер, а також плоскі рівнини без перешкод, що піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менш як 3 км;

II - сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими спорудами, будинками і деревами;

III - приміські і промислові зони, протяжні лісові масиви;

IV - міські території, на яких принаймні 15% поверхні зайняті будівлями, що мають середню висоту понад 15 м.

При визначенні типу місцевості споруда вважається розташованою на місцевості даного типу для певного розрахункового напрямку вітру, якщо у цьому напрямку така місцевість є на відстані 30Z при повній висоті споруди Z<60 м або 2 км - при більшій висоті.

У випадку, якщо споруда розташована на межі місцевостей різних типів або є сумніви відносно вибору типу місцевості, слід приймати тип місцевості, що має більше значення коефіцієнта С_h.

Таблиця 9.01

Z (м)	Ch для типу місцевості
	І	ІІ	ІІІ	ІV
5	0,90	0,70	0,40	0,20
10	1,20	0,90	0,60	0,40
20	1,35	1,15	0,85	0,65
40	1,60	1,45	1,15	1,00
60	1,75	1,65	1,35	1,10
80	1,90	1,75	1,50	1,20
100	1,95	1,85	1,60	1,25
150	2,15	2,10	1,85	1,35
200	2,30	2,20	2,05	1,45

Таблиця 9.02

Z (м)	Ch для типу місцевості
	І	ІІ	ІІІ	ІV
5	1,40	1,20	0,90	0,60
10	1,80	1,50	1,20	1,00
20	1,95	1,85	1,55	1,40
40	2,25	2,20	2,00	1,95
60	2,45	2,45	2,25	2,25
80	2,65	2,60	2,45	2,50
100	2,70	2,70	2,60	2,70
150	2,95	3,00	2,90	3,10
200	3,10	3,15	3,20	3,40

9.10 Коефіцієнт географічної висоти С_аlt враховує висоту H (в кілометрах) розміщення будівельного об'єкта над рівнем моря і обчислюється за формулою

C_alt = 2H (H > 0,5 км); C_alt = 1 (H < 0,5 км). (9.4)

Формула (9.4) використовується для об'єктів, розташованих у гірській місцевості. При наявності результатів метеорологічних спостережень за вітром, проведених у зоні будівельного майданчика, характеристичне значення вітрового навантаження обчислюється шляхом статистичного оброблення результатів строкових замірів швидкостей вітру і при цьому приймається C_alt = 1.

9.11 Коефіцієнт рельєфу С_rеl враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного об'єкта і приймається таким, що дорівнює одиниці, за винятком випадків, коли об'єкт будівництва розташований на пагорбі або схилі.

Коефіцієнт рельєфу слід враховувати в тому випадку, коли споруда розташована на пагорбі або схилі на відстані від початку схилу не меншій, ніж половина довжини схилу або півтори висоти пагорба.

Коефіцієнт рельєфу С_rel визначається за формулами

;

;

. (9.5)

У формулах (9.5) позначено:

 - ухил з підвітряного боку;

S - коефіцієнт, що визначається за рис. 9.3 для схилів і за рис. 9.4 для пагорбів.

На рис. 9.3 і 9.4 позначено:

 - ухил H/L з підвітряного боку;

L_u - проекція довжини підвітряного схилу на горизонталь;

L_d - проекція довжини завітряного схилу на горизонталь;

H - висота пагорба або схилу;

X - відстань по горизонталі від споруди до вершини;

Z - відстань по вертикалі від поверхні землі до споруди;

L_e - ефективна довжина підвітряного схилу (L_e=L при 0,05<<0,3; L_e=3,3H при >0,3).

Коефіцієнт напрямку C_dir враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що дорівнює одиниці. Значення C_dir, що відрізняється від одиниці, допускається враховувати при спеціальному обґрунтуванні тільки для відкритої рівнинної місцевості та при наявності достатніх статистичних даних.

Коефіцієнт динамічності C_d враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду. Для будівель і споруд, старший період власних коливань яких не перевищує 0,25 сек, C_d = 1.

Для основних типів будівель і споруд, старший період власних коливань яких перевищує 0,25 сек, значення C_d визначаються графіками на рис. 9.5-9.10. Наведені на рисунках ширина і діаметр прийняті в перерізі, перпендикулярному до вітрового потоку. Проміжні значення C_d слід приймати за найближчою лівою кривою відповідного графіка.

У випадках, коли C_d >1,2, необхідно виконувати спеціальний динамічний розрахунок, за допомогою якого визначається вплив пульсаційної складової вітрового навантаження.

Значення C_d<1,0 враховують малу імовірність одночасного зростання пульсаційного тиску у всіх точках споруди.

Для перевірки міцності огороджувальних конструкцій, які зазнають безпосередньої дії вітру і мають площу менш як 36 м², слід приймати C_d 1,0.

9.14 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 9.1.

Рисунок 9.3. Коефіцієнт S для схилів



Рисунок 9.4. Коефіцієнт S для пагорбів

Рисунок 9.5. Коефіцієнт C_d для кам'яних будівель і будівель із залізобетонним каркасом

Рисунок 9.6. Коефіцієнт C_d для будівель із сталевим каркасом



Рисунок 9.7. Коефіцієнт С_d для будівель із сталебетонним каркасом

Рисунок 9.8. Коефіцієнт C_d для сталевих труб і апаратів колонного типу без футерівки

Рисунок 9.9. Коефіцієнт C_d для сталевих труб і апаратів колонного типу з футерівкою



Рисунок 9.10. Коефіцієнт C_d для залізобетонних труб

Таблиця 9.1

Т, років	5	10	15	25	40	50	70	100	150	200	300	500
	0,55	0,69	0,77	0,87	0,96	1,00	1,07	1,14	1,22	1,28	1,35	1,45

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому терміну експлуатації конструкції T_ef.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення вітрового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення вітрового навантаження обчислюється за формулою

T = T_efK_p, (9.6)

де К_р - коефіцієнт, визначений за табл. 9.2 залежно від імовірності Р.

Таблиця 9.2

Р	0,37	0,5	0,6	0,8	0,85	0,9	0,95	0,99
Kp	1,00	1,44	1,95	4,48	6,15	9,50	19,50	99,50

Проміжні значення коефіцієнта К_р слід визначати лінійною інтерполяцією.

9.15 Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження визначається за табл. 9.3 залежно від частки часу , протягом якої можуть порушуватися умови другого граничного стану.

Таблиця 9.3

	0,002	0,005	0,01	0,02	0,03	0,04	0,05	0,1
	0,42	0,33	0,27	0,21	0,18	0,16	0,14	0,09

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення приймається за нормами проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати = 0,02.

9.16 При розрахунку кріплень елементів огороджень до несучих конструкцій у кутах споруди і по зовнішньому контуру покриття слід враховувати місцевий від'ємний тиск вітру з аеродинамічним коефіцієнтом С_аеr = -2, розподілений вздовж поверхонь на ширині 1,5 м. (рис. 9.11).



Рисунок 9.11. Ділянки з підвищеним від'ємним тиском вітру

9.17 При проектуванні високих споруд, відносні розміри яких задовольняють умову h/d >7, необхідно додатково виконувати перевірочний розрахунок на вихрове збудження (вітровий резонанс); тут h - висота споруди, d - мінімальний розмір поперечного перерізу, розташованого на рівні 2/3h.

10. Ожеледно-вітрові навантаження

Ожеледно-вітрові навантаження слід враховувати при проектуванні повітряних ліній зв'язку, контактних мереж електрифікованого транспорту, антенно-щоглових пристроїв та інших подібних споруд.

Ожеледно-вітрові навантаження слід враховувати як сукупність ваги ожеледних відкладень і нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи.

Ожеледно-вітрові навантаження є епізодичними, для кожної складової яких (ожеледних відкладень і вітру) встановлено граничні розрахункові значення.

Граничне розрахункове значення ваги ожеледних відкладень визначається за формулою

, (10.1)

де  - коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень, що визначається згідно з 10.10;

С_е - характеристичне значення ваги ожеледних відкладень, що визначається за 10.5 для лінійного ожеледного навантаження і за 10.6 для поверхневого ожеледного навантаження.

10.5 Характеристичне значення лінійного розподіленого по довжині ожеледного навантаження (Н/м), для елементів кругового перерізу діаметром до 70 мм включно (проводів, тросів, відтяжок щогл, вант тощо) слід визначати за формулою

(10.2)

де b - товщина стінки ожеледі, мм, що визначається за табл. 10.1 з урахуванням вимог 10.7;

k - коефіцієнт, який враховує зміну товщини стінки ожеледі по висоті h і приймається за табл. 10.2;

d - діаметр проводу, троса, мм;

 - коефіцієнт, що враховує зміну товщини стінки ожеледі залежно від діаметра елементів кругового перерізу d і приймається за табл. 10.3;

 - густина льоду, яка приймається 0,9 г/см³;

g - прискорення вільного падіння, м/с².

Таблиця 10.1

Висота над поверхнею землі h, м	Товщина стінки ожеледі b, мм
	1-3 ожеледні райони	4-6 ожеледні райони та гірські місцевості
200	35	Приймається на підставі спеціальних обстежень
300	45	Приймається на підставі спеціальних обстежень
400	60	Приймається на підставі спеціальних обстежень

Таблиця 10.2

Висота над поверхнею землі h, м	5	10	20	30	50	70	100
Коефіцієнт k	0,8	1,0	1,2	1,4	1,6	1,8	2,0

Таблиця 10.3

Діаметр дроту, троса чи каната d, мм	5	12	20	30	50	70
Коефіцієнт	1,1	1,0	0,9	0,8	0,7	0,6

Примітки (до табл. 10.1-10.3):

Примітка 1. Проміжні значення величин слід визначати лінійною інтерполяцією.

Примітка 2. Товщину стінки ожеледі на підвішених горизонтальних елементах кругового перерізу (тросах, проводах, канатах) допускається приймати на висоті розташування їхнього приведеного центра ваги.

Примітка 3. Товщину стінки ожеледі на проводі діаметром до 10 мм слід приймати, як на проводі діаметром 10 мм.

Примітка 4. Для визначення ожеледного навантаження на горизонтальні елементи кругової циліндричної форми діаметром до 70 мм товщину стінки ожеледі, наведену в табл. 10.1, слід зменшувати на 10 %.

10.6 Граничне розрахункове значення поверхневого ожеледного навантаження (Па) на площинні елементи слід визначати за формулою

, (10.3)

де  - відношення площі поверхні елемента, що піддається обледенінню, до повної площі поверхні елемента. При відсутності даних спостережень допускається приймати таким, що дорівнює 0,6. Інші позначення такі самі, як у формулі (10.2).

10.7 Характеристичне значення товщини стінки ожеледі b (мм), яке перевищується в середньому один раз за 50 років, на елементах кругового перерізу діаметром 10 мм, розташованих на висоті 10 м над поверхнею землі, визначається залежно від ожеледного району по карті (рис. 10.1) або за додатком Ж.

Товщина стінки ожеледі b (мм) на висоті 200 м і вище приймається за табл. 10.1.

Для гірських районів Карпат і Криму, а також у дуже пересічених місцевостях (на вершинах гір і пагорбів, на перевалах, на високих насипах, у закритих гірських долинах, улоговинах, глибоких виїмках тощо) дані про товщину стінки ожеледі слід приймати на підставі спеціальних спостережень.

10.8 Граничне розрахункове значення нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи визначається за формулою

навантаження конструкція будівля споруда

, (10.5)

де  - коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи, що визначається згідно з 10.11.

10.9 Характеристичне значення нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи на висоті 10 м над поверхнею землі, яке перевищується один раз за 50 років (W_B), приймається залежно від вітрового району при ожеледі по карті (рис. 10.2) або за додатком Ж.

Для гірських районів Карпат і Криму дані про вітровий тиск при ожеледі необхідно приймати на підставі спеціальних спостережень.

Тиск вітру на вкриті ожеледдю елементи визначають за формулами (9.1) і (9.3) із заміною W₀ на W_B та приймаючи при цьому C_rel =1, C_dir =1 і С_d =1.

10.10 Коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Т, років	5	10	15	25	40	50	70	100	150	200	300	500
	0,46	0,63	0,72	0,84	0,95	1,00	1,08	1,16	1,25	1,32	1,42	1,53

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.11 Коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 10.5.

Таблиця 10.5

Т, років	5	10	15	25	40	50	70	100	150	200	300	500
	0,45	0,61	0,71	0,83	0,95	1,00	1,08	1,16	1,26	1,33	1,43	1,55

Середній період повторюваності Т визначається за 10.12.

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.12 Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому терміну експлуатації конструкції T_ef.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення ожеледно-вітрового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення ожеледно-вітрового навантаження обчислюється за формулою

T = T_ef K_p, (10.6)

де К_р - коефіцієнт, що визначається за табл. 10.6 залежно від імовірності Р.

Таблиця 10.6

Р	0,37	0,5	0,6	0,8	0,85	0,9	0,95	0,99
Kp	1,00	1,44	1,95	4,48	6,15	9,50	19,50	99,50

Проміжні значення коефіцієнта К_р слід визначати лінійною інтерполяцією.

При визначенні вітрових навантажень на елементи споруд, розташованих на висоті понад 100 м над поверхнею землі, діаметр обледенілих проводів і тросів, установлений з урахуванням товщини стінки ожеледі, наведеної в табл. 10.1, для ожеледно-вітрових районів 1-3 за рис. 10.1 та додатком Е необхідно множити на коефіцієнт, що дорівнює 1,5.

10.14 Температуру повітря при ожеледі незалежно від висоти споруд слід приймати в гірських районах з висотою: понад 1000 м - мінус 10 °С; для решти територій для споруд висотою до 100 м - мінус 5 °С, понад 100 м - мінус 10 °С.

11. Температурні кліматичні впливи

11.1 Температурні кліматичні впливи є змінними впливами, для яких встановлено три розрахункові значення:

граничне розрахункове значення;

експлуатаційне розрахункове значення;

квазіпостійне розрахункове значення.

Експлуатаційне розрахункове значення визначається за вказівками 11.2-11.7. Квазіпостійне розрахункове значення визначається за вказівками 11.2-11.7 при умові .

Граничне розрахункове значення визначається за вказівками 11.8.

У випадках, передбачених нормами проектування конструкцій, слід враховувати зміну в часі середньої температури і перепад температури по перерізу елемента.

Характеристичні значення змін середніх температур по перерізу елемента відповідно в теплу і холодну пору року слід визначати за формулами:

; (11.1)

(11.2)

де t_w, t_c - характеристичні значення середніх температур по перерізу елемента в теплу і холодну пору року, що приймаються відповідно до 11.4;

t_0w, t_0c - початкові температури в теплу і холодну пору року, що приймаються за 11.7.

11.4 Характеристичні значення середніх температур t_w і t_c і перепадів температур по перерізу елемента в теплу і холодну пору року для одношарових конструкцій слід визначати за табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Конструкції будівель	Будівлі і споруди на стадії експлуатації
	неопалювані будівлі (без технологічних джерел тепла) і відкриті споруди	опалювані будівлі	будівлі зі штучним кліматом чи з постійними технологічними джерелами тепла
Не захищені від впливу сонячної радіації (у тому числі зовнішні огороджувальні)
Захищені від впливу сонячної радіації (у тому числі внутрішні)
Позначення, прийняті в табл. 11.1: tew ,tec - середні добові температури зовнішнього повітря відповідно в теплу і холодну пору року, що приймаються відповідно до 11.5; tiw ,tic - температури внутрішнього повітря приміщень відповідно в теплу і холодну пору року, що приймаються згідно з 12.1.005 або за будівельним завданням на підставі технологічних рішень;  - прирости середніх по перерізу елемента температур і перепаду температур від добових коливань температури зовнішнього повітря, що приймаються за табл. 11.2;  - прирости середніх по перерізу елемента температур і перепаду температур від сонячної радіації, що приймаються відповідно до 11.6.

Для багатошарових конструкцій t_w, t_c, , визначаються розрахунком. Конструкції, виготовлені з декількох матеріалів, близьких за теплофізичними параметрами, допускається розглядати як одношарові.

При наявності вихідних даних про температуру конструкцій у стадії експлуатації будівель з постійними технологічними джерелами тепла значення t_w, t_c, , слід приймати на основі цих даних.

Таблиця 11.2

Конструкції будівель	Прирости температури , °С
Металеві	8	6	4
Залізобетонні, бетонні, армокам'яні і кам'яні завтовшки, см: до 15 від 15 до 39	8 6	6 4	4 6
понад 40	2	2	4

Для будівель і споруд у стадії зведення t_w, t_c, , визначаються, як для неопалюваних будинків на стадії їхньої експлуатації.

Середньодобові температури зовнішнього повітря в теплу t_ew і холодну t_ec пору року допускається приймати такими, що дорівнюють відповідно 28 °С і мінус 20 °С. В опалюваних виробничих будівлях на стадії експлуатації для конструкцій, захищених від впливу сонячної радіації, допускається приймати t_ew=22 °С.

Прирости і (°С) слід визначати за формулами:

, (11.3)

, (11.4)

де  - коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні конструкції, що приймається за СНиП ІІ-3-79*;

S_max - максимальне значення сумарної (прямої і розсіяної) сонячної радіації, Вт/м², що приймається за табл. 11.3;

k - коефіцієнт, що приймається за табл. 11.4;

k₁ - коефіцієнт, що приймається за табл. 11.5.

11.7 Початкову температуру, що відповідає замиканню конструкції або її частини в закінчену систему, у теплу t_0w і холодну t_0c пору року допускається приймати такою, що дорівнює t_0w=15 °С та t_0c= 0 °С.

Таблиця 11.3

Максимальне значення сумарної (прямої і розсіяної) сонячної радіації (Вт/м2) на поверхню:
горизонтальну	вертикальну, орієнтовану на південь	вертикальну, орієнтовану на захід або схід
890	540	780

Таблиця 11.4

Вигляд і орієнтація поверхні (поверхонь)	Коефіцієнт k
Горизонтальна	1,0
Вертикальні, орієнтовані на: південь захід схід	1,0 0,9 0,7

Таблиця 11.5

Конструкції будівель	Коефіцієнт k1
Металеві	0,7
Залізобетонні, бетонні, армокам'яні і кам'яні завтовшки, см: до 15 від 15 до 39 понад 40	0,6 0,4 0,3

При наявності даних про календарний термін замикання конструкції, порядок виконання робіт тощо початкову температуру допускається уточнювати згідно з цими даними.

Коефіцієнт надійності за навантаженням для граничних значень температурних кліматичних впливів і слід приймати таким, що дорівнює 1,1.

Коефіцієнти надійності за навантаженням для експлуатаційного і квазіпостійного температурних кліматичних впливів і слід приймати таким, що дорівнює 1,0.

12. Інші навантаження і впливи

У необхідних випадках, що передбачаються нормативними документами або встановлюються залежно від умов зведення та експлуатації споруд, слід враховувати інші навантаження, не включені в ці норми (спеціальні технологічні навантаження; впливи зволоження і усадок; вітрові впливи, що викликають аеродинамічно нестійкі коливання типу галопування, бафтингу).

Додаток 1

Нормативні посилання

ГОСТ 25546 Крани вантажопідйомні. Режими роботи (Краны грузоподъемные. Режимы работы)

ГОСТ 27751 Надійність будівельних конструкцій і основ. Основні положення з розрахунку (Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету)

СНиП ІІ-3-79* Будівельна теплотехніка (Строительная теплотехника)

Додаток 2

Пояснення основних понять. Позначення

Довговічність - властивість об'єкта виконувати необхідні функції до моменту настання граничного стану при встановленій системі обслуговування і ремонту.

Навантажувальний ефект (згідно з ГОСТ 27751) - зусилля, напруження, деформації, розкриття тріщин, що викликані силовими впливами.

Граничний стан (згідно з ГОСТ 27751) - стан, при якому конструкція, основа (будівля чи споруда в цілому) перестають задовольняти заданим експлуатаційним вимогам чи вимогам при виконанні робіт (зведенні).

Розрахункова ситуація - враховуваний при розрахунку комплекс умов, що визначає розрахункові вимоги до конструкцій. Розрахункова ситуація характеризується розрахунковою схемою конструкції, видами навантажень, значеннями коефіцієнтів умов роботи і коефіцієнтами надійності, переліком граничних станів, які слід розглядати у даній ситуації.

Силовий вплив (згідно з ГОСТ 27751) - вплив, під яким розуміються як безпосередні силові впливи від навантажень, так і впливи від зміщення опор, зміни температури, усадки та інших подібних явищ, що викликають реактивні сили.

Основне навантаження - навантаження, яке з'являється як результат природних явищ або людської діяльності.

Постійне навантаження (постійне навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) - навантаження, яке діє практично не змінюючись протягом терміну служби споруди і для якого можна нехтувати зміною його значення у часі щодо середнього.

Змінне навантаження (тимчасове навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) - навантаження, для якого не можна нехтувати зміною його значення у часі щодо середнього.

Тривале навантаження (тривале навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) - змінне навантаження, тривалість дії якого може наближатися до встановленого терміну експлуатації конструкції T_ef.

Короткочасне навантаження (короткочасне навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) - змінне навантаження, яке реалізується багато разів протягом терміну служби споруди і для якого тривалість дії набагато менша від T_ef.

Епізодичне навантаження (особливе навантаження за 1.4 СНиП 2.01.07-85) - навантаження, яке реалізується надзвичайно рідко (один чи декілька разів протягом терміну служби споруди) і тривалість дії якого обмежується в часі коротким терміном. Як правило, епізодичними є аварійні навантаження і впливи.

Характеристичне значення навантаження (нормативне навантаження з повним значенням за 1.2 СНиП 2.01.07-85) - основне значення навантаження, що встановлено в цих нормах.

Граничне розрахункове значення навантаження (розрахункове навантаження за 1.3а СНиП 2.01.07-85) - значення навантаження, що відповідає екстремальній ситуації, яка може виникнути не більш як один раз протягом терміну експлуатації конструкції, та використовується для перевірки граничних станів першої групи, вихід за межі яких еквівалентний повній втраті працездатності конструкції.

Експлуатаційне розрахункове значення навантаження (розрахункове навантаження за 1.3в СНиП 2.01.07-85) - значення навантаження, що характеризує умови нормальної експлуатації конструкції. Як правило, експлуатаційне розрахункове значення використовується для перевірки граничних станів другої групи, пов'язаних з труднощами нормальної експлуатації (виникнення неприпустимих переміщень конструкції, неприпустима вібрація та неприпустимо велике розкриття тріщин у залізобетонних конструкціях тощо).

Циклічне розрахункове значення навантаження - значення навантаження, яке використовується для розрахунків конструкцій на витривалість і визначається як гармонійний процес, еквівалентний за результуючою дією на конструкцію реальному випадковому процесу змінного навантаження.

Квазіпостійне розрахункове значення навантаження (нормативне навантаження з пониженим значенням за 1.2 СНиП 2.01.07-85) - розрахункове значення навантаження, яке використовується для врахування реологічних процесів, що відбуваються під дією змінних навантажень, і визначається як рівень такого постійного впливу, що еквівалентний за результуючою дією до фактичного випадкового процесу навантаження.

Основні сполучення навантажень (основні сполучення за 1.11а СНиП 2.01.07-85) - сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в стабільних і в перехідних розрахункових ситуаціях.

Аварійні сполучення навантажень (особливі сполучення за 1.11б СНиП 2.01.07-85) -сполучення навантажень або відповідних їм зусиль і/або переміщень для перевірки конструкцій в аварійних розрахункових ситуаціях.

Встановлений термін експлуатації конструкції T_еf - розрахунковий термін функціонування об'єкта, що визначається під час проектування.

Періодичність перевищення вимог жорсткості Т_n - термін, протягом якого в середньому один раз можна порушити умови другого граничного стану.

Коефіцієнт  - відносний час, протягом якого можуть бути порушені вимоги другого граничного стану. Наприклад, для деяких об'єктів протягом 2% від часу експлуатації може бути допущено перевищення прогинів, які нормуються з технологічних міркувань.

Додаток 3

Приблизні терміни експлуатації будівель і споруд (у роках)

Будівлі:
житлові і громадські	100
виробничі і допоміжні	60
складські	60
сільськогосподарські	50
мобільні збірно-розбірні	20
мобільні контейнерні	15
Інженерні споруди:
резервуари для води	80
резервуари для нафти і нафтопродуктів	40
резервуари для хімічної промисловості	30
башти і щогли	40
димові труби	30
крани-перевантажувачі	25
мостові і козлові крани	20

Примітка. Наведені значення не призначені для нарахування амортизаційних відрахувань або для інших цілей, що відрізняються від оцінки надійності.

Додаток 4

Мостові та підвісні крани різних груп (приблизний перелік)

Крани	Умови використання	Групи режимів роботи
Ручні усіх видів	Будь-які	1К-3К
3 привідними підвісними талями, у тому числі з навісними захватами	Ремонтні і перевантажувальні роботи обмеженої інтенсивності
3 лебідочними вантажними візками, у тому числі з навісними захватами	Машинні зали електростанцій, монтажні роботи, перевантажувальні роботи обмеженої інтенсивності
3 лебідочними вантажними візками, у тому числі з навісними захватами	Перевантажувальні роботи середньої інтенсивності, технологічні роботи в механічних цехах, склади готових виробів підприємств будівельних матеріалів, склади металозбуту	4К-6К
3 грейферами двоканатного типу, магнітно-грейферні	Змішані склади, робота з різноманітними вантажами
Магнітні	Склади напівфабрикатів, робота з різноманітними вантажами
Гартівні, кувальні, штирьові, ливарні	Цехи металургійних підприємств	7К
3 грейферами двоканатного типу, магнітно-грейферні	Склади насипних вантажів і металобрухту з однорідними вантажами (при роботі в одну чи дві зміни)
3 лебідочними вантажними візками, у тому числі з навісними захватами	Технологічні крани при цілодобовій роботі
Траверсні, мульдогрейферні, мульдозавальні, для роздягання зливків, копрові, вагранкові, колодязні	Цехи металургійних підприємств	8К
Магнітні	Цехи і склади металургійних підприємств, великі металобази з однорідними вантажами
3 грейферами двоканатного типу, магнітно-грейферні	Склади насипних вантажів і металобрухту з однорідними вантажами (при цілодобовій роботі)

Додаток 5

Навантаження від удару крана об тупиковий упор

Нормативне значення горизонтального навантаження F, кН, спрямованого уздовж кранової колії і викликане ударом крана об тупиковий упор, слід визначати за формулою

,

де  - швидкість пересування крана в момент удару, прийнята такою, що дорівнює половині номінальної, м/с;

f - можливе найбільше осідання буфера, прийняте 0,1 м для кранів із гнучким підвісом вантажу вантажопідйомністю не більш як 50 т груп режимів роботи 1К-7К і 0,2 м - в інших випадках;

т - приведена маса крана, що визначається за формулою

,

тут т_b - маса моста крана, т;

m_c - маса візка, т;

m_q - вантажопідйомність крана, т;

k - коефіцієнт;

k = 0 - для кранів із гнучким підвісом;

k = 1 - для кранів із жорстким підвісом вантажу;

l - проліт крана, м;

l₁ - наближення візка, м.

Розрахункове значення розглядуваного навантаження з урахуванням коефіцієнта надійності за навантаженням (див. 4.8) приймається не більшим від граничних значень, наведених у таблиці:

Крани	Граничні значення навантажень F, кН (тс)
Підвісні (ручні й електричні) і мостові ручні	10 (1)
Електричні мостові:
загального призначення груп режимів роботи 1К-3К	50 (5)
загального призначення і спеціальні груп режимів роботи 4К-7К, а також ливарні	150 (15)
спеціальної групи режимів роботи 8К з підвісом вантажу:
гнучким	250 (25)
жорстким	500 (50)

Додаток 6

Характеристичні значення навантажень і впливів для міст України

w₀ - вітрове навантаження (в паскалях)

S₀ - снігове навантаження (в паскалях)

В - товщина стінки ожеледі (в мм)

W_B - вітрове навантаження при ожеледі (в паскалях)

Міста обласного підпорядкування	W0 (Па)	S0 (Па)	b (мм)	WB (Па)
Київ	370	1550	19	160
Севастополь	460	770	13	250
АР Крим
Сімферополь	460	820	15	210
Алушта	450	860	15	160
Джанкой	480	850	16	200
Євпаторія	490	730	15	250
Керч	540	920	16	310
Красноперекопськ	510	780	16	260
Саки	480	760	15	230
Армянськ	510	780	16	260
Феодосія	500	1000	14	240
Судак	470	940	15	160
Ялта	470	830	13	180
Вінницька область
Вінниця	470	1360	17	220
Жмеринка	480	1360	19	240
Могилів-Подільський	470	1280	19	210
Хмільник	450	1390	18	210
Волинська область
Луцьк	480	1240	17	210
Володимир-Волинський	500	1200	17	160
Ковель	460	1200	13	160
Нововолинськ	500	1240	15	170
Дніпропетровська область
Дніпропетровськ	470	1340	19	260
Вільногірськ	440	1190	19	220
Дніпродзержинськ	470	1280	19	230
Жовті Води	440	1170	19	260
Кривий Ріг	440	1110	19	260
Марганець	460	1040	18	260
Нікополь	460	1020	17	260
Новомосковськ	470	1390	19	260
Орджонікідзе	460	1030	18	260
Павлоград	480	1390	17	260
Первомайськ	500	1380	19	260
Синельникове	480	1350	19	260
Тернівка	490	1390	18	260
Донецька область
Донецьк	500	1500	22	260
Авдіївка	490	1450	22	230
Артемівськ	480	1380	22	210
Горлівка	500	1500	22	210
Дебальцеве	500	1440	26	210
Дзержинськ	500	1480	22	240
Димитров	480	1420	19	210
Добропілля	480	1410	19	210
Докучаївськ	500	1520	23	300
Єнакієве	500	1470	24	240
Жданівка	500	1160	19	250
Маріуполь	600	1380	28	350
Кіровське	500	1490	25	240
Костянтинівка	480	1400	21	210
Краматорськ	470	1400	21	210
Красноармійськ	480	1410	19	230
Красний Лиман	460	1390	21	210
Макіївка	500	1490	23	240
Селідове	490	1420	20	250
Слав'янськ	460	1400	21	210
Сніжне	490	1510	28	220
Торез	490	1520	27	220
Вугледар	500	1450	22	300
Харцизьк	500	1500	23	250
Шахтарськ	500	1500	25	240
Ясинувата	500	1470	22	250
Житомирська область
Житомир	460	1460	16	200
Бердичів	460	1410	16	200
Коростень	480	1450	16	220
Новоград-Волинський	470	1380	22	220
Закарпатська область
Ужгород	370	1340	11	150
Мукачеве	370	1490	12	110
Запорізька область
Запоріжжя	460	1110	19	260
Бердянськ	520	1120	26	270
Мелітополь	520	1050	22	340
Токмак	490	1070	19	260
Івано-Франківська область
Івано-Франківськ	500	1410	21	170
Болехів	550	1520	17	170
Калуш	530	1440	19	180
Коломия	490	1400	22	160
Яремча	470	1530	19	180
Київська область
Біла Церква	390	1520	16	170
Березань	390	1580	19	190
Бориспіль	380	1570	19	160
Бровари	380	1580	19	160
Васильків	380	1530	16	160
Ірпінь	390	1560	19	160
Переяслав-Хмел ьницький	390	1560	18	200
Прип'ять	450	1590	19	190
Фастів	380	1510	16	190
Ржищів	390	1540	18	190
Славутич	430	1600	18	190
Кіровоградська область
Кіровоград	410	1230	22	210
Олександрія	430	1250	21	240
Знам'янка	420	1320	22	210
Світловодськ	430	1310	18	210
Луганська область
Луганськ	460	1350	28	230
Антрацит	490	1460	30	240
Брянка	480	1410	25	230
Кіровськ	480	1400	23	220
Алчевськ	480	1410	22	230
Краснодон	470	1410	29	230
Красний Луч	490	1470	29	230
Лисичанськ	460	1370	21	210
Первомайськ	480	1400	23	220
Ровеньки	480	1450	31	260
Рубіжне	450	1370	21	180
Свердловськ	480	1450	32	270
Сєверодонецьк	460	1370	22	210
Стаханов	480	1400	24	220
Львівська область
Львів	520	1310	15	240
Борислав	540	1500	16	180
Дрогобич	560	1440	16	190
Самбір	530	1400	16	190
Стрий	550	1420	16	180
Трускавець	550	1490	16	180
Червоноград	510	1260	16	230
Миколаївська область
Миколаїв	470	870	22	260
Вознесенськ	450	990	22	270
Очаків	490	830	22	260
Первомайськ	410	1200	22	260
Южноукраїнськ	430	1090	22	260
Одеська область
Одеса	460	880	28	330
Білгород-Дністровський	470	890	27	330
Ізмаїл	500	1100	23	310
Іллічівськ	480	880	28	330
Котовськ	450	1170	23	270
Южний	490	870	24	310
Полтавська область
Полтава	470	1450	19	250
Комсомольськ	430	1280	18	240
Кременчук	430	1300	18	230
Лубни	410	1600	16	250
Миргород	420	1540	17	240
Рівненська область
Рівне	520	1320	18	240
Дубно	530	1270	17	250
Кузнецовськ	460	1260	13	200
Острог	520	1320	17	250
Сумська область
Суми	420	1670	16	250
Охтирка	450	1600	17	240
Глухів	390	1770	17	230
Конотоп	360	1740	15	220
Лебедин	430	1640	18	220
Ромни	380	1730	19	230
Шостка	390	1790	16	220
Тернопільська область
Тернопіль	520	1390	17	230
Харківська область
Харків	430	1600	14	230
Ізюм	430	1460	19	210
Куп'янськ	450	1460	19	210
Лозова	480	1490	19	230
Люботин	450	1570	15	250
Первомайський	450	1510	18	230
Чугуїв	430	1600	15	220
Херсонська область
Херсон	480	760	19	290
Каховка	460	840	19	320
Нова Каховка	450	820	19	320
Хмельницька область
Хмельницький	500	1340	19	230
Кам'янець-Подільський	460	1270	19	210
Нетішин	520	1330	18	210
Славута	510	1350	18	210
Шепетівка	500	1370	19	210
Черкаська область
Черкаси	420	1520	18	220
Ватутіне	410	1420	19	210
Канів	410	1540	15	210
Золотоноша	410	1560	18	210
Сміла	420	1480	18	210
Умань	440	1440	19	210
Чернівецька область
Чернівці	500	1320	22	210
Чернігівська область
Чернігів	410	1720	16	160
Ніжин	370	1690	15	180
Прилуки	370	1640	19	210

Додаток 7

Схеми снігових навантажень і коефіцієнти

Схема 1. Будинки з односхилими та двосхилими покриттями

Варіанти 2 і 3 слід враховувати для будинків із двосхилими покриттями (профіль б), при цьому варіант 2 - при , а варіант 3 - при тільки при наявності ходових містків або аераційних пристроїв по гребеню покрівлі.

Схема 2. Будинки зі склепінчастими та близькими до них за обрисом покриттями

де  - кут нахилу покриття, град

Схема 2'. Покриття у вигляді стрілчастих арок

Варіант 1 застосовується для будівель без ходового містка. Варіант 2 застосовується для будівель з ходовим містком.

При холодній покрівлі і холодному режимі всередині будівлі (-t °С): =1,35; =1,75.

При холодній покрівлі і теплому режимі в будівлі (+t °С): =2,1; =2,2.

При 20° необхідно використовувати схему 1б, приймаючи L = L₁.

Схема 3. Будівлі з поздовжніми ліхтарями, закритими зверху

=0,8

але не більш як

4,0 - для ферм і балок при нормативному значенні ваги покриття 1,5 кПа і менше;

2,5 - для ферм і балок при нормативному значенні ваги покриття понад 1,5 кПа;

2,0 - для залізобетонних плит покриття прольотом 6 м і менше і для сталевого профільованого настилу;

2,5 - для залізобетонних плит прольотом більш як 6 м, а також для прогонів незалежно від прольоту;

b₁ = h₁ але не більш як b.

При визначенні навантаження біля торця ліхтаря для зони В значення коефіцієнта в обох варіантах слід приймати таким, що дорівнює 1,0.

Примітки:

Схеми варіантів 1 і 2 слід застосовувати також для двосхилих і склепінчастих покриттів дво-трипролітних будівель з ліхтарями в середній частині будівель.

Вплив вітровідбійних щитів на розподіл снігового навантаження біля ліхтарів не враховувати.

Для плоских схилів при b>48 м слід враховувати місцеве підвищене навантаження біля ліхтаря, як біля перепадів (див. схему 8).

Схема 3'. Будівлі з поздовжніми ліхтарями, відкритими зверху

Значення b (b₁, b₂) і т слід визначати згідно з вказівками до схеми 8; проліт L приймається таким, що дорівнює відстані між верхніми кромками ліхтарів.

Схема 4. Шедові покриття

Схеми слід застосовувати для шедових покриттів, у тому числі з похилим заскленням і склепінчастим обрисом покрівлі.

Схема 5. Дво- і багатопролітні будівлі з двосхилими покриттями

Варіант 2 слід враховувати при .

Схема 6. Дво- і багатопролітні будівлі зі склепінчастими і близькими до них за обрисами покриттями

Варіант 2 слід враховувати при f/L > 0,1.

Для залізобетонних плит покриттів значення коефіцієнтів слід приймати не більш як 1,4

Схема 7. Дво- і багатопролітні будівлі з двосхилими і склепінчастими покриттями з поздовжнім ліхтарем

Коефіцієнт слід приймати для прольотів з ліхтарем відповідно до варіантів 1 і 2 схеми 3, для прольотів без ліхтаря - з варіантами 1 і 2 схем 5 і 6.

Для плоских двосхилих () і склепінчастих (f/L<0,1) покриттів при L₁> 48 м слід враховувати місцеве підвищене навантаження, як біля перепадів (див. схему 8).

Схема 8. Будівлі з перепадом висоти

Снігове навантаження на верхнє покриття слід приймати у відповідності зі схемами 1-7, а на нижнє - у двох варіантах: за схемами 1-7 і схемою 8 (для будівель - профіль "а", для навісів - профіль "б").

Коефіцієнт слід приймати таким, що дорівнює

,

де h - висота перепаду, м, яка відлічується від карниза верхнього покриття до покрівлі нижнього і при значенні більш як 8 м приймається при визначенні такою, що дорівнює 8 м;

,  - довжини верхньої () і нижньої () ділянок покриття, з яких переноситься сніг у зону перепаду висот, м; їх слід приймати:

для покриттів без поздовжніх ліхтарів чи з поперечними ліхтарями -

=L₂ ,=L₂ ;

для покриттів з поздовжніми ліхтарями - ; (при цьому і слід приймати не менш ніж 0);

т₁, т₂ - частки снігу, що переносяться вітром до перепаду висот; їхні значення для верхнього (т₁) і нижнього (m₂) покриттів слід приймати залежно від їхнього профілю: 0,4 - для плоского покриття з , склепінчастого з f/L 1/8; 0,3 - для плоского покриття з , склепінчастого f/L>l/8 і покрівель з поперечними ліхтарями. Для понижених покриттів завширшки a < 21 м значення т₂ слід приймати: m₂=0,5 k₁ k₂ k₃, але не менш ніж 0,1, де ; (при зворотному ухилі, показаному на рисунку пунктиром, k₂ = 1); , але не менш ніж 0,3 (а - в м; ,  - в град).

Довжину зони підвищених сніговідкладень b слід приймати такою, що дорівнює:

при але не більш як 16 м;

при, але не більш ніж 5h і не більш як 16 м.

Коефіцієнти , прийняті для розрахунків (показані на схемах для двох варіантів), не повинні перевищувати:

(де h - в м; S₀ - в кПа);

4 - якщо нижнє покриття є покриттям будівлі; 6 - якщо нижня покрівля є навісом.

Коефіцієнт слід приймати: = 1 - 2 m₂.

Примітки:

1. При d₁ (d₂) >12 м значення для ділянки перепаду довжиною d₁ (d₂) слід визначати без урахування впливу ліхтарів на підвищеному (пониженому) покритті.