Геохімія флюїдів: інноваційне вирішення фундаментальної проблеми

1,977 362 100 * 1012 м3 / 2,5 * 1010 = 79,09 років українські сім'ї були б забезпечені цим природним газом. А якщо врахувати, що більшість українських сімей протягом календарного року споживає менш ніж 1 000,0 м3 природного газу, то ця цифра була б значно більшою!, навіть у випадках споживання газу європейської якості - теплотворності.

2015 року нам, споживачам, природний газ постачали по 3,4 грн/м3 за курсу 24,0 грн/дол. 3,4 грн * 1,977 362 100 * 1012 м3 = 6,723 031 100 * 1012 грн. 6,723 031 100 * 1012 : 24,0 = 0,280 126 200 * 1012 = 280,126 200 000 * 109 $. 280,126 200 000 * 109 $ : 4,512 437 * 109 = 62,07 8 694 раза більше доларів ми, споживачі, повернули державі? Де ділися 16,478^018 * 109 м3 природного газу за тиску 59,5 бара та 275,613 763 * 109 $ (двісті сімдесят п'ять мільярдів шістсот тринадцять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі доларів США (280,126 200 000 * 109 $ - 4,512 437 * 109 $), сплачених споживачами за природний газ?

Теоретичними й експериментальними дослідженнями стверджено (Сворень, 2019а), що природний метан у надрах Землі синтезувався за одним і тим самим механізмом в абіогенних високотермобарних глибинних процесах, лише з дещо відмінним ізотопним складом Карбону, і після міграції в земну кору нагромаджувався у вигляді покладів-родовищ нафти і газу, газовуглепо- родних масивах, «сланцевих» теригенних товщах тощо. Виходячи з цих передумов, пошуки родовищ-покладів вуглеводнів необхідно проводити відповідно до розроблених «нової технології визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі», «фізико-хімічної моделі синтезу вуглеводнів і способу геохімічного пошуку їхніх покладів», «нової теорії синтезу і генезису вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм».

Також отриманими результатами стверджено (Сворень, 2017а), що планета Земля побудована в різні часи з двох відмінних за походженнями вуг- лецевмісних утворень-порід: 1 - розплавної частини, яку названо астеносферою, та 2 - літосфери Землі, яка в часі пізніше окутала астеносферу, які разом і створили нашу планету з нинішніми параметрами на орбіті та сприятливими умовами для життя на ній.

Отже, фундаментальні і прикладні дані з геохімії флюїдів мінералоутворювального середовища, отримані упродовж періоду становлення і розвитку відділу геохімії глибинних флюїдів в ІГГГК НАН України, дають підставу стверджувати про важливість їхнього внеску у фундаментальну науку - геохімію, що дало нам можливість встановити невідомі раніше, але об'єктивно існуючі закономірності, властивості та явища матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання процесів мінералонафтидогенезу та умов формування родовищ вуглеводнів у літосфері Землі.

Література

1. Давиденко, М.М., & Сворень, Й.М. (1994). Спосіб локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 3, 27.

2. Наумко, І.М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів. Наумко, І.М., Бекеша, С.М., & Сворень, Й.М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв'язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доповіді Національної академії наук України, 8, 117-120.

3. Наумко, І.М., & Калюжний, В.А. (2001). Підсумки та перспективи досліджень термобарометри і геохімії палеофлюїдів літосфери (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 162-175.

4. Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., & Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50(2), 22-30.

5. Наумко, І., Павлюк, М., & Побережський, А. (2020). Геохімія і термобарометрія мінералоутворювальних флюїдів та термобарогеохімія евапоритів - всесвітньо відомі наукові школи. Геологія і геохімія горючих копалин, 7(182), 62-75. https:// doi.org/10.15407/ggcm2020.01.062.

6. Наумко, І.М., & Сворень, Й.М. (2008). Про шляхи втілення глибинного високотемпературного флюїду у земну кору. Доповіді Національної академії наук України, 9, 112-114.

7. Павлишин, В.І., Бондаренко, С.М., Брик, О.Б., Возняк, Д.К., Єльченко, К.О., Калініченко, А.М., Квасниця, В.М., Кульчицька, Г.О., Лупашко, Т.М., Наумко, І.М., Семененко, В.П., Таран, М.М., Таращан, А.М., Хоменко, В.М., & Черниш, Д.С. (2018). Мінералогія у Національній академії наук України (до 100-річчя НАН України). Мінералогічний журнал, 40(3), 3-22. https://doi.org/10.15407/ mineraljoumal.40.03.003.

8. Сворень, Й.М. (1974). Устройство для очистки содержимого включений твердых материалов (Авторское свидетельство СССР № 454446). Бюллетень, 47.

9. Сворень, И.М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлечения, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

10. Сворень, Й.М. (1992). Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів. У Тектогенез і нафтогазоносність надр України: тези доповідей наукової наради (20-22 жовтня 1992 р.) (с. 143-145). Львів.

11. Сворень, Й.М. (2008). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: природа вугільного метану. Уголь Украины, 8(620), 42-46.

12. Сворень, Й. (2011а). Надра Землі - природний фізико-хімічний реактор: ізотопи вуглецю про походження планети Земля. Геологія і геохімія горючих копалин, 7-2(154-155), 158-159.

13. Сворень, Й. (2011б). Надра Землі - природний фізико-хімічний реактор: природа землетрусу. Геологія і геохімія горючих копалин, 7-2(154-155), 160-162.

14. Сворень, Й. (2017а). Надра Землі - природний фізико-хімічний реактор: природний вуглеводневий феномен. Геологія і геохімія горючих копалин, 7-2(170-171), 157-160.

15. Сворень, Й. (2017б). Явище утворення природних вуглеметанів під дією абіогенного метановмістного високотермобарного глибинного флюїду. У Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (Київ, 6-8 вересня 2017 р.) (с. 225-229). Київ.

16. Сворень, Й. (2019а). Надра Землі - природний фізико-хімічний реактор: пошук природного метану - фундаментальна наука чи технічна проблема? Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 104-115. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.104.

17. Сворень, Й. (2019б). Про новий підхід до визначення теплотворності природного газу, який постачають споживачам та його кубометробарометрію. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 84-89. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.084

18. Сворень, Й. (2020а). Надра Землі - природний фізико-хімічний реактор: природа води нафтових і газових родовищ. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 08-09 грудня 2020 р.) (с. 158-160).

19. Сворень, Й. (20206). Про значення кубометробарометрії природного газу, який постачають споживачам. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 08-09 грудня 2020 р.) (с. 91-94).

20. Сворень, Й.М., & Давиденко, М.М. (1994). Спосіб визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 4.

21. Сворень, Й.М., Давиденко, М.М., Гаєвський, В.Г., Крупський, Ю.З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометри і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій (новий науковий напрямок в геології). Геологія і геохімія горючих копалин, 3-4(88-89), 54-63.

22. Сворень, Й.М., & Наумко, І.М. (2000). Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів. У Нафта і газ України-2000: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (Івано-Франківськ, 31 жовтня-3 листопада 2000 р.) (Т. 1, с. 108). Івано-Франківськ: Факел.

23. Сворень, Й.М., & Наумко, І.М. (2006а). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді Національної академії наук України, 2, 111-116.

24. Сворень, Й.М., & Наумко, І.М. (2006б). Роль різних форм водню та вуглецю в природних процесах: новий погляд на походження вуглеводнів. Доповіді Національної академії наук України, 1, 131-134.

25. Svoren', J.M. (2020a). Subsoil Natural Physico-Chemical Reactor: Regularity of Natural Processes of Synthesis of Perfect Diamond Crystals. Journal of Geological Resource and Engineering, 8, 133-136. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.04.005.

26. Svoren', J.M. (2020b). Various Chemical Properties of Carbon Isotopes in Natural Synthesis of Different Compounds. Journal of Geological Resource and Engineering, 8, 20-23. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.01.002.

27. Svoren', J.M. (2021). Subsoil Natural Physico-chemical Reactor: The Property of Deep Abiogenic Methane-Containing High-Thermobaric Fluid to Form Coal Seams. Journal of Geological Resource and Engineering, 9, 25-28. https://doi.org/10.17265/2328- 2193/2021.01.003.

Размещено на Allbest.ru