Загальна та неорганічна хімія

Приклади розв'язування задач

Приклад 1. Як зміниться швидкість реакції: 2NO(г) + О2(г) = 2NО2(г), якщо зменшити об'єм посудини, у якій проходить реакція, в 3 рази?

Розв'язування: Початкова швидкість прямої реакції виражається рівнянням:

V=k[NO]2[O2]

При зменшенні об'єму концентрація кожної з реагуючих речовин збільшиться у 3 рази. Отже, V=k1(3[NО]2)(3[О2]) = 27k1[NО2] [О2].

Порівнюючи вирази для V та V,, бачимо, що швидкість реакції збільшиться у 27 разів.

Приклад 2. Обчислити, у скільки разів збільшиться швидкість реакції, яка відбувається в газовій фазі, при підвищенні температури від 30 до 70°С, якщо температурний коефіцієнт реакції дорівнює 2.

Розв'язування. За правилом Вант-Гоффа:

, звідки

Отже, швидкість реакції при 70°С більша від швидкості реакції при 30°С у 16 разів.

Приклад 3. Обчислити рівноважні концентрації водню та йоду, якщо відомо, що їх початкові концентрації складали по 0,02 моль/л, а рівноважна концентрація НІ -- 0,03 моль/л. Обчислити константу рівноваги.

Розв'язування: Із рівняння реакції: H2(r) + І2(г) = 2НІ(г) видно, що з 1 моль Н2 або І2 утворюється 2 моль НІ. Звідси:

1 моль Н2 (І2) -- 2 моль НІ

х -- 0,03 моль, X =1*0,03/2 = 0,015

Отже: [Н2]р = [І2]р = 0,02-0,015 = 0,005 моль/л.

Константа рівноваги:

Приклад 4. У системі СО(г) + Сl2(г) = СОСl2(г) рівноважні концентрації речовин [Сl2]p = 0,3 моль/л, [СО]p = 0,2 моль/л, [СОСl2]p = 1,2 моль/л. Обчислити константу рівноваги і початкові концентрації Сl2 і CO.

Розв'язування: Константа рівноваги:

Оскільки за рівнянням реакції з 1 моль CO або СІ2 утворюється 1 моль СОСІ2, то [СО]о = 1,2 + 0,2 = 1,4 моль/л; а [СІ2]o = 1,2 + 0,3 = 1,5 моль/л.

Контрольні питання

У стані рівноваги в системі:

N2(r) + 3H2(г) = 2NH3(r); ДН°х.р. = -92,4 кДж, концентрації речовин дорівнюють: [N2]p = 3 моль/л; [Н2]р = 9 моль/л; [NH3]p = 4 моль/л. Визначити: а) початкові концентрації Н2 і N2; б) у якому напрямку зміститься рівновага, якщо зменшити об'єм посудини, у якій проходить реакція, або збільшити температуру.

Відповідь: a) [N2]о = 5 моль/л; [Н2]о = 15 моль/л; б) вправо; вліво.

Реакція відбувається за рівнянням: N2(г) + О2(г) = 2NO(r). Концентрації вихідних речовин:

[N2]о = 0,049 моль/л; [О2]о = 0,01 моль/л. Обчислити концентрації цих речовин па момент, коли [NO] = 0,005 моль/л.

Відповідь: [N2]p = 0,0465 моль/л; [Н2]р = 0,0072 моль/л .

Реакція між речовинами А і В описується рівнянням:

А + 2В = С. Початкові (вихідні) концентрації становлять:

[А]0=0,3 моль/л; [В0]=0,5 моль/л. Константа швидкості реакції дорівнює 0,4. Знайти початкову швидкість реакції і швидкість реакції на момент, коли концентрація речовини А зменшиться на 0,1 моль/л.

Відповідь: V0 = 0,03; V1 = 0,0072.

Константа швидкості реакції розкладу N2О, яка відбувається за рівнянням: 2N20(г) = 2N2(г) + О2(г), дорівнює 5*10-4. Початкова концентрація [N2O]0=6 моль/л. Знайти початкову швидкість реакції і її швидкість, коли розкладеться 50% N20.

Відповідь: V0 = 1,8*102; V1 = 4,5*103.

Реакція відбувається за рівнянням: Н2 + І2 = 2НІ. Константа швидкості цієї реакції при певній температурі дорівнює 0,16. Початкові концентрації реагуючих речовин:

[Н2]0 = 0,04 моль/л; [І2]0 = 0,05 моль/л. Обчислити початкову швидкість реакції і її швидкість, коли [Н2] = 0,03 моль/л.

Відповідь: V0 = 3,2*104; V1 = 1,92*104.

У гомогенній системі А + 2В = С рівноважні концентрації реагуючих газів складають: [А]р = 0,06 моль/л; [В]р = 0,12 моль/л; [С]р=0,216 моль/л. Обчислити константу рівноваги системи і початкові концентрації речовин А і В.

Відповідь: К = 250; [А]0 = 0,276 моль/л; [В]0 = 0,552 моль/л.

Знайти константу рівноваги реакції: N2O4(г) = 2NO2(r), якщо початкова концентрація [N2O4]0 = 0,08 моль/л і до моменту рівноваги продисоціювало 50% N2O4.

Відповідь: К = 0,16.

Рівновага у гомогенній системі: 4НСІ(г) + О2(г) = 2Н2О(г) + 2Сl2(г) встановилася при таких концентраціях реагуючих речовин:

[Н2О]р = 0,14 моль/л: [С12]р = 0,14 моль/л; [НСІ]р = 0,20 моль/л: [О2]р = 0,32 моль/л. Обчислити початкові концентрації НС1 і О2, а також константу рівноваги.

Відповідь: К=0,75; [НСІ]0=0,48 моль/л; [О2]0 = 0,39 моль/л.

У замкнутій посудині відбувається реакція: АВ(г) = А(г) + В(г). Константа рівноваги реакції дорівнює 0,4, а рівноважна концентрація речовини В складає 0,9 моль/л. Знайти початкову концентрацію речовини АВ. Скільки відсотків речовини АВ розклалося?

Відповідь: [АВ]0=2,92 моль/л; 30,82%.

Як зміниться швидкість реакції: 2NO(r) + О2(г) = 2NO2(г), якщо: а) збільшити тиск у системі у 3 рази; б) зменшити об'єм системи у З рази; в) підвищити концентрацію NО в 3 рази?

Відповідь: а) і б) збільшиться у 27разів;

в) збільшиться у 9 разів.

У системі СО(г) + Сl2(г) = СОСl2(г) концентрацію CO збільшили від 0,3 до 1,2 моль/л, а концентрацію С12 - від 0,2 до 0,6 моль/л. У скільки разів збільшиться швидкість прямої реакції?

Відповідь: у 12 разів.

Початкові концентрації CO і Н2О дорівнюють 0,03 моль/л. Обчислити рівноважні концентрації CO, H2O і Н2 у гомогенній системі: CO + Н2О = СО2 + Н2, якщо рівноважна концентрація [СО2]р = 0,01 моль/л. Обчислити константу рівноваги.

Відповідь: К = 0,25; [CO]р = [H2O]р = 0,02 моль/л;

[H2]р =[CO2]p = 0,01 моль/л.

Як зміниться швидкість реакції, яка відбувається у газовій фазі, при підвищенні температури на 60°С, якщо температурний коефіцієнт швидкості даної реакції 2?

Відповідь: збільшиться у 64 рази.

Початкові концентрації [NO]0 і [С12]0 у гомогенній системі:

2NO + СІ2 = 2NOC1 становлять відповідно 0,5 і 0,2 моль/л. Обчислити константу рівноваги, якщо до моменту рівноваги прореагувало 20% NO.

Відповідь: К = 0,416.

При 150°С хімічна реакція відбувається за 16 хв. Враховуючи, що температурний коефіцієнт швидкості реакції дорівнює 2,5, обчислити, через який час ця реакція закінчиться, якщо проводити її: а)при 200°С; б) 80°С.

Відповідь: а) 9,8 с; б) 162 год.

При певній температурі наступила рівновага у гомогенній системі: 2NO + О2 = 2NО2. Концентрація реагуючих речовин становить: [NО]Р = 0,2 моль/л; [О2]р = 0,1 моль/л; [N02]p = 0,l моль/л. Обчислити константу рівноваги і початкові концентрації NO і О2.

Відповідь: К =2,5; [NO]0 = 3моль/л; [О2]0 = 0,15моль/л.

Константа рівноваги гомогенної, системи: N2 + 3Н2 = 2NН3 при певній температурі дорівнює 0,1. Рівноважні концентрації водню і аміаку відповідно дорівнюють 0,2 і 0,08 моль/л. Обчислити рівноважну і початкову концентрацію азоту.

Відповідь: [N2]р = 8 моль/л; [N2]0 = 8,04 моль/л.

Чому дорівнює температурний коефіцієнт швидкості реакції, якщо при збільшенні температури на 30°С швидкість реакції збільшується у 15,6 разів?

Відповідь: 2.5.

Константа рівноваги гомогенної системи: CO + Н2О = СО2 + Н2 при певній температурі дорівнює 1. Обчислити концентрації усіх реагуючих речовин у момент рівноваги, якщо початкові концентрації становлять: [СО]0 = 0,10 моль/л; [Н2О]0 = 0,40 моль/л.

Відповідь:[CO2]р = [H2]р = 0,08 моль/л; :[CO]р =0,02 моль/л; [Н2O]р = 0,32 моль/л.

Обчислити константу рівноваги для гомогенної системи:

CO + Н2О = СО2 + H2, якщо в момент рівноваги концентрація реагуючих речовин: [CO]р = 0,004 моль/л;

[Н2О]Р = 0,064 моль/л; [СО2]р = 0,016 моль/л;

[Н2]р=0,016 моль/л. Чому дорівнюють початкові концентрації Н2О і CO?

Відповідь: K=1; [Н2O]0 = 0,O8 моль/л; [СО]0 = 0,02 моль/л.

РОЗЧИНИ. КОЦЕНТРАЦІЯ РОЗЧИНІВ

При підготовці до виконання контрольних завдань слід пам'ятати, що основними способами вираження концентрації розчинів є:

Ш молярна концентрація С (См) -- це кількість молів якогось одного компоненту в 1 літрі розчину``Ш `оляльна концентрація компонента В (mВ) -- це кількість молів компоненту В у 1 кг (1000 г) розчинника, наприклад, води. Позначаємо загальну масу розчинника -- m1, а розчиненої речовини -- m2. Тоді дістанемо:

,

де М2 -- молярна маса розчиненої речовини;

Ш молярна частка (xВ) -- це відношення кількості молів розчиненої речовини (n2) до загальної кількості молів у системі, тобто до суми молів розчинника (n1) і усіх розчинених `````````?човин. Для бінарного розчину:

Ш

Ш масова частка щB -- це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину;

де m1 -- маса розчинника; m2 -- маса розчиненої речовини.

Ш часто застосовують процентну (відсоткову) концентрацію.

Це щB помножена на 100;

Ш однак, за міжнародною системою стандартів кількість речовини вимірюється молярною концентрацією, моляльною та масовими частками. Але на практиці, наприклад в аналітичній хімії, здебільшого використовують вираз "нормальна концентрація" -- СH. Нормальна концентрація -- це кількість молів еквівалентів розчиненої речовини у 1 літрі розчину, моль "еq"/л:

де Meq -- молярна еквівалентна маса, m2 -- маса розчиненої речовини у 1 літрі розчину.

Приклади розв'язування задач

Приклад 1. У 450 г води розчинили 50 г CuSO4*5Н2O. Обчисліть масову частку кристалогідрату та безводної солі у розчині.

Розв'язування:

Масова частка

, ,

, звідки

Приклад 2. Обчислити: а) процентну; б) См, Сн, mB концентрації розчину Н5РО4, одержаного при розчиненні 18 г кислоти у 282 см3 води, якщо густина розчину дорівнює 1,031 г/см5.

Розв'язування:

або 0,291 л.

Тоді

Звідки:

Приклад 3. Який об'єм сульфатної кислоти (густина 1,84 г/см3) і яку масу води треба взяти для приготування 100 см3 15%-ного розчину сульфатної кислоти (густина 1,1 г/см3)?

Розв'язування: Обчислимо, скільки чистої кислоти має міститися у 100 см3 15%-ного розчину:

Тоді

Звідки: m(Н20) = m(p-ну загальн.) - m(p-ну Н2SO4) = 100-17,188 = 92,81 г.

Контрольні питання

Із 750 кг 48%-ного розчину сульфатної кислот випарували 300 кг води. Визначити процентний вміст сульфатної кислоти в одержаному розчині.

Відповідь: 80%.

У скількох грамах води треба розчинити 100 г MgSO4*Н2О, щоб одержати розчин, який містить 5% безводної солі?

Відповідь: 875,6 л

До 500 см3 32%-пого розчину HNO3 (густина 1,20 г/см3) додали 1 л води. Чому дорівнює процентна концентрація НNО3 одержаного розчину?

Відповідь: 12%.

Скільки 55%-ного розчину HNO3 густиною 1,345 г/см3 треба для нейтралізації 60 см3 12%-ного розчину КОН густиною 1,10 г/см3?

Відповідь: 12,04см3.

Скільки кілограмів води треба випарувати із 1 тонни 60%-ного розчину сульфатної кислоти, щоб одержати 96%-ну кислоту?

Відповідь: 375 кг.

Який об'єм 50%-ною розчину КОН (густина 1,538 г/см3) треба для приготування 3 л 6%-ного розчину (густина 1,048 г/см3)?

Відповідь: 245,5 см3.

Із 700 г 60%-ної сульфатної кислоти випарували 200 г води. Чому дорівнює процентна концентрація розчину, який залишився?

Відповідь: 84%.

Із 400 г 50%-ного розчину сульфатної кислоти випарували 100 г води. Чому дорівнює процентна концентрація цього розчину?

Відповідь: 66,7%.

Скільки грамів 30%-ного розчину натрію хлориду треба додати до 300 г води, щоб одержати 10%-ний розчин солі?

Відповідь: 150 г.

Скільки грамів калію хлориду треба додати до 450 г 8%-ного розчину тієї самої солі, щоб одержати 12%-ниіі розчин?

Відповідь: 20,45 г.

Із 10 кг 20%-ного розчину при охолодженні виділилося 400 г солі. Чому дорівнює процентна концентрація охолодженого розчину?

Відповідь: 16.7%.

Скільки 4,5%-ного розчину Н2SO4( (густина 1,03 г/см3) треба для розкладу технічного NaHCO3, який містить 16% домішок, що не розкладаються кислотою?

Відповідь: 528,6 см3.

Змішали 247 г 62%-ного і 145 г 18%-ного розчинів сульфатної кислоти. Яка процентна концентрація одержаного розчину?

Відповідь: 45,72%.

Змішали 300 г 20%-ного і 500 г 40%-ного розчину натрію хлориду. Чому дорівнює процентна концентрація одержаного розчину?

Відповідь: 32,5%.

Скільки грамів Na2SO4*10H2O слід розчинити у 250 г води, щоб одержати розчин, який містить 5% безводної солі?

Відповідь: 32 л

Визначити процентну концентрацію розчину, одержаного змішуванням 300 г 25%-ного і 400г 40%-ного розчинів.

Відповідь: 33,6%.

Скільки грамів 4%-ного розчину барію хлориду треба добавити до розчину сульфітної кислоти, щоб одержати 11,65 г барію сульфату?

Відповідь: 260 г.

Скільки грамів Na2SO4 слід розчинити в 400 г води, щоб одержати 8%-иий розчин?

Відповідь: 34,78 л

У якій кількості води треба розчинити 25 г CuSO4*5Н2O, щоб одержати 8%-иий розчин CuSO4?

Відповідь: 175 г.

До 940 г води додали 50 см3 48%-ного розчину сульфатної кислоти (густина 1,38 г/см3). Вирахувати процентний вміст сульфатної кислоти в одержаному розчині.

Відповідь: 3,25%.

ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ

Приклад 1. Обчислити температуру замерзання (кристалізації) і кипіння розчину, який містить 9 г глюкози C6H12O6, у 100 г води.

Розв'язування: За законом Рауля зниження температури замерзання (кристалізації) і підвищення температури кипіння розчину (Дt) у порівнянні з температурами кристалізації і кипіння розчинника виражаються рівняннями (1 і 2):

(1), (2).

де К або Е -- кріоскопічна або ебуліоскопічна константи (для води вони відповідно дорівнюють 1,86 і 0,52°); m2 i M -- відповідно маса розчиненої речовини та її мольна маса; m1 -- маса розчинника.

Зниження температури кристалізації розчину знаходимо із формули (1):

Вода замерзає (кристалізується) при 0°С, отже, температура кристалізації розчину 0 - 0,93= -0,93°.

Із формули (2) знаходимо підвищення температури кипіння розчину:

Вода кипить при 100°С, отже температура кипіння цього розчину 100*0,26 = 100,26°С.

Приклад 2. Розчин, який містить 17,6 г речовини у 250 г оцтової кислоти, кипить на 1° вище, ніж чиста оцтова кислота. Обчислити мольну масу розчиненої речовини. Ебуліоскопічна константа оцтової кислоти 2,53°.

Розв'язування: Згідно з рівнянням (2):

Контрольні питання

Обчислити температуру замерзання водного розчину сечовини (NH2)2CO, у якому на 100 моль, воли припадає 1 моль розчиненої речовини.

Відповідь: -1,033оС.

У скількох молях води треба розчинити 0,02 г/моль деякої речовини (неелектроліту) для одержання розчину, температура кипіння якого 100,026°С?

Відповідь: 22,22 г/моль.

Температура кипіння ефіру 34,6°С, а його ебуліоскопічна константа дорівнює 2,16о. Обчислити молекулярну масу бензойної кислоти, якщо відомо, що 5%-ний розчин цієї кислоти в ефірі буде кипіти при 35,53°С.

Відповідь: 122 а.о.м.

У 60 г бензолу розчинено 2,09 г деякої речовини, елементний склад якої, % (за масою): С = 50,09; Н = 4,23; O = 45,O8. Розчин кристалізується при 4,25°С. Встановити молекулярну формулу речовини. Чистий бензол кристалізується при 5,5°С.

Відповідь: С6Н6О4.

При розчиненні 3,24 г сірки у 10 г бензолу температура кипіння останнього підвищилася на 0,810оС. Iз скількох атомів складається молекула сірки у розчині?

Відповідь: із 8-ми атомів.

Температура кипіння ацетону 56,1 °С, а його ебуліоскопічна константа дорівнює ```````Обчислити температуру кипіння 8%-ного розчину гліцерину С3Н8О3 у ацетоні. Яка моляльна концентрація розчину?

Відповідь: 57,73оС; mB = 0,95.

Водно-спиртовий розчин, який містить 15% спирту (густина 0,97 r/см3), кристалізується при -10,26оС. Знайти молекулярну масу спирту.

Відповідь: 32 а.о.м.

Розчин цукру у воді показує підвищення температури кипіння на 0,312°С. Обчислити зниження температури замерзання цього розчину.

Відповідь: 1,116оС.

Обчислити температуру кипіння розчину, що містить 100 г цукру С12Н22О11 у 750 г води. Яка моляльна концентрація цього розчину?

Відповідь: 100,2оС; mB = 0,39.

Водний розчин гліцерину замерзає при температурі -2,79°С. Обчислити кількість молів гліцерину, які припадають на кожні 100 моль води.

Відповідь: 2,7 моль.

У якій кількості воли треба розчинити 0,5 кг гліцерину С3Н8О3 для одержання розчину з температурою замерзання -3°С?

Відповідь: 3,37 кг.

Температура замерзання бензолу 5,5°С, а розчин 6,15 г нітробензолу у 400 г бензолу замерзає при температурі 4,86°С. Кріоскопічна константа бензолу 5,12°. Обчислити відносну молекулярну масу нітробензолу.

Відповідь: 123 а.о.м.

При розчиненні 0.4 г деякої речовини у 10 г води температура замерзання розчину знижується на 1,24оС. Обчислити моляри) масу розчиненої речовини.

Відповідь: 60 а.о.м.

Обчисліть процентну концентрацію водного розчину метанолу СН3ОН, температура кристалізації якого -2,79°С. Кріоскопічна константа води 1,86°.

Відповідь: 4,58%.

Розчин, який містить 3,04 г камфори С10Н16О у 100 г бензолу кипить при температурі 80,714°С. Температура кипіння бензолу 80,2°С. Обчислити ебуліоскопічну константу бензолу.

Відповідь: 2,57.

Обчислити температуру кипіння 5%-ного розчину нафталіну С10Н8 у бензолі. Температура кипіння бензолу 80,2°С. Ебуліоскопічна константа його 2,57°.

Відповіді,: 81,25оС.

Скільки грамів сечовини (H2N)2CO треба розчинити у 75 г воли, щоб температура кристалізації понизилася на 0,465°С? Кріоскопічна константа води 1,86°.

Відповідь: 1,12 г.

Обчислити процентну концентрацію водного розчину глюкози С6Н12О6, якщо цей розчин кипить при 100,26°С. Ебуліоскопічна константа води 0,52°.

Відповідь: 8,25%.

Скільки грамів фенолу С6Н5ОН треба розчинити у 125 г бензолу, щоб температура кристалізації розчину була на 1,7°С нижче, ніж температура кристалізації бензолу. Кріоскопічна константа бензолу 5,1°.

Відповідь: 3,91 г.

Скільки грамів сечовини (Н2N)2CO треба розчинити у 250 г води, щоб температура кипіння підвищилася на 0,26°С? Ебуліоскопічна константа води 0,52°.

Відповідь: 7,5 г.

ОКИСЛЮВАЛЬНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ. ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ

При підготовці до виконання контрольних завдань слід пам'ятати:

Ш ОВР -- це хімічні реакції, під час яких відбувається повний або частковий перехід електронів під одних атомів до інших, при цьому відбуваються зміни зарядів атомів (ступеня окислення);

Ш ступінь окислення (під англ. oxidation number - окислювальне число) або електрохімічна валентність - не умовний, віртуальний заряд, який мас атом елементу, приєднавши, або ж віддавши певну кількість електронів;

Ш частинка (атом, молекула, іон), яка приєднує електрони (акцептор електронів), називається окислювачем; у процесі реакції вона відновлюється. Таким чином - відновлення - це приєднання електронів;

Ш частинка (атом, молекула, іон), яка віддає електрони (донор електронів), називається відновником; у процесі реакції вона окислюється. Отже, окислення - не віддача (втрата) електронів;

Ш внаслідок окислення ступінь окислення збільшується, а при відновленні - знижується;

Ш атоми елементів, які мають вищий ступінь окислення, проявляють тільки окислювальні властивості; елементи з нижчим ступенем окислення мають тільки відновні властивості, а з проміжним - можуть бути окислювачами і відновниками;

Ш сила окислювачів та відновників визначається за рядом напруг металів і рядом окислювально-відновних потенціалів, а також за значенням енергії іонізації і енергії спорідненості до електрону.

Ш кількісною характеристикою спорідненості іонів, атомів до електрона с окислювально-відновний потенціал;

Ш напрямок ОВР можна визначити зіставленням окислювально-відновних (електродних) потенціалів двох пар іонів або атомів; нормальний (стандартний) окислювально-відновний потенціал характеризує не один елемент або іон, а систему двох іонів, тобто не можна говорити про окислювально-відновний потенціал заліза, марганцю тощо; слід завжди зазначати, який валентний перехід мас місце, наприклад:

Е0 Fe3+/Fe2+ = 0,77 В; Е0 Fe2+/Fe0 = -0,44 В

Розрахунок коефіцієнтів в ОВР можна зробити методом електронного балансу або складанням окремих електронно-іонних рівнянь.

Електронно-іонний метод базується на складанні окремих електронно-іонних рівнянь відновлення та окислення і сумарної реакції.

Слід пам'ятати, що:

Ш сильні електроліти записуються у вигляді іонів, а неелектроліти, слабкі електроліти, гази і осадки - у вигляді молекул;

Ш іони, що не беруть участь у реакції, до іонної схеми не включаються;

Ш якщо продукт реакції містить більше атомів кисню ніж вихідна речовина, то використовується або вода (кисле і нейтральне середовище), або гідроксил-іони (лужне середовище);

Ш якщо продукт реакції містить менше атомів кисню, ніж вихідна речовина, то у кислому середовищі утворюється вода, а в нейтральному і лужному -- гідроксил-іони;

Ш у написаних напівреакціях урівнюють кількість атомів металу або неметалу окислювача чи відновника у лівій і у правій частинах рівняння;

Ш урівнюють кількість атомів кисню, враховуючи реакцію середовища (таблиця 2).

Таблиця 2.

Правила підбору коефіцієнтів у окислювально-відновних реакціях.

Реакція середовища	Кількість атомів кисню в окисленій або відновленій формі
	при надлишку	при недостачі
Кисла	На кожний зайвий атом кисню приписують дна іони водню, а у праву частину переносять стільки ж молекул води, скільки можуть утворитися з даної кількості іонів водню (із 2Н+ = Н2О)	На кожний атом кисню, якого бракує, приписують молекулу води, а у праву частину переносять стільки ж іонів водню, скільки може утворитися з даної кількості молекул води (із Н2О = 2Н+)
Наприклад: MnO4- + 8Н+ = Мn2+ + 4Н2О
Реакція середовища	Кількість атомів кисню в окисленій або відновленій формі
	при надлишку	при недостачі
Нейтральна	На кожний зайвий атом кисню приписують молекулу води, а у праву переносять стільки ж гідроксил-іонів, кільки може утворитися з даної кількості молекул води (із Н2О = 2ОН-)	На кожний атом кисню, якого бракує, приписують молекулу води, а у праву частину переносять стільки ж іонів водню, скільки може утворитися з даної кількості молекул води (із Н2О = 2Н+)
Наприклад: МnО4- + 2Н2О = МnO2 + 4OH-; SO32- + H2O = SO42- + 2Н+.
Лужна	На кожний зайвий атом кисню приписують молекулу води, а у праву частину переносять стільки ж гідроксил-іонів, скільки може утворитися з даної кількості молекул води (із Н2О = 2ОН-)	На кожний атом кисню, якого бракує, приписують два гідроксил-іони, а у праву частину переносять стільки ж молекул води, скільки може утворитися з даної кількості гідроксил-іонів (із 2OН- = Н2O)
Наприклад: СlO3- + 3H2О = Сl- +6ОH-

Приклади розв'язування задач

Приклад 1. Скласти рівняння ОВР цинку з концентрованою сульфатною кислотою, яка відновлюється при цьому до найменшого ступеня окислення (+6 -2).

Розв'язування: Реакція цинку з концентрованою сульфатною кислотою відбувається з утворенням сірководню:

Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2S + H2O

Відновник 4 Zn - 2e- = Zn2+

Окислювач 1 SO42- + 10H+ - 8e- = H2S + 4H2O

___________________________________________________________

4Zn + SO42- + 10H+ = 4Zn2+ + H2S + 4H2O

Рівняння записуємо повністю:

4Zn + 5H2SO4 = 4ZnSO4 + H2S + 4H2O

Приклад 2. Визначити, у якому напрямку можливе самодовільне протікання реакції:

Cu + ZnSO4 CnSO4 + Zn

ОКИСНИК ВІДНОВНИК ВІДНОВНИК ОКИСНИК

Розв'язування: Визначимо ступінь окислення речовин, які беруть участь в окислювально-відновному процесі, окислювач і відновник:

За таблицею стандартних електродних потенціалів атомів у водних розчинах (див. додаток № 2) знаходимо:

Е0 Cu0/Cu2+ = +1,34 В,

Е0 Zn0/Zn2+ = -0,76 В.

Для процесу, який протікає зліва направо:

ДЕ1° = Еок.° - Евідн.° = -0,76-(0,34) = -1,1 В.

Для процесу, який протікає справа наліво:

ДЕ2° = Еок.° - Евідн.° = 0,34 -(-0,76) = 1,1 В.

Позитивне значення ДЕ2° вказує на те, що дана реакція буде самодовільно протікати справа наліво (тобто у даній системі Cu2+ -- окислювач, Zn° -- відновник).

Контрольні питання

Методом електронно-іонного балансу знайти коефіцієнти в рівняннях реакцій:

KBrO3 + КВr + H2SO4 = Вr2 + K2SO4 + H2O

KMnO4 + MnSO4 + Н2О = МnО2 + K2SO4 + Н2SO4

KMnO4 + Na2SО3 + KOН = K2MnO4 + Na2SO4 + H2О

KClO3 + KI + H2SO4 = I2 + K2SО4 + KCl + H2O

KMnO4 + Na2SO3 + Н2O = MnO2 + Na2SO4 + KOH

Br2 + KOH = КВrO + KBr + H2O

223. Zn + H2SO4(конц.) = ZnSO4 + Н2S + H2O

KMnO4 + KNO2 + Н2О = MnO2 + KNO3 + KOH

Cl2 + NaOH = NaClO3 + NaCl + H2O

224. Cu2S + HNO3 = CuSO4 + Cu(NO3)2 + NO + H2O

H2SO3 + C12 + H2O = H2SO4 + HCl

F2 + KOH = KF + OF2 + H2O

Mg + HNO3(p.) = Mg(NO3)2 +N2O + H2O

KMnO4 + K2SO3 + H2O = MnO2 + K2SO4 + KOH

KCrO2 + Br2 + KOH = К2СrO4 + KBr + H2O

S + HNO3(к) = H2SO4 + NO2 + H2O

A1 + H2O = A1(OH)3 + H2

Be + KOH + H2O = K2[Be(OH)4] + H2

227. K2Cr207 + H2S + H2SO4 = S + Cr2(SO4)3 + K2SO4

Ni(OH)2 + NaClO + H2O = Ni(OH)3 + NaCl

Sn + KOH + H2O = K2[Sn(OH)6] + H2

228. Cu + HNO3 = Cu(NO3)2 + NO + H2O

K2Cr2O7 + K2S + H2O = Cr(OH)3 + S + KOH

Be + KOH = K2BeO2 + H2

229. CrO3 + HCl = CrCl3 + C12 + H2O

Br2 + H2O = HBrO + HBr

P + KOH + H2O = РH3 + KH2PO2

230. Mg + H2SO4(к) = MgSO4 + H2S = H2O

Cl2 + H2O = HClO + HCI

I2 + KOH = KIO3 + KI + H2O

231. Zn + HNO3 = Zn(NO3)2 + NH4NO3 + H2O

Cl2 + I2 + H2O = HIO3 + HCl

NaCrO2 + KClO3 + NaOH = Na2CrO4 + KCl + H2O

232. P + HNO3 + H2O = H3PO4 + NO

KMnO4 + K2S + H2O = MnO2 + S + KOH

Bi(OH)3 + SnCl2 + KOH = Bi + K2[Sn(OH)6] + KCl

233. Mn(NO3)2 + PbO2 + HNO3 = HMnO4 + Pb(NO3)2 + H2O

Ni(OH)2 + NaBrO + H2O = Ni(OH)3 + NaBr

KMnO4 + K2S + KOH = K2MnO4 + S + H2O

234. KMnO4 + HBr = MnBr2 + KBr + Br2 + H2O

K2Cr2O7 + KNO2 + H2O = Cr(OH)3 + KNO3 + KOH

KCrO2 + KBrO + KOH = K2CrO4 + KBr + H2O

235. FeS04 + KC1O3 + H2SO4 = Fe2(SO4)3 + KCl + H2O

KMnO4 + Na2S + H2O = S + MnO2 + NaOH + KOH

NaCrO2 + PbO2 + NaOH = Na2CrO4 + Na2PbO2 + H2O

236. H2SO3 + H2S = S + H2O

KMnO4 + NaNO2 + H2O = MnO2 + NaNO3 + KOH

Cl2 + NaOH = NaClO + NaCl + H2O

237. Cd + KMnO4 + H2SO4 = CdSO4 + MnSO4 + K2SO4 + H2O

KMnO4 + Mn(NO3)2 + H2O = MnO2 + KNO3 + HNO3

Bi(OH)3 + Na2SnO2 = Bi + Na2SnO3 + H2O

238. Zn + H2SO4(к) = ZnSO4 + S + H2O

K2Cr2O7 + K2S + H2O = S + Cr(OH)3 + KOH

KCrO2 + KC1O3 + KOH = K2CrO4 + KCl + H2O

239. PbS + H2O2 = PbSO4 + H2O

H2SO3 + Br2 + H2O = H2SO4 + HBr

KMnO4 + H2O2 + KOH = O2 + K2MnO4 + H2О

240. KBrO3 + KBr + HC1 = Br2 + KCl + H2O

K2Cr2O7 + (NH4)2S + H2O = S + Cr(OH)3 + NH4OH + KOH

Al + KOH + H2O = K[Al(OH)4] + H2

ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ. ВІДНОВНИЙ ПОКАЗНИК (рН)

При підготовці до виконання контрольних завдань слід пам'ятати:

Ш рівняння KW=[H+][OH-]=10-14 називають іонним добутком води, тобто добуток концентрацій іонів водню і гідроксил-іонів у водному розчині є величина стала (постійна) при даній температурі; через те, що в чистій воді [Н+]=[ОН-] кожна з них дорівнює:

[H+] = [OH-] == 10-7 моль-іонів/л;

Ш у будь якому водному розчині присутні сумісно Н+, ОН--іони, але як би не змінювалася їх концентрація, добуток [Н+][ОН-] буде постійною при сталій (постійнім) температурі. Для нейтрального середовища [H+] = [OH-] =10-7 моль-іон/л, у кислому середовищі Н+>10-7 і ОН-<10-7, у л`````````?едовищі навпаки Н+<10-7 і ОН->10-7;

Ш для характеристики кислотності (лужності) середовища можна використати будь-яку із цих величин:

або

Ш більш зручніше виражати кислотність середовища в логарифмічних одиницях (через водневий або гідроксильний показники рН і рОН відповідно): рН=-lg[Н+] або pOH = -lg[OH-]. Наприклад: [H+] = 10-5 моль-іон/л, тоді рН = -lg[Н+], pН = -lg 10-5, рН=5. Отже для нейтрального розчину (середовища) рН=7, для кислого pН<7, для лужного рH>7. рH слабких кислот обчислюють за формулою:

рН= ЅрКа - ЅlgСa, оскільки ,

дія слабкої основи рН = 14 - ЅрКа + ЅlgСb.

Сума рH + pОН = 14, тому знаючи рН, обчислюють рОН і навпаки.

Приклади розв'язування задач

Приклад 1. Концентрація іонів водню у розчині дорівнює 4*10-3 моль/л. Визначити рН розчину.

Розв'язування: pH = -lg[H+] = -lg 4*l0-3 = 3 - lg 4 = 2,4.

Приклад 2. Визначити концентрацію іонів водню у розчині, рН якого дорівнює 4,6.

Розв'язування: pH = -lg [H+], звідки -lg [H+] = pH, -lg[H+] = 4,6, тоді lg[H+] = -4,6 = -5,4. Звідки [H+]=2,5*10-5 моль/л.

Приклад 3. Чому дорівнює концентрація розчину оцтової кислоти, рН якої становить 5,2?

Розв'язування: рН= -ЅlgКа - ЅlgСs = ЅрКа - ЅlgСs, lgC = (-ЅlgK - pH)*2, lgC = (-Ѕlg1,76 - Ѕlg10-5 - 5,2)*2=-0,24+5-10,4=-5,64, lg C=6,34, C=2,35*10-6.

Розв'язуючи варіанти контрольних завдань, слід пам'ятати, що з точки зору протолітичпої теорії:

Ш кислота -- це речовина (частинка), що здатна віддавати протон (донор протонів);

Ш основа -- це речовина (частинка), що здатна приєднувати протон (акцептор протонів).

Ш гідроліз -- це окремий випадок реакції протолізу і його механізм для різних типів сполук буде різним залежно від того, катіон чи аніон солі, яка піддається гідролізу, бере участь у реакції.

Гідроліз за катіоном (гідроліз катіонів). Катіони металів існують у водних розчинах у вигляді аквакомплексів певного складу. Наприклад: [Сu(Н2O)4]2+, [Сr(Н2О)6]3+ тощо, у яких молекули води зв'язані з центральним атомом (катіоном металу) ковалентними зв'язками, утвореними за донорно-акцепторними механізмами (катіон -- акцептор, молекули води -- донори електронних пар). Далі гідратація таких аквакомплексів молекулами води здійснюється за рахунок водневих зв'язків.

Приклад 4. Як відбувається гідроліз водного розчину CuSO4?

Розв'язування: Мідь (II) сульфат у водному розчині дисоціює на іони: CuSO4 Cu2+ + SO42-, іон Cu2+ утворює з молекулами води аквакомплекс: Сu2+ + 4Н2O [Сu(Н2O)4]2+. Щоб пояснити механізм гідролізу за катіоном, необхідно з'ясувати вплив центрального атома Сu2+ на одну із координованих біля нього молекул води і молекули води, яка зв'язана слабшим водневим зв'язком у гідратній оболонці (за схемою):

Центральний атом поляризує зв'язок -О-Нд+ у молекулі води, відштовхуючи від себе позитивно поляризований атом водню, що приводить до послаблення і розриву цього зв'язку зі зміцненням водневого зв'язку і перенесенням протону на молекулу води у гідратній оболонці (з утворенням Н3О+).

Таким чином, аквакомплекс у даній рівноважній системі виступає як донор протону, тобто як кислота (а1), якій відповідає спряжена основа (b1). Основою (b2) є молекула води (розчинника), якій відповідає спряжена кислота Н3О+ (а2). Вона обумовлює кисле середовище розчину.

Скорочено записують таким чином:

Слід пам'ятати, що гідролізу за катіоном піддаються солі, утворені слабкими основами, і тим більше, чим менше Кb (або більше pKb) основи. Солі, утворені сильними основами і сильними кислотами, гідролізу не піддаються.

Гідроліз за аніоном (гідроліз аніонів). Гідратація аніонів здійснюється за рахунок водневих зв'язків, утворених негативно поляризованим атомом аніона і попітнію поляризованим атомом водню молекули води у гідратній оболонці невизначеного складу (залежить від ряду умов).

Приклад 5. Як відбувається гідроліз водного розчину Na2CO3?

Розв'язування: Динатрій карбонат у водному розчині дисоціює на іони: Na2CO3 2Na+ + CO32-. Негативно заряджений CO32- притягує до себе позитивно поляризований атом водню молекули води, додатково поляризує її з перетворенням водневого зв'язку в ковалентний, при цьому протон переноситься від молекули води до аніона за схемою:

Скорочено записують так:

Реакція середовища лужна, що обумовлено нагромадженням у розчині іонів ОН-.

Слід пам'ятати: чим більший заряд і менший розмір аніона, тим більшою мірою сіль піддається гідролізу. Такі реакції найбільш характерні для аніонів CO32-, РО43-, SO32-, CN-, NO2-, СН3СОО- та інших, тобто гідролізу за аніоном піддаються солі, утворені слабкою кислотою і тим більше, чим менше Ка (або більше рКа) кислоти.

Для розрахунку ступеня гідролізу використайте закон розведення Оствальда:

де h -- ступінь гідролізу, Кг -- константа гідролізу, С -- молярна концентрація солі.

Для розрахунку константи гідролізу використовують формули:

якщо гідроліз відбувається за аніоном, то ; якщо за катіоном, то для солей слабкої кислоти і слабкої основи , де Кг, Кb, Ка -- константа відповідно гідролізу, іонізації основи, іонізації кислоти (див. табл. 3).

Для розрахунку рН солі, яка гідролізується, використовують формули:

а) pH=7 + ЅpKa + ЅlgСs

б) рН=7 - ЅрКb - ЅlgСs

в) рН=7 + ЅрКа - ЅрКb.

Контрольні питання

Скласти іонно-молекулярні рівняння гідролізу і визначити реакцію середовища наступних солей (відмітити значення рН=7, рН<7, рН>7):

241. АlСl3 (к.ч. -- 6, де к.ч. -- координаційне число), NaCN, K2SO4.

242. CuSO4 (к.ч. -- 4), К2СО3, NaCl.

243. ZnCl2 (к.ч. -- 4), K3PO4, NaNO3.

244. МgSO4 (к.ч. -- 6), NaHCO3, Na2SO4.

245. FeCl3 (к.ч. -- 6), КСlO, ВаСl2.

246. Cu(NO3)2 (к.ч. -- 4), Na2S, LiCl.

247. Cr(NO3)2 (к.ч. -- 6), KNO2, NaNO3.

248. ZnSO4 (к.ч. -- 4), Na2CO3, Na2SO4.

249. CrCl3 (к.ч. -- 6), KCN, LiNO3.

250. CuCl2 (к.ч. -- 4), K3HPO4, RbCl.

251. Fe2(SO4)3 (к.ч. -- 6), (NH4)2S, Li2SO4.

252. MgBr2 (к.ч. -- 6), CH3COONa, KNO3.

253. AI2(SO4)3 (к.ч. -- 6), СH3COONH4, NaCl.

254. NH4Cl, Na2SO3, LiNO3.

255. Cr2(SO4)3 (к.ч. -- 6), K2S, Na2SO4.

256. Cu(NO3)2 (к.ч. -- 4), Na3PO4, K2SO4.

257. FeCl3 (к.ч. -- 6), (NH4)2S, NaNO3.

258. MgCl2 (к.ч. -- 6), К2СО3, LiNO3.

259. A1(NO3)3 (к.ч. -- 6), Ca(OCl)2, KCl.

260. ZnSO4 (к.ч. -- 4), (NH4)2SO4, Li2SO4.

261. Обчислити константу гідролізу калію фториду, визначити ступінь гідролізу цієї солі у розчині з СМ=0,01 і рН розчину.

Відповідь: h=3,88 105; рН=7,59.

262. При якій молярнім концентрації мурашиної кислоти (К=2*10-4) 95% її знаходиться у недисоційованому стані?

Відповідь: 0,8 моль/л.

263. Обчислити молярну концентрацію і еквівалентність (нормальність) сірчаної кислоти, рН розчину якої дорівнює 4,2.

Відповідь: СМ = 3,15*105; СН=6,3*10 3.

264. Визначити pН розчинів хлороводневої (соляної) кислоти і натрію гідроксиду (СН=0,05).

Відповідь: рН=1,3; рН=12,7.

265. Обчислити ступінь гідролізу калію ацетату у розчині (См=0,1) і рН розчину.

Відповідь: h=7,45*10-5; рН=8,87.

266. При якій масовій частці мурашиної кислоти у розчині з густиною, яка дорівнює одиниці, [H+]=8,4*10-3 моль/л (К=2*10-4)?

Відповідь: 0,016.

267. Визначити і [Н+] в розчині нітратної (азотної) кислоти (CM=0,05). K=5*104.

Відповідь: 0,1; [H+]=5*10-3.

268. Обчислити рH розчину оцтової кислоти (Сн=0,1), якщо

Відповідь: 2,88.

269. Oбчислити ступінь гідролізу калію ціаніду у розчині з См=0,1 та рН розчину.

Відповідь: h=l, 12; рН=11,05.

270. рН розчину натрієвої солі (См=0,1) деякої одноосновної органічної кислоти дорівнює 10. Обчислити константу дисоціації цієї кислоти.

Відповідь: Ки=107.

271. Обчислити а і [H+] в розчині дихлороцтової кислоти (См=0,1), якщо К=5-10-2.

Відповідь: 2,23 10-1; 2,23 10-1 моль/л.

272. Обчислити рН розчину ціанідної кислоти (Сн=0,2), якщо

KHCl = 7,2*1O-10.

Відповідь: 4,92.

273. Обчислити ступінь гідролізу і рН розчину КОСl (См=0,01).

Відповідь: h=4,47 10~3;рН=9,65.

274. рН розчину одноосновної кислоти дорівнює 4,5 (См=0,1). Знайти ступінь і константу дисоціації кислоти.

Відповідь: 3,16*10-4; 10-8.

275. Скільки грамів HCOONa треба додати до 2 л розчину мурашиної кислоти з См=0,4 (К=2*10-4), щоб [Н+] стала дорівнювати 1*10-3 моль/л?

Відповідь: 10,88г.

276. Дано 10 мл 20%-ного розчину калію гідроксиду (густиною 1,18 г/см3). Розчин розбавили водою до 250 мл. Обчислити рН одержаного розчину.

Відповідь: рН= 13,2.

277. Обчислити ступінь гідролізу натрію ацетату у розчині (См=0,01) і рН розчину.фй

Відповідь: h=2,55*10-4; рН=8,37.

278. Обчислити ос і [Н+] в розчині плавикової кислоти (См=0,3) якщо KHF=6,8*10-4.

Відповідь: 1,75 10-2; 1,42*10-2.

279. 0бчислити ступінь гідролізу NaNO2 у розчині з См=0,1 і рН розчину.

Відповідь: h=1,58 10-5; рH=8,2.

280. Ступінь дисоціації слабкого бінарного електроліту у розчині дорівнює б=0,03 (СН=0,2). Визначити концентрацію недисоційованих молекул і константу дисоціації.

Відповідь: 0,194 моль/л; 1,8 10 4.

ДОДАТОК № 1

Таблиця 3.

Константи дисоціації деяких слабких електролітів

у водних розчинах при 25°С.

Електроліт	К	рК=-lgК
Азотиста (нітритна) кислота НКСч	4*10-4	3,40
Амонію гідроксид NH.,OH	1,8*10-5	4,75
Мурашина (форміатна) кислота нсоон	1,8*10-4	3,75
Сірчана (сульфатна) кислота ІЬЬО.,	1,2*10-2 (К2)	1,92
Сірчиста (сульфітна) кислота H2SO3	1,6*10-4 (К1) 6,3*10-8 (К2)	1,80 7,21
Сірководнева (сульфідна) кислота H2S	6,0*10-8 (К1)	7,22
Вугільна (карбонатна) кислота Н2СО3	4,5-1()-7(К,) 4,7*10-4 (К2)	6,35 10,33
Оцтова (ацетатна) кислота СН3СООН	1,8*10-5	4,75
Хлорнуватиста (гіпохлоритна) кислота НС1О	5,0*10-8	7,30
Фосфорна (фосфатна) кислота Н3РO4	7,5*10-3(К1) 6,3*10-8(К2) 1,3*10-12 (К3)	2,12 7,20 11,89
Фтороводнева (плавикова) кислота HF	6,6*10-4	3,18
Ціановодородна (ціанідна) кислота HCN	7,9*10-10	9,10

ДОДАТОК № 2

Таблиця 4.

Стандарті електродні потенціали деяких металів у водних розчинах

Електрод	Стандартний потенціал, В	Електрод	Стандартний потенціал, B
Li/Li+	-3,045	Cd/Cd2+	-0,401
К/K+	-2,925	Тl/Тl+	-0,336
Ва/Ва2+	-2,905	Co/Co2+	-0,277
Sr/Sr2+	-2,890	Ni/Ni2+	-0,250
Са/Са2+	-2,866	Sn/Sn2+	-0,136
Na/Na+	-2,714	Pb/Pb2+	-0,126
La/La'3+	-2,520	H2/2H+	0
Mg/Mg3+	-2,363	Bi/Bi3+	+0,215
Th/Th4+	-1,900	Cu/Cu2+	+0,337
Be/Be2+	-1,850	Cu/Cu+	+0,521
А1/Аl3+	-1,663	2Hg/Hg22+	+0,789
U/U4+	-1,500	Ag/Ag+	+0,799
Mn/Mn2+	-1,179	Pd/Pd2+	+0,830
Zn/Zn2+	-0,763	Hg/Hg2+	+0,854
Сг/Сr3+	-0,740	Pt/Pt2+	+ 1,200
Сг/Сr2+	-0,560	Au/Au+	+ 1,500
Fe/Fe3+	-0,440	Au/Au+	+ 1,680

Таблиця варіантів контрольних завдань

Номер варіанту	Номери задач і вправ, які відносяться до даного завдання
1.	1, 21, 41, 61, 81, 101, 121, 141, 161, 181, 201, 221, 241, 261
2.	2, 22, 42, 62, 82, 102, 22, 142, 162, 182, 202, 222, 242, 262
3.	3, 23, 43, 63, 83, 103, 123, 143, 163, 183, 203, 223, 243, 263
4.	4, 24, 44, 64, 84,014, 124, 144, 164, 184, 204, 224, 244, 264
5.	5, 25, 45, 65, 85, 105, 125, 145, 165, 185, 205, 225, 245, 265
6.	6, 26,46, 66, 86, 106, 126, 146, 166, 186, 206, 226, 246, 266
7.	7, 27, 17, 67, 87, 107, І27. 147, 167, 187, 207, 227, 247, 267
8.	8, 28, 48, 68, 88, 108, 128, 148, 168, 188, 208, 228, 248, 268
9.	9, 29, 49, 69, 89, 109, 129, 149, 169. 189, 209, 229, 249, 269
10.	10, 30, 50, 70, 90, 110, 130, 150, 170, 190, 210, 230, 250, 270
11.	11, 31, 51, 71, 91, 111, 131, 151, 171, 191, 211, 231, 251, 271
12	12, 32, 52, 72, 92, 112, 132, 152, 172, 192, 212, 232, 252, 272
13.	13, 33, 53, 73, 93, 113, 133, 153, 173, 193, 213, 233, 253, 273
14.	14, 34, 54, 74, 94, 114, 134, 154, 174, 194, 214, 234, 254, 274
15.	15, 35, 55, 75, 95, 115, 135, 155, 175, 195, 215, 235, 255, 275
16.	16, 36, 56, 76, 96, 116, 136, 156, 176, 196, 216, 236, 256, 276
17.	17, 37, 57, 77, 97, 117, 137, 157, 177, 197, 217, 237, 257, 277
18.	18, 38, 58, 78, 98, 118, 138, 158, 178, 198, 218, 238, 278
19.	19, 39, 59, 79, 99, 119, 139, 159, 179, 199, 219, 239, 279
20.	20, 40, 60, 80, 100, 120, 140, 160, 180, 200, 220, 240, 280
21.	1, 22, 43, 64, 85, 106, 127, 148, 169, 190, 211, 222, 243, 264
22.	2, 23, 44, 65, 86, 107, 128, 149, 170, 191, 212, 223, 244, 265
23.	3, 24, 45, 66, 87, 108, 129, 150, 171, 192, 213, 224, 245, 266
24.	4, 25, 46, 67, 88, 109, 130, 151, 172, 193, 214, 225, 246, 267
25.	5, 26, 47, 68, 89, 110, 131, 152, 173, 194, 215, 226, 247, 268
26.	6, 27, 48, 69, 90, 111, 132, 153, 174, 195, 216, 227, 248, 269
27.	7, 28, 49, 70, 91, 112, 133, 154, 175, 196, 217, 228, 249, 270
28.	8, 29, 50, 71, 92, 113, 134, 155, 176, 197, 218, 229, 250, 271
29.	9, 30, 51, 72, 93, 114, 135, 156, 177, 198, 219, 230, 251, 272
3О.	10, 31, 52, 73, 94, 115, 136, 157, 178, 199, 220, 231, 252, 273
31.	11, 32, 53, 74, 95, 116, 137, 158, 179, 200, 201, 232, 253, 274
Номер варіанту	Номери задач і вправ, які відносяться до даного завдання
32.	12, 33, 54, 75, 96, 117, 138, 159, 180, 181, 202, 233, 254, 275
33.	13, 34, 55, 76, 97, 118, 139, 160, 161, 182, 203, 234, 255, 276
34.	14, 34, 56, 77, 98, 119, 140, 141, 162, 183, 204, 235, 256, 277
35.	15, 36, 57, 78, 99, 120, 121, 142, 163, 184, 205, 236, 257, 278
36.	16, 37, 58, 79, 100, 101, 122, 143, 164, 185, 206, 237, 258, 279
37.	17, 38, 59, 80, 81, 102, 123, 144, 165, 186, 207, 238, 259, 280
38.	18, 39, 60, 65, 86, 107, 128, 145, 166, 187, 208, 249, 260, 2``````````````0, 44, 66, 87, 108, 129, 146, 167, 188, 209, 240, 241, 262
40.	20, 23, 45, 67, 88, 109, 130. 147, 168, 189, 210, 221, 242, 263
41.	2, 24, 46, 68, 89, 1 10, 131, 148, 170, 190, 201, 223, 241, 265
42.	3, 25, 47, 69, 90, 111, 132, 149, 171, 191, 202, 224, 242, 266
43	4, 26, 48, 70, 91, 112, 133, 150, 172, 192, 203, 225, 243, 267
44.	5, 27, 49, 71, 92, 113, 134, 151, 173, 193, 204, 226, 244, 268
45.	6, 28, 50, 72, 93, 114, 135, 152, 174, 194, 205, 227, 245, 269
46.	7, 29, 51, 73, 94, 115,136, 153,175, 195, 206, 228, 246, 270
47.	8, 30, 52, 74, 95, 116,137, 154, 176, 196, 207, 229, 247, 271
48.	9, 31, 53, 75, 96, 117, 138, 155, 177, 197, 208, 230, 248, 272
49.	10, 32, 54, 76, 97, 118, 139, 156, 178, 198, 209, 231, 249, 273
50.	11, 33, 55, 77, 98, 119, 140, 157, 179, 199, 210, 232, 250, 274
51.	12, 34, 56, 78, 99, 120, 122, 158, 180, 200, 211, 233, 251, 275
52.	13, 35, 57, 79, 100, 103, 121, 159, 169. 182, 212, 234, 252, 276
53.	14, 36, 58, 80, 85, 104,123, 160, 161, 183, 213, 235, 253, 277
54.	15, 37, 59, 61, 84, 105, 124, 141, 162, 184, 214, 236, 254, 278
55.	16, 38, 60, 62, 83, 106, 125, 143, 163, 185, 215, 237, 255, 279
56.	17, 33, 41, 63, 82, 101, 126. 142, 164, 186, 216, 238, 256, 280
57.	18, 40, 42, 64, 83, 102, 127, 144, 165, 187, 217, 239, 257, 271
58.	19,21,43,65,87, 103, 128, 145, 166, 188.218,240,258,272
59.	20.22,45,66,88,104,129,146,167,189,219,223,259,273
60.	1,24,46,67,89,105,130,147,168,190,220,222,260,274
61.	3,25,47,68,90,106,131,148,169,191,203,223,242,275
62.	4,26,41,69,91,107,132, 149,170,192,204,224,243,276
63.	5,27,42,70,92,108,133,150,171,193,205,225,244,277



Номер варіанту	Номери задач і вправ, які відносяться до даного завдання
64.	6,28,43,71,93,109,134,151, 172,194,206,226,245,278
65.	7,29,47,69,94,110,135,152, 173,195,207,227,246,279
66.	8,30,48,70,95,111,136,153,174,196,208,228,247,280
67.	9,31,49,71,96,112,137, 154,175,197,209,229,248,264
68.	10,32,50,72,97,113, 138,155,176,198,210,230,249,265
69.	11,33,51,73,98,114,139,156. 177,199,211,231,250,266
70.	12,34,52,74,99, 115, 140, 157. 178,200,212,232,251,267
71.	13,35,53,75, 100, 116,125, 158,179, 84,213,233,252,268
72.	14,36,54,76,84,117, 126, 159, 180, 185,214,234,253,269
73.	15,37,55,77,85, 118, 127, 160, 165, 186,215,235,254,270
74.	16,38,56,78,86,119,128, 145, 166, 187,216,236,255,271
75.	17,39,57,76,87,120,129,146, 167, 188,217,237,256,272
76.	18,40,58,80,88, 106, 130, 147, 168, 189,218,238,257,273
77.	19.23,59,61,89. 107, 131, 148, 169, 190,219,239,258,274
78.	20, 24, 60,62,90,108,132,149,170,191,220,240,259,275
79.	4,25,44,63,91,109,133,150,171,192,203,224,260,276
80.	5,26,45,64,92,110,134,151,172,193,204,225,244,277
81.	6,27,4665,93,111,135,152,173,194,205,226,245,278
82.	7,28,47,66,94,112,136,153,174,195,206,227,246,279
83.	8,29,48,67,95,113,137,154,175,196,228,247,280
84.	9,30,49,68,96,114,138,155,176,197,208,229,248,263
85.	10,31,50,69,97,115,139,156,177,198,209,230,249,264
86.	11,32,51,70,98,116,140,157,178,199,210,231,250,265
87.	12,33,52,71,99,117,125,158,179,200,211,232,251,266
88.	13,34,53,72,100,118.126,159,180.186,212,233,252,267
89.	14,35,54,73,81. 1 19, 127, 160, 161, 187,213,234,253,268
90.	15,36,55,74,82, 120, 128, 142, 162, 188,214,235,254,269
91.	16,37,56,75,83, 104, 129. 143, 163, 189,215,236,255,270
92.	17,38,57,76,84, 105, 130. 144, 164, 190,216,237,256,271
93.	18,39,58,77,85. 106, 131. 145. 165. 191,217,238,257,272
94.	19,40,59,78,86. 107, 132, 146. 166, 192,218,239,258,272
95.	20,23,60,79,87, 108, 133. 147, 167, 193,219,240,259,273
96.	1,26, 42,80,88, 109, 134, 148, 168, 194.220,221,260,274
97.	2,27,43,43,61,89, 110, 135, 149, 169, 195,202,222,243,275
98.	3,28,44,62,90, 111, 136, 150, 170, 196, 203, 223, 244, 276
99.	4,29,45,63,91, 1 12, 137, 151, 171, 197.204,224,245,277
100.	5 20,46,64,92, 113, 138, 152, 172, 198,205,225,246,278

ЛІТЕРАТУРА

1. Абкин Г.Л. Задачи и упражнения по общей химии. -- М.: Высшая школа, 1971.

2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. - М.: Высшая школа, 1988.

3. Глинка Н.Л. Общая химия, -- Л.: Химия, 1986.

4. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. -- Л.: Химия, 1987.

5. Григор'єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.Н. Загальна хімія. -- Київ: Вища школа, 1991.

6. Голуб А.М. Загальна та неорганічна хімія. -- Київ: Вища школа, 1975.

7. Гольбрайх З.С. Сборник задач и упражнений по химии. -- М.: Высшая школа, 1986.

8. Карапетянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия.-- М.: Химия, І985.

9. Красовский О.М., Старчак В.Г. Загальна та неорганічна хімія у прикладах і завданнях. - Ч. І. Київ: НМК ВО, 1992.

10. Красовский О.М. Загальна та неорганічна хімія у прикладах і завданнях. -- Ч. II. -- Чернігів: ЧТІ, 1993.

11. Курс общей химии /Под ред. II.В. Коровина. -- М.: Высшая школа, 1987.

12. Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. -- М.: Высшая школа, 1983.

13. Основы номенклатуры неорганических соединений

/Р.А. Дидин, В.А. Молочко и др. -- М.: Химия, 1983.

14. Н.В. Романова. Загальна та неорганічна хімія. -- Київ: Вища школа, 1988.

15. Химия. Методические указания, решение типовых задач для студентов инженерно-технических специальностей вузов
/И.Л. Шиманович. -- М.: Высшая школа, 1986.

Размещено на Allbest.ru