Метаболізм у рубці та його вплив на жирнокислотний склад ліпідів молока корів за різного вуглеводного і ліпідного складу раціону

У загальних ліпідах плазми крові корів кількість насичених, моно- і поліненасичених жирних кислот у першому і другому дослідах не відрізняється, тоді як у третьому досліді кількість стеаринової (18:0) кислоти менша (p<0,01), а кількість олеїнової (18:1) більша (p<0,05), ніж у першому і другому дослідах.

Таблиця 3. Склад С18 жирних кислот ліпідів раціону, вмісту рубця, хімусу 12-палої кишки, калу, плазми крові та молока корів % загальної кількості жирних кислот (M±m, n=3)

У молочному жирі корів у першому і другому дослідах кількість усіх довголанцюгових жирних кислот приблизно однакова, тоді як кількість середньоланцюгових жирних кислот у другому досліді більша, ніж у першому (p<0,05). Кількість поліненасичених жирних кислот _ лінолевої (18:2) та ліноленової (18:3) - у молоці корів у другому досліді менша, ніж у першому досліді (p<0,05). У третьому досліді в жирі молока корів виявлено більший вміст олеїнової (p<0,05) та лінолевої (p<0,01) кислот і менший вміст стеаринової кислоти (p<0,05).

Середньодобовий надій корів у першому досліді становив 20,12 кг, у другому - 21,38 кг, а в третьому - 22,25 кг (p<0,05). Згодовування коровам екструдованої ячмінно-пшеничнї дерті не впливає на вміст білка в молоці. При згодовуванні коровам захищеної формальдегідом соняшникової макухи добовий вихід молочного білка збільшився на 13 % (p<0,05).

Вплив згодовування коровам екструдованої ріпакової макухи на вуглеводний та азотовий обмін і співвідношення жирних кислот у вмісті рубця та вміст і жирнокислотний склад ліпідів плазми крові й молока. При введенні в раціон корів екструдованої ріпакової макухи у вмісті рубця сповільнився на 19 % синтез мікробного білка (p<0,05). Беручи до уваги, що концентрація аміаку в рубці корів дослідної групи була на 33 % менша, ніж у контрольній групі (p<0,01) можна зробити висновок, що під впливом екструзії знизилася розщеплюваність протеїну ріпакової макухи. Загальна кількість білкового азоту у вмісті рубця корів обох груп була однакова.

Згодовування коровам екструдованої ріпакової макухи не вплинуло на сумарну концентрацію коротколанцюгових жирних кислот і концентрацію оцтової і пропіонової кислот у вмісті рубця. Водночас, у корів дослідної групи на 14 % зменшилася кількість масляної кислоти (p<0,05), на 18 % - валеріанової кислоти (p<0,05), на 15 % - розгалужених коротколанцюгових кислот (p<0,05).

У складі ліпідів вмісту рубця корів, яким згодовували екструдовану ріпакову макуху, порівняно з вмістом рубця корів, яким отримували неекструдовану ріпакову макуху, виявлено більшу кількість триацилгліцеролів (p<0,01) і меншу кількість моноацилгліцеролів, діацилгліцеролів та вільних жирних кислот (p<0,05).

У вмісті рубця корів, яким згодовували екструдовану макуху виявлено менше стеаринової кислоти і більше - олеїнової, лінолевої (p<0,05) та ліноленової (p<0,001) кислот.

У складі молочного жиру корів, яким згодовували екструдовану ріпакову макуху, порівняно з коровами контрольної групи, виявлено більшу кількість жирних кислот із середньою довжиною вуглецевого ланцюга, зокрема лауринової і міристинової, а також більшу кількість лінолевої (4,09 і 5,62 %; p<0,05) і меншу кількість стеаринової (8,92 і 5,10 %; p<0,05) кислот.

Із одержаних результатів випливає, що при згодовуванні коровам екструдованої ріпакової макухи, у рубці зменшується гідрогенізація лінолевої та ліноленової кислот і збільшується їх використання для синтезу молочного жиру, що узгоджується з даними інших дослідників (Beam T. M. et al., 2000; Enjalbert F. et al., 2004).

У корів контрольної групи середньодобовий надій становив 22,11 кг, вміст білка в молоці 3,56 %, вміст молочного жиру - 4,05 %. У корів дослідної групи ці показники були відповідно 23,10 кг, 3,49 % і 4,28 %. У корів, яким згодовували екструдовану ріпакову макуху збільшився добовий вихід молочного жиру (p<0,01).

Вплив згодовування коровам екструдованих соєвих бобів на вуглеводний та азотовий обмін і співвідношення жирних кислот у вмісті рубця та вміст і жирнокислотний склад ліпідів плазми крові та молока.

Зміни показників азотового обміну в рубці корів, яким згодовували екструдовані соєві боби, були подібні до змін, виявлених при згодовуванні їм екструдованої ріпакової макухи. У вмісті рубця корів дослідної групи на 19 % зменшилася кількість азоту мікроорганізмів (p<0,05), але загальна кількість білкового азоту в рубці корів контрольної і дослідної груп була приблизно однакова. Згодовування коровам екструдованих соєвих бобів не вплинуло на концентрацію оцтової і пропіонової кислот у рубці, але при цьому на 20 % знизилась концентрація масляної кислоти (p<0,05), на 24 % - валеріанової (p<0,05) і на 19 % - ізовалеріанової (p<0,05).

Концентрація триацилгліцеролів у складі ліпідів вмісту рубця корів, яким згодовували екструдовані соєві боби була на 46 % більша (p<0,01), ніж у вмісті рубця корів, яким згодовували неекструдовані соєві боби.

При екструзії соєвих бобів досягається частковий захист поліненасичених жирних кислот від біогідрогенізації (Solomon R. et al., 2000; AbuGhazaleh A. A. et al., 2002; Whitlock D. A. et al., 2002). У ліпідах вмісту рубця корів дослідної групи виявлено більшу кількість лінолевої (p<0,001) і ліноленової (p<0,05) кислот порівняно до корів контрольної групи, що вказує на менш інтенсивну біогідрогенізацію поліненасичених жирних кислот в корів дослідної групи.

У ліпідах молока корів, яким згодовували екструдовану сою, виявлено меншу кількість пальмітинової (p<0,05), стеаринової (p<0,05) та більшу кількість ліноленової (p<0,001) і лінолевої (p<0,001) кислот.

Таким чином, використання у годівлі корів екструдованих соєвих бобів зменшує гідрогенізацію у рубці поліненасичених жирних кислот та збільшує їх вміст в молочному жирі.

При споживанні коровами екструдованої ріпакової макухи в них зростають середньодобові надої з 24,10 до 26,54 кг (p<0,05), вміст білка в молоці з 3,43 до 3,53 %, жирність молока з 3,45 до 3,87 % (p<0,05). Завдяки вищим надоям в дослідній групі був більшим добовий вихід білка (p<0,05) і жиру (p<0,001).

Вплив згодовування коровам ріпакової олії і виготовлених з ріпакової олії кальцієвих солей жирних кислот на вуглеводний та азотовий обмін і співвідношення жирних кислот у вмісті рубця та вміст і жирнокислотний склад ліпідів плазми крові й молока. Дослідження показали, що згодовування коровам незахищеної ріпакової олії (перша дослідна група) та виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот (друга дослідна група) по-різному впливає на ферментаційні процеси в рубці. Зокрема, у вмісті рубця корів першої дослідної групи виявлено зменшення кількості білкового азоту на 12 % (p<0,05), а аміаку - на 20 % (p<0,05) і збільшення на 11 % кількості небілкового азоту (p<0,05), порівняно з їх рівнем у вмісті рубця корів, які не отримували жирових добавок (контрольна група). Введення в раціон корів кальцієвих солей ріпакової олії (друга дослідна група) не впливає на концентрацію азотових сполук у вмісті рубця.

Відношення ацетат/пропіонат у вмісті рубця корів першої дослідної групи на 34 % більше, ніж у корів контрольної групи (p<0,001). Відмінності у співвідношенні між цими кислотами у вмісті рубця корів другої дослідної і контрольної груп виражені меншою мірою.

У вмісті рубця корів першої дослідної групи, порівняно до корів контрольної групи, виявлено більший вміст загальних ліпідів, триацилгліцеролів, диацилгліцеролів, моноацилгліцеролів і вільних жирних кислот (p<0,01), що зумовлено більшим вмістом жиру в їх раціоні і його гідролізом рубцевими мікроорганізмами.

У вмісті рубця корів другої дослідної групи, порівняно до корів контрольної групи, було більше загальних ліпідів і вільних жирних кислот (p<0,05; p<0,001).

Хоча сумарна кількість 18:1 ізомерів у вмісті рубця корів першої дослідної групи дещо більша, ніж у вмісті рубця корів контрольної групи, відносна кількість олеїнової кислоти (цис-9-18:1) у них менша (табл. 4). У корів другої дослідної групи більша кількість 18:1 жирних кислот зумовлена саме олеїновою кислотою.

Кількість лінолевої кислоти у вмісті рубця корів другої дослідної групи удвічі більша, ніж у вмісті рубця корів контрольної групи (p<0,01), пояснюється незначною доступністю кальцієвих солей жирних кислот для ферментів рубцевих бактерій (Ferlay A. et al., 1993; Wagner S. et al., 2001; Vidaurreta L. I. et al., 2002; Lundy F. P. et al., 2004).

У жирнокислотному складі вмісту рубця корів першої дослідної групи, порівняно до корів контрольної групи, виявлено більшу кількість транс-10,цис-12-18:2 кислоти (p<0,05). Кількість транс-11,цис-15-18:2 кислоти у вмісті рубця корів обох дослідних груп приблизно однакова, але менша ніж у корів контрольної групи (p<0,05).

Таблиця 4. Жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця корів, до раціону яких додавали ріпакову олію або кальцієві солі жирних кислот ріпакової олії, % загальної кількості жирних кислот (M±m, n=5)

Введення у раціон корів першої і другої дослідних груп жирових добавок призвело до значного зменшення кількості синтезованих у молочній залозі середньоланцюгових жирних кислот (С4-С15) та збільшення кількості моно- і поліненасичених жирних кислот у ліпідах молока (табл. 5).

Загальна кількість 18:1 жирних кислот у ліпідах молока корів обох дослідних груп майже однакова, проте у співвідношенні окремих 18:1 ізомерів виявлено значні міжгрупові відмінності. Зокрема, в молоці корів першої дослідної групи, що отримували раціон з ріпаковою олією, значно більше ізомерів транс-форми, ніж у молоці корів другої дослідної групи, що отримували кальцієві солі жирних кислот ріпакової олії.

Серед транс-18:1 ізомерів у молочному жирі корів усіх груп переважає вакценова кислота (транс-11-18:1), якої найбільше в молоці корів, яким додавали ріпакову олію. У складі цис-18:1 ізомерів найбільше олеїнової кислоти (цис-9-18:1), особливо багато її виявлено в молочному жирі корів, що отримували кальцієві солі жирних кислот. Зростання кількості транс-18:1 ізомерів у молочному жирі корів другої дослідної групи пояснюється частковим гідролізом кальцієвих солей жирних кислот у рубці та подальшою біогідрогенізацією вивільнених ненасичених жирних кислот.

Таблиця 5. Жирнокислотний склад ліпідів молока корів, до раціону яких додавали ріпакову олію або кальцієві солі жирних кислот ріпакової олії, % загальної кількості жирних кислот (M±m, n=5)

Загальна кількість 18:2 жирних кислот у жирі молока корів обох дослідних груп приблизно однакова і значно перевищує їх кількість у жирі молока корів контрольної групи. При цьому висока частка лінолевої кислоти (цис-9, цис-12-18:2) виявлена лише в жирі молока корів, яким згодовували кальцієві солі жирних кислот, тоді як у молоці корів, що отримували ріпакову олію кількість 18:2 кислот зростає за рахунок цис-9,транс-11-18:2 дієнового кон'югата.

Під впливом введення у раціон кальцієвих солей жирних кислот ріпакової олії середньодобовий надій корів зріс з 15,82 до 17,97 кг (p<0,05), порівняно до надою корів, які не отримували жирових добавок. У молоці корів другої дослідної групи, порівняно з контрольною, збільшився добовий вихід молочного жиру з 0,59 до 0,66 кг і білка з 0,53 до 0,59 кг (p<0,05). Показники молочної продуктивності корів, що отримували добавку незахищеної ріпакової олії не відрізняються від відповідних показників у контрольній групі.

Висновки

Вивчено вплив різного співвідношення структурних і неструктурних вуглеводів в раціоні корів та різних способів захисту ліпідів кормів на ферментаційні процеси і гідрогенізацію поліненасичених жирних кислот в рубці, жирнокислотний склад ліпідів молока та молочну продуктивність.

1. При заміні 20 % клітковини у раціоні корів на крохмаль (зміна відношення грубих кормів до концентрованих з 80:20 до 60:40) у вмісті рубця збільшується концентрація триацилгліцеролів (p<0,01) та пропіонової кислоти (p<0,05) і зменшується концентрація неетерифікованих жирних кислот та аміаку (p<0,05).

2. Зростання в раціоні корів частки концентратів з 20 до 40 % сухої речовини збільшує відносну кількість ненасичених жирних кислот у вмісті рубця (p<0,001), а у їх складі - частку просторових і позиційних ізомерів, що свідчить про зменшення інтенсивності біогідрогенізації С18-поліненасичених жирних кислот.

3. Згодовування коровам підвищеної кількості концентратів сповільнює синтез середньоланцюгових і розгалужених жирних кислот молочною залозою (p<0,05-0,01). При цьому в ліпідах молока зменшується частка насичених і збільшується частка ненасичених жирних кислот (p<0,05).

4. У складі молочного жиру корів, яким згодовували більшу кількість концентратів, збільшується вміст лінолевої кислоти (цис-9,цис-12 18:2), транс-10, цис-12-18:2 ізомеру лінолевої кислоти і транс-10 (p<0,001) ізомеру олеїнової кислоти та зменшується вміст цис-9,транс-11-18:2 і транс-11-18:1 ізомерів (p<0,05). Загальна кількість транс-18:1 жирних кислот була більша на 40 % (p<0,05).

5. При заміні 10 % клітковини раціону корів на цукор у вмісті рубця збільшується кількість білкового азоту (p<0,01), зменшується кількість аміаку (p<0,001) та зростає продукція коротколанцюгових жирних кислот за рахунок посилення утворення пропіонату (p<0,05). Заміна частини клітковини раціону цукром викликає зменшення інтенсивності гідролізу триацилгліцеролів корму, внаслідок чого їх кількість у вмісті рубця корів збільшується на 30 % (p<0,001).

6. При заміні в раціоні корів 10 % клітковини цукром у складі ліпідів вмісту рубця збільшується кількість капронової, каприлової і капринової кислот (p<0,05-0,01) та зменшується кількість непарних і розгалужених жирних кислот. Сумарна частка насичених жирних кислот у вмісті рубця зменшується, а ненасичених - збільшується (p<0,05). У складі ненасичених жирних кислот зростає частка транс-ізомерів олеїнової кислоти за рахунок збільшення кількості транс-10-18:1 і транс-11-18:1 кислот (p<0,01).

7. У молочній залозі корів, у раціоні яких 10 % клітковини замінювали цукром, зменшується синтез середньоланцюгових жирних кислот (p<0,05). При цьому в складі 18:1 кислот жиру молока збільшується частка транс-6-18:1 (p<0,05), транс-9-18:1 (p<0,001), транс-11-18:1 (p<0,01) і транс-15-18:1 (p<0,05) ізомерів, а також лінолевої кислоти (p<0,01).

8. При заміні 20 % клітковини в раціоні корів однаковою за енергією кількістю крохмалю, або при заміні 10 % клітковини цукром середньодобовий надій підвищується на 5-10 %, а вміст жиру й білка в молоці суттєво не змінюється. Завдяки більшим надоям, продукція молочного білка зростає на 10-15 %, а молочного жиру - на 5-10 %.

9. При додаванні до раціону корів кормів з високим вмістом жиру, захищеного від розщеплення у рубці екструдуванням (соняшникова макуха, соєві боби) або обробкою 1 % розчином формальдегіду (ріпакова макуха), у вмісті рубця зростає співвідношення ацетат/пропіонат (p<0,05) і знижується інтенсивність біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот. У молоці зменшується кількість середньоланцюгових і збільшується кількість поліненасичених жирних кислот (p<0,01-0,001).

10. Жирність молока корів, яким згодовували екструдовану соняшникову макуху або соєві боби, збільшується (p<0,05), а при згодовуванні захищених формальдегідом кормів - зменшується. Завдяки більшим надоям добова продукція молочного жиру при згодовуванні коровам екструдованих жиромістких кормів зростає на 10-20 % (p<0,01-0,001), а при згодовуванні кормів оброблених формальдегідом не змінюється, порівняно з контрольною групою. Як екструзія кормів, так і їх оброблення формальдегідом підвищують добову продукцію молочного білка (p<0,05).

11. При згодовуванні коровам незахищеної ріпакової олії у вмісті рубця зменшується кількість білкового азоту (p<0,05), тоді як кальцієві солі жирних кислот ріпакової олії такої дії не мають. У вмісті рубця лактуючих корів, яким згодовували кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з ріпакової олії, порівняно з вмістом рубця корів, яким згодовували незахищену ріпакову олію, підвищується концентрація пропіонової кислоти і знижується концентрація масляної кислоти.

12. У вмісті рубця корів, до раціону яких додавали кальцієві солі жирних кислот ріпакової олії удвічі збільшується кількість ненасичених жирних кислот (p<0,001) за рахунок цис-18:1 ізомерів (p<0,001) та лінолевої кислоти (p<0,001). При згодовуванні коровам ріпакової олії у складі ліпідів вмісту рубця зменшується кількість середньоланцюгових, розгалужених і непарних жирних кислот (p<0,01-0,001), але удвічі зростає кількість транс-18:1 ізомерів (p<0,001). Серед них кількість транс-10-18:1 кислоти збільшується у 5 разів (p<0,001).

13. При додаванні до раціону корів ріпакової олії у складі ліпідів молока втричі зростає сумарна кількість транс-18:1 жирних кислот за рахунок всіх їх ізоформ (p<0,01-0,001). Кількість цис-18:1 ізомерів, за винятком олеїнової кислоти при цьому також збільшується (p<0,01-0,001). При згодовуванні коровам кальцієвих солей жирних кислот, у складі 18:1 жирних кислот виявлено подібні зміни, проте вони виражені значно менше. Додавання до раціону корів ріпакової олії зумовлює збільшення кількості рубцевої (цис-9,транс-11-18:2) кислоти (p<0,01) у складі молочного жиру, а додавання кальцієвих солей жирних кислот - збільшення кількості лінолевої (цис-9,цис-12-18:2) кислоти (p<0,001).

14. Введення в раціон корів ріпакової олії збільшувало надої на 5 %, а кальцієвих солей ріпакової олії - на 15 % (p<0,05). Ці жирові добавки не впливали на вміст білка та жиру в молоці, проте за рахунок більших надоїв у корів, що отримували виготовлені з ріпакової олії кальцієві солі жирних кислот, зростає добова продукція молочного білка і жиру (p<0,001).

Практичні рекомендації

1. З метою підвищення молочної продуктивності корів, жирнокислотного складу молока і вмісту в ньому поліненасичених жирних кислот рекомендується згодовувати їм кальцієві солі жирних кислот, виготовлені з ріпакової олії, у вигляді добавки до концентратів у кількості 300 г на добу. Завдяки цьому надій корів підвищується на 10-15 %, а вихід молочного жиру і білка - на 10 %. У складі ліпідів молока удвічі-утричі збільшується вміст лінолевої та ліноленової кислот.

2. Згодовування коровам у складі комбікорму екструдованих соєвих бобів (2-3 кг на добу) дає змогу збільшити надій та жирність молока на 10 %, а вихід молочного жиру - на 20 %. У складі молочного жиру вдвічі збільшується вміст лінолевої кислоти.

3. Згодовування коровам у складі комбікорму 1-2 кг на добу екструдованої ріпакової макухи дозволяє підвищити надій та жирність молока на 5 %. При цьому вихід молочного жиру зростає на 15 %, а вміст лінолевої кислоти у ньому - в півтора разу.

4. Захист згодовуваної коровам ріпакової макухи 1 % розчином формальдегіду підвищує надої на 10 %. Хоча обробка ріпакової макухи формальдегідом не впливає на відсоток білка і жиру в молоці, вихід молочного білка зростає на 10 %.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Довідник: Фізіологічно-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / [Л.В. Андреєва, П.І. Вербицький, О. І. Віщур ... І.В. Вудмаска та ін.]. -- Львів: ВКП "ВМС", 2004. -- 399 с. (Дисертант брав участь у підготовці та оформленні до друку розділів 3, 6, 12, 13).

2. Вудмаска І.В. Жири у годівлі високопродуктивних корів / І.В. Вудмаска // Тваринництво України. -- 2006. -- № 9. -- С. 24-27.

3. Вудмаска І.В. Ліпідний і жирнокислотний склад плазми крові і молока корів при згодовуванні їм кальцієвих солей жирних кислот / І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. -- 2006. -- № 92. -- С. 19-24.

4. Вудмаска І.В. Обмін ліпідів у рубці і молочній залозі корів при різному вуглеводному складі раціону / І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2006. -- Вип. 7, № 1-2. -- С. 253-257.

5. Вудмаска І.В. Обмін ліпідів у рубці корів при збільшенні вмісту цукру в раціоні / І.В. Вудмаска // Біологія тварин. -- 2006. -- Т. 8, № 1-2. -- C. 176-180.

6. Вудмаска І.В. Вплив заміни частини клітковини цукром на обмін азоту і летких жирних кислот у рубці сухостійних корів / І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. -- 2007. -- № 95. -- С. 41-46.

7. Вудмаска І.В. Вплив підвищеного рівня неструктурних вуглеводів у раціоні корів на показники вуглеводно-білкового обміну у вмісті рубця / І.В. Вудмаска // Аграрні вісті. -- 2007. -- № 2. -- С. 27-29.

8. Вудмаска І.В. Вплив співвідношення вуглеводів на ізомеризацію та гідрогенізацію жирних кислот у вмісті рубця корів / І.В. Вудмаска // Науковий вісник Львівського національного університету та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. -- 2007. -- Т. 9, № 4 (35), ч. 1. -- С. 35-40.

9. Вудмаска І.В. Вплив співвідношення неструктурних вуглеводів на обмін летких жирних кислот і азотних сполук у вмісті рубця корів в умовах in vitro / І.В. Вудмаска // Аграрний вісник Причорномор'я. -- 2007. -- Вип. 38. -- С. 34-41.

10. Вудмаска І.В. Ізомеризація жирних кислот у вмісті рубця корів при добавці до раціону ріпакової олії або кальцієвих солей жирних кислот / І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок. -- 2007. -- Вип. 8, № 3-4. -- С. 40-45.

11. Вудмаска І.В. Обмін речовин у рубці корів при заміні частини клітковини раціону цукром / І.В. Вудмаска // Сільський господар. -- 2007. -- № 5-6. -- С. 9-11.

12. Вудмаска І.В. Біогідрогенізація жирних кислот у рубці корів при заміні частини клітковини раціону неструктурними вуглеводами / І.В. Вудмаска // Сільський господар. -- 2008. -- № 1-2. -- С. 10-13.

13. Параняк Р.П. Використання ріпакової олії в годівлі тварин / Р.П. Параняк, Р.Й. Кравців, І.В. Вудмаска // Сільський господар. -- 1998. -- № 1. -- C. 12-14. (Дисертант опрацював літературні джерела, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

14. Вплив згодовування коровам екструдованої ріпакової макухи на обмін ліпідів у рубці і молочній залозі / І.В. Вудмаска, Ю.Я. Корінець, П.Р. Хірівський, В.А. Чаркін, О.С. Покотило // Біологія тварин. -- 1999. -- Т. 1, № 1. -- С. 93-98. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

15. Жирнокислотний склад ліпідів запілоричного хімусу і молока корів у залежності від вуглеводного складу раціону / І.В. Вудмаска, В.А. Чаркін, Ю.Я. Корінець, П.Р. Хірівський, О.С. Покотило // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. -- 1999. -- Вип. 1, № 3. -- С. 107-110. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, узагальнив результати досліджень, підготував тези до друку).

16. Вудмаска І.В. Ліпідний обмін у молочній залозі корів при різному співвідношенні вуглеводних компонентів у раціоні / І.В. Вудмаска, В.А. Чаркін // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. -- 2001. -- Вип. 2, № 1. -- С. 40-42. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив показники ліпідного обміну, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні статті).

17. Effects of level and interrelation of carbohydrates in diets on lipid metabolism in cows / I.V. Vudmaska, V.A. Charkin, Y.J. Korinec, V.G Stoyanovsky, O.S. Pokotylo, G.V. Dronyk // Animal Biology. -- 2002. -- Vol. 4, N 1-2. -- P. 125-131. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

18. Вплив введення до раціону корів кальцієвих солей жирних кислот на молочну продуктивність / І.В. Вудмаска, В.А. Чаркін, В.І. Кишко, Л.В. Клепач // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. -- 2004. -- Вип. 5, № 3. -- С. 101-106. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

19. Жирнокислотний склад ліпідів вмісту рубця і молочного жиру високопродуктивних корів при згодовуванні їм екструдованих соєвих бобів / І.В. Вудмаска, В.І. Кишко, В.А. Чаркін, Л.В. Клепач // Біологія тварин. -- 2004. -- Т. 6, № 1-2. -- С. 92-96. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

20. Вплив співвідношення неструктурних вуглеводів до легкорозщеплюваного протеїну на процеси травлення, проміжний обмін і синтез молока у корів / В.І. Кишко, І.В. Вудмаска, Л.В. Клепач, В.А. Чаркін, В.Г. Стояновський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2005. -- Вип. 6, № 2. -- С. 77-79. (Дисертант провів лабораторні дослідження, узагальнив результати, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

21. Зміни показників вуглеводного і білкового обміну у рубці корів при підвищеному споживанні цукру / І.В. Вудмаска, Л.В. Клепач, В.І. Кишко, В.А. Чаркін // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. -- 2005. -- Т. 7, № 3 (26), ч. 3. -- С. 17-20. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив концентрацію і співвідношення летких жирних кислот у вмісті рубця, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

22. Порівняльна характеристика жирнокислотного складу молочного жиру корів при різних способах захисту ліпідів раціону / І.В. Вудмаска, В.І. Кишко, Л.В. Клепач, В.А. Чаркін // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2005. -- Вип. 6, № 2. -- С. 41-43. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

23. Вплив кальцієвих солей жирних кислот на ферментативні процеси в рубці корів / І.В. Вудмаска, В.І. Кишко, В.І. Гнатів, Г.М. Галяс, В.Г. Янович // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. -- 2006. -- Т. 8. -- № 1 (28). - С. 19-23. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив співвідношення летких жирних кислот та жирнокислотний склад ліпідів, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

24. Вудмаска І.В. Вміст ізомерів жирних кислот у молоці корів при введенні до раціону ріпакової олії або кальцієвих солей жирних кислот / І.В. Вудмаска, О.В. Голубець // Передгірне і гірське землеробство та тваринництво. -- 2007. -- Вип. 49, ч. 2. -- С. 127-137. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, брав участь у визначенні жирнокислотного складу ліпідів, узагальнив результати досліджень ,написав статтю).

25. Вудмаска І.В. Порівняльна характеристика жирнокислотного складу ліпідів вмісту рубця корів, інкубованого з крохмалем або з цукром / І.В. Вудмаска, О.В. Голубець // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2007. -- Вип. 8, № 1-2. -- С. 80-85. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, брав участь у визначенні жирнокислотного складу ліпідів, узагальнив результати досліджень, підготував статті до друку).

26. Голубець О.В. Визначення співвідношення триацилгліцеролів молочного жиру методом газової хроматографії / О.В. Голубець, І.В. Вудмаска // Біологія тварин. -- 2007. -- Т. 9, № 1-2. -- С. 275-280. (Дисертант опрацював результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

27. Обмін жирних кислот у рубці корів за різного вуглеводного складу раціону / І.В. Вудмаска, О.В. Голубець, І.М. Ткач, І.В. Невоструєва // Біологія тварин. -- 2007. -- Т. 9, № 1-2. -- С. 156-161. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив співвідношення летких жирних кислот і жирнокислотний склад ліпідів, узагальнив результати досліджень, підготував статтю до друку).

28. Голубець О.В. Ізомерний склад жирних кислот молока корів при заміні частини клітковини раціону цукром / О.В. Голубець, І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2008. -- Вип. 9, № 1-2. -- С. 89-93. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, брав участь у визначенні жирнокислотного складу ліпідів, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

29. Вудмаска І.В. Вплив екструзії зернових кормів і обробки формальдегідом соняшникової макухи на ферментаційні процеси у рубці корів / І.В. Невоструєва, Г.М. Галяс, І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2008. -- Вип. 9, № 1-2. -- С. 116-121. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив співвідношення летких жирних кислот, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

30. Ткач І.М. Вплив співвідношення структурних і неструктурних вуглеводів в раціоні корів на показники азотного обміну і утворення ЛЖК у рубці / І.М. Ткач, Н.В. Голова, І.В. Вудмаска // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- 2008. -- Вип. 9, № 1-2. -- С. 133-137. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив співвідношення летких жирних кислот, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні статті до друку).

31. Використання ріпакової олії в годівлі сільськогосподарських тварин : методичні рекомендації / [В.Г. Янович, С.Й. Вовк, О.Я. Захарів, В.І. Гнатів, А.І. Шибистий, В.В. Іваняк, Р.П. Параняк, Б.Б. Кружель, І.В. Вудмаска, А.А. Долинський, Ю.О. Шурчкова, Ю.Д. Ніколаєв] -- Львів, 1991. -- 19 с. (Дисертант підготував розділи "Ріпакова олія в годівлі телят" і "Використання ріпакової олії в годівлі корів").

32. Вудмаска І.В. Жири в годівлі високопродуктивних корів: методичні рекомендації / [І.В. Вудмаска]. -- Львів, 2008. -- 20 с.

33. Вплив згодовування лактуючим коровам екструдованої ріпакової макухи на деякі показники ліпідного обміну / І.В. Вудмаска, Ю.Я. Корінець, В.А. Чаркін, П.Р. Хірівський, І.З. Гложик // Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин : міжнар. конф., 15-18 вер. 1998 р. -- Львів, 1998. -- С. 25. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив співвідношення класів ліпідів, узагальнив результати досліджень, брав участь у написанні та оформленні тезів до друку).

34. Вудмаска І.В. Вплив різних способів обробки кормів на жирнокислотний склад молока корів / І.В. Вудмаска // XV з'їзд фізіол. України, 12-15 трав. 1998 р.: тези допов. -- Львів, 1998. -- С. 38.

35. Вудмаска І.В. Вплив кальцієвих солей жирних кислот на жирнокислотний склад вмісту рубця та молока корів / І.В. Вудмаска, В.І. Кишко // матер. IX Українського біохімічного з'їзду, 24-27 жовт. 2006 р. -- Харків, 2006. -- С. 111-112. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, підготував тези до друку).

36. Вудмаска И.В. Обмен жирных кислот в рубце и молочной железе коров в конце лактации в зависимости от углеводного состава рациона / И.В. Вудмаска // Достижения и перспективы развития животноводства: междунар. науч.-практ. конф., 28-29 сен. 2006 г. -- Молдова, 2006. -- P. 56-60.

37. Vudmaska I. Effect of dietary buffer addition on the concentration of trans-18:1 fatty acids and conjugated linoleic acid (CLA) in the milk of dairy cows / I. Vudmaska, O. Golubets, V. Vlizlo // Jubilee World Duiatrics Congress, Budapest. -- July 6-11, 2008. -- P. 19. (Дисертант теоретично обґрунтував концепцію, визначив жирнокислотний склад ліпідів, підготував тези до друку).

Размещено на Allbest.ru