Біохімічні та імунологічні основи системи профілактики стресу в свиней

Таким чином, вік поросят при відлученні від свиноматок для формування груп на дорощування відіграє важливу роль у виникненні стресового стану. Чим молодші тварини, тим більше виражена у них стрес-реакція на дію технологічних факторів, що зумовлено меншим рівнем зрілості механізмів

адаптації їх організму. У поросят 21-, 26- і 35-денного віку ще не завершено формування клітинних та гуморальних факторів резистентності, системи антиоксидантного захисту, внаслідок чого їх захворюваність більша, а збереження менше, ніж у поросят, відлучених від свиноматок у 45- і особливо в 60-денному віці.

Вплив методу формування груп на дорощування і відгодівлю. Маса поросят, які були сформовані в групи на дорощування із різних гнізд через 4, 7 і 10 діб після відлучення від свиноматок у 26-денному віці, під кінець дорощування порівняно з масою поросят контрольної групи (сформована відразу після відлучення від свиноматок) була більшою відповідно на 2,1%; 3,4 і 3,1%, середньодобовий приріст маси за період дорощування - на 2,3%; 4 і 3,7%, збереження - на 4%, а захворюваність була меншою - на 4%; 12 і 16%.

Звідси чотири доби після відлучення від свиноматок ще недостатньо для повної адаптації поросят до нових (безматеринських) умов утримання. Для цього необхідно, як свідчать результати досліджень, 7?10 діб. Проте, враховуючи економічні чинники (перетримування поросят у станках та ін.), формування груп на дорощування доцільно проводити через 7 діб після відлучення від свиноматок.

Найменшу стрес-реакцію у поросят відмічено при їх переведенні на дорощування і відгодівлю без перегрупування (при груповому вирощуванні поросят у підсисний період і без додаткового введення в групу тварин з інших станків). У поросят, переведених на дорощування без перегрупування відразу після відлучення від свиноматок у 35- і 45-денному віці, порівняно з поросятами контрольних груп (сформованих із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок), маса під кінець дорощування була більшою відповідно на 6,4 і 5,1% (Р<0,05), середньодобовий приріст маси за період дорощування - на 8,7 і 7,2% (Р<0,05), збереження - на 8 і 4%, а захворюваність меншою - на 24 і 8%.

У поросят, переведених з дорощування на відгодівлю в інше приміщення без перегрупування порівняно з поросятами, переведеними на відгодівлю з перегрупуванням, був вірогідно більший приріст маси за 30 діб на 2,52 кг, середньодобовий приріст маси на 18%, збереження на 8% і менша захворюваність на 20%.

Таким чином, формування груп поросят на дорощування із різних гнізд і на відгодівлю з додатковим введенням у групу тварин з інших станків є одним із сильних стрес-факторів, спричиненим боротьбою за встановлення ієрархії в новоутвореній групі.

Застосування вітамінів Е, С і селену. Добавка в корм поросятам вітамінів Е, С і селену впродовж 7 діб до і після формування групи на дорощування із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 35-денному віці порівняно з поросятами контрольної групи сприяла вірогідному збільшенню їх маси під кінець дорощування на 6,2% і середньодобового приросту маси за період дорощування на 7,9%. При цьому підвищилось збереження на 8% і знизилась захворюваність на 24%.

Застосування поркавірексу. Внутрішньом'язове введення поросятам поркавірексу в дозі 1 см3 за добу до і після формування груп із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 35- і 45-денному віці порівняно з поросятами контрольних груп зменшило їх захворюваність за період дорощування відповідно на 12 і 4%, збільшило збереження поросят - на 8 і 4% та середньодобовий приріст маси - на 8,1 і 7,2%, що зумовлено його впливом на підвищення резистентності організму.

На початку дорощування поросят реєструють в основному шлунково-кишкові (до 75%), пізніше - респіраторні (до 20%) та інші (до 5%) хвороби від загальної кількості захворілих тварин. Причиною виникнення цих хвороб у більшості випадків є раптова зміна кормів, посилення пероксидного окиснення ліпідів і зниження резистентності тварин під впливом стрес-факторів, що призводить до розвитку умовно-патогенної мікрофлори і патологічних процесів в їх організмі.

При переведенні поросят на відгодівлю виявляють в основному респіраторні і в меншій кількості шлунково-кишкові хвороби.

Проведені нами дослідження з вивчення клінічних, біохімічних та імунологічних показників під дією на організм стрес-факторів стали основою для розробки науково обґрунтованої системи профілактики стресу в свиней, яка викладена в “Методичних рекомендаціях з профілактики стресу в свиней” (2003 р.). Вона включає:

1. Підвищення рівня адаптаційних можливостей організму:

– відлучення поросят від свиноматок для утворення груп на дорощування в племінних господарствах і фермах доцільно проводити в 45-60-денному віці, коли завершено формування у них механізмів адаптації;

– відлучення поросят від свиноматок для утворення груп на дорощування в 26-35-денному віці, внаслідок ще незавершеного формування біохімічних та імунологічних механізмів адаптації їх організму, потребує додаткових превентивних (запобіжних) заходів (застосування поркавірексу, добавка в корм вітамінів Е, С і селену) щодо зменшення в них стресового стану;

- при формуванні груп поросят на відгодівлю застосування імуномодуляторів і адаптогенних засобів, що стимулюють захисні та пристосувальні механізми організму до дії технологічних стрес-факторів;

- біологічно повноцінну годівлю і дотримання необхідних умов утримання.

2. Зменшення кількості, сили та тривалості дії технологічних стресових навантажень на організм:

- переведення поросят на дорощування та відгодівлю без перегрупування (без введення тварин з інших груп);

- формування груп на дорощування із суміжних станків та однакових за віком і розвитком поросят;

- формування груп поросят на дорощування через 7 діб після відлучення від свиноматок;

- впровадження двофазної системи вирощування свиней (підсисний період і період дорощування та відгодівлі).

3. Для недопущення втрат маси відгодованих свиней та підвищення безпеки м'ясопродуктів їх забій доцільно проводити безпосередньо в господарствах у спеціально обладнаних забійних цехах (майданчиках, пунктах).

При перевезенні свиней на забійні підприємства або в інші господарства спеціальним автотранспортом необхідно дотримуватись існуючих вимог і застосовувати найбільш перспективні й екологічно безпечні антистресові препарати (природні адаптогени та імуномодулятори), що викладені в нашій дисертації та “Методичних рекомендаціях з профілактики стресу в свиней”.

Висновки

1. В дисертації на основі проведених клінічних, біохімічних й імунологічних досліджень теоретично узагальнено та експериментально обґрунтовано стан формування адаптаційних процесів і механізми розвитку стресу в свиней, на підставі яких розроблено науково обґрунтовану систему його профілактики.

2. Стрес у свиней супроводжується вірогідним зменшенням порівняно з вихідними показниками вмісту загального білка в сироватці крові за рахунок фракцій альбумінів і гамма-глобулінів, а також вільних амінокислот у крові, її плазмі та тканинах, азоту загального, білкового і амінного в крові й печінці, збільшенням концентрації азоту залишкового і сечовини, підвищенням активності аспартат- і аланінамінотрансфераз в сироватці крові, що свідчить про посилення в їх організмі розпаду білків, дезамінування та переамінування амінокислот і сечовиноутворення.

3. Під дією стрес-факторів у сироватці крові й печінці свиней вірогідно зменшується вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, холестеролу загального, холестеролу вільного, холестеролу ефірозв'язаного та збільшується вміст вільних жирних кислот і кетонових тіл, що вказує на посилення ліполізу для забезпечення енергетичного гомеостазу їх організму в процесі адаптації.

Виявлена позитивна кореляційна залежність (r = 0,87-0,9; P<0,05-0,01) між вмістом вільних жирних кислот і кетонових тіл у сироватці крові поросят під впливом стрес-факторів свідчить про гальмування окиснення метаболітів жирних кислот у циклі трикарбонових кислот.

4. Встановлена вікова динаміка показників пероксидного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в клінічно здорових свиней віддзеркалює стан загальних адаптаційних процесів їх організму. Найбільший потенціал ендогенних антиоксидантів (вміст вітаміну Е і глутатіону відновленого) та ферментної ланки антиоксидантного захисту (активність церулоплазміну, супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази) організму свиней встановлено в 60-денному віці, що вказує на високий рівень в них у цей період антиоксидантного захисту.

5. У свиней під дією стрес-факторів посилюються процеси пероксидного окиснення ліпідів з порушенням рівноваги прооксидант-антиоксидант. Найбільшу активацію пероксидного окиснення ліпідів у поросят відмічено при формуванні груп на дорощування із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 26-денному віці, а також при переведенні на відгодівлю з перегрупуванням та перевезенні відгодованих свиней на м'ясокомбінат. При цьому встановлено збільшення в крові та печінці концентрації дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду, підвищення активності церулоплазміну, супероксиддисмутази, каталази, глутатіонредуктази та зменшення активності глутатіонпероксидази, вмісту глутатіону відновленого, вітаміну Е порівняно з контрольними даними.

Порушення балансу системи прооксидант-антиоксидант у свиней при стресі є одним із провідних факторів у механізмі його розвитку.

6. У клінічно здорових свиней з віком клітинні та гуморальні показники резистентності збільшуються, що свідчить про завершення формування органів імунної системи і в цілому резистентності організму в постнатальний період його розвитку. Високі й стабільні показники резистентності організму свиней виявлено в 2-4-місячному віці, коли найбільш виражена функціональна активність імунокомпетентних клітин.

7. У свиней при стресі вірогідно зменшується в крові загальна кількість лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Такт.-лімфоцитів, ТФР-лімфоцитів, В-лімфоцитів, імунорегуляторний індекс, титр нормальних антитіл сироватки крові, бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові, індекс завершеності фагоцитозу нейтрофілів крові та збільшується кількість ТФЧ-лімфоцитів порівняно з вихідними показниками, що вказує на виникнення у них імунодефіцитного стану.

8. Зниження рівня гуморальних факторів резистентності в свиней при стресі зумовлено супресивним впливом метаболітів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів і малонового діальдегіду), концентрація яких у крові при цьому збільшується майже в 2 рази проти початкового рівня.

Встановлено вірогідний зворотний кореляційний зв'язок між вмістом у крові дієнових кон'югатів та імунорегуляторним індексом (r = -0,91), малонового діальдегіду та імунорегуляторним індексом (r = -0,89), дієнових кон'югатів та бактерицидною активністю сироватки крові (r = -0,88), малонового діальдегіду та бактерицидною активністю сироватки крові (r = -0,86).

9. Добавка в корм поросятам вітамінів Е в дозі 3 мг і С - 30 мг та селену - 0,005 мг на 1 кг маси впродовж 7 діб до і після формування групи на дорощування із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 35-денному віці порівняно з поросятами контрольної групи підвищує рівень їх антиоксидантного захисту в основному за рахунок збільшення вмісту глутатіону відновленого, вітаміну Е, активності глутатіонпероксидази, суттєво знижує вміст метаболітів пероксидного окиснення ліпідів у крові та тканинах, підвищує показники клітинних і гуморальних факторів резистентності, що забезпечує профілактику стресу в них. При цьому за період дорощування зменшилась захворюваність на 24%, збільшились середньодобовий приріст маси на 7,9% (P<0,05) і збереження поросят на 8%.

10. Внутрішньом'язове введення поросятам поркавірексу в дозі 1 см3 за добу до і після формування груп із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 35- і 45-денному віці порівняно з поросятами контрольних груп зменшило їх захворюваність за період дорощування відповідно на 12 і 4%, збільшило середньодобовий приріст маси - на 8,1 і 7,2% (P<0,05) і збереження - на 8 і 4%.

11. Стрес-реакція як прояв загального адаптаційного синдрому в свиней характеризується підвищенням температури тіла, збільшенням частоти пульсу й дихання, загальної кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, зменшенням кількості еозинофілів, лімфоцитів, еритроцитів, вмісту гемоглобіну, резервної лужності крові та зміною їх поведінки і залежить від віку тварин, виду, сили і тривалості дії технологічних стрес-факторів.

З віком поросят стрес-реакція на дію подразників зменшується, що зумовлено станом завершеності формування у них механізмів адаптації. Найбільш виражену стрес-реакцію в поросят відмічено при формуванні груп на дорощування з різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 26-денному віці. У поросят, які були сформовані в групи на дорощування через 7 діб після відлучення від свиноматок, переведені на дорощування та відгодівлю без перегрупування спостерігались значно менші зміни клінічних, біохімічних та імунологічних показників.

12. Для профілактики стресу і зменшення його негативних наслідків при формуванні груп на дорощування в племінних господарствах і фермах доцільно відлучати поросят від свиноматок у 45-60-денному віці, коли стабілізувались процеси адаптації їх організму.

Утворення груп поросят на дорощування після відлучення від свиноматок у 26-35-денному віці, внаслідок ще незакінченого формування механізмів адаптації їх організму, потребує додаткових превентивних (запобіжних) заходів щодо зменшення в них стресового стану. З цією метою варто використовувати найбільш перспективні та екологічно безпечні антистресові препарати: добавку в корм вітамінів Е, С і селену й застосування імуномодулятора - поркавірексу.

13. Найбільш ефективна профілактика стресу в поросят установлена при переведенні їх на дорощування та відгодівлю без введення в групу тварин з інших станків, що можливо при груповому вирощуванні в підсисний період, а також при запровадженні двофазної системи вирощування свиней (підсисний період і період дорощування та відгодівлі).

14. Для недопущення втрат маси відгодованих свиней та підвищення безпеки м'ясопродуктів за умов транспортного стресу, внаслідок активації катаболічних процесів і накопичення в м'язовій тканині та органах метаболітів білкового й ліпідного обміну та пероксидного окиснення ліпідів, забій тварин доцільно проводити безпосередньо в господарствах у спеціально обладнаних забійних цехах (майданчиках, пунктах) з дотриманням існуючих санітарних вимог.

При перевезенні свиней на забійні підприємства або в інші господарства спеціальним автотранспортом необхідно застосовувати для профілактики транспортного стресу найбільш перспективні й екологічно безпечні антистресові засоби (природні адаптогени та імуномодулятори).

Пропозиції виробництву

1. Для профілактики стресу в свиней пропонується:

А. При формуванні груп поросят на дорощування:

- відлучати поросят від свиноматок в племінних господарствах і фермах доцільно в 45-60-денному віці;

- при відлученні поросят від свиноматок у 26-35-денному віці варто додатково застосовувати найбільш перспективні та екологічно безпечні антистресові препарати (добавку в корм вітамінів Е, С і селену; імуномодулятор - поркавірекс);

- формувати групи поросят через 7 діб після їх відлучення від свиноматок, а також із суміжних станків та однакових за віком і розвитком;

- переводити поросят на дорощування без перегрупування (без введення в групу тварин з інших станків) після групового їх вирощування в підсисний період.

Б. При переведенні на відгодівлю:

- на товарних фермах впровадити двофазну систему вирощування свиней (підсисний період і період дорощування та відгодівлі), що зменшує кількість дії стрес-факторів на їх організм;

- не допускати перегрупування і введення в групу поросят з інших станків.

2. Працівникам тваринництва і фахівцям ветеринарної медицини в своїй практичній діяльності при вдосконаленні технології відлучення поросят від свиноматок, формуванні груп на дорощування, переведенні на відгодівлю і перевезенні свиней в інші господарства та на забійні підприємства варто використовувати “Методичні рекомендації з профілактики стресу в свиней” (Чумаченко В.В. - К., 2003. - 20 с.).

3. Основні положення дисертації можуть бути використані при вивченні дисциплін: “Біохімія тварин”, “Ветеринарна клінічна біохімія”, “Імунологія”, “Фізіологія тварин”, “Патологічна фізіологія тварин”, “Внутрішні хвороби тварин” та інших, які є в навчальному плані підготовки фахівців ветеринарної медицини та інженерів-технологів з виробництва і переробки продукції тваринництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Довідник

1. Инфекционные болезни свиней: Крат. справ. / А. Ф. Ображей, И.К. Авдосьева, В.В. Эверт, А-й А. Кучерявенко, А.В. Дидух, В.А. Пиотрович, В.В. Чумаченко, В.В. Регинчук. - К.: Авокадо, 2005. - 160 с.

Методичні рекомендації

2. Методичні рекомендації з профілактики стресу в свиней / В.В. Чумаченко. - Київ, 2003. - 20 с.

3. Методологічна оцінка клінічних та імунологічних досліджень у діагностиці, лікуванні і профілактиці хвороб імунної патології у тварин / В.Ю. Чумаченко, М.І. Цвіліховський, В.В. Чумаченко, О.І. Павленко, А.О. Макарін, В.І. Береза, Н.І. Бойко. - Київ, 2005. - 36 с.

Список статей, опублікованих за темою дисертації в наукових

фахових виданнях

4. Чумаченко В.В. Причини та механізми розвитку стресу в тварин // Ветеринарна медицина України. - 1999. - №7. - С. 44-45.

5. Чумаченко В.В. Адаптація тварин до впливу стрес-факторів // Ветеринарна медицина України. - 1999. - №11. - С. 12-13.

6. Чумаченко В.В. Біохімічні та імунологічні показники у свиней при стресі // Ветеринарна медицина України. - 2000. - №3. - С. 42-43.

7. Чумаченко В.В. Засоби профілактики стресу в свиней // Ветеринарна медицина України. - 2000. - №6. - С. 41-42.

8. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В. Генетичні та імунологічні аспекти у вивченні хвороб тварин // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2000. - Вип. 13. - Ч. 2. - С. 200-205.

Дисертант узагальнив результати власних досліджень та підготував статтю до друку.

9. Чумаченко В.В., Чумаченко В.Ю. Поведінка поросят при відлучному стресі // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2001. - Вип. 38. - С. 200-202.

Дисертант провів клінічні дослідження та узагальнив отримані результати.

10. Чумаченко В.В. Стресовий стан у поросят в залежності від віку їх відлучення від свиноматок // Вісник Державної агроекологічної академії України. - Житомир, 2001. - №2. - С. 55-56.

11. Чумаченко В.В. Стресова реакція у поросят при різних методах формування груп на дорощування // Ветеринарна медицина України. - 2001. - №8. - С. 44-45.

12. Чумаченко В.В. Динаміка активності амінотрансфераз у сироватці крові поросят при стресі // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Харків, 2003. - Вип. 82. - С. 640-642.

13. Чумаченко В.В. Вміст вільних амінокислот у крові поросят при стресі // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2003. - №1-2. - С. 55-56.

14. Чумаченко В.В. Показники загального білка і його фракцій у сироватці крові поросят при стресі // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2003. - Вип. 25. - Ч. 3. - С. 162-166.

15. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В., Бойко Н.І. Лікування та профілактика захворювань тварин з урахуванням їх імунного статусу // Ветеринарна медицина України. - 2003. - №3. - С. 27-28.

Дисертант виконав клінічні та імунологічні дослідження й узагальнив їх результати.

16. Чумаченко В.В. Динаміка показників азотистого обміну в крові та тканинах свиней під дією стрес-факторів // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №2. - С. 41-42.

17. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В. Побічна дія хіміотерапевтичних і біологічних препаратів, що застосовуються в ветеринарній медицині // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2004. - №3. - С. 107-108.

Дисертант провів лабораторні дослідження та узагальнив їх результати.

18. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В., Павленко О.І. Дослідження імунної системи. Механізми захисту організму // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №4. - С. 26-29.

Дисертант провів морфологічні, біохімічні та імунологічні дослідження крові й узагальнив їх результати.

19. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В., Павленко О.І. Дослідження імунної системи. Фактори, що впливають на резистентність тварин // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №5. - С. 33-36.

Дисертант виконав клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження, провів аналіз отриманих даних та підготував статтю до друку.

20. Чумаченко В.В. Показники ліпідного обміну в сироватці крові та печінці свиней при стресі // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Харків, 2004. - Вип. 84. - С. 766-769.

21. Чумаченко В.В. Клінічні та гематологічні показники в поросят при відлучному стресі // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2004. - №1. - С. 102-105.

22. Чумаченко В.В. Показники перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в свиней при стресі // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №11. - С. 16-18.

23. Чумаченко В.В. Стан резистентності в свиней при стресі // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №12. - С. 33-35.

24. Чумаченко В.В. Вплив вітамінів Е, С та селену на показники системи антиоксидантного захисту і резистентності поросят при формуванні груп на дорощування // Ветеринарна медицина України. - 2005. - №4. - С. 29-31.

25. Чумаченко В.В. Клітинні і гуморальні фактори резистентності в залежності від віку // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Харків, 2006. - Вип. 87. - С. 372-375.

Анотація

Чумаченко В.В. Біохімічні та імунологічні основи системи профілактики стресу в свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Національний аграрний університет, Київ - 2007.

Встановлено, що в загальному адаптаційному синдромі у свиней беруть участь усі їх системи і ланки обмінних процесів, які тісно взаємозв'язані зі станом резистентності організму.

Вперше визначені комплексні зміни показників білкового, амінокислотного, азотистого і ліпідного обміну, пероксидного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту в свиней за умов стресу, які свідчать про катаболічну спрямованість цих процесів для забезпечення життєдіяльності їх організму при адаптації до дії стрес-факторів.

Рівень стресової реакції у поросят при переведенні на дорощування залежить від їх віку при відлученні від свиноматок, що зумовлено зрілістю механізмів адаптації організму, а також методу формування груп. Найбільша стрес-реакція виникає у поросят за умов формування груп на дорощування із різних гнізд відразу після відлучення від свиноматок у 26-денному віці, при переведенні їх на відгодівлю з перегрупуванням і перевезенні відгодованих свиней на м'ясокомбінат. Суттєво знижує стресовий стан у поросят формування їх в групи на дорощування в 45-60-денному віці, через 7 діб після відлучення від свиноматок, переведення груп на дорощування і відгодівлю без перегрупування.

У свиней за умов стресу посилюються розпад білків, дезамінування і переамінування амінокислот, ліполіз, пероксидне окиснення ліпідів і активація ферментних і неферментних ланок системи антиоксидантного захисту, виникає імунодефіцитний стан, що часто супроводжується шлунково-кишковими, респіраторними та іншими хворобами різної етіології.

Уперше апробовані добавка в корм вітамінів Е, С і селену та застосування імуномодулятора - поркавірексу для профілактики стресу в свиней.

Ключові слова: стрес, свині, поросята, кров, плазма крові, сироватка крові, обмін речовин, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, резистентність.

Аннотация

Чумаченко В.В. Биохимические и иммунологические основы системы профилактики стресса у свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Национальный аграрный университет, Киев - 2007.

Теоретически обобщено и экспериментально обосновано состояние формирования адаптационных процессов и механизмов развития стресса, на основании этого разработана система его профилактики у свиней. Установлено, что в общем адаптационном синдроме у свиней принимают участие все их системы и звенья обменных процессов, которые тесно взаимосвязаны с состоянием резистентности организма.

Впервые определены комплексные изменения показателей белкового, аминокислотного, азотистого и липидного обмена, перекисного окисления липидов, системы антиоксидантной защиты у свиней при стрессе, которые свидетельствуют о катаболической направленности этих процессов для сохранения жизнедеятельности их организма при адаптации к действию стресс-факторов.

Уровень стрессовой реакции у поросят при переводе на доращивание зависит от их возраста при отъеме от свиноматок, что обусловлено зрелостью физиологических, биохимических и иммунологических механизмов адаптации их организма, а также метода формирования групп. Наибольшая стресс-реакция возникает у поросят при формировании групп на доращивание из разных гнезд сразу после отъема от свиноматок в 26-дневном возрасте, при переводе на откорм с перегруппировкой и перевозке откормленных свиней на мясокомбинат. Существенно снижает стресс-реакцию у поросят формирование их в группы на доращивание в 45-60-дневном возрасте, через 7 дней после отъема от свиноматок, перевод групп на доращивание и откорм без перегруппировки.

У свиней при стрессе повышается температура тела, увеличивается частота пульса и дыхания, общее количество лейкоцитов за счет нейтрофилов, уменьшается количество эритроцитов, содержание гемоглобина и резервной щелочности в крови, изменяется их поведение.

Стресс у свиней сопровождается достоверным уменьшением содержания общего белка в сыворотке крови в основном за счет фракций альбуминов и гамма-глобулинов, пула свободных аминокислот в крови, ее плазме и органах, азота общего, белкового, аминного, активности аспартат- и аланинаминотрансфераз, увеличением содержания азота остаточного и мочевины, что указывает на усиление в их организме распада белков, дезаминирования и переаминирования аминокислот, мочевинообразования и уменьшения синтеза гамма-глобулинов.

При стрессе в сыворотке крови и печени свиней достоверно уменьшается содержание общих липидов, фосфолипидов, холестерола общего, свободного и эфиросвязанного, увеличивается количество жирных кислот и кетоновых тел, что свидетельствует об усилении липолиза для обеспечения энергетического гомеостаза их организма. При этом установлена достоверная положительная корреляция (r = 0,87) между содержанием свободных жирных кислот и кетоновых тел в сыворотке крови поросят, которая указывает о влиянии стресс-факторов на торможение окисления метаболитов жирных кислот в цикле трикарбоновых кислот, вследствие чего увеличивается количество кетоновых тел в их организме.

У свиней при стрессе усиливаются процессы перекисного окисления липидов с нарушением равновесия прооксидант-антиоксидант. Установлено достоверное увеличение в крови и печени содержания диеновых конъюгатов, малонового диальдегида, повышение активности церулоплазмина, супероксиддисмутазы, каталазы, глутатионредуктазы, уменьшение активности глутатионпероксидазы, содержания глутатиона восстановленного и витамина Е. Нарушение прооксидантно-антиоксидантного равновесия является одним из ведущих факторов в механизме развития стресса.

Состояние перекисного окисления липидов у свиней при стрессе зависит от потенциала антиоксидантной системы их организма, который формируется в постнатальный период онтогенеза.

Впервые установлена возрастная динамика показателей перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты у клинически здоровых свиней. Наибольший потенциал эндогенных антиоксидантов и ферментного звена антиоксидантной системы у свиней установлен в 60-дневном возрасте, что указывает на завершение формирования в этот период системы антиоксидантной защиты и в целом механизмов адаптации их организма.

У свиней при стрессе уменьшается в крови общее количество лимфоцитов, Т-, Такт.-, ТФР- и В-лимфоцитов, иммунорегуляторный индекс, бактерицидная и лизоцимная активность сыворотки крови, титр нормальных антител сыворотки крови, индекс завершенности фагоцитоза и увеличивается количество ТФЧ-лимфоцитов, что свидетельствует о возникновении у них иммунодефицитного состояния, которое сопровождается часто желудочно-кишечными, респираторными и другими болезнями разной этиологии.

Установлена взаимосвязь между показателями перекисного окисления липидов и резистентности у свиней при стрессе. Достоверная отрицательная взаимосвязь установлена между содержанием диеновых конъюгатов в крови и иммунорегуляторным индексом (r = -0,91), малонового диальдегида и иммунорегуляторным индексом (r = -0,89), диеновых конъюгатов и бактерицидной активностью сыворотки крови (r = -0,88), малонового диальдегида и бактерицидной активностью сыворотки крови (r = -0,86).

Таким образом, метаболиты ПОЛ обладают иммуносупрессивным влиянием на гуморальные факторы резистентности.

Впервые апробированы добавка в корм витаминов Е, С и селена и применение иммуномодулятора - поркавирекса для профилактики стресса у свиней. Установлено, что профилактика стресса у свиней при скармливании добавки витаминов Е, С и селена обусловлена повышением их резистентности вследствие влияния этих веществ на активацию системы антиоксидантной защиты и уменьшения количества в организме продуктов перекисного окисления липидов.

Ключевые слова: стресс, свиньи, поросята, кровь, плазма крови, сыворотка крови, обмен веществ, перекисное окисление липидов, антиоксидантная система, резистентность.

Summary

Chumachenko V.V. Biochemical and immunological bases of stress prophylaxis system in pigs. - A manuscript.

Dissertation for the doctor of veterinary sciences degree in specialty 03.00.04 - Biochemistry. - National Agricultural University of Ukraine, Kyiv - 2007.

Dissertation covers the investigation of swine adaptation syndrome. As ascertained, all their systems and metabolic processes being closely related to natural resistance are involved in swine adaptation syndrome.

For the first time complex changes in the indices of protein, aminoacid, nitrogen and lipid metabolism as well as in peroxide oxidation of lipids, antioxidant protection system in pigs in stress were determined. The results give evidence of catabolic path of these processes in order to maintain viability of the organism during an adaptation to stress-factors' action.

The level of stress-reaction in piglets during transfer to growing depends on the age at weaning, development of the adaptation mechanisms and method of grouping. The most intensive stress-reaction can occur when weaned piglets from different litters at 26 days of age are gathered to one group, after regrouping and starting of fattening and finally during transportation them to the slaughterhouse.

As ascertained, grouping of piglets for growing at the age of 45-60 days, 7 days post-weaning, and starting of fattening without regrouping allow reducing stress significantly. Under stressful conditions disintegration of proteins, desamination and peramination of aminoacids, lipolysis, peroxide oxidation of lipids increase, enzyme and non-enzyme links of antioxidant protection system are activated, the immunodeficiency state develops, which is often accompanied by gastro-intestinal, respiratory and other diseases of various etiology.

For the first time vitamins E, C and selenium ration supplements and the use of immunomodifier Porcavirex were tested as a means of prophylaxis of stress in pigs.

Key words: stress, pigs, piglets, blood, plasma, serum, metabolism, peroxide oxidation of lipids, antioxidant system, resistance.

Размещено на Allbest.ru