Дослідження впливу фосфітів як стимуляторів відпірності дерев дуба звичайного до збудників з роду phytophthora на території Кротошинське плато

За результатами дослідження отримано такі рівняння: * залежність ступеня дефоліації фе/}:

Для опису залежності ступеня дефоліації від морфолого-таксаційних ознак дерев та ознак коріння для оброблених дерев вибрано значення діаметра стовбура, висоти стовбура, радіусів крони у східному і південному напрямках та суха маса дрібного коріння, а для контрольних дерев - висота початку крони, співвідношення дрібних коренів до сухої маси материнських коренів, сухої маси дрібних коренів та сухої маси материнських коренів. Значення коефіцієнтів детермінації є невисокі, але зважаючи на значення показника точності досліду та поставленої мети - вони є повністю достатні. Також необхідно відзначити, що вищі значення коефіцієнта детермінації характерні для оброблених дерев. Водночас, для опису залежності індексу Syn для оброблених дерев використано значення діаметра та висоти стовбура, радіусів крони у східному та південному напрямках, поверхні дрібних коренів, сухої маси дрібних коренів та сухої маси материнських коренів. Для опису цієї ж залежності для модельних дерев використано значення діаметра стовбура, радіуса крони у східному напрямку, довжини материнського коріння, відношення довжини дрібного коріння до сухої маси материнського коріння, а також сухої маси дрібного коріння та сухої маси материнського коріння.

Висновки. Загалом, на підставі статистичного опрацювання результатів дослідження встановлено статистично обґрунтовану відмінність у середніх значеннях досліджуваних ознак коріння для оброблених фосфітами та контрольних дерев. Аналогічно за результатами статистичного аналізу коефіцієнтів варіації вибірок можна стверджувати, що сукупний вплив біотичних та абіотичних чинників на ріст дерев та формування їхніх кореневих систем у досліджуваних деревостанах є подібним. Отже, можна стверджувати, що зважаючи на наявність в ґрунті патогенів з роду Phytophthora на території Кротошинського плато (Польща), дерева, оброблені фосфітами, мають кращі показники стану крони, які було використано як індикатор загального санітарного стану досліджуваних дерев.

Здійснений аналіз зміни середніх значень ознак коренів показав відмінність у формуванні власне цих ознак у здорових, пошкоджених та замираючих оброблених та необроблених дерев. Ці групи характеризують за величиною значення синтетичного індексу Syn. Потрібно відзначити, що здорових серед контрольних дерев взагалі нема.

За результатами кореляційного аналізу встановлено певні відмінності у взаємозв'язках між ознаками коріння для оброблених та контрольних дерев, що також свідчить про вплив фосфітів на формування кореневої системи досліджуваних дерев дуба звичайного.

Зважаючи на певні особливості формалізації рівнянь регресії для встановлення залежності ступеня дефоліації та синтетичного індексу Syn, відібрано відповідні морфолого-таксаційні ознаки дерев та ознаки коріння. Отримані рівняння дають змогу простежити тенденції залежності ступені дефоліації та індексу та їхнього прогнозу Syn від вибраних ознак як для оброблених фосфітами дерев, так і для контрольних дерев.

Подяка дерево коріння дуб кореневий

Дослідження здійснено в межах реалізації наукового стажування "Фосфіти як захист дрібного коріння від Phytophthora" (01.08.2017-31.10.2017), яке було профінансоване Стипендіальним фондом Науково-дослідного інституту лісового господарства (Секоцін Стари, Польща), відповідно до рішення Керівника Інституту від 5 травня 2017 р. (на підставі Угоди, укладеної 5 травня 2017 р.).

Acknowledgement

This paper was developed under a granted Scholarship "Phosphites as fine root protection against Phytophthora" (01.08.2017-31.10.2017), within Scholarship Fund of the Forest Research Institute, pursuant to the decision of the Head of the Institute dated 5 th May, 2017 (based on an Agreement concluded on 5 th May, 2017).

Перелік використаних джерел

1. Bobrzanski, B. (1979). Analiza ilosciowa zwiqzkow organicznych, PWN, Warszawa.

2. Dmyterko, E. (1998). Metody okreslania uszkodzen drzewostanow d^bowych. Sylwan 10, 29-38.

3. Dmyterko, E., & Bruchwald, A. (2000). Metody okreslania stopnia uszkodzenia drzewostanow bukowych i ich weryfikacja. Sylwan, 5, 49-58.

4. Dmyterko, E., Wojtan, R., & Bruchwald, A. (2003). Stan zdrowotny drzewostanow jesionowych (Fraxinus excelsior L.) Nadlesnictwa Mircze. Sylwan, 12, 9-18.

5. Erwin, D. C., & Ribeiro O. K. (1996). Phytophthora diseases worldwide. APS Press St. Paul, Minnesota, 562 pp.

6. Fenn, M. E., & Coffey, M. D. (1984). Studies on the in vitro and in vivo antifungal activity of fosetyl-Al and phosphorous acid. Phytopathology, 74, 606-611.

7. Fenn, M. E., & Coffey, M. D. (1985). Further evidence for the direct mode of action of fosetyl-Al and phosphorous acid. Phytopathology, 75, 1064-1068.

8. Fotyma, M., & Mercik, S. (1995). Chemia rolna. Wyd. Naukowe PWN. Warszawa.

9. Grant, D. M., Morike, K., Eichelbaum, M., & Meyer, U. A. (1990). Acetylation pharmacogenetics: the slow acetylator phetrtype is cau- sed by decreased or absent arylamine N-acetyl transferase in human liver. The Journal of Clinical. Investigation, 85, 968-972.

10. Grzywacz, A. (1990). Zgorzel siewek drzew lesnych. Choroby drzew lesnych, 3, 1-8 PWRIL, Poznan.

11. Houston, D. R. (1967). The dieback and decline of northeastern hardwoods. Trees, 28, 12-14.

12. Jankowiak, R., Stpniewska, H., Bilanski, P., & Kolдik, M. (2014). Occurence of Phytophthora plurivora and other Phytophthora species in oak forests of southern Poland and their association with site conditions and the health status of trees. Folia microbiologica, 59, 531-542.

13. Jung, T. (2008). Widespread Phytophthora infestations of nursery stock in Central Europe as major pathway of Phytophthora diseases of forests and seminatural ecosystems. 3rd International Workshop Phytophthora / Pythium and related genera. 9th Congress of Plant Pathology, Turin, Italy, August 24-29 2008.

14. Jung, T. 1998. Die Phytophthora - Erkrankung der europдischen Eichenarten - wurzelzerstцrende Pilze als Ursache des Eichensterbens (The Phytophthora disease of European oak species - root destroying fungi as cause of oak decline). Lincom Europe, Munich, 143 p.

15. Jung, T., & Blaschke, M. (2004). Phytophthora root and collar rot of alders in Bavaria: distribution, modes of spread and possible management strategies. Plant Pathology. 53, 197-208.

16. Jung, T., & Burgess, H. (2009). Re-evaluation of Phytophthora citri- cola isolates from multiple woody hosts in Europe and North America receals a new species, Phytophthora plurivora sp. nov. Personia, 22, 95-110.

17. Jung, T., & Nechwatal, J. (2008). Phytophthora gallica sp. nov., a new species from rhizosphere soil of declining oak and reed stands in France and Germany. Mycological Research, 112, 1195-1205.

18. Jung, T., Blaschke, H., & Neumann, P. (1996). Isolation, identification and pathogenicity of Phytophthora species from declining oak stands. European Journal of Forest Pathology, 26, 253-272.

19. Jung, T., Blaschke, H., & OЯwald, W. 2000. Involvement of soilborne Phytophthora species in Central European oak decline and the effect of site factors on the disease. Plant Pathology, 49, 706-718.

20. Jung, T., Cooke, D. E. L., Blaschke, H., Duncan, J. M., & OЯwald, W. (1999). Phytophthora quercina sp. nov., causing root rot of European oaks. Mycological Research. 103, 785-798.

21. Kowalski, T. (1996). Oak decline II. Fungi associated with various disease symptoms on over ground portions of middle-age and old oak (Quercus robur L.) European Journal of Plant Pathology, 3, 136-152

22. Kowalski, T. (1999). Ciboria batschiana jako sprawca mumifikacji zol^dzi. Sylwan, 8, 57-69.

23. Lakin, H. F. (1980). Biometry. Moskow: Higth schoole. (in Russian). Manka, K. (1998). Fitopatologia lesna. PWRiL Warszawa.

24. Marjais, B., & Breda, N. (2006). Role of an opportunistic pathogen in the decline of stressed oak trees. Journal of Ecology, 94, 12141223.

25. Mьller, E., & Stierlin, H. R. (1990). Sansilva Kronenbilder mit Nadel- und Blattverlustprozenten. Eidgenцssische Forschungsanstalt fьr Wald, Schnee und Landschaft, Birmensdorf.

26. NATURA 2000. (2013). Standardowy formularz danych. Obszar PLH300002 Uroczyska Plyty Krotoszynskiej, data opracowania 2002.

27. Ostrowska, A., Gawlinski, S., & Szczubialka, Z. (1991). Metody ana- lizy i oceny wlasciwosci gleb i roslin. Instytut Ochrony Srodowiska. Warszawa.

28. Oszako, T. (2007). Przyczyny masowego zamierania drzewostanцw d^bowych. Sylwan, 6, 62-72.

29. Oszako, T., & Orlikowski, L. B. (2005). Pierwsze dane o wystgrowa- niu Phytophthora cinnamomi na dbie szypulkowym w Polsce. Sylwan, 20, 1-7.

30. Przybyl, K. (1999). Diseased changes in root systems of Quercus ro- bur L. and Betula pendula ROTH trees and fungi identified in roots dead showing decay. Zeszyt Naukowy AR im. H. Kollqtaja w Kra- kowie, 348, 143-152.

31. Roloff, A. (2001). Baumkronen. Verstдndnis und praktische Bedeutung eines komplexen Naturphдnomens. Verlag Eugen Ulmer GmbH & Co, Stuttgart.

32. Stgmiewska, H., & Dluszynski, J. (2010). Incidence of Phytophthora cambivora in bleeding lesions on beech stems in selected forest stands in south-eastern Poland. Phytopathologia, 56, 39-51 Stgmiewska, H., Jankowiak, R., & Kolдik, M. (2008). First report on Phytophthora cambivora from an oak stand in Poland. Phytopathol. Pol. 50, 85-86.

33. Stocka, T. (1997). Atlas chorцb zol^dzi. Fundacja Rozwцj SGGW, Warszawa.

34. Tkaczyk M., Milenkovic I., Nowakowska J. A., Borys M., Kaluski T., Gawlak M., Czyz M., & Oszako T. (2017). Morphological and molecular identification of Phytophthora species isolated from the rhizosphere of declining oak trees in Krotoszyn Plateau. Genetika, 49(1), 203-215.

Размещено на Allbest.ru