Фізіолого-біохімічне обгрунтування використання амінокислот та препарату мікорм для підвищення продуктивності тварин

При дослідженні мікрофлори, яка заселяє передшлунки, виявлено, що після застосування гранул амінокислот спостерігалась лише тенденція до збільшення кількості інфузорій у рубці тварин дослідних груп, а величина рН вмісту рубця не виходила за межі норми.

Рівень кальцію в сироватці крові тварин після введення лізину вірогідно зростав з 2,60±0,09 до 3,0±0,04 ммоль/л (р<0,001), після введення аргініну - з 2,58±0,09 до 2,97±0,05 ммоль/л (р<0,001), а після введення метіоніну - з 2,54±0,08 до 2,95±0,04 ммоль/л (р<0,001). Концентрація неорганічного фосфору також вірогідно збільшилась у крові тварин після введення лізину, аргініну і метіоніну, порівняно з контролем, на 17,5-21,8% (р<0,001). Слід висловити припущення, що сприяло такому зростанню рівня неорганічного фосфору в крові тварин збільшення активності лужної фосфатази, яка гідролізує органічні фосфати.

Встановлені нами зміни вмісту цих макроелементів під впливом лізину, аргініну та метіоніну можна пояснити збільшенням рівня гормонів інсуліну та СТГ у тварин. Як відомо, ці гормони опосередковано впливають на всмоктування кальцію та неорганічного фосфору у шлунково-кишковому тракті, а також позитивно впливають на їх обмін в організмі ( Грушкин А.Г., Шемароков А.В, 1998). Необхідно відмітити взаємний вплив соматотропіну та інсуліну на обмін кальцію та неорганічного фосфору в організмі тварин, а також вплив останніх на рівень гормонів у крові дослідних тварин (Devidson H., e.a., 1998).

Вплив імплантованих гранул амінокислот на приріст маси тіла тварин, якісні показники м'яса та економічна ефективність їх використання

Встановлено, що вищезгадані амінокислоти по-різному впливають на приріст маси тіла тварин. На нашу думку, це обумовлено особливостями впливу кожної амінокислоти на перебіг метаболічних процесів в їх організмі.

Підшкірна імплантація тваринам гранул лізину в дозі 300 мг сприяла вірогідному збільшенню приросту маси тіла в середньому на 14,0 % (р<0,01; р<0,05), аргініну - на 12,7% (р<0,01; р<0,05) та метіоніну - на 11,1% (р<0,05). Зменшення затрат кормів на приріст 1 кг маси тіла становило від 7,5-10,2% після застосування вищеназваних амінокислот. Імплантація гранул тирозину справила незначний вплив на інтенсивність обміну речовин, а тому не було виявлено вірогідного зростання приросту маси тіла у дослідних тварин.

При проведенні контрольного забою встановлено, що забійний вихід у тварин дослідних груп мав тенденцію до зростання і становив 55,10±0,90%, а у тварин контрольної групи - 53,20±0,62%. Маса охолодженої туші дослідних тварин була більшою на 5,4%, ніж у тварин контрольної групи.

За хімічним складом м'ясо дослідних та контрольних тварин було майже однаковим, лише у зразках м'язової тканини дослідних тварин спостерігалась тенденція до збільшення білка, порівняно з тваринами контрольної групи, а за вмістом жиру, води та золи зразки були однакові.

Біологічна цінність м'яса визначалась за вмістом амінокислот триптофану та оксипроліну. Встановлено, що у зразках м'язової тканини дослідних тварин триптофану було на 4,5% більше, а оксипроліну на 2,7% менше, порівняно з контролем. Це свідчить про покращення білково-якісного показника м'язової тканини тварин дослідної групи.

Отже, отримані нами результати свідчать про те, що під впливом застосованих гранул амінокислот збільшується приріст маси тіла та спостерігається тенденція до покращення забійних показників, хімічного складу і поживної цінності м'яса тварин.

Проведені розрахунки показали, що при застосуванні імплантованих гранул амінокислот для підвищення інтенсивності росту середній прибуток від кожної голови, якій вводили гранули лізину становив 15,7 грн; аргініну - 11,1 та метіоніну - 10,4 гривні, без урахування економії кормів.

Вплив препарату Мікорм на фізіологічний стан та обмін речовин у курок-несучок

Відомо, що у сільськогосподарської птиці високий рівень обміну речовин та краще засвоєння поживних речовин у порівнянні з іншими видами тварин. В раціонах птиці 70-90% протеїну припадає на долю рослинних кормів. Для покращення поживності кормів та підвищення продуктивності сільськогосподарської птиці, в раціони вводять корми тваринного походження, імпортні кормові добавки, які значною мірою підвищують вартість комбікормів та собівартість отриманої продукції.

Біотехнологічний метод трансформації целюлозовмісних субстратів за допомогою відібраних штамів непатогенних грибів, дає можливість отримати кормову добавку мікорм, багату на білок, амінокислоти лізин, аргінін, метіонін, тирозин, треонін та ін., ферменти, каротиноїди, вітаміни групи В, макро- та мікроелементи.

Нами проводились експерименти на курках-несучках віком 6-10 міс. породи леггорн кросу „Білорусь-9”. Залежно від завдань досліджень, експерименти продовжувались від 90 до 120 днів. За час досліду не зареєстровано вірогідних змін у курей як контрольних, так і дослідних груп показників температури тіла, пульсу та дихання. Загальний стан птиці дослідних та контрольних груп був задовільним, а поїдання кормів, які входили до складу раціону курей, було задовільним, порушень функції шлунково-кишкового тракту не відмічалось.

Згодовування куркам-несучкам мікорму не вплинуло на гематологічні показники. Зокрема, кількість еритроцитів у несучок контрольних та дослідних груп становила 2,81±0,24 та 2,93±0,49 Т/л відповідно, кількість лейкоцитів також не мала вірогідної відмінності: у контрольній групі курок -30,4±3,7 Г/л, а у дослідній - 29,7±3,2 Г/л. Протягом експерименту відмічено зростання рівня гемоглобіну в курей дослідної групи з 89,4±3,77 до 108,9±3,81 Г/л ( р<0,01).

Встановлено вірогідне зменшення вмісту загального білка крові дослідних курей, порівняно з контрольними, на 60-й та на 90-й дні експерименту на 10,3-11,3% (р<0,05; р<0,01), яке очевидно, відбувається за рахунок його активного використання в процесах біосинтезу білка яйця, оскільки білки крові найчастіше використовуються як пластичний матеріал. Особливо активно вони використовуються в організмі птиці при інтенсивному відкладанні яєць, що знайшло підтвердження в наших дослідженнях.

В обміні білків важлива роль належить печінці, де відбувається синтез їх значної кількості. Встановлено вірогідне збільшення вмісту розчинного білка печінки у курей дослідної групи на 60-й та 90-й дні експерименту з 52,0±2,0 до 60,0±1,22% та з 50,2±1,2 до 57,6±1,40% (р<0,05), що можна розглядати як резервування білків для процесу яйцеутворення.

У яєчниках також виявлено накопичення розчинного білка протягом експерименту, але суттєве його збільшення спостерігалось лише у кінці дослідного періоду (з 39,8±0,36 до 45,1±1,0%, р<0,01). Відмічена висока позитивна корелятивна залежність між наявністю мікорму в раціоні та вмістом білка у печінці (r = 0,996) та яєчниках (r = 0,718).

Відомо, що в основі оновлення та катаболізму білків лежить попереднє розщеплення їх пептидних зв'язків та переамінування амінокислот, а тому певний інтерес набуває вивчення активності таких трансфераз крові, як АсАТ та АлАТ. Згодовування куркам-несучкам мікорму сприяло вірогідному зростанню активності АсАТ порівняно з переддослідним періодом на 30-й та 90-й дні експерименту (р<0,01), а в інші дні спостерігалась лише тенденція до збільшення активності цього ензиму. Активність аланінової трансферази крові у птиці дослідної групи вірогідно збільшилась протягом експерименту на 19,2-30,6% (р<0,01). На нашу думку, таке збільшення активності цих ензимів необхідне в період інтенсивного яйцеутворення. Воно сприяє активації багатоступеневих ланцюгових реакцій, які забезпечують процеси метаболізму амінокислот і білків у організмі несучок. Встановлено також вірогідне зростання активності лужної фосфатази в крові курей після згодовування мікорму на 30-й, 60-й та 90-й дні експерименту (р<0,05; р<0,01), рис. 7.

Таке підвищення активності ферменту в несучок пов'язане з інтенсифікацією фосфорно-кальцієфого обміну в їх організмі та необхідністю формування метаболічних шляхів, які забезпечують перенесення іонів кальцію для формування шкаралупи яйця.

Відмічена позитивна корелятивна залежність між наявністю мікорму в раціоні курей і активністю АсАТ (r = 0,644) та активністю АлАТ (r = 0,895). Позитивна корелятивна залежність між згодовуванням добавки та активністю лужної фосфатази становила (r = 0,610). Такий корелятивний зв'язок між згаданими показниками, можна пояснити наявністю у добавці замінних та незамінних амінокислот, вітамінів, мінеральних елементів та ферментів.

З метаболізмом білків тісно пов'язаний обмін нуклеїнових кислот як за нормального обміну речовин, так і за його порушення. Проведені дослідження показали, що у тканині печінки курей, які споживали мікорм, вміст РНК був вірогідно більший, ніж у курей контрольної групи на 60-й та 90-й дні (рис. 8). Збільшення вмісту РНК в печінці курок дослідної групи, на нашу думку, свідчить про її метаболічну активність та участь у процесах синтезу білків в організмі птиці, що створює сприятливі умови для їх подальшого активного використання при синтезі білків, які входять до складу яйця. У тканині яєчників курок-несучок концентрація РНК змінювалась по-іншому. Так, на 30-й день експерименту в яєчниках несучок дослідної групи концентрація РНК зменшилась відповідно на 2,0%, а на 60-й день концентрація РНК була вірогідно меншою - на 10,4 % (р<0,01).

Нами встановлено збільшення вмісту вільних амінокислот в крові як замінних, так і незамінних у несучок дослідних груп, що, напевне, сприяло збільшенню вмісту розчинного білка печінки, який у подальшому був використаний для біосинтезу білка яйця. Отримані дані узгоджуються з результатами досліджень багатьох інших авторів, які вважають, що вільні амінокислоти крові курей використовуються їх організмом як резерв під час активної яйцекладки (Беркович Е.М., 1970; Шманенков Н.А., 1982).

Виявлено вірогідне зменшення в крові курок дослідних груп вмісту амінного азоту та сечовини на 9,0-13,3% та 13,7-17,1% відповідно. Таке зниження рівня амінного азоту та сечовини у період інтенсивної яйцекладки свідчить, очевидно, про ефективніше їх використання організмом курей дослідної групи. Наше припущення збігається з думкою ряду авторів, які вважають, що зменшення в організмі птиці метаболітів білкового обміну свідчить про їх активне використання в організмі тварин (Charkey L.W., 1974; Ronald L. e.a.,1989).

Вплив мікорму на показники вуглеводно-ліпідного обміну

В організмі курок-несучок при окисненні глюкози збільшується кількість енергії, яка використовується на утворення яєць та їх відкладання. Дослідженням рівня глюкози у крові курей дослідних груп встановлено вірогідне її зростання протягом експерименту з 4,44±0,09 ммоль/л до 4,93±0,06 та 4,92±0,08 ммоль/л (р<0,01), що свідчить про накопичення цього метаболіту, для подальшого його використання як енергетичного матеріалу.

Відомо, що різні класи ліпідів мають неоднаковий спектр біологічної дії. Нами встановлено, що у курей дослідної групи рівень загальних ліпідів був вищий протягом експерименту. Його вірогідне зростання встановлено на 30-й, 60-й та 90-й дні експерименту на 18,7-25,8% (р<0,05; р<0,01).

Триацилгліцероли належать до однієї з найбільш лабільних фракцій і в організмі курок-несучок використовуються як енергетичний матеріал. Встановлено вірогідне зменшення їх рівня в крові курок дослідної групи на 11,7-13,5% на 60-й та 90-й дні (р<0,05; р<0,01). Оскільки найбільше зниження рівня триацилгліцеролів спостерігалось у період інтенсивного відкладання яєць, то даний факт свідчить, на нашу думку, про активне використання цих метаболітів ліпідного обміну як джерела необхідної енергії в організмі несучок.

Активність ферментів органів травлення у курей при згодовуванні мікорму

Завдяки дії ферментів органів травлення забезпечується потреба птахів у пластичному та енергетичному матеріалі за рахунок корму, який в шлунково-кишковому тракті зазнає різноманітних перетворень.

Нами було встановлено зростання активності б-амілази крові курок-несучок дослідної групи з 800±12,0 до 1022±36,5 та 1012±32,2 од/л на 60-й та 90-й дні експерименту (р<0,05; р<0,01). У тканині печінки активність ферменту на 30-й і 60-й дні мала тенденцію до зростання, а вірогідне її збільшення встановлено лише на 90-й день досліду.

У тканині підшлункової залози несучок, яким згодовували мікорм, активність цього ензиму зросла з 331,0±9,0 ум. од. до 410,0±17,6 та до 405,0±17,5 ум. од. на 60-й та 90-й дні експерименту (р<0,05), а у тонкому кишечнику активність б-амілази була нижчою порівняно з її активністю у тканині підшлункової залози, проте у курей, які отримували добавку, вона зросла з 186,0±9,0 ум. од. до 231,7±7,0 та 239,0±10,4 ум. од. на 60-й та 90-й дні (р<0,05). У товстому кишечнику активність ензиму була нижчою, ніж у тонкому відділі, однак у птиці дослідної групи вона була на 60-й та 90-й дні експерименту вірогідно вищою (р<0,05). Необхідно також відмітити зростання активності б-амілази у курей контрольних та дослідних груп у віковому аспекті.

Встановлена позитивна корелятивна залежність між згодовуванням мікорму та активністю б-амілази крові (r = 0,980), печінки (r = 0,990), підшлункової залози (r = 0,990), тонкого і товстого кишечнику (r = 0,950) та (r = 0,670) засвідчує стимулюючий вплив добавки на активність б-амілази.

Протеолітична активність ферментів органів травлення мала суттєві коливання у курей протягом експерименту і змінювалась залежно від відділу травного тракту. Найвищу активність ми встановили у тканинах залозистого шлунка, підшлункової залози та тонкого кишечнику, найменшу - у товстому кишечнику. Однак у птиці дослідних груп вона була вірогідно вищою, ніж у контролі, що, напевне, пов'язано з наявністю у раціоні курей мікорму. На збільшення протеолітичної активності органів травлення під впливом умов годівлі та залежно від виду корму вказують повідомлення окремих авторів (Батоев Ц.Ж., 2002).

Як свідчать наукові повідомлення, в залозистому шлунку птиці відбувається гідроліз лише 11-15% ліпідів. Відомо також, що розщеплення ліпідів може здійснюватись і за допомогою екзогенних ферментів, які надходять з кормом. У тканині залозистого шлунка курок дослідної групи лі- політична активність зростала протягом експерименту на 35,2-47,3%, а у тканині печінки вона вірогідно збільшилась на 60-й та 90-й дні на 30-33,1% (р<0,01; р<0,001). Активність ліполітичних ферментів підшлункової залози вірогідно зросла на 31,8 % лише на 60-й день експерименту (р<0,01), а в інші дні спостерігалась лише тенденція до збільшення її активності. У тканині тонкого кишечнику курей дослідної групи активність ферменту зросла з 17,6±1,20 ум.од. до 32,6±1,80 та 36,3±1,00 ум.од. на 60-й та 90-й дні (р<0,05). Ліполітична активність тканин товстого кишечнику була нижчою в порівнянні з іншими відділами. Отримані дані вказують на вплив згодовування добавки на активність ліполітичних ферментів у курей дослідних груп. Про залежність ферментативної активності органів травлення від якості та компонентів корму повідомляють інші дослідники (Батоев Ц.Ж., 2003; Григорьев Н.Г., 1997).

Встановлений позитивний корелятивний зв'язок між активністю амілолітичних, протеолітичних та ліполітичних ферментів органів травлення у курей і згодовуванням їм мікорму, вказує на те, що зростання їх активності ймовірно пов'язане зі споживанням птицею добавки.

Перетравність поживних речовин при згодовуванні мікорму

У всіх групах курей-несучок, котрі отримували мікорм, ми спостерігали ефективніше засвоєння органічних речовин, протеїну, жиру та клітковини, які входили до складу раціону. Так, при додаванні 3% мікорму до раціону курок-несучок спостерігалась тенденція до збільшення перетравності органічної речовини на 1,6%, протеїну - на 1,0%, жиру - на 3,1%, клітковини - на 5,5%, а безазотистих екстрактивних речовин - на 1,3%. У групі несучок, яка отримувала 6% мікорму, перетравність органічної речовини раціону зросла в порівнянні з контрольною групою на 1,7%, протеїну - на 2,4%, а жиру, клітковини та БЕР - на 2,8, 8,5 та 1,0% відповідно. У курей, які отримували 9% мікорму, відмічали лише незначне покращення перетравлення органічної речовини раціону на 0,6%, протеїну - на 0,7%, жиру - на 1,0%, а клітковини - на 7,8%.

Наші дані збігаються з даними інших авторів, які вивчали перетравність поживних речовин у тварин за згодовування раціону, до складу якого входив мікорм. За даними Бакая С.М. (1987), Ренсевича О.О. (1999), встановлено покращення травлення поживних речовин раціону в молодняку свиней і великої рогатої худоби під впливом згодовування мікорму. Проводити аналогію між процесами, які відбуваються в органах травлення великої рогатої худоби і свиней, та процесами, що відбуваються в органах травлення птиці, ми не маємо підстав, проте тенденція до покращення перетравлення поживних речовин раціону за впливу мікорму в організмі птиці також має місце.

Спостерігалась тенденція до збільшення використання протеїну раціону у курей дослідних груп в середньому на 2,11%, що, напевне, пов'язано з більшою активністю протеолітичних ферментів органів травлення дослідних несучок. Про краще засвоєння поживних речовин раціону, до складу якого входили різні біологічно активні речовини та добавки, повідомляють і ряд інших авторів (Градусов Ю.А., 1989; Григорьев Н.Г., 1997; Ібатуллін І.І., 2003; Фисинин В.И., 2004). Вивчення впливу різної кількості мікорму в складі раціону на перетравність поживних речовин у курок-несучок показало, що найбільший ефект отримано при згодовуванні птиці раціону з вмістом 6% мікорму.

Несучість та якісні показники продукції, отриманої від курей

Внаслідок проведених експериментів встановлено, що згодовування мікорму як кормової добавки до раціону курок сприяло збільшенню їх несучості на 8,39-15,4% (р<0,05). Економічна ефективність застосування мікорму становила 12 грн на кожну 1000 отриманих яєць та сприяє підвищенню рентабельності їх виробництва. Протягом експерименту маса тіла птиці дослідних груп, порівняно з контролем, не зменшилась, збереження та вибраковка курок у дослідних та контрольних групах майже не відрізнялись. Отже, збільшення продуктивності відбулось не за рахунок резервів організму несучок, а за рахунок кращого засвоєння поживних речовин раціону. Цей факт відмічають і автори, які вивчали вплив інших біологічно активних речовин на продуктивність птиці (Гусаков В.К. и др., 1998; Околелова Т.М. и др., 2001; Фисинин В.И., 1999).

Дослідженням морфологічних та якісних показників яєць, встановлено покращення деяких показників. За масою шкаралупи, її товщиною, щільністю білка, яйця отримані від несучок дослідних груп, переважали яйця, отримані від курей контрольних груп. Біологічна цінність яєць, отриманих від курей дослідної груп, була вищою за вмістом каротиноїдів на 11,5-17,0% (р<0,05), вітаміну А - на 15,0-16,2% (р<0,001) та В₂ - на 15,9-20,1 % (р<0,05), порівняно з яйцями, отриманими від курей контрольної групи.

Ветеринарно-санітарні показники оцінки м'яса, отриманого після забою курей дослідних та контрольних груп, не мали вірогідних відмінностей хімічного складу та калорійності їх зразків. Проте дегустаційною оцінкою бульйону, вареного та смаженого м'яса, більш високу оцінку отримали зразки від курок дослідних груп.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень експериментально і теоретично обґрунтовано новий науковий підхід щодо застосування імплантованих гранул амінокислот та препарату Мікорм для підвищення продуктивності тварин. Встановлено позитивний вплив імплантованих підшкірно гранул лізину, аргініну і метіоніну на фізіологічний стан, гормональний статус та обмін речовин у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Доведено високу ефективність застосування кормової добавки Мікорм на продуктивність курок-несучок, а також вплив її застосування на обмін білків, вуглеводно-ліпідний обмін, активність ферментів органів травлення.

2. Підшкірна імплантація молодняку великої рогатої худоби гранул лізину, аргініну та метіоніну в зону акупунктури у ділянці вуха викликала вірогідне збільшення рівня СТГ та інсуліну в плазмі крові тварин протягом експерименту (р<0,05; р<0,01), яке, очевидно, відбувається завдяки стимуляції функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Встановлено високий позитивний корелятивний зв'язок між вмістом соматотропного гормону та рівнем інсуліну в плазмі крові у дослідних тварин (r = 0,860) і (r = 0,810).

3. Під впливом гранул лізину, аргініну та метіоніну в крові тварин зростав вміст білка і його альбумінової фракції відповідно на 11,0-13,6% та 8,5-13,6% (р<0,05; р<0,01), а концентрація амінного і залишкового азоту та сечовини вірогідно зменшилась (р<0,05; р<0,01; р<0,001), що свідчить про активне використання цих метаболітів в організмі. Зменшення концентрації вільних амінокислот крові у тварин дослідних груп на 15,5-18,4% (р<0,05) вказує на їх інтенсивне використання як резерву пластичного матеріалу для синтезу тканин під впливом гормонів соматотропіну та інсуліну.

4. Після імплантації гранул лізину, аргініну та метіоніну встановлено вірогідне збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази, а також виявлено позитивний корелятивний зв'язок між вмістом соматотропіну і активністю АсАТ - (r = 0,920), АлАТ - (r = 0,590), лужної фосфатази - (r = 0,588), що свідчить про стимулюючий вплив гормону росту на біохімічні процеси через активацію ферментних систем.

5. Імплантовані гранули лізину, аргініну та метіоніну викликають вірогідне збільшення вмісту загальних ліпідів крові на 16,3-21,8 % (р<0,05; р<0,01), а також триацилгліцеролу в крові тварин на 16,7-32,8% (р<0,05; р<0,001).

6. Під впливом імплантованих гранул лізину, аргініну та метіоніну концентрація ЛЖК у рубці тварин дослідних груп мала тенденцію до збільшення; одночасно вірогідно зменшився вміст глюкози в крові в середньому на 19,3% (р<0,05; р<0,01), що свідчить про її активне використання в метаболічних процесах.

7. Підшкірна імплантація гранул лізину, аргініну, а також метіоніну в дозі 300 мг сприяла зростанню добових приростів маси тіла молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі на 11,1-14,0 % (р<0,05; p<0,01), зменшенню витрат кормів на одиницю приросту маси тіла на 7,5-10,2%, а економічний ефект становив 15,50-18,42 грн на одну тварину.

8. Встановлена тенденція до поліпшення забійних показників та якості м'яса, отриманого від тварин, яким імплантували гранули амінокислот, за рахунок збільшення вмісту білка. За якісними та ветеринарно-санітарними показниками отримана яловичина відповідає вимогам чинних стандартів.

9. Підшкірна імплантація гранул тирозину не викликала вірогідних змін гормонального статусу і метаболічних процесів у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі, що підтверджує факт стимулюючої дії лише окремих амінокислот.

10. Згодовування кормової добавки мікорму несучкам позитивно впливало на окремі показники білкового обміну. Встановлено вірогідне зростання активності трансаміназ і лужної фосфатази в крові курей дослідних груп протягом експерименту (р<0,05; р<0,01), а вміст РНК у тканині печінки дослідної птиці протягом експерименту був вірогідно більшим, ніж у контролі (р<0,05; р<0,01).

11. При згодовуванні мікорму в несучок дослідних груп зростав рівень глюкози та загальних ліпідів у крові, що створювало сприятливі умови для енергетичного забезпечення формування та відкладання яєць; встановлено підвищення амілолітичної, протеолітичної та ліполітичної активності ферментів органів травлення у курок, що викликало поліпшення перетравності та засвоєння поживних речовин раціону.

12. Згодовування мікорму сприяє вірогідному підвищенню несучості курей на 8,39-15,4%, збільшенню вмісту каротиноїдів, вітаміну А та В₂ в яйцях, отриманих від несучок дослідних груп. Економічна ефективність застосування мікорму становить 12 грн на кожну 1000 отриманих яєць та сприяє підвищенню рентабельності їх виробництва.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для поліпшення фізіологічних показників, стимуляції росту та м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі доцільно імплантувати підшкірно гранули амінокислот лізину, аргініну або метіоніну в дозі 300 мг на одну голову один раз на 45 днів (Методичні рекомендації, затверджені Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол №6 від 14 липня 2004 року).

2. З метою покращення фізіологічного стану та активації обмінних процесів в організмі курок-несучок і підвищення їх несучості доцільно використовувати мікорм як добавку до раціону в дозі 5-6 % від маси комбікорму.

3. Результати досліджень доцільно використовувати у навчальних

програмах при викладанні курсу „Фізіологія сільськогосподарських тварин” для студентів вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації ветеринарного та біолого-технологічного профілей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ніщеменко М.П. Зміни деяких показників білкового обміну та продуктивності курей-несучок при згодовуванні мікорму // Зб. наук. праць Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 2, ч. 1. - Біла Церква, 1997.- С. 72-75.

2. Ніщеменко М.П., Саморай М.М. Мікорм - це здоров'я та висока продуктивність яйценоскості птиці // Вет. медицина України. - 1997. - №.1 - С. 16-17. (Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

3. Ніщеменко Н.П., Журбенко А.М., Сидорчук П.И., Саморай Н.Н., Симоненко М.В. Влияние препарата Микорм на яичную продуктивность и некоторые качественные показатели яиц кур-несушек // Сб. науч. тр. „Технология производства продуктов животноводства”. - К.: УСХА, 1991. - С. 107-110. (Дисертант провів дослідження, написав статтю).

4. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Шмаюн С.С. Зміни мінерального обміну у курей після згодовування мікорму //Вісник Полтавського держ. сільгосп. ін-ту. - Полтава, 2001. - №. 2-3. - С. 150. ( Дисертант організував проведення досліду, провів дослідження, написав статтю).

5. Ніщеменко М.П. Обмін речовин та ріст молодняку великої рогатої худоби після імплантації лізину та дійодтирозину // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 17. - Біла Церква, 2001. -- С. 163-168.

6. Ніщеменко М.П. Вплив мікорму на деякі показники обміну білків у курей-несучок та їх продуктивність // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2001. - Вип. 19. - С. 159-163.

7. Ніщеменко М.П. Вивчення тератогенного впливу мікорму при його згодовуванні курам-несучкам // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2001. - Т.3, №4. - С. 205-208.

8. Ніщеменко М.П. Зміна фонду вільних амінокислот крові молодняку великої рогатої худоби після імплантації лізину, аргініну та тирозину // Вісник Сум. НАУ. - Суми, 2002. - Вип. 8. - С. 63-68.

9. Ніщеменко М.П., Саморай М.М. Активність б-амілази крові та органів травлення ку-рей-несучок при згодовуванні кормової добавки мікорм // Міжвід. темат. зб. „Ветеринарна медицина” - Харків, 2003. - Т.82. - С. 427-429. (Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

10. Ніщеменко М.П. Активність деяких ферментів органів травлення курей при згодовуванні мікорму // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2003. - Т.5, №2. - С. 86-91.

11. Ніщеменко М.П., Мазуркевич А.Й. Динаміка соматотропного гормону гіпофіза в плазмі крові у телят після імплантації амінокислот // Вісник Сум. НАУ. - Суми, 2003. - Вип. 9. - С. 151-154. ( Дисертант провів дослід, написав статтю).

12. Ніщеменко М.П. Особливості обміну речовин у телят при імплантації амінокислот лізину та тирозину // Вісник Білоцерків. держ. ун-ту. - Біла Церква, 2003. - Вип. 27. - С. 62-70.

13. Ніщеменко М.П., Чуб О.В., Кудлай І.М. Кількість летких жирних кислот у рубці телят після введення лізину та аргініну // Вісник Сум. НАУ. - Суми, 2003. - Вип. 10. - С. 74-78. ( Дисертант організував дослід, провів з методичною допомогою Чуба О.В. лабораторні дослідження, написав статтю).

14. Ніщеменко М.П. Обмін білків та активність амінотрансфераз у молодняку великої рогатої худоби після імплантації амінокислот лізину та аргініну // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2004. - Вип. 23. - С. 129-133.

15. Ніщеменко М.П., Мазуркевич А.Й. Вплив амінокислот на рівень інсуліну в крові телят // Вісник аграрної науки. - К., 2004. - №4. - С. 35-37. ( Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

16. Ніщеменко М.П. Активність амінотрансфераз сироватки крові молодняку великої рогатої худоби після введення амінокислот //Вісник Сум. НАУ. - Суми, 2004. - №2. - С. 101-104.

17. Ніщеменко М.П., Москалик О.Ю. Перетравність і використання поживних речовин в раціонах курок-несучок з різним вмістом мікорму // Міжвід. темат. зб. „Птахівництво”. - Харків, 2004. - Вип. 55. - С. 299-303. ( Дисертант організував та провів дослід, написав статтю).

18. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Сидорчук П.І. Вплив імплантації гранул амінокислот лізину та тирозину на деякі показники обміну речовин у телят // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2004. - Вип. 78. - С. 153-157. (Дисертант організував дослід, провів лабораторні дослідження, написав статтю).

19. Ніщеменко М.П. Якість яєць курей-несучок після згодовування мікорму // Науковий вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2004. - Т.6. - С. 84-90.

20. Ніщеменко М.П. Активність деяких ферментів антиоксидантної системи у молодняку великої рогатої худоби після введення амінокислот // Вісник Сум. НАУ. - Суми, 2004. - Вип. 7 (12). - С. 116-118.

21. Ніщеменко М.П. Зміни активності лужної фосфатази та вмісту фосфору в крові телят під впливом амінокислот // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2004. - Вип. 4.(28). - С. 189-193.

22. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Ніщеменко І. Продуктивність та якість яєць курок-несучок за згодовування мікорму //Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2005. - Вип. 1-2. - С. 259-263.(Дисертант організував дослід, написав статтю).

23. Ніщеменко М.П., Чуб О.В. Зміни вмісту летких жирних кислот у рубці телят після імплантації метіоніну // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2005. - Вип. 89. - С. 157-161. (Дисертант організував дослід, написав статтю).

Патенти

24. Деклараційний патент на винахід 4891 Україна UA 7 А 01К67/02, A61D7/00. Спосіб підвищення м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби; М.П. Ніщеменко, А.Й. Мазуркевич (Україна); Держ. деп. інтел. власності -№ 20040503700; Заявлено 18.05.04; Опубл. 15.02.05; Бюл. № 2. - 3 c. (Дисертант організував та провів дослід, підготовив заявку на патент).

25. Деклараційний патент на винахід 10091 Україна UA 7 A 01K 67/00. Спосіб підвищення м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби. М.П. Ніщеменко, А.Й. Мазуркевич, І.М. Ніщеменко (Україна); Держ. деп. інтел. власності - № 20041109420; Заявлено 17.11.04; Опубл. 15.11. 05; Бюл. № 11. - 3 c. (Дисертант організував дослід, підготував заявку на патент).

Методичні рекомендації

26. Ніщеменко М.П., Мазуркевич А.Й., Микитюк М.Д. Використання імплантованих амінокислот лізину, аргініну та метіоніну для підвищення м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби // Методичні рекомендації. - Біла Церква, 2004. - 12 с. (Дисертант організував лабораторні та господарські дослідження, підготував рекомендації).

Тези доповідей на наукових конференціях

27. Журбенко А.М., Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В., Козинец И.П. Медико-биологическая оценка влияния микорма при кормлении кур-несушек //Тезисы докладов республиканской конференции “Биотрансформация вторичного растительного сырья в белковые кормовые продукты”. - Тбилиси, 1987. - С. 112-113. (Дисертант провів лабораторні дослідження, узагальнив результати, написав тези).

28. Журбенко А.М., Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В., Козинец И.П. Результаты скармлива-ния курам-несушкам рациона, обогащенного грибным белком // Республиканская научная конференция “Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве”. - Харьков, 1988. - С. 164. (Дисертант провів лабораторні дослідження, узагальнив результати, написав тези).

29. Журбенко А.М., Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В. Использование микорма как белковой добавки в рационах кур-несушек //Тезисы Всесоюзной конференции “Применение биотехнологии в животноводстве, растениеводстве и ветеринарной медицине”. - Л.-М., 1988. - С. 33-34. (Дисертант організував досліди, написав тези).

30. Нищеменко Н.П., Лизак Ю.В. Влияние микорма на некоторые биохимические показатели крови и качество яиц у кур-несушек // Материалы республиканской конференции “Ветеринарная медицина: экономические и социальные проблемы”. - Харьков, 1990. - С. 160-161. (Дисертант провів методичну розробку та матеріальне забезпечення досліду, написав тези).

31. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Шмаюн С.С. Зміна деяких фізіологічних показників крові у курей-несучок після згодовування мікорму // Матеріали з'їзду Українського фізіологічного товариства. - Донецьк, 1998. Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44 - №3. - С. 234. (Дисертант провів дослідження, написав тези).

32. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Шмаюн С.С. Вплив імплантації лізину на ріст телят і обмін речовин //Матеріали з'їзду Українського фізіологічного товариства. - Вінниця, 2002. Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48. - №2. - С. 188. (Дисертант провів лабораторні дослідження, написав тези).

33. Ніщеменко М.П. Обмін речовин у телят при введенні аргініну та метіоніну // III конференція Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів. - Харків, - 2004. - С. 88-90.

34. Ніщеменко М.П., Саморай М.М., Сидорчук П.І. Вплив імплантації гранул лізину та тирозину на деякі показники обміну речовин у телят // Матеріали конференції, присвяченої 85-річчю заслуженого працівника народної освіти України, доктора біологічних наук, професора Науменка В.В. // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2004. - Вип. 78. - С. 153-157. (Дисертант організував дослід,, написав статтю).

АНОТАЦІЯ

Ніщеменко М.П. Фізіолого-біохімічне обґрунтування використання амінокислот та препарату Мікорм для підвищення продуктивності тварин - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук зі спеціальності 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації представлені результати досліджень впливу продуктів біотехнологічного синтезу - гранул амінокислот лізину, аргініну, метіоніну і тирозину, імплантованих молодняку великої рогатої худоби в період відгодівлі, на фізіологічний стан, гормональний статус (рівень гормону росту та інсуліну в плазмі крові), обмін білків (рівень загального білка, альбумінів, амінного і залишкового азоту, вільних амінокислот у крові, активність тканинних ферментів) та вуглеводів (вміст летких жирних кислот у рубці та крові тварин, глюкози в крові), ліпідний, мінеральний обмін, морфофункціональні показники крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну), а також на м'ясну продуктивність та хімічний склад і калорійність м'язової тканини тварин після забою. Представлено ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою великої рогатої худоби, якій імплантували гранули амінокислот, і встановлено економічну ефективність від застосування амінокислот при відгодівлі молодняку.

Описано особливості впливу згодовування куркам-несучкам продукту біотехнологічного синтезу мікорму на фізіологічний стан, обмін білків (вміст загального білка, альбумінів, сечовини, амінного і залишкового азоту, вільних амінокислот в крові, активність тканинних ферментів), вуглеводно-ліпідний обмін, кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну в крові. Досліджено активність протеолітичних, ліполітичних і амілолітичних ферментів органів травлення, а також перетравність та засвоєння поживних речовин раціону в курок за згодовування мікорму як кормової добавки, морфологічні та якісні показники яєць, отримані від несучок під час проведення експерименту. Визначено економічну ефективність згодовування мікорму як кормової добавки до раціону курок-несучок.

Ключові слова: амінокислоти, лізин, аргінін, метіонін, тирозин, гранули, імплантація, гормон росту, інсулін, велика рогата худоба, курки-несучки, мікорм, продуктивність, м'язова тканина, яйця.

АННОТАЦИЯ

Нищеменко Н.П. Физолого-биохимическое обоснование использования аминокислот и препарата Микорм для повышения продуктивности животных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению субстратного влияния имплантированных подкожно молодняку крупного рогатого скота в виде гранул аминокислот лизина, аргинина, метионина и тирозина на физиологическое состояние и гормональный статус (уровень гормона роста и инсулина в плазме крови), обмен белков (содержание общего белка, альбуминов, аминного и остаточного азота, мочевины, свободных аминокислот в крови, активность клеточных ферментов), показатели липидного обмена (концентрация общих липидов, триацилглицерола, холестерола в крови), углеводный обмен (уровень глюкозы в крови, концентрации ЛЖК в рубце и крови), показатели, характеризующие микробиологические процессы в преджелудках молодняка на откорме, а также мясную продуктивность, химический состав и калорийность мышечной ткани у животных, снятых с откорма, и у птицы.

Изучено влияние микорма - продукта, полученного методом биотехнологического синтеза, использованного в виде кормовой добавки в рацион яйценоской птице. Установлено влияние микорма как витаминно-ферментной, богатой незаменимыми аминокислотами, добавки к рациону кур-несушек на обмен белков (содержание общего белка, аминного и остаточного азота, мочевины, свободных аминокислот в крови, активность тканевых ферментов), содержание нуклеиновых кислот в печени и яичниках, углеводно-липидный обмен, активность ферментов органов пищеварения, переваримость и усваиваемость питательных веществ рациона у кур при скармливании им микорма, также на яйценоскость птицы и качество яиц.

Проведенные комплексные исследования позволили изучить многочисленные физиологические показатели у молодняка крупного рогатого скота на откорме после подкожной имплантации гранул аминокислот лизина, аргинина, метионина и тирозина, а также физиологическое состояние и показатели обмена веществ у кур-несушек при скармливании им аминокислотно-ферментной добавки - микорма.

Установлено, что имплантация гранул лизина, аргинина и метионина вызвала увеличение уровня гормона роста и инсулина в плазме крови молодняка путем стимуляции синтеза паравентрикулярным и дуговидным ядрами гипоталамуса соматолиберина. Соматолиберин по нейроэндокринным путям смещается в аденогипофиз, стимулирует синтез и инкрецию СТГ. Соматотропин, в свою очередь, стимулирует синтез и инкрецию инсулина поджелудочной железой. Эти гормоны обладают выраженным анаболическим ,действием, активируют ферментные системы организма и, как следствие, стимулируют метаболические процессы в организме животных.

У животных опытных групп наблюдалось достоверное увеличение общего белка и альбуминов крови, установлена положительная коррелятивная связь между выше упомянутыми показателями и уровнем гормона роста и инсулина. Отмечено снижение содержания аминного и остаточного азота, мочевины, а также снижение пула свободных аминокислот в крови животных опытных групп. Установлена отрицательная коррелятивная связь между названными показателями и уровнем СТГ и инсулина в крови животных, что свидетельствует, на наш взгляд, о стимулирующем влиянии гормонов на использование названных метаболитов в процессах обмена веществ в организме животных.

Установлена также тенденция к повышению содержания ЛЖК в содержимом рубца и в крови, и достоверное снижение уровня глюкозы в крови животных опытных групп по сравнению с контролем. Концентрация общих липидов и триацилглицерола в сыворотке крови достоверно увеличилась после имплантации гранул лизина, аргинина и метионина, а среднесуточный прирост массы тела у животных увеличился по сравнению с контролем на 10,1-15,2%. Введение гранул тирозина не вызвало достоверных изменений выше- упомянутых показателей.

Дана ветеринарно-санитарная оценка продуктов убоя молодняка крупного рогатого скота, которому имплантировали подкожно аминокислоты по соответствующей технологической схеме. При этом отмечена тенденция к увеличению убойных показателей качества и калорийности мяса, полученного от животных, которым вводили аминокислоты в виде гранул.

Использование микорма в качестве витаминно-ферментной добавки, богатой незаменимыми аминокислотами, к рациону кур-несушек, способствовало улучшению физиологического состояния, увеличению уровня гемоглобина крови, интенсификации белкового и углеводно-липидного обмена. Установлено увеличение активности трансаминаз и щелочной фосфатазы крови в течение эксперимента у птицы, получавшей микорм. В организме несушек, получавших микорм, более активно использовались свободные аминокислоты крови, РНК и ДНК.

Отмечено увеличение ферментативной активности таких органов пищеварения, как железистый желудок, печень, поджелудочная железа, тонкий и толстый отделы кишечника. При скармливании микорма у несушек увеличилась активность таких ферментов, как протеаза, липаза, амилаза выше упомянутых органов пищеварения, вследствие чего у кур, получавших добавку, установлено улучшение переваримости и усваивания питательных веществ рациона. Скармливание микорма курам-несушкам способствовало достоверному увеличению их яичной продуктивности на 8,39-15,4%, а также улучшению качественных показателей яиц. Экономическая эффективность применения микорма составляет 12 грн на каждую тысячу яиц и способствует увеличению рентабельности их производства.

Ключевые слова: аминокислоты, лизин, аргинин, метионин, тирозин, гранулы, имплантация, гормон роста, инсулин, крупный рогатый скот, куры-несушки, микорм, продуктивность, мышечная ткань, яйцо.

ANNOTATION

Nishchemenko N.P. Physiologic-bio-chemical grounds of amino acids and micorm use for animal productivity increase. - Manuscript

Dissertation for obtaining a scientific degree of veterinary sciences doctor on specialty 03.00.13 - human and animal physiology. - National Agrarian University, Kyiv, 2006

The dissertation reflects research results on influence of bio-technologic synthesis products - amino acid lysine granules, arginine, methionine and tyrosine, implanted to young cattle during fattening period, on physiologic state, hormonal state, (growth hormone and insulin level in blood plasma), proteins metabolism (general albumin level, albumins, amine and residual nitrogen, free amino acids in blood, tissue ferments' activity ), carbohydrates metabolism ( fat acids content in rumen and blood of animals, glucose in blood), lipid, mineral metabolism, morphologic-functional blood indicators (erythrocytes, leucocytes number, hemoglobin content), and also on meat productivity and chemical content and calories of muscle tissue of young animals. The veterinary sanitation evaluation of cattle slaughter products, implanted with amino acid granules, is also offered. The economic efficiency from use of amino acid granules during young cattle fattening.

Peculiarities of influence by bio-technologic synthesis micorm products feeding of layers on physiologic state, proteins metabolism (content of general protein, urine, amine and residual nitrogen, free amino acids in blood, tissue ferments' activity), carbohydrate - lipid metabolism, erythrocytes, leucocytes number, hemoglobin content in blood were described. The activity of proteolytic, lipolytic, amilolytic ferments of digestive organs, digestion and assimilation of nutrients of hens ration during feeding with micorm as feeding additive, morphologic and quality indicators of eggs, received from laying hens during the experiment,was investigated. The economic efficiency of feeding with micorm, as hens ration feeding additive, was established.

Key words: amino acids, lysine, arginine, methionine, tyrosine, granules, implantation, cattle, layers, micorm, growth hormone, insulin, productivity, muscle tissue, egg.

Размещено на Allbest.ru