Продуктивні властивості та фізіолого-біохімічні характеристики ляща (Аbramis brama L.) і плітки (Rutilus Rutilus L.) Сулинської затоки Кременчуцького водосховища

Після довготривалої зимівлі (2005-2006 рр.), коли середньомісячна температура була дещо меншою 1,1 ^оС, яка була нижчою протягом вегетаційного періоду 2005 р. (128,8 ^оС), використання глікогену, ліпідів та білків накопичених у м'язах і печінці як ляща звичайного так і плітки звичайної самок і самців протягом нагульного періоду був значно меншим. Вміст глікогену у м'язах самців і самок ляща звичайного після зимівлі, тобто у переднерестовий період, коливався в межах - 83,0-89,9 мг%, у плітки звичайної - 86,2-97,7 мг%. У печінці самок і самців ляща звичайного його вміст був значно вищим - 1666,5-1703,1 мг%, а в плітки звичайної - відповідно 1607,9-1741,0 мг%. Накопичені у нагульний період у м'язах самок ляща звичайного і плітки звичайної білки після довготривалої зимівлі витрачались рибами у значно більших кількостях (відповідно 12,9 та 15,5%), ніж у самців. Білки, які були накопичені в печінці самок ляща звичайного, також протягом довготривалої зимівлі використовувались у більшій мірі (15,5%), ніж у печінці самців (0,6%). Отримані результати пояснюються більш інтенсивним використанням високоенергетичних ліпідів та білків не лише в енергетичному забезпеченні метаболічних процесів у період тривалої зимівлі, а й забезпеченні генеративного обміну напередодні нересту риб.

Отже, за вмістом в органах і тканинах ляща звичайного і плітки звичайної Сулинської затоки поживних речовин, накопичених у період нагулу та за вгодованістю риб, можна констатувати, що рівень розвитку природної кормової бази в ній був достатнім для забезпечення їх організму необхідними енергоємними речовинами на період зимівлі та підготовки до нересту.

За тривалої і суворої зимівлі, накопичені поживні речовини в органах і тканинах ляща звичайного і плітки звичайної використовуються більш економно, ніж за короткотривалої зими. Більш інтенсивне використання в зимовий період накопичених у період нагулу поживних речовин супроводжувалось зниженням продуктивних характеристик ляща звичайного та плітки звичайної статевозрілого віку, зокрема зменшенням їх плодючості, поодинокими випадками резорбції ікри. При цьому, деяка частина статевозрілих риб не брала участі у процесах нересту. У роки з несприятливими умовами зимівлі спостерігалась дещо менша урожайність молоді риб у Сулинській затоці та в Кременчуцькому водосховищі у цілому.

Висновки

1. Гідрологічний та температурний режими Сулинської затоки та Кременчуцького водосховища є в значній мірі визначальними для відтворення риб і нагулу їх молоді. Тривала зимівля та низькі температури води призводили до зміни строків нересту ляща звичайного та плітки звичайної, які були розтягнуті у часі, та негативно впливали на продуктивні характеристики досліджуваних видів риб, наслідком чого була резорбція ікри ляща звичайного.

2. Стан кормової бази риб Сулинської затоки протягом досліджень був задовільним. Біомаса фітопланктону коливалась у межах від 5,19 до 21,2 г/м³, зоопланктону від 1,39 до 1,474 г/м³ та "м'якого" бентосу в межах - 3,19 - 5,00 г/м². За рівнем розвитку фіто-, зоопланктону та зообентосу трофічний статус затоки може бути визначений як середньокормний, свідченням чого може бути вгодованість риб за Фультоном і Кларк, яка становила відповідно 2,19 - 2,29 та 1,92 - 1,97.

3. Сучаний видовий склад іхтіофауни Сулинської затоки представлений 34 видами риб, які належать до 9 родин. З них цінні промислові: лящ звичайний, щука звичайна, судак звичайний, короп звичайний, лящ синець, плітка звичайна, сом європейський, чехоня звичайна, амурський та строкатий китайський товстолобики та білий амур гострозубий. Серед другорядних промислових видів риб виявлено яльця в'язя, білизну звичайну, плоскирку звичайну, окуня річкового, краснопірку звичайну, карасів (звичайного, сріблястого), яльця звичайного, яльця головня широколобого і підуста звичайного. Серед малоцінних риб виявлені: верховодка звичайна, тюлька звичайна чорноморсько-азовська, бички, а непромислових - гірчак звичайний і вівсянка неповнолінійна. Основне місце в структурі іхтіофауни займає родина коропових, яка нараховує 21 вид, друге - бичкові та окуневі.

Протягом останніх тридцяти років у структурі іхтіофауни відбулися наступні зміни: з'явились такі види риб як: амурський чебачок, строкатий товстолобик китайський, триголкова колючка, чорноморсько-каспійський бичок Кесслера та голка-риба пухлощока, а зникли: осетер стерлядь, минь річковий, пічкур звичайний, лящ клепець, носар, рибець звичайний, голець звичайний, в'юн та багатоголкова колючка мала.

4. За сприятливих температурних умов у період короткотривалої зими та оптимальної кормової бази в нагульний період виявлені найвищі показники продуктивності риб: середньовиважена маса ляща звичайного досягала 1217 г, плітки звичайної 307 г, вгодованість ляща звичайного за Фультоном становила 2,29, за Кларк - 1,97, вгодованість плітки звичайної за Фультоном 2,39, за Кларк - 1,93. Найбільш продуктивними за плодючістю виявились самки ляща звичайного віком від 9 до 15 років (їх ІАП коливалася в межах 313,1-511,5 тис. ікринок), а плітки звичайної віком від 3 до 7 років (їх ІАП коливалася в межах 28,0-77,2 тис. ікринок).

5. За тривалої і суворої зими зареєстровано зниження інтенсивності розвитку природної кормової бази в нагульний період, яке супроводжувалось зменшенням продуктивних властивостей досліджуваних видів риб: середньовиважена маса ляща не перевищувала 875 г, плітки звичайної - 240 г, вгодованість ляща звичайного за Фультоном становила 2,19, за Кларк - 1,92, плітки звичайної - відповідно 2,15 і 1,82. Індивідуальна абсолютна плодючість ляща звичайного коливалась в межах 218,3-479,3 тис. ікринок, плітки звичайної - 17,2-59,5 тис. ікринок.

6. Сулинська затока відіграє дуже важливу роль у формуванні поповнення популяцій більшості видів риб Кременчуцького водосховища як у абсолютному, так і відносному визначенні. Для таких видів, як лящ звичайний (26,6%), плітка звичайна (39%) та інших промислово-цінних видів (судак звичайний (58,7%), короп звичайний (71,9%)) її нерестовища є основними.

7. Зміна діяльності природоохоронного статусу затоки суттєвого впливу на ефективність відтвореня іхтіофауни не спричинила. Після створення заказника чисельність ляща звичайного у затоці зросла лише на 1,9%, тоді як у водосховищі вона зменшилась на 23,6%; чисельність плітки звичайної у водосховищі зменшилась на 23,7%, у затоці - на 27,1%. Загальна чисельність виходу молоді з Сулинської затоки в період з 1998-2005 рр. (період від створення заказника) становила 24,7%.

8. Після періоду нагулу риб у Сулинській затоці ліпіди та глікоген у значно більшій кількості накопичувались у печінці, ніж у м'язах самців і самок ляща звичайного та плітки звичайної, вміст загальних ліпідів у печінці ляща звичайного дещо перевищував значення виявлені в його м'язах, а в печінці та м'язах самців і самок плітки звичайної зареєстрована майже однакова кількість загального білка. Між вмістом загального білка та ліпідів у печінці ляща звичайного та плітки звичайної статистично достовірної різниці в самців і самок не встановлено.

9. Для загального вмісту ліпідів у печінці й м'язах самок ляща звичайного та плітки звичайної Сулинської затоки та Кременчуцького водосховища в осінній період статистично достовірної різниці не виявлено.

10. Після короткотривалої зимівлі встановлено вірогідне зниження в м'язах та печінці самців і самок ляща звичайного загального вмісту ліпідів, білків та глікогену порівняно з показниками, які були зареєстровані після періоду нагулу, що пов'язано з використанням їх у забезпеченні різних форм обміну, у тому числі і генеративного в період зимівлі. В органах і тканинах самців і самок плітки звичайної за цих умов зимівлі виявлено дещо менше зниження пластичних речовин.

11. У переднерестовий період за суворої та тривалої зимівлі риб у м'язах та печінці самок ляща звичайного та плітки звичайної встановлено зменшення загального вмісту білка та виявлена тенденція до зниження в печінці самців і самок риб загального вмісту ліпідів та глікогену.

Рекомендації

1. Рекомендуємо підтримувати статус заказника, оскільки тут формується основний нерестовий фонд для багатьох видів риб. Для більшості видів риб показник відносної ефективності використання нерестових площ для Сулинської затоки є значно вищим, ніж для Кременчуцького водосховища. Так, для ляща звичайного він становив: у затоці - 45,5, у водосховищі - 40,6; для плітки звичайної - 1882 та 951.

2. При проведенні відбіркового лову в Сулинській затоці восени, вилучення плідників ляща звичайного не повинне перевищувати 50% від природної загибелі в осінньо-зимовий період, тобто знаходитися на рівні 35-40 т.

3. Для забезпечення вільного проходу плідників на нерестовища Сулинської затоки слід заборонити у І півріччі використання закидних неводів та обмежити встановлення ставних сіток до ізобати 2 м на ділянці: траверз с. Вереміївка-смт. Градизьк.

4. Для здійснення прогнозування продуктивних характеристик промислово-цінних видів риб, доцільно визначати та залучати фізіолого-біохімічні показники, які об'єктивно відображають екологічні умови водойм, які вони населяють та стан природної кормової бази.

Список друкованих праць за темою дисертації

1. Озінковська С.П., Рудик Н.Я. Плодючість ляща (Abramis brama L.) // Науковий вісник НАУ. - К., 2005. - №86. - С. 177-181 (збір матеріалу, участь в обробці та написанні статті).

2. Рудик Н.Я. Біологічне різноманіття іхтіофв ауни Сулинської затоки Кременчуцького водосховища // Риб. госп. - 2005. № 64. - С.111 - 116.

3. Рудик Н.Я. Сучасний стан іхтіофауни Сулинської затоки Кременчуцького водосховища // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія Біологія, 2006, №2, вип.29. - С.13-15.

4. Євтушенко М.Ю., Зіньковський О.Г., Потрохов О.С., Рудик-Леуська Н.Я. Фізіологічний стан ляща та плітки за різних умов зимівлі в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища // Аграрна наука і освіта. - К., 2007. - №1 - 2. - С.5 - 10 (збір матеріалу, участь в обробці та написанні статті).

5. Полторацька В.І., Рудик Н.Я. Іхтіофауна хижаків Сулинської затоки Кременчуцького водосховища // Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб. - К., 2005. - С.174 - 176.

6. Євтушенко М.Ю., Зіньковський О.Г., Потрохов О.С., Рудик-Леуська Н.Я. Оцінка ступеню готовності риб Сулинської затоки Кременчуцького водосховища до зимівлі після вегетаційного періоду за фізіолого-біохімічними показниками // Збірка матеріалів Міжнародної конференції "Сучасні проблеми біології, екології та хімії". - Запоріжжя, 2007. - Част. 1. - С. 230 - 231.

7. Євтушенко М.Ю., Шевченко П.Г., Мальцев В.І., Хижняк М.І., Цедик В.В., Курбатова І.М., Рудик Н.Я. Науково-методичні рекомендації оцінки стану і збереження іхтіофауни, підвищення рибопродуктивності та якості рибної продукції природних і квазіприродних прісноводних водойм України. - К.: 2006. - 33 с.

Размещено на Allbest.ru