Природні кормові угіддя Лісостепу України: флора, рослинність, динаміка, оптимізація

Оптимізація екологічно збалансованого використання природних кормових угідь

Проблеми оптимізації сіножатно-пасовищного використання. Найпродуктивнішими є заплавні лучні угіддя, де на сіножатях за оптимальних умов збирають 4,0-6,0 т/га сіна та 20,0-30,0 т/га зеленої маси. Суходільні луки відзначаються низькою продуктивністю - 1,4-3,0 т/га сіна.

Проведені геоботанічні обстеження показали, що природні кормові угіддя в результаті антропогенного навантаження надзвичайно виснажені і перебувають у незадовільному стані, значні їх площі потребують поліпшення, відновлення та трансформації (Ахламова, 1998; Якубенко, 1998). Це досягається оптимізацією видового складу та ценотичного різноманіття. За ценотичною структурою досліджені угіддя представлені в основному злаковими і злаково-різнотравними фітоценозами, рідше злаково-осоковими, осоково-різнотравними, різнотравними, ще менше - злаково-бобовими та монодомінантними бобовими.

У структурі рослинного покриву чітко виявлена фрагментація природної рослинності, зумовлена умовами регіону і значним впливом антропогенного чинника. Фрагментація рослинності природних кормових угідь прискорює її сукцесійні зміни. Сукцесії виявляються просторово обмеженими і неповно виявленими в стадіальному та часовому вимірах. Тому такі природні комплекси стають лабільними і швидкоплинними. Важливо, щоб створювані агрофітоценози і природні кормові угіддя якнайповніше відповідали сучасним вимогам господарської цінності та природоохоронної значущості відповідно до природно-історичних умов регіону. В їхньому складі повинні бути поєднані моно- і полідомінантні угруповання з флористично багатим травостоєм, стійкі та довговічні щодо користування фітоценози.

Нами доведено, що до створюваних агрофітоценозів доцільно включати перспективні види місцевої флори, що сприятиме їх стійкості та довговічності.

Кормові формувальні агрофітоценози. Створення кормових агрофітоценозів має відповідати високопродуктивним і високоякісним агрофітоценозам, близьким за структурою до природних. Створення антропогенних кормових угідь здійснюється за рахунок формування фітоценозів без розорювання через реконструкцію рослинного покриву. У результаті підсіву цінних кормових трав створюються злаково-бобові, злакові або злаково-різнотравні угруповання. Такі антропогенні кормові угіддя створюються на схилах, що не підлягають розорюванню з екологічних причин. Підбір видів і їх співвідношення визначаються метою та методами, необхідними для збереження та відновлення трав'янистих фітоценозів. При формуванні кормових агрофітоценозів у меліорованих екосистемах необхідно застосовувати різні комбінації травосуміші з мезофітів, рідше - гігро- чи ксеромезофітів, чим досягається високий ступінь оптимізації кормових угруповань. Створення агрофітоценозів з метою використання їх як пасовищ потребує збагачення їх за рахунок підсіву цінних кормових трав, стійких до витоптування і поїдання (Lolium perenne, Trifolium pratense, T. hybridum тощо).

Біотехнологічні основи оптимізації природних кормових угідь. Розроблення низькозатратних енергозберігаючих технологій полягає у підборі окремих видів і травосумішей, застосуванні добрив, режимів використання природних кормових угідь і встановлення їх впливу на склад, структуру та продуктивність травостоїв, прогнозування їх розвитку (Харісов, 1995; Боговін, 1996, 1999; Бабич, 1996, 1998, 2002; Макаренко, 2002; Якубенко, 1998; 2000; 2003-2006; Кобзін, 2004).

Науковою основою реалізації кормовиробництва є створення моделі відновлення і відтворення кормової бази сіножатного та пасовищного режиму використання. Реалізація цієї програми можлива способом відтворення покинутих і антропогенно порушених земель, освоєння під лучні угіддя територій, які звільняються як малопродуктивні орні землі.

Оптимізація рослинності природних кормових угідь засобами запровадження еталонних модельних травосумішей на різних ґрунтових відмінах. Аналіз досліджених природних кормових угідь і антропогенно порушених територій різних регіонів Лісостепової зони України показав, що вони репрезентовані значною кількістю фітоценозів, які відрізняються за будовою, флористичною насиченістю, ценотичними ознаками та продуктивністю. Водночас серед них виділяються стійкі, конкурентноспроможні, формувальні і прогресуючі, які є типовими для цих угідь. Ми їх називаємо еталонними фітоценозами.

У природних умовах еталонні фітоценози виділяємо за такими параметрами: багатство і різноманітність флористичного складу, вертикальна й горизонтальна почленованість, висока лабільність і екологічна адаптивність, ценотична стійкість, ресурсна та господарська значущість.

За пропонованими ознаками нами здійснене оцінювання еталонних кормових пасовищних і сіножатних угруповань, а також придатних для рекультивації техногенно порушених територій та інших відновних цілей. Еталонні природні фітоценози слугують прототипом моделювання створення полідомінантних злакових, злаково-бобових і злаково-бобово-різнотравних та інших фітоценозів різного видового насичення, придатних для сінокосів, пасовищ, залуження перелогів, закріплення схилів, насипних субстратів тощо у різних регіонах Лісостепової зони України.

Науково-практичні аспекти створення рослинних угруповань. Екологічні аспекти підбору рослинних компонентів розроблено за принципами урахування господарських груп рослинних угруповань, режимів використання і здатності до утворення значної надземної та підземної фітомаси, накопичення поживних речовин, закріпленості ґрунту, збагачення його органікою тощо. При цьому мають бути враховані ґрунтові відміни, рівень залягання ґрунтових вод, наявність запасу поживних речовин, залишків минулорічних решток, здатність до накопичення органічної маси.

Сіножатні угіддя з сумісною формою використання мають відповідати високим кількісним і якісним показникам, а пасовищні - стійкості до витоптування, відновлення, різноманітності видів та їх оптимального співвідношення. Для цього рекомендуємо використовувати дерновинні кореневищні, стрижнекореневі види і види із мичкуватою кореневою системою, яка закріплює ґрунт та має високу стійкість до пасовищного навантаження.

Найоптимальнішими і найпридатнішими для господарського використання з усіх точок зору є справжні луки центральної заплави. Вони відзначаються високими показниками щодо флористичного багатства і різноманітності рослинних угруповань.

Повноцінними еталонними рослинними угрупованнями для перезволожених екотопів є такі, де основним його компонентом є едифікатори рослинних угруповань, що зростають у відповідних умовах і водночас можуть використовуватися в умовах періодичного підсихання або на осушених місцезростаннях, особливо на заболочених землях із торф'янисто- та торф'яно-глеєвими або близькими торф'янистими ґрунтами з досить глибоким або помірним рівнем ґрунтових вод. Пропонуємо використовувати Alopecurus pratensis, A. geniculatus, Agrostis stolonifera, Poa palustris. Із бобових найдоцільніше включати в еталонні рослинні угруповання Trifolium rubens, T. fragiferum та T. repens.

У ксерофітних умовах остепнених або пустищних угідь недоцільно використовувати луки як пасовищні угіддя, оскільки ці місцезростання відзначаються низькою стійкістю до витоптування. Для подібного типу місцезростань із числа едифікаторів, найпридатнішими для Лісостепової зони рекомендуємо Koeleria gracilis, Calamagrostis epigeios, Elytrigia repens, Agrostis tenuis; на піщаних більш-менш закріплених місцезростаннях - Festuca sulcata та F. rubra.

Із бобових до цієї категорії еталонних рослинних угруповань і належних місцезростань відносимо Trifolium montana, T. alpestre, Medicago sativa, M. romanica, Vicia pilosa, V. angustifolia, Onobrychis viciifolia та інші. Включення бобових до травосуміші дає можливість оптимальніше поєднати диференціацію підземних органів рослин ценобіонтів, які зростають на найбідніших піщаних ґрунтах. Слід враховувати відтворення екологічних умов місцезростання, які були б оптимальними для впроваджених видів і поліпшували родючість ґрунту.

Одним із важливих принципів підбору видів для еталонних рослинних угруповань є підбір едифікаторів. Сильним едифікатором рослинних угруповань у кормових агрофітоценозах, за нашими дослідженнями, є Phleum prаtense, Festuca pratensis, Dactylis glomerata, Arrhenatherum elatius, Poa pratensis, Bromopsis inermis, для засолених, дещо понижених і зволожених місцезростань лісостепової зони - Puccinellia distans, Elytrigia repens, Agrostis stoloniferae, Festuca orientalis.

Принципи підбору видів для створення рослинних угруповань реалізуються через ланки оптимізації за таких умов: формування дво-, три- та полідомінантних угруповань; обов'язкової участі компонентів з симбіотичних бобових рослин, а також злакових кормових трав; різних життєвих форм (кореневищних, пухкокущових, стрижнекореневих); участі кормових видів різного фенологічного спектру, який залежить від характеру господарського призначення; високої конкурентоспроможності, стійких до шкідників і збудників хвороб; за асоціативної здатності до морфолого-просторової структурованості агрофітоценозів.

Саморегуляція видового різноманіття на динамічній основі є спільною ознакою для стійких фітоценозів, але для кожного рослинного угруповання характерний свій специфічний тип організації видового різноманіття. Для одних - на динамічних процесах, інших - на фітоценотичній основі (Михалева, 1997; Миркін, Наумова, Соломещ, 2001).

З метою оптимізації видового складу природних кормових угідь важливо здійснити таке:

1. Збагатити фонд домінуючих едифікаторів за окремими типами природних кормових угідь: а) заплавних лук; б) позазаплавних низинних і суходільних лук; в) лучних степів.

2. Відновити вихідний або близький до нього видовий склад антропогенно порушених екосистем і малопродуктивних орних земель, виведених із фонду землекористування. Шляхи його реалізації: а) демутація пасквальних угідь; б) ренатуралізація через автогенез способом сукцесійних змін перелогів покинутих земель; в) розчищення сінокосів і пасовищ від кущів, синантропних, отруйних та шкідливих видів; г) проведення культуртехнічних заходів: планування і вирівнювання поверхні; очищення від захламленості територій; боронування поверхні угідь і створення умов для підсіву цінних кормових видів; підсів трав; внесення добрив.

3. Реконструювання флористичного і ценотичного різноманіття. Для цього треба: а) встановити еталонні рослинні угруповання для створення кормових фітоценозів; б) провести підсів злаків і бобових з диференціюванням прогнозного співвідношення злакової та бобової господарських груп; в) здійснити реабілітаційні заходи.

4. Створення екологічно і ценотично стійких сіножатних та пасовищних угідь:

а) ґрунтозахисних; б) водорегулівних; в) рекреаційних; г) природоохоронних.

5. Створення екобезпечних фітоценозів через уведення в культуру кормових агрофітоценозів видів, цінних у господарському плані.

Для відтворення угруповань природних кормових угідь необхідно заборонити випасання великої рогатої худоби на схилах балок крутизною 40є і більше, провести залуження перелогів, що виникли на місці вилучених із сільськогосподарського користування малопродуктивних орних земель, відновити родючість ґрунтів через відновлення природної рослинності й збагачення їх органогенною масою, оптимізувати флористичне та ценотичне фіторізноманіття антропогенно порушених природних кормових угідь способом підсіву злакових кореневищних, пухкодернинних й щільнодернинних видів, стійких до випасу і витоптування; реконструювати рослинний покрив уведенням у культуру стійких еталонних агрофітоценозів, змодельованих на базі природних фітоценозів.

Практичні основи. У результаті проведених досліджень нами встановлено, що при запровадженні еталонних рослинних угруповань у Лісостепу України для формування високотравних справжніх луків на різних ґрунтових відмінах доцільно використовувати найпродуктивніші фітоценози:

а) на чорноземах типових дво- або трикомпонентні - 1) Dactylis glomerata, Bromopsis inermis; 2) Phleum pratense, Bromopsis inermis, Medicago sativa;

б) на чорноземах типових слабко змитих - 4-5- компонентні зі злаково-бобових видів - 1) Bromopsis inermis, Lolium perenne, Phleum pratense, Medicago sativa; 2) Bromopsis inermis, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Phleum pratense, Medicago sativa; 3) Bromopsis inermis, Festuca urindinaceae, Phleum pratensis, Onobrychis arenаria;

в) на лучно-чорноземних ґрунтах - 1) Festuca pratensis, Phleum pratense; 2) Dactylis glomerata, Phleum pratense; 3) Phleum pratense, Medicago sativa; 4) Phleum pratense, Bromopsis inermis, Medicago sativa;

г) на сірих опідзолених середньо змитих ґрунтах - 1) Festuca pratensis, Medicago sativa; 2) Dactylis glomerata, Festuca pratensis, Phleum pratense, Medicago sativa; 3) Dactylis glomerata, Bromopsis inermis, Onobrychis arenaria, Medicago sativa; 4) Bromopsis inermis, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Onobrychis arenaria, Medicago sativa;

д) на сірих опідзолених слабко змитих ґрунтах - 1) Bromopsis inermis, Dactylis glomerata, Medicago sativa; 2) Bromopsis inermis, Arrhenatherum elatius, Medicago sativa; 3) Festuca pratensis, Phleum pratensis, Poa pratensis, Trifolium pratense; 4) Festuca orientalis, Festuca tenuifolia, Festuca rubra, Festuca pratensis, Lotus corniculatus.

Стан та перспективи збереження природних кормових угідь. У результаті посиленого антропогенезу природна рослинність за останні десятиріччя досягла значної фрагментації, особливо в густонаселених регіонах країни. Збереження генофонду в сучасних умовах Лісостепу України можливе за рахунок використання вивільненого земельного фонду малопродуктивних земель і переведення їх у розряд природоохоронних. Одним із найнадійніших методів збагачення і збереження генофонду й ценофонду природних кормових угідь є вилучення раритетних фітоценозів із фонду землекористування та створення на їхній базі нових заповідних ботанічних об'єктів. На нашу думку, в Північному Лісостепу недостатньо охоплені охороною балкові і схилові лучні та лучно-степові екосистеми. Тут доцільно було б включити до природоохоронних ботанічних об'єктів Жуків острів м. Києва (Якубенко, 2005), балку Глибоку з Черкаської області, що в Золотонішському районі в околиці с. Антипівка (Якубенко, Григора, Стеценко, 2002), деякі балки Кам`янського району (Якубенко, Григора, 2004) та урочище “Козацькі майдани” біля с. Косари цього ж району (Якубенко, Григорюк, Мельничук, 2007), Салтанівську балку Васильківського району (Якубенко, 2003; 2004), деякі балки Обухівського району та балку Сухий яр (Якубенко, 1996) Ставищанського району Київської області, де збереглися лучні і степові фітоценози, в складі яких є види, занесені до Червоної книги України (Stipa capillata, Stipa pennata, Stipa pulcherrima та ін.), реліктові (Carex humilis) та пограничноареальні види, а також рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України (Stipeta capillatae, Stipeta pulcherrimae, Stipeta pennatae, Cariceta humilis).

Збереження генофонду і ценофонду на теренах Лісостепу України забезпечується недостатньо і його фіторізноманіття поступово збіднюється. У зв'язку з чим для його збереження і збагачення пропонується використати малопродуктивні орні землі, що вивільняються зі сфери землекористування, а також антропогенно порушені території, включаючи їх до мережі природоохоронних об'єктів з метою ренатуралізації, реабілітації та відновлення з одночасним збагаченням шляхом підсіву трав в оптимізовані умови місцезростання.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено таксономічний склад і систематичну структуру флори природних кормових угідь Лісостепу України, яка представлена 1382 видами, що належать до 549 родів і 134 родин вищих спорових, голонасінних та покритонасінних рослин природної флори. Основне ядро флори утворює лучний флористичний комплекс з участю представників степового, болотного, псамофітного, галофітного, неморального і бореального комплексів.

2. У складі флори природних кормових угідь Лісостепу України за типами екобіоморф переважають стрижневокореневі і кореневищно-полікарпічні види, що є характерним елементом для трав'яних флороценотипів, серед яких рівень зволоження є провідним у розподілі видів на території кормових угідь, що представлені переважно мезофітами та мезоксерофітами. Залежно від фізико-хімічних властивостей ґрунтів переважають ацидофільні, карбонатофобні, евтрофні та мезотрофні.

3. За закономірностями розподілу популяцій домінуючих фітоценотипів запропоновано діагностувати характер, ступінь сформованості рослинного покриву і рівень інтенсивності антропогенного впливу, що проявляється у збільшенні кількості та якості адвентивних популяційних фітоценотипів. Основна маса домінантів представлена на заплавах, менша - на незаплавних умовах. Флора судинних рослин кормових угідь містить значну кількість видів господарського значення, серед яких більшість є кормовими.

4. Рослинність природних кормових угідь Лісостепу України представлена комплексом здебільшого лучного, рідше степового і болотного типів рослинності. Лучна рослинність поширена в основному в материкових і заплавних умовах є синтаксономічно найчисленнішою, представлена 6 класами формацій, 78 формаціями, 427 асоціаціями. Її особливістю є наявність галофітних луків, які в регіоні досліджень знаходяться на північній і західній межі поширення. Болотна рослинність є синтаксономічно малорізноманітною і представлена одним класом формацій евтрофних боліт, 13 формаціями, 71 асоціацією. Особливістю болотної рослинності є те, що вона сформувалася як результат агрегацій видів різного походження - теплолюбних (Phrаgmites, Typha) і холодостійких (Carex, Rumex, Agrostis, Juncus). Для степової рослинності характерна синтаксономічна бідність, що проявляється у переважанні фітоценозів лучних степів, представлених 18 формаціями та 133 асоціаціями.

5. Визначено, що в Лісостепу України, де поєднані природні, антропогенно- природні та антропогенні зміни, провідна роль належить антропогенним змінам. Основною тенденцією змін є трансформація природних фітоценозів у пасквальні угруповання, на фоні якого проявляється дегідрофітизація, викликана спільною дією природних антропогенних чинників і виявляється у зменшенні площ перезволожених екотопів та трансформації рослинного покриву в бік мезофільних ценозів.

6. Демутаційні зміни відбуваються на землях, вилучених із господарського використання, що значною мірою визначають стан рослинності регіону в майбутньому. Вони починаються із стадії бур'янової і напівбур'янової, а завершуються поступовим формуванням лучної та лучно-степової рослинності, в якому ключовою є стадія кореневищних злаків.

7. Значне переважання тенденцій природно-антропогенних змін проявляється у відновленні лучної і лучно-степової рослинності на поза заплавних (материкових) землях, вивільнених зі сфери агропромислового виробництва, що буде сприятливою для формування регіональної екомережі з метою збереження, охорони та відновлення трав'яних екосистем.

8. У сучасних умовах використання природних кормових угідь Лісостепу України тенденція до ксерофітизації структури фітоценозів найбільшою мірою проявляється в угрупованнях лучних степів, справжніх і остепнених луків, які формуються здебільшого на балкових угіддях та підвищених елементах рельєфу заплав.

9. Рослинність кормових угідь Лісостепу України в типологічному і синтаксономічному аспектах загалом не репрезентативно охороняється в системі природно-заповідних територій. Низьким рівнем забезпеченості охороною відзначається гено- і ценофонд формацій лучної, болотної та степової рослинності. З метою охорони трав'яних екосистем регіону досліджень виділені й охарактеризовані 5 територій, які пропонується включити до природно-заповідного фонду України.

10. Оптимізацію рослинного покриву природних кормових угідь Лісостепу України необхідно здійснювати на науковій основі ренатуралізації антропогенно порушених малопродуктивних орних земель і перелогів та розроблянні еталонних моделей реконструювання кормових угідь для різних ґрунтових відмін з різним ступенем вологості.

Практичні рекомендації.

Для формування високотравних справжніх луків у Лісостепу України на різних ґрунтових відмінах доцільно використовувати найпродуктивніші агрофітоценози.

1. На чорноземах типових слабко змитих - 4-5- компонентні агрофітоценози зі злакових і бобових видів (Bromopsis inermis, Lolium perenne, Phleum pratense, Medicago sativa; Bromopsis inermis, Lolium perenne, Dactylis glomerata, Phleum pratense, Medicago sativa; Bromopsis inermis, Festuca urindinaceae, Phleum pratense, Onobrychis arenаria).

2. На лучно-чорноземних ґрунтах - бідомінантні злаково-бобові травосуміші (Festuca pratensis - Phleum pratense; Dactylis glomerata - Phleum pratense; Phleum pratense - Medicago sativa; Phleum pratense - Dactylis glomerata) та полідомінантні (Phleum pratense - Bromopsis inermis - Medicago sativa).

3. На сірих лісових середньо змитих ґрунтах - дво- або багатокомпонентні злаково-бобові агрофітоценози (Festuca pratensis - Medicago sativa; Dactylis glomerata - Onobrychis arenaria; Phleum pratense - Onobrychis arenaria - Medicago sativa; Dactylis glomerata - Festuca pratensis - Phleum pratense - Medicago sativa; Dactylis glomerata - Bromopsis inermis, Onobrychis arenaria - Medicago sativa; Bromopsis inermis - Lolium perenne - Dactylis glomerata - Onobrychis arenaria - Medicago sativa).

4. На сірих лісових ґрунтах Північного Лісостепу України агрофітоценози з вищою продуктивністю, до складу яких входять такі суміші видів: Bromopsis inermis - Dactylis glomerata - Medicago sativa; Phleum pratensis - Poa pratensis - Trifolium pratense; Phalaroides urundinacea - Festuca pratensis - Phleum pratensis - Trifolium pratensе; Festuca orientalis - Festuca tenuifolia - Festuca rubra - Festuca pratensis - Lotus corniculatus; Arrhenatherum elatius - Medicago sativa.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Якубенко Б.Є., Григора І.М. Сучасний стан та зміни природних кормових угідь в аспекті технології виробництва рослинницької продукції // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. Монографія в 2-х томах. Кабінет Міністрів України, НАУ. - Т. 2. - К.: Алефа, 2003. - С. 555 - 571.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Гамарко О.С. Зміни та динаміка рослинності природних кормових угідь в аспекті технологічної оптимізації аґроландшафтів Полісся. Лікарські рослини природних кормових угідь Полісся. Отруйні та шкідливі види кормових угідь Полісся // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України. Монографія в 2-х томах. Кабінет Міністрів України. - Т. 2. - К.: Алефа, 2004. - С. 149 - 173.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Ніконов С.Б. Степова рослинність України: сучасний стан та перспективи її оптимізації та використання // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України і АР Крим. Монографія в 2-х томах, Кабінет Міністрів України. - Т. 1. - К.: Алефа, 2005. - С. 408 - 432.

Григора І.М., Якубенко Б.Є. Польовий практикум з ботаніки. Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2005. - 255 с.

Григора І.М., Якубенко Б.Є., Мельничук М.Д. Геоботаніка. Навчальний посібник. - К.: Арістей, 2006. - 448 с.

Григора І.М., Якубенко Б.Є., Алейніков І.М., Григора Т.І. Типологія заплавних болотистих лук Західного Полісся // Зб. наук. праць НАУ “Технологія захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів”. - К.: Вид-во НАУ, 1995. - С. 170 - 178.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Алейніков І.М., Балабайко В.Ф., Василюк П.М. Геоботанічна характеристика природних кормових угідь Північного Лісостепу України // Зб. наук. праць НАУ “Захист рослин у сучасних умовах землевпорядкування”. - К.: Вид-во НАУ, 1996. - С. 114 - 124.

Алейніков І.М., Григора І.М., Якубенко Б.Є. Отруйні рослини заплавних лук правобережної частини Дніпра // Зб. наук. праць НАУ “Захист рослин у сучасних умовах землевпорядкування”. - К.: Вид-во НАУ, 1996. - С. 111 - 114.

Якубенко Б.Є., Пидюра О.І., Василюк П.М., Василюк Л.О., Якубенко О.Б. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії. “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва”. - Ч. 1. - Умань: Вид-во Уманської сільськогосподарської академії, 1998. - С. 162 - 170.

Якубенко Б.Є. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 1998. - Вип. 7. - С. 96 - 103.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Царенко П.М. Концептуальні засади охорони біорізноманіття на природних територіях та охорона торфо-болотних рослинних угруповань // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 32. - С. 400 - 403.

Якубенко Б.Є. Вплив добрив та складу травосумішей на урожай та якість сіна в умовах Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 26. - С. 159 - 162.

Григора І.М., Якубенко Б.Є. Високотравні болотні та лучно-болотисті угруповання Лісостепу України // Аграрна наука і освіта. - 2001. - 2, № 1 - 2. - С. 11 - 21.

Якубенко Б.Є. Флористичний аналіз природних кормових угідь Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 50. - С. 55 - 66.

Якубенко Б.Є. Геоботанічна характеристика природних кормових угідь Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2002. - 3, № 1 - 2. - С. 13 - 20.

Якубенко Б.Є., Стеценко В.С., Мельничук М.Д. Структура і продуктивність природних та антропогенних фітоценозів Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2002. - 3, № 3 - 4. - С. 9 - 14.

Якубенко Б.Є., Царенко О.М., Зиман С.М. Біоморфологічні характеристики видів родини Caryophyllaceae Juss. у флорі України // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 48. - С. 180 - 188.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Степова рослинність балки Глибокої та прилеглих територій // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 53. - С. 276 - 283.

Якубенко Б.Є., Царенко О.М. Карпологічні особливості представників родини Caryophyllaceae флори України // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 57. - С. 245 - 250.

Григора І.М, Якубенко Б.Є., Стеценко В.С. Лучна рослинність північно-західної частини Товтрового кряжа // “Ю.Д.Клеопов та сучасна ботанічна наука”. Матеріали читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д.Клеопова. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 172 - 179.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Галофільна рослинність пониззя водозбору р. Сули та суміжної прибережної зони Кременчуцького водосховища // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 57. - С. 268 - 276.

Якубенко Б.Є. Типи природних та антропогенних сінокосів і пасовищ Лісостепу України та їх використання в оптимізації кормових угідь // Аграрна наука і освіта. - 2003. - 4, № 1 - 2. - С. 5 - 14.

Якубенко Б.Є. Балкові рослинні угруповання Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2003. - Вип. 65. - С. 55 - 70.

Якубенко Б.Є. Оптимізація агроландшафтів Лісостепу України // Вісник аграрної науки. - 2003. - Вип. 6. - С. 58 - 62.

Якубенко Б.Є. Григора І.М. Перспективи збереження і збагачення генофонду і ценофонду Лісостепу України // Бюлетень Нікітського ботанічного саду. - 2003. - Вип. 88. - С. 24 - 28.

Якубенко Б.Є. Флористичне та ценотичне різноманіття в формуванні та відновленні рослинних угруповань Лісостепу України //Агроекологічний журнал. - 2004. - № 1. - С. 19 - 27.

Якубенко Б.Є. Динаміка та оптимізація природних кормових угідь Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2004. - 5, № 1 - 2. - С. 21 - 29.

Якубенко Б.Є, Григора І.М., Скурятін Ю.М., Малашта Н.Д. Теоретичні основи формування синантропних фітоценозів та ценотична роль бур'янового перелогу // Вісник ДДАУ. - 2004. - № 1. - С. 15 - 19.

Якубенко Б.Є. Теоретичні основи сінокосно-пасовищного використання лучних угідь та збереження біорізноманіття // Науковий вісник НАУ. - 2004. - Вип. 74. - С. 288 - 294.

Якубенко Б.Є. Синантропізація заплавних лук Дніпра в околиці м. Києва та прилеглих територій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. - 2004. - Вип. 15 - С. 34 - 39.

Якубенко Б.Є. Степові угруповання балкових угідь Лісостепу України //Аграрна наука і освіта. - 2004. - 5, № 3 - 4. - С. 32 - 37.

Якубенко Б.Є. Оптимізація природних кормових угідь Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 87. - С. 207 - 212.

Якубенко Б.Є., Григора І.М. Еколого-ценотична характеристика балкових степів Черкащини //Аграрна наука і освіта. - 2005. - 6, № 1 - 2. - С. 14 - 23.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Заплавні луки річки Золотоношки (Черкаська обл.) // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 84. - С. 193 - 200.

Якубенко Б.Є. Систематична структура флори природних фітоценозів Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 83. - С. 169 - 177.

Якубенко Б.Є. Центрально заплавні луки р. Дніпра в околиці Жукова острова і прилеглих територій //Аграрна наука і освіта. - 2005. - 6, № 5 - 6. - С. 9 - 17.

Якубенко Б.Є., Григора І.М. Принципи формування фітоценозів шляхом ренатуралізації антропогенно порушених територій // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до VII з'їзду УТГА. Ґрунти - основа добробуту держави, турбота кожного. Книга третя. - Харків: КП “Друкарня № 13”, 2006. - С. 338 - 340.

Лушпа В.І, Шабарова С.І., Якубенко Б.Є. Cучасний стан використання природних не деревних ресурсів лісів України // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 103. - С. 87 - 94.

Якубенко Б.Є. Оптимізація агроландшафтів як шлях збереження біорізноманіття в Лісостепу України // Наукові доповіді НАУ, електронний журнал. - № 1(2). - http: // www.nbuv.gov.vale-jornals /2006 - 1/ 06 jbesac. ntml.

Якубенко Б.Є., Григора І.М. Прируслова заплавна рослинність р. Дніпро в околиці Жукова острова та прилеглих територій // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 95. - С. 44 - 53.

Якубенко Б.Є., Царенко О.М., Данилик І.М., Зиман С.М. Біоморфологічні характеристики видів родини Cyperaceae Juss. флори України // Материалы Международной научно-практической конференции. ”Приемы повышения урожайности растений: от продуктивности фотосинтеза к современным биотехнологиям”. Киев, Национальный аграрный университет, май, 22 - 23, 2003. - К.: Вид-во НАУ, 2003. - С. 61 - 66.

Якубенко Б.Є., Лушпа В.І., Біленко В.І., Тертиший А.П. Особливості вирощування і використання нових для умов України інтродукованих лікарських рослин місцевої і зарубіжної флор (на прикладі дослідного поля “Голосієво“) // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 95. - С. 86 - 100.

Якубенко Б.Є., Григорюк І.П., Мельничук М.Д. Рідкісні степові угруповання на території Козацьких майданів у Черкаській області // Аграрна наука і освіта. - 2007. - 8, № 1 - 2. - С. 19 - 27.

Григора І.М., Якубенко Б.Є., Алейніков І.М. Рекомендації до використання рослинницької і торфової сировини лучних і болотних природних угідь Київщини. - К.: Вид-во НАУ, 2000. - 24 с.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С., Якубенко Н.Б. Рекомендації по технологічних заходах оптимізації аґроландшафтів Лісостепу України. - К.: Вид-во НАУ, 2004. - 19 с.

Якубенко Б.Є., Григора І.М. Сучасний стан рослинності природних кормових угідь та рекомендації по технологічним заходам їх оптимізації в Лісостепу України. - К.: Арістей, 2006. - 43 с.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Алейніков І.М. Геоботанічна характеристика природних кормових угідь правобережної частини Лісостепу України // Матеріали доповідей наукової конференції “Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення”. - К.: Вид-во НАУ, 1994. - С. 98.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Алейніков І.М., Братина О.М., Кваша Л.М. Геоботанічна характеристика борознисто-кострицевих луків Лісостепу України // Матеріали доповідей наукової конференції “Проблеми агропромислового комплексу: Пошук, досягнення”. - К.: Вид-во НАУ, 1994. - С. 97

Якубенко Б.Є. Флора та рослинність природних кормових угідь. Аналіз флори заплавних лук р. Дніпро агрофірми “Крюківщина” // Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (Київ, Чабани 22 - 23 листопада 1999 р.). - К.: Нора-Прінт, 1999. - С. 180 - 181.

Якубенко Б.Є. Сучасний стан та перспективи поліпшення природних кормових угідь Лісостепу // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару “Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання”. - К.: Нора-Прінт, 1999. - С. 21 - 22.

Якубенко Б.Є. Сучасний стан природних кормових угідь Лісостепу України // Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства (Харків 25 - 27 вересня 2001 р.). - Харків: ПП “Штріх“, 2001. - С. 451 - 452.

Якубенко Б.Є., Григора І.М., Стеценко В.С. Технологічні аспекти відтворення природної рослинності кормових угідь Лісостепу України // Збірник матеріалів Третьої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 17 - 19 березня 2003). - Вінниця: Вид-во ОЦ ВДАУ, 2003. - С. 42 - 45.

Якубенко Б.Є, Григора І.М. Рівні онтогенетичної трансформації природних кормових угідь у процесі пасовищної дигресії // Тези II Міжнародної конференції “Онтогенез рослин у природному середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти“ (Львів, 18 - 21 серпня, 2004). - Львів: Сполом, 2004. - С. 94.

Якубенко Б.Є., Григора І.М. Рівні антропогенної трансформації флори природних кормових угідь Лісостепу України // Матеріали Другої Міжнародної наукової конференції “Довкілля - ХХІ. Перехід до сталого розвитку“ (12 - 13 жовтня 2004, Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ: Інститут проблем природокористування та екології НАНУ, 2004. - С.130.

Якубенко Б.Є. Синантропізація природних кормових угідь Лісостепу України // Тези наукових доповідей “Синантропізація рослинного покриву України” (27 - 28 квітня 2006, м. Переяслав-Хмельницький). - Переяслав-Хмельницький: СПД, 2006. - С. 230 - 231.

Якубенко Б.Є. Екологічний аналіз флори природних кормових угідь Лісостепу України // Тези доповідей учасників конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів. Національний аграрний університет, ННІ лісового і садово-паркового господарства. - К.: Логос, 2007. - С. 34 - 35.

Размещено на Allbest.ru