Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів Каховського водосховища

3. У віковій структурі стада тюльки питома вага цьоголіток зросла з 59% до 68%, що поєдналося зі зменшенням частки дволіток та збільшенням триліток. Тривала стабільність показників лінійно-вагового росту у річників та дворічників є свідченням оптимального стану стада тюльки в цілому, чисельність якої становила 13,7-27,4 млрд. екз., іхтіомаса - 10,1-29,2 тис. т.

4. Спектри живлення тюльки були представлені переважно зоопланктерами - у цьоголіток в середньому 73,3%, у старших вікових груп 54,9% від маси харчової грудки. Розширення спектрів живлення за рахунок мізид (до 25,4%), хірономід (до 10,8%), іхтіопланктону (до 11,7%) викликало зниження середнього вмісту зоопланктону в харчових грудках цьоголіток до 64,6%, старших груп - до 48,1%.

5. Наповнення правого крила вікового ряду товстолобів є результатом недостатнього поповнення. Оцінка чисельності товстолобів виглядає більш достовірною при використанні методу зворотного розрахунку за теоретично встановленими обсягами вселення. Суттєвих змін лінійно-вагових показників товстолобів за віковими групами не виявлено, їх чисельність у Каховському водосховищі станом на 2005 р. становила 4,17 млн. екз., іхтіомаса - 13,2 тис. т.

6. Провідна роль у живленні товстолобів належала фітопланктону - до 94,3% від маси поживи. Зоопланктон більш вагоме значення мав у раціонах строкатих товстолобів (5,6-15,2%) та гібридів - 4,4-12,3%, а у білих товстолобів - всього 0,6-4,1% від маси харчової грудки. Встановлено, що склад зоопланктону з харчових грудок гібридів був ширшим і вони більш суттєво реагували на зміни його структури. Якісний склад поживи товстолобів відповідав структурі планктону водосховища взагалі.

7. Загальні індекси подібності поживи (ІПП) між тюлькою та строкатими товстолобами досягали 37,6%, з білими - 29,6% та з гібридами - 35,9%. За зоопланктоном вони не залежали від віку тюльки і з строкатими товстолобами становили 5,6-14,2%; з білими - 0,6-4,1%; з гібридами - 4,4-10,5%. Значна частка величини ІПП за зоопланктоном з строкатими товстолобами та гібридами припадала на гіллястовусих ракоподібних (70,0%), з білими - на коловерток (53%) та гіллястовусих (43,0%). Спільними об'єктами живлення завжди були ті види зоопланктерів, які домінували у складі зоопланктону водойми в цілому.

8. Загальні добові раціони старших вікових груп тюльки змінювалися в межах 0,04-0,07 г·екз^-1·доб^-1 у дволіток та 0,07-0,09 г·екз^-1·доб^-1 у триліток, а у цьоголіток ці межі були більш значними - 0,03-0,08 г·екз^-1·доб^-1. Добове споживання зоопланктону цьоголітками становило 13,61-21,27%, старшими віковими групами - 2,89-8,65% від маси тіла. Визначено, що при коливаннях чисельності тюльки в межах 2,4-36,7 млрд. екз. обсяги спожитого зоопланктону в період досліджень (1992-2005 рр.) становили 39,7-503,3 тис. т.

9. Зростання загальних добових раціонів товстолобів з 212-360 до 572-575 г·екз^-1·доб^-1 є наслідком суттєвих змін вікової структури, які відмічалися протягом спостережень. У білих товстолобів і гібридів раціони відрізнялися не суттєво, що зумовлено схожістю спектрів живлення та показників лінійно-вагового росту. Добове споживання зоопланктону білими та строкатими товстолобами в цей час коливалось в межах, відповідно, 0,09-0,24% і 0,44-0,86%, гібридами - 0,40-0,77% від маси тіла. Встановлено, що обсяги спожитого товстолобами зоопланктону складали 17,9-103,8 тис. т.

10. Накопичення у водосховищі значної кількості товстолобів старшого віку за існуючим запасом тюльки викликало збільшення частки сумісно спожитого зоопланктону до 94,9-96,2% від його загальної продукції.

11. Виявлений тісний взаємозв'язок між біомасою зоопланктону у водосховищі та обсягами його споживання гібридами та строкатими товстолобами: r = 0,918-0,952. Обсяги спожитих зоопланктерів білими товстолобами залежали від біомаси зоопланктону меншою мірою: r = 0,565.

12. Невиснажливе використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища та зменшення промислового навантаження на більш продуктивні вікові групи аборигенної іхтіофауни (лящ, судак, сом та інш.) можливе при зміні асортименту крупновічкових знарядь лову в бік збільшення частки ставних сіток з кроком вічка більше 100 мм до 54%. В результаті улови крупного частика становитимуть 10,0-10,5 тис. т щорічно, в тому числі за рахунок раціонального використання кормових ресурсів зоопланктону - 2,0-2,5 тис. т.

Практичні рекомендації

1. Заходи з оптимізації використання кормових ресурсів зоопланктону на Каховському водосховищі слід здійснювати за наступною схемою:

- меліоративний відлов тюльки - 1,0-17,5 тис. т щорічно;

- зариблення дволітками товстолобів - 0,2-4,0 млн. екз. на рік;

- організація спеціалізованого промислу вселенців з виловом на рівні 0,1-5,7 тис. т на рік.

2. Для забезпечення найбільш ефективного використання кормових ресурсів зариблення слід здійснювати на різних ділянках водосховища. При цьому необхідно враховувати динаміку розвитку зоопланктону на акваторії водойми протягом останніх трьох - п'яти років.

3. У весняний період (до початку масового нересту плітки) проводити меліоративний відлов тюльки активними знаряддями лову з кроком вічка у “кутці” не менше 5 мм. Лов повинен здійснюватися поза основних нерестових ділянок, на глибинах не менше 5 м під контролем органів рибоохорони. У разі перевищення норми прилову видів риб, які охороняються (2 % за масою), проведення лову повинне призупинятися.

4. Переорієнтувати ведення промислу тюльки з мілководних літоральних ділянок до більш глибоководних акваторій пелагіалі. Для стимулювання її відлову промисел здійснювати без встановлення ліміту.

5. При веденні промислу тюльки поряд з традиційними знаряддями та засобами її лову необхідно впровадити і застосовувати конусні пастки з штучним освітленням.

6. Після формування запасу товстолобів від рекомендованого обсягу зариблення, частка промислових ставних сіток з кроком вічка а=70-75 мм повинна становити 24 % від регламентованої для Каховського водосховища загальної кількості крупновічкових сіток; з а=80-100 мм - 22 %; більше а=100 мм - 54 % (в тому числі: а=110 мм - 47 %; а=120-130 мм - 5 %; більше а=130 мм - 2 %).

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гейна К.М. Шляхи оптимізації харчових взаємовідносин тюльки та товстолобиків Каховського водосховища // Рибн. гос-во. К.: Аграрна наука, 2006. - Вип. 65. - С. 211-220.

2. Гейна К.М., Горбонос В.М. Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв'язку з особливостями ведення її промислу // Природничий альманах. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2006. - Вип. 8. - С. 18-26. (опрацювання, узагальнення матеріалів, написання статті).

3. Шерман І.М., Гейна К.М. Промислова іхтіофауна планктофагів Каховського водосховища // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2007. - Вип. 50.- С. 133-138. (збір, опрацювання матеріалів, участь у написанні статті).

4. Гейна К.М. Склад промислової іхтіофауни Каховського водосховища у зв'язку з характером живлення тюльки та товстолобиків // Природничий альманах. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2007. - Вип. 9. - С. 21-27.

5. Гейна К.Н. Зоопланктон Каховского водохранилища и его использование современной ихтиофауной в 1994 г // Мат. міжнар. наук. конф. “Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ”. - К.: Аграрна наука, 1995. - С. 24-25.

6. Гейна К.Н. Размерно-весовой состав популяции тюльки Каховского водохранилища в связи с потреблением зоопланктона // Мат. міжнар. наук. конф. “Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ”. - К.: Аграрна наука, 1995. - С. 26-27.

7. Гейна К.Н. Некоторые особенности питания тюльки Каховского водохранилища и ее влияние на условия питания других планктофагов // Мат. міжнар. наук. конф. “Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ”. - К.: Аграрна наука, 1995. - С. 28-29.

8. Гейна К.М. Живлення та харчові взаємовідносини товстолобиків, тюльки та молоді риб Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні напрямки та проблеми аквакультури”. - Херсон: Айлант, 1998. - С. 86-91.

9. Гейна К.М., Горбонос В.М., Димченко В.В., Яковлєв В.І. Відтворення промислових риб Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні напрямки та проблеми аквакультури”. - Херсон: Айлант, 1998. - С. 92-97. (узагальнення матеріалів, написання статті).

10. Тарасова О.М., Гейна К.М., Яковлєв В.І. Сучасний стан кормової бази Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні напрямки та проблеми аквакультури”. - Херсон: Айлант, 1998. - С. 86-91. (збір, узагальнення матеріалів, участь у написанні статті).

11. Гейна К.М. Склад промислової іхтіофауни Каховського водосховища у зв'язку з характером живлення тюльки та товстолобиків // Мат. V міжнар. конф. “Фальцфейнівські читання”. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2007. - С. 61-64.

Размещено на Allbest.ru