Закономірності морфофункціональних змін судинного русла та оболонок тонкої і товстої кишок в умовах обтураційного холестазу та різних способів його корекції (експериментальне дослідження)

У наступній стадії виявлено поглиблення атрофічно-склеротичних змін у судинному руслі та оболонках кишок, які починали розвиватися після двотижневого зовнішнього відведення жовчі і мали чіткі прояви вже на 21 добу зовнішнього дренування. Вони несли морфологічний субстрат порушеннь моторної, евакуаторної, секреторної, травної і всмоктувальної функцій кишки.

Отже, застосування зовнішнього відведення жовчі, як самостійного способу декомпресії жовчних шляхів при місячній механічній жовтяниці мало впливає на складові ланки патогенезу ентеральної недостатності і може застосовуватися не довше двох тижнів з обов'язковим наступним відведенням жовчі у дигестивну систему.

Морфофункціональні особливості компенсаторних процесів у судинному руслі та оболонках тонкої і товстої кишок у собак при корекції місячної обтураційної жовтяниці, методом поєднання внутрішнього дренування жовчних шляхів з ентеросорбцією озонованими ентеросорбентами.

Застосування комплексного використання озонованого ентеросорбенту пов'язане з необхідністю впливу на ланки патогенезу ентеральної недостатності ще до виконання холедоходуоденостомії, та доповнення сорбційних властивостей ентеросорбентів іншими властивостями, що впливають на патогенетичні ланки ентеральної недостатності.

Проведені експериментальні дослідження з комплексним застосуванням внутрішнього дренування жовчних шляхів із озонованим ентеросорбентом „Полісорб” показало, що через тиждень після декомпресії жовчних шляхів у складі кишкової мікрофлори відсутні ознаки дисбактеріозу. У зв'язку зі зняттям мікробного фактора ендогенної інтоксикації та ліквідацією холемії швидко проходило покращення ворітно-печінкового кровобігу, внаслідок чого вже через місяць після корекції обтураційного холестазу відновлювалися показники магістрального кровобігу у верхній брижовій артерії і ворітній вені та органного кровобігу у стінці тонкої і товстої кишок. Наступало зниження тиску у системі ворітної вени. Адаптаційні властивості артерій і вен кишки динамічно змінювали свою архітектоніку для врівноваження гідродинамічних ефектів, викликаних зміною тиску у ворітній вені. Вони проявлялися у артерій у вигляді міогенного зменшення просвіту, загального видовження основних стовбурів судинних трійників, збереження розширених кутів галуження артерій та зростанням асиметрії. Для регуляції кровобігу у кишкових судинах часто субадвентиційно чи рідше субінтимально виявлялися пучки поздовжньо направлених гладком'язових волокон. У архітектоніці вен залишалися симетричні формування стовбурів та дещо підвищена загальна ємність.

Достатній коригуючий ефект озонованих ентеросорбентів підтверджувався нормалізацією просвітів елементів гемомікроциркуляторного русла та відновленням щільності капілярів у всіх оболонках кишкової стінки. Такий стан мікросудин забезпечував покращення органного кровобігу і усував гіпоксичний стан кишкової стінки та сприяв активним проявам регенераторної здатності.

У оболонках кишок зменшувався набряк та інфільтрація, досить активно проходило відновлення висоти поверхневого епітелію, ворсинок та стабілізувалася глибина крипт. Зменшувалися дистрофічні зміни у стовпчастих епітеліоцитах, ендотеліальних та гладком'язових клітинах судинних стінок. Одночасно, у слизовій оболонці, підслизовій основі та між пучками гладком'язових клітин м'язової оболонки у віддалені терміни після декомпресії жовчних шляхів зберігалася незначно підвищеною кількість сполучної тканини, яка також виявлялася у навколосудинних просторах. Проте наявність її мало впливала на моторно-евакуаторну діяльність кишки, тривалість моторного циклу, силу і частоту скорочень.

Таким чином, застосування озонованих ентеросорбентів в поєднанні із декомпресією жовчних шляхів при тривалій механічній жовтяниці сприяло ліквідації явищ дисбактеріозу, зниженню рівня ендогенної інтоксикації, покращенню оксигенації стінки кишки, відновленню системного та органного кровобігу, моторно-евакуаторної діяльності, зменшенню морфофункціональних порушень тонкої і товстої кишок на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях, які складали патогенетичні ланки синдрому ентеральної недостатності. Виявлені незначні розростання сполучної тканини у слизовій оболонці, підслизовій основі, між пучками гладком'язових клітин та периваскулярних просторах були меншими ніж при звичайній декомпресії холедоходуоденостомією та мали незначний вплив на функціональну діяльність кишок.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми патогенезу розвитку функціональної недостатності тонкої і товстої кишок при механічній жовтяниці, динаміки зворотнього розвитку структурних і функціональних змін в судинному руслі і оболонках кишок при корекції різних термінів обтураційного холестазу різними способами декомпресії жовчних шляхів. Розроблено новий спосіб корекції ендогенної інтоксикації та функціональної недостатності кишок при механічних жовтяницях.

У результаті вирішення поставлених завдань зроблено такі висновки:

1. Судинне русло тонкої і товстої кишок інтактних собак в нормі характеризується високим рівнем асиметрії галужень, що у поєднанні з густою сіткою елементів гемомікроциркуляторного русла забезпечує високу судинну спроможність.

2. За умов механічної жовтяниці розлади гемодинаміки у портальній системі супроводжуються підвищенням венозного тиску, зниженням магістрального кровобігу у ворітній вені та верхній брижовій артерії, органного кровобігу у всіх відділах тонкої і товстої кишок. Характер розвитку адаптаційно-компенсаторних процесів у оболонках кишок залежить від тривалості механічної жовтяниці і визначається змінами на рівні артерій, мікроциркуляторного русла і вен.

3. Розвиток портальної гіпертензії при обтураційному холестазі супроводжується структурно-просторовою перебудовою внутрішньоорганної і брижової частини артерій і вен. Адаптаційні зміни у артеріальних трійниках спрямовані на збільшення судинного опору і проявляються зменшенням ємності (у 1,32 раза, P<0,05), зростанням асиметрії та відносної довжини і кутів галуження (у 1,43 раза, P<0,05). Реакція венозного русла проявляється дилатаційним розширенням просвіту, зростанням симетрії та кутів формування венозних трійників, зменшенням відносної довжини і коефіцієнта галуження, які динамічно змінюються разом із зміною тиску.

4. Морфофункціональні зміни у стінках кровоносних судин в динаміці розвитку механічної жовтяниці характеризуються у ранні терміни (до 7 діб) набряково-інфільтративними процесами, які поєднуються з гіперпластично-гіпертрофічними змінами гладком'язових клітин. При тривалій обструкції жовчних шляхів процес порушення гемодинаміки завершується периваскулярним склерозом. Порушення мікроциркуляції у кишковій стінці проявляються зменшенням просвіту артеріол, розширенням капілярів (у 1,51 раза, P<0,01) і венул (у 2,34 раза, P<0,001), зменшенням щільності капілярів у оболонках кишки (на 28,1 %, P<0,01).

5. У стінці тонкої і товстої кишок при механічній жовтяниці відбувається набряк та інфільтрація оболонок лімфоцитами і лейкоцитами у поєднанні з дистрофічними і деструктивними змінами, наслідком яких в динаміці обтураційного холестазу є розвиток склеротично-атрофічних явищ. Морфометричними проявами їх у тонкій кишці є зменшення висоти ворсинок (на 25,3 %, P<0,001) та поверхневого епітелію (на 23,1 %, P<0,01), збільшення ширини ворсинок, поглиблення крипт (у 1,39 раза, P<0,001), зміна товщини колового і поздовжнього шарів м'язової оболонки, у товстій кишці зменшення висоти поверхневого епітелію (на 24,7 %, P<0,01), глибини крипт (у 1,40 раза, P<0,01).

6. Основними ланками патогенезу функціональної недостатності тонкої і товстої кишок при механічній жовтяниці є морфологічні зміни на рівні судинного русла і оболонок, дисбактеріоз, порушення системного та органного кровобігу, фактор холемії і ендогенної інтоксикації, підвищення тиску в системі ворітної вени (у 1,94 раза, P<0,001) з наступним розвитком портальної гіпертензії, порушення моторно-евакуаторної діяльності.

7. Створення біліодигестивного анастомозу між зовнішніми жовчними шляхами та дванадцятипалою кишкою при двотижневій механічній жовтяниці призводить до ліквідації біліарної гіпертензії, сприяє нормалізації системної та органної гемодинаміки. Реорганізаційні зміни структурно-просторової організації кровоносного русла характеризуються відновленням архітектоніки артерій і вен. У віддалені терміни післядекомпресійного періоду, визначаються залишкові компенсаторні явища у вигляді збільшеної ємності венозного русла, підвищеної симетричності венозних колекторів та розширення кутів їх формування, які більше виражені у товстій кишці.

8. Зняття двотижневого біліарного напруження сприяє відновленню гістологічної структури стінок артерій, вен і оболонок кишки. Проходить стабілізація морфометричних параметрів кишкової стінки, які разом із покращенням моторної діяльності кишки і морфофункціонального стану поверхневого епітелію призводять до відновлення структурних і функціональних складових процесу травлення і всмоктування. Внутрішнє дренування жовчних шляхів при двотижневій механічній жовтяниці не знімає дисбактеріозу і тривалий час тримає у напруженні мікроекологічний склад кишкового вмісту, відносна стабілізація якого настає лише через шість місяців.

9. Відновлення проходження жовчі у дигестивну систему після місячної обструкції жовчних шляхів не призводить до повної ліквідації портальної гіпертензії, стабілізації системної і органної гемодинаміки. Наслідком місячного обтураційного холестазу у артеріальному руслі залишаються порушення структурно-просторової організації у вигляді зменшення ємності на 14,5 % (P<0,05) і високої асиметрії галужень, підвищеної їх видовженості та звивистості, у венозному руслі - збільшення ємності (на 15,7 %, P<0,05) підвищення кутів формування та симетричності венозних трійників (у 1,23 раза, P<0,01).

10. Декомпресія жовчних шляхів при місячній механічній жовтяниці не забезпечує відновлення морфологічного стану тонкої і товстої кишок, внаслідок чого у тонкій кишці у віддалений післядекомпресійний період залишаються ознаки хронічного ентериту без атрофії, а у товстій кишці - хронічного коліту, які визначають особливості травлення та всмоктування і засвідчують існування стійкого синдрому ентеральної недостатності.

11. Застосування зовнішнього дренування жовчних шляхів при тривалій механічній жовтяниці (один місяць) забезпечує ліквідацію біліарної гіпертензії, зниження ендогенної інтоксикації та холемії, покращення гемодинаміки в органах портальної системи. Зовнішнє відведення жовчі не впливає на стан мікроекології кишки і, подовжуючи ахолічний період, поглиблює явища дисбактеріозу та дисбіозу. Морфофункціональні зміни тонкої і товстої кишок при зовнішньому відведенні жовчі мають такі стадії:

- період посилення набряково-інфільтративних процесів та поглиблення дистрофічно-деструктивних явищ, які проявляються у перші дні зовнішнього дренування жовчних шляхів;

- період відносної компенсації, який встановлюється протягом двох тижнів зовнішнього дренування і характеризується покращенням системної гемодинаміки і органного кровобігу у стінці тонкої і товстої кишок, зменшенням набряку, проявами регенерації слизової оболонки;

- період поглиблення атрофічно-склеротичних процесів, динаміка яких починає проявлятися після двотижневого відведення жовчі, а виникнення їх безпосередньо пов'язується із тривалим ахолічним періодом.

12. Застосування озонованих ентеросорбентів в перед- та післядекомпресійному періоді при механічній жовтяниці за рахунок поєднаних властивостей ентеросорбентів та озону забезпечує ліквідацію дисбактеріозу, зменшення ендогенної інтоксикації, покращує оксигенацію стінки кишки. Реорганізаційні зміни ангіоархітектоніки сприяють відновленню магістрального кровобігу у кишкових артеріях і венах, що, в поєднанні із стабілізацією просвітів елементів гемомікроциркуляторного русла, збільшенням щільності капілярів у оболонках кишки на 27,4 % (P<0,05) забезпечує покращення органного кровобігу. У стінках тонкої і товстої кишок проходить краще регенераторне відновлення складових оболонок, зменшуються склеротичні та атрофічні явища.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

У наукових дослідженнях отримані результати дозволять проводити вивчення морфофункціонального стану тонкої і товстої кишок, системної і органної гемодинаміки органів портальної системи при різних патологічних станах. У практичній медицині результати проведених досліджень можуть служити основою розробки нових методів лікування хворих з ентеральною недостатністю при гепатобіліарній патології, прогнозуванні наслідків перенесеного обтураційного холестазу та попередженні розвитку післяопераційних ускладнень. Розроблені способи зовнішнього дренування жовчних проток можуть бути використані для подальшої розробки нових методів вивчення біліодинаміки та хірургічного лікування патології біліарного тракту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новий спосіб канюлювання загальної жовчної протоки в експерименті / Р.Й. Вайда, О.Б. Слабий, А.Р. Вайда, А.Г. Шульгай // Физиологический журнал. - 1992. - № 4. - С. 94-97.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, розроблено і виконано в експерименті новий спосіб канюлювання загальної жовчної протоки, проведено функціональні дослідження, аналіз отриманих даних, сформульовано висновки і підготовлено матеріал до друку.

2. Патент України 10040 А. Спосіб холедохостомії. МКИ G09B23/28 /Р.Й. Вайда, А.Г. Шульгай, А.Р. Вайда.- № 93111407; Заявл. 31.03.93; Опубл. 30.09.96; Бюл. №3.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, розроблено спосіб холедохостомії, виконано експериментальні оперативні втручання, проведено аналіз отриманих даних, оформлено заявку на винахід.

3. Спосіб зовнішнього дренування жовчовивідних шляхів / А.Г. Шульгай, А.Р. Вайда, О.Б. Слабий, І.Є. Герасимюк, Р.Й. Вайда // Клінічна хірургія. - 1996. - № 9. - С. 33-35.

Дисертантом розроблено спосіб зовнішнього дренування жовчних шляхів, проведено експериментальні операції, забрано матеріал для морфологічних досліджень, сформулювано висновки і підготовлено статтю до друку.

4. Новий спосіб внутрішнього дренування жовчних шляхів / О.Б. Слабий, Р.Й. Вайда, А.Г. Шульгай, І.Є. Герасимюк, А.Р. Вайда // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 1. - С. 51-55.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, розроблено і виконано в експерименті новий спосіб внутрішнього дренування жовчних проток, проведено аналіз отриманих даних, сформульовано висновки і підготовлено матеріал до друку.

5. Етіологічні і патогенетичні аспекти рефлекс-холангіту при порівнянні різних способів холедоходуоденостомії /О.Б. Слабий, Р.Й. Вайда, А.Г. Шульгай, І.Є. Герисимюк, А.Р. Вайда // Шпитальна хірургія.- 1998. - № 2. - С. 23-29.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, виконано експериментальні оперативні втручання, проведено морфологічні дослідження, сформульовано висновки і підготовлено матеріал до друку.

6. Архітектоніка судинного русла печінки та екстраорганних шляхів колатерального венозного кровообігу в умовах експериментальної портальної гіпертензії /І.Є. Герасимюк, Р.Й. Вайда, О.Б. Слабий, А.Г. Шульгай //Український медичний альманах. - 1998. -№ 2 - С. 32-33.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, виконано експериментальні операції, проведений аналіз отриманих даних, підготовлено матеріал до друку.

7. Патогенетичне обґрунтування способу корекції портальної гіпертензії /Р.Й. Вайда, І.Є. Герасимюк, А.Г. Шульгай, О.Б. Слабий, А.Р. Вайда // Клінічна хірургія. - 1998. - № 9-10. - С. 20-22.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, виконано експериментальні операції, підготовлено матеріал до друку.

8. Спосіб внутрішнього дренування жовчних проток /О.Б. Слабий, А.Р. Вайда, А.Г. Шульгай, І.Є. Герасимюк, Р.Й. Вайда // Клінічна хірургія. - 1998. - № 9-10. - С. 8-10.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, виконано експериментальні операції, сформульовано висновки, підготовлено матеріал до друку.

9. Структурно-просторова організація органів панкреато-дуоденальної зони в умовах механічної жовтяниці /О.Г. Грабчак, Р.Й. Вайда, А.Г. Шульгай, А.Р. Вайда, О.Б. Слабий // Вісник морфології. - 1999. - № 2. - С. 170-172.

Дисертантом проведені експериментальні операції, виконано морфометричні дослідження, проведено аналіз отриманих даних.

10. Шульгай А.Г., Шульгай О.М. Доцільність застосування озонотерапії в клінічній практиці // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 2. - С. 63-64.

Дисертантом зроблено аналіз літератури, сформульовано висновки, підготовлено статтю до друку.

11. Шульгай А.Г. Структурно-морфометрична характеристика артеріального русла тонкої кишки // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 1. - С. 109-111.

12. Шульгай А.Г. Динаміка змін структурно-просторової організації судинного русла тонкої кишки при експериментальній механічній жовтяниці // Вісник морфології. - 2002. - № 2. - С. 293-296.

13. Шульгай А.Г. Стан гемомікроциркуляторного русла тонкої кишки при механічній жовтяниці // Галицький лікарський вісник. - 2003. - № 2. - С. 200-203.

14. Шульгай А.Г. Структурно-просторова перебудова венозного русла тонкої і товстої кишки при експериментальній механічній жовтяниці // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 2003. - Вип. 21. - С. 54-58.

15. Шульгай А.Г. Архітектоніка артеріального русла тонкої і товстої кишки в нормі та при механічній жовтяниці // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - № 4. - С. 96-99.

16. Шульгай А.Г. Морфофункціональне обґрунтування нового способу корекції ендогенної інтоксикації при декомпресії довготривалої механічної жовтяниці // Шпитальна хірургія. - 2003. - № 4. - С. 60-65.

17. Шульгай А.Г. Морфологічна характеристика змін тонкої і товстої кишки при експериментальній механічній жовтяниці // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С. 89-91.

18. Шульгай А.Г. Ультраструктурні зміни судин мікроциркуляторного русла та епітеліоцитів кишки при обтураційному холестазі // Вісник морфології. - 2004. - № 1. - С. 148-152.

19. Шульгай А.Г. Особливості морфофункціональних змін кишки при декомпресії обтураційного холестазу шляхом зовнішнього відведення жовчі // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2004. - № 2. - С. 95-96.

20. Шульгай А.Г. Особливості моторно-евакуаторної функції кишки при механічній жовтяниці та після декомпресії жовчних шляхів // Шпитальна хірургія. - 2005. - № 1. - С. 11-115.

21. Шульгай А.Г. Стан внутрішньокишкового судинного русла і нервового апарату при механічній жовтяниці та після її корекції // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - 151-154.

22. Шульгай А.Г. Морфофункціональна характеристика судинного русла тонкої і товстої кишки після декомпресії жовчних шляхів при місячній механічній жовтяниці шляхом зовнішнього відведення жовчі // Вісник морфології. - 2005. - № 2. - С. 78-84.

23. Шульгай А.Г. Морфофункціональна характеристика судинного русла кишки при декомпресії різних термінів обтураційного холестазу // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. - 2005. - Вип. 24. - С. 42-46.

24. Шульгай А.Г. Закономірності морфофункціональних змін судинного русла тонкої і товстої кишки при механічній жовтяниці та різних способах її корекції // Шпитальна хірургія. - 2006. - № 1. - С. 66-72.

25. Шульгай А.Г. Мікробіологічні аспекти ентеральної недостатності при механічній жовтяниці та при різних способах її корекції // Інфекційні хвороби. - 2006. - № 1. - С. 47-52.

26. Деклараційний патент на винахід 43485 А. Україна, МКИ G09B23/28. Спосіб корекції ендогенної інтоксикації при лікуванні кишкової непрохідності /А.Д. Беденюк, А.Г. Шульгай, В.В. Твердохліб, О.М. Шульгай.- № 2000127116; Заявл. 11.12.2000; Опубл. 15.01.2002; Бюл. № 1.

27. Деклараційний патент на винахід 45049 А. Україна, МКИ G09B23/28. Спосіб моделювання функціональної недостатності кишки /А.Г. Шульгай, Р.Й. Вайда.- № 2001042462; Заявл. 12.04.2001; Опубл. 15.03.2002; Бюл. № 3.

28. Деклараційний патент на винахід 53024 А. Україна, МКИ G09B23/28. Спосіб корекції ендогенної інтоксикації при експериментальній механічній жовтяниці /А.Г. Шульгай.- № 2002022905; Заявл. 05.02.2002; Опубл. 15.01.2003; Бюл. № 1.

29. Деклараційний патент на винахід 53115 А. Україна, МКИ G09B23/28. Спосіб зовнішнього дренування жовчних шляхів /А.Г. Шульгай, М.П. Дерех.- № 2002032084; Заявл. 15.03.2002; Опубл. 15.01.2003; Бюл. № 1.

30. Деклараційний патент на винахід 63142 А. Україна, МКИ G09B23/28. Спосіб оцінки архітектоніки судинного русла /А.Г. Шульгай.- № 2003010366; Заявл. 15.01.2003; Опубл. 15.01.2004; Бюл. № 1.

31. Особливості структурної організації судинного русла органів черевної порожнини в мовах холестазу та його корекції ентеросорбентом СКНП-2 і карсилом / А.Г. Шульгай, О.Б. Слабий, А.Р. Вайда, І.Є. Герасимюк //Збірник наукових праць конференції „Антиоксиданти і сорбенти в медицині”. - Тернопіль, 1992. - С. 128-129.

32. Шульгай А.Г., Вайда Р.Й., Слабий О.Б. Мікрофлора органів холедоходуоденопанкреатичної системи в умовах холестазу та його корекції //Збірник наукових праць міжобласної конференції лікарів анестезіологів-реаніматологів „Інтенсивна терапія і аферентні методи детоксикації при гнійно-септичних захворюваннях”. - Тернопіль, 1993. - С. 61-62.

33. Шульгай А.Г., Вайда Р.Й., Шульгай О.М. Корекція ендогенної інтоксикації при механічній жовтяниці // Збірник наук. праць XLIV підсумкової конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2001. - С. 92-93.

34. Шульгай А.Г. Морфометричні паралелі структурних змін судинного русла тонкої кишки при механічній жовтяниці // Наукові праці ІІІ Національного Конгресу АГЕТ України „Актуальні питання морфології”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2002. - С. 359-360.

35. Шульгай А.Г. Морфометрична характеристика судинного русла тонкої і товстої кишок при механічній жовтяниці // Збірник наук. праць XLV підсумкової конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2002. - С. 147.

36. Шульгай А.Г. Застосування озонованих ентеросорбентів в якості передопераційної підготовки при декомпресії тривалих механічних жовтяниць // Українські медичні вісті. - 2003. - № 1. - С. 189-190.

37. Шульгай А.Г. Порівняльна характеристика змін кровобігу тонкої і товстої кишки при механічній жовтяниці // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - 2003. - № 1. - С. 92-93.

38. Шульгай А.Г. Інтегральна оцінка архітектоніки судинного русла //Матеріали науково-практичної конференції „Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2004. - С. 80-81.

39. Шульгай А.Г. Ультраструктурна характеристика судин мікроциркуляторного русла та епітеліоцитів кишки при декомпресії різних термінів обтураційного холестазу // Матеріали XLVІІ підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2004. - С. 143-144.

АНОТАЦІЯ

Шульгай А.Г. Закономірності морфофункціональних змін судинного русла та оболонок тонкої і товстої кишок в умовах обтураційного холестазу та різних способів його корекції (експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006 р.

Дисертація присвячена вивченню динаміки структурних і функціональних змін у судинному руслі та оболонках тонкої і товстої кишок у формуванні синдрому функціональної недостатності в процесі розвитку обтураційного холестазу. Дана топічна та кількісна характеристика просторової перебудови архітектоніки кровоносних судин брижової і внутрішньоорганної частини, відслідковано реакції гемомікроциркуляторного русла всіх оболонок на розвиток механічної жовтяниці. Вивчено особливості адаптації слизової, підслизової та м'язової оболонок тонкої і товстої кишок до нових умов травлення при відсутності поступлення жовчі. У роботі показано характер перебудови системного та органного кровобігу в динаміці різних термінів механічної жовтяниці та їх взаємозв'язок із морфологічним станом судинного русла та складових кишкової стінки.

Доведено, що при механічній жовтяниці розвиваються явища функціональної недостатності тонкої і товстої кишки та визначено основні її патогенетичні складові.

Подана порівняльна характеристика морфофункціонального стану судинного русла та оболонок тонкої і товстої кишок при різних методах декомпресії жовчних шляхів. Розроблено новий спосіб корекції ендогенної інтоксикації та функціональної недостатності кишки при механічній жовтяниці з використанням озонованих ентеросорбентів, а також розроблено нові способи зовнішнього дренування жовчних шляхів.

Ключові слова: механічна жовтяниця, портальна гіпертензія, тонка кишка, товста кишка, кровоносні судини, ангіоархітектоніка, ентеральна недостатність, декомпресія.

Шульгай А.Г. Закономерности морфофункциональных изменений сосудистого русла и оболочек тонкой и толстой кишек в условиях обтурационного холестаза и разных способов его коррекции (экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук за специальностью 14.03.01 - нормальная анатомия. Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины, Тернополь, 2006 г.

Диссертация посвящена изучению динамики структурных и функциональных изменений в кровеносном русле и оболочках тонкой и толстой кишек в формировании синдрома функциональной недостаточности в процессе развития обтурационного холестаза. Дана топическая и количественная характеристика пространственной перестройки кровеносных сосудов брыжеечной и внутриорганной части тонкой и толстой кишек, прослежено реакции гемомикроциркуляторного русла и вен в разные сроки механической желтухи. Изучены особенности адаптации слизистой, подслизистой и мышечной оболочек кишки к новым условиям пищеварения при отсутствии поступления желчи. В работе показан характер перестройки системного и органного кровотока в динамике разных сроков механической желтухи и их взаимосвязь с морфологическим состоянием кровеносных сосудов и кишечной стенки.

Доказано, что при механической желтухе возникают признаки энтеральной недостаточности и определены основные её патогенетические состаляющие.

В результате проведенных исследований установлено, что глубина морфологических и функциональных изменений в сосудистом русле и оболочках тонкой и толстой кишек непосредственно зависят от длительности обтурационного холестаза, уровня билиарной гипертензии, эндогенной интоксикации, нарушений системного и органного кровотока, уровня давления в системе воротной вены.

Морфологические изменения в кровеносных сосудах в динамике розвития механической желтухи проявляются отечно-инфильтрационными процесами в ранние сроки, к которым присоединяются гиперпластические и гипертрофические изменения гладкомышечных клеток. При длительном течении обструкции желчных путей процес гемодинамических нарушений заканчивается периваскулярным склерозом.

При механической желтухе, которая удерживается один месяц, в стенке тонкой кишки развиваются морфологические явления хронического энтерита без атрофии, а в стенке толстой кишки - хронического колита, которые сопровождаются гипокинетическим состоянием моторно-эвакуаторной деятельности и морфофункциональными признаками нарушений пристеночного пищеварения и всасывания. Морфометрическими маркерами атрофических процесов в стенке тонкой кишки являются уменьшение высоты ворсинок, поверхностного эпителия, увеличения ширины ворсинок, углубления крипт, в толстой кишке - уменьшение высоты поверхностного эпителия, глубины ворсинок, изменение толщины циркулярного и продольного слоев мышечной оболочки.

Декомпресия желчных путей при двухнедельной длительности обтурационного холестаза способствует улучшению морфологического состояния сосудистого русла и оболочек тонкой и толстой кишек, а также восстановлению функциональной деятельности. Формирование билиодигестивного анастомоза при месячной обтурационной желтухе не снимает морфологических и функциональных признаков энтеральной недостаточности.

Применение наружного дренирования желчных путей при месячной механической желтухе проявляется определенной стадийностью адаптационно-компенсаторных процесов. В ранние сроки наблюдается усиление дистрофических и деструктивных изменений в оболочках тонкой и толстой кишек и стенках кровеносных сосудов. Второй период характеризуется относительной компенсацией и длится в среднем 14 дней. В этом периоде происходит улучшение морфофункционального состояния сосудистого русла и изменение составляющих патогенеза энтеральной недостаточности. Происходит увеличение магистрального кровотока в верхней брижеечной артерии и воротной вене, органного кровотока в стенке тонкой и толстой кишек. Увеличивается плотность капиляров, происходит уменьшение дистрофических и деструктивных изменений в эндотелиальных клетках. В оболочках тонкой и толстой кишек уменьшается отек и полиморфноклеточная инфильтрация. Происходит возобновление клеточного состава ворсинок за счет усиления митотической активности и регенерации поверхностного эпителия.

Третья стадия характеризуется усилением атрофических и склеротических изменений в сосудистом русле и оболочках тонкой и толстой кишек, которые начинают проявлятся после двухнедельного внешнего дренирования и формируют четкие признаки на 21 день.

Применение озонированных энтеросорбентов в до- и послеоперационном периоде в сочетании с декомпресией желчных путей при месячном обтурационном холестазе способствует ликвидации дисбактериоза, эндогенной интоксикации, улучшает оксигенацию кишечной стенки, вследствие чего происходит лучшее восстановление морфологического и функционального состояния тонкой и толстой кишек, снимаются признаки энтеральной недостаточности.

Ключевые слова: механическая желтуха, портальная гипертензия, тонкая кишка, толстая кишка, кровеносные сосуды, ангиоархитектоника, энтеральная недостаточность, декомпресия.

Shulgai A.H. Regularity of morphofunctional changes of vessels bed and layers of small and large intestines in the obturative cholestasis' and different conditions of it correction' conditions (experimental investigation). - Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of Doctor of medical science of 14.03.01 speciality - normal anatomy. Ternopil' State Medical University named by I.Ya.Horbachevskiy MHP of the Ukraine, Ternopil', 2006.

Dissertation is devoted the investigation of dynamics of structural and functional changes in vessels bed and layers of small and large intestines in formation of functional insufficiency syndrome in the process of obturative cholestasis' development. Topical and quantitative characteristic of space reorganization of architectonics of blood vessels of mesentery and intraorgan parts was present, reactions of hemomicrocirculation bed of all layers on the development of mechanical jaundice were observed. It were study the peculiarities of adaptation of mucus, submucus and muscular layers of small and large intestines to the new condition of digestion in the case of bile supply' absent. In the work was show the character of reorganization of systemic and organs blood flow in the dynamic of different date of mechanical jaundice and their connection with morphological condition of vessels bed and components of intestines layers.

It was prove the development of functional insufficiency phenomenon of the small and large intestines in the case of the mechanical jaundice development and determine their main pathogenetic components.

It was present comparative characteristic of morpho-functional condition of vessels bed and layers of small and large intestines in the different methods of bile ducts' decompression. It is work out the new method of endogen intoxication' and intestines' functional insufficiency' correction in the case of mechanical jaundice' development and also is work out the new methods of external drain of bile ducts.

Key words: mechanical jaundice, portal hypertension, small intestines, large intestines, blood vessels, angioarchitectonics, enteral insufficiency, decompression.

Размещено на Allbest.ru