Еколого-ценотична та ресурсна характеристика видів роду Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу

Прослідкувати особливості накопичення ефірної олії видами роду Thymus L в шести областях, згідно фізико-географічного районування Лівобережного Лісостепу дозволить діаграма представлена на рис. 6.

Залежність вмісту діючих речовин в лікарській рослинній сировині від екологічних факторів - загальновизнаний факт. Результати досліджень показали, що у видів роду Thymus L залежність фітохімічних характеристик від географічного фактору має характер одновершинної кривої, з максимумом у центральній частині меж поширення виду. Така залежність чітко прослідкується лише у Th. marcshallianus, який поширений у всіх областях Лівобережного Лісостепу, і у якого охоплений весь діапазон толерантності. Решта видів мають подібну залежність, яка проявляється на фрагментах такої ж кривої, через неповне охоплення регіонів їх поширення.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ РЕСУРСІВ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ THYMUS L. ПРИ РІЗНИХ РЕЖИМАХ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Експериментальне дослідження режимів невиснажливого використання природних ресурсів - Th. serpyllum, розпочалося в 1996. В експерименті були задіяні чотири варіанти з різною інтенсивністю і періодичність вилучення сировинної маси. Всього було закладено 104 експериментальні площинки, з них 30 контрольні (И.Л. Крылова, 1981).Найоб'єктивнішим із контрольованих показників виявилася величина біологічного запасу надземної маси (рис. 7).

Одержані результати свідчать, що невиснажливим для ценопопуляцій Th. serpyllum є вилучення фітомаси з інтервалом у два роки.

Для експериментального встановлення режимів невиснажливого використання природних заростей Th. marcshallianus в 1995 були підібрані та описані промислові зарості. Всього закладено 81 експериментальну площинку, з яких 14 контрольні.

На кожній з облікових площинок були визначені висота пагонів (см), проективне покриття в %, урожайність (г/м²), величина запасу (кг) (И.Л. Крылова, 1981). Отримані експериментальні дані послужили матеріалом для прогнозування строків відновлення даного виду при промислових заготівлях.

Результати проведеного експерименту вказують на те, що раціональним є вилучення сировинної маси з інтервалом у два роки.

У результаті проведених досліджень виявилося, що Th. pallasianus дуже чутливий до проведення зрізки надземної маси і пошкодження рослини призводить до зниження її продуктивності і навіть до загибелі. Біологічні особливості та умови зростання виду (рослина має здерев'яніле стебло та поверхневу кореневу систему, зростає на легких за механічним складом ґрунтах) занадто ускладнюють, як процес заготівлі сировини так і дотримання правил її проведення. Отже, цей вид не може бути рекомендованим до масової заготівлі сировини.

ВИСНОВКИ

В межах Лівобережного Лісостепу України зростає шість видів роду: Th. dimorphus, Th. marcshallianus, Th. pallasianus, Th. tschernjajevii, Th. serpyllum, Th. pulegioides. Найбільш ресурснозначущим серед яких є Th. marcshallianus. Основні місцезростання виду пов'язані з лучними степами, останні значно представлені в регіоні досліджень і займають, переважно, непридатні для сільськогосподарського використання схилові ділянки.

Показники ресурсної значущості (насамперед - урожайності) досліджуваних видів визначаються життєвістю їх популяцій. На формування біопродукції Th. pallasianus суттєвий вплив має віковість, значно менше вона впливає на продуктивність Th. dimorphus та Th. pulegioides; зворотна залежність відмічена у Th. tschernjajevii, а для Th. serpyllum та Th. marcshallianus чіткої залежності урожайності ценопопуляцій від вказаного показника не виявлено.

По відношенню до умов зволоження ґрунту досліджувані види умовно можуть бути розміщені у безперервний еколого-ценотичний ряд (за шкалою Л.Г. Раменського (У)): Th. dimorphus (39-48), Th. marcshallianus (39-75), Th. pallasianus (40-54), Th. tschernjajevii (45-53), Th. serpyllum (52-70), Th. pulegioides (58-68). Найбільш пластичним до зволоження є Th. marcshallianus, а чутливим - Th. pulegioides. Для ценопопуляцій Th. marcshallianus виявлена чітка залежність сировинної продуктивності від багатства та засоленості ґрунту: при показниках багатства і засоленості ґрунту 11-12 середня урожайність складає 22.0±0.5 г/м². Для показників сировинної продуктивності решти досліджуваних видів така залежність не виявлена. Найвищою стійкістю до пасовищного навантаження (ПД) в межах досліджуваного регіону характерна для ценопопуляцій Th. marcshallianus (коефіцієнт стійкості 10.4), найнижчою - Th. pulegioides (-5.9).

На території Лівобережного Лісостепу біологічний запас сировини Th. marcshallianus складає 95,8 т, Th. serpyllum - 11.3 т; обсяг їх допустимого щорічного використання першого - 8 т, другого - 1 т. Біологічний запас Th. pallasianus складає 32,2 т, однак використання його ресурсів не рекомендоване через високу чутливість виду до відчуження сировини. Обмежені запаси сировини виявлені для: Th. dimorphus - 8.4 т та Th. pulegioides - 1.3 т. Ресурси Th. tschernjajevii відсутні, вид перебуває під регіональною охороною.

Всі досліджені види роду Thymus L. належать до рослин літнього строку цвітіння з вранішнім типом розпускання квіток. Швидкість розпускання, тривалість цвітіння квіток залежать від температури повітря: найдовша вона у Th. marcshallianus, Th. serpyllum (7-8 діб), найкоротша у Th. dimorphus (2-3). Фертильність пилку підвищується з родючістю ґрунту. Квітки чебреців строго протандричні, нектаропродуктивність яких вища в жіночу (приймочкову) фазу і залежить від середньодобової температури та вологості повітря.

Ступінь переходу забруднюючих сировину радіонуклідів в препарати і лікарські форми залежить від глибини переробки та екстрагуючої речовини. Сировина Th. serpyllum при забрудненні Cs-134 1,00 10^-10 Кі/кг, в спиртовій настоянці знижує рівень забруднення до 0,57 10^-11 Кі/кг, який є допустимим для використання в якості лікувального засобу.

Накопичення ефірної олії у сировині видів роду Thymus L. є видоспецифічною ознакою, найвищий цей показник у фазу масового цвітіння для Th. marcshallianus він складає 0,9 %; для Th. pulegioides - 0,8%, Th. tschernjajevii - 0.4%, Th. dimorphus -0.3%, Th. serpyllum - 0,26% та Th. pallasianus -0.08% (від маси повітряно-сухої сировини). На накопичення ефірної олії в сировині Th. marcshallianus має вплив географічний фактор - виявлена залежність має характер одновершинної кривої, з максимумом у центральній частині меж поширення виду.

Визначальними для експес-визначення щільності запасу є показники висоти рослин і проективного покриття на основі яких складено розрахункову таблицю для Th. dimorphus, Th. marcshallianus, Th. pallasianus та Th. serpyllum. Для невиснажливого використання природних ресурсів Th. serpyllum та Th. marcshallianus оптимальним є відчуження їх сировини з інтервалом у два роки.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мінарченко В.М., Глущенко Л.А. Еколого-ценотична та ресурсна оцінка деяких видів роду Thymus L. на території Лівобережної України // Укр. ботан. журн.- 1995.- №3-4.- С.12-15.

2. Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М., Мінарченко В.М. Хоролого-ресурсна оцінка лікарських рослин Лівобережного Лісостепу України // Актуальне вопрос ботаники и кологии: Тез. докл. конф. мол. ученх и специалистов 5-7 июня, 1996. - Харьков, 1996. - С.35.

3. Глущенко Л.А., Мінарченко В.М. До питання ресурсного потенціалу деяких чебреців України // Проблеми лікарського рослинництва:Тез. доп. наук.-практ. конф. з нагоди 80-річчя інституту лікарських рослин 3-5 липня, 1996. - Полтава, 1996.-С.23-24.

4. Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М. Оцінка вихідного матеріалу для створення родових комплексів Thymus та Hypericum // Методологические основ формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений: Тез. докл. междун. симпоз. 2-4 октября, 1996 - Харьков, 1996.- С.170.

5. Глущенко Л.А., Минарченко В.Н. Ресурсное и кологическое изучение некоторх видов рода Thymus L (Lamiaceae) Левобережной Лесостепи Украин // Растительные ресурсы: Тез. докл. междун. симпоз.- Санкт-Петербург, 1997.- С. 77.

6. Глущенко Л.А. Колекція родового комплексу Thymus L // Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття:Тез. доп. Х зїзду Україн. ботан. товарист. 22-23 травня - 1997. - Київ-Полтава, 1997.-С.177.

7. Глущенко Л.А. Особливості цвітіння та нектаропродуктивність деяких видів роду Thymus L // Укр. ботан. журн..-№4.-1999.-С.414-420.

8. Глущенко Л.А., Ковтун С.М. Колекція родового комплексу Thymus L. як основа збереження генофонду.// Современне проблем генетики, биотехнологии и селекции растений: Тез. докл. междун. конф. 2-7 июля 2001. - Харьков, 2001.- С.197-198.

9. Глущенко Л.А. Відновлення ресурсів деяких видів Thymus L. в умовах Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн.-2002.-Т.59.-№5.-С.578-583.

10. Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М. Моніторинг ценопопуляцій лікарських рослин в умовах помірного антропогенного пресингу // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення: Зб. наук. праць Між-ної наук.-практ. конф. 16-17 травня, 2002. -Полтава, 2002. С. 84-85.

11. Глущенко Л.А. Тимьян обкновеннй // Лекарственне растения: вековой опт в изучении возделвания / Под ред. А.М. Рабинович. - Полтава: Верстка, 2004. -С.170-173.

Размещено на Allbest.ru