Відновлення родючості дерново-підзолистих супіщаних грунтів із токсичними ознаками

Визначення і аналіз динаміки росту та розвитку рослин на ґрунті з токсичними ознаками. Розробка та характеристика ефективних засобів знешкодження мікробного токсикозу ґрунту шляхом застосування вапна, органічних, мінеральних добрив, мікроелементів.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 15.07.2014
Размер файла 64,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Рекомендації виробництву

1. Для подолання ґрунтового токсикозу та відновлення вихідної родючості дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів рекомендується інтенсивне застосування органічних добрив (гній, торф, сапропель, біогумус) з розрахунку внесення за три роки: перший рік - 40 т/га органічної речовини, другий рік - 50% від норми першого, третій рік - 25% від норми першого року (в середньому - 23,3 т/га органічного добрива), а також зменшення доз застосування мінеральних добрив (до рівня не більше 160 кг NPK, в тому числі 70 кг азоту), із дотриманням оптимального співвідношення між ними. При цьому на тонну гною повинно припадати не більше 12 кг д.р. мінеральних добрив, в тому числі 5 кг азоту.

2. Доцільно застосовувати позакореневе підживлення сільськогосподарських культур комплексними добривами (до складу яких входять як макро- так і мікроелементи) для підвищення стійкості рослин до несприятливого впливу грунтів з фітотоксичними ознаками.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Долгилевич М.Й., Котвицький Б.Б., Пузняк О.М. Про ефективність добрив в оптимізації біологічної активності дерново-підзолистих ґрунтів Полісся/Вісник державної агроекологічної академії України, №1, 2000. - С. 98-103. (Проведено експериментальні дослідження та зроблено статистичний аналіз).

2. Пузняк О.М. Екологічна оцінка відновлювальних систем удобрення на токсичних дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Західного Полісся України/ Вісник ДААУ. Спеціальний випуск. - Житомир. - 2000.- С.108-110.

3. Пузняк О.М. Відновлення родючості токсичних дерново-підзолистих ґрунтів Західного Полісся України//Агрохімія і ґрунтознавство. Спец. випуск. Книга 3.-Харків.- 2002.- С. 125-126.18

4. Пузняк О.М. Вплив системи удобрення на мікробіологічні властивості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту//Міжнар. конф. Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент. Вісник Рівненського технічного університету. - Збірник наук. праць., Вип. 4 (6).- Рівне.2000.-С. 78-81.

5. Котвицький Б.Б., Пузняк О.М., Романова С.А. Мікроценозні процеси та гумусованість дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів в залежності від удобрення//Міжнар. наукова конф. ”Екологічні проблеми басейнів транскордонних річок”/Гідрологія, гідрохімія і гідро екологія. Т. 4. - Київ-Луцьк. - 2002. - С. 218-222. (Зроблено літературний аналіз проблеми, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

6. Пузняк О.М., Демчук М.Д. Ефективность применения ЖКУ в разные сроки под озимую пшеницу на дерново-подзолистой супесчаной почве западного Полесья Украины//Тезисы докл. Научно-практической конф. ”Вложения молодых ученых в интенсификации сельськохозяйственного производства Украины”. Чабаны, 14.3. 1991. -С. 37. (Проведено польові та лабораторні дослідження, зроблено обґрунтування тематики).

7. Чубко Н.Д., Пузняк О.М., Демчук М.Д., Бабяк Г.В. Регулювання вмісту нітратів в сільськогосподарській продукції в умовах західного Полісся та Лісостепу України//Тези доп. Конф. “Екологія Полісся: проблеми, сучасність, майбутнє”, Луцьк, 28.4-3.5, 1993,- Л., 1993, - с.-59. (проведено польові та лабораторні дослідження, зроблено аналіз результатів).

АНОТАЦІЯ

Пузняк О.М. Відновлення родючості дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів із токсичними ознаками. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.18. - ґрунтознавство - Національний науковий центр „Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”, Харків, 2003.

Подано результати досліджень за вивчення впливу добрив на мікробіологічні процеси, фізико-хімічні та агрохімічні властивості дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів з токсичними ознаками, а також їх вплив на урожай та якість урожаю культурних рослин в агрофітоценозі. Визначено найбільш доцільні дози органічних та мінеральних добрив (їх способів внесення та різно - компонентного поєднання), що забезпечують відновлення родючості ґрунтів, які зазнали негативних змін.

Розроблено ряд заходів з відновлення природної родючості, покращення мікробіологічного стану дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів, підвищення стійкості культурних рослин, що вирощуються за несприятливих для розвитку умов.

Ключові слова: мікробіологія, ступінь токсичності, агроландшафти, ґрунти з токсичними ознаками, біологічна активність, мікроелементи, урожай, культурні рослини.

АННОТАЦИЯ

Пузняк О.М. Восстановление плодородия дерново-подзолистых супесчаных почв с токсичными признаками. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.18. - почвоведение - Национальный научный центр "Институт почвоведения и агрохимии им. А.Н. Соколовского, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена вопросам изучения методов и способов восстановления плодородия дерново-подзолистых супесчаных почв Волынского Полесья с токсичными признаками, которые связаны с нарушением микробиологического соотношения видов почвенной микрофлоры. Ухудшение биологической активности почв в целом под влиянием использования в агрофитоценозе недостаточного количества органических удобрений на фоне повышенных доз минеральных удобрений, в частности азотных, на протяжении 1966-1999 гг., снижало урожай и качество продукции культурных растений.

На легких дерново-подзолистых почвах минеральные удобрения при длительном их применении не всегда обеспечивают достаточно высокую прибавку урожая. При этом возможно ухудшение физико-химических и биологических показателей почвы вплоть до возникновения токсикоза почвы и снижения урожая.

При использовании минеральных удобрений без сочетания их с навозом увеличивается количественный состав грибной флоры (до 50-90% от общего количества микрофлоры), которая и служит источником выделения токсичных веществ. Степень токсичности почвы достигает 70 % и больше. Растения на такой почве плохо растут и в конечном итоге погибают.

Известкование дерново-подзолистых супесчаных почв с токсичными свойствами существенно не влияет на изменение степени токсичности, однако способствует улучшению физико-химических свойств, лучшему усвоению растениями микро и макроэлементов.

При длительном использовании интенсивных систем удобрения культурных растений в исследуемой почве c проявлением токсических свойств не отмечено накопление повышенного количества микроэлементов (в частности, тяжелых металлов). Одновременно с улучшением кислотного показателя почвы наблюдается уменьшение подвижности кобальта и никеля. Установлено, что снижение доз внесения минеральных туков (не более 160 кг NPK по д. в.), а также внесение органических удобрений (особенно торфа) в повышенных дозах (в среднем за год 13-20 т/га) в почву с токсичными признаками, способствует увеличению видового и количественного состава микрофлоры, увеличению биологической активности почвы, снижению степени токсичности до 20 %, вплоть до полного её отсутствия.

Органические удобрения существенно (на 62-165 %) повышают урожай озимых зерновых культур. При этом минимальное действие оказывает сапропель и сидеральная масса бобовых с соломой, наибольшее - навоз, торф и их сочетание с сапропелем.

Исследуемые нами системы удобрения почв с токсичными признаками дают возможность определить оптимальные системы и способы улучшения плодородия дерново-подзолистых супесчаных почв. Разработаны методы увеличения стойкости к выживанию и повышения урожая культурных растений на таких почвах. Они заключаются в следующем: для быстрого восстановления исходного плодородия дерново-подзолистых супесчаных почв рекомендуется интенсивное использование органических удобрений (навоз, торф, сапропель, биогумус) из расчета внесения за три года: первый год - 40 т/га органического вещества, второй год - 50 % от нормы первого, третий год - 25 % от нормы первого года (в среднем 23,3 т/га органического удобрения), а также уменьшение уровня использования минеральных удобрений (не более 160 кг NPK, в том числе 70 кг азота). При этом на тонну навоза должно приходиться не более 12 кг д.в. минеральных удобрений, в том числе 5 кг азота; целесообразно использовать внекорневую подкормку растений комплексными удобрениями (в состав которых входят макро- и микроэлементы) для повышения их стойкости к неблагоприятному влиянию факторов окружающей среды (в частности, фитотоксичных признаков почвы).

Ключевые слова: микробиология, степень токсичности, агроландшафты, почвы с токсическими признаками, биологическая активность, микроэлементы, урожайность, культурные растения.

SUMMARY

Puznjak O.M. Renewal of fertility of soddy-podsolic sandy soils' with toxic indications. - Manuscript.

The thesis for Candidate of Biological Sciences degree on a speciality 03.00.18. - soil science - the National Scientific Center - “Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after O.N.Sokolovsky”, Kharkiv, 2003.

The thesis is devoted to questions of studying of methods and ways of renewal of fertility of Western Polesye soddy-podsolic sandy soils with toxic indications, which are connected to violation of microbiological composition of soil microflora. Decrease of biological activity as a whole under influence of use in agrophytocenosis of insufficient amount of organic fertilizers on a background of the increased dozes of mineral ones, in particular nitric, during 1966-1999 furthered decrease of a crops' yield and production quality.

At use of mineral fertilizers without their combination to manure the quantitative structure of fungi flora is increased (up to 50-90%) which is a source of toxic substances secretion, the degree of soil toxicity reaches 70% and more. Plants on such soil badly grow and finally perish. It is established, that reduction of mineral fertilizers' application (no more than 160 kg NPK on a.i.), and also application of organic fertilizers and especially peat in the increased dozes (on the average for one year 13-20 t/ha) in soil with toxic indications, furthers increase of specific and quantitative composition of microflora. Biological activity of soil also is increased, the degree of toxicity is reduced up to 20% and down to its full absence.

Researched by us fertilization systems of soils with toxic indications enable to determine optimum systems and ways to improve soddy-podsolic sandy soils' fertility. Methods of a survival resistance and increases of crops' yield on such soils.

Key words: microbiology, toxic degree, landscapes, soils with toxic indications, biological activity, microelements, yield, plants.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика ґрунту як середовища проживання мікроорганізмів. Дослідження методів визначення складу мікроорганізмів. Аналіз їх ролі у формуванні ґрунтів та їх родючості. Біологічний кругообіг в ґрунті. Механізм дії мінеральних добрив на мікрофлору.

    реферат [96,7 K], добавлен 18.12.2014

  • Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.

    курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015

  • Ґрунт як активне середовище живлення, поживний субстрат рослин. Вміст мінеральних елементів у рослинах. Металорганічні сполуки рослин. Родучість ґрунту та фактори, що на неї впливають. Становлення кореневого живлення. Кореневе живлення в житті рослин.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 21.09.2010

  • Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.

    реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014

  • Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022

  • Поняття мінеральних речовин та визначення їх необхідності в раціоні людини. Характеристика основних макро- та мікроелементів та їх походження, джерела в харчуванні. Результати нестачі в організмі людини, особливо дитини, даних речовин, їх поповнення.

    контрольная работа [31,9 K], добавлен 08.12.2010

  • Сутність статевих хромосом. Типи визначення гомо- та гетерогаметної статі в генетиці. Успадкування ознак, зчеплених зі цими ознаками та якостями. Значення реципрокних схрещувань для їх визначення. Наслідування при нерозходженні статевих хромосом.

    презентация [2,8 M], добавлен 04.10.2013

  • Історія розвитку та застосування біотехнології - комплексу наук, технічних засобів, спрямованих на одержання і використання клітин мікроорганізмів, тварин і рослин, а також продуктів їх життєдіяльності: ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків.

    реферат [27,9 K], добавлен 07.12.2010

  • Способи вегетативного розмноження рослин. Розмноження поділом куща, нащадками, горизонтальними, вертикальними та повітряними відводками, окуліруванням, живцями та щепленням. Метод культури клітин. Регенерація органів у рослин шляхом репродукції.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 09.09.2014

  • Цілющі властивості рослин у досвіді народної медицини. Лікарські препарати рослинного походження. Біологічна сила рослинних речовин. Вміст вітамінів та мінеральних речовин в овочах та їх застосування в їжу та при лікуванні. Хімічний склад овочів.

    реферат [26,0 K], добавлен 27.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.