Механізми та моделі регулювання функціональних станів організму жінок при дії ендогенних та екзогенних фактор

Отже, адекватною моделлю регулювання біосистем є регулювання за термодинамічними критеріями - величиною ентропії або енергії зі зворотним зв'язком (система з комбінованим управлінням (Івахненко А. Г., 1966)). Регулювання біосистеми укладається в виборі компромісу між мінімумом структури, інформації та оптимальної ентропій, що є суперпозиція перших двох та визначає долю їх та системи в цілому. У якості першого медіатора, що передає сигнал про зміну функціонального стану в регуляторні підсистеми, спромагаються виступати іони водню, концентрація та, в першу чергу активність, яких змінюється при практично будь-яких біохімічних процесах, в тому числі, при зміні енергії біосистеми. Схема запропонованої моделі регулювання подана на рисунку 4.

При саморегулюванні ФС в організмі реалізуються неспецифічні та специфічні механізми. Перші швидко включаються при зміні ФС незалежно від величини й тривалості впливу та індивідуальності організму, а другі - при досягненні певної величини та/ або при великій тривалості впливу, коли неспецифічні механізми не забезпечують адекватність компенсаторних реакцій, і тоді індивідуальні особливості організму стають провідними. Це положення реалізується при саморегулюванні серцево-судинної системи під впливом ЗТ: різні режими викликають різні якісні й кількісні зміни. Неспецифічні механізми не вимагають збільшення частоти серцевих скорочень (при IР > 1), зменшення АТС (при IР < 1) та в чистому виді проявляються при IР близько до 1, тоді як специфічні механізми призводять до збільшення ЧСС (IР <1, Ан > 1) або до зменшення АТС (IР > 1, Ан < 1) та є індивідуальними, залежними від IР.

Для досягнення адаптації при впливі на організм останньому необхідно, щоб значення параметрів, що нормовані по вихідним (які визначимо як Xiн), мали характер затухаючих коливань навкруги оптимальної величини. Тоді модель процесу зміни Xiн від часу впливу (t, хв.) зниженого тиску можна представити у виді системи диференціальних рівнянь, що описують зміни показників (наприклад, гемодинаміки та дихання) при дії ЗТ. У загальному випадку кожне з рівнянь цієї системи має такий наступний вид:

де A - амплітуда; n - показник степеню, Т - інкремент загасання; - частота;- фаза; і - індекс, що визначає належність до параметру системи.

Враховуючи, що величину Ai визначають неспецифічні (Ai1) та специфічні механізми (Ai2), одержуємо:

dXiн/dt = (Ai1 · IР + Ai2)ⁿ · [exp(-Тi · t)] · sіn(i · t + i).

Рішення останнього рівняння має вид:

Xiн = (Ai01 · IР + Ai02)ⁿ · [exp(-Ti · t)] · cos(i · t + i) + Ci1 · IР + Ci2,

де A i01 та A i02 - відповідно A i1 та A i2 при t = 0; Ci1 та Ci2 - константи регулювання, що визначаються відповідно неспецифічними та специфічними механізмами.

Рішення цього рівняння, що з урахуванням різноманітних показників по суті уявляє собою систему рівнянь, в чисельному виді дозволило одержати основні рівняння для процесу регулювання функціонального стану за допомогою зниженого тиску (е - основа натурального логарифму):

ЧССн = [9,372·e^-0,0148t·cos(0,00677·t + 1,581) + 0,0996]·[IР + 1,46·e^-0.00926t·cos(0,00518·t + 1,509) - 0,0908]^-2 + 5,17·e^-0.0120t·cos(0,0052·t + 1,60) + 0,857,

АТСн = [1,76·e^-0.00493t·cos(0,00504·t + 1,80) - 0,399]·[IР + 7,40·e^-0.00724t·cos(0,00513·t + 1,68) - 0,839]² - 0,223·e^-0.00520t·cos(0,00502·t + 1,78) + 1,05,

АТДн = [1,18·e^-0.00193t·cos(0,00497·t + 1,373) + 0,230]·IР + 1,54·e^-0.00247t·cos(0,00539·t + 1,68) + 0,861,

УОн = -[0,5187e^-0.00207t·cos(0,0105·t + 2,22) + 0,349]·IР + 0,366·e^-0.00177t·cos(0,0105·t + 3,04) + 1,37.

Крім того, одержані допоміжні рівняння та нерівності, що становлять систему контролю адекватності механізму регулювання функціональному стану серцево-судинної системи організму:

ХОКн = УОн ЧССн,

Aн = ЧССн АТСн,

Р = Aн - ХОКн,

СпО2н = ХОДн = 4,101·(УОн - 0,557)^0.2- 2,76,

1,50 ЧССн 0,80,

1,10 -- АТСн 0,80,

1,25 АТДн 0,80,

АТП 20.

Фізичний зміст амплітуди Ai укладається в обумовленому певними механізмами максимальному відхиленні функціонального стану від вихідного. Константи Ci визначають результуюче значення показнику, що обумовлене відповідними механізмами; оскільки наближення до зазначених констант залежить від часу, їх досягнення, окрім механізмів регулювання, обумовлено тривалістю впливу. Величина інкременту затухання i уявляє собою зворотній час релаксації ( = 1/). В разі ЧСС отримали Т = 0,012 0,0036 с^-1( = 83,3 с), для АТС знайшли = 0,0060 0,0012 с^-1 ( = 167 с), а для АТД, УО та ХОК виявилось, що Т = 0,0020 0,00028 с^-1 ( = 500 с). Одержані величини зазначають, що знайдені часи релаксації є низькочастотними та на порядок відрізняються від високочастотних (Levenhagen D. K. et. al, 1994; Wallіn B. G. et al., 1994). Про низьку частоту коливань показників при ЗТ свідчить також величина i. В разі ЧСС та АТ знайшли = 0,0053 0,00039 с^-1 (період коливань = 1/ = 180 с), а для УО та ХОК виявилось, що = 0,011 0,0016 с^-1 ( = 90 с). Час початку зміни показнику після додатка ЗТ визначається фазою i. В разі ЧСС та АТ отримали = (0,50 0,038), тобто 45 с, а для УО (та ХОК) - = (0,75 0,20), або 67,5 с. Закономірно, що УО та ХОК у відповідь на вплив реагують пізніше, ніж ЧСС та АТ, оскільки останні визначають перші. В процесі впливу зниженого тиску в організмі відбувається зменшення СпО2, що свідчить про перебіг процесу адаптації через розвиток стану із зниженим постачанням киснем.. При IР < 1 та IР > 1 ці зміни висловлені більше, ніж при IР = 1, проте і в останньому випадку гіпоксічна компонента в певні моменти часу має місце. Можна припустити, що адаптація до будь-яких впливів відбувається через адаптацію до гіпоксії. Проте різноманітне проявлення та залежність останньої від часу, не завжди дозволяє зафіксувати її у виді неодмінного компоненту адаптаційного процесу. При цьому направленість змін показників також залежить від часу та механізмів регулювання, роблячи неможливим однозначну позачасову їх характеристику при впливі.

Аналіз рівнянь отриманої системи рівнянь, що призначені для регулювання функціонального стану за допомогою ЗТ зазначає те, що існує ФС, при якому зміна показників мінімальна, коли IР = 1. Наданий ФС треба вважати оптимальним, та завдання регулювання може бути зведено до спрямованого досягнення IР = 1. Справді, додаток ЗТ призводить до збільшення ХОК при IР < 1 та зменшенню ХОК при IР > 1, позначаючи, що вплив сприяє наближенню ІР до одиниці. З урахуванням зменшення ЕЕ системи, це свідчить про наближення стану організму до оптимального, тобто про рішення завдання регулювання ФС й створення відповідної моделі.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз сучасного стану проблеми функціонування організму людини під дією ендогенних та екзогенних факторів у їх взаємозв'язку показав, що при цьому механізмі саморегулювання функціональних станів вивчені недостатньо, а також відсутні інтегральні критерії, які ураховують індивідуальні зміни цих станів в указаних умовах.

2. Встановлено, що зміни функціональних станів організму жінок репродуктивного віку при ендогенних та екзогенних впливах регулюються спільною дією неспецифічних і специфічних механізмів, які в процесі саморегулювання функціонального стану призводять до його поліпшення.

3. Заради проведення комплексної оцінки функціональних станів організму людини розроблено кількісний критерій, в якості якого використовуваний ентропійний еквівалент, що з урахуванням вивчених особливостей функціонального стану людини та при наявності зовнішнього фактора, яким є знижений тиск і який добре регулювати, дозволяє розробити підхід до його спрямованого індивідуального регулювання.

4. Розроблено підхід до індивідуального регулювання функціонального стану організму людини із зниженим тиском в якості управляючого впливу, при цьому виявлено механізм саморегулювання, що спрямований на зменшення ентропії за рахунок мінімізації обміну енергії внаслідок мінімізації структури (речовини) та інформації та полягає в змінах та відбувається за рахунок зміни споживання організмом кисню.

5. Функціональний стан жінок в динаміці менструального циклу змінюється внаслідок зниження постачання киснем органів і тканин та збільшення концентрації в крові іонів водню, а також компенсаторних реакцій до цих змін. Перші мають місце в лютеїнову фазу циклу, а компенсаторні процеси відбуваються у фолiкулiнову фазу, при цьому постачання киснем та pH змінюються в фізіологічних межах (показник газообміну - не більш, ніж на 20 %, а pH - не більш, ніж на 0,2 одиниці). 6. Зміни функціональних станів під дією зовнішнього локального зниженого тиску відбуваються завдяки адаптації до впливу, яка проявляється в перерозподілі крові, зменшенні її pH, змінах постачання органів i тканин киснем та у компенсаторних реакціях, що спрямовані на оптимізацію споживання кисню. Наявність адаптації організму до зниженого тиску підтверджена за допомогою ентропійного еквіваленту, який зменшується в цьому процесі майже вдвічі.

7. Індекс регулювання серцево-судинної системи - відношення хвилинного об'єму крові до належного - може бути узагальнюючим параметром, який характеризує індивідуальний функціональний стан, що виражається нормальними його значеннями в межах 0,75 - 1,4. Проведені оцінки індивідуальної спрямованості та величини реакцій організму при зниженому тиску, що дозволило завдавати його величину адекватно функціональному стану індивідуума.

8. Регулювання функціонального стану організму під дією зниженого тиску відбувається за рахунок поліпшення споживання кисню із протиспрямованим зворотнім зв'язком з pH i температурою організму, які змінюються в межах фізіологічних значень, зокрема температура на деяких ділянках тіла може змінюватись не більш, ніж на 2 С.

9. Розроблено модель системи індивідуального спрямованого регулювання функціонального стану організму із зниженим тиском в якості регуляторного впливу, при цьому поліпшення функціонального стану полягає в корекції величини розрідження після порівняння вимірюваних значень показників гемодинаміки та газообміну з розрахованими граничними узагальненими фізіологічними значеннями.

11. Розроблено ентропійний еквівалент, який доцільно використовувати заради інтегральної оцінки функціональних станів серцево-судинної системи та цілісного організму. Показано, що наближення функціонального стану до оптимального корелює із зменшенням ентропії, зокрема в менструальному циклі жінок ентропійний еквівалент зменшується після лікування наслідків зменшення постачання киснем органів і тканин зменшення рН приблизно в 1.5 рази відносно найбільш напруженого стану.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Герасимов И. Г. Использование энтропийных характеристик для оценки биологического возраста и функционального состояния организма // Пробл. старения и долголетия. - 1996.- Т. 6, N 1-2. - С. 32 - 35.

2. Герасимов И. Г. Некоторые механизмы компенсации гипоксических явлений, вызванных локальным пониженным давлением // Hypoxia Med. J. - 1997.- Т. 5, N 1. - С. 3 - 6.

3. Герасимов И. Г. Управление функциональным состоянием организма посредством внешнего воздействия // Архив клинической экспериментальной медицины (приложение).- 1998.- Т. 7, N 1.- С. 28 - 34.

4. Герасимов И. Г. Механизмы микроциркуляции при гипоксии, вызванной локальным пониженным давлением // Рос. физиол. журн. им. И. М. Сеченова. - 1998.- Т. 84, N 3.- С. 259 - 262.

5. Герасимов И. Г. Некоторые механизмы действия локального пониженного давления // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998.- Т. 14, N 2.- С. 53 - 56.

6. Герасимов И. Г. Энтропия биологических систем // Пробл. старения и долголетия. - 1998.- Т. 7, N 2. - С. 119 - 126.

7. Герасимов И. Г. Эндогенная окись углерода как показатель, отражающий состояние условий внешней среды // Зб. наукових праць "Проблеми екологічної та медичної генетики і клітинної імунології". - Київ - Луганськ. - 1998.- Вип. 3.- С. 211 - 217.

8. Герасимов И. Г. Субоксия как средство профилактики гиперхолистериенимии: механизм действия // Hypoxia Med. J. - 1999.- N 3-4.- С. 51 - 53.

9. Герасимов И. Г. Спектр активности ионов водорода и возможности биорегулирования // Вестн. новых мед. технологий. - 1999. - Т. 6, N 1. - С. 143 - 145.

10. Герасимов И. Г. Субоксия как средство профилактики гипергликемии и уменьшения уровня глюкозы при патологии: механизм действия // Hypoxia Med. J.- 2000.- N 3-4.- С. 53 - 55.

11. Герасимов И. Г. Потребление кислорода: индивидуальные реакции на пониженное давление // Hypoxia Med. J.- 2001.- N 1-2.- С. 24 - 26.

12. Герасимов И. Г., Приходько Е. Н., Калуцкая О. А., Ентин Б. В. Биохимические показатели крови в динамике менструального цикла женщин // Физиол. чел. - 1994.- Т. 20, N 5.- С. 165 - 168.

13. Герасимов И. Г., Мирович Д. Ю. Активность кислой фосфатазы лизосом нейтрофилов периферической крови в динамике менструального цикла женщин // Цитология. - 1995.- Т. 37, N 7.- С. 574 - 578.

14. Герасимов И. Г., Зайцев И. А. К вопросу об оценке биологического возраста и функционального состояния организма // Пробл. старения и долголетия. - 1995.- Т. 5, N 3-4.- С. 271 - 279.

15. Герасимов И. Г., Приходько Е. Н., Мирович Д. Ю. Клинические показатели крови и факторы, отражающие влияние локального отрицательного давления на организм человека // Физиол. чел. - 1996.- Т. 22, N 3.- С. 118 - 120.

16. Герасимов И. Г., Приходько Е. Н. Динамика рН крови в менструальном цикле женщин // Физиол. чел. - 1996.- Т. 22, N 5.- С. 138 - 139.

17. Герасимов И. Г., Калуцкая О. А. Динамика некоторых параметров клеток буккального эпителия в течение менструального цикла у женщин // Цитология. - 1996.- 38, N 11.- С. 1152 - 1157.

18. Герасимов И. Г., Зайцев И. А., Тедеева Т. А. Индивидуальные реакции сердечно-сосудистой системы в ответ на физическое воздействие // Физиол. чел. - 1997.- 23, N 3. - С. 53 - 57.

19. Мирович Д. Ю., Герасимов И. Г. Применение локального пониженного давления для восстановления проходимости маточных труб // Пробл. репродукции. - 1998.- N 4.- С. 23 - 25.

20. Герасимов И. Г., Сажнева И. А. Применение локального пониженного давления в лечении детского церебрального паралича // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова - 1998.- Т. 98, N 9.- С. 41 - 42.

21. Герасимов И. Г., Зайцев И. А., Тедеева Т. А., Мирович Д. Ю. Влияние локального отрицательного давления на некоторые показатели сердечно-сосудистой системы // Архив клинической экспериментальной медицины. - 1998.- Т. 7.- N 2.- С. 161 - 164.

22. Герасимов І. Г., Приходько Е. Н. Спосіб підготовки результатів медико-біологічних досліджень до статистичної обробки // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44.- N 5-6.- С. 113 - 117.

23. Герасимов И. Г., Плаксина Е. Н. Динамика оксигемоглобина, лактата и пирувата в плазме крови в связи с менструальным циклом женщин // Рос. физиол. журн. им И. М. Сеченова. - 1998.- Т. 85, N 10.- С. 1445 - 1450.

24. Герасимов И. Г., Самохина Е. В. О взаимосвязи артериального давления и скорости распространения пульсовой волны // Биофизика. - 1999.- Т. 44, N 2.- С. 1119 - 1120.

25. Герасимов И. Г., Калуцкая О. А., Кинетика восстановления нитросинего тетразолия нейтрофилами человека // Цитология. - 2000.- Т. 42, N 2.- С. 160 - 165.

26. Герасимов И. Г., Плаксина Е. Н. Неферментативное определение лактата и пирувата в одной пробе крови // Лаб. диагностика. - 2000.- N 2.- С. 46 - 47.

27. Герасимов И. Г., Штода Л. Н., Берко Е. М., Ентин Б. В. Погрешность определения гематологических и биохимических показателей после хранения крови // Клиническая диагностика. - 1995.- N 3.- С. 59.

28. Герасимов И. Г., Самохина Е. В. Температурная зависимость pH крови // Структура органических соединений и механизмы реакций. - 1999.- Т. 2.- С. 155 - 158.

29. Герасимов И. Г. Исследование критериев оценки функционального состояния организма для его автоматизированного контроля // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Сер. Обчислювальна техніка та автоматизація. - 2000.- Вип. 20.- С. 166 - 170.

30. Герасимов И. Г., Лысаковский В. Т., Решетюк В. А. Адаптивная камера зональной декомпрессии для проведения лечебных процедур // Все. - 2001.- N 2-3.- С. 42 - 44.

31. Проценко Т. В., Гончарова Я. О., Кнерцер А. Ю., Жолоб Н. Г., Герасимов И. Г., Руденко Ж. Г. Клинико-морфологическое обоснование способов повышения эффективности медикаментозного лечения больных хроническими дерматозами на основе применения локального пониженного давления // Информац. бюлл. Укр. НИИ дермато- и венерологии. - 1996.- N 1.- С. 48 - 50.

32. Жолоб Н. Г., Руденко Ж. Г., Герасимов И. Г. Опыт применения зонального отрицательного давления в комплексном лечении больных склеродермией // Научно-практич. сб. "Актуальные вопросы дерматовенерологии". - Днепропетровск - Хмельницкий, 1996.- С. 15.

33. Проценко Т. В., Жолоб-Шаповал Н. Г., Герасимов І. Г. Ефективнiсть застосування зниженого тиску в комплексному лiкуваннi хворих на склеродермiю // Дермато- и венерология. - 1997.- N 1.- С. 49 - 51.

34. Проценко Т. В., Брагуца О. В., Герасимов И. Г., Руденко Ж. Г. Энзимы и зональная декомпрессия в комплексном лечении больных аллопецией // Науково-практич. зб. "Актуальнi питання дерматовенерологiї". - Дніпропетровськ. - 1998.- Вип. 11.- С. 22 - 24.

35. Пат. N 8090. Україна. Спосiб лiкування жiночого безплiддя запального генезу / 11 с.; Опубл. 26.12.95, Бюл. N 4.

36. Пат. N 14522. Україна. Спосiб дiагностики нормального та патологiчного станiв жiночого органiзму / 13 с.; Опубл. 9.01.97, Бюл. N 2.

37. Пат. N 17657. Україна. Спосiб лiкування патологiчного менструального циклу / 8 с. с ил.; Опубл. 31.10.97, Бюл. N 5 (в спiвавт. з Мировичем Д. Ю., Марченко I. В.).

38. Пат. N 20631. Україна. Спосiб лiкування запалювальних захворювань органiв черевноi порожнини i малого тазу та пристрiй для його здiйснення / 10 с. с ил.; Опубл. 27.02.98, Бюл. N 1 (в спiвавт. з Ващевським В. Ф., Демещенко В. П., Качурою О. С. та iн.).

39. Пат. N 21512. Україна. Спосiб визначення функцiонального стану органiзму людини / 6 c.; Опубл. 30.04.98, Бюл. N 2 (в спiвавт. з Мировичем Д. Ю.).

40. Пат. N 21736. Україна. Спосiб полiпшення функцiонального стану органiзму людини / 10 с.; Опубл. 30.04.98, Бюл. N 2.

41. Пат. N 2124309. Росія. Способ оценки функционального состояния оргнаизма человека / 5 с.; Опубл. 10.01.99 Бюл. N 1 (в спiвавт. з Мировичем Д. Ю.).

42. Герасимов И. Г., Приходько О. Н., Калуцкая О. А., Ентин Б. В. Активность некоторых ферментов в динамике менструально-овуляторного цикла женщин. - 12 с. - Деп. в Гос. мед. б-ке России 02.01.94, N 23766.

43. Герасимов И. Г., Приходько О. Н., Калуцкая О. А., Ентин Б. В. Динамика клинических показателей крови в течение менструального цикла. - 6 с. - Деп. в Гос. мед. б-ке России 10.11.95., N 24780.

44. Герасимов И. Г., Зуев Л. А., Решетюк В. А. Планирование эксперимента для изучения эффективности реабилитационной терапии // Докл. Укр. научно-практич. конф. "Метагигиена-94: Применение матем. методов и вычислит. технике. в медико-гигиенич. исслед." - Київ. - 1994.- С. 56 - 57.

45. Герасимов И. Г., Зуев Л. А., Решетюк В. А. Оценка качества лечения по процессу перехода организма в конечное состояние после тестовой нагрузки // Докл. Укр. научно-практич. конф. "Метагигиена-94: Применение матем. методов и вычислит. технике. в медико-гигиенич. исслед." - Київ. - 1994.- С. 73 - 74.

46. Герасимов І. Г., Приходько Е. Н., Калуцкая О. А. Дiагностика нормального та патологiчного стану жiнок на пiдставi динамiки клiнiчних та бiохiмiчних показникiв кровi // Тези доп. Науково-практич. конф. акушерiв - гiнекологiв України "Функцiональнi методи дослiдження в акушерствi та гiнекологii". - Донецьк, 1994.- С. 36 - 37.

47. Герасимов И. Г., Тедеева Т. А., Зайцев И. А. Локальное отрицательное давление как фактор восстановления регуляции сосудистого тонуса организма человека (на примере жителей промышленных районов) // Тез. докл. Всеукр. науч.-практ. конф. "Актуальн. вопр. гигиены труда, профпатологии и мед. обеспечения трудящихся пром. предприятий на соврем. этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса". - Донецк. - 1995.- С. 246 - 247.

48. Герасимов И. Г., Приходько Е. Н., Калуцкая О. А. Карбоксигемоглобин и атмосферное давление в аспекте применения физиотерапевтических процедур на примере жителей промышленных районов) // Тез. докл. Всеукр. науч.-практ. конф. "Актуальн. вопр. гигиены труда, профпатологии и мед. обеспечения трудящихся пром. предприятий на соврем. этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса". - Донецк. - 1995.- С. 247 - 248.

49. Мирович Д. Ю., Герасимов И. Г. Локальное пониженное давление в реабилитационной терапии // Int. J. Immunorehabil.- 1997.- N 4.- С. 77.

50. Мирович Д. Ю., Герасимов И. Г. Применение локального пониженного давления для лечения трубно-перитонеального бесплодия // Мат. научно-практ. конф. "Соврем. аспекты диагностики и лечения бесплодного брака". - Воронеж. - 1997.- С. 2 - 3.

51. Герасимов И. Г. Функциональная физиологическая гипоксия в нормальном менструальном цикле // Hypoxa Med. J.- 1998.- Т. 6, N 2.- С. 37.

52. Gerasimon I. G. Control over the functional condition of organism by low pressure // School Fundamental Med. J.- 1998.- V. 4, N 2.- P. 86.

53. Герасимов І. Г., Усiкова Т. Я., Климовицький В. Г. Досвiд застосування локального зниженного тиску при лiкуваннi дегенеративно-дистрофiчних уражень кульшового суглоба у дiтей // Мат. Пленуму ортопедiв - травматологiв України .- Київ - Одеса. - 1998.- Розд. I.- С. 39 - 41.

54. Линчевский Г. Л., Герасимов И. Г., Котельницкий М. А. Опыт применения локального пониженного давления при реабилитации гипоксических состояний новорожденных // Зб. тез. "Плід як частина родини". - Харків. - 2000.- С. 289 - 290.

55. Mirovich D. Yu., Gerasimon I. G. Restoration of the uterine tubes potency by employment of local lowered pressure // Int. J. Gynecol. Obst.- 2000.- V. 70, N 1.- P. 170 (XVI FLGO World Congr.- Washington, 3 - 8 sept. 2000).

56. Мирович Д. Ю, Моруженко Б. Т., Герасимов И. Г. Сочетанное применение магнитотерапии с пониженным давлением в лечении трубного бесплодия // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001.- Т. 6, N 2.- №. 136.

57. Герасимов И. Г., Лысаковский В. Т., Тедеева Т. А. Адаптивное устройство для применения гипобаротерапии // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001.- Т. 6, N 2.- №. 138.

ендогенний менструальний функціональний організм

АНОТАЦIЇ

Герасимов I. Г. Механізми та моделі регулювання функціональних станів організму жінок при дії ендогенних та екзогенних факторів. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеню доктора бiологiчних наук за спецiальнiстю 03.00.13 - фізіологія людини та тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

У дисертації вивчені функцiональні стани органiзму жiнок (20 - 40 років) при ендогенних (менструальний цикл) та екзогенних (локальний знижений тиск) впливах. В роботi розвивається новий напрямок - iндивiдуальне управлiння функціональним станом на прикладі організму жінок і зовнішнього локального зниженого тиску у якості регуляторного впливу. Виявленi основнi механiзми саморегулювання функціональних станів у менструальному циклі жінок і при впливах зниженого тиску, що реалізуються завдяки змінам в постачанні киснем органів та тканин і зменшенню pH крові. Розроблено критерiї оцiнки функціональних станів, якi ґрунтуються на положеннях термодинамiки нерiвноважних систем, для чого отримані відповідні рівняння. Для індивiдуальної оцінки функціонального стану організму запропоновано iндекс регулювання серцево-судинної системи, який є відношенням хвилинного об'єму крові до належного. Індекс регулювання використовуваний як аргумент в системі диференцiйних рiвнянь, за допомогою яких можливе спрямоване регулювання функціонального стану органiзму жiнок під дією зовнішнього впливу, в якості якого застосовано знижений тиск. Результати знайшли практичне застосування у лiкуваннi та реабiлiтацiї хворих із рiзною патологiєю, про що надані відповідні акти про впровадження.

Ключовi слова: функцiональний стан, менструальний цикл, знижений тиск, iндивiдуалiзацiя, саморегулювання, регулювання.

Герасимов И. Г. Механизмы и модели регулирования функциональных состояний организма женщин под действием эндогенных и экзогенных факторов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

В работе развивается новое направление - индивидуальное направленное на оптимизацию управление функциональным состоянием организма человека. В диссертации изучены функциональные состояния организма женщин репродуктивного возраста (20 - 40 лет) при эндогенных (менструальный цикл) и экзогенных (внешнее локальное пониженное давление) воздействиях. Выявленные в динамике менструального цикла женщин физиологические изменения показателей обмена веществ и функционального состояния служили контролем при исследовании влияния внешнего локального пониженного давления на организм. Воздействие пониженного давления изучали в различных режимах при однократных и многократных его приложениях. В динамике менструального цикла женщин выявлены физиологические функциональные состояния с относительно пониженным потреблением кислорода и взаимосвязанным относительно низким (но в физиологических пределах) pH крови. Воздействие пониженным давлением может вызывать аналогичные эффекты и при правильно подобранных режимах приводить к адаптации. Выявлены основные механизмы саморегуляции функционального состояния в менструальном цикле женщин и при воздействии пониженного давления, которые реализуются, благодаря изменению снабжения кислородом органов и тканей и уменьшению pH крови. На основании сопоставления ответной реакции сердечно-сосудистой системы при проведении велоэргометрии и при внешнем локальном пониженном давлении, получены уравнения для индивидуального приложения пониженного давления субмаксимальной величины. Индивидуализация величины воздействия, помимо пола, учитывает возраст, вес и рост женщины. Для оценки функционального состояния организма разработаны критерии, основанные на положениях теории термодинамики неравновесных систем. В качестве интегрального показателя, характеризующего функциональное состояние, предложен энтропийный эквивалент, представляющий собой сумму элементов трансформированной корреляционной матрицы. Он является неявным выражением термодинамической энтропии системы. Адекватность величины энтропийного эквивалента функциональному состоянию организма человека подтверждена результатами анализа литературных данных о показателях сердечно-сосудистой системы в динамике календарного возраста. Для индивидуального управления функциональным состоянием организма введен индекс регулирования сердечно-сосудистой системы, который является отношением минутного объема крови к должному. Анализ энтропийного эквивалента, рассчитанного по показателям сердечно-сосудистой системы, позволил выявить оптимальные функциональные состояния в динамике менструального цикла женщин, а также сделать вывод об оптимизации функционального состояния организма после многократных воздействий пониженного давления. Индекс регулирования сердечно-сосудистой системы использован в качестве аргумента в системе дифференциальных уравнений, с помощью которых возможно направленное регулирование и оптимизация функционального состояния организма женщин. Такие уравнения получены для легко измеряемых показателей состояния сердечно-сосудистой системы, в частности частоты сердечных сокращений и артериального давления систолического и диастолического. Таким образом, на примере женщин репродуктивного возраста разработана физиологически обусловленная систем управления функциональным состоянием организм человека посредством внешнего локального пониженного давления в качестве регуляторного фактора. Результаты работы нашли практическое применение в лечении и реабилитации больных с различной патологией (трубно-перитонеальным бесплодием, дерматологическими заболеваниями, заболеваниями опорно-двигательного аппарата, инфекционных заболеваний в период реконвалесценции).

Применение разработанной системы оптимизации функционального состояния организма позволила сократить повысить эффективность лечения, уменьшить сроки реабилитации, сократить количество рецидивов, о чем имеются соответствующие акты о внедрении.

Ключевые слова: функциональное состояние, менструальный цикл, пониженное давление, индивидуализация, саморегуляция, регулирование.

Gerasimov I. G. The mechanisms and models of woman organism functional state regulation under the influence of endogenous and exogenous factors. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of doctor biological sciences in speciality 03.00.13 - physiology of man and animals.- Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2002.

In the thesis it was studied functional statuses (FS) of a female organism in endogenous (menstrual cycle) and exogenous (local lower pressure) influences. In this work the new direction is developed - the individual management of FS. Was discovered basic self-regulating mechanisms of FS during menstrual cycle and the influence of lower pressure which realizing by changing of oxygen supply of organ and tissues, and the blood pH decrease.

Have been elaborated the criterions of assessment FS established on the positions of unequilibrium systems thermodynamics and special equations are received.

For FS assessment individualization an index of cardiovascular system regulation was proposed which is ratio of an minute blood volume to proper one. Index of regulation was used as an argument of system of differential equations which can be used for direct regulation of female organism FS. The results has practical apply in treatment and rehabilitation of patients with different pathology.

Key words: functional status, menstrual cycle, lower pressure, individualization, self-regulation, regulation.

Размещено на Allbest.ru