Фізіологічне обґрунтування ефективності впливу туристично-краєзнавчої діяльності на організм підлітків

У розділі 4 розглянуті особливості фізіологічних реакцій школярів під час туристсько-краєзнавчої діяльності. Для перевірки ефективності розробленої СТКР були проведені спостереження над школярами дослідної (де проводилися турпоходи) і контрольної шкіл. Про вплив регулярної туристсько-краєзнавчої діяльності школярів на їхню розумову працездатність робили висновки з динаміки мнемічних і перцептивних функцій протягом тижня і всього навчального року. Як видно з отриманих даних, до середини тижня в учнів контрольної і дослідної шкіл спостерігається поліпшення як перцептивних, так і мнемічних функцій (збільшення продуктивності уваги, зниження помилок пам'яті) з наступним їх погіршанням до кінця тижня в результаті розвитку втоми. Про це свідчить зниження продуктивності уваги, збільшення помилок пам'яті, з четверга і до кінця тижня. Слід відзначити, що до кінця навчального тижня перцептивні і мнемічні функції учнів дослідної школи перебувають на вищому рівні, про що свідчать більш високі показники продуктивності уваги та обсягу пам'яті і більш низькі показники помилок учнів, уваги і пам'яті. Так, у третьокласників дослідної школи до суботи продуктивність уваги вища на 27,6% порівняно з учнями цього ж віку контрольної школи, в учнів п'ятих класів -- на 17,3%, у семикласників -- на 8,4% й у дев'ятикласників вона вища на 14%. Вищий у школярів дослідної школи і обсяг пам'яті (у третьокласників -- на 9,7%, у п'ятикласників -- на 23%, у семикласників -- на 5,5% й у дев'ятикласників -- на 6,7%). Помилки уваги і пам'яті у всіх вікових групах учнів дослідної школи до кінця тижня менші порівняно з учнями контрольної школи. Таким чином, учні дослідної школи протягом тижня зберігають більш високий рівень розумової працездатності. До кінця третьої чверті і до кінця навчального року в учнів контрольної і дослідної шкіл спостерігається зниження продуктивності уваги. Помічене також погіршання деяких показників пам'яті (за даними обсягу і помилок пам'яті), більш виражене у всіх вікових групах учнів контрольної школи. Таким чином, учні дослідної школи протягом усього навчального року зберігають більш високу розумову працездатність порівняно з учнями контрольної школи. За даними статистичних звітів шкіл успішність учнів дослідної школи була вищою на 1,9%, а якість знань -- на 4,3% порівняно з контрольною школою. Застосування СТКР у школі позитивно впливає на розумові здібності школярів, є засобом поліпшення психофізіологічних характеристик, активізації пізнавальної діяльності учнів, а отже, сприяє підвищенню продуктивності навчання.

Про ефективність СТКР у школі ми судили також за динамікою фізичної працездатності. Маса тіла (МТ) дівчаток дослідної школи до кінця дев'ятого класу статистично вірогідно нижча на 2,38%, ніж контрольної, до кінця десятого класу - на 5,15%. Лише до кінця дев'ятого класу МТ хлопчиків була вірогідно нижчою, ніж у контрольної школи, на 3,20%, до кінця одинадцятого - на 5,10%. Життєва ємність легень (ЖЕЛ) дівчаток і хлопчиків у кожній віковій групі контрольної і дослідної шкіл на початку навчального року статистично вірогідно не відрізняється. В дослідній школі в кінці навчального року спостерігається майже в усіх вікових групах помітне поліпшення ЖЕЛ.

Слід відзначити, що у старшокласниць контрольної школи спостерігається дещо сповільнений приріст ЖЕЛ за навчальний рік порівняно з дівчатами дослідної школи. Так, якщо приріст ЖЕЛ за навчальний рік у школярок 9-го класу контрольної школи склав 92 мл, то у дівчаток цієї ж вікової групи дослідної школи він склав 352,5 мл. У дівчат 10--11-го класу ці зміни склали відповідно 80,6 мл. і 300,0 мл. У хлопчиків спостерігається аналогічна картина. Як і у дівчат, у хлопчиків усіх вікових груп дослідної школи приріст ЖЕЛ за навчальний рік дещо вищий порівняно з контрольною школою. На відміну від дівчаток, у хлопчиків 1,3,5,7,9,10,11 класів як дослідної, так і контрольної шкіл спостерігається статистично вірогідне поліпшення ЖЕЛ до кінця навчального року, але більш виражене в учнів дослідної школи. При туристських навантаженнях мають місце зміни силових показників школярів (табл.2).

Таблиця 2. Приріст сили правої кисті хлопчиків та дівчаток контрольної і дослідної шкіл за навчальний рік

Примітки:

хл. - хлопчики,

дів. - дівчатка

У результаті проведених досліджень було встановлено, що під впливом систематичних занять туристсько-краєзнавчою роботою відбуваються значні зрушення в динаміці серцевих скорочень обох шлуночків. Подовжуються всі фази загальної систоли, зменшується внутрішньосистолічний показник, збільшується індекс напруги міокарда, що свідчить про збільшення тривалості гемодинамічно активних частин систоли шлуночків серця і є характерним для синдрому регульованої гіподинамії в діяльності серця. Зазначені зміни зумовлені вдосконаленням механізмів екстра -- та інтракардиальної регуляції, підвищенням тонусу блукаючого нерва, а також адаптивними морфо-функціональними перебудовами в міокарді, що призводить до поліпшення окислювально-відновного енергетичного забезпечення скоротливих процесів у серці. Більш довші у школярів дослідної групи і постійні тони серця.

У дітей, що займаються туризмом, більш плавні висхідна і низхідна частини як центральної, так і периферійної кривих, плоскіша вершина, більша амплітуда основної і дикротичної хвиль, вірогідно більша тривалість пресистолічної, систолічної та діастолічної частин реограми легенів, а також відрізка Q ЕКГ - початок підйому, основної хвилі, висхідної і низхідної частин реограми нижніх кінцівок. Звідси відповідно більш виражена величина систолічного і діастолічного реографічних індексів, а також індексу еластичності судинної стінки і менший індекс опору легеневих артеріол і капілярів. Таким чином, сукупність змін у фазовій структурі серцевого скорочення, біоелектричній активності серця, фонокардіограмі та реограмі легень та кінцівок свідчать про позитивний вплив регулярної туристсько-краєзнавчої діяльності на роботу серця і периферійного апарату кровообігу: удосконалюється механізм скорочення серця, зростає кровопостачання і окиснювально-відновні процеси в міокарді, збільшується обмінний кровообіг у центральних та периферійних судинах, поліпшуються їхні пружно-в'язкі властивості, у зв'язку з чим підвищується продуктивність дії апарату кровообігу в умовах функціонального спокою, зростають його потенційні можливості та перенесення фізичних навантажень.

Як показали результати експериментальних досліджень, затримка дихання у хлопчиків 12--13 років контрольної групи коротша на 20%, у дівчаток -- на 21%. Час тривалої фази скорочений відповідно на 15% і 20%. Співвідношення фаз у загальному часі затримки дихання однакове. У дівчаток на частку тривалої фази потрібно 75%, у хлопчиків -- 66% і 62% (дослідна і контрольна групи). У хлопчиків порівняно з дівчатками виявлена тенденція до подовження затримки дихання на 10% за рахунок гіпоксемічної фази. При цьому збільшений відсоток і градієнт падіння оксигенації крові. Виявляється тенденція до зменшення часу тривалої фази. У хлопчиків тривалість затримки дихання корелює з гіпоксемічною фазою. У дівчаток виражений зв'язок з обома фазами. У всіх виявлений зв'язок між гіпоксемічною фазою і загальним відсотком зниження оксигенації крові. Відмічена більша залежність останнього від градієнта падіння оксигенації.

У 13-річних школярів контрольної групи спостерігалася підвищена інтенсивність окиснювальних процесів у тканинах. Про це свідчить збільшений градієнт падіння оксигенації крові, що зумовило скорочення часу затримки дихання. У школярів контрольної групи помічена недостатньо висока компенсаторна здатність організму до підтримання нормальної оксигенації крові під час затримки дихання, а також підвищена його пристосовуваність до комплексу рефлекторних і гуморальних зрушень, що виникають у момент апное. У зв'язку з цим понижена кореляція між часом затримки дихання і гіпоксемічною фазою. Загальний відсоток падіння оксигенації крові у школярів контрольної групи менше корелює (порівняно з дослідною) з часом затримки дихання, набагато сильніше -- з градієнтом падіння тканинного метаболізму в учнів, що не займаються туризмом, що викликає скорочення часу затримки дихання. Таким чином, систематичні заняття туризмом сприяють розвитку аеробних можливостей організму школярів.

Крім того, запропонована нами система туристсько-краєзнавчої роботи в школі виявляє позитивний вплив і на стан здоров'я учнів. У дослідній школі різко зменшилася кількість простудних захворювань порівняно з контрольною. Так, у дослідній школі за навчальний рік в 1--11 класах зареєстровано 71 простудне захворювання, що склало 17,2 % учнів, у контрольній школі -- 239, що склало 54,9%. Якщо в контрольній школі в першій чверті зареєстровано 19 простудних захворювань (4,4% від загальної кількості учнів 1--10 класів), то в дослідній -- 8 (1,9%). Найбільша кількість простудних захворювань зареєстрована в третій чверті. В контрольній школі їх зареєстровано 127 (29,1%), а в дослідній -- 41 (9,9%). Таким чином, туристсько-краєзнавча робота в дослідній школі, підвищуючи рухову активність учнів, поліпшує їхній фізичний розвиток, психофізіологічні функції, забезпечує високий рівень розумової працездатності, підвищує резистентність організму до простудних захворювань, що можна розцінювати як прояв більш високої пристосованості організму учнів дослідної школи до несприятливих чинників зовнішнього середовища, перш за все внаслідок впливу рухової активності на свіжому повітрі.

До завдань досліджень входило також вивчення одноразових туристських походів (піших, лижних, велосипедних) на організм підлітків. Після одноразового багатоденного пішого туристського походу у дівчаток 13 років відмічене статистично вірогідне збільшення Скп на 7,69%, Скл -- на 6,75%, кількість віджимань від гімнастичної лави збільшилась на 15,62%. Відбулось збільшення показників кардіореспіраторної системи (ЖП на 7,36%, Пвид -- на 22,72%,), зниження ЧСС на 2,45%. Аналогічні, але більш виражені зміни спостерігаються у хлопчиків цього ж віку. У них відмічене статистично вірогідне збільшення Стс на 6,86%, Скп -- на 9,46%, Скл -- на 8,66%, кількість віджать від підлоги -- на 14,06%, дальності КНМ -- на 12,62%, ЖП -- на 8,68%, Пвид -- на 25%, зниження ЧСС -- на 2,88%.

Після велосипедного походу у дівчаток 13--17 років відмічене статистично вірогідне поліпшення багатьох вивчених показників. Результати наших досліджень дозволяють зробити висновок, що одноразові багатоденні туристські походи (піші, лижні, велосипедні) позитивно впливають на більшість фізіологічних показників, про що свідчить зниження ЧСС, збільшення ЧРК, Пвид, Скл, Скп вже на 3--4 день походів. А в кінці походу має місце статистично вірогідне поліпшення майже всіх вивчених показників, більш-менш виражене залежно від виду туризму. Так, на поліпшення силових показників (за даними Скп, Скл) ефективніше впливають лижні, менше -- велосипедні походи; на Стс -- піші, після цього лижні походи. Потужність видиху ефективніше поліпшується в піших походах, рухливість нервових процесів -- у лижних, дещо менше -- у велосипедних.

У розділі 5 вивчався вплив багаторічних занять туризмом і спортом на вікові зміни фізіологічних параметрів і показників рівня фізичного розвитку школярів. У дівчаток і у хлопчиків з віком спостерігається зниження ЧСС, більш виражене в дослідних групах, тобто у дітей, що займаються туризмом і спортом. Так, якщо у дівчаток 13 років контрольної групи річне зниження ЧСС склало 0,5%, то в першій і другій дослідних групах воно склало відповідно 1,63% і 3,61%, у 14-річних дівчаток річне зниження склало відповідно 3,24%, 3,9%, 5,07%, у 15-річних -- відповідно 3,63%, 4,25%, 5,37%, а у 16-річних відповідно 7,08%, 8,10%, 9,41%. У хлопчиків 14 років контрольної групи ЧСС за рік знизилася на 3,98%. У хлопчиків цього ж віку першої дослідної групи річне зниження ЧСС склало 4,22%, другої дослідної групи -- 5,61%. У хлопчиків 15 років контрольної і двох дослідних груп річне зниження ЧСС склало відповідно 2,68%, 5,14%, 7,76%. У хлопчиків 16 років воно склало відповідно 2,99%, 8,52% і 11,36%.

У 14 років ЧД дівчаток другої дослідної групи статистично вірогідно менша, ніж у дівчаток цього ж віку контрольної групи на 11,9%. У дівчаток 15 років першої дослідної групи ЧД статистично вірогідно нижча, ніж у дівчаток цього ж віку контрольної групи на 7,5%, а в другій дослідній групі -- на 11,29%. У 16-річних дівчаток першої дослідної групи ЧД статистично вірогідно нижчий порівняно з дівчатами цього ж віку контрольної групи на 16,5%, а в другої дослідної групи -- на 24,26%. У хлопчиків спостерігаються аналогічні зміни. Отримані дані щорічного приросту глибини дихання хлопчиків і дівчаток 12--16 років контрольної і двох дослідних груп. Аналогічні зміни відзначені у хлопчиків.

Статистично вірогідних відмінностей максимальної вентиляції легенів (МВЛ) дівчаток і хлопчиків 12 років у межах статевих груп не виявлено. У 14 років МВЛ хлопчиків 1-ї і 2-ї дослідних груп була статистично вірогідно більшою відносно хлопчиків цього ж віку контрольної групи відповідно на 15,91% і 23,31%. В 15 років збільшення склало відповідно 22,53% і 37,88%, в 16 років -- відповідно 30,26% і 51,5%. Аналогічні зміни спостерігаються й у дівчат.

Тільки у 16-річних підлітків відзначені вірогідні зміни систолічного тиску у дослідних груп відносно контролю. Діастолічний тиск вірогідно відрізнявся у цих же груп у більш ранньому віці, особливо у хлопчиків. Однак середній динамічний тиск (СДТ) змінювався інакше. У дівчаток й у хлопчиків контрольної групи спостерігається тенденція збільшення СДТ, в той час як у дослідних групах відзначене зниження вивченого показника. В дослідних же групах спостерігаються зниження вивченого показника, більш виражені у хлопчиків другої дослідної групи. Вище відзначене вказує на позитивний вплив спортивних і туристських навантажень на показники гемодинаміки, особливо це виявляється у хлопчиків під час другої ростової зміни.

Статистично вірогідних відмінностей маси тіла (Мт) дівчаток і хлопчиків двох дослідних груп у віці 12-ти років відносно контрольної не виявлено. Через рік спостерігається зниження Мт в 1-й і 2-й дослідних групах. У 15 і 16 років Мт хлопчиків другої експериментальної групи статистично вірогідно більша порівняно з контрольною відповідно на 4,74% і на 6,86%. Щорічний приріст Мт дівчаток і хлопчиків дослідних груп відрізняється від контрольної. Так, у дівчаток і у хлопчиків дослідних груп у 13 і 14 років він нижчий порівняно з контрольною групою. Але вже в 15 років і 16 років річний приріст Мт дівчаток і хлопчиків дослідних груп перевищує його приріст у контрольній групі, що можна пояснити збільшенням м'язової маси у дітей дослідних груп.

Щорічний приріст сили згиначів кисті хлопчиків усіх вікових груп більш виражений порівняно з дівчатками. Так, якщо річний приріст даного показника контрольної групи 13-річних дівчаток складає 18,64%, то хлопчиків цього ж віку -- 18,29%, 14-річних відповідно 5,06% і 12,31%, 16-річних -- відповідно 6,36% і 10,76%. Щорічний приріст досліджуваного показника дослідних груп у дівчаток і хлопчиків вищий, ніж контрольної. Так, якщо у 16-річних дівчат першої експериментальної групи річний приріст Скп складає 8,32% відносно контрольної, то другої -- 10,98%. Аналогічна картина спостерігається у хлопчиків. Якщо у 16-річних хлопчиків першої дослідної групи річний приріст Скп складає 13,74% відносно контрольної, то другої -- 15,59%.

Отримані дані зміни дислокаційної амплітуди коливань тонуса м'язів (ДАКТ) правого двоголового м'яза учнів 12-16 років контрольної і двох дослідних груп. Статистично вірогідних відмінностей ДАКТ у дівчаток і хлопчиків 12-річного віку в межах статевих груп не відзначено. Але вже через 2 роки й у дівчаток, і у хлопчиків має місце статистично вірогідне збільшення ДАКТ правого двоголового м'яза обох дослідних груп відносно контрольної групи. Таким чином, багаторічна регулярна участь школярів у туристичних походах позитивно впливає на їхню фізичну дієздатність, про що свідчить статистично вірогідне поліпшення показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості і деяких фізіологічних показників.

У 6 розділі розглянуто впливи активного відпочинку в туристських і шкільних таборах на фізіологічні характеристики організму школярів. У хлопчиків і дівчаток контрольної групи простежується тенденція поліпшення багатьох вивчених показників, але це поліпшення статистично не вірогідне. Винятком є ДАКТ чотириголового м'яза хлопчиків 12, 13, 14 і 15 років, що за експериментальний період стала статистично вірогідно вищою відповідно на 11,54%, на 10,70%, на 8,54% і на 11,1%.

Спостерігається також тенденція поліпшення показників ЖЄЛ, швидкісно-силових показників, але це поліпшення статистично не вірогідне. Більш виражені зміни зафіксовані й у хлопчиків. Так, у 12-річних хлопчиків до кінця табірної зміни відзначене статистично вірогідне збільшення ПВд на 16,07%, у 13-річних -- на 14,80%, у 14-річних -- на 11,29%. Цікаво, що збільшення ваги тіла у хлопчиків відбувається менш інтенсивно порівняно з дівчатками. Очевидно, це пояснюється більшою руховою активністю хлопчиків у таборах, підтвердженням чого є статистично вірогідне збільшення ДАКТ чотириголового м'яза тільки у хлопчиків. У 15-річних дівчаток і хлопчиків першої дослідної групи, окрім статистичних, вірогідного збільшення ДАКТ чотириголового м'яза, ваги тіла, відмічено також статистично вірогідне поліпшення силових показників (кистьова сила) і деяких показників кардіореспіраторної системи (пульсовий тиск, потужність вдиху).

Викликають інтерес результати обстеження школярів групи Д2. У них виявлене більш виражене порівняно з дітьми групи Д1 статистично вірогідне поліпшення більшості показників, що вивчаються. Заслуговує на увагу більш виражене збільшення Пвид порівняно з ПВд у дітей групи Д2, тоді як у дітей груп К та Д1 статистично вірогідних змін Пвид не виявлено. У дітей групи Д3 відзначене статистично вірогідне поліпшення багатьох вивчених показників, і передусім силових. Більш виражені зміни спостерігалися у хлопчиків. Мало місце статистично вірогідне поліпшення показників фізичної підготовленості хлопчиків. Дальність кидка набивного м'яча до кінця табірної зміни статистично вірогідно збільшилася на 8,30% у хлопчиків 14 років і на 5,0% в учнів 15 років. Кількість віджимань стала більшою на 16,86% у хлопчиків 14 років і на 24,77% у хлопчиків 15 років. Стс у 14-річних дівчаток групи Д5 до кінця табірної зміни збільшилася на 4,77%, а у дівчаток групи Д2 вона збільшилася на 3,45%, у 15-річних -- на 6,96% проти 6,90% у групі Д2. ДАКТ чотириголового м'яза у 14-річних дівчаток групи Д3 до кінця табірної зміни була збільшена на 11,11%, в той час як у дівчаток групи Д2 статистичних вірогідних змін взагалі не виявлено. Аналогічна картина спостерігається й у хлопчиків. Якщо Стс у хлопчиків 14 років групи Д3 збільшилася на 7,43%, то у хлопчиків цього ж віку групи Д2 статистичних вірогідних змін взагалі не виявлено. Якщо ДАКТ чотириголового м'яза 14-річних хлопчиків групи Д3 до кінця табірної зміни збільшилася на 29,17%, то у хлопчиків групи Д2 -- на 5,55%, у 15-річних вона збільшилася відповідно на 7,5% проти 4,66%.

Таким чином, відпочинок дітей удома в межах міста дещо поліпшує досліджувані показники, але це поліпшення статистично невірогідне. Відпочинок дітей в умовах таборів (перша дослідна група) позитивніше впливає на стан вивчених показників. Спостерігається більш виражена тенденція до поліпшення більшості фізіологічних показників, показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості підлітків, але статистично вірогідне поліпшення відзначене тільки для потужності вдиху дівчаток та хлопчиків 12--14 років. Статистично вірогідне збільшення дислокаційної амплітуди коливання тонусу чотириголового м'яза тільки у хлопчиків 12--14 років, що можна пояснити активнішим руховим режимом хлопчиків, підтвердженням чого є більш виражене збільшення ваги дівчаток порівняно з хлопчиками. Викликають інтерес зміни вивчених показників у дітей другої дослідної групи, у яких до кінця табірної зміни виявлене статистично вірогідне поліпшення більшості вивчених показників (силові показники, деякі показники кардіореспіраторної, нервової і м'язової системи, показники фізичної підготовленості). Менш виражене поліпшення вивчених показників спостерігали у дітей третьої дослідної групи. Як показав аналіз результатів досліджень, активний відпочинок у туристських таборах, шкільних таборах праці і відпочинку, під час літніх канікул позитивніше впливає на організм порівняно з відпочинком дітей у домашніх умовах. Якщо у хлопчиків 12, 13, 14 і 15 років, що відпочивали влітку в домашніх умовах, за час відпочинку тільки ДАКТ чотириголового м'яза мала статистично вірогідне поліпшення, а інші вивчені показники хлопчиків і всіх дівчаток мали деяке, але статистично не вірогідне поліпшення, то у відпочиваючих у туристських таборах, шкільних таборах праці і відпочинку спостерігається статистично вірогідне поліпшення багатьох вивчених показників, більш виражене у тих дітей, які відпочивали в туристських, а також в трудових таборах, що працювали за дослідним режимом (з поєднанням туристсько-краєзнавчої роботи).

У 7 розділі обговорюються результати досліджень та провадиться наукове обгрунтування системи туристсько-краєзнавчої роботи в школі. Експерименти показали, що запропонована нами система туристсько-краєзнавчої роботи в школі позитивно впливає на розумову і фізичну працездатність, успішність, якість знань, стан здоров'я учнів. У дослідній школі різко зменшилася кількість простудних захворювань. Якщо в контрольній школі в першій чверті зареєстровано 19 простудних захворювань (4,37% від загальної кількості учнів 1, 3, 5, 7, 9, 10 класів), то в дослідній -- 8 (1,94%). Найбільша кількість простудних захворювань зареєстрована в третій чверті. Якщо в контрольній школі їх зареєстровано 127 (29,1%), то в дослідній - 41 (9,93%).

Істотно впливає туристсько-краєзнавча робота на організм школярів, і передусім на їхню розумову і фізичну працездатність. Про це свідчать результати наших досліджень з вивчення динаміки розумової і фізичної працездатності протягом тижня, чверті, навчального року у школярів контрольної і дослідної шкіл. Встановлено, що розумова працездатність учнів із середи кожного тижня починає знижуватися і продовжує знижуватися до кінця тижня, але помітніше в учнів контрольної школи. Туристські навантаження викликали в організмі у школярів ряд змін адаптивного характеру, що виявляються в зростанні функціональних можливостей, у підвищенні резистентності різноманітних функцій організму під впливом зовнішнього середовища. Відомо, що туристські заходи володіють сильним рефлекторним впливом і виявляють різнобічний фізіологічний вплив на організм підлітків, у результаті чого виникає ряд місцевих і загальних реакцій, в яких беруть участь усі органи і системи. Розосереджуючи домінантний осередок впливу і сприяючи розрядці напруженості школярів після навчальної діяльності, прогулянки, походи вихідного дня і багатоденні підвищують працездатність кори великих півкуль, що відбувається в результаті зростання енергетичного потенціалу підкоркових утворень. Це, у свою чергу, сприяє активізації психічних процесів, а отже, і швидшому відновленню і підвищенню розумової працездатності. Зміни, що виникають у фізичному і психічному стані школярів, зміни під час походів можна розглядати як специфічні реакції організму, що забезпечують більш тонке пристосування рухових функцій і впливу фізичних навантажень, а супутні їм зміни в розумовій працездатності учнів як неспецифічні реакції в розвитку процесу адаптації.

Володіючи тривалою післядією, походи вихідного дня позитивно відображаються на психічних процесах протягом тижня, забезпечуючи високу і постійну розумову працездатність, а ті походи вихідного дня, що проводяться згідно з нашими пропозиціями від 9 в перших класах до 17 в десятих -- одинадцятих класах протягом навчального року сприяють поліпшенню тривалості психофізіологічних функцій. Таким чином, туристсько-краєзнавча робота в дослідній школі, підвищуючи рухову активність учнів, поліпшує їхній фізичний розвиток, психофізіологічні функції, забезпечує високий рівень розумової працездатності, підвищує резистентність організму до простудних захворювань, що можна розцінювати як прояв кращої пристосовуваності організму учнів дослідної школи до несприятливих чинників зовнішнього середовища внаслідок впливу рухової активності на свіжому повітрі.

Вивчення регулярних багаторічних занять туризмом показало, що до кінця 4-го року таких занять школярі мали вищі показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості і кращі фізіологічні показники. Разом з тим вони були дещо гіршими порівняно зі школярами, що 4 роки займалися в різноманітних спортивних секціях. Окрім поліпшення фізичного розвитку, спостерігалося поліпшення показників фізичної підготовленості у тих, що займаються туризмом, хоч і менш виражені порівняно з тими, що займаються спортом. Таким чином, запропонована нами система туристсько-краєзнавчої роботи в школі позитивно впливає на успішність навчання учнів, їхню фізичну і розумову працездатність. Вона сприяє збільшенню резистентності організму школярів до простудних захворювань, поліпшенню успішності і якості знань учнів.

Висновки

1. Вірогідне поліпшення фізіологічних параметрів у підлітків, які займаються туристською діяльністю, позитивні зміни їх антропометричних, кардіореспіраторних та сенсомоторних показників, адекватне поліпшення адаптаційних процесів в організмі під впливом різних факторів туристських навантажень свідчить про значну комплексну оздоровчу ефективність впливу туристської діяльності на дітей різних вікових та статевих груп. На 27,2% нижча захворюваність учнів дослідної школи простудними захворюваннями, на 1,9% вища успішність навчання, на 4,3% -- якість знань.

2. Туристські походи підвищують функціональні можливості м'язової, респіраторної і серцево-судинної систем з постачання кисню для покриття енерговитрат працюючих м'язів, утилізації кисню у м'язах, економізації роботи апарату кровообігу; приводять до зниження потреб міокарда у кисні та більш економного його витрачання; поліпшують адаптацію організму до фізичних навантажень; тобто відбувається системне поліпшення фізичних та кардіореспіраторних параметрів підлітків.

3. Завдяки більш високому рівню функціонування кардіореспіраторної системи, фізична працездатність учнів шкіл, які застосовують туристські навантаження в навчальному процесі, за показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості та деякими фізіологічними показниками зберігається на більш високому рівні порівняно із учнями контрольної школи.

4. У підлітків, які займаються туристською діяльністю, помічено вірогідне поліпшення показників пам'яті й уваги, емоційного стану у всіх вікових групах, що вказує на розвиток додаткових психофізіологічних механізмів адаптації у тих, хто займається туристською діяльністю, до нових для них умов праці та навчання, швидкого засвоєння професійних функцій і норм, навичок у практичній діяльності.

5. На більш високому рівні порівняно із учнями контрольної школи перебуває розумова працездатність учнів дослідної школи (за мнемічними та перцептивними функціями). Продуктивність уваги, загальний обсяг пам'яті учнів дослідної школи у кінці навчального тижня та у кінці навчального року вірогідно вищі порівняно з учнями контрольної школи. А помилки уваги у кінці навчального року відповідно нижчі. Це свідчить, що туристсько-краєзнавча робота може відігравати велику позитивну роль в оптимізації та корекції навчального процесу в школі.

6. Визначено тісні зв'язки між динамікою фізичних, фізіологічних та психофізіологічних показників школярів з інтенсивністю та подовженістю комплексних навантажень у туристських походах і показано, що заняття туристською діяльністю системно поліпшують показники фізичного та психічного здоров'я підлітків, вирішують проблему рухової активності та сприяють поліпшенню успішності навчання та виховання школярів.

7. Навчально-тренувальні походи вихідного дня та розроблені нами програми навчальної туристсько-краєзнавчої підготовки також сприяють вирішенню проблеми рухової активності школярів, їх оздоровленню, вихованню, розширенню ареалу пізнання. Багатоденні походи (піші, лижні, велосипедні) за розробленими нами режимами фізичних навантажень сприяють створенню оптимальних умов для гармонійного фізичного та психічного розвитку підростаючого покоління.

8. Вибрані показники вірогідної оцінки фізіологічних параметрів школярів дозволяють отримати кількісні значення ступеня впливу інтенсивності фізичних туристських навантажень, реакцій ЧСС на дії таких навантажень, час відновлення ЧСС, вікових фізичних особливостей підлітків і бути об'єктивним зворотним зв'язком у виборі необхідних та оптимальних параметрів туристських навантажень: ваги рюкзака, тривалості походу та вибору дня відпочинку у школярів різних вікових груп та статі.

9. Отримані результати показують, що комплексні фізичні, психічні та інформаційні навантаження у формі туристських походів є ефективним засобом профілактики, корекції та оптимізації фізичного стану, психологічної стійкості та професійних якостей різних вікових груп школярів, хлопців та дівчат, які займаються і не займаються спортом, а також професій, що пов'язані з гіпокінезією.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Коцан И.Я. Физиологическая характеристика влияния туристско-краеведческой деятельности школьников на их организм: Монография. - Одесса, Луцк, 1998.-- 263 с.

2. Коцан І.Я. Шкільний туризм: Навчально-методичний посібник.-- К.: МУАР, 1998.-- 208 с.

3. Коцан И.Я. Содержание начальной туристско-краеведческой подготовки старшеклассников // Актуальные теоретические и практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека: сборник научных трудов. - Тюмень: "Вектор-Бук". - 1997.-- С. 60-66.

4. Коцан И.Я. Туристско-краеведческая работа в школе как средство всестороннего развития подрастающего поколения // Актуальные теоретические и практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека: сборник научных трудов.-- Тюмень: "Вектор-Бук". - 1998.- С. 170-175.

5. Серемеев Б.В., Коцан И.Я. Система туристско-краеведческой работы в школе // Актуальные теоретические и практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека: сборник научных трудов.-- Тюмень: "Вектор-Бук". - 1998.- С. 185-195.

6. Коцан И.Я. Подготовка будущих учителей к туристско-краеведческой работе в школе // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - 1999. - Вип. 3. - С. 82 - 85.

7. Коцан І.Я. До питання визначення оптимальних фізичних навантажень в пішохідних походах зі школярами // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. біологія. - 1999.-- Вип. 29.-- С. 31--32.

8. Коцан І. Зміни фізіологічних показників дівчаток 12-16 років під впливом багаторічних занять туризмом // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Сер. біологічні науки. - 1999. - № 4.- С. 51-55.

9. Коцан І. Руховий режим і динаміка розумової працездатності учнів // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Сер. біологічні науки. - 1999. - № 8.- С. 64-69.

10. Коцан І.Я. Зміни фізичних параметрів школярів під впливом туристичної діяльності // Вісник Черкаського університету. Сер. біологічні науки . - 1999. - Вип.13 - С. 60 - 65.

11. Коцан І. Місце екологічного виховання у туристично-краєзнавчій роботі шкіл // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - 1999. - № 6. - С. 78 - 80.

12. Коцан І.Я. Особливості занять оздоровчою фізичною культурою у дітей // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХХПИ. - 2000. - № 1.- С. 32 - 39.

13. Коцан І.Я. Зміни фізіологічних показників організму хлопчиків 12 - 16 років під впливом багаторічних занять туризмом // Економічна і соціальна географія. - К.: Знання. - 2000. - Вип. 49. - С. 87- 94.

14. Коцан І.Я. Структура туристично-краєзнавчої роботи в школі // Наукові записки. - Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського. - 2000. - №2.- С. 83-86.

15. Коцан І. Походи як основна форма туристично-краєзнавчої роботи в школі // Проблеми педагогічних технологій.-- Луцьк, 2000.-- Вип. №2.-- С. 250 - 257.

16. Коцан І.Я.Зміни параметрів серцево-судинної системи школярів під впливом туристичної діяльності // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Біологія. - 2000. - Вип. 31.- С. 30 - 32.

17. Коцан І. Розвиток фізіологічних характеристик дітей у туристичних походах //Фізичне виховання в школі: Журнал Міністерства освіти України (Фізичне виховання і спорт, педагогіка).-- К., 2000.-- № 2.-- С. 37--39.

18. Коцан І.Я. Зміни функціонального стану серцево-судинної системи школярів при регулярній туристичній діяльності // Архів клінічної та експериментальної медицини. - 2000. - Т.9, № 2. - С.241 - 243.

19. Коцан І.Я. Вплив занять фізичними вправами і туризмом на фізіологічні системи дітей і підлітків // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХХПІ. - 2000. - № 3. - С. 18 - 24.

20. Коцан І.Я. Вплив регулярних занять туризмом на організм підлітків // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. біологія. - 2000. - Вип. 32. - С. 28 - 31.

21. Коцан І.Я. Наукове обгрунтування системи туристсько-краєзнавчої роботи в школі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту .-- Харків: ХХПІІ. - 2000.-- № 4.-- С. 3--12.

22. Коцан І. Зміни фізіологічних показників дітей під впливом одноразових туристичних походів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія: Журнал Львівського державного медичного університету (Біологічні науки).- Львів, 2000.- С. 30-32.

23. Коцан І.Я. Зміст туристично-краєзнавчої роботи в початковій школі // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - 2000. - Вип.1, Ч. 3. - С.94 - 100.

24. Коцан І.Я. Вплив багаторічних занять туризмом і спортом на вікові зміни фізіологічних параметрів і показників рівня фізичного розвитку школярів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХХПІ. - 2000.-- № 7.-- С. 3--8.

25. Коцан І.Я. Особливості фізіологічних реакцій школярів при заняттях туристсько-краєзнавчою діяльністю // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХХПІ. - 2000. - №10. - С. 12--18.

26. Коцан І.Я. Загальна характеристика видів туризму // Педагогіка, психологія та і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХХПІ. - 2000. - № 12.- С. 3 - 17.

27. Коцан І.Я. Зміст туристично-краєзнавчої роботи в 5--11--тих класах // Педагогічний пошук: науково-методичний вісник Волинського обласного навчально-методичного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.-- Луцьк, 2000.-- Вип. № 2(26).-- С. 69 - 72.

28. Коцан І.Я. Обгрунтування режимів фізичних навантажень в багатоденних велосипедних, лижних, піших туристичних походах школярів з урахуванням віку і фізичної підготовленості // Науковий вісник ВДУ. Сер.: біологічні науки. - 2000. - № 3. - 5 - 11.

29. Коцан И.Я., Березовский А.А. Динамика скоростно-силовых показателей старшеклассников под влиянием физических нагрузок в условиях школьных лагерей труда и отдыха // Реабілітація. Матеріали міжнародної наукової конференції . - Одеса. - 1997.-- С. 9--10.

30. Коцан И. Влияние пеших походов на психоэмоциональное и физическое развитие учащихся // Bazele metodologice ale psihopedagogici speciale (Ministerul Invtamintului, Tineretului si sportului Din RM Universitatea pedagogica de Stat "I.Creanga" Din Chisinau). - 1997.-- S. 182--183.

31. Коцан И.Я. Динамика мнемических и прецептивных функций подростков под влиянием активного двигательного режима // Вопросы реабилитации. - 1998. - С.19-20.

32. Коцан И.Я. Роль педагогической практики в подготовке студентов к туристско-краеведческой работе в школе // Наука і освіта.-- 1999.-- № 3-4.-- С. 24--25.

33. Коцан И.Я. Динамика подвижности нервных процессов под влиянием активного отдыха в школьном лагере труда и отдыха старшеклассников // Реабілітація: Матеріали міжнародної наукової конференції.-- Одеса, 1997.-- С. 10--11.

34. Коцан И.Я. Влияние физических нагрузок в условиях школьных лагерей труда и отдыха на некоторые показатели // Реабілітація: Матеріали міжнародної наукової конференції.-- Одеса, 1997.-- С. 28.

35. Коцан И.Я. Режимы физических нагрузок в пеших многодневных походах с подростками // Вопросы реабилитации: Материалы международной научно-практической конференции.-- Одеса, 1998.-- С. 17-18.

36. Коцан И.Я., Потапов В.Н. Влияние занятий туризмом на физическое развитие школьников // Актуальные теоретические и практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека: сборник научных трудов.-- Тюмень: "Вектор-Бук" . - 1998. - С. 169.

37. Коцан І.Я. Туризм як захід формування головної продуктивної сили суспільства // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: міжнародна науково-практична конференція.-- Київ: Знання. - 1999. - Ч. 2. - С. 50- 52.

Анотації

Коцан І. Я. Фізіологічне обгрунтування ефективності впливів туристично-краєзнавчої діяльності на організм підлітків. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Захищаються результати, в яких досліджена оздоровча ефективність туристичних навантажень. У дисертації розроблена і перевірена в експерименті система туристсько-краєзнавчої роботи (СТКР) у загальноосвітній школі на основі вивчення ряду показників фізіологічного стану і фізичного розвитку школярів, що систематично займаються туризмом. Доведено, що СТКР є найбільш ефективним та економічно-оптимальним засобом комплексного впливу на психологічні та фізичні параметри здоров'я школярів. При застосуванні СТКР поліпшуються показники фізичного розвитку та успішності навчання дітей і підлітків. Набули подальшого розвитку розробка та обгрунтування режимів фізичних навантажень в туристичних походах зі школярами (велосипедних, лижних, частково піших) залежно від віку і фізичної підготовленості школярів. Встановлені закономірності динаміки параметрів, які характеризують фізичне, психічне і соціальне здоров'я тих, що займаються туристсько-краєзнавчою діяльністю.

Ключові слова: туристсько-краєзнавча робота, фізіологічні показники, працездатність, фізична активність, здоров'я, походи.

Коцан И. Я. Физиологическое обоснование эффективности влияний туристическо-краеведческой деятельности на организм подростков. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. -- Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Защищаются результаты, в которых исследована оздоровительная эффективность туристических нагрузок. В диссертации разработана и проверена в эксперименте система туристическо-краеведческой работы (СТКР) в общеобразовательной школе на основе изучения ряда показателей физиологического состояния и физического развития школьников, систематически занимающихся туризмом. Доказано, что СТКР есть наиболее эффективным и экономически оптимальным средством комплексного влияния на психические и физические параметры здоровья школьников. Показано, что при применении СТКР улучшаются показатели физического развития и успешности обучения детей и подростков. Получили дальнейшее развитие разработка и обоснования режимов физических нагрузок в туристических походах со школьниками (велосипедных, лыжных, частично пеших) в зависимости от возраста и физической подготовленности школьников. Установлены закономерности динамики параметров, которые характеризуют физическое, психологическое и социальное здоровье школьников, занимающихся туристическо-краевеческой деятельностью.

Проведены разработка и обоснование применения системы туристическо-краеведческой работы в школе с оптимальными комплексными нагрузками на физические и умственные характеристики учащихся старших классов. Обоснована временная организация режимов физических нагрузок в многодневных велосипедных, лыжных и пеших туристических походах со школьниками, с учетом их возраста и физической подготовленности. Изучены влияния туристических нагрузок на умственные, физические и физиологические параметры девушек и юношей на протяжении учебного года и с учетом их спортивного развития. Исследованы индивидуально-типологические возрастные изменения физиологических и физических параметров школьников разного пола, занимающихся и не занимающихся спортом, при туристических нагрузках. Изучены влияния разных форм активного отдыха (в лагерях различного профиля) на физиологические и физические параметры организма школьников, с учетом возрастных и половых отличий.

Изучение и анализ состояния туристическо-краеведческой работы, физиологических характеристик влияния туризма на организм школьников, дает возможность научно обосновать режим труда и отдыха туристов в походах. Разработка системы туристическо-краеведческой работы со школьниками будет способствовать подъему массовости туристическо-краеведческого движения школьников, оптимизации учебно-воспитательного процесса в школе, укреплению здоровья учащихся. Выявлены эффективные физиологические и физические показатели, позволяющие определить степень комплексного воздействия занятий туристическо-краеведческой деятельностью на оптимальный уровень физического, психологического и социального состояния разных возрастных и половых групп детей и подростков.

Ключевые слова: туристическо-краеведческая деятельность, физиоло-гические показатели, работоспособность, физическая активность, здоровье, походы.

Kozan I. Ya. The Physiological substantation of effectiveness of influences touristics and regional studies activities on an organisms of the teenagers. -- Manuscript.

Thesis on a scientific degree of the doctor of biological sciences on a speciality 03.00.13 -- physiology of a human and animals. - Kyiv Shevchenko National University, Kyiv, 2000.

The outcomes are protected, in which the improving effectiveness of tourist loads is investigated. In a thesis is developed and the system of the touristics and regional studies activities (STRSA) in a comprehensive school because of studies of a series of indexes of a physiological condition and physical development of the schoolboys systematically engaging tourism is checked in experiment. It is proved, that STRSA is the most effective and economically by optimum means of complex (integrated) influence for mental and physical parameters of health of the schoolboys. It is shown, that at application STRSA the indexes of physical development and successfull of tutoring of children and teenagers are improved. Have received further development development and substantations of conditions of physical loads in tourist campaigns with the schoolboys (bicycle, ski, partially pedestrian) in an assotiation from age and physical aktivity of the schoolboys. The regularities of dynamics of parameters are established which characterize physical, psychological and social health of the schoolboys, which are engaged the touristics and regional studies activities.

Key word: touristics and regional studies activities, physiological indexes, functionability, physical activity, health, marchs.

Размещено на Allbest.ru