Фiзіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур
Онтогенетичні зміни в гісто- і морфогенезі рослин ягідних культур в зв’язку із зміною активності меристем, трофічне забезпечення морфогенезу під впливом рістгальмуючих препаратів. Карпогенез в умовах обмеження вегетативного росту пагонів ретардантами.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.11.2013 |
Размер файла | 64,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Передзбиральна обробка насаджень малини 0,1%-ними розчинами етиленпродуцентів сприяла збільшенню урожайності у перші, найбільш важливі збори продукціі і значно менше незібраних ягід залишалося на кущах після останнього збору ягід, за рахунок чого товарний урожай у різні роки зростав на 19-56%. При цьому в ягодах більш інтенсивно накопичувалися цукри і зменшувалася загальна кислотність. Форсоване за допомогою 0,1%-них розчинів дигідрелу і кампозану дозрівання ягід малини супроводжувалося зменшенням ряду амінокислот в них, особливо лізіну, аспарагінової кислоти, треоніну, серину, валіну, тирозину. Передзбиральна обробка чорноплідної горобини 0,1%-ним кампозаном вдвічі збільшувала вмісту аскорбінової кислоти і не впливала на інші якісні показники продукції.
Узагальнення
Проведені нами багаторічні дослідження дозволили встановити, що дія ретардантів на рослини ягідних культур реалізується через перебудову донорно-акцепторних відносин рослини внаслідок різношвидкісного гальмування росту органів, зміни їх атрагуючого потенціалу. Регуляція ростових процесів, атрагуючої активності наростаючого пагона і донорної активності листка при ретардантних ефектах визначаються суттєвими змінами гормонального комплексу, вмісту і співвідношення окремих груп фітогормонів.
Встановлено, що дія ретардантів не обмежується впливом на субапікальні меристеми, а поширюється на інші типи твірних тканин, зокрема на латеральні і маргінальні меристеми. Внаслідок інгібування активності камбію відбувалися значні зміни у вторинній будові пагону в бік зменшення розмірів основних комплексів тканин, що є основною причиною зменшення товщини і маси пагона під впливом різних за хімічною будовою ретардантів. Характерним для кущових ягідних культур (малина, чорноплідна горобина) було збільшення в дослідних варіантах відносної кількості механічних тканин у деревині, посилення новоутворення біополімерів клітинних стінок і більш рання їх лігніфікація. Ретарданти різної хімічної будови - декстрел, паклобутразол, викликали більш ранню диференціацію перидерми у порівнянні з контролем. На прикладі рослин малини показано, що інгібування активності маргінальних меристем ретардантами призводить до зменшення маси і загальної площі листків пагону, перебудови мезоструктури листка, однак відносна маса листків пагону під впливом цих ретардантів збільшувалася.
Виявлено, що у рослин з високими темпами росту пагонів (малина) залежність ефект - доза проявлялася більш чітко, ніж у рослин з повільними темпами росту (чорноплідна горобина), а рістгальмуюча дія ретардантів була більш вираженою у роки з недостатньою кількістю опадів.
З'ясовано, що в основі інгібування росту пагона, як основного акцептору асимілятів, і росту листка, як донора асимілятів, знаходяться зміни гормонального статусу рослини. Уповільнення інтенсивності росту пагона у довжину і товщину під впливом усіх типів ретардантів визначалося зменшенням в тканинах активності і вмісту гіберелінів і індолілоцтової кислоти. Зменшення кількості структурних елементів фотосинтетичного апарату при дії ретардантів внаслідок інгібування активності меристем листка визначалося зменшенням вмісту і активності цитокінінів і гіберелінів при одночасному суттєвому накопиченні абсцизової кислоти. Наряду з цим, інгібування донорної функції листка відбувалося за рахунок зменшення інтенсивності фотосинтезу, вмісту фотосинтетичних пігментів, часткової руйнації хлоропластів і накопичення в листку надлишків асимілятів, в першу чергу крохмалю.
Встановлено, що обробка рослин ягідних культур хлорхолінхлоридом впливала на накопичення і перерозподіл елементів мінерального живлення. Надходження і перерозподіл сполук азоту в рослинах ягідних культур визначалися змінами атрагуючої активності ростових центрів - зон вегетативного росту на початку вегетації і навантаженням кущів ягодами, що формувалися, у другій половині вегетації.
Обробка рослин малини ретардантами на ранніх етапах розвитку, незалежно від хімічної будови діючої речовини, призводила до суттєвих змін гормонального комплексу, вмісту нуклеїнових кислот і амінокислот на протязі всього річного циклу розвитку, включаючи період осінньо - зимового спокою. Внаслідок перебудови гормонального комплексу рослини раніше виходили із стану органічного спокою, що супроводжувалося новоутворенням РНК і збільшенням вмісту амінокислот в бруньках.
Більш високе значення відносної маси листків пагона у оброблених ретардантами рослин на протязі всього періоду вегетації забезпечувало краще визрівання пагонів і накопичення в них резервних сполук на період зимівлі, що підвищувало морозостійкість рослин.
Встановлено специфічність дії ретардантів на ягідні культури. Для рослин чорноплідної горобини, суниць обробка насаджень хлорхолінхлоридом на ранніх етапах вегетації є недоцільною, оскільки призводить до явища дрібноплідності і зменшення врожайностї. Висока ефективність застосування хлорхолінхлориду та інших ретардантів на культурі малини визначається морфологічними змінами рослини, покращенням умов існування плодоносних пагонів внаслідок зменшення темпів росту порості і пагонів заміщення.
З'ясовано, що форсоване дозрівання ягід під впливом етиленпродуцентів пов'язане з посиленням деполімерізації поліуронідів і целюлози клітинних стінок. Одержані результати стали основою для розробки способу прискорення дозрівання ягід малини за допомогою декстрелу (Патент 23419 А, 1998 р.).
На основі одержаних багаторічних даних розроблена і впроваджена у виробництво технологія застосування препарату декстрел для регуляції росту, підвищення морозостійкості і продуктивності культури малини.
Представлені в роботі результати досліджень є теоретичною передумовою для подальшого вивчення механізмів координації функцій росту, фотосинтезу і продуктивності рослин, розробки нових технологій ефективного і безпечного застосування ретардантів у рослинництві.
Висновки
Вплив ретардантів на рослини ягідних культур опосередкований змінами донорно-акцепторних відносин, які визначаються глибокою перебудовою гормонального комплексу і перерозподілом потоків асимілятів, мінеральних речовин між органами рослини.
Під впливом ретардантів різної хімічної будови відбувається зменшення вмісту ІОК і активності гіберелінів у тканинах наростаючого пагона, що призводить до інгібування його меристем і зменшує атрагуючий потенціал органу.
Інгібуючий вплив ретардантів на активність камбію призводить до зменшення маси пагона, розмірів основних комплексів тканин стебла і кількості гістологічних елементів у радіальній популяції ксилеми пагона. Ці зміни у дерев'янистих рослин ягідних культур супроводжуються більш ранньою диференціацією перидерми, посиленим утворенням механічних тканин і новоутворенням біополімерів клітинних стінок.
Під впливом різних за хімічною будовою ретардантів зменшувалася площа листової поверхні пагону, маса листків, питома площа листка при одночасному його потовщенні і більш високих значеннях відносної маси листків пагону. Зменшення площі і маси листків зумовлене інгібуванням активності маргінальних меристем рослин дослідних варіантів.
Встановлено, що інгібування активності маргінальних меристем ретардантами опосередковано зменшенням активності синтезованих самим листком гіберелінів і вмісту зовнішнього по відношенню до листка стимулятору клітинних поділів - зеатину, при значному збільшенні вмісту антогоністу цих гормонів - абсцизової кислоти.
Донорна активність листка при ретардантних ефектах лімітується зменшенням кількості структурних елементів фотосинтетичного апарату - хлоропластів в клітинах, кількості клітин мезофілу, площі і маси листків пагону. Обмеження донорної функції листка зумовлене також збільшенням дихальних витрат і накопиченням в листках дослідних рослин надлишків асимілятів, в першу чергу крохмалю, що зменшує частку асимілятів, які використовуються в процесах росту пагона.
Під впливом хлорхолінхлориду відбуваються значні зміни вмісту і співвідношення елементів мінерального живлення в тканинах дослідних рослин. Ретардант викликав збільшення вмісту азоту і посилене утворення білка у вегетативних органах рослин ягідних культур, зменшення відношення одновалентні / двохвалентні катіони внаслідок уповільнення надходження в тканини калію і збільшення в них вмісту кальцію.
Перерозподіл сполук азоту в рослині при дії ретарданту визначався змінами атрагуючої активності ростових центрів. При збільшенні навантаження урожаєм кущів малини під впливом хлорхолінхлориду у другій половині вегетації посилювався відток вільних амінокислот з вегетативних органів у наростаючі ягоди. У рослин чорноплідної горобини, внаслідок виникаючої при дії ретарданту дрібноплідності, відбувалося збільшення у порівнянні до контролю вмісту вільних амінокислот у вегетативних органах при одночасному зменшенню їх вмісту у плодах.
Обробка рослин малини різними за хімічною будовою ретардантами на ранніх етапах розвитку призводить до зміни гормонального статусу, вмісту РНК і амінокислот в зимуючих бруньках малини. Більш ранній вихід із стану органічного спокою рослин малини дослідних варіантів пов'язаний із збільшенням активності гіберелінів, зменшенням вмісту вільної АБК, посиленням утворення РНК і амінокислот в бруньках.
Оброблені у ювенільний період ретардантами рослини малини характеризувалися більш високою морозостійкістю основних комплексів тканин стебла у порівнянні з контролем внаслідок більш раннього і повного визрівання пагона, інтенсивного накопичення резервного крохмалю, зменшення співвідношення ІОК/АБК в бруньках зимуючих рослин.
Посилене новоутворення біополімерів клітинних стінок пагона і листків рослин ягідних культур, більш інтенсивне накопичення крохмалю в них під впливом ретардантів визначалося більш високим на протязі всього періоду вегетації співвідношенням «донор - акцептор» асимілятів внаслідок кращої забезпеченості наростаючого пагона листовим апаратом, збільшенням відносної маси листків пагона.
Розм'якшення ягід в процесі їх дозрівання пов'язане з деполімеризацією високомолекулярних фракцій пектинів і низькомолекулярних фракцій целюлози первинних клітинних оболонок. Етиленпродуценти посилювали активність полігалактуроназ і целюлаз, прискорюючи за рахунок цього темпи дозрівання.
Застосування хлорхолінхлориду на ранніх етапах розвитку рослин чорноплідної горобини і суниць призводило до явища дрібноплідності, погіршення якості продукції і зменшення урожайності насаджень. У рослин малини обробка кущів цим та іншими ретардантами в аналогічний період викликала суттєве підвищення урожайності за рахунок зміни архітектоніки насаджень, уповільнення темпів росту пагонів заміщення, поліпшення умов існування плодоносних пагонів і відкритого розташування квіток і ягід.
Найбільш перспективним з токсиколого - гігієнічних і екологічних позицій для застосуванні на культурі малини є вітчизняний препарат декстрел. Двократна обробка насаджень етиленпродуцентом призводить до збільшення врожайності і не викликає негативної післядії, при цьому покращується якість ягід і залишки препарату в ягодах не накопичуються.
Рекомендації
Для впровадження у сільськогосподарське виробництво рекомендується технологія обробки насаджень малини етиленпродуцентом декстрелом. Метою застосування препарату є гальмування росту вегетативних пагонів і порості на протязи періоду квітування і плодоношення. При цьому:
Значно поліпшуються умови існування плодоносних пагонів, їх світловий режим і повітряне живлення.
Відкрите розташування квіток на плодоносних пагонах суттєво полегшує роботу бджіл - опилювачів, за рахунок чого збільшується кількість ягід, що зав'язалися.
Відкрите розташування ягід у період збору дозволяє більш повно збирати врожай і значно полегшує працю збирачів.
Під впливом декстрелу підвищується морозостійкість бруньок і тканин стебла зимуючих рослин малини.
Виробничими випробуваннями встановлено, що сукупність цих факторів сприяє збільшенню урожайності, препарат не накопичується в ягодах, не погіршує якості продукції.
Розчином декстрелу 0,3%-ної концентрації обробляють пагони заміщення і кореневу порость малини. Витрати робочого розчину становлять 1100 л/га насаджень. Робочі розчини готують в день обробки. Обробляти слід тільки вегетативні пагони і порость, не обприскуючи верхню частину плодоносного пагона, де розташоване листя, що гарантує відсутність препарату в ягодах. Двократне обприскування слід проводити по висоті вегетативних пагонів 15-20 см і 40 - 45 см за допомогою трактору Т-25 з навісним обприскувачем ОН-400. До обрискувача приєднується Т-подібна двохстороння штанга з регульованою висотою робочого ходу, над форсунками якої монтується щиток для попередження попадання розчину на плодоносні пагони.
Список наукових публікацій, що відображають положення дисертації
1. Курьята В.Г. Изменения в полисахаридном комплексе клеточных стенок и химическом составе ягод малины под воздействием донора этилена кампозана М // Физиология и биохимия культ. растений. - 1991. - Т. 23, №2. - С. 164 - 169.
2. Курьята В.Г. Действие ретардантов на мезоструктуру листьев малины // Там же. - 1998. - Т. 30, №2. - С. 144 - 149.
3. Кур'ята В.Г. Гістометричний аналіз вторинного росту пагонів малини під впливом паклобутразолу і декстрелу // Там же. - 1998. - Т. 30, №5. - С. 374 -379.
4. Кур'ята В.Г. Одержання препаратів епідермісу методом часткової мацерації тканин листка // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка - 1999. - №2 (5). - С. 33-35.
5. Кур'ята В.Г. Фізіолого - біохімічне обгрунтування застосування ретардантів і етиленпродуцентів на рослинах ягідних культур // Фізіологія і біохімія культ. рослин. - 1999. - Т.31, №2. - С. 93-102.
6. Кур'ята В.Г. Шляхи підвищення ефективності і безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів на рослинах ягідних культур // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - вип. 1. - С. 23 - 25.
7. Кур'ята В.Г. Метод прискорення дозрівання ягід малини. Патент №23419 А, 02.06.1998.
8. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Кныш В.М. Влияние хлорхолинхлорида на ростовые процессы, урожайность и качество продукции черноплодной рябины // Физиология и биохимия культ. растений. - 1984. - Т. 16, №6. - С. 548 - 553.
9. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Прокопенко Л.С. Влияние хлорхолинхлорида на рост, урожайность и качество продукции ягодных культур // Там же. - 1985. - Т.17, №4. - С. 366 - 372.
10. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменение содержания азота, фосфора и калия в побегах и плодах черноплодной рябины под действием хлорхолинхлорида // Там же. - 1987. - Т.19, №4. - С. 389 - 396.
11. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Дабижук Т.М. Физиологическое обоснование комплексного применения хлорхолинхлорида и кампозана М в насаждениях малины // Там же. - 1988. - Т.20, №3. - С. 296 - 302.
12. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменения в содержании пластидных пигментов и элементов минерального питания в листьях ягодных культур под действием хлорхолинхлорида // Там же. - 1988. - Т. 20, №3. - С. 303 - 309.
13. Курьята В.Г., Дабижук Т.М. Действие ретардантов на морфогенез и продуктивность побегов малины // Физиологически активные вещества. - 1989. - вып. 21. - С. 89 - 92.
14. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменения в пигментном составе и функциональной активности хлоропластов развивающихся листьев малины при ретардантном действии этиленпродуцентов // Физиология растений. - 1989. - Т. 36, вып. 6. - С. 1096-1102.
15. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Лобов В.П. Физиологическое обоснование применения декстрела в качестве ретарданта // Физиология и биохимия культ. растений. - 1991. - Т. 23, №1. - С. 45 -51.
16. Курьята В.Г., Дабижук Г.Л., Ременюк Г.Л. Изменения в морфогенезе, состоянии покоя и морозоустойчивости малины при воздействии ретардантов // Там же. - 1991. - Т. 23, №3. - С. 257 - 263.
17. Курьята В.Г., Берестецкий В.А., Негрецкий В.А. Гормональный статус и ростовые характеристики побегов малины под воздействием гиббереллина и ретардантов // Там же. - 1991. - Т. 23, №6. - С. 563 - 568.
18. Курьята В.Г., Согур Л.Н. Особенности осенне - зимнего покоя растений малины в связи с действием ретардантов и гибберелина // Там же. - 1994. - Т. 26, №4. - С. 388 - 394.
19. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Ременюк Г.Л., Берестецкий В.А., Негрецкий В.А. Действие ретардантов на гормональный статус, мезоструктуру листьев и рост растений малины // Там же. - 1995. - Т.27, №5-6. - С. 374 - 382.
20. Курьята В.Г., Гуляев Б.И. Влияние ретардантов на содержание абсцизовой кислоты и гиббереллинов в зимующих почках малины на различных стадиях периода покоя // Там же. - 1998. - Т.30, №1. - С. 3- - 35.
21. Курьята В.Г., Гуляев Б.И. Воздействие ретардантов на ассимиляционный аппарат, морфогенез и рост растений // Там же. - 1999. - Т. 31, №1. - С. 3 -12.
22. Кур'ята В.Г., Кірізій Д.А., Гуляев Б.І. Дія ретардантів на фотосинтез і дихання рослин малини // Там же. - 1999. - Т. 32, №3. - С. 243-248.
23. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Ременюк Г.Л. Влияние кампозана М и дигидрела на урожайность и качество продукции насаждений малины // Физиолого - биохимические основы применения регуляторов роста в Сибири / Труды конференции, Иркутск, 26 февраля - 1 марта 1985 г. - Иркутск: Из - во АН СССР, 1986. - 117 - 120.
24. Курьята В.Г., Дабижук Т.М. Изменение химического состава продукции ягодных культур при стимуляции созревания этиленпродуцентами // Теоретическая и прикладная карпология / Тез. докл. Всесоюзной конференции (Кишинев, 30 октября - 1 ноября 1989 г.) - Кишинев, «Штиинца», 1989. - С. 134 - 135.
25. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Дабижук Т.М., Полищук В.С., Негрецкий В.А., Берестецкий В.А. Гормональная регуляция фотосинтеза под воздействием ретардантов // Материалы рабочего совещания по программе «Регуляторы роста и развития растений»/ Москва, 16 - 18 июля 1991 г. - М.: Из-во Московской с.х. академии им. К.А. Тимирязева, 1991. - С. 9.
26. Кур'ята В.Г., Дабіжук Т.М., Поліщук В.С., Берестецький В.А., Негрецький В.А. Гормональний статус і структурно - функціональна організація фотосинтетичного апарату малини при ретардантних ефектах // Тези доповідей ІІ з'їзду Українського товариства фізіологів рослин (Київ, 1993 р). - Київ, Вид - во АН України, 1993. - С. 125 - 126.
27. Kuriata V.G., Guliaev B.I. Effects of retardants on the second shoot growth and leaf morphogenesis in raspberry plants (Rubus ideaus L.) / The 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, 7 - 11 September 1998, Varna, Bulgaria // Bulgarian Jornal Plant Physiology. - 1998.-Special issue. - p. 305.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення різновидів комах-шкідників садових культур та основних методів боротьби з ними. Аналіз особливостей біології і поведінки шкідників плодових дерев та ягідних культур: попелиць, щитовиків, плодових довгоносиків, короїдів, метеликів, пильщиків.
курсовая работа [693,7 K], добавлен 21.09.2010Поширеність вірусів рослин та профілактичні заходи, які запобігають зараженню. Методи хіміотерапії для оздоровлення рослин та термотерапії для отримання безвірусних клонів і культур верхівкових меристем. Характеристика і особливості передачі Х-вірусу.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 21.09.2010Фази вегетації рослин. Умови росту й розвитку рослин. Ріст та розвиток стебла. Морфологія коренів, глибина і ширина їхнього проникнення у ґрунт. Морфогенез генеративних органів. Вегетативні органи квіткових рослин. Фаза колосіння у злаків і осоки.
курсовая работа [64,0 K], добавлен 22.01.2015Місця поширення, історичне значення та біологічні особливості ефіроолійних культур, їх значення для людини. Загальна характеристика ефіроолійних рослин як кормових культур, а також основні шляхи їх використання в якості лікарської та харчової сировини.
курсовая работа [753,2 K], добавлен 21.09.2010Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.
реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011Види пошкодження рослин при низьких температурах. Фізіолого-біохімічні особливості морозостійкості рослин. Процес загартування, його фази. Загальна характеристика родини Пасльонових, дія низьких температур на рослини. Метод дослідження морозостійкості.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 05.04.2014Одержання рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, до вірусних та грибних хвороб. Перенесення гену синтезу інсектицидного протоксину. Підвищення стійкості рослин до бактеріальних хвороб шляхом генної інженерії. Трансгенні рослини і біобезпека.
контрольная работа [55,9 K], добавлен 25.10.2013Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.
курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.
статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014Аналіз особливостей використання і вирощування субтропічних та тропічних плодових рослин в кімнатних умовах. Характеристика видового різноманіття таких рослин, методів вирощування і догляду за ними. Відмінні риси родини Рутових, Бромелієвих, Гранатових.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 21.09.2010