Візейські водорості Донбасу (систематика, стратиграфічне значення, фаціальна приуроченість)
Дослідження вапнистих водоростей з 16 місцезнаходжень розташованих в південній частині Донецької області. Атлас решток водоростей характерних для візе Донбасу. Проведення ревізії викопної групи зелених водоростей Palaeoberesellaceae Mamet et Roux.
Рубрика | Биология и естествознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.08.2012 |
Размер файла | 46,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Порядок Siphonocladales (Blackm. et Transl.) Oltm., 1904 Підпорядок Palaeosiphonocladales Skuysky, 1985.
Родина Palaeocladophpraceae Berchenko,1998 Рід Palaeochaetomorpha Berchenko, 1998: Palaeochaetomorpha tenuis Berchenko, 1998.
Родина Palaeoberesellaceae Mamet et Roux, 1974; Тріба Kamenae Shuysky,1985; Рід Kamaena Antropov,1967: Kamaena delicata Antropov,1967, Kamaena itkillikensis Mamet et Rudloff, 1972, Kamaena donbassica Sukhow, 2004, Kamaena omolonica R. Ivanova, 1987; Рід Kamaenella Mamet et Roux, 1974: Кamaenella tenuis (Moeller) 1879; Рід Cribrokamaena Brenckle, 1985: Cribrokamaena citrosa Brenckle, 1985; Рід Palaeoberesella Mamet et Roux,1974: Palaeoberesella lahuseni (Moeler),1880; Рід Subkamaena Berchenko,1981: Subkamaena concaviuscula Berchenko,1981; Subkamaena razdolnica Berchenko,1981; Тріба Anthracoporellopsiae Shuysky, 1985; Рід Anthracoporellopsis Maslov, 1956: Anthracoporellopsis machaevi Maslov, 1956; Рід Proninella Reitlinger, 1971: Proninella gracilis Vachard, 1990; Тріба Exvotariselleae Shuysky, 1985; Рід Exvotarisella Elliot,1970: Exvotarisella index (Ehrenberg emend Moeller),1880; Рід Crassikamaena Brenckle, 1985: Crassikamaena foraminosa Brenckle, 1985; Рід Pseudokamaena Mamet, 1972: Pseudokamaena atypica Berchenko, 1981, Pseudokamaena sp. Vachard, 1988.
Родина Beresellaceae Maslov et Kulik, 1956, translat. emend. Shuysky; Тріба Uraloporelleae Shuysky; Рід Nanopora (Wood), 1964: Nanopora anglica Wood, 1964, Nanopora woodi Berchenko, 1981; Рід Pseudonanopora Mamet et Roux, 1975: Pseudonanopora stockmansi Mamet et Roux, 1975; Рід Zidella Saltovskaja, 1984: Zidella maxima Saltovskaja, 1984; Тріба Bereseleae Maslov et Kulik, 1956; Рід Amarellina Mamet: Amarellina huvelinii Mamet,1995.
Відділ Rhodophyta Клас Protofloridomorphophyceae Korde, 1973 Порядок Kenellales Korde, 1973.
Родина Ungdarellaceae Maslov, 1956; Тріба Ungdarellae Tchuvashov, 1987; Рід Ungdarella Maslov, 1950: Ungdarella uralica Maslov, 1950.
Родина Archaelithophyllaceae Tcuvashov, 1987; Рід Principia Brenckle, 1982:Principia donbassica (Kossenko,1972).
Родина Stacheinaceae Loeblich et Tappan, 1961 emend Shuysky; Тріба Mametelleae Tchuvashov, 1987; Рід Stacheia Brady, 1876: Stacheia marginulinoides Brady, 1876; Рід Fourstonella Cummings, 1955: Fourstonella fusiformis (Brady), 1876; Рід Mametella Brenckle, 1977: Mametella chautauque Brenckle, 1977, Mametella skimoensis (Mamet et Rudloff), 1972; Тріба Aoujgaliae Tchuvashov, 1987; Рід Aoujgalia Termier et Termier, 1950: Aoujgalia variabilis Termier et Termier, 1950, Aoujgalia richi Mamet et Roux,1978; Рід Stacheoides Cummings, 1951: Stacheoides polytrematoides Brady, 1876, Stacheoides tenuis Petryk et Mamet, 1972, Stacheoides meandriformis Mamet et Rudloff, 1972, Stacheoides cannindahensis Mamet et Roux, 1983; Рід Peristacheia Mamet et Roux:Peristacheia jonesi Mamet et Roux, 1983; Тріба Pseudostacheoideae Tchuvashov, 1987; Рід Pseudostachoides Petryk et Mamet, 1972: Рід Epistacheoides Petryk et Mamet, 1972.
Відділ Cyanophyta Sachs, 1874 Клас Hormogonophyceae.
Порядок Proauloporales Luchinina, 1975
Родина Girvanellaceae Luchinina, 1975; Рід Girvanella Nicholson et Etheridge, 1878: Girvanella staminea Garwood, Girvanella wetheredii Chapman, Girvanella problematica.
Родина Garwoodiaceae (John.), emend Shuysky, 1973 Рід Nansenella Mamet et Roux, 1987: Nansenella sp.
insertae sedis
Рід Stipulella Maslov, 1956: Stipulella fascicularis Maslov; Рід Fasciella Ivanova, 1973: Fasciella kizilia R. Ivanova, 1973; Рід Globochaete Lombard, 1945: Globochaeta alpina Lombard, 1945; Hypocaustella cartimandue Elliot
Висновки
Виконана дисертація є першою узагальнюючою роботою, присвяченою вирішенню біостратиграфічних задач на основі поверствового вивчення решток викопних вапнистих водоростей у візейських відкладах південної частини Донецького басейну. Вапнисті водорості зустрічаються більш-менш регулярно по усій товщі суцільних вапняків (крім стильського горизонту), а також у вапнякових прошарках товщі переверстування межівського горизону (вапняки В1-В11). У цілому у розрізі, як за кількістю так за таксономічним різноманіттям переважають зелені вапнисті водорості родини Palaeoberesellaceae Mamet et Roux, 1974 та Dasycladaceae (Kutzing, 1843) Stizenberg, 1860. У верхньовізейських відкладах до них приєднуються зелені водорості родини Anchicodiaceae Shuysky, 1987, червоні родини Stacheinaceae Loeblich et Tappan, 1961 emend, та синьозелені родини Girvanellaceae Luchinina, 1975.
Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.
1. Монографічно описані рештки водоростей, що належать до 59 видів 43 родів 12 родин. 1 вид зелених водоростей - Kamaena donbassica описаний вперше. Вперше для візейських відкладів Донбасу визначені та описані 25 видів вапнистих водоростей, вперше для візе України описані 12 видів вапнистих водоростей. Складено палеонтологічний атлас викопних вапнистих водоростей візейських відкладів Донбасу. Найбільш широко у розрізі представлені зелені водорості, що належать до 36 видів 27 родів. Червоні водорості віднесені до 15 видів 10 родів; синьозелені водорості належать до чотирьох видів двох родів і мікропроблематика до чотирьох родів.
2. Детальний аналіз власного матеріалу та літературних джерел дозволив віднести родину Palaeoberesellaceae Mamet et Roux, 1974 до зелених водоростей сифонового типу. Окресливши родові критерії у представників родини (структура стінки, наявність перегородок та комбінування різних їх типів у одному й тому ж екземплярі, наявність та тип розгалуження, пропорції висоти псевдоклітин до їх ширини) вдалося зробити припущення про синонімічність родів Parakamaena Mamet et Roux, 1974 = Kamaenella Mamet et Roux, 1974, Crassikamaena Brenckle, 1985 є молодшим синонімом Stylaella Berchenko, 1981, Pokorninella Vachard, 1977 є молодшим синонімом Proninella Reitlinger, 1971
3. Результати аналізу поширення водоростей у візейських відкладах Донбасу дали змогу виділити два водоростеві комплекси: ранньовізейський та пізньовізейський; а у пізньовізейському комплексі розрізняються два підкомплекси - характерні для донецького та межівського горизонтів. Ранньовізейський комплекс характеризує відклади докучаєвського, глибокинського та сухинського горизонтів. Цей комплекс представлений переважно зеленими дазікладієвими та сифонокладієвими водоростями, які становлять близько 83%, мікропроблематикою ? 4% та червоними водоростями, які визначені у самих верхах сухинського горизонту ? 13%. Підкомплекс донецького горизонту різко відрізняється від ранньовізейського значним оновленням систематичного складу зелених водоростей, які складають тут біля 50%, значно збільшується кількість червоних водоростей до 32%, мікропроблематика становить ? 12%, у невеликій кількості з'являються синьозелені водорості ? 6%. У цих відкладах значно скорочується кількість таксонів з ранньовізейського комплексу. Підкомплекс межівського горизонту характеризується подальшою зміною у систематичному складі водоростей. Тут з'являються таксони які характерні для вищезалягаючих відкладів. У своєму складі підкомплекс має ? 50% зелених водоростей, ? 26% - червоних водоростей 12% синьозелених водоростей та 12% мікропроблематики. У цілому можна говорити, що такий розподіл водоростей по товщі підтверджує двочленний поділ візейського ярусу, оснований на вивченні багатьох груп макро- та мікрофауни.
4. Аналіз поширення водоростей у візе Донбасу та інших територій дав змогу зіставити ранньовізейський комплекс Донбасу з V, VI, VIIa водоростевими комплексами Уралу та комплексом характерним для XIV мікрофауністичного горизонту ДДЗ за переважанням у названих комплексах зелених дазікладієвих та сифонокладієвих водоростей дуже подібних таксонів. Пізньовізейський комплекс Донбасу зіставляється з комплексами водоростевих зон Koninckopora, Kulikia sphaerica, Calcifolium punctatum Люблінського басейні Польщі; комплексами володимирської та устилужської світ Львівсько-Волинського басейну; з VIIa-VIII комплексами Уралу; з комплексом характерним для алексинських, михайловських та веньовських відкладів Підмосковного басейну; комплексом характерним для інтервалу XIIa, XII, XI, X мікрофауністичних горизонтів ДДЗ. У всіх вищеназваних комплексах визначені численні Calcifolium, Kulikia sphaerica, Nanopora anglica, Fasciella kizilia та інші зелені водорості, а також багатий комплекс червоних водоростей де переважають стахеації.
5. У візейських відкладах Донбасу було виявлено сім мікрофаціальних типів вапняків (за класифікацією Г.Д. Кіреєвої та С.В. Максимової, 1959) - біоморфні, біоморфно-детритусові, детритусові, детритусово-шламові, спікулові, вапняки з переважанням основної мінеральної маси, органогенні пісковики. Вапнисті водорості зустрінуті майже у всіх типах вапняків крім спікулових та органогенних пісковиків. За класифікацією Дж. Уілсона типи вапняків з водоростями належать до біокластичних грейнстоунів, пакстоунів, вакстоунів та баффлстоунів. Вони відображають умови осадконагромадження характерні для фацій відкритого моря карбонатної платформи (фаціальні пояси 7 та 8 за Дж. Уілсоном).
6. Батиметричне поширення описаних вапнистих водоростей становить від 5 до 15 метрів для більшості зелених водоростей, коливається у межах 25-200 метрів для червоних водоростей; та від умов затоплення-осушення до значних глибин для синьозелених водоростей. Вапняки пізнього турне-раннього візе Донбасу формувались переважно на глибинах 5-15 метрів з незначними коливаннями. Вапняки пізнього візе формувались в умовах значно більшого коливання глибин: від перших метрів до, можливо, 200 метрів.
Перелік робіт опублікованих за темою дисертації
1. Сухов О.А До питання про проблему границь візейського ярусу нижнього карбону // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. - Київ, 2003. - С.260-261.
2. Берченко О.І. Сухов О.А. Роль известковых водоростей в стратификации визейских обложений Донбасса // Теоретичні та прикладні сучасної біостратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ - Київ, 2003. - С.24-27. (Доповнено список водоростей та уточнено їх стратиграфічне поширення).
3. Сухов О.А. О первых находках водоросли Amarellina Mamet, 1995 (Chlorophyta) в отложениях визейского яруса Донбасса // Альгология. - 2004. - Т. 14, №3 - 2004. - С.324-327.
4. Сухов О.А. Новий вид палеосифонокладової водорості Kamaena donbassica з верхньотурнейських відкладів Донбасу // Проблеми стратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. - Київ, 2004. - С. 62-64.
5. Берченко О.І. Єфименко В.І. Сухов О.А. Комплекси водоростей нижнього карбону Донбасу та їх стратиграфічне значення // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ - Київ, 2005. - С. 43-46. (Надані дані та стратиграфічні висновки по візейським відкладам).
6. Сухов О.А. До питання про систематичну належність родини Palaeoberesellaceae // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. пр ІГН НАНУ - Київ, 2006. - С. 284-288.
7. Берченко О.І. Сухов О.А Фаціальна приуроченість вапнистих водоростей у візейських відкладах Донбасу // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України: Зб. наук пр. ІГН НАНУ. - Київ, 2006. - С. 66-70. (Зроблено палеоекологічний аналіз та здійснена технічна робота).
8. Сухов О.А Деякі види зелених водоростей нові для візейських відкладів України // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. - Київ, 2007. - С. 95-99.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття водоростей як збірної групи нижчих рослин, життя якої пов'язане головним чином з водним середовищем. Основні відділи рослин: евгленові, синьо-зелені, жовто-зелені, золотисті, діатомові, пірофітові та червоні. Роль водоростей у житті людини.
реферат [13,8 K], добавлен 11.04.2012Розгляд особливостей фізіології та властивостей зелених та синьо-зелених водоростей. Визначення їх ролі в балансі живої речовини та кисню, в очищенні оточуючого середовища і еволюції Землі. Опис участі водоростей в біохімічних процесах фотосинтезу.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.09.2010Фізико-географічна характеристика Антарктиди. Перші дослідження Coleochlamys-подібних водоростей, їх морфологічний і молекулярно-філогенетичний аналіз. Водорості наземних біотопів району дослідження, їх загальний опис та оцінка екологічного значення.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 21.06.2014Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.
дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015Життєві форми синьозелених водоростей. Характеристика середовища та екології. Класифікація токсинів. Гепатотоксичні циклічні пептиди, нейротоксичні, цитотоксичні та дерматоксичні алкалоїди. Визначення токсинів синьозелених водоростей. Методи детоксикації.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.03.2012Бурі водорості — велика група переважно морських водоростей. Представники групи: відділ Бурі водорості, родина Жовтецеві, Осокові. Середовище розповсюдження біомаси і роль в морських екосистемах як джерело їжі та укриття для багатьох мешканців моря.
реферат [16,5 K], добавлен 28.01.2012Таксономічний склад фітопланктону р. Зелена Житомирської області. Чисельність та біомаса водоростевих угруповань річки. Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваного об’єкту за індикаторними видами, флористичне зведення водоростей.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 22.01.2015Бактерії як велика група одноклітинних мікроорганізмів, які характеризуються відсутністю оточеного оболонкою клітинного ядра. Основні шляхи переносу ДНК у бактерій. Види зелених водоростей та їх екологічне значення. Основні екологічні функції бактерій.
реферат [35,5 K], добавлен 13.01.2010Вивчення середовища для виробництва білкових концентратів із водоростей, бактерій, рослин, дріжджів та грибів. Огляд ферментаторів для стерильного культивування мікроорганізмів. Аналіз флотації, сепарування, випарювання й сушіння для одержання протеїнів.
дипломная работа [126,7 K], добавлен 07.05.2011Аналіз природних умов Чернігівщини. Видовий склад ссавців в Чернігівській області. Відомості про чисельність і біологію основних видів ссавців. Звірі лісових масивів і зелених насаджень, відкритих просторів, водойм. Дикі звірі, акліматизовані в Україні.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010