Характеристика структурно-функціональних особливостей зубощелепної системи у представників хребетних, зумовлених способом живлення

При огляді ураженого зуба виявляють порожнину, забарвлену в чорний або коричневий колір, забиту кормом. Зондуванням встановлюють порожнину різної глибини з шорсткими стінками або знаходять зубний свищ, що з'єднується або з гайморовою порожниною, або з різними довколишніми поверхнями голови залежно від місця розташування ураженого зуба.

3.3 Характеристика структурно-функціональних особливостей зубощелепної системи у людини,зумовлених способом живлення

ЗУБ - кісткове утворення в ротовій порожнині, що служить в основному для первинної механічної обробки їжі. У тварин також використовується як зброя для захисту і нападу. У людини також бере участь в утворенні звуків мови. Усередині зуба знаходиться сполучна тканина, пронизана нервами і кровоносними судинами (пульпа). Розрізняють молочні і постійні зуби.

По основній функції зуби діляться на 4 типи:

- різці

- ікла

- премоляри (передкорінні або малі корінні)

- моляри (корінні)

Нормальна кількість зубів у дорослої людини - 32. З них 8 різців, 4 ікла, 8 малих корінних і 12 великих корінних зубів.

Зв'язок кореня зуба з альвеолою щелепи здійснюється волокнами кореневої оболонки (періцемент, періодонт), які одним кінцем прикріплені до цементу, іншим - до стінки альвеоли. Шийка зуба щільно охоплюється яснами, край яких вільно прилягає до зубів утворюючи щілиновидний простір (кишеня), що тягнеться по всьому колу зуба на глибину 1-2 мм.

Розрізняють: молочні зуби - по 10 в кожній щелепі (4 різці, 2 ікла і 4 моляри) і постійні - по 16 в кожній щелепі (4 різці, 2 ікла, 4 премоляри і 6 молярів). Формування зубів у плоду починається з 5-го тижня ембріонального періоду. При народженні дитини всі 20 молочних зубів лежать в альвеолах щелеп. Внутріутробний формуються також і деякі постійні зуби, 1-і моляри, різці і ікла. Всі останні постійні зуби починають формуватися після народження дитини. Прорізування зубів відбувається двічі в житті людини: молочні у дитини ріжуться у віці від 6 до 24-30 міс., постійні - від 5-6 років до 14 (треті моляри, або "зуби мудрості", - від 17 до 25 років). Першими прорізуються медіальні нижні різці. До року прорізується 8 зубів (усі різці). На кожній половині верхньої і нижньої щелеп є по 5 зубів: 2 різці, 1 ікло і 2 великих кутніх зуби.

Закінчується прорізування молочних зубів у кінці 2-го року життя. При деяких захворюваннях, наприклад, при рахіті, прорізування зубів затримується. У період від 6 до 12 років молочні зуби поступово замінюються постійними.

Молочним зубам не менше, ніж постійним загрожує карієс. Якщо раніше молочні зуби, за наявності у них карієсу, просто виривалися, то тепер з ними поступають гуманніше, визнаючи їх важливу роль в жуванні, вимові звуків і збереженні здоровою місця майбутнього постійного зуба. Якщо молочні зуби прорізуються вчасно і вчасно випадають, то ним на зміну вчасно і, відповідно, в потрібне місце встають постійні зуби. Якщо зміна зубів яким-небудь чином порушується, то з'являється небезпека, що зуби проростуть не там і не туди. Крім того, запальні процеси в молочних зубах можуть привести до пошкодження зачатків постійних зубів.

Розвиток зубів - складний процес, який починається на ранніх стадіях розвитку зародка і продовжується у людини до 18-20 років. Закладка і утворення зачатків молочних зубів починається на 6-8-му тижні ембріонального розвитку. Закладка зачатків постійних різців, іклів і малих корінних зубів - з п'ятого місяця ембріонального життя. Закладка постійних великих корінних зубів відбувається пізніше: зачаток першого великого корінного зуба закладається в середині першого року життя дитини, а зачаток зубів мудрості - на четвертому або п'ятому році. Це пояснюється тим, що в щелепі плоду не вистачає місця для всіх зубів. Важливе значення для формування зубного дитину має правильне харчування матері у вказані періоди вагітності і правильне вигодовування дітей. Неправильне живлення, що виснажують хвороби, нестача вітамінів і особливо солей кальцію і фосфору як в живленні вагітної жінки, так і немовляти приводять до порушення формування твердих тканин зуба, такі зуби особливо схильні до зубних хвороб.

Особливі багато зусиль дитячі стоматологи направляють на профілактику карієсу молочних зубів, адже емаль їх тонша і гірше захищає молочний зуб. Профілактика починається з правильного харчування дитини - потрібно прибрати всі цукровмісні продукти вечірньої пори, тим більше враховуючи, що дитяча слина густіша і гірше очищає зуби. І весь час насищати раціон дитини молоком, сиром, які багаті кальцієм і фосфором, і вітамінами для зубів. Не забувайте важливості для зубів твердої їжі.

Щоб укріпити емаль, удома застосовують місцеві ремінералізуючі розчини, які може порадити лікар. А сам він в умовах клініки регулярно оброблятиме зуби препаратами фтору або срібла. Таке лікування здатне навіть зупинити вогнища карієсу, що вже намітилися, оскільки тканини зуба ущільнюються. Якщо карієс молочних зубів все ж таки доводиться лікувати, то стоматологи застосовують щадні методи обробки дірки в зубі. Наприклад, хіміко-механічний, коли уражена карієсом частина зуба розм'якшується спеціальним гелем, а потім просто вискрібається і пломбується. У п'ять-шість років молочні зуби зміняться на постійні, спочатку з'являться перші моляри, за ними нижні і верхні різці, і зміна зубів продовжиться до 9-12 років. Постійні зуби, зростаючи, руйнують коріння молочних зубів, розхитують їх до тих пір, поки вони зовсім не випадуть. Але спочатку, перед появою постійних зубів щелепа почне рости, що виявиться у виникненні проміжків між зубами. Це означає, що для нових зубів буде достатньо місця. Якщо ж молочні зуби і в 6 років стоять тісно, суцільною стіною, це говорить про недорозвинення щелепи і про те, що швидше за все постійні зуби полізли криво і навскіс. Тому в 7 років корисно побувати у фахівця з виправлення прикусу, щоб можна було своєчасно скоректувати можливе неправильне положення зубів.

Захворювання зубів можуть виникати від дії на них несприятливих чинників, в результаті захворювань внутрішніх органів і систем організму і бути природженими. Хворі зуби можуть служити осередком інфекції і привести до важких порушень діяльності шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, нирок, суглобів. Найбільш поширеними поразками зубів є: Зубний камінь, Карієс зубів, Пульпіт, Періодонтит і ін.

Серед аномалій зубощелепної системи у дітей часто спостерігаються аномалії положення окремих зубів (від 15 до 88%). Визначення значущості аномалій положення окремих зубів в розвитку локальних пародонтальних захворювань має дуже важливе значення. стан зубощелепної системи у дітей з аномаліями прикусу, особливо аномаліями положення окремих зубів при вторинній адентії значно ускладнюється. Аномалії розвитку доповнюються різними деформаціями і травматичними нашаруваннями. Травматичні вузли часто поєднуються з феноменом Попова, а з віком підвищується розповсюдженість і інтенсивність захворювання. Багато робіт присвячено лікуванню аномалійно - розсташованих окремих зубів.

Серед патологічних станів зубощелепної системи вельми часто спостерігається глибоке різцеве перекриття, яке з віком ускладнюється патологічною стираємістю твердих тканин, появою рухливості зубів і хронічним гінгівітом. Поєднання глибокого різцевого з частковими дефектами зубних рядів утрудняє і часто робить протезування неможливим. Опубліковані роботи по лікуванню глибокого різцевого перекриття, стосуються, головним чином, дитячого і юнацького віку. Вивчення глибокого різцевого перекриття у дорослих проводилося при часткових дефектах в зубних рядах, у зв'язку з прагненням до раціонального протезування . Дорослі, з глибоким різцевим перекриттям, часто страждають від хронічного гінгівіту, прогресуючої стираємості і рухливості зубів, при яких консервативне лікування не приводить до одужання.

У багатьох дітей зуби починають прорізатись тільки до року - це не страшно. Також немає причин для неспокою, якщо першими з'явилися не нижні різці. Для прорізання молочних зубів важлива лише їх наявність до 2-3 років. Саме у цьому віці варто запланувати перший візит до дитячого стоматолога. А вже після року для молочних зубів повинна з'явитися перша повноцінна зубна щітка, але для дітей - з короткою м'якою щетиною. Тоді ж починається і навчання чищенню зубів - малюк, копіюючи своїх батьків, намагатиметься чистити зуби. Тим більше, якщо полюбить свою кольорову красиву щітку і смачну зубну пасту.

У стариків з віком властивості тканин зуба змінюються. На жувальній поверхні зуба частково стираються емаль і дентин. У складі емалі, дентину та цементу дещо зменшується вміст органічних складників і зростає вміст неорганічних. Спостерігаються зростання кількості цементу на корені зуба, атрофія пульпи внаслідок погіршення трофіки. Дентинобласти перетворюються у дентиноцити, процес новоутворення дентину припиняється. Емаль після пошкодження не відновлюється. В результаті цього з боку пульпи зуба в ділянці пошкодження нашаровується вторинний дентин. Цемент зуба регенерує погано.

З врахуванням вищенаведеного вбачається, що у зрілому віці зуби втрачають свою здатність, що призводить до їх випадання, внаслідок чого людина зобов'язана користуватися протезами.

Висновки

1. Отже, усі зуби у земноводних однакові й призначені лише для утримування їжі.

2. Жуйні тварини для скубання трави виробили спеціальні пристосування. Різці у них дуже змінені, або втрачені. Такі представники, як корова, барани, олені втратили верхні різці, але зберегли нижні для пережовування своєї їжі.

3. У хижих ссавців зубна система дещо змінена, на відміну від травоїдних. У них найбільш розвинуті ікла, для здобуття своєї здобичі. До таких відносяться родини котячі та псові.

4. Кожній людині властиві індивідуальні форми зубів, відповідно формі овалу особи, що має важливе значення в протезуванні і судово-медичній практиці.

Список використаної літератури

1. Сапин М.Р. Анатомия человека. / М.: Медицина // М.Р. Сапин, 2000. - Т. 1,2. с.14-27

2. Воскресенский О. Н. Бобырев В. Н. Бионтиоксиданти-облиатние фактори питання // Вопрос медицинской химии, 1992,-Т,38,Ж. с.21-25.

3. Авцин А.П. Микроелементозы человека. Етиология, классификация. Органопаталогия./ М.:Медицина // А.П. Авцин, А.А. Жаворонков, М. А.Рут, Л.С. Строгнова. 1991.с.496

4. Міжнародна анатомічна номенклатура. /К.: Здоров'я // За ред. І.І.Бобрика, .Г.Ковешниюва. 2001. с.328

5. Баядурова М. А. О смене молочных и прорезывании постоянных зубов./ Ж.: Стоматология №1.// М.А.Баядурова .2001. с.11-24

6. Магид Е.А. Атлас по фантомному курсу в терапевтической стоматологи.// Е. А. Магин, Н.А.Мухин.1998 с.47

7. Воробьев А.И., Руководство по гематологи. /М.: Медицина.// А. И. Воробьев, И.Я. Чертков, М.Д. Бриллиант. 1995. т. 1-2

8. Горизонтова П.Д. Гомеостаз / М.: Медицина // П.Д. Горизонтова. 1981. с.576

9. Привес М.Г. Анатомия человека./ М.: Медицина.// М. Г. Привес, Н. К. Лысенков, В. И. Бушкович. 2002. с.19-21

10. Гиляров М.С. Биологический знциклопедический словар. / М.:Сов. енциклопедия// Гл. ред. М.С. Гиляров, Редкол.: А.А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин. 1992. с.831

11. Бетельман В. С. Ортопедическая стоматология. Госмединтаз/ М.: Медицина // В. С. Бетельман,М. Г. Бынин. 1991. с.132

12. Луцик О.Д. Гістологія людини./ Львів: Мир.// О. Д. Луцик, А.И. Іванова, К.С. Кабак. 1993. с.6-7

13. Ремизов А. Н. Медицинская и биологическая фізика: учебник./ М.: Высшая школа.// А. Н. Ремизов. 1996. с. 270

14. Калібабчук В. О. Медична хімія./ К.: Інтермед // В. О. Келібабчук. 2006. с. 400

15. Ромер А.С. Анатомия человека (в двух томах)./ М.: Мир // А. С. Ромер, Т. Парсонс. 1992. с. 893-895

16. Тонков В.Н. Учебник анатомии человека./ М.:Медицина // В. Н. Тонков. 1963. с. 375

16. Канаев И.И. Очерки из истории сравнительной анатомии до Дарвина. Развитие проблеми морфологического типа в зоологии./ М.: Мир // И. И. Канаев. 1991. с. 229

17. Воронцов Н.Н. Неравномерность темпов переобразования органов пищеварительной системы у ссавцов и принципы компенсации функций./М.: Наука // Н.Н. Воронцов. 1993. с.1494-1497

18. Воронцов Н.Н. Эволюция пищеварительной системы у ссавців./ Новосибирск: Наука // Воронцов Н. Н. 1967. с. 239.

19. Рудык С.К. Анатомія свійських тварин. / Київ: Аграрна освіта // С. К. Рудич, Б.В. Криштофорова, Ю.О. Павловський, В.Т.Хомич, Левчук В.С. 2001. с. 576 .

20. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. / М.: Медицина // Р.Д. Синельников, Синельников Я.Р. 1996.Т. с.11-14.

21. Заклюжний М.М. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. / К.: Здоров'я // Заклюжний М.М., Андрейчин М.А. 2003. с. 96-104

21. Матешук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія./ Львів: Медичний інститут // Л. Р. Матешук-Вацеба. 1997. с. 205-209

22. Бейли Н. Статистические методы в биологии / М.: Мир // Т. Дж. Бейли;[пер. с англ. В. П. Стигли] / Под ред. И предислов. В. В. Налимова. -1993. -272 с.

23. Миронович Л. М. Медична хімія: Навчальний посібник / К.: Каравела // Л. М. Миронович, О. О. Мордашко. 2008. с. 168.