Збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

2) надавати Пенсійному фонду відомості, необхідні для відкриття рахунків Пенсійним фондом у Державному казначействі України відповідно до цього Закону.

Банки під час відкриття рахунків зобов'язані вимагати від юридичних та фізичних осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік в органі Пенсійного фонду як платників єдиного внеску. Банки приймають від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми. Рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

У разі ліквідації юридичної особи -- платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

- ліквідаційна комісія -- щодо юридичної особи -- платника єдиного внеску, що ліквідується;

- юридична особа -- щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу -- платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

- засновники або учасники юридичної особи -- платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;

- юридична особа -- щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу -- платника єдиного внеску, що ліквідується;

- правонаступники юридичної особи -- платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов'язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції (рис. 5).

Рис. 5. Штрафні санкції, що можуть застосовуватися до платника єдиного соціального внеску

Органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції: соціальний платник пенсійний

1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (не перерахованих) сум;

2) за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.

Суми пені та штрафів підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Список використаної літератури

1. Аверьянова Е. Пенсионное и социальное страхование: практ. рук. / Аверьянова Е., Артемьева Л., Бударина Л. - Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2008. - 175 c.

2. Адамчук В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. / Адамчук В., Ромашов О., Сорокина М. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 407 с.

3. Александров А.А. Страхование / Александров А.А. - М.: Издательство ПРИОР, 1998. - 192 с.

4. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми [Текст] / В. Андріїв // Соціальний захист. - 1999. - № 2. - С.43-51.

5. Астрахан Е.И. Принципы пенсионного обеспечения рабочих и служащих в СРСР / Астрахан Е.И. - М., 1961. - 125 с.

6. Бабич А.М. Экономика социального страхования / Бабич А.М., Егоров Е.Н., Жильцов Е.Н. - М.: ТЕИС, 1998. - 189 с.

7. Базилевич В.Д. Державні фінанси: Навч. посібник [Текст] / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик : за ред. Базилевича В. Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

8. Базилевич В.Д. Страхова справа / Базилевич В.Д., Базилевич К.С. - К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998. - 216 с.

9. Басай О.В. Правові питання соціального захисту безробітних / Басай О.В. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 4. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 73 - 79.

10. Басай О.В. Про поняття та основні напрямки державної політики зайнятості в Україні / Басай О.В. // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 12. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - С. 145-150.

11. Березіна С. Є різні моделі і різні підходи. Важливо не схибити / Березіна С. // Вісник Пенсійного фонду України. - 2002. - №2. - С.46-48.

12. Бідак В. Державні механізми регулювання соціального захисту населення / Бідак В. // Формування ринкових відносин в Україні. - 2001. - №4. - С.94-97.

13. Бідний В.Г. Медичне страхування / Бідний В.Г., Орлова Н.М. - К.: Задруга. 2000 - 134 с.

14. Білоусов В. Огляд зарубіжного досвіду в сфері реформування системи пенсійного забезпечення. Перспективи для України / Білоусов В. // Україна: аспекти праці. - 2004. - №3. - С.39-45.

15. Боднарук М. Об'єкти правовідносин загальнообов'язкового державного соціального страхування / Боднарук М. // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 6. - С. 54 - 57.

16. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: Стан і проблеми / Борецька Н.П. - Донецьк, 2001. - 355 с.

17. Василенко Л. І. Державні цільові фонди: навч. посібн [Текст] / Л. І. Василенко, Т. О. Масленнікова. - К.: КНЕУ, 2002. - 170 с.

18. Василик О. Д. Державні фінанси України: Підручник [Текст] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. - К.: НЮС, 2002. - 608 с.

19. Вінер М. Пенсійні системи країн Латинської Америки / Вінер М. // Україна аспекти праці. - 2000. - №5. - С.35-45.

20. Внукова Н.М. Соціальне страхування: навч. посіб [Текст] / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. - К.:Кондор, 2006. - 352с.

21. Воскобойніков В. Сторінки української та світової історії недержавного пенсійного забезпечення / Воскобойніков В. // Вісник Пенсійного фонду України. - 2003. - №12. - С.25-26.

22. Выборных М.В. Генезис и эволюция государственных пенсионных систем / Выборных М.В. // Вестник государственного социального страхования. - 2004. - №1. - С.26-29.

23. Галицький І. Розрахунок тарифів по добровільному медичному страхуванню / Галицький І. //Страхова справа. - 2001. - № 2. - С. 62-63.

24. Ганслі М. Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Пер.з англ. О.Перепадя. / Ганслі М. Теренс. - К.: Основи, 1995. - 237 с.

25. Гнибіденко І.Ф. Недержавні пенсійні фонди та їх роль в іпотечному кредитуванні / Гнибіденко І.Ф. // Соціальний захист. - 2003. - №1. - С.10-13.

26. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Голяченко О.М. - К.: ПП. „Вігой”, 1993. - 198с.

27. Грищенко Н.Б. Добровольное медицинсое страхование: Основы современной практики / Грищенко Н.Б., Кревно В.А., Мищенко В.В. - Барнаул, 2001. - 78 с.

28. Грушко В.І. Пенсійна система: Навч. посіб. / Грушко В.І. - Київ, 2005. - 496 с.

29. Губар О.Є. Медичне страхування у країнах європейського союзу / Губар О.Є. // Фінанси України. - 2003. - № 7. - С. 130-136.

30. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту / Губар О.Є. // Фінанси України. - 2002. - №8. - С.130-137.

Размещено на Allbest.ru