Розвиток банківського сектору в сучасній Україні

Таблиця 4.

Активи банківського сектору України

Загальні активи банківського сектору за аналізований період зросли з 105,5 млрд. грн. на 01.01.2012 року до 353,1 млрд. грн. на 01.01.2015 року. При цьому спостерігався ріст чистих активів відповідно з 100,2 млрд. грн. на 01.01.2012 року до 340,2 млрд. грн. на 01.01.2015 року. Важливим є ріст високоліквідних активів, що складав 179,6% за аналізований період. За аналізований період обсяг виданих кредитів зріс у 3,7 рази, при цьому найвищі темпи зростання кредитування спостерігалися у 2014 році і складали 72,5%зарік.

Розглядаючи суб'єктів кредитування банківським сектором України слід відзначити превіліювання кредитування суб'єктів господарювання над кредитуванням фізичних осіб. У 2011 році питома вага виданих суб'єктам господарювання кредитів складала 79%, у 2012 році - 75%, у 2013 році - 70%, у 2014 році - 62%, поряд з цим кредитування фізичних осіб складало відповідно 12%, 15%, 21%, 29%, тобто спостерігалася тенденція зростання частки кредитування фізичних осіб і зменшення частки кредитування суб'єктів господарювання у загальному обсязі виданих українськими банками кредитів. Поряд з тенденцією зростання кредитування населення та суб'єктів господарювання спостерігалася тенденція зростання проблемних кредитів як у абсолютному виразі, так і у частці виданих кредитів, зокрема у 2011 році до проблемних кредитів віднесли кредити на суму 2,5 млрд. грн., у 2012 році - 3,15 млрд. грн., у 2013 році - 3,38 млрд. грн., у 2014 році - 4,46 млрд. грн.

Про динаміку збільшення кредитування свідчить і зростання обсягу виданих довгострокових кредитів, у тому числі суб'єктам господарювання. Зокрема на 2011 рік обсяг виданих довгострокових кредитів складав 28,1 млрд. грн., на 2012 рік - 45,5 млрд. грн., на 2013 рік - 86,2 млрд. грн., на 2014 рік - 157,2 млрд. грн. При цьому довгострокові кредити надавалися переважно суб'єктам господарювання, що свідчить про інвестиційну спрямованість кредитного портфелю банківської системи. У 2011 році частка кредитів, виданих суб'єктам господарювання, складала 82,6%, у 2012 році - 76,2%, у 2013 році - 67,9%, у 2014 році - 57,6%. Дана динаміка свідчить про зростання видачі довгострокових кредитів населенню, зокрема на покупку нерухомості, авто, товарів довгострокового користування.

2.3 Фінансові результати банківської системи

У сучасних умовах одним із найважливіших завдань для банків України є забезпечення прибуткової діяльності - необхідної умови фінансової стійкості та якісного розвитку банків для підвищення їх конкурентоспроможності на фінансових ринках.

Найбільших доходів банківський сектор досяг у 2014 році в сумі 2,17 млрд. грн., а рівень рентабельності також досяг максимуму за всі роки існування національної банківської системи. Прибуток по банківській системі за 2014 рік становив 4,1 млрд. грн., що в 1,9 рази більше за показник 2013 року. При цьому рентабельність активів постійно збільшувалася з 1,04 у 2012 році до 1,31 у 2014 році, а рентабельність капіталу зростала з 7,61 у 2012 році до 10,39 у 2014 році. На рис 2. відображена структура доходів банків України за період 2005-2006 років.

Рис. 2. Структура доходів банків України, %

Порівняно з 2013 роком доходи банків збільшилися на 51,2% і за станом на 01.01.2015 року становили 41,6 млрд. грн. Збільшення доходів відбулося за рахунок зростання процентних доходів - на 11,2 млрд. грн. (або на 59,0%) і комісійних доходів - на 2,5 млрд. грн. (на 44,0%).

У структурі доходів банків у 2006 році відбулися такі зміни:

· на 3,6 п.п. (з 69,1% до 72,7%) зросла частка процентних доходів;

· на 1п.п. (з 21,0% до 20,0%) зменшилися комісійні доходи;

· на 2,8 п.п. (з4,7% до 1,9%) зменшилися інші операційні доходи;

· на 0,6 п.п. (з 4,3% до 4,9%) зріс результат від торговельних операцій.

У структурі процентних доходів основне місце займають процентні доходи за кредити, надані суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам (46,1% і 20,0% від загальної суми процентних доходів).

Витрати банків України за 2014 рік зросли на 48% і станом на 01.01.2015 року досягли 37,5 млрд. грн. Дане збільшення витрат відбулося за рахунок зростання процентних витрат - на 5,7 млрд. грн. (47,1% від суми збільшення витрат) і загальних адміністративних витрат - на 3,4 млрд. грн. (28,1%).

У структурі витрат банків відбулися такі зміни:

· зросла з 43,0% до 44,2% частка процентних витрат, що пояснюється збільшенням ресурсної бази банків;

· зменшилася з 34,4% до 32,4% частка загальних адміністративних витрат;

· зросли більше ніж на 2,3 млрд. грн., або на 49% витрати на утримання персоналу, які в загальних адміністративних витратах займають понад 50%;

· зросли на 25% (на 380 млн. грн.) витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів, які становили 1,9 млрд. грн.. або 16% від загальних адміністративних витрат;

· зросли з 11,0% до 12,5% відрахування до резервів.

Порівняно з 2013 роком в 2014 році загальні адміністративні витрати зросли на 40% (на 3,4 млрд. грн.). Незважаючи на позитивні тенденції, проблема підвищення капіталізації залишається однією з найактуальніших для національного банківського сектору.

Прибуток, отриманий банківською системою постійно зростає і досяг свого апогею у 2013 році на відмітці 4144 млн. грн. Причиною зростання прибутку банківського сектору є постійно зростаюча рентабельність активів від 1,27% у 2010 році до 1,61% у 2014 році та зростання обсягу виданих кредитів, а отже, отриманого банками процентного доходу.

2.4 Подальший розвиток банківської системи України

На мою думку навряд чи сьогодні в Україні знайдеться людина, підприємство або організація, повністю задоволені роботою вітчизняної банківської системи. При цьому спектр оцінок досить широкий: від повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останніми роками до переможних реляцій про видатні досягнення.

У ряду негативних оцінок можна натрапити на такі: "найслабше місце української економіки", "не відповідає не тільки вимогам ЄС, а й вимогам економічного розвитку", "має тенденцію рухатися до межі зруйнування", "... державу абсолютно не можуть задовольнити ні сьогоднішня величина, ні якість банківської системи".

На мою думку, першочерговими конкретними практичними кроками у справі підвищення рівня банківської системи України мають стати:

у сфері зміцнення ресурсного потенціалу комерційних банків

-- зростання реальних доходів населення і зміцнення корпоративних фінансів;

-- підвищення мінімального розміру капіталу місцевих кооперативних, регіональних та міжрегіональних комерційних банків;

-- зниження існуючих норм резервування, нарахування відсотків на резервні фонди;

-- створення потужних фінансових конгломератів, спроможних надавати комплексні фінансові послуги;

-- розширення участі комерційних банків у заснуванні страхових компаній;

-- розвиток системи рефінансування банків НБУ;

-- спрощення процедур звернення на стягнення майна, наданого в заставу;

-- обмеження розрахунків готівкою при придбанні нерухомості, автомобілів і т.п.;

у сфері здійснення банківської діяльності

-- виключення ситуацій, коли банки приймають рішення під політичним тиском або під впливом суб'єктів господарювання;

-- приведення нормативних документів НБУ у відповідність до міжнародних стандартів;

-- створення державою правових (прийняття нових редакцій законів "Про банки та банківську діяльність", "Про промислово-фінансові групи", закону "Про кредит", зняття жорстких правових обмежень на об'єднання банківського, інвестиційного та страхового бізнесу) та економічних (упровадження стимулюючого оподаткування, надання преференцій) основ для здійснення комерційними банками інвестиційної діяльності, перебудови системи довгострокового кредитування, активізації участі комерційних банків у створенні фінансово-промислових груп, приватизаційних процесах;

-- створення у комерційних банках підрозділів з розробки стратегії їх розвитку;

-- розширення надання банками корпоративним клієнтам практичної допомоги у здійсненні електронної комерції;

-- розвиток синдикованого кредитування суб'єктів господарювання;

-- здешевлення банківських послуг за рахунок комплексності їх надання;

-- проведення міжнародної сертифікації вітчизняних банкірів;

-- проведення аудиту за підсумками 2003 року за міжнародними стандартами;

-- формування в громадській свідомості позитивного іміджу банків і працівників банківської системи, побудованого на доказових прикладах успішного співробітництва банків та клієнтів.

Крім того, необхідно забезпечити сталий соціально-економічний розвиток, проведення структурних перетворень у реальному секторі економіки.

Висновки

Написавши наукову-дослідницьку роботу я зрозуміла організаційну структуру та принципи функціонування банківської системи України. Аналізуючи показники діяльності національної банківської системи за період 2004-2008 років можна зробити висновок про стабільне функціонування та розвиток банківської системи України, адже спостерігалося підвищенням фінансової стабільності, рівня капіталізації банків, поліпшенням якості активів, зменшенням ризиків у банківській діяльності, а також наявність позитивних структурних змін в активах, зобов`язаннях, капіталі банків та в кількісному складі системи.

Становлення банківської системи тісно пов'язане зі створенням ефективного механізму управління банківською діяльністю, дійової системи регулювання і контролю банківських операцій. Це, у свою чергу, потребує глибокого вивчення основ сучасної банківської справи, дослідження сутності й особливостей надання різноманітних банківських послуг, відстежування та врахування міжнародного досвіду, а також перспективних можливостей розвитку фінансово-кредитної системи України в цілому. Триває позитивна тенденція до підвищення рівня капіталізації, передусім - за рахунок збільшення статутного капіталу відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів НБУ.

Позитивним є входження у банківський сектор України іноземного капіталу та власне іноземних банків, які мають змогу акумулювати вільні активи за ціною нижчою ринкової в Україні та видавати кредити на розвиток реального сектору економіки та поточне споживання. Дана тенденція зростання іноземного капіталу на національному фінансовому ринку є поштовхом до розвитку конкуренції на ринку капіталів, покращення рівня обслуговування, здешевлення кредитних ресурсів та підвищення ставок по депозитним операціям.

Структура банківського кредитування є досить стійкою. Основну частку кредитів становлять позички, надані суб`єктам господарювання, проте в перспективі їх питома вага зменшується, при цьому зростає питома вага кредитування фізичних осіб, розглядаючи довгострокове кредитування слід зазначити зростання його в абсолютному виразі у більш ніж 3 рази, при цьому довгострокове кредитування у реальний сектор економіки та суб'єктам господарювання поступово у загальному виразі зменшується і зростає довгострокове кредитування населення на купівлю нерухомості, авто, товарів довгострокового користування.

Незважаючи на певні позитивні зміни, все ж проблеми оптимізації кількісної структури банків, створення спеціальних банківських установ, об`єднань, усунення диспропорцій залишаються й надалі. Так, в Україні не має кооперативних банків, а саме вони слугують базою для становлення і зростання малого та середнього бізнесу в розвинутих країнах. Недоліком розвитку банківської системи є концентрація переважної частини капіталу у промислово розвинених областях та відсутність регіональних банківських установ майже у половині областей України. При цьому спостерігається також концентрація статутного капіталу банків у промислово розвинених областях, а банківські установи у середньорозвинених регіонах не мають достатніх власник ресурсів для задоволення потреб у поточних ресурсах.. Відтак, особливу увагу слід приділяти створенню механізмів, які б дієво сприяли розвитку місцевих, кооперативних і спеціалізованих банків, в тому числі в регіональному аспекті. Банківський сектор стане ефективним лише тоді, коли зможе запропонувати кожному члену суспільства, незалежно від його матеріального становища, прийнятний механізм обслуговування.

Ефективність діяльності банківської системи України значною мірою залежить від рівня її капіталізації, який на сьогодні низький. Проте в динаміці відбувається зростання капіталізації українських банків, у тому числі 2 державних - Ощадного банку України та Укрексімбанку. Відомо, що рівень капіталізації визначається як відношення регулятивного капіталу до активів, зважених на ризик. Отже проблему підвищення капіталізації можна вирішувати як шляхом збільшення власного капіталу, так і зменшення високо ризикованих активів. Реальна картина така: попри те, що банки нині скорочують ризикові активи (за останні три з половиною роки високоліквідні активи зросли майже в 3,5 рази), нарощування власного капіталу відбувається надто мляво і повільно. Як відомо, сумарний сплачений капітал усіх банків нашої країни приблизно дорівнює обсягу капіталу одного із провідних зарубіжних банків.

Розглядаючи депозитний ринок України слід зазначити низькі процентні ставки та високий рівень інфляції, який фактично перевищує відсотки по депозитних вкладах. Оптимальна структура банківської системи України - це така її побудова, за якої динамічний розвиток вітчизняної економіки може бути максимально забезпечений повним набором основних банківських продуктів, яких потребують суб`єкти ринку.

В результаті написання курсової роботи було здійснено характеристику банківської системи України, проведено аналіз процесу формування ресурсів банківської системи, здійснено аналіз фінансових результатів діяльності банків України та визначено основні фактори, які могли саме таким чином вплинути на розвиток національного банківського сектору.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про Національний банк України" № 679-ХІV від 20.05.1999 р.

2. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року // Відомості ВРУ від 10.10.1999. - 1999, №29, стаття 238.

3. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 р.

4. Положення НБУ "Про кредитування" Затверджено постановою Правління НБУ №246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік. - 2000. - №59. - с. 715

5. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

6. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 324 с.

7. Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І.Савлука. - К.: КНЕУ, 2002.- 598 с.

8. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Грудзевич Я., Вознюк М. Операції комерційних банків: - 2-ге вид., доп. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 516с.

9. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця. - К.: Кондор, 2004. - 461 с.

10. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 486 с.

11. Сухарський В.С. Ощадно-банківська справа. - Тернопіль: Астон, 2003. - 464 с.

12. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. - 480 с.

13. www.bank.gov.ua - сайт Національного банку України.

Размещено на Allbest.ru