Розробка практичних заходів щодо підвищення ефективності кредитних операцій у банках України

№	Назва показника	2009	2010	2011	2012	2013
		Тис.грн.	Тис.грн.	Тис.грн.	Тис.грн.	Тис.грн.
1	Активи банку	9108979	8581797	6506969	6203903	6192809
2	Загальні активи (не скориговані на резерви)	10017696	9823199	8144646	6722480	6422324
3	Кредити надані	6 100 746	4 047 588	3 997 451	4 025 328	4034427
4	Довгострокові кредити	3835702	2494475	1889669	1756568	1113658
5	Частка довгострокових кредитів, %	62,87	61,63	47,27	43,64	27,60
6	Прострочена заборгованість за кредитами	2572519	2007814	1978474	776448	930095
7	Резерви під активні операції банків	908717	1241402	1637677	518577	229515

Наступним проаналізуємо коефіцієнт використання потужностей для ПАТ «Універсал Банк». Коефіцієнт використання потужностей - це відношення чистих кредитних вкладень до розміру сукупних активів - показує, наскільки банк використовує наявні в його розпорядженні фінансові ресурси для операцій кредитування. Рекомендованими значеннями показника визначають діапазон від 0,65 до 0,70. Значення показників за 2009-2013 років наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Коефіцієнт використання потужностей ПАТ «Універсал Банк»

№	Назва	2009	2010	2011	2012	2013
		%	%	%	%	%
1	Значення коефіцієнта	76,73	61,21	86,39	73,22	74,41

Як бачимо, рекомендовані значення підтримуються на відносно прийнятному рівні лише в 2009, 2011 та 2012 роках, в першу чергу за рахунок значної питомої ваги наданих кредитів у загальному обсязі активів банківської установи. Як бачимо, протягом 2011 року відбулося значне збільшення значення даного показника. Так, після цього коефіцієнт використання потужностей знизився на 13,17% із 86,39% до 73,22 в 2012 році. Незначне збільшення даного показника відбулось в 2013 році - на 1,19%

Коефіцієнт забезпечення резервами кредитних вкладень - характеризує якість кредитного портфелю банку, а також необхідний середній розмір резервів на кожну одиницю виданих кредитів [74]. Позитивною динамікою є зниження показника. Значення коефіцієнта наведено в таблиці 2.10.



Таблиця 2.10. Коефіцієнт забезпечення резервами кредитних вкладень ПАТ «Універсал Банк»

№	Назва	2009	2010	2011	2012	2013
		%	%	%	%	%
1	Значення коефіцієнта	14,56	29,77	40,63	12,85	12,45

Протягом 2013 року коефіцієнт забезпечення резервами кредитних вкладень зменшився на 28,18% у порівнянні з 2011 роком та становив 12,45% станом на 01.01.2014р., що свідчить про очищення кредитного портфелю від проблемної заборгованості. Тенденція до збільшення показника, що прослідковується протягом періоду 01.01.2010 - 01.01.2012р., є результатом збереження низької якості кредитного портфелю ПАТ «Універсал Банк».

Основним завданням при проведенні оцінки ефективності управління кредитним портфелем ПАТ «Універсал Банк» є виявлення того, чи забезпечує поточна діяльність з кредитування максимально можливу дохідність при мінімальному рівні ризику.

Для аналізу ефективності управління кредитним портфелем ПАТ «Універсал Банк» перш за все необхідно дослідити рівень прибутковості банківської установи від здійснення кредитної діяльності.

Необхідно дослідити як змінювалися відсоткові ставки у розрізі різних валют, у яких надавалися кредити за допомогою таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Динаміка зміни відсоткових ставок за кредитами банку ПАТ «Універсал Банк» за період з 2009-2013, %

Назва статті	Значення станом на:	Зміна (2013/2012)
	2009	2010	2011	2012	2013
Гривня	29,1	26,2	23,4	20,1	17,8	2,3
долари США	11,4	11,6	11,4	7,3	10,5	3,2
Євро	7,3	6,5	5,1	6,2	12,8	6,6
Інші	8,6	8,9	9,4	8,5	9,0	0,5



Дані таблиці 2.11 свідчать про те, що найвища відсоткова ставка встановлюється за кредитами, які видаються у національній валюті. Так, станом на 01.01.2014 року ставка за кредитами, що надані у гривні складає 17,3 %, станом на 01.01.2013 - 20,10 %, на 01.01.2012 року - 23,4 %. За аналізований період рівень відсоткової ставки постійно зменшувався. Такий високий рівень ставки кредитування можна пояснити впливом різноманітних чинників як на рівні держави (розмір облікової ставки НБУ, темп інфляції, попит на банківські кредити, ставки банків-конкурентів та ін.) так і на рівні банківської установи (параметри кредиту, оцінений рівень ризику, якість застави, витрати на оформлення тощо).

Також можна побачити, що протягом 2013 року відбувалося збільшення відсоткової ставки за кредитами, які надавалися у доларах США та євро. Так, у 2012 році ставка за цими кредитами складає 7,3% та 6,2%, а у 2013 році - 10,5% та 12,8% відповідно. Таким чином, за період дослідження відбулося підвищення рівня відсоткової ставки на 3,2 та 6,6 відсоткових пунктів у доларах США та євро. Для визначення того, як вплинули зміни відсоткових ставок на обсяг доходів від кредитних операцій ПАТ «Універсал Банк», дослідимо тенденції щодо зміни доходів за цим видом діяльності. Динаміка та структура процентних доходів за кредитними операціями ПАТ «Універсал Банк» наведена у таблиці 2.12. Протягом аналізованого періоду відбувалося зниження як загального обсягу процентних доходів банку так і процентних доходів за кредитними операціям. Загальний обсяг процентних доходів за 2013 рік склав 629 511 тис. грн., що на 159 895 тис. грн. менше ніж у 2012 році. Темп зменшення процентних доходів за аналізований період склав 20,2%.

Таблиця 2.12. Динаміка та структура процентних доходів за кредитними операціями

Найменування статті	Значення станом на:	Абсолютне відхилення
	2009	2010	2011	2012	2013
	Сума	%	Сума	%	Сума	%	Сума	%	Сума	%
Процентні доходи за кредитними операціями з них:	1033652	100	857738	100	723508	100	688448	100	528939	100	-159509
послуги корпоративним клієнтам	217391	21,1	205392	23,9	201287	27,8	283819	41,2	284933	53,9	1114
послуги фізичним особам	816261	78,9	652346	76,1	522221	72,2	404629	58,8	244006	46,1	-160623
Усього процентних доходів банківської установи	1111002	994377	835899	789406	629511	-159895
Питома вага процентних доходів за кредитними операціями у загальному обсязі процентних доходів, %	93,04	86,26	86,55	87,21	84,02	-3,2

Дані таблиці 2.12 вказують на те, що зміна загального обсягу процентних доходів зменшилась у зв'язку зі зменшенням обсягів процентних доходів за кредитними операціями.

Вказана ситуація призвела до зниження питомої ваги процентних доходів за кредитними операціями у загальному обсязі процентних доходів банку.

Так, станом на 31.12.2013 року розмір цього показника склав 84,02%, станом на 31.12.2012 року - 87,21%, станом на 31.12.2011 року - 86,55%. Таким чином, за досліджуваний період відбулося зниження цього показника на 3,2%.

За досліджуваний період було виявлено негативні тенденції, які пов'язані із зменшенням обсягів процентних доходів від кредитування банком як корпоративних клієнтів, так і фізичних осіб.

Однак найбільший обсяг процентних доходів ПАТ «Універсал Банк» отримував від кредитування юридичних осіб, що підтверджує правильність обраної банківською установою тактики відносно концентрації своєї кредитної діяльності саме на корпоративних клієнтах.

Адже як вже зазначалося вище, найбільший обсяг кредитних операцій припадав на обслуговування юридичних осіб. Таким чином, формування кредитного портфеля у якому найбільша питома вага належить кредитам, які надані юридичних особам дає можливість банківській установі підвищувати доходи від кредитної діяльності, а також мінімізувати ризики кредитування.

Другий етап оцінки ефективності управління кредитним портфелем банківської установи передбачає визначення кредитних ризиків.

Для дослідження якості кредитного портфеля ПАТ «Універсал Банк» доцільно провести його якісний аналіз, з метою визначення ризиковості діяльності банку.

За допомогою даних, які наведені у таблиці 2.13 можна підрахувати можливу величину збитків за кредитним портфелем банку, шляхом добутку розміру певної групи кредиту на рівень ризику, який відповідає цієї групі.

Кредитний портфель, зважений за ступенем ризику ПАТ «Універсал Банк» за 2013 рік буде дорівнювати:

МЗ (2013) = 3678387*0,06 + 282957*0,2 + 29580*0,5 + 900515*1 = 1 192 600 тис. грн.

Можна зробити висновок, що за аналізований період відбулося невелике збільшення можливих обсягів збитків за операціями з кредитування на 54 424 тис. грн., що є негативною тенденцією.

Таблиця 2.13. Структура кредитного портфеля ПАТ «Універсал Банк» за 2009-2013 рр., тис. грн.

Назва статті	Значення станом на:	Рівень ризику
	2009	2010	2011	2012	2013
1. Поточні та незнецінені кредити	2898084	809271	3286482	3766023	3678387	0,01-0,06
2. Кредити, умови яких протягом року були переглянуті	1518282	2435621	356676	715903	282957	0,07-0,20
3. Прострочені кредити	2012285	1062674	973885	14828	29580	0,21-0,50
4.Знецінені кредити	560234	945140	1004589	761620	900515	1,0
5. Інші кредити	0	0	0	0	0	0,50
6. Резерв під знецінення кредитів	888139	1205118	1624181	517143	574055	х
7. Усього кредитів	6100746	4047588	3997451	4025328	4034427	х
8. Можливий обсяг збитків	2043917,9	2012157	1760056	1138176	1192600	х
9. Зважений рівень ризику (ризик на одну гривну кредитної заборгованості)	0,34	0,50	0,44	0,28	0,29	х

Зважений рівень ризику станом за 2013 рік, обрахований на одну гривну кредитної заборгованості, з урахуванням резерву під знецінення кредитів складе:

, (1).

Однак розрахунок зваженого рівня ризику за кредитними операціями свідчить про те, що у порівнянні із базовим періодом зростання ризику кредитування практично не відбулося. Так, станом на 31.12.2013 року розмір цього показника склав 0,29, що на 0,01% нижче ніж у 2012 році.

З проведених вище розрахунків можна зробити висновок відносно того, що збільшення масштабів кредитної діяльності ПАТ «Універсал Банк» призвело й до збільшення абсолютних розмірів можливих втрат від кредитування.

Однак ефективність управління ризиками від операцій з надання кредитів не знизилася, про що свідчить обрахований показник, який характеризує ймовірність понесення втрат на одну гривну кредитної заборгованості.

Оцінити кредиті ризики банківської установи можна також за допомогою відповідних банківських нормативів розміри яких регулюються Положенням НБУ №368.

Дослідимо дотримання банківською установою встановлених нормативних значень щодо регулювання кредитного ризику за допомогою таблиці 2.14.

Таблиця 2.14. Нормативи кредитного ризику ПАТ «Універсал Банк» за 2009-2013 рр., тис. грн.

Назва статті	Значення станом на:	Нормативне значення
	2009	2010	2011	2012	2013
1. Н7	21,61	16,56	22,45	19,16	20,87	не > 25%
2. Н8	59,32	32,72	102,31	149,15	120,48	не > 800%
3. Н9	0,26	0,20	0,26	0,26	0,25	не > 5%
4. Н10	1,50	0,63	1,03	1,03	0,81	не > 30%

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента затверджений постановою НБУ становить не більше 25%, з таблиці 2.14 ми бачимо, що ПАТ «Універсал Банк» не перевищують встановленого нормативного значення, але у 2013 році є досить наближеним до граничного значення.

Також можна побачити, що протягом досліджуваного періоду показники, які визначають ризиковість кредитних операцій банківської установи були дотримані у межах нормативних значень, що свідчить про ефективний ризик-менеджмент у сфері кредитного ризику банку.

Двома найважливішими проблемами кредитної діяльності банку є рівень кредитного ризику і рівень захищеності кредитного портфеля від можливих витрат. Для їх визначення банківська практика України напрацювала, звичайно , з врахуванням міжнародного досвіду, систему наступних показників - коефіцієнтів.

Показники, що характеризують рівень кредитного ризику ПАТ «Універсал Банк» наведені у таблиці 2.15.

З даних таблиці 2.15 видно, що з 2010 року коефіцієнт частки зважених класифікованих позик мав тенденцію до зниження. Так, станом на 31.12.2011 року розмір цього показник дорівнював 0,31, станом на 31.12.2012 року - 0,25, станом на 31.12.2013 року - 0,26. Таким чином, за 2013 рік відбулося незначне збільшення цього показника на 0,1%.

Таблиця 2.15. Показники, що характеризують рівень кредитного ризику ПАТ «Універсал Банк» за 2009-2013 рр., тис. грн.

Найменування показника	Значення станом на:	Відхилення (2013/2012), тис. грн.
	2009	2010	2011	2012	2013
1. Коефіцієнт частки зважених класифікованих позик	0,29	0,38	0,31	0,25	0,26	0,01
2. Коефіцієнт зважених класифікованих позик на одиницю капіталу	2,47	2,24	3,47	1,89	1,6	-0,29
3. Коефіцієнт проблемної заборгованості загальних вимог за кредитами	0,59	0,85	0,42	0,33	0,26	-0,07
4. Коефіцієнт збитковості позик	0,34	0,50	0,44	0,28	0,30	0,02

Зазначена тенденція, яка характеризує зниження досліджуваного коефіцієнта є позитивною, адже збільшення його значення протягом певного часу вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому. Коефіцієнт зважених класифікованих позик на одиницю капіталу також мав тенденцію до зниження. Так, станом на 31.12.2013 року розмір цього показника дорівнював 1,6, що на 0,29 п.п. менше ніж у 2012 році. Зазначений напрямок змін є позитивним та свідчить про підвищення рівня захищеності позик власним капіталом банку.

Коефіцієнт проблемної заборгованості загальних вимог за кредитами значно знизився за досліджуваний період та станом на 31.12.2013 року дорівнював 0,26, що на 0,07 менше ніж у 2012 році. Коефіцієнт збитковості позик постійно змінювався, у 2013 році було збільшення цього показника на 0,02, що є негативним напрямком змін, адже цей коефіцієнт характеризує відношення розміру збитків за кредитними позиками до загальної суми кредитної заборгованості.

Оцінюючи ефективність управління кредитним портфелем ПАТ «Універсал Банк» доцільно провести обрахунок показників рівня захищеності кредитного портфеля від можливих втрат (таблиця 2.16).

Таблиця 2.16. Показники, що характеризують рівень захищеності кредитного портфеля від можливих втрат ПАТ «Універсал Банк», тис. грн.

Найменування показника	Значення станом на:	Відхилення (2013/2012), тис. грн.
	2009	2010	2011	2012	2013
1. Коефіцієнт забезпечення позик	0,81	0,72	0,75	0,89	0,91	0,02
2. Коефіцієнт захищеності позик	0,13	0,23	0,29	0,11	0,12	0,01
3. Коефіцієнт покриття позик власним капіталом	0,12	0,17	0,09	0,13	0,16	0,03
4. Коефіцієнт повноти формування резерву	0,43	0,6	0,92	0,45	0,48	0,03
5. Коефіцієнт покриття проблемних за НБУ (сумнівних і безнадійних) позик до фактично сформованих резервів	0,34	0,6	0,82	0,67	0,62	-0,05
6. Коефіцієнт проблемних позик за Міжнародними стандартами (субстандартних, сумнівних і безнадійних) фактично сформованим резервам	0,22	0,27	0,70	0,35	0,47	0,13

Дані таблиці 2.16 свідчать про те, що в 2013 році коефіцієнт забезпечення позик дорівнював 0,91. Такий розмір показника свідчить про те, що станом на 31.12.2013 року питома вага забезпечених кредитів у кредитному портфелі банку складає 91%, тобто 9 % кредитної заборгованості нічим незабезпечена. За аналізований період найменший рівень забезпечення наданих банком позик спостерігався в 2010 році, коли їх питома вага дорівнювала 72%.

Розмір коефіцієнта захищеності позик мав постійно коливався і станом на 31.12.2013 року розмір цього показника дорівнював 0,12, що на 0,01 більше ніж у 2012 році. Підвищення розміру цього показника є позитивною тенденцією, адже свідчить зростання резервів на покриття збитків за позиками до загальної суми наданих позик.

Дані таблиці 2.16 свідчать також про те, що протягом досліджуваного періоду банківською установою було не повністю сформовано резерв у межах запланованого значення.

Також слід відмітити й те, що протягом періоду аналізу було встановлено високий рівень покриття проблемних позик. Станом на 31.12.2013 року розмір даного коефіцієнту дорівнював 0,62, що на 0,05 менше ніж у 2012 році. Зазначена ситуація свідчить про те, що банківська установа практично не змінила розмір резервів за проблемною заборгованістю для мінімізації втрат за ризиковими операціями.

Таким чином, проведена оцінка показників рівня захищеності кредитного портфеля ПАТ «Універсал Банк» від можливих втрат показала, що банківська установа прагне мінімізувати вплив зовнішніх ризиків на кредитні операції, що досягається шляхом формування достатнього розміру резервів та високої долі забезпечених кредитів у загальному кредитному портфелі банківської установи.

Третій етап оцінки ефективності управління кредитним портфелем банківської установи ПАТ «Універсал Банк» передбачає аналіз показників, які широко використовуються у міжнародній практиці для визначення якості управління кредитними операціями.

З методики аналізу ефективності управління кредитними операціями банківської установи випливає необхідність обрахування коефіцієнту ефективності управління кредитним портфелем банку. Значення цього показника дає можливість зробити остаточні висновки щодо стану управління кредитним портфелем ПАТ «Універсал Банк».

Коефіцієнт ефективності управління кредитним портфелем банку ПАТ «Універсал Банк» наведено у таблиці 2.17.

Коефіцієнт ефективності управління кредитним портфелем банку (КЕУКП) враховує найважливіші фактори, які пов'язані з ризиками та розраховується за формулою:

, (2)

Таблиця 2.17. Показники, що характеризують рівень захищеності кредитного портфеля від можливих втрат ПАТ «Універсал Банк» за 2009-2013 рр., тис. грн.

Найменування показника	Значення станом на:	Відхилення (2013/2012)
	2009	2010	2011	2012	2013
1. Показник ризику кредитного портфеля, % (п.2/п.3), (IR)	15	30	41	13	6	7
2. Сума резерву під нестандартну заборгованість кредитними операціями банку(R)	888139	1205118	1624181	517143	217335	-299808
3. Середньорічний обсяг кредитного портфеля банку (V)	6100746	4047588	3997451	4025328	3451673	-573655
4. Коефіцієнт ефективності управління кредитним портфелем банку (КЕУКП)	31,19	28,82	12,60	59,62	184,55	124,92
5. Фактична ставку дохідності кредитного портфеля (Д)	14,79	16,33	12,87	15,16	18,12	2,96
6. Процентна ставка без ризику (r0),%	10,25	7,75	7,75	7,5	6,5	-1,00

Станом на 31.12.2011 року показник ризику кредитного портфеля склав 41%, станом на 31.12.2012 року - 13 %, а станом на 31.12.2013 року - 6 %. Таким чином, за досліджуваний період відбулося зменшення цього показника на 7%, що є негативним явищем, адже свідчить про зменшення питомої ваги резервів на одиницю кредитної заборгованості банківської установи.

Розмір коефіцієнта ефективності управління кредитним портфелем банку станом на 31.12.2011 року склав 12,6, станом на 31.12.2012 року - 59,62, а станом на 31.12.2013 року - 184,55. Таким чином, за досліджуваний період відбулося збільшення цього показника на 124,92%. Слід зазначити, що збільшення цього показника є позитивним явищем. Оскільки чим вищим є значення даного показника тим вищою є ефективність управління кредитним портфелем банківської установи, можна зробити відповідний висновок про те, що найбільш ефективно кредитна політика банку велася протягом 2013 року, адже станом на початок року було зафіксовано найвищий показник.

Високу ефективність управління кредитним портфелем ПАТ «Універсал Банк» можна пояснити наявністю грамотно розробленої політики щодо управління кредитними ризиками та високим попитом на кредитні продукти, що пропонує банківська установами своїм клієнтам. Доказом цього є постійно зростаючий кредитний портфель комерційного банку та його прибутковість навіть у критичні для фінансового сектору часи.



Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління кредитними операціями та контролю за їх проведенням

3.1 Стан та проблеми розвитку кредитної діяльності в Україні

Процес кредитування займає важливе місце у діяльності банківської системи. Розвиток банківського кредитування в сучасних умовах є необхідною умовою стабільного функціонування всієї банківської системи та забезпечення економічного зростання. Українські банки опинилися в умовах жорсткої конкуренції як з боку іноземних, так і вітчизняних банків. Швидка зміна умов функціонування, гостра потреба в нарощуванні капіталу за рахунок власних доходів, відкритість зовнішньому середовищу спонукають банки до постійного розширення сфери і вдосконалення механізмів кредитування [76, c. 182].

Сучасний етап трансформації національної економіки характеризується підвищенням вимог до банківської системи, яка повинна сприяти стійкому економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності господарського комплексу в умовах поступової інтеграції у світовий економічний простір. Це обумовлено особливою роллю банківських установ як рушійного механізму економічних перетворень, що забезпечує переміщення фінансових ресурсів між окремими регіонами, галузями господарства та суб'єктами економіки з метою задоволення їх потреб та запитів. Вказані процеси вимагають від комерційних банків адекватного нарощування обсягів, оптимізації структури та вдосконалення організації ресурсної бази.

За результатами аналізу кредитної діяльності банків України мною було визначено три періоди, в межах яких відбувались кардинальні зміни в їх кредитній політиці:

- перший (2005-2008 рр.) - період екстенсивного розвитку, що супроводжувався «кредитним бумом»;

- другий (IV квартал 2008-2009 рік) - період функціонування в умовах кризи;

- третій (2010 рік і по теперішній час) - період функціонування у посткризових умовах [77, c. 233].

Отже, проаналізуємо стан банківського кредитування за зазначені три періоди.

Таблиця 3.1. Динаміка вимог банків за кредитами, наданими в економіку України, млн. грн. [78]

Період	Кредитний портфель, усього	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення	Питома вага
2005	143 418	х	х	2,59
2006	245 226	101 808	70,99	4,43
2007	426 867	181 641	126,65	7,71
2008	734 022	307 155	71,96	13,27
2009	723 295	-10 727	-1,46	13,07
2010	732 823	9 528	1,32	13,24
2011	801 809	68 986	9,41	14,49
2012	815 142	13 333	1,66	14,73
2013	910 782	95 640	11,73	16,46
Усього	5 533 384	х	х	100,00

В 2007 році завдяки розширенню ресурсної бази банків та зниженню процентних ставок за кредитами зберігалася тенденція до суттєвого зростання кредитних вкладень банківських установ в економіку України. Вимоги банків за кредитами, наданими суб'єктам господарювання та фізичним особам, на 01.01.2007 р. становили 426,8 млрд. грн., збільшившись з початку року на 126,6%, або на 181,6 млрд. грн. (темп приросту в 2008 році становив 72%).

Показник приросту кредитних вкладень за 2007 рік був найвищим за всі роки незалежності, що позитивно впливало на динаміку економічного зростання в Україні. У 2008 році обсяги виданих кредитів становили 734 млрд. грн., у 2009 р. - 723,8 млрд. грн. З 2010 р. спостерігається відносне зростання обсягів кредитування і на кінець року обсяги виданих кредитів становили майже 733 млрд. грн. Кредити надані банками на кінець 2011 р. становили 801 млрд. грн., а темп їх приросту 9,4% у річному обчисленні, порівняно з 1,3 % на кінець 2010 р. Динаміка обсягів кредитування в Україні зображена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Обсяги виданих кредитів в Україні за 2005-2013 рр.

Як видно спостерігається стабілізація кредитування в Україні, що свідчить про загальну тенденцію до розширення кредитного ринку.

В Україні більшість кредитів (76,6%) банківські установи надавали суб'єктам господарювання в 2005 році. Однак, на мою думку, позитивним було те, що банки продовжували нарощувати обсяги кредитування фізичних осіб.

Таблиця 3.2. Надання банками кредитів за секторами національної економіки в Україні за 2005 - 2013 рр.

Період	Кредити суб'єктам господарювання	Кредити фізичним особам
	млн. грн.	%	Темп приросту	млн. грн.	%	Темп приросту
2005	109 895	76,6	х	33 523	23,4	х
2006	166 683	68,0	51,67	78 543	32,0	134,30
2007	271 417	63,6	62,83	155 450	36,4	97,92
2008	453 532	61,8	67,10	280 490	38,2	80,44
2009	482 046	66,7	6,29	241 249	33,3	-13,99
2010	523 285	71,4	8,55	209 538	28,6	-13,14
2011	600 585	74,9	14,77	201 224	25,1	-3,97
2012	627 513	76,9	4,48	187 629	23,1	-6,76
2013	717 253	78,8	14,30	193 529	21,2	3,14

Так, станом на 01.01.2006 р. частка кредитів, наданих фізичним особам, становила 23%, на 01.01.2007 р. - 32%, на 01.01.2008 р. - 36,4%, на 01.01.2008 р. - 38,2%. Такі зміни в кредитній політиці банків зумовлені реакцією на підвищення рівня платоспроможності населення. Збільшення кредитів, наданих резидентам у 2010-2013 рр., відбувалося за рахунок сектору нефінансових корпорацій. За 2011 р. залишки за ними збільшилися на 14,7%, або на 77300 млн. грн., за 2012 р. - на 4,48%, або на 26928 млн. грн. З початку 2013 р. залишки кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, збільшилися на 89740 млн. грн., або на 14,3%, - до 717 253 млн. грн. Їхня частка збільшилася за 2013 р. на 1,77% - до 78,8%.

Протягом останніх 4 років збільшення вимог банків за наданими кредитами забезпечувалося переважно зростанням заборгованості за короткостроковими кредитами, обсяги якої за 2013 рік зросли на 23,77% (на 81,8 млрд. грн.) до 426 млрд. грн.

Таблиця 3.3. Кредити надані відповідно до строків погашення в Україні за 2005 - 2013 рр.

Період	Усього	До 1 року	Від 1 до 5 років	Більше 5 років
		млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
2005	143 418	54 820	38,2	88 598	61,8	х	х
2006	245 226	86 193	35,2	159 033	64,8	х	х
2007	426 867	131 505	30,8	181 310	42,5	114 052	26,7
2008	734 022	222 033	30,2	278 581	38	233 408	31,8
2009	723 295	230 974	31,9	266 698	36,9	225 623	31,2
2010	732 823	242 772	33,1	275 605	37,6	214 446	29,3
2011	801 809	297 422	37,1	301 002	37,5	203 385	25,4
2012	815 142	344 237	42,2	294 511	36,1	176 394	21,6
2013	910 782	426 082	46,8	310 739	34,1	173 961	19,1



За строками погашення найсуттєвіше нарощування спостерігалося за кредитами до 1 року. За 2011 р. - на 22,5%, або на 54650 млн. грн., за 2012 р. - на 15,7%, або на 46815 млн. грн, за 2013 рік - на 23,77%. Залишки за кредитами від 1 до 5 років збільшилися в 2011 р. на 9,2%, або на 25397 млн. грн., у 2012 р. зменшилися на 2,2%, або на 6491 млн. грн., у 2013 р. збільшились на 16 228 млн. грн. або на 5,5%. Водночас залишки на рахунках строком більш ніж 5 років скорочувалися.

Так, кредитні вкладення зі строком понад 5 років зменшилися у 2011 р. на 5,2%, або на 11061 млн. грн., у 2012 р. - на 13,3%, або на 26991 млн. грн., у 2013 р. - на 1,37%, або на 2 433 млн. грн. У наслідок цього на кінець 2013 р. у структурі кредитного портфеля зросла питома вага короткострокових кредитів до 46,8% порівняно з 30,8% у 2007 р.

Рис. 3.2. Кредити надані відповідно до строків погашення в Україні за 2005 - 2013 рр.

Питома вага кредитів від 1 до 5 років у 2013 р. становила 34,1% і зменшилась порівняно з 2007 р. - 42,5%. У 2013 р. частка кредитів зі строком понад 5 років скоротилася до 19,1% з 26,7% в 2007 році.

За видами економічної діяльності найбільше зростання спостерігалося за кредитами, наданими у будівництво (35,5% за 2013 рік). Протягом 2013 р. спостерігалось зменшення тільки за кредитами, наданими корпораціям, що займаються операціями з нерухомим майном, - на 51,9%, а збільшення обсягу кредитування сільськогосподарських підприємств складає - на 19,3%, торгівлі - на 21,9%, переробній промисловості - на 7,9%та ін.

Таблиця 3.4. Вимоги банків за кредитами, наданими суб'єктам господарювання за видами економічної діяльності в Україні за 2005 - 2013 рр.

Рік	Усього	С/г	Переробна промисловість	Будівництво	Торгівля	Нерухомість	Інше
		Сума	%	Сума	%	Сума	%	Сума	%	Сума	%	Сума	%
2005	109 895	8 192	7,5	30 619	27,9	5 908	5,4	43 846	39,9	6 465	5,9	14 865	13,5
2006	166 683	11 874	7,1	44 469	26,7	10 500	6,3	63 625	38,2	13 253	8,0	22 962	13,8
2007	271 417	16 508	6,1	64 845	23,9	21 279	7,8	102 288	37,7	29 279	10,8	37 218	13,7
2008	453 532	28 812	6,4	106 029	23,4	39 274	8,7	155 818	34,4	69 260	15,3	54 339	12,0
2009	482 046	26 026	5,4	104 951	21,8	41 678	8,6	165 678	34,4	77 848	16,1	65 865	13,7
2010	523 285	26 545	5,1	121 526	23,2	43 158	8,2	174 452	33,3	77 490	14,8	80 114	15,3
2011	600 585	34 143	5,7	124 314	20,7	44 215	7,4	209 044	34,8	91 572	15,2	97 297	16,2
2012	627 513	36 488	5,8	125 880	20,1	37 052	5,9	220 224	35,1	105 516	16,8	102 353	16,3
2013	717 253	43 534	6,1	135 898	18,9	50 217	7,0	268 519	37,4	50 746	7,1	168 339	23,5

В 2008 році найбільше зростання вимог банків спостерігалося за кредитами, наданими на операції з нерухомим майном (136%) і будівництвом (84,5%), унаслідок чого їх частки в загальному обсязі вимог за кредитами, наданими суб'єктам господарювання, збільшилися відповідно на 0,8 і 4,5 процентного пункту до 8,6 та 15,2%. Така динаміка певною мірою пов'язана зі зростанням цін на нерухомість.

Перевага банками надавалася кредитуванню підприємств торгівлі (37% від загального обсягу залишків за кредитами сектору нефінансових корпорацій), переробної промисловості (19%), будівництва(7%), а також операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (7%). Саме цими видами економічної діяльності було забезпечено 76% загального приросту заборгованості за кредитами, наданими нефінансовим корпораціям. У порівнянні з 2005 роком структура розподілення коштів за економічною діяльністю практично не змінилась. Основні зміни відбулись у таких галузях економіки: переробна промисловість - зменшення на 9%, торгівля - 3%, а також збільшення будівництва та нерухомості на 2% та 1% відповідно.

Протягом 2010-2013 рр. кредитування здійснювалося переважно в національній валюті, отож проаналізуємо як змінилась структура кредитування в національній та іноземній валюті з 2005 року.

Таблиця 3.5.Вимоги банків за кредитами у розрізі видів валют в Україні за 2005 - 2013 рр.

Період	Усього	У національній валюті	В іноземній валюті
		млн. грн.	%	млн. грн.	%
2005	143 418	81 278	56,7	62 140	43,3
2006	245 226	123 786	50,5	121 440	49,5
2007	426 867	213 802	50,1	213 065	49,9
2008	734 022	300 220	40,9	433 802	59,1
2009	723 295	355 521	49,2	367 774	50,8
2010	732 823	395 504	54	337 319	46
2011	801 809	478 596	59,7	323 213	40,3
2012	815 142	515 580	63,3	299 562	36,7
2013	910 782	602 776	66,2	308 006	33,8

Проаналізувавши дані з таблиці 3.5 можна зробити висновок, що за 2011 р. залишки за кредитами в національній валюті збільшилися на 21,0%, або на 83092 млн. грн., - до 478596 млн. грн., у 2012 р. - на 7,7%, або на 36984 млн. грн., - до 515580 млн. грн., у 2013 р. - на 11,7%, або на 95 640 млн. грн., - до 602776 млн. грн. Натомість залишки за кредитами в іноземній валюті зменшились у 2011 р. на 14106 млн. грн., або на 2,2%, - до 323213 млн. грн., у 2012 р. - на 23651 млн. грн., або на 6,0%, - до 299562 млн. грн., у 2013 р. збільшились на 8444 млн. грн., або на 2,8%, - до 308 006 млн. грн. Це поліпшило структуру кредитного портфеля за видами валют і сприяло зниженню доларизації економіки. Так, питома вага кредитів у національній валюті зросла за 2013 р. до 66,2% порівняно з 40,9% на кінець 2008 р.

Зменшення обсягів кредитування в іноземній валюті починаючи з 2009 року зумовлене в основному через ряд таких причин:

1. Постановою НБУ №406 від грудня 2008 року були введені вимоги до резервування в межах 50-100% від суми кредиту для позичальників, що не мають постійних джерел надходження іноземної валюти (це стосується і фізичних осіб, і юридичних осіб);

2. В листопаді 2009 року вступив у силу антикризовий закон №1533 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів спрямованих на подолання негативних наслідків фінансової кризи». Їм законодавчо встановлювалось тимчасова заборона на кредитування в іноземній валюті фізичних осіб. На підприємців таке обмеження не поширювалось.

Таким чином, отримання кредитів в іноземній валюті залишається можливим лише для юридичних осіб, включно з підприємцями з джерелами надходжень в іноземній валюті [79, с.13].

В 2011 році набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» №3795-VI від 22.09.2011 р. Даний Закон містить ряд важливих положень щодо захисту прав кредитора, вдосконалення процедури банкрутства, процедури звернення стягнення на майно боржника, процедури права вимоги за кредитними договорами тощо. Однак найбільшого обговорення з усієї низки змін викликало одне речення, а саме: «Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється», яке є доповненням до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Прийняттю рішення про заборону валютного кредитування передував цілий ряд інших нормативних актів, які в певній мірі обмежували можливості банків щодо видачі кредитів в іноземній валюті. Зокрема:

- Постановою Правління НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» №319 від 11.10.2008 р. було встановлено, що банки можуть надавати кредит в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки, у межах заборгованості за ними, що склалася на цю дату. Усі інші кредити банки можуть надавати в установленому порядку за наявності відповідних ресурсів.

- Постановою Правління НБУ «Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» №406 від 01.12.2008 р. було підвищено норми резервування за кредитами в іноземній валюті. Так, згідно змін, ставка резервування за однорідними споживчими кредитами в іноземній валюті при видачі становить 50%, а якщо позичальник допустить прострочення платежу за кредитом хоча б на 1 день, то процент резервування збільшується до 100%.

- Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» №1533-VI від 23.06.2009 р. було визначено наступне: «Фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Фінансові установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього спрямування коштів на рахунок лікувальної установи або закладу освіти за умови пред'явлення фізичною особою-позичальником відповідних підтверджуючих документів та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб». Зазначена зміна втратила свою чинність 01.01.2011 р. [80].

Проведений аналіз дає змогу зробити такі висновки:

1. Протягом 2008-2012 рр. кредитна активність банків була нерівномірною. Перевага надавалася короткостроковим вкладенням до 1 року та кредитам від 1 до 5 років. У 2010-2012 рр. підтримка економіки банками здійснювалася переважно в національній валюті.

2. Здебільшого нарощування кредитування відбувалося за рахунок сектору нефінансових корпорацій. Кредити, надані сектору нефінансових корпорацій, залишались найбільшою складовою у структурі кредитування резидентів. Серед кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, протягом 2009-2012 рр. збільшилася частка кредитів у національній валюті, а в іноземній валюті - зменшилися.

3. Залишки за кредитами, наданими сектору домашніх господарств, знижувалися четвертий рік поспіль - з 2009 по 2012 р. Відбувалося зростання кредитів, наданих домашнім господарствам, у національній валюті (протягом 2011-2012 рр.) та їхнє скорочення в іноземній (протягом 2009-2012 рр.), що сприяло зниженню валютного курсу. У 2012 р. частка кредитів домашніх господарств у гривнях значно перевищила частку кредитів в іноземній валюті.

Для удосконалення системи банківського кредитування позичальників необхідно:

· постійно удосконалювати законодавство, яким регулюються банківські установи з урахуванням об'єктивних відміток щодо функціонування кредиту, принципів та умов організації кредитування, де визначити як відповідальність банку, так і позичальника та ін.;

· банківським установам необхідно вдосконалювати внутрішню нормативну базу з питань кредитування;

· успішне здійснення кредитних операцій установами банків і можливість одержання кредитів суб'єктами господарювання значною мірою залежать від кредитоспроможності позичальників;

· створити в країні систему кредитування, спрямовану на стимулювання виробництва, розвиток інвестицій, що базувалися б на більш якісному плануванні потреб підприємств у залучених коштах. Звернути увагу на формування у цій системі нових схем кредитування, спрямованих на реалізацію сутнісних рис кредиту та забезпечення інтересів учасників кредитної операції;

· здійснити адаптацію міжнародного досвіду кредитування до української банківської практики, звернувши особливу увагу на розвиток кредитних ліній, овердрафтів, контокоренту, консорціумних кредитів;

· забезпечити дотримання принципів, пов'язаних з умовами банківського кредитування;

· визначати та адекватно оцінювати чинники, котрі впливають на рівень кредитного ризику. Оптимізувати кредитний портфель з точки зору кредитних ризиків, складу клієнтів і структури кредитів.

Сьогодні в Україні є необхідним розширення застосування кредитних відносин в інвестиційній сфері. Але для банківських установ надання інвестиційних кредитів має високий рівень ризику, що обумовлюється відсутністю інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень із надання таких кредитів [81, с. 14].

Традиційні методики, які застосовуються банківськими установами, визначають ретроспективні показники кредитоспроможності на підставі фінансової звітності. Необхідне використання методів стратегічного аналізу і методів математичного моделювання.

Найпоширенішими недоліками оцінки кредитоспроможності є відсутність достатнього інформаційного забезпечення про поточний фінансовий стан позичальника, спотворення бухгалтерської звітності підприємствами. Також необхідно проводити комплексний аналіз репутації та фінансового стану контрагентів, оцінка наявних та майбутніх грошових потоків, цілей кредитування. Тобто необхідно проводити комплексну оцінку кредитоспроможності підприємств [82, с. 1].

3.2 Основні проблеми кредитування вітчизняними банками та шляхи їх подолання

Зараз банківська справа в Україні, в тому числі організація кредитування, перебуває на перехідному етапі. Це означає, що в практиці оформлення, видачі і погашення кредиту використовуються як старі, так і нові форми. В роботі банків є, наприклад, такі види кредиту, які були характерні для розподільної системи, і нема нових форм, властивих банківській системі ринкового типу [83, с. 76]. Через ці економічні відносини українські банки ще не можуть впровадити деяких позичкових рахунків, типових для західних банків. Інфляція, нестабільність фінансового стану клієнтів посилюють кредитні ризики, обумовлюють застосування форм кредитування , які захищають інтереси банку кредитора.

Метою оптимізації кредитного процесу є забезпечення довгострокової і стійкої конкурентної переваги, при цьому банк має спиратися на сучасні досягнення наукової і технічної думки, застосовувати інноваційні підходи, методи стратегічного аналізу, розвивати внутрішні і зовнішні компетенції [84, с. 18].

Останнім часом на розвиток економіки будь-якої країни світу суттєво впливає ступінь розвитку банківської системи. Після виходу економіки України з кризи відбувся значний розвиток у банківській сфері, помітно зросли обсяги банківського кредитування [85, с. 140]. При цьому банківська система стає провідним сектором економіки. Однією з найважливіших функцій банківської системи є мобілізація тимчасово вільних коштів з метою перетворення їх у працюючий капітал. На сьогодні кредити залишаються основним прибутком для українських банків. Комерційні банки впливають на розвиток національної економіки під час купівлі вільних ресурсів на кредитному ринку та подальшим їх продажем вітчизняним підприємствам. За рахунок банківського кредитування можуть задовольнятися потреби як фізичних, так і юридичних осіб. Тому сучасний стан банківського кредитування є важливим як для національної економіки, так і для суб'єктів господарювання [86, с. 47].

Останнім часом проблеми банківського кредитування дедалі більше впливають на розвиток економіки. В останні десятиріччя в Україні спостерігається стрімкий розвиток банківського кредитування. Банківська система стає провідним сектором економіки. Водночас протягом останніх років Україна дедалі гостріше відчуває проблеми кредитування. Безвідповідальність клієнтів банку спричиняє зростання рівня простроченої позичкової заборгованості. Велика кількість банків потерпають від недосконалої оцінки ризиків і вимушені завищувати відсоткові ставки за кредитами, від чого, своєю чергою, потерпають позичальники.

Банківська система України сьогодні вважається одним із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочато раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Теперішні показники діяльності у банківському секторі країни значно кращі за ті, які спостерігалися у минулі роки [87, с. 132].

Сьогодні спостерігається зростання ділової активності населення, продовжує розвиватись випуск та інфраструктура кредитних карток, впроваджуються нові продукти, різноманітні форми депозитів, інтернет-банкінг та ін. Здійснюється широкий спектр кредитних, гарантійних, розрахункових, документарних і депозитарних операцій, посилюється міжбанківська конкуренція за види та обсяги надання приватному сектору послуг, банківських продуктів, підвищується їх якість. Проте, незважаючи на усі позитивні зрушення, банківський сектор України залишається на сьогодні недосконалим і не відповідає вимогам реальної конкурентоздатності економіки. За загальними результатами діяльності він є збитковим і містить численні проблеми, викликані як кризовими явищами економіки, так і грошово-кредитною політикою Національного банку України, діями влади і внутрішньобанківськими факторами.

У результаті цього український банківський сектор не виконує ефективно своїх функцій, якими є: 1) мобілізація грошових ресурсів на вклади від клієнтів; 2) надання клієнтам позик і створення нових платіжних засобів; 3) здійснення розрахунків між клієнтами [88].

В Україні ж виконання цих функцій банками пов'язане з викладеними проблемами на рисунку 3.3.

Рис. 3.3. Проблеми ефективного функціонування банківського сектору України

Аналіз стану банківського сектору української економіки дає можливість виявити декілька проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню конкурентоздатності українських банків і створення в країні банківської системи світового рівня [89, с.150]. Такими проблемами є:

- висока концентрація капіталу у групі найбільших банків;

- нераціональна територіальна структура, територіальна нерівномірність банківської системи та локальний характер банківських ринків;

- низький рівень капіталізації комерційних банків. За цим показником вітчизняні банки настільки відстають від іноземних, що навіть за сприятливих умов їм буде важко конкурувати не тільки на світовому ринку, а й всередині країни, якщо останні вирішать серйозно закріпитися на нашому ринку;

- існування розриву між обліковою ставкою НБУ і ставками по кредитах комерційних банків, що може стати серйозним бар'єром на шляху подальшого росту економіки країни, а також великий розрив між ставками за депозитами і комерційними кредитами, пов'язаний з перенесенням банками своїх витрат на клієнтів;

- проблема надійності і забезпеченості виданих кредитів. Небезпечною є тенденція залучення ресурсів вкладників, які не забезпечені власним капіталом, з подальшим виходом на ринок позикових капіталів без утворення резервів для покриття кредитних ризиків. Така політика загрожує обернутися катастрофічними наслідками у разі навіть короткострокової дестабілізації фінансового ринку;

- проблема незабезпечених, ненадійних кредитів викликає одну з найсерйозніших проблем сучасного банківського сектору України - велику частку проблемних кредитів у кредитному портфелі комерційних банків, що зумовлює низьку ліквідність банків, існування багатьох збиткових банків із "негативним" кредитним портфелем, банків, які перебувають у режимі фінансового оздоровлення або у стані ліквідації;

- низька кредитоспроможність переважної частини підприємств-позичальників, низька капіталізація банків спричинюють надзвичайно високу ризикованість банківської діяльності, підвищену недовіру до банків, особливо з боку сімейного сектора економіки, ускладнюють підтримку їх ліквідності. Усе це послаблює посередницьку роль і трансформаційну функцію банків і банківської системи в цілому;

- проблему низького рівня менеджменту складає і проблема браку наукових рекомендацій щодо вибору сфер діяльності, пунктів та місць розташування банків, слабка наукова обґрунтованість аналітичної бази, недостатня увага до стратегічних проблем розвитку. Практично в усіх сферах банківської діяльності здебільшого відсутні середньо- та довгострокові стратегії, переважно діють короткострокові, розраховані на три - шість місяців або один рік, тоді як, наприклад, ринок кредитних ресурсів, як і будь-який інший сегмент ринку, потребує стратегічного бачення соціально-економічних процесів. Для розв'язання наведених проблем необхідно здійснити заходи, що представлені на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Шляхи розв'язання основних проблем банківського сектору України

На стан банківської системи впливають численні фактори - зовнішні, внутрішні, економічні, неекономічні, викликаючи велику кількість серйозних проблем, які стоять на заваді підвищення конкурентоспроможності банківського сектору в Україні, шляхами вирішення даних проблем можна висвітлити на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Заходи щодо покращення ефективності банківського сектору України

Наведені пропозиції спрямовані на подолання тих проблем, які існують сьогодні у банківському секторі України та впливають на його глобальну та регіональну конкурентоздатність. Зокрема, розширення мережі комерційних банків в інших регіонах вирішить проблему концентрації банків та їх активів переважно в Київській області та відповідно низького рівня конкурентоздатності банків інших областей.

Дуже важливим для підвищення конкурентоздатності банківських установ є розвиток реального сектору економіки шляхом підвищення ефективності підприємств, застосування інституту банкрутства, стимулювання інвестицій, сприяння конкуренції [90, с.43].

Найбільш значними проблемами банківського кредитування підприємств в Україні є нестабільність фінансової та політичної системи, недосконале та непостійне законодавство, надто високі кредитні відсотки, невигідні умови кредитних угод для позичальників, надзвичайно довга процедура розгляду можливості отримання кредиту тощо.

Для сільськогосподарських підприємств проблема банківського кредитування стоїть ще гостріше, адже на кредитному ринку аграрного сектора виникла кризова ситуація, яка мала негативні наслідки і для сільського господарства - (надходження коштів в аграрний сектор припинились), і для банків - (втрачали потенційно кредитомісткий сегмент економіки).

Першочергового вирішення потребує проблема забезпечення можливості кредитування аграрних підприємств, оскільки тут йдеться вже про їх виживання. З метою удосконалення кредитних відносин між сільськогосподарськими підприємствами і кредитними установами, а також підтримки вітчизняного сільськогосподарського виробництва доцільно на державному рівні створити аграрну кредитну корпорацію, яка б сприяла удосконалення кредитної політики; підтримки сільськогосподарських та інших видів діяльності; підвищила ефективність функціонування сільськогосподарських товаровиробників.

З метою підвищення доступності банківського кредитування для підприємств реального сектора, котрі потребують поповнення за рахунок кредиту оборотних коштів, урядом можуть бути вжиті заходи щодо спрощення процедури надання державних гарантій, а також субсидування процентних ставок для пріоритетних галузей економіки - сільського господарства, машинобудування, транспортної інфраструктури, малого бізнесу. Необхідно також забезпечити поступове зниження ставки рефінансування за кредитами Національного банку, що мало б підвищити доступність кредитів для реального сектора економіки і населення, стимулювати виробництво і внутрішній попит, а також сприяло б реструктуризації уже виданих позичок, перспективи погашення яких нині є сумнівними.

Для подальшого підвищення рівня розвитку національної економіки необхідно, щоб банки збільшували обсяги середньо- і довгострокових кредитів для суб'єктів підприємництва державного і недержавного секторів. Особливо це необхідно для підприємств малого та середнього бізнесу, які практично завжди працюють на внутрішній ринок. За рахунок збільшення обсягів кредитів для малого і середнього бізнесу країна може: підвищити обсяги валового внутрішнього продукту; наситити внутрішній ринок необхідними споживчими товарами; забезпечити товарами та послугами домогосподарства, які розташовані в різних регіонах України; зменшити рівень безробіття, особливо в регіонах; підвищити рівень доходів домогосподарств та покращити добробут населення [91, с.43].

Кредитування приватних осіб це - ринковий сегмент що динамічно розвивається. Зараз на нього виходить усе більше банків і завдяки зростанню конкуренції умови кредитування стають привабливішими для клієнтів, але й складнішими. Проблемами для надання банками кредитів фізичним особам є цільове призначення кредитів, кредитування населення відбувається в умовах існування тіньових доходів у значної частини населення, що у свою чергу знижує об'єктивність оцінки платоспроможності позичальника. Загалом для споживчого кредитування характерний вищий рівень заборгованості порівняно з корпоративним портфелем [92, с.29]. І поки ринок споживчого кредитування в Україні розвивається активно, проблема неякісних активів є другорядною причиною розбалансованості активів і пасивів за термінами, тобто розмір наданих кредитів є більшим ніж зростання депозитів, валютна незбалансованість кредитних вкладів.

Існує низка об'єктивних факторів, що перешкоджають активному розвиткові кредитних операцій банків для населення. Серед цих факторів можна виокремити такі:

Ш Недостатньо розвинута ринкова інфраструктура фінансового ринку щодо розвитку мережі філій;

Ш Недостатньо розвинута загальна культура активного користування банківськими послугами населенням;

Ш Недостатня кількість кваліфікованого персоналу, спроможного ефективно взаємодіяти з клієнтами - фізичними особами та грамотно дотримувати всіх необхідних технологічних вимог із надання роздрібних послуг;

Ш Тенденції зі зниження процентної маржі, що загострюють конкурентну боротьбу на ринку роздрібних послуг, де збільшення власної частки супроводжується зазвичай більшими витратами для банків, аніж на аналогічних сегментах ринку корпоративних банківських клієнтів;

Ш Невисокий рівень доходів більшої частини населення, що не дає змоги банкам активно реалізовувати повноцінні депозитні стратегії із широким розмаїттям відповідних послуг для фізичних осіб;

Ш Наявність у населення тіньових доходів, що не дає можливості в повному обсязі оцінити кредитоспроможність позичальника;

Ш Значне погіршення економічної ситуації в країні [93].

Існування зазначених проблем обумовлює необхідність суттєвого коригування як кредитної політики самих банків так і методології регулювання їх діяльності з боку держави.

Таким чином, можна сформувати наступні заходи щодо підвищення ефективності кредитування фізичних осіб (рис. 3.6.).

Проведений аналіз сучасних проблем кредитування населення та запропоновані заходи щодо їх вирішення дозволяють стверджувати, що кредитування в Україні після фінансової кризи набирає обертів з кожним днем. Хоча банки дуже обережно надають у користування кредитні ресурси, особливо на довготривалий термін, загальна ситуація у кредитуванні все ж таки поліпшується.

Рис. 3.6. Заходи щодо підвищення ефективності кредитування фізичних осіб банками України

Розглянувши проблеми банківського сектору України та можливі шляхи їх розв'язання, треба зазначити, що банківський сектор України розвинений ще слабко, причиною чого є як дії органів державної влади, так і загальноекономічні проблеми, і діяльність самих банківських установ [94]. Планомірне і послідовне впровадження у масштабах країни комплексу запропонованих заходів може прискорити розвиток банківської системи, створивши реальні передумови для виникнення на фінансових ринках повноцінного конкурентного середовища та формування конкурентоздатності банківського сектора на світовому рівні.