Особливості валютних відносин та аналіз виконання експортно-імпортних операцій в ВАТ "Ощадний банк України"
Загальні питання діяльності міжнародних банківських розрахунків. Функції та операції, що здійснює Ощадний банк на сучасному етапі. Аналіз фінансових результатів по здійсненню платежів і розрахунків в іноземній валюті за експортно-імпортними операціями.
Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.09.2013 |
Размер файла | 381,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- експортного договору (контракту), в якому передбачено повну або часткову оплату в готівковій іноземній валюті (загальна сума, прийнята за одним договором /контрактом/, не може перевищувати 10.000 /десять тисяч/ доларів США);
- оригіналу митної декларації про ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти та довідки банку-нерезидента про зняття іноземної валюти з рахунку нерезидента. В митній декларації та на довідці банку робиться позначка про зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок (копія митної декларації, довідка банку-нерезидента і дані паспорта нерезидента /або документа, який його замінює/ залишаються в уповноваженому банку);
- повноважень, наданих фізичній особі-нерезиденту юридичною особою-нерезидентом відповідно до умов контракту (договору).
Для здiйснення контролю за загальною сумою надходжень в iноземнiй валютi в розрізі контрактів Клiєнта обов'язково ведеться журнал.
Iмпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.
Для здiйснення проплати iмпортного контракту з нерезидентом за торговельними операціями Клiєнт надає до уповноваженого банку документи, що пiдтверджують правомiрнiсть здiйснення операцiї вiдповiдно до законодавчих та нормативних актiв України.
Пiсля перевiрки умов та реквiзитiв контракту платiжне доручення (заява на вiдкриття акредитива) приймається до виконання.
При цьому стягується плата згiдно зі встановленими Тарифами комiсiйної винагороди Банку.
Без надання необхідного пакета документів платiжнi документи на перерахування коштiв з рахункiв Клiєнта Банком до сплати не приймаються, за винятком випадкiв, обумовлених законодавством.
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків Банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здiйснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку Банку. При цьому Банк повинен надати Клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку Банку на користь нерезидента, яке має мiстити таку iнформацiю: назва нерезидента та банк нерезидента, номери договору та акредитива, валюта платежу та сума списаних коштiв, дата списання коштiв з рахунку Банку.
Банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом, та отримання реєстру ВМД вiд вiдповiдного митного органу згiдно з вимогами постанови Кабiнету Мiнiстрiв України i Нацiонального банку України вiд 26 грудня 1995 року N 1044 "Про заходи щодо забезпечення валютного контролю". Для пiдтвердження факту отримання резидентом послуг вiд мiжнародних iнформацiйних систем та мiжнародних платiжних систем використовуються вiдповiднi договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків, тощо.
При оплаті передплатних перiодичних поліграфічних видань підставою для перерахування коштів нерезиденту можуть бути належним чином оформлена передплатна квитанцiя або виставлений до оплати рахунок - незалежно вiд фактичного строку, за який здiйснюється передплата (але не більше одного року). Наявність оформленого акта (або іншого документа, що засвідчує отримання резидентом передплачених періодичних видань) для зняття Банком такої імпортної операції з контролю не вимагається.
У разі повернення резиденту коштів, які були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.
Оплата договорів (контрактів), що здійснюється від імені резидентів та представництв юридичних осіб-нерезидентів, з корпоративних картрахунків не дозволяється.
Контроль за цільовим використанням коштів з корпоративних картрахунків покладається на власників рахунків.
Для здiйснення контролю за загальною сумою проплати в iноземнiй валютi в розрізі контрактів Клiєнта обов'язково ведеться журнал.
Основною перепоною, що постає між підприємствами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність є той факт, що під час проведення розрахунків валюта платежу обов'язково буде іноземною принаймні для одного з партнерів, тобто при проведенні операції одне з підприємств повинно скористатись послугами банку для конвертації валюти: іноземної в національну, якщо підприємство одержало виручку в іноземній валюті і має необхідність одержати національну для здійснення діяльності на території України та сплати податків, або національної в іноземну, якщо підприємство має необхідність провести перерахування коштів в інвалюті за кордон, маючи на рахунку національну валюту. На даний час це одна з найпоширеніших послуг банку.
Юридичний зміст валютно-банківських правовідносин в Україні постійно змінюється. З одного боку, це нормальний процес удосконалення валютного і банківського законодавства, а з другого - фактор, що ускладнює діяльність комерційних банків у валютній сфері.
Однією з найпоширеніших операцій комерційних банків є операції на міжбанківському валютному ринку. Дані операці покликані забезпечити підприємства, в діяльності яких переважають експортні, або імпортні операції необхідною кількістю іноземної, або націонадльної валюти для здійснення безперебійної господарської діяльності в необхідних межах.
Для клієнта, що бажає продати іноземну валюту перш за все необхідно подати в банк “Заявку на продаж іноземної валюти”. Після цього банк підшукує клієнта, якому потрібно купити іноземну валюту. Якщо ситуація складається ідеально і в тій же установі банку є підприємство. що потребує тієї ж суми валюти, що виставлена на продаж то виконуємо проводки.
Списання коштiв на продаж:
Д-т 2600
К-т 3800
Д-т 3801
К-т 2900
та розрахунок з продавцем валюти:
Д-т 2900
К-т 2600
Одночасно банк повинен виставити суму купленоi валюти на
продаж на УМВБ:
Д-т 3540
К-т 3900
При одержаннi гривневого еквiваленту виконуються слiдуючi
проводки:
Д-т 3900
К-т 3640
одночасно:
Д-т 3800
К-т 3540
Д-т 3640
К-т 3801
Необхідність міжнародних розрахунків випливає з самої сутності існування людства, а також з розуміння соціального розподілу праці. Не для кого не таємниця, що самотня країна нормально існувати не може. Це пов'язано з тим, що в одній країні не можна налагодити виробництво всіх без винятку товарів народного споживання і виробничої спрямованості, щоб задовольнити всі потреби суспільства. Звідси випливає необхідність налагодження міжнародних зв'язків і міжнародного розподілу праці і як наслідок - торгівлі. А торгівля, безперечно не може існувати без розвинутої системи розрахунків між підприємствами, громадянами і урядами різних держав світу. Тобто необхідність міжнародних розрахунків випливає з сутності людського буття [1-22].
2.2 Дослідження узагальнюючих показників здійснення валютних операцій .Управління валютною позицією в комерційних банках.
Обем = 10-12 стр.
2.3 Особливості валютних відносин та аналіз виконання експортно-імпортних операцій в ВАТ Ощадному банку України
Аналіз структури доходів від операцій за зовнішньоекономічними дорученнями свідчать, що в порівнянні з минулим роком доходи зросли на 3,83% або 0,8 тис. грн., доходи за операціями з безготівковою іноземною валютою у поточному році склали 545,5 тис. грн., в минулому році ці операції нездійснювалися. ( таб.2.1)
Таблиця 2.1
За даними таблиці 2.1 побудована діаграма (див. додаток Б)
Таблиця 2.2
Аналіз долі доходів від зовнішньоекономічних операцій в доходах по відділенням Ощадбанку Запорізької області
1999 рік |
2000 рік |
|||||||
N Відділ |
Найменування Відділень |
Доходи всього |
Доходи від зовнішньоекономічних операцій |
% |
Доходи всього |
Доходи від зовнішньоекономічних операцій |
% |
|
ОПЕРО |
2346.2 |
19.2 |
0.8 |
3049.2 |
560.8 |
18.4 |
||
7717 |
Орджонікідзев. |
2386.3 |
1.7 |
0.1 |
2736.1 |
0.0 |
0.0 |
|
7858 |
Шевченківське |
1009.5 |
0.0 |
0.0 |
1272.2 |
0.0 |
0.0 |
|
3152 |
Якимівське |
160.4 |
0.0 |
0.0 |
257.0 |
0.0 |
0.0 |
|
3129 |
Бердянське |
492.0 |
0.0 |
0.0 |
763.8 |
0.0 |
0.0 |
|
3007 |
Василівське |
198.8 |
0.0 |
0.0 |
337.0 |
0.0 |
0.0 |
|
5343 |
Гуляйпільське |
146.9 |
0.0 |
0.0 |
202.2 |
0.0 |
0.0 |
|
3009 |
К-Дніпровське |
241.2 |
0.0 |
0.0 |
456.6 |
0.0 |
0.0 |
|
8024 |
Мелітопольське |
798.5 |
0.0 |
0.0 |
1079.4 |
0.0 |
0.0 |
|
3306 |
Михайлівське |
148.7 |
0.0 |
0.0 |
208.4 |
0.0 |
0.0 |
|
3011 |
Оріхівське |
164.9 |
0.0 |
0.0 |
220.5 |
0.2 |
0.1 |
|
3006 |
Пологівське |
293.1 |
0.0 |
0.0 |
482.7 |
0.0 |
0.0 |
|
5360 |
Приморське |
108.5 |
0.0 |
0.0 |
162.2 |
0.0 |
0.0 |
|
3139 |
Токмацьке |
269.8 |
0.0 |
0.0 |
285.4 |
0.0 |
0.0 |
|
РАЗОМ |
8764.8 |
20.9 |
0.2 |
11512,7 |
561.0 |
4.9 |
Проведений аналіз долі доходів від зовнішньоекономічних операцій в доходах Ощадбанку свідчить, що доля доходів від зовнішньоекономічних операцій станове вцілому 4,9%, по ОПЕРВ вона становить 18,4%, по Оріхівському відділенню 0,1% (таб.2.2). За даними таблиці 2.2 побудована діаграма, яка зображена на рис. 2.1.
Рис. 2.1 Гістограма порівняння доходів.
Динаміка доходів від зовнішньоекономічних операцій свідчить, що обсяг доходів став зростати в IV кварталі поточного року, а саме у жовтні - 3,2 тис.грн., листопаді - 8,4 тис.грн., грудні - 8,4 тис.грн.; за операціями з купівлі - продажу безготівкової іноземної валюти доходи зросли з вересня місяця поточного року, а саме у вересні - 167,6 тис.грн., жовтні - 75,7 тис.грн., листопаді - 267,5 тис.грн., грудні - 33,4 тис. грн., це свідчить про підвищення доходів від зовнішньоекономічної діяльності банку. ( таб 2.3,2.4) За даними таб. 2.3 и 2.4 побудована діаграма, яка зображена на рис. 2.2.
Таблиця 2.3
№ отдел. |
Найменування відділень |
Динаміка комісійних доходів за операціями з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти по відділенням Ощадбанку Запорізької обдасті (1999-2000 рр.) |
|||||||||||||||||||||
Січень |
Лютий |
березень |
1 квартал |
квітень |
Травень |
Червень |
2 квартал |
Півріччя |
липень |
Серпень |
вересень |
3 квартал |
9 м-ців |
Жовтень |
Листопад |
Грудень |
4 квартал |
Рік |
|||||
Облуправлін |
Ня |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.2 |
0.3 |
0.5 |
0.2 |
0.2 |
0.7 |
0.4 |
167.3 |
167.7 |
168.4 |
76.0 |
267.7 |
33.2 |
376.8 |
545.2 |
||||||||
7717 |
Орджонікідзев. |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
7858 |
Шевченківське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
3152 |
Якимівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
3129 |
М. Бердянськ |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.1 |
0.0 |
0.1 |
0.1 |
-0.1 |
0.0 |
0.0 |
-0.1 |
0.0 |
||||||||||||||
3007 |
Василівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
5343 |
Гуляйпільське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
3009 |
К-Дніпровське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
8024 |
М. Мелітопіль |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
3306 |
Михайлівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
3011 |
Оріхівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.1 |
0.1 |
0.2 |
0.2 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.2 |
0.0 |
-0.2 |
0.2 |
0.0 |
0.2 |
||||||||||
3006 |
Пологівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.1 |
0.1 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
5360 |
Приморське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
3139 |
Токмакське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
Всього по відділ. |
1999 рік |
||||||||||||||||||||||
2000 рік |
0 |
0.2 |
0.3 |
0.5 |
0.2 |
0.1 |
0.1 |
0.4 |
0.9 |
0 |
0.5 |
167.6 |
168.0 |
168.9 |
75.7 |
267 |
33.4 |
376.6 |
545.5 |
Таблиця 2.4
№ отдел. |
Найменування відділень |
Динаміка комісійних доходів за зонішньо-економічні та інші перакази за дорученням клієнтів по відділенням Ощадбанку Запорізької області (1999-2000рр.) |
|||||||||||||||||||||
Січень |
Лютий |
березень |
1 квартал |
квітень |
Травень |
Червень |
2 квартал |
півріччя |
Липень |
Серпень |
Вересень |
3 квартал |
9 м-ців |
жовтень |
Листопад |
Грудень |
4 квартал |
рік |
|||||
Облуправлін |
Ня |
1999 рік |
0.6 |
0.9 |
0.8 |
2.3 |
3.5 |
2.9 |
3 |
9.4 |
11.7 |
0.9 |
1.4 |
2.3 |
14 |
0.8 |
2.8 |
1.6 |
5.2 |
19.2 |
|||
2000 рік |
0.2 |
0.7 |
0.2 |
1.1 |
0.3 |
0.6 |
0.9 |
2 |
-1.6 |
1.2 |
-0.4 |
1.6 |
3.3 |
8.4 |
2.3 |
13.9 |
15.6 |
||||||
7717 |
Орджонікідзев. |
1999 рік |
1.3 |
1.3 |
1.3 |
1.3 |
0.3 |
0.1 |
0.4 |
1.7 |
|||||||||||||
2000 рік |
0.3 |
-0.3 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
||||||||||||||
7858 |
Шевченківське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3152 |
Якимівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3129 |
М. Бердянськ |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3007 |
Василівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
5343 |
Гуляйпільське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3009 |
К-Дніпровське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
8024 |
М. Мелітопіль |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.4 |
0.4 |
0.4 |
0.3 |
-0.7 |
-0.4 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||
3306 |
Михайлівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3011 |
Оріхівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3006 |
Пологівське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
5360 |
Приморське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
3139 |
Токмакське |
1999 рік |
|||||||||||||||||||||
2000 рік |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
0.0 |
|||||||||||||||
Всього по відділ. |
1999 рік |
0.6 |
0.9 |
0.8 |
2.3 |
4.8 |
2.9 |
3 |
10.7 |
13 |
0.9 |
1.4 |
2.3 |
15.3 |
1.1 |
2.8 |
1.7 |
5.6 |
20.9 |
||||
2000 рік |
0.2 |
0.7 |
0.2 |
1.1 |
0.4 |
0.3 |
0.6 |
1.3 |
2.4 |
0 |
-1 |
0.2 |
-0.8 |
1.6 |
3.2 |
8.4 |
8.4 |
20.0 |
21.7 |
Рис. 2.2 Гістограма динаміки доходів банку.
Надані дані свідчать про те, що керівники та спеціалісти відділень приділяють мало уваги по отриманню доходів з зовнішньоекомічної діяльності.
Валютні операції, як і будь-який вид діяльності комерційного банку мають своєю кінцевою метою отримання доходу, а відтак і прибутку.
Основним джерелом інформації про результати діяльності банку на ниві валютних операцій є бухгалтерський баланс банку.
Новий план рахунків комерційного банку складено таким чином, щоб максимально спростити та полегшити проведення аналізу. Особливості його полягають в тому, що чітко розмежовано доходи та видатки (їх рознесено в різні класи), крім того створено спеціальний 8-й клас рахунків де проводиться управлінський облік.
При проведенні аналізу фінансових результатів слід враховувати, що за новою системою обліку банківських операцій облік доходів проводиться методом нарахування. Тобто облікуються та обкладаються податком не тільки реально отримані доходи а й ті, що прогнозуються до отримання.
При здійсненні аналізу слід враховувати, що не всі доходи, що очікуються банк отримує фактично. Останнім часом почастішали випадки неповернення кредитів (проценти за користування якими є одним з найбільших джерел доходів банку). Це викликано як погіршенням фінансового стану підприємств так і випадками фінансового шахрайства. Отже нараховуючи доходи, банк не завжди на 100 відсотків впевнений в тому, що вони надійдуть реально. Часто нараховані доходи обертаються на практиці збитками, бо за нараховані доходи банк має сплатити податки, не маючи доходів реально.
Для одержання реальної картини про фінансові результати діяльності банку, економіст має враховувати дані бухгалтерського обліку, в яких відображено нараховані доходи та ті з них, що отримані банком реально.
Для цього в рахунках 6-го класу, а при обліку доходів в іноземній валюті і в рахунках 3-го класу ( рахунок 3800 «Відкрита валютна позиція банку, щодо доходів в іноземній валюті») відкриваються рахунки нарахованих доходів, на яких початково обліковується сума доходів. Після фактичного одержання банком доходу дана сума переноситься на рахунок фактично одержаних доходів. Облік доходів в іноземній валюті має деякі особливості:
- доходи обліковуються в іноземній валюті на рахунках 3800. Крім того гривневий еквівалент даної суми обліковується на балансових рахунках 6-го класу ( 6110, 6119, тощо). Особливістю є те, що при зміні курсу рахунок 3800 переоцінюється, а рахунки 6-го класу, на яких знаходиться національна валюта залишається без зміни;
- при обліку нарахованих доходів в інвалюті при перенесенні суми доходів з нарахованих на фактично отримані, по 6-му класу переноситься сума гривневого еквіваленту валюти за курсом станом на дату нарахування.
Методика аналізу доходів банку тісно пов'язана з системою обліку валютних операцій. Приміром раніше доходи банку від обмінних операцій визначались як маржа між курсом купівлі та курсом продажу. На даний час доходи визначаються і при проведенні односторонньої операції (приміром купівля валюти). Визначаються доходи (збитки) як різниця між курсом проведення операції та обліковим курсом Національного банку України. Це набагато зручніше, бо дозволяє більш реально аналізувати рентабельність операцій, що проводяться банком.
Щоб забезпечити життєздатність Банку в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і його існуючих та потенційних контрагентів. Для цього потрібно:
володіти методикою оцінки фінансового стану Банку;
користуватися відповідним інформаційним забезпеченням;
мати кваліфікований персонал, спроможний реалізувати дану методику на праці [48].
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
3.1 Концептуальні підходи до проблем управління валютною діяльностю комерційних банків на валютному ринку України
Обем = 8-10 стр.
3.2 Впровадження методів мінімізації валютних ризиків
Валютне регулювання-одна з форм державного регулювання міжнародних економічних відносин, спрямована на регулювання міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою урівноваження платіжних балансів, зміни структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів у руках держави.
Валютне законодавство розвинутих країн визначає коло валютних операцій, які можуть підлягати валютному регулюванню. У більшості випадків вони поділяються на операції, пов'язані з міжнародним рухом капіталів, зовнішньою торгівлею, міжнародними борговими відносинами, операціями із золотом та іншими валютними цінностями, та операції, пов'язані з розвитком таких сфер міжнародних відносин, як туризм, інші форми спеціальних міждержавних виплат.
Валютне регулювання забезпечується спеціальною системою правових норм і засобів. Деякі спеціалісти-правники розглядають цю систему як самостійний інститут права.
У розвинутих країнах ринкової економіки валютне регулювання здійснюється або міністерствами фінансів (у більшості країн), або центральними емісійними банками, або спеціальними урядовими установами.
У системі державного регулювання економічного життя кожної країни виділяють сукупність заходів, які вживаються центральними банками у сфері грошового обігу і валютних відносин з метою впливу на купівельну спроможність грошей, валютні курси та на економіку загалом, що становить сутність певної валютної політики держави. Ця політика здійснюється переважно у двох формах: обліковій(дисконтній) та девізній.
Облікова політика означає зміну облікової ставки центрального банку з метою регулювання валютного курсу шляхом впливу на рух короткострокових капіталів. В умовах пасивного платіжного балансу центральний банк підвищує облікову ставку і цим самим стимулює приплив іноземного капіталу з країн, де цей рівень нижчий. Цей приплив короткострокових капіталів поліпшує стан платіжного балансу, створює додатковий попит на національну валюту, таким чином сприяючи підвищенню курсу.
При значному активному сальдо платіжного балансу, що буває досить рідко, центральні банки відповідних країн вдаються до протилежних дій. Вони знижують облікову ставку і тим самим стимулюють відплив іноземного й національного капіталу з метою зменшення активного платіжного сальдо. За цих умов зростає попит на іноземну валюту, зростає її курс, а курс національної валюти відповідно падає.
Облікова політика-це традиційний метод регулювання валютного курсу. Але в сучасних умовах ефективність цього методу значно зменшилася за рахунок інтенсивних процесів інтернаціоналізації господарського життя і негативного впливу дорогих кредитів на розвиток національних економік.
Девізна політика спрямована на регулювання валютного курсу шляхом купівлі та продажу іноземної валюти. У сучасних умовах девізна валютна політика часто набирає форми валютної інтервенції-прямого втручання центрального банку в операції з іноземною валютою на валютних ринках при одночасному введенні обмежень у сфері валютних операцій на внутрішньому ринку.
При використанні девізної валютної політики у разі падіння курсу національної валюти центральний банк країни продає на валютних ринках, як правило, значні суми іноземної валюти, що приводить до зростання курсу національної валюти щодо іноземної, та навпаки, скуповування іноземної валюти веде до падіння курсу національної.
Часто валютна інтервенція використовується для підтримання курсу валюти на зниженому рівні шляхом валютного демпінгу-знецінювання національної валюти з метою масового експорту товарів за цінами, нижчими за світові.
Валютний демпінг використовується для експорту товарів шляхом застосування спеціальних занижених валютних курсів, які відображають зовнішнє знецінення валюти у розмірах, що перевищують знецінення грошей на внутрішньому ринку країни, яка експортує товари та послуги. При валютному демпінгу експортер, навіть за високого рівня витрат виробництва, реалізуючи свої товари на зовнішніх ринках за цінами, які нижче світових, може одержати досить вигідний прибуток у валюті тієї країни, куди експортується товар. Найчастіше валютний демпінг здійснюється в умовах множинності валютних курсів та інших спеціальних занижених курсів для певного виду товарів, послуг та операцій.
Валютний демпінг безпосередньо впливає на торговельно-економічні відносини відповідних країн. Так, занижений валютний курс підвищує конкурентоспроможність фірм певної країни на світових ринках та сприяє розширенню експорту товарів і послуг. Однак заниження валютного курсу призводить до зростання внутрішніх цін, країна вивозить більше товарів і послуг на відповідну одиницю імпорту, що порушує еквівалентність міжнародного обміну на шкоду цій країні.
Інструменти валютного регулювання і валютної політики виступають головним чином як засоби економічного впливу держави на динаміку курсових співвідношень власної валюти. Разом з цим у практиці грошово-валютних відносин застосовуються методи прямого втручання держави у сам механізм формування валютних курсів. Ідеться про валютні обмеження як систему нормативних правил, встановлених у законодавчому та адміністративному порядку, які спрямовані на обмеження операцій з золотом, валютними цінностями та іноземною валютою. Вони поширюються на фізичних і юридичних осіб при обміні валюти власної країни на іноземну, а також при інших валютних операціях.
Втручання держави у сферу міжнародних валютно-фінансових відносин виявляється в періодичному використанні валютних клірінгів, при застосуванні яких взаємні розрахунки між двома або декількома країнами здійснюються щляхом заліку зустрічних вимог, а платежі валютою здійснюються лише на суму різниці в товарних поставках та наданих послугах. Валютний клірінг спочатку використовувався лише для зовнішньоторговельних розрахунків, а згодом був поширений на операції неторговельного характеру та інші платежі, що виникають у результаті економічних зв'язків між окремими країнами та економічними угрупуваннями.
Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи:
а) збільшують ризик:
коливання валютних курсів;
відкриті валютні позиції;
б) зменшують ризик:
ліміти позицій за валютами;
контроль за ризиками з боку керівництва;
використання методів хеджування.
Методами хеджування (страхування) валютного ризику є:
а) погодження надходжень і платежів (структурне балансування);
б) “валютні кошики” - набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;
в) методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні угоди та угоди “своп”;
г) методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування вимог у валюті (уступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній валюті або іншій валюті).
Для забезпечення комплексного підходу до мінімізації валютних ризиків система управління й страхування повинна містити такі елементи:
заходи щодо прогнозування валютних курсів, тенденції і динаміки розвитку зовнішньоекономічної діяльності, використання короткотермінових, середньотермінових і довготермінових прогнозів. Ці заходи високоефективні, навіть якщо розрахункові прогнози мають тільки якісний характер, тобто відображають лише тенденції можливих змін;
оцінка можливих фінансових втрат, зумовлених наявністю валютного ризику, і планування на цій основі заходів і програм дії, як тактичних, так і стратегічних. Валютний ризик оцінюють за такими параметрами: визначення періоду існування ризику, ризикових активів і пасивів, можливих втрат при укладенні контрактів і здійсненні операцій. Стратегічне і тактичне планування здійснюють на змішаній основі з використанням поточного управління за визначеними параметрами. Коригування можна проводити щоквартально, щомісячно й у деяких випадках - щодня;
визначення способів і механізмів страхування. У світовій практиці існує великий набір таких методів: стратегії диверсифікації, концентрації, імунізації та хеджування. Найширше застосування одержали методи вибіркового страхування. При цьому страхують тільки ті операції, за яких ризик втрат більший від імовірного прибутку.
Поширеними методами страхування валютного ризику в операціях з валютою є комерційні заходи на основі термінових контрактів форвардного типу, опціонів, ф'ючерсних контрактів і свопів. Ефективність цих заходів залежить від співвідношення суми можливих втрат і величини витрат на хеджування. Витрати на здійснення наведених операцій передбачають безпосередні витрати на операції ( різниці в цінах покупця і продавця на валютному ринку) і транзакційні витрати (комісійні винагороди брокерам, маржа й неотримання відсотків).
Крім того, можуть застосовуватися й інші методи захисту капіталів та знецінювання, зумовленого валютним ризиком, наприклад отримання спеціальних кредитів, що використовуються як гарантія майбутніх валютних надходжень чи платежів за зовнішньоекономічними угодами.
Валютні захисні застереження направлені на усунення або обмеження валютного ризику в торговельно-економічних відносинах з країнами, розрахунки з якими здійснюються у вільно конвертованій валюті, а також тими з них, де розрахунки здійснюються за клірінгом. При цьому застереження, що передбачають перерахунок суми платежу в разі зміни курсу валюти платежу, носять назву двосторонніх, оскільки можливі збитки і вигоди однаково поширюються і на експортера, і на імпортера. Односторонні ж застереження захищають інтереси тільки однієї із сторін на випадок підвищення або зниження валютного курсу.
Різновидом валютних застережень є так звані мультивалютні застереження. Мультивалютні застереження передбачають перерахунок суми платежу за умови зміни середньоарифметичного курсу найбільш стійких валют світу щодо валюти платежу. Використання мультивалютних застережень дає змогу уникнути залежності тільки від однієї валюти, оскільки розрахунок здійснюється за середнім умовним показником, який дозволяє визначити величину валюти ціни і валюти платежу не на базі однієї валюти, а на основі кілької валют. Широке використання в зовнішньоекономічних відносинах спеціальних розрахункових одиниць-СДР і євро-дає змогу уникнути ситуацій, які спонукають сторони вдаватися до мультивалютних застережень.
Система валютних обмежень регламентується державою в цілому, а специфічна їх форма-валютні застереження-використовується на макроекономічному рівні у зовнішньоекономічних відносинах юридичними і фізичними особами.
Зовнішньоекономічні операції пов'язані з різного роду валютними ризиками, небезпекою валютних (курсових) витрат, які можуть виникнути у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної при проведенні зовнішньоторговельних, кредитних та валютних операцій. При цьому експортер може зазнати збитків (курсових витрат) при зниженні курсу іноземної валюти щодо національної у період між підписанням контракту та здійсненням за ним платежів. Курсові витрати імпортера пов'язані з імовірним підвищенням курсу валюти, в якій передбачені розрахунки за контрактом [41-43,69-70,78].
Для запобігання валютних ризиків практика міждержавних розрахунків виробила систему валютних застережень, які є специфічною формою валютних обмежень.
3.3 Шляхи підвищення ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності
Виникнення і розвиток міжнародних фінансів зумовлено глобалізацією економічних з'вязків, посиленням інтеграційних процесів у економічній, політичній та соціальній сферах.
Міжнародна фінансова система, з одного боку, обслуговує міждержавний рух товарів, послуг та факторів виробництва, з іншого-відіграє самостійну роль, яка виявляється через функціонування міжнародних фінансових ринків.
Однією з новітніх тенденцій у розвитку міжнародних фінансів останнього часу є їх глобалізація, яка є складною, багатоаспектною проблемою, у з'язку з чим породжує численні наукові дискусії. Саме тому проблема глобалізації міжнародних фінансів на сьогодні ще недостатньо викристалізувалася для того, щоб однозначно її тлумачити. За цим поняттям стоїть багато реальних явищ і процесів, а також складних проблем, які торкаються всього людства і які є вирішальною складовою сукупності глобальних проблем сучасності.
Значно активізували процеси глобалізації міжнародних фінансових потоків новітні технологічні інновації у цій сфері. Так, сучасні новітні засоби зв'язку підвищили швидкість здійснення міжнародних фінансових операцій та привели до швидкого зростання їх обсягів. Телекомунікації дають змогу банкам залучати заощадження практично з усього світу і направляти засоби позичальникам на умовах найвищого прибутку і найнижчих затрат. Інвестиційні банки мають змогу укладати угоди як в облігаціях, так і в іноземній валюті через систему СВІФТ. Комерційні банки також можуть направляти акредитиви через електронні системи платежів зі своїх штаб-квартир у закордонні представництва.
Такі зростаючі потоки міжнародного фінансового капіталу значно посилюють фінансову конкуренцію між країнами. Ця тенденція здійснює відповідний тиск на уряди окремих країн, примушуючи їх сприяти скороченню обсягів втручання держави в діяльність внутрішніх валютно-фінансових ринків, та приводить до подальшої лібералізації міжнародного руху капіталу.
Збільшення обсягів міжнародних банківських операцій, розширення їхніх видів при одночасному збільшенні ризиків по подібних операціях викликали зміну традиційних поглядів на кореспондентські відношення. Якщо раніше банки відводили кореспондентським відношенням другорядну, чисто технічну роль, то в даний час вони розглядаються банками як інструмент зниження ризиків по операціях, важливе джерело одержання додаткових прибутків.
Значення кореспондентських відношень зросло в зв'язку з тим, що банки, виступаючи одночасно позичальниками і позикодавцями, самі є найбільшими споживачами банківських послуг. За даними газети “Комерсант Дейли”, 90% валютних операцій здійснюється на міжбанківській основі.
Притягнуті можливістю одержання високих прибутків від кредитних операцій, багато банків ( у тому числі дрібні і середні, що не мають достатніх резервних засобів і досвіду) стали учасниками ринків капіталів. Тому кореспондентські відношення явилися гнучким інструментом пристосування до нових умов. Важливе значення придбали особисті зв'язки, і в пошуках надійних партнерів банки стали обертатися в першу чергу до своїх традиційних кореспондентів.
У рамках роботи з розвитку кореспондентських відношень банки розробляють і реалізують свою політику стосовно інших банківських заснувань, визначають, із якими банками, у яких областях і на яких умовах розвивати операції. Ця робота містить у собі аналіз фінансового положення банків-кореспондентів, їхньої репутації і платоспроможності, розробку заходів для забезпечення інтересів банків, захисту від ризику неплатежу по операціях із кореспондентом, удосконалювання умов міжбанківських розрахунків і підвищення їхньої ефективності.
Таким чином, поняття “кореспондентські відношення” у даний час вийшло за традиційні рамки тільки домовленості між банками про порядок учинення взаємних операцій і поширилося практично на всі сфери банківської діяльності, включаючи широкий комплекс міжбанківських взаємовідносин, роботу з удосконалювання практики міжнародних розрахунків, якість банківського обслуговування клієнтури. Під кореспондентськими відношеннями в їхньому сучасному вираженні варто розуміти відношення, що опосредковують проведення між банками
взаємних операцій, що вони чинять із доручення своїх клієнтів і від власного імені. Поняття "кореспондентські відношення" включає форми, методи й умови вчинення операцій, порядок їхній проведення.
Для підвищення ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності Ощадного банку Запорізькї області необхідно:
забезпечувати потребу кожного клієнта, у тому числі власного, корпоративного і державного в банківських послугах високої якості і надійності. Бути “домашнім” для власного вкладника і респектабельним в очах корпоративного клієнта;
вийти на якісно новий рівень обслуговування клієнтів, зберегти позицію сучасного конкурентноспроможного банку;
впровадити нову ідеологію роботи з клієнтом, засновану на сполученні стандартних технологій з індивідуальним підходом до кожного клієнта. Забезпечити впровадження ефективних методів роботи з клієнтами і підвищення якості обслуговування. Підсилити роботу з корпоративними клієнтами. Залучити в банк і закріпити на довгострокову перспективу максимальну кількість клієнтів;
підвищити питому вагу непроцентних прибутків у структурі загальних прибутків банку за рахунок розвитку послуг, наданих клієнтам.
Політика і структура продажів банківських продуктів і послуг:
а) забезпечення масової клієнтури в заощадженні, накопиченні і запозичення засобів, проведення розрахунків, ведення бізнесу;
б) надання стандартного набору конкурентноспроможних продуктів і послуг, призначених для регіональних, галузевих і соціальних груп клієнтів.
Підвищення ефективності продажіу масових послуг припускає:
а) стандартизацію й уніфікацію, бажаних продуктів, включаючи комплекс організаційних, інформаційних, фінансових і юридичних процедур, об'єднаних єдиною технологією обслуговування клієнта, із метою зниження трудвитрат і підвищення якості обслуговування;
б) керування продуктовим рядом, включає виділення переліку базових послуг і продуктів універсального банку і заміщення неефективних продуктів і послуг, що не користуються стійким попитом.
Створення системи індивідуального обслуговування клієнтів, що включає повний спектр банківських продуктів і послуг, що відповідають міжнародним стандартам. Даний підхід припускає:
пропозиція клієнту спеціально розроблених індивідуальних схем і технологій, що забезпечують розвиток і оптимізацію бізнесу клієнта, страхування ризиків;
проведення гнучкого тарифної політики індивідуального обслуговування.
Кожна з пропозицій припускає високу якість продуктів і послуг, їхній постійний моніторинг, підвищення рівня сервісу за рахунок оптимізації банківських продуктів і послуг для максимального задоволення потреб клієнта. Ринутися інтегрувати окремі банківські операції і пропонувати комплексні рішення своїм клієнтам, що дозволяють враховувати весь спектр індивідуальних потреб. Стимулювання комплексних продажів пакетів банківських продуктів дозволить збільшити обсяги комісійних прибутків банку за рахунок росту продажів. Зниження вартості комплексного продукту для клієнтів у порівнянні з роздрібною ціною на окремі продукти і послуги банку буде сприяти інтеграції клієнта в більш тісне багатопрофільне співробітництво з банком.
Розвиток банківських послуг:
розрахунково-касове обслуговування;
розрахункової системи;
послуг на ринку банківських карт;
документарні операції, валютний контроль;
валютно-обмінні і конверсійні операції, операції з металами;
послуги по операціях із цінними паперами і депозитарне обслуговування.
РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ
4.1 Інформаційні системи і технології по здійсненню платежів і розрахунків в іноземній валюті в ВАТ Ощадному банку України
Сучасний період становлення ринкової економіки характерізується переходом до нової економічної моделі,головне місце в якій займають інформаційні технології, засновані на комунікаційних засобах та засобах обробки і збереження інформації.Використання автоматизованих банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати на обслуговування клієнтів,контролювати виконання банківських операцій,що сприяє підвищенню якості прийняття оператівних,тактичних, а іноді і стратегичних фінансових рішень.
Автоматизована банківська система (АБС)- це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших техничних засобів, що забеспечують процеси збору,реєстрації,передачі,обробки,збереження та актуалізації даних для розв'язання завдань управління банківською діяльностю.
АБС повина бути інтегрованою.Інтегрована- це така система, що побудована на загальносистемних принципах й охоплює всю сукупність банківських задач. Вона вирішує питання автоматізації комплексноз урахуванням інформаційних і функціональних зв'язків.
АБС повина забеспечувати:
автоматизацію внутрібанківської діяльності, і насамперед внутрибанківських операцій, пов'язаних з обробкою платіжних та інших документів у тих підрозділах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами;
автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків та інших зовнішньобанківських операцій;
автоматізацію фінансових операцій в межах міжнародного банківського бізнесу.
Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами(Кредити), управління валютними операціями(Валютні операції), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою(Каса), внутрібанківський облік(Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).
АБС- це технологічна система, яка забеспечує функціонування банківської установи. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв'язана з іншими функціональними підсистемами.
Крім внутрішніх інформаційних зв'язків, АБС характерізується великим спектром інформаціоних зв'язків із зовнішнім середовищем, в ролі якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи.Загальну структурну схему побудови АБС представлено на рис.4.1
Рис.4.1.Структурна схема АБС
У комерційних банках, що мають дозвіл на використання операцій з іноземною валютою, має функціонувати підсистема “Управління валютними операціями”. В межах цієї підсистеми обов'язково повинен функціонувати комплекс задач “Валютний операційний день”, що забеспечує введення та обробку валютних платіжних документів,відкриття та закриття валютних рахунків,конвертацію валют,ведення рахунків покриття,формування балансу та інші операції з іноземною валютою.
“Валютний операційний день” не обов'язково реалізується окремими програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автомптизованим комплексним мультивалютним ОДБ, який здатний працювати як з національною. Так і з будь-якою іншою валютою.
Крім комплексу задач “Валютний операційний день”, у комерційному банку можуть бути автоматизовані такі задачі:
прогнозування курсів валют;
облік біржових валютних операцій;
облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів.Для проведення ділінгових операцій банком може використоваватись система міжнародної фінансової інформації,наприклад система Reuters Dealing;
-робота з системою SWIFT,якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень.Використання SWIFT дає змогу обмінюватися фінансовими повідомленнями з банками-неризидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.
Валютні операції відіграють важливу роль у діяльності банківських установ. Вони здійснюються в комерційних банках та їх філіях, на міжбанківській валютній біржі та в інших фінансових установах. Контролюють і регулюють операції з валютою структурні підрозділи НБУ. Щоб підвищити ефективність роботи зазначених підрозділів і оперативність обліку валюти, уникнути помилок, а також мати змогу діставати необхідну інформацію для контролю та приймати рішення під час регулювання валютних операцій, у інформаційних банківських системах (ІБС) відокремлюють підсистему “Валюта”. З її допомогою облік операцій з іноземною валютою можна організувати так, що за кожним кодом валюти та кожним клієнтом відкривається окремий особовий рахунок. За вільно конвертованими валютами клієнтам банку може бути відкрито один мультивалютний рахунок.
Важливою особливістю зазначеної підсистеми є те, що одночасно із занесенням до регістрів бухгалтерського обліку валютних документів відображається проведення за рахунками гривневого покриття в національній валюті згідно з курсом на початок операційного дня. Це дозволяє на будь-який час отримати консолідований баланс, що включає суми на рахунках гривневого покриття як еквівалент валютних коштів, що перебувають у банку.
На практиці існують два підходи до організації автоматизованого обліку валютних операцій. Перший полягає в тому, що валютні операцій обліковуються протягом дня за допомогою окремого програмного комплексу ОДБ, а наприкінці дня формується консолідований баланс. Другий, прогресивніший підхід означає, що рух коштів у національній та іноземній валютах обліковується за допомогою одного ОДБ. Згідно із цим підходом обробляють інформацію в банківських системах розвинених країн. У такому разі в пакеті ОДБ усі програми з обслуговування особливих рахунків і формування звітності працюють для підрахування національної та іноземної валюти. Крім того, в ІБС є ряд засобів, які призначені виключно для роботи з іноземною валютою. Вони здебільшого підпорядковані в ієрархії меню пакета ОДБ пункту “Валютні операції”, куди входять такі підпункти:
нормативно-довідкова інформація щодо валюти;
введення, оплата, пошук і редагування валютних документів;
автоматизація обліку операцій в обмінних пунктах;
котирування (переоцінювання залишків на валютних рахунках у разі зміни курсів валют);
нарахування процентів за валютою;
засоби для інсталяції та спеціальні регламенти за валютними операціями;
нагромадження даних і формування вихідних норм за валютою.
Зазначені функції в ІБС виконуються за допомогою таких автоматизованих робочих місць: АРМ операціоніста, АРМ технолога чи адміністратора БД, АРМ касира, АРМ бухгалтера, АРМ спеціаліста валютного відділу, АРМ керівників.
На окремі АРМ можуть виводитися завдання обробки даних про валюту, які не введені до головного меню. Наприклад, на АРМ фахівця валютного відділу виконуються завдання визначення попиту (та пропозиції) на валюту і т.ін. В ієрархії меню функції наводяться в тій послідовності, в якій найчастіше до них звертаються, а вивчити їх доцільно в послідовності, яку закладено в технології виконання.
Розглянемо таку технологію на прикладі ОДБ.
Першим етапом в технології є налагодження керуючих параметрів підсистеми, виконуване для встановлення режимів роботи в підсистемі “Валюта”. Початкове значення параметрів завантажується в БД під час установлення програмних модулів.
У разі закритого ОДБ параметри змінюються через меню за ієрархією (ланцюжком) “Підсистема “Валюта”” “Параметри системи” “Налагодження системи”. Перелік і зміст параметрів визначає розробник системи. Сукупність параметрів можна розбити на три групи.
Першу групу становлять коди валют для консолідованого балансу; перелік балансових рахунків, за якими не слід виконувати котирування; назва файла для вводу курсів валют; назва файла для вводу залишків на валютних рахунках і т. ін.
Другу групу утворюють параметри спеціальних регламентів щодо валюти, які визначають відповідність між рахунками, використовуваними для виконання проводок з відображення валютних операцій на бухгалтерських рахунках.
Третя група - це параметри складання валютних документів, таких як валютні виписки, валютний баланс та інші форми бухгалтерської і статистичної звітності.
Нормативно - довідкова інформація щодо валюти вводиться, коригується і видається користувачеві через пункт меню “Довідник валют”, котрий надає доступ до довідників валют, країн, курсів валют, банків, які працюють з валютою, платників і одержувачів коштів у форматі SWIFT, клієнтів, відкритих валютних особових рахунків, банківських операцій, балансових рахунків і т. ін. Технологія формування і підтримання зазначених довідників аналогічна застосовуваній під час обліку національної валюти.
Нагромадження даних, формування вихідних (звітних) форм є найважливішим етапом технологій автоматизованого обліку й регулювання валютних операцій.
Нагромадження даних про валютні операції здійснюється протягом дня у БД обмінних пунктів, у файлах оперативної інформації, що формуються пакетом програм ОДБ у філіях чи головних банках. На підставі цих даних можна отримати відповіді на запити, а також аналітичні таблиці про поточний стан обігу валютних коштів, залишки коштів на валютних рахунках клієнтів та інші зведення. Наприкінці робочого дня, коли закрито пакет “Операційний день банку”, оперативна інформація надходить до архівної БД і формуються бухгалтерські та статистичні зведення й звіти. Ці документи охоплюють інформацію за день або за деякий інший календарний період. Вони поділяються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні вихідні документи формуються на моніторах АРМ фахівців та керівників і при потребі роздруковуються. До таких документів належать зведення про купівлю/продаж валюти, інформація про рух і залишки коштів на валютних рахунках, реєстр ордерів валютного відділу, відомості про валютні ресурси тощо. Ці документи використовуються для аналізу валютних операцій і прийняття управлінських рішень.
Зовнішні вихідні документи передають клієнтам НБУ, податковій інспекції та іншим державним структурам. Вони спочатку видаються на монітор фахівців для аналізу, а далі надсилаються до відповідних структур у вигляді виписок з валютних рахунків для клієнтів, звітних файлів для НБУ чи звітних паперових документів або файлів для податкової адміністрації.
Виписки з валютних особових рахунків клієнтів формують щодня у двох примірниках, один з яких передається клієнтові, а другий залишається в банку як архівний документ. Кожна виписка включає такі реквізити:
назва банку;
дата і час формування звіту;
номер особового рахунку;
назва організації (власника коштів);
назва і код валюти;
курс цієї валюти;
вхідний залишок;
обороти й сальдо на рахунку в іноземній валюті і національній валюті;
проведені документи (вид операції);
МФО кореспондента;
особовий рахунок кореспондента;
номер документа;
сума за документом в іноземній і національній валюті.
Виписка за валютними особовими рахунками формується в кількох режимах. Так, у режимі «Виконавець» формуються виписки для кожного виконавця за закріпленими за ним рахунками. У режимі «Клієнт» видаються виписки за всіма чи зазначеними клієнтами. У режимі «Банк-Клієнт» формуються виписки, які надсилаються клієнтам по каналах зв'язку. Виписки можуть формуватися за попередній операційний день, на зазначену дату чи будь-який період.
Особливу групу вихідних документів становлять пробний баланс, звітний баланс, оборотно-сальдова відомість у валюті, консолідований баланс. Звітний баланс формується за поточний день за вказаним кодом валюти чи за всіма валютами. Протягом дня (під кінець) формується пробний баланс для попереднього аналізу. Остаточний варіант балансу складається після закриття операційного дня. Усі пакети ОДБ, що використовуються у банках, дають змогу складати баланс за поточний день, баланс на задану дату, баланс за вказаний період.
Зауважу, що комп'ютерні системи дозволяють формувати на моніторі сальдовий і оборотно-сальдовий баланс, який на практиці часто називають оборотно-сальдовою відомістю.
Заключною процедурою процесу обробки даних засобами пакета ОБД є складання консолідованого балансу. Спочатку складається пробний консолідований баланс для оперативного аналізу інформації, а після закриття операційного дня видається остаточна форма консолідованого балансу. Баланс формується за всіма валютними рахунками так, що суми перераховуються в одну валюту, код якої необхідно вказати у вхідних параметрах режиму.
Для обліку валютних операцій і формування відповідних вихідних документів використовується АРМ:
-операціоніста валютного відділу - ведуться валютні рахунки клієнтів, рахунки підзвітних осіб (касирів пунктів обміну валюти), виконується введення первинних платіжних документів і формування відповідних файлів первинних даних, проводяться експортно-імпортні операції, контролюється розподільчий рахунок і т. ін.;
-технолога валютного відділу - виконуються операції зі встановлення курсів валют, переоцінювання валют, передачі на оплату всіх введених бухгалтерських документів, проведення змін залишків на рахунках та операції із закриття ОДБ;
-операціоніста ОДБ - функції, аналогічні тим, які виконує операціоніст валютного відділу (їм підпорядковані спільні рахунки, що їх вони безпосередньо контролюють).
Формування звітності і друкування вихідних форм - складаються баланс, оборотно-сальдові відомість, меморіальні ордери за особовими рахунками клієнтів.
За допомогою пакета «АРМ статистична звітність» формуються звітні файли, а саме: 01 - дані про залишки на рахунках (щоденний); 39 - дані про курс та обсяги операцій з іноземною валютою (щоденний); 40 - дані про рух коштів на кореспондентських рахунках іноземних банків в Україні (щоденний) та інші звітні файли.
Сформовані звітні файли - щоденні і ті, що характеризують валютні операції за місяць, квартал і рік, - передаються засобами електронної пошти до Регіонального управління НБУ, а після узагальнення - до валютного управління центрального апарату НБУ, де за їх даними аналізуються та регулюються валютні операції.
Більш удосконаленою мережою міжбанківських телекомунікацій є товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій(Society for Worldwide Interbank Financial Telekommunicatoin - SWIFT) було засноване в 1973р.
SWIFT належить до транспортних систем, бо забеспечує тільки пердачу і доставку повідомлень учасникам системи, не виконуючи при цьому розрахункових операцій,пов'язаних з їх бухгалтерськими проведеннями.Тобто SWIFT не виконує клірингових функцій, а є лише глобальною міжбанківською телекомунікаційною мережею.
Система SWIFT працює 24 години на добу і 365 днів на рік.Якщо відправник і одержувач повідомлення працюють в мережі одночасно, то його доставка займає не більш 20 сек.
Подобные документы
Використання безготівкових розрахунків при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями. Аналіз використання безготівкових розрахунків за експортно-імпортними операціями. Проблеми та перспективи розвитку безготівкових форм розрахунків в Україні.
курсовая работа [117,1 K], добавлен 28.05.2010Теоретичні аспекти здійснення міжнародних розрахунків, дослідження механізму проведення даних операцій. Аналіз структури експортно-імпортних операцій. Особливості міжнародної торгівлі. Пропозиції щодо удосконалення міжнародних розрахунків України.
курсовая работа [501,8 K], добавлен 06.09.2014Сутність та класифікація депозитних операцій; принципи організації і аналіз акумуляції банком матеріальних ресурсів. Характеристика фінансової діяльності ВАТ "Державний ощадний банк України", оцінка депозитних операцій з фізичними і юридичними особами.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 05.11.2011Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України": історія банківської установи. Організаційна структура, технічне оснащення, методика складання фінансової звітності та проведення аналізу діяльності банку. Види банківський операцій.
отчет по практике [57,7 K], добавлен 05.06.2009Механізм здійснення операцій з іноземною валютою. Аналіз фінансового стану та валютно-розрахункових операцій комерційних банків на прикладі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Особливості застосування акредитивної форми розрахунку в банку.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 09.11.2013Класифікація депозитів. Проблеми формування ресурсної бази банку в період кризи. Аналіз депозитних операцій банків України. Модель залежності рентабельності активів ВАТ "Ощадний банк України" від коефіцієнтів ділової активності в частині пасивів.
курсовая работа [395,4 K], добавлен 05.03.2012Класифікація валютних операцій комерційних банків. Основи побудови їх обліку та характеристика відповідних рахунків. Організація проведення обмінних операцій в іноземній валюті. Методи розрахунку та облік реалізованого результату від даної діяльності.
реферат [23,3 K], добавлен 12.07.2011Варіанти виконання банком розрахунків за дорученням клієнтів. Особливості та законодавча база клірингових розрахунків, діяльність клірингової палати. Системи масових платежів, їх загальна структура та мета створення. Здійснення міжбанківських платежів.
контрольная работа [108,9 K], добавлен 26.07.2009Загальна характеристика АТ "Сбербанк Росії": стратегічна мета, предмет та види діяльності, які здійснює банк. Аналіз економічної діяльності АТ "Сбербанк Росії". Оцінка банківських послуг. Форми безготівкових розрахунків, порядок кредитування клієнтів.
отчет по практике [35,8 K], добавлен 31.05.2013Загальна характеристика Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України", структура взаємодії підрозділів і місце в ній фінансової складової. Нормативно-правове, інформаційне та технічне забезпечення Ощадбанку. Обов'язки фінансиста.
отчет по практике [69,3 K], добавлен 15.09.2010