Для вирішення цих питань та поширення карткових розрахунків в Україні необхідно вже сьогодні створювати національну платіжну систему до безготівкових розрахунків населення за товари та послуги.

Ми вважаємо, що створення національної системи дозволить розширити коло банків - учасників карткового бізнесу за рахунок зниження порога входження до платіжної системи; здешевіти карткові продукти за рахунок зменшення страхових депозитів та плати за трансакції; розширити коло власників карток за рахунок здешевлення карткових продуктів.

Водночас в Україні є чимало передумов, що сприятимуть успішному розв'язанню цього завдання в оптимальні строки і з мінімальними витратами.

Передусім це можливість реалізувати новітній світовий досвід у цій сфері; по-друге, СМЕП створюється на державній основі при безпосередній участі національного банку України, що дасть можливість широко використати мережу і досвід функціонування СЕП та фінансову підтримку; по-третє, (кільки попит на послуги СМЕП поки що незначний і розвиватиметься поступово, в НБУ та комерційних банків є достатньо часу, щоб розробити комплексний проект системи і розпочати поступову його реалізацію, никаючи помилок і витрат на їх виправлення. Тому є підстави сподіватися, що Україна створить власну СМЕП на такому ж високому рівні, як і СЕП, хоч і не так швидко як цю останню.

Для впровадження національної платіжної системи з використанням карток у вересні 1995р. 17 комерційних банків на чолі з НБУ організували ВАТ "Укркарт"'. За 2,5 роки своєї діяльності це товариство спромоглося створити за підтримки VISA міжбанківський процесинговий центр, який дозволить проводити авторизацію, кліринг та розрахунки в межах України міжнародними картками VISA, EuroCard/MasterCard, а також внутрішніми платіжними картками, що створенні за міжнародними стандартами. Тобто всі локальні трансакції здійснюватимуться у межах України. Міжнародні трансакції з платіжних карток процесинговий центр спрямовуватиме у міжнародні системи.

В Україні розроблена Програма впровадження Національної платіжної системи масових електронних платежів, яка затверджена постановою Правління НБУ № 18 від 28.01.97 р. НСМЕП - система безготівкових розрахунків за товари та послуги за допомогою банківських платіжних карток учасниками СМЕП є Національний банк України, комерційні банки, фізичні та юридичні особи -- клієнти банків, підприємства торгівлі та сфери послуг. Вирішальну роль в й" функціонуванні відіграють комерційні банки.

Вони реалізують пластикові картки своїм клієнтам, ведуть інформаційне забезпечення електронних платежів, поточні рахунки продавців та покупців і здійснюють остаточне урегулювання їхніх взаємних вимог. Тому через пластикові картки банки надають цілий комплекс послуг своїм клієнтам.

Комерційний банк для здійснення таких операцій повинен отримати ліцензію НБУ.

НБУ фінансував розробку базових складових НСЕМП: систему безпеки- програмне забезпечення смарт-карток, процесингових центрів.

На даний час в системі працює 16 банків: "Хрещатик", "Кредитімпексбанк", "Одеса", "Мегабанк", "Грант" та ін. Пілотними проектами охоплено Київ, Харків, Одесу; планується охопити Чернігів, Донецьк. У НСМЕП обслуговуються до 35 тисяч клієнтів, які використовують картки типу "електронний гаманець" та "електронний чек".

Причому, обидва різновиди фізично розміщені на одній картці на одній, за договором з власником активізується один, інший чи обидва інструменти.

Кожен з них має обмеження для щоденного використання: гаманець - 1 тис. грн.; чек 50 тис. грн. для фізичних осіб,, 100 тис.грн. ~ для юридичних.

Для підвищення ефективності системи, НБУ працює над програмою освоєння технології електронного чека для розрахунків між юридичними особами. Для цього випускаються корпоративні картки.

Крім того, НБУ розробляється технологія щодо обслуговування пільгових категорій громадян на транспорті, в аптеках, за комунальні послуги. Ця робота ведеться у співпраці з місцевими адміністраціями.

Простір для розширення сфери застосування платіжних карток у НСМЕП відкривають дисконтні системи, функції яких поєднуються у платіжній системі.

Великі перспективи НБУ вбачає у впровадженні електронної комерції. Клієнти з картками НСМЕП матимуть змогу користуватися послугами інтернет-магазинів, отримувати банківські послуги та сплачувати комунальні послуги через Інтернет.

Держава зацікавлена у залученні до банківських установ коштів населення, оскільки це дає змогу:

Збільшити їхні кредитні можливості та спрямувати залучені кошти на розвиток економіки країни.

· Скоротити державні потреби у готівці, а відтак зменшити витрати ці виготовлення та підтримку готівкового обігу.

· Примножити надходження до бюджету, вдосконаливши оподаткування сфери послуг та торгівлі.

· Підвищити довіру населення до банківської системи в цілому.

Інтерес комерційних банків полягає, у:

- Розширенні безготівкових розрахунків.

- Поповненні кредитних ресурсів залученими на карткові рахунки датами.

- Появі нових клієнтів, зацікавлених новими банківськими послугами.

- Зменшення витрат, пов'язаних з готівковими розрахунками.

- Підвищення престижу банківської установи і завоюванні лідерства на вітчизняному ринку пластикових карток.

Проте для отримання вказаних вигод потрібно здійснити значні капіталовкладення у створення інфраструктури СМЕП. Кризовий стан бюджету навряд чи дасть можливість державі виділити необхідні для цього інвестиції. Тим більше, що інвестиції потрібні не тільки для внутрішньо - та міжбанківських заходів (процесингові центри, програмне забезпечення, банкомати тощо), а й на реконструкцію суміжних сфер (торгівлі, сфери послуг, зв'язку, виробництва комп'ютерної техніки та ін.). З іншого боку, низький рівень життя населення та зумовлений ним недостатній платоспроможний попит, а також низький рівень довіри до банківської системи не додають оптимізму щодо достатності попиту на пластикові картки населення України, щоб затрати на створення СМЕП окупилися в близькій перспективі. Так розробники СМЕП підрахували, що система досягне своїх цілей, а отже окупиться, якщо 30-40% готівкового обороту буде замінено безготівковим, буде емітовано близько 10 млн. пластикових карт, установлено близько 100 тис. платіжних терміналів та банкоматів.

Але якщо вести мову про перспективи розвитку ринку платіжних карток в Україні, то майбутнє, безумовно, - за національною чи національними платіжними системами. Міжнародні платіжні системи займатимуть свою нішу на ринку, обслуговуючи туризм та ділові поїздки за кордон.

4.2 Перспективи розвитку нових видів платіжних карток

Тепер тенденція йде убік використання пластикових карт із чіпом смарт-картки). На відміну від карт із магнітною смугою, смарт-картки більш "розумні", вмонтований в них чіп має пам'ять і самий елементарний процесор який виконує деякий обсяг вмонтованих команд платіжної системи. На основі смарт-карток можуть працювати в режимі оn-linе, так само системи на основі таких карт більш захищені від шахраїв. У світі створюються спеціалізовані організації з цілю ввести єдину платіжну Систему або який-небудь загальний стандарт, більш досконалий, чим нині існуючі. Керівники цих організацій у головному бачать платіжну картку майбутнього - чіповою (смарт-карткою). Одна з таких організацій розробила універсальну електронну Систему UEPS (Universal Electronic Payment System). UEPS - розроблена французькою компанією NЕТ1 International і на протязі декількох років функціонує в ряді країн. Відзначимо що, головним технологічним принципом UEPS є здійснення трансакцій у торгових точках у режимі оn-line при безпосередній взаємодії двох карт - карти покупця і продавця.

Інформаційні можливості смарт карт набагато ширші чим, у карток із магнітною смугою (8 тис. біт у порівнянні з 1 тис. біт, із можливістю наступного розширення в 24 рази). Крім того, перевагою її є можливість оперативного відновлення даних у пам'яті мікропроцесора.

Нарешті, важливою гідністю картки є її більш висока надійність. Чіп має декілька ступенів захисту і підробити інформацію, записану у ньому, дуже77 важко або зовсім неможливо. Якщо картка вкрадена і не належний власник захоче нею скористатися для одержання грошей в автоматі, то при неправильному введенні ПІН-коду чіп руйнується і картка не може бути використана.

Але смарт карти мають високу вартість (у 5-7 разів вище в порівнянні з магнітною карткою). Крім того, їхнє введення в оборот у країнах, що із початку створення Системи карткових розрахунків орієнтувалися на магнітні картки є дуже важким завданням.

Там встановлені десятки і сотні тисяч одиниць устаткування, не пристосованого для зчитування інформації з мікросхеми, а заміна цього устаткування на пристрої, сумісні з смарт-картками, зажадала б значних капіталовкладень. Тому експерти не очікують швидкого впровадження смарт-карток у таких країнах як США, Канада, Бельгія і т.д., хоча експерименти по розробці міжнародного стандарту на ці картки проводяться найбільшими картковими асоціаціями світу.

Зважаючи на очевидні переваги смарт-картки, Україна повинна орієнтуватися, приступаючи до розбудови власної СМЕП, відразу на широке впровадження смарт-карток. "Престрибнувши" вже пройдені в західній практиці етапи розвитку масових електронних платежів, Україна відразу вийде на рівень найновіших технологій у цій сфері, сприятиме прискоренню цих платежів, їх здешевленню, посиленню захищеності, підвищенню авторитетів банків тощо.

На думку авторів немаловажним фактором для звикання власників карток до їх використання ними являються широта допоміжних послуг, які вони можуть з її допомогою отримати, а також якість обслуговування, надійність і безпека використання карт. В цьому плані клієнтам повезло більше, оскільки багато банків в минулому році виділили даним напрямкам підвищену увагу.

Так, в 2001р. отримала подальше розширення практика, коли власники зарплатних карт (як і приватних) зазвичай тут же на другий рік співпраці з банком отримують замість дебетних кредитові картки. Більш того, клієнти деяких банків мають можливість користуватися кредитними послугами (об'єм кредиту не перевищує половину місячної зарплати) по картці уже в першому році реалізації зарплатного проекту.

Правда під гарантії підприємства. Найбільш активно кредитні можливості своїх карт в минулому році проштовхували на ринок банки "Аваль" (картки "ОНІКС", а з цього року і новий продукт "Аваль-кредит") і "Надра" (продукт "Справжня кредитна картка"). Крім того, лідери ринку встановили послуги мобільного - та Інтернет-банкінга, продаж Інтернет-карт і послуг ІР-телефонії через сітку банкоматів та терміналів, можливість здійснювати комунальні платежі і оплату послуг операторів мобільного зв'язку.

Так завдяки технології GSM-banking абоненти компанії "Київстар GSМ", використовуючи мобільний термінал та SMS-повідомлення, зможуть здійснювати платежі без особистої присутності за послуги мобільного зв'язку, за комунальні та інші послуги. Ця новинка впроваджується Приватбанком за допомогою пластикових карток Starcard. Ними можна скористатися в Україні, так і за кордоном. Платіжна картка Starcard емітується КБ "Приватбанк" на основі картки Visa Classic.

І що характерно, в даний час банки вже розглядають платіжні картки не просто як окремий банківський продукт, а як інструмент комплексного обслуговування приватних клієнтів. Сьогодні банки володіють найновішими банківськими технологіями, однак дуже важливо навчитися їх правильно застосовувати, отримуючи при цьому максимальний прибуток, а клієнту надавати фінансові послуги найвищої якості з врахуванням його індивідуальних потреб. Таким чином, карткові технології необхідно розглядати в тісному взаємозв'язку з дуже широким колом фінансових інструментів, уміле поєднання яких дозволить надавати необхідні і , ті, які мають великий попит на ринку, банківські продукти. Створення даних продуктів дозволить значно збільшити популярність розрахунків за допомогою карток і створить передумови для виходу на новий якісний рівень фінансової культури населення. В кінцевому результаті від цього виграють як самі банки, так і клієнти.

Окремого розгляду заслуговує такий сегмент ринку карткових послуг, ж вищі навчальні заклади, перерахування стипендій, допомоги та інших виплат на карткові рахунки студентів та аспірантів з успіхом здійснюються в багатьох країнах світу. Це дає наступні переваги: можливість централізованого залучення великої кількості клієнтів; студенти й аспіранти і недалекому майбутньому стануть високооплачуваними спеціалістами і зможуть залишитися власниками карток того банку, який обслуговував їх у роки навчання; формується культура поведінки клієнта з карткою, тобто навіть якщо студент у майбутньому і не залишиться клієнтом банку, у нього вже буде певний досвід користування карткою. Так в Україні у 2001р. всі опитані фінансові організації переглянули свої погляди на потенційних клієнтів і почали активно пропонувати платіжні картки навіть таким раніше 'безперспективним"" категоріям, як студенти та пенсіонери. Наприклад, Приватбанк за минулий рік емітував більш ніж 120 тис. пенсійних карт (на початок 2001р. таких карт у нього було лише 5,4 тис.) та близько 100 тис. студентських. Виявляється, по словам банкірів, багато пенсіонерів також хочуть відповідати духу часу і для них пластикова картка не являється якоюсь диковинкою. Тому, пропонуючи їм платіжні картки навіть по їх собівартості, банки все одно рівно отримують віддачу. Зокрема, як відмічають банкіри, дуже часто пенсіонери використовують карткові рахунки в якості накопичувальних.

Висновки

Швидке поширення банківських платіжних карток, їхнє перетворення в масовий інструмент розрахунків, неухильний ріст їхньої популярності серед широких груп населення служить наочним свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна головним категоріям учасників системи.

На мою думку економічний ефект від впровадження і широкого використання пластикових карток як засобу електронних платежів вигідний всім, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. Якщо підрахувати, то загальні витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становлять не менше 220 млн. дол. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів -- пластикових карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, яка еквівалентна 60-100 млн. дол. США. Крім того, це дасть змогу залучити і примусити працювати ті кошти, які знаходяться нині у населення. Це величезний потенціал для нашої економіки (приблизно 44% всієї платіжної маси), який навіть може покрити потреби в іноземних інвестиціях.

Для банків пластикові картки теж вигідні. По-перше, вони отримають відсотки за користування кредитом (за кредитними картками), плату за вдачу карток (деякі банки практикують щорічний збір) і, нарешті, відсотки, які вираховуються підприємствами торгівлі зі сплат, що були зроблені мастиковими картками (приблизно 3%). У свою чергу торговельні підприємства, які беруть пластикові картки, виграють на престижності, швидкості обслуговування клієнтів й зменшені витрат за обслуговування готівки.

Банківська пластикова картка є найбільш ефективним інструментом безготівкових розрахунків, засобом одержання кредиту і готівки, спрощує і прискорює платежі між учасниками економічного обороту.

Аналіз структури залучених коштів під карткові рахунки АКБ "Укрсоцбанк" показав, що найбільш вагомими в структурі залучених коштів є нестабільні кошти на поточних рахунках клієнтів банку. Строкові ж кошти, хоч і займають більшу половину всіх залучених під картки коштів банку, але половина з них є короткостроковими "зарплатними" коштами, яке при нарахуванні знімаються клієнтами в найближчу неділю. Більш стабільними залишаються кошти на рахунках гарантійного покриття під кредитні картки, але й вони втрачають своє принципове значення з переходом до незнижуваних залишків.

Реальними пропозиціями щодо розширення клієнтської бази є:

Підвищити кваліфікацію і професіоналізм персоналу, що займається платіжними картками, шляхом проходження стажування в закордонних банках, участі у тематичних семінарах, конференціях. І, мабуть, найважливішу роль у запровадженні нових методів залучення готівкових коштів банками грає розробка нових, більш чітких і узгоджених законодавчих, нормативних актів.

Список використаної літератури

1. Вавилов А.В., Ильин И.И. Пластиковые карты: принципы построения пластикових систем.- М: Информационно- издательский центр «Европеум-пресс», 1999.-128с.

2. Платіжні системи. Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти. В.А Ющенко А.С.СавченкоВ.П.Страхарчук. К.:Либідь, 1998.-416с.

3. В.Кравець, Г.Мумінова-Савіна. Організація контролю за операціями з банківськими пластиковими картками.// Вісник НБУ №1 2001.

4. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах».

5. Закон України «Про Національний банк України».

6. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою №367 від 27.08.2001р.

7. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджені постановою Правління НБУ №524 від 17.12.2001 р.

8. Програма впровадження Національної платіжної системи масових електронних платежів, затверджена постановою Правління НБУ № 18 від 28.01.97р.

9. Банківські інформаційні системи.: Навч. посібник Єрьоміна Н.В. К.:КНЕУ, 2000-220с.

10. Інструкція Правління НБУ від 29.03.2001р. №135 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

11. Річні звіти АКБ "Укрсоцбанк" за 1999-2001 рр.

12. Ціноутворюючі фактори ринку кредитних ресурсів, // Вісник НБУ №2 1999р.

13. Цінова структура банківських послуг і кредитних ресурсів в Україні, Гладких Д., // Вісник НБУ №3, 1999р.

14. Банківські операції. Під редакцією МорозаА.М., К.:2000р.

Размещено на Allbest.ru