Теоретико–методологічні основи формування та реалізації кредитної політики банку "Укрсоцбанк"

Управлінські рішення, які приймаються на основі системи показників якості кредитного портфеля, спрямовуються на зміну чи коригування кредитної політики у плані переорієнтації її пріоритетів між різними класифікаційними групами, за якими диверсифіковані кредитні вкладення, тобто стосуються кредитного портфеля банку загалом, що і передбачає формування кінцевої структури кредитного портфеля у відповідності до розмірів груп класифікованих за ступенем якості кредитів.

Важливим елементом концепції формування кредитного портфеля банку є моніторинг кредитного ризику, утворення резервів і коригування структури кредитного портфеля. Даний аспект управління кредитним портфелем передбачає контроль за дотриманням встановленої структури кредитного портфеля і відповідності цієї структури завданням щодо зниження ризиків, забезпечення дохідності та уникнення критичних для збереження ліквідності втрат.

Моніторинг кредитного ризику усього кредитного портфеля банку має передбачати застосування специфічних прийомів і методів мінімізації ступеня ризикованості позичкових операцій, до яких слід насамперед віднести диверсифікацію, встановлення внутрішньобанківських лімітів, а також формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків.

На сьогодні створення комерційними банками відповідних резервів є фактично основним напрямом їх захисту від кредитного ризику, пов'язаного із неправильним управлінням кредитним портфелем. З огляду на це, наголошено, що оптимізацію процесу формування резервів для відшкодування втрат за кредитами слід розглядати як важливий елемент не лише поліпшення фінансового менеджменту у комерційних банках, але й удосконалення регулятивного впливу на їх кредитну активність з боку Національного банку України.

Відповідно до методики НБУ [14] всі кредитні операції класифікуються за ступенем ризику:

- «Стандартні» кредитні операції - операції, за якими кредитний ризик незначний і становить 2% чистого кредитного ризику;

- «Під контролем» - кредитні операції, за якими кредитний ризик незначний, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації, і становить 5% чистого кредитного ризику;

- «Субстандартні» кредитні операції - операції, за якими кредитний ризик великий, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є імовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та у строки, передбачені кредитним договором;

- «Сумнівні» кредитні операції - операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника (контрагента) банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, імовірність повного погашення кредитної заборгованості низька і становить 50% чистого кредитного ризику;

- «Безнадійні» кредитні операції - операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника (контрагента) банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Досвід роботи ряду банків свідчить, що оптимальним можна вважати кредитний портфель зі структурою, в якій найбільшу питому вагу займає група «під контролем», а найменшу «сумнівні кредити» (рис. 1.4) [36, C. 26].

Таким чином, основним завданням управління кредитним портфелем банка є досягнення балансу його складових. Тому досягненя врівноваженого стану кредитного портфеля банку можливе лише за умов здійснення ефективної кредитної політики.

Кредитний портфель - це економічно обґрунтована і структурована сукупність кредитних угод і кредитних зобов'язань, яка є результатом цілеспрямованих управлінських рішень, прийнятих відповідно до вимог кредитної політики банку та органів банківського нагляду [72, С.116].

Рис 1.4 Оптимальний кредитний портфель

Конкурентоспроможність кредитного портфеля визначається такими критеріями, як ризиковість, ліквідність, швидкість відновлення та ступінь оновлення.

Розмір кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, яка має свій рівень дохідності і відповідний рівень ризику.

Кредитний портфель банку є «вершиною» кредитної діяльності. Його не можна прирівнювати до простої сукупності кредитів, оскільки кредити можуть взаємодіяти, внаслідок чого кредитний портфель характеризується не тільки сукупним ризиком, але і чисто портфельним ризиком. Як підсумок саме якість всього кредитного портфеля в цілому визначає ефективність кредитної діяльності. Для того, щоб сформувати кредитний портфель банку необхідно здійснити відбір кредитів і досконало оцінити кредитоздатність позичальника.

Основними критеріями кредитного портфеля є кредитний ризик і дохідність [82].

Формуючи кредитний портфель, керуються правилом: видавати кредити, які приносять максимальні доходи за інших однакових умов. Дохідність кредитної операції визначається рівнем відсоткової ставки за певним кредитом, тривалістю періоду надання кредиту та прийнятою системою нарахування відсоткових платежів.

Кредитні операції є величезним джерелом доходів банку і разом з тим величезною статтею активів. Як такий кредитний портфель представляє собою найбільше джерело ризиків, які впливають на надійність та безпеку банку. Ефективне управління кредитним портфелем дає змогу мінімізувати ризики і відповідно збільшити прибутковість позичкових операцій.

Розумне управління кредитним портфелем встановлює параметри кредитного портфеля, визначаючи при цьому, яка доля ресурсів банку може бути використана для видачі позики, які типи кредитів можуть видаватися, яку частину кредитного портфеля можуть складати позики даного типу, яка допустима концентрація кредитів окремим боржникам і галузям.

Якість управління кредитним портфелем прямо пов'язана з прибутковістю банку, а також забезпечення високого рівня надійності і мінімізації ризику банківських операцій, що можливе за умови дотримання банками належного рівня своєї ліквідності. Основним принципом підтримання ліквідності банку є відповідність активів до термінів очікуваного виникнення потреби в коштах для погашення зобов'язань перед кредиторами і вкладниками.

Отже, саме від здатності банку оптимальним чином здійснювати формування кредитного портфеля та його управління залежать можливості ефективного розвитку банку з точки зору стабільності та прибутковості. Основою для формування кредитного портфелю виступає кредитна політика банку, реалізація стратегічних цілей якої слугує підґрунтям для розробки концепції формування кредитного портфеля. Важливим елементом при формуванні кредитного портфелю є моніторинг кредитного ризику, утворення резервів і коригування структури самого кредитного портфеля, а ефективне управління ним дає змогу мінімізувати ризики та збільшити прибутковість позичкових операцій.

2. РОЗВИТОК МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ

2.1 Аналіз основних джерел фінансування кредитної діяльності ПАТ «Укрсоцбанк»

Визначивши властивий кредитній політиці МФРКП, було виділено у його складі механізм фінансового забезпечення реалізації кредитної політики банку.

Виступаючи позичальником та вступаючи у взаємовідносини з різними кредиторами, банк здійснює діяльність, направлену на забезпечення кредитної політики джерелами фінансування.

Ефективність використання коштів кредитного потенціалу досягається при дотриманні комплексу умов, коли:

- забезпечується необхідний мінімум ліквідності;

- використовується вся сукупність коштів кредитного потенціалу;

- досягається максимально високий прибуток на кредитний потенціал за умови прийнятного рівня кредитного ризику.

Кожен банк самостійно визначає величину власних коштів та їх структуру, виходячи із розробленої ним кредитної політики та загальної стратегії розвитку [68].

Величина власного капіталу банку прямо залежить від результатів кредитної діяльності та її ефективності: чим більш стабільні процентні доходи банку і більша величина отриманого прибутку, тим вищим є рівень капіталізації банку. Такий взаємозв'язок дає змогу зробити висновок про те, що кількісні параметри кредитної політики банку знаходяться в прямій залежності від капітальної частини кредитного потенціалу - власного капіталу, величина якого, у свою чергу, прямо пропорційна якісним характеристикам кредитної політики.

У процесі аналізу власного капіталу банку велике значення необхідно приділяти виконанню нормативів капіталу, які встановлюються НБУ. Аналіз нормативів капіталу наведено в табл. 2.1.

З табл. 2.1. ми бачимо, що всі нормативи ПАТ «Укрсоцбанк» знизилися, порівняно із попередніми періодами. Регулятивний капітал банку збільшився на 1898 916 тис.грн. і становить 7 038 108 тис.грн.

Таблиця 2.1

Аналіз виконання нормативів капіталу ПАТ «Укрсоцбанк»

Норматив	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012	Нормативне значення
Н1 (РК банку, тис. грн.)	5568921	6787705	6166553	5139192	7038108	120000
Н2 (адекватність РК, %)	11,44	16,58	19,92	13,28	19,41	не < 10
Н3 (співвідношення РК до сукупних активів, %)	10,11	13,7	12,04	9,99	14,02	не < 9

Норматив адекватності регулятивного капіталу, який встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів та вкладників банку теж знизився, порівняно з 2010 та 2011 рр. на 3,3 та 6,64% відповідно, і у 2012 р. складає 13,28%. Співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, яке показує розмір регулятивного капіталу, необхідного для здійснення активних операцій складає 9,99% у 2012 р., тоді як у 2011 р. він був на 2,05% більше - 12,04%. Не дивлячись на загальну тенденцію до зниження показників, банк виконує всі нормативи, які регулюються з боку НБУ.

Більша частина ресурсів ПАТ «Укрсоцбанк» формується за рахунок залучених та запозичених коштів. Залучені кошти банку - кошти, які банк залучає на вклади і депозити.

Можливості банку у залученні коштів регулюються НБУ. Так згідно з показником платоспроможності банку, нормативне значення якого встановлено НБУ, залучені та запозичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 8 разів [12,15].

І зобов'язання, і капітал банку відносяться до його пасивів. Проведемо детальний аналіз зобов'язань банку. Результати представимо в табл. 2.2 [78].

З табл. 2.2 бачимо, що позитивну динаміку показують статті формування резервів та інших фондів банку - у 2012 р. вони збільшилися на 70,42 % в порівнянні з попереднім 2011 роком. Цей процес є позитивним явищем, оскільки збільшення резервів під пасивні операції та інші операції банку збільшують надійність банку та свідчать про розумну політику управління капіталом, залученими та запозиченими коштами банку.

Таблиця 2.2

Структура зобов'язань ПАТ «Укрсоцбанк» протягом 2010-2012 рр. (тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	01.10.12	01.01.12	01.01.11	01.01.10
Зобов'язання
24.	Кошти банків, у тому числі:	12654784	13188046	17168215	22158357
24.1	в іноземній валюті	11040885	12259077	17145801	22154990
25.	Кошти юридичних осіб, у тому числі:	6188648	7024546	5440856	4671361
25.1	в іноземній валюті	1799884	3589635	1626078	1462993
25.2	Кошти юридичних осіб на вимогу, у тому числі:	4435091	3825885	3600279	3146587
25.2.1	в іноземній валюті	971648	1108332	710933	662911
26.	Кошти фізичних осіб, у тому числі:	11030081	10683496	9896430	7668964
26.1	в іноземній валюті	6273430	5736034	5054268	4275962
26.2	Кошти фізичних осіб на вимогу, у тому числі:	2793811	3057757	2806906	2151177
26.2.1	в іноземній валюті	1149018	1325990	996450	910829
27.	Боргові цінні папери, емітовані банком	0	15924	16009	16651
27.1	в іноземній валюті	0	0	0	0
28.	Інші залучені кошти	0	0	0	0
29.	Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток	0	0	74545	467
30.	Відстрочені податкові зобов'язання	0	0	0	523213
31.	Резерви за зобов'язаннями	66245	38870	25000	21242
32.	Інші фінансові зобов'язання	571807	523828	303179	242635
33.	Інші зобов'язання	1327584	166732	88347	55443
34.	Субординований борг	2007785	2027711	2020729	2024305
35.	Зобов'язання, що пов'язані з довгостроковими активами, призначеними для продажу, чи групами вибуття	0	0	0	0
36.	Усього зобов'язань, у тому числі:	33846934	33599153	35033310	37382638

У загальних зобов'язаннях найбільшу питому вагу займають кошти банків та кошти клієнтів. Проте, за останні два роки (починаючи з 2010 р.) кошти банків демонструють негативну динаміку, зменшуючись на 25,29 та 30% у 2010 р., 2011 р. та 2012 р. відповідно. Кошти клієнтів показали негативний темп приросту тільки у 2009 р. та 2010 р. - 6,87 та 15,65% відповідно. В усі останні звітні періоди цей показник невпинно збільшувався.

Далі розглянемо показники, які дають змогу проаналізувати активність банку щодо залучення ресурсів у динаміці та співвідношення зобов'язань та капіталу банку (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та масштабів депозитної діяльності ПАТ«Укрсоцбанк»

Показники, тис. грн.	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012
1. Зобов'язання банку	44519068	37629043	35033310	33599153	33846934
2. Капітал банку	5175713	6027855	6570187	6607773	6501864
3. Співвідношення зобов'язань та капіталу (коефіцієнт фінансового важеля)	8,6	6,24	5,33	5,08	5,21

З даних табл. 2.3 видно, що що за аналізований період банк незначним мином розширив масштаби своєї діяльності. При цьому збільшення ресурсної бази відбувалось за рахунок залучених коштів, власний капітал банку незначним чином зменшувався. Так, капітал банку у 2012 році зменшився на 105909 тис.грн, або на 1,6% (табл. 2.4), а його зобов'язання збільшились на 247781 тис.грн, або на 0,74%. Сума зобов'язань перевищує суму капіталу банку в 5,21 рази, що однозначно є позитивною тенденцією. Таким чином, можна сказати, що банк має оптимальну структуру ресурсної бази, яка дає змогу поєднувати високу надійність та стійкість ресурсної бази з невисокою їх вартістю.

Таблиця 2.4

Темп росту зобов'язань та капіталу банку за період 2009-2012 рр.

Показники, тис. грн.	Темп росту за 2009 р., %	Темп росту за 2010 р.,%	Темп росту за 2011 р.,%	Темп росту за 2012 р., %
1. Зобов'язання банку	84,52	93,10	95,91	100,74
2. Капітал банку	116,46	109,00	100,57	98,40

За даними балансу ПАТ «Укрсоцбанк» проаналізуємо його ділову активність щодо залучення фінансових ресурсів і формування депозитної політики на протязі 2009 - 2012 рр. (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Динаміка депозитних операцій ПАТ «Укрсоцбанк» за 2009-2012 рр.

Показники, тис. грн.	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012
Кошти банків, у тому числі:	27705307	22158357	18698192	13118046	12654784
В іноземній валюті	27241730	22154990	18698013	12259077	11040885
Кошти юридичних осіб, у тому числі:	6869340	4671361	5192946	7024546	6188648
В іноземній валюті	3598789	1462993	1496198	3589635	1799884
Кошти юридичних осіб на вимогу, у тому числі:	5024282	3146587	3381131	3825885	4435091
В іноземній валюті	3172531	662911	662431	1108332	971648
Кошти фізичних осіб, у тому числі:	7401771	7668964	9535403	10683496	11030081
В іноземній валюті	3716757	4275962	4951962	5736034	6273430
Кошти фізичних осіб на вимогу, у тому числі:	1996282	2151177	2564281	3057757	2793811
В іноземній валюті	876690	910829	923330	1325990	1149018



З даних табл. 2.6 видно, кошти фізичних осіб зросли на 3,24 % і становили 11 030 081 тис.грн. у 3 кварталі 2012 році проти 10 683 496 тис.грн. на 01.01.2012 р. Характерно,що основним джерелом зростання коштів фізичних осіб є збільшення залучення строкових депозитів, як правило, терміном до одногороку. За аналізований період їх маса значно зросла.

Таблиця 2.6

Темпи росту депозитних операцій банку за 2009-2012 рр.

Показники, тис. грн.	Темп росту за 2009 р., %	Темп росту за 2010 р., %	Темп росту за 2011 р., %	Темп росту за 2012 р., %
1	2	3	4	5
Кошти банків, у тому числі:	79,98	84,38	70,16	96,47
В іноземній валюті	81,33	84,40	65,56	90,06
Кошти юридичних осіб, у тому числі:	68,00	111,17	135,27	88,10
В іноземній валюті	40,65	102,27	239,92	50,14
Кошти юридичних осіб на вимогу, у тому числі:	62,63	107,45	113,15	115,92
В іноземній валюті	20,90	99,93	167,31	87,67
Кошти фізичних осіб	103,61	124,34	112,04	103,24
у тому числі
В іноземній валюті	115,05	115,81	115,83	109,37
Кошти фізичних осіб на вимогу, у тому числі:	107,76	119,20	119,24	91,37
В іноземній валюті	103,89	101,37	143,61	86,65

Проте позитивним явищем є збільшення коштів фізичних осіб у структурі депозитних ресурсів банку (рис. 2.1). При чому, значно зросли строкові кошти фізичних осіб у порівнянні з коштами фізичних осіб на вимогу. Таким чином, можна сказати, що банк зацікавлений у розширенні обсягів залучених депозитних коштів, що перебувають тимчасово у його розпорядженні.



Рис. 2.1 Кошти фізичних осіб

Значно зросли і кошти юридичних осіб: їх приріст у 2011 році становив 26,07% (рис. 2.2). Їх частка в структурі зобов'язань також зросла.

Дану структуру можна розцінити як оптимальну, оскільки нарощування ресурсної бази банку відбувалося за рахунок не дорогих джерел фінансування, а дешевих. Основним джерелом збільшення коштів юридичних осіб є зростання залишків на поточних рахунках клієнтів, тобто депозитів до запитання.

Позитивним явищем можна вважати і зниження частки коштів банків у структурі зобов'язань банку (рис. 2.3). Так, кошти інших банків у 3 кварталі 2012 року становили 12 654 784 тис. грн. проти 13 118 046 тис. грн. у 2011 році, і показали від'ємний приріст - 3,53%.

Рис. 2.2 Кошти юридичних осіб

Поєднання тенденції зниження залежності від міжбанківського кредитування з одночасним розширенням ресурсної бази свідчить про грамотну політику менеджерів банку щодо формування ресурсної бази.

Рис. 2.3 Динаміка зобов'язань ПАТ «Укрсоцбанк», тис. грн.

Так на рис. 2.3 ми можемо побачити, що на протязі 5-ти років розмір коштів інших банків зменшувався з року в рік. Динаміка коштів юридичних осіб на вимогу спостерігається позитивна. Тенденція зміни коштів на поточних та депозитних рахунках клієнтів представлена в табл.2.7.

Таблиця 2.7

Кошти клієнтів у динаміці 2008-2012 рр. (тис. грн)

Рядок	Найменування статті	01.10.12	01.01.12	01.01.11	01.01.10	01.01.09	01.01.08
1	Державні та громадські організації:	87648	80450	75558	57 243	43 131	35 133
1.1	Поточні рахунки	81235	74717	71270	57 243	34 138	14 542
1.2	Строкові кошти	6413	5733	4288		8 993	20 591
2	Інші юридичні особи	6101648	6944096	5 440 856	4 614 118	6 826 209	7 656 588
2.1	Поточні рахунки	4435091	3825885	3 600 279	3 089 347	4 990 102	4 548 343
2.2	Строкові кошти	1753557	3198661	1 626 078	1 524 771	1 836 107	3 108 245
3	Фізичні особи:	11030081	10683496	9 896 430	7 668 964	7 401 771	7 560 134
3.1	Поточні рахунки	2793811	3057757	2 806 906	2 151 177	1 996 282	2 329 812
3.2	Строкові кошти	8236270	7625739	5 054 368	5 517 787	5 405 489	5 230 322
4	Усього коштів клієнтів	17218729	17708042	15 412 844	12 340 325	14 271 111	15 251 855

Щодо коштів клієнтів, бачимо, що в 2012 році державні та громадські організації виявили довіру до ПАТ «Укрсоцбанк», відкривши значну кількість поточних рахунків, а надалі й депозитних, так як процентні ставки були і є на даний момент досить привабливими. Зокрема присутній такий продукт як «депозит - он-лайн» - додатковий поточний рахунок з нарахуванням відсотків. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці також користуються цим продуктом. Результатом такої політики банку є позитивна тенденція у збільшенні клієнтської бази та нарощенні пасивної бази.

Розглянемо тенденцію зміни процентних доходів та витрат, як наслідок роботи ПАТ «Укрсоцбанк» щодо удосконалення свого кредитного портфеля та нарощення пасивної бази. Результати представимо в табл. 2.8 [78].

Проаналізувавши дані показники можемо стверджувати, що чистий процентний дохід банку зростав протягом періоду 2008-2010 рр. і на 1.01.2011 склав 5 343 767 тис.грн. За 2011 рік проценті доходи впали на 11,3 %. В 2012 році ця тенденція поки що спостерігається також.

Таблиця 2.8

Процентні доходи та витрати у динаміці за 2008-2012 рр. (тис. грн)

Найменування статті	01.10.12	01.01.12	01.01.11	01.01.10	01.01.09	01.01.08
Усього процентних доходів	3461089	4729396	5 343 767	6 010 062	4 580 089	2 599 535
Усього процентних витрат	1542728	1853325	2 398 422	2 930 538	2 455 607	1 644 801
Чистий процентний дохід/(витрати)	1918361	2876071	2 945 345	3 079 524	2 124 482	954 734

Чистий процентний дохід банку з 2010 року має низхідну тенденцію, так як спостерігався спад кредитування, і лише починаючи з 3 та 4 кварталу 2012 року банк переглянув свою політику і намагається розширити кредитування шляхом впровадження нових програм та вдосконалення поточних. Тому в ближчій перспективі маємо спостерігати позитивну тенденцію щодо нарощення депозитної бази та укріплення позиції на ринку кредитування.

2.2 Аналіз структури кредитного портфеля ПАТ «Укрсоцбанк»

Сукупність всіх мобілізованих банком джерел фінансування є сукупним кредитним потенціалом банку, але дані кошти не можуть використовуватися на цілі кредитування в повному обсязі. Зважаючи на те, що кошти фонду обов'язкових резервів та резерв покриття втрати ліквідності у формі коштів, що знаходяться в касі банку і на його кореспондентському рахунку, не можуть використовуватися банком для здійснення кредитної діяльності - ці кошти слід розглядати як іммобілізований запас, а сукупний кредитний потенціал банку - як кредитний потенціал-брутто [81].

Структура чистого кредитного потенціалу-нетто - це сукупність власних і частину залучених джерел фінансування, вільних від регулятивних вимог, а також кредитно-інвестиційний портфель банку (рис. 2.4).

При цьому у вузькому розумінні кредитний потенціал банку можна розглядати як сукупність джерел фінансового забезпечення реалізації кредитної політики банку, які характеризують обсяг потенційних кредитних вкладень банку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Структура сукупного кредитного потенціалу банку

Фінансовий потенціал банку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених і запозичених).

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності [20, C.46-49].

Аналіз активних операцій банку доцільно починати з визначення місця, яке посідають кредитні операції в загальному обсязі активів банку, оскільки саме вони приносять найбільший дохід банку. Кредитна активність ПАТ«Укрсоцбанк» наведена в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Аналіз масштабів кредитної діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» (тис. грн)

Показники	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012
1. Кредитні вкладення, тис. грн	23846707	42592114	36040087	30896625	18507110	27840514
2. Загальні активи, тис. грн	31226766	49694781	43410493	41603497	40206926	40348798
3. Питома вага кредитів у загальних активах, %	76,37	85,71	83,02	74,26	46,03	69,00

З табл. 2.9 видно, що починаючи з 2009 року загальні активи банку почали поступово зменшуватися, як і частка кредитних вкладень, хоча за 3 квартали 2012 року бачимо приріст, зумовлений багатьма програмами, які пропонує ПАТ «Укрсоцбанк». Дані таблиці свідчать про те, що темп приросту загальних активів за останній рік зменшувався на 3,36 %. Цю від'ємну динаміку можна пояснити загальним зменшення кредитного портфелю банку та значним зменшенням інших активів. Можна зробити висновок, що банк зменшує свою кредитну діяльність, стає більш добірливим у пошуках клієнтів.

Це означає, що банк зменшує кількість ризикових операцій та має на меті стати більш стабільним.

Динаміка питомої ваги кредитного портфелю ПАТ«Укрсоцбанк» у загальних активах зображена на рис 2.5.

Рис. 2.5 Динаміка питомої ваги кредитного портфелю ПАТ «Укрсоцбанк» у загальних активах

З рис. 2.5 бачимо, що частка кредитних операцій у 2008 році становила 76,36%, але починаючи з 2009 року почала стрімко знижуватися, становивши 83,02% на 01.01.2010 р., 74,26% на 01.01.2011 р., і на початок 2012 року становила 46,03%, що на 28,23% менше, ніж у 2011 році. Але за результатами 3 кварталу 2012 року даний показник значно покращився і показав 69,0%.

Сформуємо діаграму, на якій зобразимо частку кредитних ресурсів в загальних активах ПАТ «Укрсоцбанк» на протязі 2008-2012 рр.

Рис. 2.6 Частка кредитних ресурсів в загальних активах ПАТ «Укрсоцбанк» на протязі 2008-2012 рр.

На рис. 2.6 ми бачимо, що кредитні ресурси ПАТ «Укрсоцбанк» найбільшу частину в загальних активах займали в 2009 та в 2010 роках, у 2011 році спостерігається значне скорочення кредитів в загальних активах, а в 2012 деякий приріст. Це можна пояснити тим, що після фінансової кризи керівництво ПАТ «Укрсоцбанк» почало більш ретельно розглядати кредитні заявки та приймати рішення щодо видачі кредитів. Це можна розцінювати як позитивне явище, оскільки ця тенденція приведе до скорочення части проблемної заборгованості в загальному обсязі виданих кредитів.

В цілому ПАТ «Укрсоцбанк» надає такі послуги у сфері кредитування: відкриття кредитної лінії; кредитування житла; кредитування купівлі автомобіля; кредитування придбання товарів тривалого користування; кредитування навчання; видача кредиту для поповнення оборотних коштів; мікрокредитування, овердрафт [77].

При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотним чином впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому об'ємі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Тенденція зміни кредитного портфелю представлена в табл.2.10.

Таблиця 2.10

Кредитний портфель у динаміці за 2007-2012 рр. (тис. грн)

Показник	01.10.2012	01.01.2012	01.01.2011	01.01.2010	01.01.2009	01.01.2008	01.01.2007
Кредити юр. осіб	13408694	13174946	17 915 792	18 672 727	12 843 960	10 619 770	5 421 600
Кредити фіз. осіб	14431820	15890119	19 558 043	21 883 943	20 495 270	13 418 300	7 125 970
Заг. сума кредит. портфелю	27840514	29065065	37 473 835	40 556 670	34 748 050	24 038 070	12 547 570

Проаналізувавши кредитний портфель за табл. 2.10, можемо стверджувати, що у зв'язку з кризою та зменшенню кількості виданих кредитів на 1.10.2012 маємо загальну суму кредитного портфелю на рівні 27 840 514 тис. грн.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів далі вимагає їх коригування в напрямі підвищення питомої ваги кредитного портфеля та високоліквідних активів й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів.

Оцінюючи якість активів банку, слід ураховувати їх ризикованість, яка залежить від обсягу розміщення коштів в активах. Іншими словами, величину активів банку обчислюють з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків, тобто можливість втрати частини їх вартості внаслідок тієї чи іншої активної операції. Характер кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість та ліквідність комерційного банку.

Для більш детального аналізу кредитного портфелю ПАТ «Укрсоцбанк», нам необхідно розглянути його структуру за видами позичальників та видами економічної діяльності (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Аналіз кредитного портфелю за видами позичальників (тис. грн.)

Найменування статті	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012
1	2	3	4	5	6	7
Кредити органам держ. влади та місц. самовряд.	0	0	0	0	0	0
Кредити юр. особам	11065978	19790211	18571385	17914794	12485589	12479822
Кредити, що надані за операціями репо	10442	2731	101342	997	5432	3238
Кредити фіз. особам - підприємцям	629297	696105	623897	572642	683925	925634
Іпотечні кредити фіз. осіб	4863348	7982150	7368327	6734863	7536255	7829342
Споживчі кредити фіз. особам	7804954	15863642	7612025	7200099	2650864	845685
Інші кредити фіз. особам	52355	76537	6279694	5050440	5703000	5756793
Резерв під знецінення кредитів	579667	1819262	4516583	6577210	8186409	9025213
Усього кредитів за мінусом резервів	23846707	42592114	36040087	30896625	29065065	27840514

Зміни в структурі кредитного портфелю за видами позичальників представимо в табл. 2.12, де розрахуємо темпи росту кредитів, наданих органам державної влади та місцевого самоврядування, кредитів, наданих юридичним особам, кредитів, наданих фізичним особам, кредитів, наданих фізичним особам-підприємцям тощо.

Таблиця 2.12

Темпи росту структури кредитного портфелю за видами позичальників

Найменування статті	Темп росту за 2008 р.	Темп росту за 2009 р.	Темп росту за 2010 р.	Темп росту за 2011 р.	Темп росту за 2012 р.
Кредити органам держ.влади та місц.самовряд.	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Кредити юр.особам	1,79	0,94	0,96	0,70	1,00
Кредити, що надані за операціями репо	0,26	37,11	0,01	5,45	0,60
Кредити фіз. особам - підприємцям	1,11	0,90	0,92	1,19	1,35
Іпотечні кредити фіз. осіб	1,64	0,92	0,91	1,12	1,04
Споживчі кредити фіз. особам	2,03	0,48	0,95	0,37	0,32
Інші кредити фіз. особам	1,46	82,05	0,80	1,13	1,01
Резерв під знецінення кредитів	3,14	2,48	1,46	1,24	1,10
Усього кредитів за мінусом резервів	1,79	0,85	0,86	0,94	0,96

Із табл. 2.12 ми бачимо, що у 2011 і у 2012 рр. майже всі види кредитування скоротилися в порівнянні з 2008 та 2009 рр. За 3 квартал 2012 року структура кредитного портфеля зображена на рис. 2.7.

З рис. 2.7 бачимо, що у 2012 році питома вага кредитів, наданих певним позичальникам, практично не змінилася. Це свідчить про стабільність та виваженість кредитної політики ПАТ «Укрсоцбанк».

Рис. 2.7 Структура кредитного портфелю ПАТ «Укрсоцбанк» за видами позичальників за 3 квартал 2012 року

Скорочення кредитування можна пояснити наслідками фінансово-економічної кризи. З огляду на цю ситуацію, керівництво ПАТ «Укрсоцбанк» вирішило впроваджувати більш виважену політику кредитування фізичних та юридичних осіб.

Аналіз структури кредитів за видами економічної діяльності дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів, порівняно з попередньою звітною датою. Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті економічної діяльності, що підвищує ступінь кредитного ризику. Так, наприклад, у структурі кредитів за видами економічної діяльності ПАТ «Укрсоцбанк», що наведено у табл. 2.13, більше половини кредитів було видано фізичним особам, це зумовлено політикою банку щодо розширення співпраці з приватними клієнтами.



Таблиця 2.13

Аналіз структури кредитного портфелю за видами економічної діяльності (тис. грн..)

Вид економічної діяльності	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012
Державне упр. та діяльн. громадських організацій	1512	2 242	10417	8282	5134	6253
Виробництво	2156823	4 829 234	4450186	4048797	2875963	2934562
Нерухомість	2035466	4 334 549	4969942	5141062	3842875	3832256
Торгівля	524 887	7 810 408	6717887	5962908	5385652	5566382
Сільське господарство	340 762	862 222	676781	749975	982376	1027495
Кредити, що надані фізичним особам	13315710	24 557 426	21844251	19523960	15890119	14431820
Інші	1298939	1 954 287	1847514	2004768	82946	41746
Усього:	24392099	44 350 368	40516978	37439752	29065065	27840514

Питому вагу в структурі кредитного портфелю за видами економічної діяльності представимо в таблиці 2.14, де розрахуємо темпи росту кредитів, наданих сфері виробництва, нерухомості, торгівлі, сільському господарству, фізичним особам тощо.

Як видно з даних табл. 2.14, порівняно з попереднім періодом диверсифікація дещо покращилась, очевидне збільшення структури кредитного портфелю у виробництві та нерухомості, проте торгівля та сільське господарство має протилежну тенденцію. Тож для зниження ризику необхідно збільшувати кредитні вкладання у промисловість, нерухомість, торгівлю та зменшувати обсяги споживчого кредитування для досягнення балансу у структурі кредитного портфелю за видами економічної діяльності.

З метою зниження ризику втрат потрібен більш глибокий аналіз кредитного портфеля з погляду диверсифікації кредитних вкладень.



Таблиця 2.14

Питома вага в структурі кредитного портфелю за видами економічної діяльності

Вид економічної діяльності	%	%	%	%	%	%
Державне упр.та діяльн.громадських організацій	0,01	0,01	0,03	0,02	0,02	0,02
Виробництво	8,84	10,9	10,98	10,81	9,89	10,54
Нерухомість	8,34	9,77	12,27	13,73	13,22	13,77
Торгівля	2,15	17,6	16,58	15,93	18,53	19,99
Сільське господарство	1,40	1,94	1,67	2	3,38	3,69
Кредити, що надані фізичним особам	54,59	55,4	53,91	52,15	54,67	51,84
Інші	5,33	4,41	4,56	5,36	0,29	0,15
Усього:	100	100	100	100	100	100

Аналіз портфельної диверсифікації кредитних вкладень здійснюється на основі таких нормативів:

- нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

- нормативу великих кредитних ризиків (Н8);

- норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Також використовуються показники питомої ваги великих кредитів у загальній сумі заборгованості, кількості великих кредитів та їх середнього розміру.

Національний банк України пропонує розраховувати ці нормативи за такими формулами [12]:

(2.1),

(2.2),

(2.3),

(2.4).

Нормативні значення нормативів кредитних ризиків та рівень диверсифікації кредитних вкладень на прикладі ПАТ «Укрсоцбанк» наведено в табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Аналіз рівня диверсифікації кредитних вкладень ПАТ «Укрсоцбанк»

Показники	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.10.2012	Нормативне значення показників
1. Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7)	11,17	13,63	13,09	10,57	не > 25%
2. Великі кредитні ризики (Н8)	11,17	37,09	44,81	33,66	не > 800%
3. Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9)	4,35	4,35	4,42	1,65	не > 5%
4. Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10)	5,14	5,43	5,5	3,07	не > 30%
5. Регулятивний капітал банку	6784705	5058168	5139192	7038108	1200000

Розрахунки, наведені в табл. 2.15 свідчать, що ПАТ «Укрсоцбанк» дотримується нормативних значень всіх нормативів кредитного ризику. Динаміка розглянутих показників свідчить про виважене управління кредитним портфелем у напрямі зниження кредитного ризику.

Таким чином, за різними фінансовими показниками ПАТ «Укрсоцбанк» упевнено займає четверте-п'яте місце у рейтингу провідних українських банків і прагне стати найбільш ефективним і мобільним серед них. Збалансованість цінової політики, яка здатна адекватно реагувати на мінливість фінансового ринку, постійне вдосконалення якості послуг, що надаються клієнтам, та розширення продуктової пропозиції дало змогу Банку закріпити свої позиції на ринку фінансових послуг.

2.3. Сучасна банківська практика оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників

Ризик позичкових операцій комерційного банку безпосередньо залежить від якісної оцінки кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність - це наявність у позичальника / контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки. У світовій практиці використовується багато методик оцінки кредитоспроможності, в основу яких покладено аналіз фінансового стану позичальника та його надійності з точки зору своєчасного погашення боргу банку. Так, у практиці американських банків застосовується правило «5С» як абревіатура від перших літер базових критеріїв кредитування:

Character (характер);

Capacity (спроможності);

Capital (капітал);

Collateral (забезпечення);

Conditions (умови) [23, C. 132-136].

«Характер» позичальника - це перш за все його ділова репутація, ступінь відповідальності, спроможність погашати борги. Тут же визначається ставлення позичальника до своїх зобов'язань у минулому, чи мав він затримки у погашенні позик, який його статус у світі бізнесу. Найбільш повно характер позичальника розкривається в ході попереднього інтерв'ю.

«Спроможності» позичальника визначаються за допомогою глибокого аналізу його фінансового стану, доходів і витрат та перспектив їх динаміки у майбутньому. При цьому особлива увага приділяється тому, що позичальник практично має тільки три джерела для погашення кредиту:

- поточні грошові надходження (cash inflow);

- продаж активів;

- нові позики на грошовому ринку.

Важливе значення має для банку такий критерій, як «капітал» фірми: ретельно аналізується його розмір, структура, співвідношення з іншими статтями активів та пасивів.

«Забезпечення» кредиту - дослідження конкретних форм і видів забезпечення, визначення його достатності, якості, а також встановлення ринкової вартості та ступеня ліквідності кредитної застави.

«Умови» - це загальні економічні умови, що визначають ринкову ситуацію та справляють вплив на становище як банку, так і позичальника: стан економічної кон'юнктури, наявність конкуренції, податкова політика, механізм ціноутворення тощо.

Комерційні банки європейських країн використовують різні системи оцінки кредитоспроможності позичальників, найвідомішими серед яких є системи РАRTS, САМРАRІ, назви яких також виступають як абревіатури від перших літер слів, що визначають ключові умови кредитування.

Наприклад, «РАRTS»: Purpose (цілі кредитування), Amount (розмір кредиту), Repayment (механізм погашення кредиту), Terms (строк, на який надається кредит), Security (забезпечення кредиту).

Українські комерційні банки розробляють власні внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальників, в основу яких, як правило, покладено методичні рекомендації Національного банку України щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника.

У цілому механізм оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників - юридичних осіб в сучасних умовах складається з двох основних етапів:

- аналіз фінансового стану;

- аналіз якісних показників діяльності підприємства.

Перший етап - розрахунок і оцінка показників фінансової діяльності потенційного позичальника на основі аналізу його фінансової звітності в розрізі таких компонентів, як прибутковість; платоспроможність; ділова активність (ефективність); фінансова стійкість.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

- фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

- рентабельність (у динаміці);

- кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів) [24, C.268-272].

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

- коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ₁), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високо ліквідними активами:

(2.5)

де А_в - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції;

З_п - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ₁ - не менше ніж 0,2;

- коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ₂), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань встановлені строки:

(2.6)

де А_л - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних;

З_п - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ₂ - не менше ніж 0,5;

- коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:

(2.7)



де А_о - оборотні активи;

З_п - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше ніж 2,0.

Для визначення фінансової стійкості позичальника визначаються такі показники:

- коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:

(2.8)

де ВК - власний капітал підприємства; А_п - необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше ніж 0,5;

- коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику:

(2.9)

де ЗК - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання); ВК - власний капітал.

Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більше ніж 1,0.

Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:

- рентабельність активів:

(2.10)

де П_ч - чистий прибуток; А - активи;

- рентабельність продажу:

(2.11)

де П_ч - чистий прибуток,

О_р - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

- співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів):

(2.12)

де Н_см - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

С_к - сума кредиту та відсотки за ним;

п - кількість місяців дії кредитної угоди;

З_м - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо);

3_і - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу) [26, C. 137-140].

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.

Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:

- ринкова позиція позичальника

- залежність від циклічних і структурних змін в економіці;

- залежність від циклічних і структурних змін у галузі промисловості;

- наявність державних замовлень;

- наявність державної підтримки позичальника

- ефективність управління позичальника;

- професіоналізм керівництва;

- ділова репутація;

- інша інформація.

Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць на підставі:

- інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів;

- інформації про дотримання нормативу обов'язкового резервування коштів;

- аналізу якості активів і пасивів;

- аналізу прибутків і збитків;

- інформації про виконання банком зобов'язань у минулому;

- інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;

- щорічного аудиторського висновку.

Необхідним та важливим доповненням процедури визначення фінансового стану потенційного позичальника виступає другий етап оцінки кредитоспроможності - аналіз якісних показників діяльності підприємства, основними елементами якого є:

- аналіз історії позичальника;

- ринкова позиція позичальника та ступінь його залежності від циклічних і структурних змін в економіці та відповідній галузі;

- ефективність менеджменту позичальника;

- наявність забезпечення (застава, гарантія, поручительство).

Аналіз історії позичальника дозволяє дійти висновку щодо наступної тенденції розвитку на підставі вивчення характеру попередніх взаємовідносин клієнта з банком та історії погашення кредитної заборгованості позичальника у минулому. Дуже важливим моментом є період існування підприємства: практика показує, що найбільш критичними є перші 3 - 5 років активної діяльності.

Оцінка ринкової позиції позичальника включає ознайомлення з такими елементами:

- місцезнаходження підприємства - дозволяє з'ясувати його ефективність з точки зору відповідності виду діяльності та характеру господарських операцій (віддаленість від постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, доступність для покупців тощо);

- вид діяльності підприємства - надає можливість врахувати фактори, унікальні для даного сегмента ринку. При цьому беруться до уваги капіталомісткість галузі, ефективний розмір підприємства в галузі тощо;

- метод операцій - визначається належність підприємства до однієї з трьох основних груп:

- виробництво;

- оптова торгівля;

- роздрібна торгівля;

- юридична форма підприємства - показує, якою частиною майна підприємство буде відповідати перед кредиторами у разі його ліквідації та якою буде процедура ліквідації;

- наявність державних замовлень;

- наявність державної підтримки позичальника;

- макроекономічна ситуація в економіці та стан розвитку галузі позичальника - враховується пріоритетність галузі для банку, стадія зрілості галузі, чутливість галузі до змін макроекономічних умов, рівень банкрутства у галузі, середній життєвий цикл підприємств у галузі [25, C. 20-21].

Для визначення ефективності менеджменту позичальника враховується:

- наявність у менеджерів негативного досвіду керівництва іншими підприємствами;

- рівень компетентності менеджерів у ключових сферах управління: виробництві, фінансах, збуті;

- частота зміни керівництва, її причини та наслідки;

- наявність ретельно підготовленого перспективного бізнес-плану;

- наявність позитивних аудиторських висновків.

Дуже важливу роль в оцінці якісного боку діяльності позичальника окрім вищенаведених грають такі компоненти, як наявність (відсутність) прийнятних видів забезпечення, наявність (відсутність) картотеки, тривалість періоду прибуткової (збиткової) діяльності.

Рейтингова оцінка якісних показників діяльності потенційного позичальника визначається шляхом підсумовування відповідних балів, що встановлюються за кожним з компонентів, та діленням на кількість компонентів. Кінцева загальна рейтингова оцінка потенційного позичальника визначається як середнє значення від рейтингової оцінки 2-го етапу і сукупної попередньої рейтингової оцінки 1-го етапу (Додаток Б). Виходячи зі значення кінцевої рейтингової оцінки, позичальнику присвоюється відповідна категорія надійності, наприклад: Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями (рис. 2.8) [26].

Кінцева рейтингова оцінка	Категорія (клас) надійності позичальника
	1 - 1,5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

А. Фінансова діяльність дуже добра
	1,6 - 2,2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Б. Фінансова діяльність добра
	2,3 - 3,0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

В. Фінансова діяльність задовільна
	3,1 - 4,0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Г. Фінансова діяльність погана
	4,1 - 5,0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Д. Фінансова діяльність збиткова

Рис 2.8 Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану

Клас «А» - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінювання фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, зареєстровані в країнах-членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі здійснюватиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий, ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо).

Клас «Б» - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «А», але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу «Б», мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий ніж "інвестиційний клас", підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо).

Клас «В» - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки країн-членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижчий ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standart & Poor's, Moody's тощо).

Клас «Г» - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час здійснення наступної класифікації не представлено безсумнівних підтверджень поліпшення протягом одного місяця фінансового стану позичальника банку або рівня забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас «Д»). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.