Система “клієнт-банк” повністю побудована на використанні електронного документообігу. Враховуючи велику долю розрахунків країни, що проходить через дану систему, держава не може залишатись осторонь процесу формування законодавчого закріплення норм електронного документообігу. Визначення ж ключових моментів законодавчою базою дозволить перевести електронні розрахунки, в тому числі і з використанням системи “клієнт-банк” в абсолютно нове поле довіри - поле гарантії операцій з боку держави на рівні нормативно-правових документів.

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ПО СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-БАНК”

2.1 Особливості методики здійснення аналізу проведення операцій по системі “клієнт-банк”

В процесі економічного аналізу проведення операцій по системі “клієнт-банк” застосовується ряд спеціальних способів та прийомів, в яких, відображається його системний та синтетичний характер. Системність в економічному аналізі обумовлено тим, що всі досліджувані процеси розглядаються в багатогранності та внутрішній єдності. В ході такого аналізу визначаються й вивчаються зв'язки між сторонами й елементами, встановлюється, яким чином ці зв'язки в результаті взаємодії призводять до єдності досліджуваного процесу.

Всі способи та прийоми економічного аналізу можна умовно поділити на дві групи: традиційні та математичні. До першої відносяться такі способи та прийоми, котрі знайшли застосування практично з моменту виникненняекономічного аналізу. Багато математичних способів і прийомів увійшли в коло аналітичних розробок значно пізніше, коли широкого застосування набули персональні комп'ютери.

Для нашого дослідження були використані як перші, так і другі.

До основних традиційних способів та прийомів економічного аналізу можна включити використання відносних та середніх величин, застосування порівняння, групування та індексного методу.

Відносні та середні величини широко застосовуються в процесі аналізу. Відносні величини, наприклад, мають більші переваги перед величинами абсолютними. Останні, в основному, слугують базою для обчислення відносних величин, що можуть виражати ступінь виконання плану, динамізм та пропорціональність процесів.

За допомогою середніх величин, що обчислені на основі масових даних про якісно однорідні явища, можливо, як вказувалось вище, визначити загальні тенденції та закономірності в розвитку економічних процесів.

Порівняння - найбільш ранній та найбільш поширений спосіб аналізу. Починається він із співвідношення явищ, тобто із синтетичного акту, за даними якого аналізуються явища, що порівнюються, виділяється в них загальне та відмінності, виникаюче в результаті аналізу загальне, в свою чергу, поєднує, тобто синтезує, узагальнюючі явища. Порівняння як робочий прийом пізнання того чи іншого явища, поняття, співвідношення застосовуються дуже широко. В економічному аналізі спосіб порівняння вважається одним з найважливіших, з нього й починається аналіз. Існують декілька форм порівняння: порівняння з планом, порівняння з минулим, порівняння з кращим, порівняння з середніми даними.

Важливою задачею аналізу діяльності банку є, як відмічалось вище, всебічна оцінка виконання плану. Цим обумовлена важливе значення способу порівняння фактичних показників з плановими. Безперечною умовою такого порівняння повинні бути співставність по змісту та структурі планових та звітних показників. Виявлені в результаті порівняння звітних показників з плановим відхилення є об'єктом подальшого аналізу. При цьому встановлюються обставини, пов'язані з якістю самого планування. Зокрема, значні позитивні відхилення від плану можуть іноді виникати в результаті заниженого або недостатньо завантаженого плану. Для забезпечення співставності результатів допускаються й розрахункове коригування планових показників. Так, можливо і повинно бути перераховано планові суми витрат по статтям як-то витрати на оплату праці співробітників, що задіяні на даному проекті, оренду каналів зв'язку, загальногосподарські витрати тощо.

Порівняння з минулим часом також широко застосовується при аналізі діяльності комерційного банку. Воно проявляється у співставленні показників одного дня, декади, місяця, кварталу, року тощо, з аналогічними періодами у минулому.

Порівняння з минулим часом пов'язано з великими труднощами, що викликані значними порушеннями умов співставності. Економічно неграмотним буде порівняння результати за різні проміжки часу. В нашому випадку, також, не слід порівнювати результати кварталів, адже повинно бути враховано сезонність попиту на банківські продукти, зокрема на систему “клієнт-банк”.

Порівняння з кращим - з кращими методами роботи і показниками, новими досягненнями - може здійснюватись як в рамках банку, так і поза його межами.

Групування є невід'ємною частиною практично будь-якого економічного дослідження. Воно дозволяє вивчати ті чи інші економічні явища в їх взаємозв'язку та взаємозалежності, виявити вплив найбільш впливових факторів, визначити ті чи інші закономірності та тенденції, притаманні цим явищам та процесам. Групування передбачає певну класифікацію явищ та процесів, а також факторів, що передують виникненню даних явищ.

Наукова класифікація економічних явищ, їх поєднання в однорідні групи та підгрупи можливе лише на основі їх ретельного вивчення. Неможливо групувати явища за випадковими ознаками, необхідно розкривати їх економічну природу. Те ж саме можна сказати й про причини та фактори, що впливають на ці показники. За допомогою теоретико-економічного аналізу встановлюється причинний зв'язок, взаємозалежність, взаємообумовленність, основні причини й фактори і лише після цього - характер їх впливу за допомогою групових таблиць. Неможливо складати групову таблицю для виявлення другорядного фактору, так як вона не дасть жодних важливих результатів.

Групування як спосіб аналізу може бути широко застосований середніми та центральними органами управління банком.

Значення методу статистичного групування в аналітичній роботі зростає в зв'язку із зростанням та удосконаленням управління банком, в зв'язку з виділенням окремих підрозділів банку, як єдиного організму, сукупність яких і створює результат банку вцілому.

Структурне групування використовується, як показує назва, при вивченні складу явища, аналізу пропорційності явищ тощо.

Аналітичне групування, що охоплює по суті типологічне та структурне, застосовується для виявлення взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємодії між явищами, що вивчаються, об'єктами та показниками. Це групування можна вважати першим кроком кореляційного аналізу, оскільки останній передбачає першочергове встановлення наявності зв'язку між явищами, що вивчаються, визначення суттєвих ознак (факторів) та напрямків їх впливу.

Математичні в економічному аналізі, що отримали зараз широкий розвиток, відображають розвиток як самої економічної теорії, так і прикладної математики. При цьму створюється ряд нових направлінь, що пінтегруються з рядом математичних дисциплін (теорією ймовірності і математичної статистики, випадковими керуємими процесами, топологією, теорією чисел, математичною логікою та функціональним аналізом).

Застосування математичних методів при вивченні економічних процесів пов'язано з наступними явищами:

переходом від використання окремих економіко-математичних моделей до їх системи, що відображає різноманітні ієрархічні рівні функціонування, в нашому випадку, банку;

розширенням арсеналу засобів математичного аналізу економічних проблем;

ускладненням окремих передумов побудови окремих моделей та їх системи з ціллю найбільш адекватного та реального відображення існуючих взаємозв'язків;

економічною реалізацією математичних моделей (кількісним визначенням параметрів моделі на основі обробки звітної та нормативної інформації);

створенням єдиного інформаційно-технічного забезпечення всієї системи економіко-математичних моделей;

узагальненням (аналізом) практики використання методів математичного моделювання, включаючи вивчення методів проведення економічних експериментів;

збагаченням математичних методів новими підходами аналізу і синтезу явищ та процесів; переходом від класичного моделювання економічних процесів мовою математичного програмування до складних моделей ієрархічної організації динамічного характеру із стохастичними параметрами та змінними.

Розвиток математичних методів економічного аналізу не означає однак, що традиційні способи та прийоми, що були охарактеризовані вище, не мають жодного значення в процесі нашого аналізу. Потрібно розумне використання як перших, так і других прийомів та способів. Надмірна математична формалізація вивчаємого процесу користі не принесе.

Попередження на цей рахунок ідуть від самих математиків. Складний характер економічних проблем, за їхніми словами, не допускає формального підходу до їх рішення, потребує використання різноманітних методологічних засобів. Неможливо розраховувати на можливість за допомогою “однієї формули”, наприклад, за допомогою однієї математичної моделі, повністю вирішити всі проблеми, пов'язані з вивченням та управлінням певним економічним (в тому числі й банківським) процесом чи явищем. Оптимізаційні математичні методи необхідно вдало застосовувати не тільки з іншими математичними прийомами (цільовими програмами, імітаційними методами тощо), а й з традиційними засобами економічного аналізу, що дозволяють в ряді випадків більш конкретно й точно врахувати специфіку того чи іншого підрозділу або окремих операцій.

До математичних методів економічного аналізу можна віднести: графічні методи, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне, динамічне та випукле програмування, математичні теорії ігр та масового обслуговування, матричні методи, методи імітації тощо. На наш погляд, для аналізу явища, що вивчається в данній роботі доцільно буде застосувати графічний метод та метод кореляційно-регресійного аналізу.

Графічний метод пов'язаний, насамперед, з геометричним зображенням функціональної та нефункціональної залежностей за допомогою геометричних фігур на площині. Графіки використовуються для швидкого та наглядного зображення залежностей.

В економічному аналізі застосовуються майже всі види графіків: діаграми порівняння, діаграми часових рядів, криві розподілу, графіки кореляційного поля тощо.

Особливо широко, для наглядного відображення динаміки явищ (а в аналізі з динамічними рядами доводиться дуже часто мати справу) використовується діаграми часових рядів.

Метод кореляційного і регресійного аналізу широко застосовується для визначення тісноти зв'язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності. Кореляція показує ймовірну залежність між явищами; вона може бути виявлена як між двома кількісними явищами, так і між багатьма величинами. В останньому випадку доводиться мати справу з множинною кореляцією.

Безперечною умовою кореляційного та регресійного аналізу є забезпеченість статистичними данними, обгрунтованість застосування до вивчаємого явища відповідної ймовірностної схеми (практично це зводиться до вибору відповідного явища).

Тіснота зв'язку між явищами, що вивчаються, вимірюється кореляційним співвідношенням ( для криволінійної залежності). Для прямолінійної залежності обчислюється коефіцієнт кореляції.

В процесі аналізу нами буде розраховано ряд показників, коефіцієнтів, що характеризують явище багатогранно.

Так, при вивченні динаміки розвитку системи “клієнт-банк” у Київській філії Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, ми розрахуємо наступні показники:

Абсолютне відхилення (базове)

А(б) = Кі - Ко,

де А (б) - абсолютне відхилення (базове),

Кі - кількість у звітному періоді;

Ко - кількість на початок періоду.

Абсолютне відхилення (ланцюгове)

А (л) = Кі - Кі-1

де А (л) - абсолютне відхилення (ланцюгове),

Кі - кількість у звітному періоді;

Кі-1 - кількість у періоді, що передує звітному.

Темп росту (базовий)

Тр(б) = Кі / Ко * 100%

де Тр(б) - темп росту (базовий);

Кі - кількість у звітному періоді;

Ко - кількість на початок періоду.

Темп росту (ланцюговий)

Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100%

де Тр(л) - темп росту (ланцюговий);

Кі - кількість у звітному періоді;

Кі-1 - кількість у періоді, що передує звітному.

Темп приросту (базовий)

Тпр(б) = Кі / Ко * 100% - 100%,

де Тпр(б) - темп приросту (базовий);

Кі - кількість у звітному періоді;

Ко - кількість на початок періоду.

Темп приросту (ланцюговий)

Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100% - 100%

де Тпр(л) - темп приросту (ланцюговий);

Кі - кількість у звітному періоді;

Кі-1 - кількість у періоді, що передує звітному.

Абсолютне значення одного проценту приросту

А% = А(б) / Тпр(б)

де А% - абсолютне значення одного проценту приросту;

А(б) - абсолютне відхилення (базове);

Тпр(б) - темп приросту (базовий);

Середнє арифметичне значення

Ксер = Кі / n

де Ксер = среднє арифметичне значення показника К;

Кі - сума значень К за звітний період;

n - кількість періодів.

Аналіз структури передбачає вивчення співвідношень, в першу чергу відсоткових, окремих частин цілого, а також порівняння цих частин з цілим. Також ціллю є вивчення пропорційності явищ, залежностей між структурами окремих процесів, тощо.

Кореляційно-регресійний аналіз використовує ряд математичних формул. Зокрема, першим етапом проведення кореляційно-регресійного аналізу є визначення тісноти зв'язку між факторами, що досліджуються:

r = ^2xy / x * y,

де, r - тіснота зв'язку між факторами (коливаєьться в межах від 0 до 1);

x - середнє квадратичне відхилення фактору Х;

y - середнє квадратичне відхилення фактору Y;

xy - середнє квадратичне відхилення добутку факторів X та Y.

Середнє квадратичне відхилення обчислюється за формулою:

x = SQR ( ((Xi - Xсер.)^2) / n),

де, SQR - функція корінь квадратний.

Залежність між середніми факторами визначається як лінійна і описується рівнянням:

(Yсер. = а0 + а1*Xсер.)

Надалі розв'язавши систему нормальних рівнянь:

n * a0 + a1 * Xi = Yi;

a0 * Xi + a1 * (Xi^2) = (Xi * Yi)

обчислимо параметри a0 та a1. Підставивши їх до вихідного рівняння ми зможемо прогнозувати залежність середнього приросту фактору Y від середнього приросту фактору X

Інформаційною базою для проведення данного аналізу нам послугував, насамперед, щомісячний звіт відділу автоматизації банківських процесів (див. Додатки), що надає безпосереднє уявлення як про кількість клієнтів, що користуються послугою “клієнт-банк” у динаміці, так і про об'єми операцій, що проходять через неї. На основі цих данних ми проведемо аналіз динаміки та структури розвитку системи “клієнт-банк”, а також кореляційно-регресійний аналіз певних показників.

Також в процесі аналізу нами буде використано фінінсову звітність банку, зокрема інтерес для нас має та його частина, що відображає рівень доходу від розрахункових операцій - балансові рахунки 611 групи. Маючи ці данні ми зможемо проаналізувати важливість, значущість доходів, отриманих від роботи клієнтів із системою “клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових операцій.

2.2 Аналіз динаміки розвитку системи “клієнт-банк” в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”

З моменту утворення філії (1997 рік) до січня 2001 року систему “клієнт-банк” встановили в своїх офісах лише 29 клієнтів - будемо відверті система була далеко не популярною серед клієнтів банку. Це дало нам привід виключити вказаний період з розглядуваного, адже, починаючи з січня 2001 року настає нова епоха у розвитку та впровадженні системи серед клієнтів банку. Темпи впровадження системи набувають широкого розмаху і ці темпи зберігаються й по цей час - тому часовим горизонтом аналізу є період з січня 2001 року по лютий 2002 року включно.

Використовуючи прийоми та методи, розглянуті в першому підрозділі, та вивчивши звітність КФ АКІБ “УкрСиббанк”, ми можемо зробити аналіз динаміки розвитку системи “клієнт-банк” в даній установі.

Розвиток система отримала у 2001р. (до того часу у філії було лише 19 клієнтів, що користувались даною послугою - відповідно аналізувати попередній період буде недоцільно), отож і нами буде розглянуто період з січня 2001 року по лютий 2002 року включно.

Розпочнемо з аналізу загальної кількості клієнтів, що обслуговуються в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”.

Таблиця 2.2.1

Кількість клієнтів, що обслуговуються в КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Місяць	Кількість клієнтів на кінець місяця
Січень 2001	221
Лютий 2001	243
Березень 2001	272
Квітень 2001	295
Травень 2001	322
Червень 2001	348
Липень 2001	370
Серпень 2001	384
Вересень 2001	391
Жовтень 2001	432
Листопад 2001	454
Грудень 2001	470
Січень 2002	490
Лютий 2002	514

Неозброєнним оком помітно значне зростання кількості клієнтів, починаючи з початку 2001року - це ознаменовано приходом до керівництва філією нової команди, що зуміла завоювати довіру клієнтів: як промислових та технологічних гігантів (так званих “блакитних фішок”), так і середній та малий бізнес, аж до суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Саме малий та середній бізнес забезпечує банку основний приріст показника кількості клієнтів.



Рис. 2.2.1 Кількість клієнтів, що обслуговуються у КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Використовуючи графічний метод аналізу наведемо подану інформацію у вигляді гістограми.

Графічний матеріал показує нам зростання розглядуваного показника на кінець періоду в порівнянні з його початком більш як у 2 рази.

Зростання відбувається на протязі усього розглядуваного періоду, що означає постіне перевищення кількості клієнтів, що відкривають свої рахунки в КФ АКІБ “УкрСиббанк” над кількістю вибувших клієнтів.

Так, якщо на початку досліджуваного періоду клієнтів було 221, то вже на початок літа 2001 року їх було більше 300, літній період, найменш активний приніс майже 100 клієнтів, а на кінець досліджуваного періоду ця цифра перебільшила 500 клієнтів.

Для виявлення розвитку динаміки показника необхідно прослідити за його приростом протягом розглядуваного періоду. Для цього необхідно розрахувати показники абсолютного приросту (як базового так і ланцюгового).

Таблиця 2.2.2 Абсолютні показники приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Місяць	Кількість клієнтів на кінець місяця, Кі	Абсолютне відхилення (методбазових підстановок) А(б)	Абсолютне відхилення (метод ланцюгових підстановок), А(л)
Січень 2001	221	0	0
Лютий 2001	243	22	22
Березень 2001	272	51	29
Квітень 2001	295	74	23
Травень 2001	322	101	27
Червень 2001	348	127	26
Липень 2001	370	149	22
Серпень 2001	384	163	14
Вересень 2001	391	170	7
Жовтень 2001	432	211	41
Листопад 2001	454	233	22
Грудень 2001	470	249	16
Січень 2002	490	269	20
Лютий 2002	514	293	24

Зобразимо отримані данні, для більшої зрозумілості, також у графічному варіанті (Див. Рис. 2.2.2 на стор. ).

За допомогою даного графіку ми лише переконалися, що збільшення кількості клієнтів спостерігалося на протязі усього розглядуваного періоду, а отже не було жодного місяця, коли кількість новоспечених клієнтів була б меншою за кількість вибувших клієнтів, що є ознакою перспективного та процвітаючого банку.

Корпорації та суб'єкти підприємницької діяльності все більше почали дізнаватись про нову банківську структуру, яка набула слави установи, що йде назустріч своїм клієнтам, намагається полегшити їхнє фінансове життя, шляхом надання якісних послуг висококваліфікованими виконавцями.



Рис. 2.2.2 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” (метод базових підстановок)

Значно цікавішим буде розглянути ланцюговий абсолютний приріст показника кількості клієнтів, адже він дозволить описати зміни всерединіперіоду (Див. Рис. 2.2.3 на стор. ).

Як видно з графіку приріст протягом періоду був далеко не тенденційним і легко можна відзначити значні перепади графіку, що відображають різкі коливання у фактичних темпах розвитку показника. Так, якщо у першому кварталі 2001 року зростання було поступовим із виходом на пік в останньому місяці кварталу - березні, то вже на початку другого кварталу починається певний спад, який вдається локалізувати і вийти на піковий показник у травні 2001р. (другому місяці кварталу), після чого знову розпочинається спад, який має тенденційний характер на протязі всього третього кварталу.



Рис. 2.2.3 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” (метод ланцюгових підстановок)

Безперечно, такий розвиток подій викликаний порою року - літом, адже цей сезон завжди відзначався найменшою діловою активністю, що й доведено на графіку - значення показника абсолютного приросту на кінець третього кварталу падає до мінімального рівня за весь розглядуваний період, до 7 клієнтів. Однак наступний місяць четвертого кварталу цілком компенсує втрати попереднього місяця, виходячи на максимальне значення періоду - 42 клієнти. Після цього значення зменшується, але до рівня середнього значення за період, у грудні ж знову-таки падає ділова активність, що пов'язане із закінченням фінансового року - а отже значно більше уваги приділяється бухгалтерському обліку та звітності, аніж встановленню нових взаємовідносин з банками. Початок 2002 року за розвитком нагадує початок 2001 року - незначним зростанням протягом перших місяців, що наводить на думку про циклічність процесу.

Підсумовуючи абсолютний показник приросту ми можемо розрахувати середне арифметичне його значення за період:

Асер. = Кі / n = 293 / 13 = 23 клієнти

Протягом розглядуваного періоду лише показники вересня та жовтня 2001 року мають значні відхилення від середнього значення, решта часу показує щільний зв'язок між щомісячними показниками та середнім значенням, що характеризує середні внутрішньосезонні коливання показника.

Цікавим також буде розглянути інші показники динаміки, а саме темп росту та темп приросту кількості клієнтів - а також абсолютне значення одного проценту приросту.

Таблиця 2.2.3 Темп росту та темп приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за період січень 2001 року - лютий 2002 року

Місяць	Кількість клієнтів, Кі	Темп росту (базовий), Тр(б)	Темп росту (ланцюговий), Тр(л)	Темп приросту (базовий), Тпр(б)	Темп приросту (ланцюговий), Тпр(л)
Січень 2001	221	100%	100%	0%	0%
Лютий 2001	243	110%	110%	10%	10%
Березень 2001	272	123%	112%	23%	12%
Квітень 2001	295	133%	108%	33%	8%
Травень 2001	322	146%	109%	46%	9%
Червень 2001	348	157%	108%	57%	8%
Липень 2001	370	167%	106%	67%	6%
Серпень 2001	384	174%	104%	74%	4%
Вересень 2001	391	177%	102%	77%	2%
Жовтень 2001	432	195%	110%	95%	10%
Листопад 2001	454	205%	105%	105%	5%
Грудень 2001	470	213%	104%	113%	4%
Січень 2002	490	222%	104%	122%	4%
Лютий 2002	514	233%	105%	133%	5%

З отриманих даних ми можемо зробити певні висновки. Зокрема, кількість клієнтів, що обслуговується в КФ АКІБ “УкрСиббанк” за розглядуваний період зросла більш як у 2 рази, а точніше на 133%. Найбільші темпи приросту спостерігалися у лютому, березні та жовтні 2001 року, відповідно 12%, 10% та 10%.Найменший, як і в абсолютному прирості, показник належить вересню місяцю 2001 року - 2%, що викликано сезонним характером ділової активності клієнтів.

Цікавим є той факт, що темпи приросту у другій половині розглядуваного періоду темпи приросту дещо знижаються і в середньому за місяць складають близько 5%, в той час як в першій половині - ці показники були наближені до 8-9%. Це пояснюється низьким абсолютним показником кількості клієнтів на початку досліджуваного періоду та агресивним захопленням ринку. Друга ж частина показує, що темпи приросту перейшли на загальноринкові показники, адже в абсолютному вираженні зменшення показників не спостерігалося.

Абсолютне значення одного проценту приросту за увесь досліджуваний період складає:

А% = А(б) / Тпр(б) = 293/133% = 2,2 клієнти на 1% приросту

Це означає, що 1% приросту кількості клієнтів в абсолютному вираженні складає 2,2 клієнти.

Надалі перейдемо вже до безпосереднього аналізу динаміки кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та розглянемо цей процес у порівнянні із динамікою зміни загальної кількості клієнтів, що щойно нами була розглянута.

Розрахуємо ряд динамічних показників кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” для проведення порівняльного аналізу з динамікою приросту загальної кількості клієнтів.

Для початку наведемо данні про кількість клієнтів, що користувались системою “клієнт-банк” за досліджуваний період у табличній формі, що відображає наглядність інформації.

Таблиця 2.2.4

Кількість клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”

Місяць	Кількість клієнтів на кінець місяця
Січень 2001	29
Лютий 2001	43
Березень 2001	58
Квітень 2001	67
Травень 2001	78
Червень 2001	90
Липень 2001	95
Серпень 2001	101
Вересень 2001	105
Жовтень 2001	121
Листопад 2001	126
Грудень 2001	130
Січень 2002	136
Лютий 2002	142

Як і по загальній кількості клієнтів ми маємо постійне зростання показника кількості клієнтів, що використовують в своїй діяльності систему “клієнт-банк”, причому темпи цього зростання на перший погляд вражаючі.

Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій та їх застосування у бухгалтерському обліку та банківській діяльності зробили послугу системи “клієнт-банк” доступною широкому загалу клієнтів, що можуть тепер обмінюватись інформацією та платіжними документами з банком, не встаючи зі свого робочого місця. Це дозволяє швидко реагувати на потреби компанії, з точки зору фінансових ресурсів, проведення платежів та заощаджень робочого часу. Ці фактори знайшли відображення в таблиці.

Для наглядного відображення данної інформації, варто відобразити її у графічному вигляді у порівнянні із загальною кількістю клієнтів.



Рис. 2.2.5 Динаміка зростання кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема

Графічне зображення показує схожість ровитку ситуації навколо кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, з динамікою загальної кількості клієнтів.

Для більш глибокого порівняння нам слід розрахувати ряд показників.

Зокрема, розрахуємо абсолютне відхилення кількості клієнтів, що користуються послугами системи (базове та ланцюгове).

Таблиця 2.2.5 Абсолютний приріст клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Місяць	Кількість клієнтів на кінець місяця, Кі	Абсолютний приріст базовий, А(б)	Абсолютний приріст ланцюговий, А (л)
Січень 2001	29	0	0
Лютий 2001	43	14	14
Березень 2001	58	29	15
Квітень 2001	67	38	9
Травень 2001	78	49	11
Червень 2001	90	61	12
Липень 2001	95	66	5
Серпень 2001	101	72	6
Вересень 2001	105	76	4
Жовтень 2001	121	92	16
Листопад 2001	126	97	5
Грудень 2001	130	101	4
Січень 2002	136	107	6
Лютий 2002	142	113	6

Абсолютний приріст, за розглядуваний період, клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” склав 113 клієнтів. На початку періоду кількість становила 29 клієнтів. Тобто приріст був майже в чотири рази більший, аніж початковий показник - це відображає надвисокий темп зростання клієнтів, що прагнуть застосовувати у своїй співпраці з банком високотехнологічні продукти - яким безумовно є й система “клієнт-банк”.

Цікавим буде відображення на одному графіку ланцюгових показників абсолютного відхилення кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальної кількості клієнтів. Це дасть нам змогу порівняти динаміки всередині розглядуваного періоду.



Рис. 6. Абсолютні прирости (ланцюгові) кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема

Візуально легко помітити загальну схожість фігур. Це викликано напевне, пропорційністю прихильників системи “клієнт-банк” серед загального кола клієнтів.

Однак, все ж можна помітити на рисунку і певні відмінності в динаміках абсолютних відхилень клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальної кількості клієнтів. Так, у червні 2001 року абсолютний приріст клієнтів, прихильників системи “клієнт-банк” зростає, в той час, як абсолютний приріст загальної кількості клієнтів вже набуває негативної тенденції і починає знижуватись. Також у липні 2001 року прихильників системи “клієнт-банк” стає значно менше і показник абсолютного відхилення набуває ледь не найменшого значення за увесь період. В серпні відбувається певний підйом, з подальшим падінням до мінімуму у вересні. Абсолютний же приріст загальної кількості клієнтів протягом усього третього кварталу знижується, починаючи з найбільшого в кварталі значення липня до найменшого за весь час показника у вересні 2001 року (найменшихпоказників обидві області рисунку досягають саме у вересні 2001 року).

В подальшому рисунок обох областей повністю нагадує один одного, з набуттям найбільших своїх значень у жовтні 2001 року.

Розрахуємо показники: темпу росту та темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”.

Таблиця 2.2.6 Темп росту та темп приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк”, що використовують систему “клієнт-банк”

Місяць	Кількість клієнтів, Кі	Темп росту (базовий), Тр(б)	Темп росту (ланцюговий), Тр(л)	Темп приросту (базовий), Тпр(б)	Темп приросту (ланцюговий), Тпр(л)
Січень 2001	29	100%	100%	0%	0%
Лютий 2001	43	148%	148%	48%	48%
Березень 2001	58	200%	135%	100%	35%
Квітень 2001	67	231%	116%	131%	16%
Травень 2001	78	269%	116%	169%	16%
Червень 2001	90	310%	115%	210%	15%
Липень 2001	95	328%	106%	228%	6%
Серпень 2001	101	348%	106%	248%	6%
Вересень 2001	105	362%	104%	262%	4%
Жовтень 2001	121	417%	115%	317%	15%
Листопад 2001	126	434%	104%	334%	4%
Грудень 2001	130	448%	103%	348%	3%
Січень 2002	136	469%	105%	369%	5%
Лютий 2002	142	490%	104%	390%	4%

Кількість клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на кінець звітного періоду у порівнянні з початком періоду зросла майже у 5 разів, та склала 490% від початкового показника. Вже на кінець другого розглядуваного місяця показник темпу росту склав 200%, тобто збільшення було в два рази - це надзвичайно високий темп розвитку.

Рис. 2.2.7 Темпи приросту (ланцюгові) загальної кількості клієнтів та кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема

Розглянемо графічні порівняння темпів приросту (ланцюгових) кількості клієнтів вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Чітко визначено значне перевищення темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” над темпом приросту загальної кількості клієнтів в перших двох місяцях розглядуваного періоду. Якщо перший показник досягає значення 50% та 30%, то другий на рівні 10% відповідно. Надалі графіки темпів приросту зливаються майже в єдине ціле, лише спостерігається деяке перевищення темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у травні - червні 2001 року.

Наприкінці розглядуваного періоду темпи приросту повністю зливаються, що знову таки підтверджує теорію про пропорційність процесів.

Також розрахуємо показник абсолютного значення одного проценту приросту клієнтів, що користуються системою “клієнт-банк” за увесь досліджуваний період.

А% = А(б) / Тпр(б) = 113 / 390% = 0,3 клієнти на 1% приросту

Цей показник значно нижчий, аніж показник абсолютного значення одного проценту приросту загальної кількості клієнтів, що пояснюється дуже низьким абсолютним показником кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на початку досліджуваного періоду, що відіграло на значному збільшенні процентного приросту при помірному абсолютному прирості. Підсумовуючи показники динаміки розвитку системи “клієнт-банк”, можна відзначити дуже швидкі темпи приросту кількості клієнтів, що застосовують в своїй діяльності систему клієнт-банк. Особливо швидких темпів розвитку було отримано в першому кварталі 2001 року, коли значна увага співробітників банку почала приділятися переводу клієнтів на обслуговування через автоматизовану банківську систему, що водночас полегшило, як роботу операційного підрозділу банку, так і зменшило кількість помилок при заповненні платіжних документів. А у разі виявлення таких, їх значно легше усувати. Планами керівництва банку вже встановлюється співвідношення клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” до загальної кількості клієнтів, що дозволить планувати діяльність банку як цілісного механізму. Більш детально це питання нами буде розглянуто в наступній частині. Розглянувши показники динаміки приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальної кількості клієнтів, доцільно буде встановити тісноту зв'язку між цими двома факторами та функціонально зобразити залежність між середнім приростом кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”. Такий функціональний зв'язок ми отримаємо провівши кореляційно-регресійний аналіз.

Метою аналізу є встановлення тісноти зв'язку між приростом загальної кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, а також між приростом кількості клієнтів, що використовують систему та приростом доходу, що отримує банк внаслідок використання системи “клієнт-банк”. Надалі, на основі об'єднання отриманих даних, ми зможемо зробити прогноз приросту доходів від використання системи “клієнт-банк” в залежності від приросту загальної кількості клієнтів. Необхідно визначити залежність середнього приросту кількості клієнтів, що використовують систему від приросту загальної кількості клієнтів.

Місяць	Приріст загальної кількості клієнтів, Хі	Приріст кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, Yі
Лютий 2001	22	14
Березень 2001	29	15
Квітень 2001	23	9
Травень 2001	27	11
Червень 2001	26	12
Липень 2001	22	5
Серпень 2001	14	6
Вересень 2001	7	4
Жовтень 2001	41	16
Листопад 2001	22	5
Грудень 2001	16	4
Січень 2002	20	6
Лютий 2002	24	6
Сума	293	113

Значення Хсер. та Yсер. визначаються за формулами:

Хсер. = Хі / n;

Yсер.= Yі / n;

n = 13;

i = 1…..13

Xсер. = 293 / 13 = 22,5;

Yсер. = 113 / 13 = 8,7;

Подальшому обчисленню надається таблична форма, що підвищує його наглядність.

N	(Xi - Xсер.)	(Xi - Xсер.)^2	(Yi - Yсер.)	(Yi - Yсер.)^2	(Xi - Xсер.) * (Yi - Yсер.)
1	-0,5	0,25	5,3	28,09	-2,65
2	6,5	42,25	6,3	39,69	40,95
3	0,5	0,25	0,3	0,09	0,15
4	4,5	20,25	2,3	5,29	10,35
5	3,5	12,25	3,3	10,89	11,55
6	-0,5	0,25	-3,7	13,69	1,85
7	-8,5	72,25	-2,7	7,29	22,95
8	-15,5	240,25	-4,7	22,09	72,85
9	18,5	342,25	7,3	53,29	135,05
10	-0,5	0,25	-3,7	13,69	1,85
11	-6,5	42,25	-4,7	22,09	30,55
12	-2,5	6,25	-2,7	7,29	6,75
13	1,5	2,25	-2,7	7,29	-4,05
		781,25		230,77	412,03

Тіснота зв'язку між показниками приросту кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” вимірюється коефіцієнтом кореляції, який розраховується за формулою:

r = ^2xy / x * y

Підставляючи відповідні значення отримаємо:

x = SQR ( ((Xi - Xсер.)^2) / n) = SQR( 781,25 / 13) = 7,75;

y = SQR ( ((Yi - Yсер.)^2) / n) = SQR( 230,77 / 13) = 4,21;

^2xy = 1/n * ((Xi - Xсер.) * (Yi - Yсер.)) = 412,03 / 13 = 31,69;

r1 = 31,69 / (7,75 * 4,21) = 0,97;

Вважаючи форму зв'язку лінійною (Yсер. = а0 + а1*Xсер.), визначимо залежність приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” до приросту загальної кількості клієнтів. Для цього розв'яжемо систему нормальних рівнянь:

n * a0 + a1 * Xi = Yi;

a0 * Xi + a1 * (Xi^2) = (Xi * Yi)

Розрахуємо величини

(Хі^2) та (Xi * Yi):

(Хі^2) = 7 385;

(Xi * Yi) = 2 875;

Величину параметру а0 визначаємо з першого рівняння:

13 * а0 + 293 * а1 = 113;

293 * а0 + 7 385 * а1 = 2875;

а0 = (113 - 293 * а1) / 13, або а0 = 8,7 - 22,5 * а1.

Підставляючи отриманий вираз а0 у другерівняння,знайдемозначення а1:

293 * (8,7 - 22,5 * а1) + 7 385 * а1 = 2875;

2 549,1 - 6 592,5 * а1 + 7 385 * а1 = 2875;

792,5 * а1 = 2 875 - 2 549,1;

792,5 * а1 = 325,9;а1 = 0,41;

а0 = 8,7 - 22,5 * 0,41; а0 = 8,7 - 9,23; а0 = -0,53.

Отже рівняння регресії в кінцевому вигляді отримало наступний вигляд:

Yсер. = -0,53 + 0,41 * Хсер.,

Перевірка:

Yсер. = -0,53 + 0,41 * 22,5 = -0,53 + 9,23;

Yсер. = 8,7.

Висновок: враховуючи високу щільність зв'язку між вивчаємими факторами (0,97), в середньому при прирості загальної кількості клієнтів на десять клієнтів, абсолютний приріст кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” складатиме: -0,53 + 4,1 = 3,57 клієнти або 35,7%.

Аналогічно проведемо аналіз залежності приросту доходу від роботи з системою “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, що її використовують.

Дане співвідношення не має функціональної залежності, тому варто розрахувати співвідношення між середніми величинами данних показників і на основі отриманих данних зробити наближені (враховуючи щільність зв'язку) прогнози.

Місяць	Приріст доходу від використання “к-б”, грн. Yі	Приріст кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, Хі
Лютий 2001	886	14
Березень 2001	284	15
Квітень 2001	-74	9
Травень 2001	778	11
Червень 2001	464	12
Липень 2001	92	5
Серпень 2001	814	6
Вересень 2001	712	4
Жовтень 2001	1 738	16
Листопад 2001	66	5
Грудень 2001	166	4
Січень 2002	-646	6
Лютий 2002	1 136	6
Сума	6 416	113

Значення Хсер. та Yсер. визначаються за формулами:

Хсер. = Хі / n;

Yсер.= Yі / n;

n = 13;

i = 1…..13;

Xсер. = 113 / 13 = 8,7;

Yсер. = 6 416 / 13 = 493,5;

N	(Xi - Xсер.)	(Xi - Xсер.)^2	(Yi - Yсер.)	(Yi - Yсер.)^2	(Xi - Xсер.) * (Yi - Yсер.)
1	5,3	28,09	392,5	107 817,40	2 080,0
2	6,3	39,69	-209,5	30 734,91	-1 320,1
3	0,3	0,09	-567,5	225 471,16	-170,3
4	2,3	5,29	284,5	56 642,24	654,3
5	3,3	10,89	-29,5	610,83	-97,5
6	-3,7	13,69	-401,5	112 864,06	1 485,7
7	-2,7	7,29	320,5	71 886,23	-865,2
8	-4,7	22,09	218,5	33 407,34	-1 026,8
9	7,3	53,29	1 244,5	1 084 076,48	9 084,6
10	-3,7	13,69	-427,5	127 953,32	1 581,9
11	-4,7	22,09	-327,5	75 097,72	1 539,4
12	-2,7	7,29	-1 139,5	908 985,99	3 076,8
13	-2,7	7,29	642,5	288 928,40	-1 734,6
		230,77		3 124 476,06	26 718,85

r = ^2xy / x * y

Підставляючи відповідні значення отримаємо:

x = SQR ( ((Xi - Xсер.)^2) / n) = SQR( 230,77 / 13) = 4,21;

y = SQR ( ((Yi - Yсер.)^2) / n) = SQR( 4 463 537,2 / 13) = 585,96;

^2xy = 1/n * ((Xi - Xсер.) * (Yi - Yсер.)) = 26 718,85 / 13 = 2 055,3;

r2 = 2 055,3 / (4,21 * 585,96) = 0,996;

Вважаючи форму зв'язку лінійною (Yсер. = а0 + а1*Xсер.), визначимо залежність приросту доходу від системи “клієнт-банк”, від приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в своїй діяльності.Розв'яжемо систему нормальних рівнянь:

n * a0 + a1 * Xi = Yi;

a0 * Xi + a1 * (Xi^2) = (Xi * Yi)

Розрахуємо величини

(Хі^2) та (Xi * Yi):

(Хі^2) = 1 213;

(Xi * Yi) = 70 058;

Величину параметру а0 визначаємо з першого рівняння:

13 * а0 + 113 * а1 = 6 416;

113 * а0 + 1 213* а1 = 70 058;

а0 = (6 416 - 113 * а1) / 13, або а0 = 493,54 - 8,7 * а1.

Підставляючи отриманий вираз а0 у другерівняння,знайдемозначення а1

113 * (493,54 - 8,7 * а1) + 1 213 * а1 = 70 058;

55 769,8 - 983,1 * а1 + 1 213 * а1 = 70 058;

229,9 * а1 = 70 058 - 55 769,8;

229,9 * а1 = 14 288,2;а1 = 62,15;

а0 = 493,54 - 8,7 * 62,15; а0 = 493,54 - 540,71; а0 = -47,17.

Отже рівняння регресії в кінцевому вигляді отримало наступний вигляд:

Yсер. = -47,17 + 62,15 * Хсер.,

Перевірка:

Yсер. = -47,17 + 62,15 * 8,7 = -47,17 + 540,71;

Yсер. = 493,54.

Що свідчить про таке - при збільшенні в середньому кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на одного клієнта, доходи від системи “клієнт-банк” зростуть на: -47,17 + 62,15 = 14,98 грн.

Підставивши рівняння регресії залежності приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” від приросту загальної кількості клієнтів, у рівняння регресії залежності приросту доходу отриманого від системи “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, отримаємо рівняння регресії залежності приросту доходу, що отримує банк від роботи системи “клієнт-банк”.

Yсер. = -47,17 + 62,15 * (-0,53 + 0,41 * Хсер.)

Yсер. = -80,11 + 25,48 * Хсер

Щільність зв'язку в даному випадку можна розрахувати множенням коефіцієнта r1 на коефіцієнт r2: r = 0,97 * 0,996 = 0,966, що є досить високим показником і можна говорити про щільність зв'язку між факторами.

Використовуючи остаточне рівняння та тенденції темпу приросту кількості клієнтів керівництво банку може планувати приріст рівня доходу на наступний період. Наприклад, підставивши середньомісячний темп приросту загальної кількості клієнтів розрахуємо средньомісячний приріст доходів від системи “клієнт-банк”:

Yсер. = -80,11 + 25,48 * Хсер. = -80,11 + 25,48 * 22,5 = 493,19 коп

Як бачимо ми майже вийшли на фактичний середній приріст доходів від системи “клієнт-банк” - 493,54грн. Похибка - 0,07% є дуже незначною, що свідчить про високу можливість довіри отриманим данним.

2.3 Структурний аналіз системи “клієнт-банк” в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”

Структурний аналіз передбачає розбиття процесу чи явища на складові та вивчення окремих функціональних частин цілого. Також іншим варіантом структурного аналізу може бути ситуація, коли вивчаєме явище вже є частинию цілого - в цьому випадку порівнянню підлягає явище, що вивчається як складова більш охоплючого процесу.

В нашому випадку буде використано як перший, так і другий підхід, адже з однієї сторони послуга-система “клієнт-банк” є частиною розрахункових операцій - тобто система “клієнт-банк” єчастиною значно ширшого переліку послуг, що об'єднують розрахункові операції, а з іншого боку доходи від системи “клієнт-банк” розподіляються на одноразову комісію за встановлення та щомісячні платежі - а це, в свою чергу, передбачає виділення окремих статей та подальший їх аналіз, як окремих структурних одиниць, що водночас залишаються частинами одного цілого.

В попередній частині роботи нами було проаналізовано динаміку кількості клієнтів вцілому по банку та кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема. Ми помітили певну схожість у розвитку цих двох категорій, зокрема у динаміці їхнього росту. В цій частині нам доведеться проаналізувати істотність участі клієнтів, що користуються послугами системи “клієнт-банк” у загальному обсязі клієнтів.

Ми вдамося глибше до аналізу і розрахуємо структуру платежів, що проходять через систему КФ АКІБ “УкрСиббанк”, виділивши із загального обсягу платежів, платежі, що проходять через систему “клієнт-банк”, також проаналізуємо суми платежів, і нарешті, проведемо структурний аналіз доходів від розрахункових операцій та долю в них доходів від роботи з системою “клієнт-банк” зокрема. Для початку подамо дані про загальну кількість клієнтів, та розподіл між ними по фактору користування системою “клієнт-банк” у табличному виглді та розрахуємо процентне співвідношення між виділеними групами клієнтів.

Таблиця 2.3.1 Структура загальної кількості клієнтів та клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у КФ АКІБ “УкрСиббанк”

Місяць	Загальна кількість клієнтів, Кі(з)	Кількість клієнтів, що корист. ситемою “клієнт-банк” Кі(к-б)	У % до загальної кількості клієнтів, %	Кількість клієнтів, що не корист. ситемою “клієнт-банк” Кі(н)	У % до загальної кількості клієнтів, %
Січень 2001	221	29	13%	192	87%
Лютий 2001	243	43	18%	200	82%
Березень 2001	272	58	21%	214	79%
Квітень 2001	295	67	23%	228	77%
Травень 2001	322	78	24%	244	76%
Червень 2001	348	90	26%	258	74%
Липень 2001	370	95	26%	275	74%
Серпень 2001	384	101	26%	283	74%
Вересень 2001	391	105	27%	286	73%
Жовтень 2001	432	121	28%	311	72%
Листопад 2001	454	126	28%	328	72%
Грудень 2001	470	130	28%	340	72%
Січень 2002	490	136	28%	354	72%
Лютий 2002	514	142	28%	372	72%

З даних таблиці ми бачимо, що процент клієнтів системи “клієнт-банк” на протязі досліджуваного періоду знаходився у межах від 13% до 28%, причому на протязі всього періоду прослідковувалась тенденція до росту процентного відношення клієнтів, що почали застосовувати у своїй практиці систему, якщо у перші три місяці щомісячний приріст складав 5п.п., 3п.п. та 2п.п. відповідно, то в останні три - структура була абсолютно незмінною на рівні 28%, що свідчить про стабилізацію ситуації та врівноваження ситуативного перекосу, що існував на початку 2001 року.

Графічне зображення розподілу банківських клієнтів у січні 2001 року предста2лено на Рис. 2.3.1.

Рис. 2.3.1 Структура розподілу кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання системи “клієнт-банк” у січні 2001 року.

Графічне зображення розподілу банківських клієнтів у січні 2001 року представлено на Рис. 2.3.2.



Рис. 2.3.2 Структура розподілу кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання системи “клієнт-банк” у лютому 2002 року

Можна легко відмітити збільшення долі застосування системи “клієнт-банк” у господарському обігу компаній, безумовно враховуючи той факт, що подані розподіли є не просто ситуативними в певний період, а існує чітка тенденція до зміни розподілу на користь використання системи “клієнт-банк”.

Прогнозуючи розвиток подій на основі лінії тренду, можна сказати, що розподіл буде майже незмінним на протязі наступних трьох-чотирьох місяців, беручи до уваги той факт, що він залишався на сталому рівні протягом останніх п'яти місяців, а темп приросту загальної кількості клієнтів та темп приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на графічному зображенні (а отже і у цифровому вираженні) переплітаються в єдину лінію.

Керівництвом банку було встановлено план по розподілу кількості клієнтів за фактором використання системи “клієнт-банк” на кінець 2002 року, на рівні 32% клієнтів, що використовують систему та 68%, що її не використовують.

Таке рішення було викликане тим, що робота клієнта через систему “клієнт-банк” значно знижує завантаження, що приходиться на одного операціоніста, дозволяє оперативно обробляти інформацію, що надходить від клієнта, уникати можливих помилок клієнта при заповненні платіжних документів уже на стадії їх введення в комп'ютерний бланк, а при виявленні все-таки помилок, швидко їх виправляти.

При цьому пропускна спроможність виділених каналів зв'язку, що вже застосовуються у банку, не заповнена на 100%, що знижує коефіцієнт ефективності їхнього використання. Іншими словами - збільшення кількості клієнтів, що будуть використовувати систему “клієнт-банк” не призведе до різкого збільшення витрат. Лише через проміжки часу, після укладання угоди зпевною кількістю клієнтів, банк повинен буде розширити свої зв'язкові можливості, а при необхідності - взяти на роботу додаткового співробітника відділу автоматизації. Останній елемент не є виключно витратним, адже якщо порівняти з витратами на утримання нового операційного працівника - прийом на роботу яких теж залежить від рівня завантаженості - то частота прийому на роботу працівників відділу автоматизації в порівнянні з частотою працівників операційного відділу відповідно складає як 1 : 2 (норма на одного працвника відділу автоматизації - 300 клієнтів; норма на одного працівника операційного відділу - 150 клієнтів) - тобто при рівній кількості нововведених клієнтів, банк потребує одного працівника відділу автоматизації або двох працівників операційного відділу (це досягається внаслідок комп'ютеризації процесу). До того ж уникається особистий фактор операційного працівника - можливість його несприйняття клієнтом. А також зникає проблема робочого місця (розуміти як вільних площ у приміщенні банку) тощо.

З проведеного вище аналізу ми можемо зробити висновок, що досягнення планових показників переведе банк у якісно нову площину співробітництва з клієнтом, відкриє приховані можливості.

Постає питання за рахунок яких факторів можна досягти відповідного розподілу. Існують два шляхи активних дій банку для досягнення встановлених показників: зниження рівня цін на вже існуючий продукт, або створення нового якіснішого продукту. Це завдання якраз і стоїть перед менеджерами банку.

На час написання роботи рішенням відділу менеджерів банку у погодженні з управлінням корпоративного бізнесу було прийнято рішення про проведення рекламної кампанії строком на два місяці, під час якої рішенням тарифного комітету встановлено плату за підключення до системи “клієнт-банк” - 1 грн. (цю послугу банк не може надавати безкоштовно, що пов'язано з податковим законодавством). Отже, вибрано перший шлях виконання планових показників.

Перейдемо до аналізу платіжних документів, що надаються клієнтами банку як у паперовому вигляді, так і через систему “клієнт-банк”.

На основі щомісячного звіту відділу автоматизації проведемо аналіз кількості та сум платіжних документів, що проходять через систему “клієнт-банк”.

Таблиця 2.3.2 Структура проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за кількістю.

Місяць	Загальна кількість платіжних докуметів, Кі(з)	Кількість документів, що проходять ситемою “клієнт-банк” Кі(к-б)	У % до загальної кількості платежів, %	Кількість документів, що надходять у паперовому вигляді Кі(н)	У % до загальної кількості платежів, %
Січень 2001	5842	2998	51%	2844	49%
Лютий 2001	5900	3024	51%	2876	49%
Березень 2001	5998	3103	52%	2895	48%
Квітень 2001	6304	3321	53%	2983	47%
Травень 2001	6254	3498	56%	2756	44%
Червень 2001	6350	3501	55%	2849	45%
Липень 2001	6352	3687	58%	2665	42%
Серпень 2001	6478	3857	60%	2621	40%
Вересень 2001	6542	3993	61%	2549	39%
Жовтень 2001	6713	4397	65%	2316	35%
Листопад 2001	6937	4762	69%	2175	31%
Грудень 2001	6856	4585	67%	2271	33%
Січень 2002	5527	3727	67%	1800	33%
Лютий 2002	6746	4718	70%	2028	30%

З даної таблиці ми можемо також відмітити зрушення в сторону підвищення використання системи “клієнт-банк” як засобу для доставки платіжних документів до банку. Також цікавим є той факт, що при використанні системи “клієнт-банк” частиною клієнтів, що складає від загальної кількості клієнтів - 13% - 28%, доля кількості документів, що проходять через систему складає 51% - 70% від загальної кількості документів.

Таке явище пояснюється тим, що систему “клієнт-банк” використовують в своїй діяльності, в першу чергу, великі та середні підприємства. Безумовно, показники ділової активності цих підприємств - а отже й кількості платіжних документів - значно вищі за показники малого бізнесу, що й створює таку диспропорцію та перерозподіл структури.

Для підтвердження даного факту наведемо структуру платежів за сумами операцій.

Таблиця 2.3.3 Структурний аналіз проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за сумами

Місяць	Загальна сума платіжних докуметів, грн.	Сума по документам, що проходять ситемою “клієнт-банк” грн.	У % до загальної суми платежів, %	Сума по документам, що надходять у паперовому вигляді, грн.	У % до загальної суми платежів, %
Січень 2001	385 421 096	225 024 125	58%	160 396 971	42%
Лютий 2001	398 547 789	248 524 123	62%	150 023 666	38%
Березень 2001	416 521 148	280 214 547	67%	136 306 601	33%
Квітень 2001	404 258 025	278 547 526	69%	125 710 499	31%
Травень 2001	421 125 896	304 025 214	72%	117 100 682	28%
Червень 2001	440 125 412	314 528 956	71%	125 596 456	29%
Липень 2001	458 741 145	341 258 125	74%	117 483 020	26%
Серпень 2001	462 258 987	358 214 859	77%	104 044 128	23%
Вересень 2001	457 854 256	365 258 123	80%	92 596 133	20%
Жовтень 2001	492 090 469	383 658 082	78%	108 432 387	22%
Листопад 2001	384 937 408	283 748 633	74%	101 188 775	26%
Грудень 2001	357 045 897	276 485 258	77%	80 560 639	23%
Січень 2002	313 808 639	245 824 470	78%	67 984 169	22%
Лютий 2002	495 025 985	385 965 852	78%	109 060 133	22%

Процентна частка суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк” перевищує частку за кількістю платежів, що повністю підтверджує теорію, що була нами запропонована. Так, абсолютно відомо, що суми платежів, що здійснюють великі компанії у десятки, а то і сотні разів перевищують суми платіжних документів, що проводяться клієнтами малого бізнесу. Це пов'язано, як правило з великим обігом коштів у великих компаній, такі компанії часто представляють фінансовий сектор, де рух коштів відбувається без переміщення товару тощо.

Порівняємо процентну частину кількості клієнтів, кількості платіжних документів та суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк”.

Рис. 2.3.3 Динамічний ряд розподілу використання системи “клієнт-банк” за кількістю клієнтів, кількістю та сумами платежів