Отже задача розвитку вторинного ринку цінних паперів набуває особливого актуального значення. Вирішення цієї задачі в значній мірі залежить від активної діяльності торговців цінними паперами, формуванні дієздатної інфраструктури ринку.

Загальна схема функціонування РЦП має такий вигляд: клієнт (юридична або фізична особа) дає наказ торговцю цінними паперами на купівлю (продаж) ЦП, який реалізує замовлення на біржовому (позабіржовому) РЦП. Після виконання замовлення гроші повертаються до попереднього власника (продавця), а ЦП - до нового власника (покупця).

Згідно Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по обігу ЦП:

- діяльність по випуску ЦП;

- комісійну діяльність по ЦП;

- комерційну діяльність по ЦП.

Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами (андерайтером) за дорученням, від імені й за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання (в разі неповного розміщення цінних паперів) викупати в емітента нереалізовані цінні папери.

Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Діяльність по випуску та обігу ЦГЇ для торговців цінними паперами є виключним видом їх діяльності. Таку діяльність здійснюють банки і акціонерні товариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та інші товариства, для яких операції з ЦП становлять виключний вид їх діяльності.

Зростання обсягів емісій корпоративних та державних паперів активізувало вторинний ринок і сприяло розвитку фондових бірж та зростанню кількості угод, які на них здійснювалися.

До купівлі-продажу на фондовій біржі, як і на позабіржовому ринку, допускаються лише ті ЦП, які визначено в чинному законодавстві.

Згідно вимог українського законодавства, правилами фондової біржі має бути передбачено певний порядок допуску (лістингу) ЦП до офіційного та неофіційного котирування. Без лістингу жодна акція не виставляється на торги.

Так, наприклад, ЦП, що котируються на УФБ, розподіляються на три групи:

Гр. К1 - ЦП емітентів з високим економічним потенціалом, високорентабельних і фінансове стійких компаній. При цьому емітент відповідає за достовірність повідомленої ним економічної та юридичної інформації (АСК "Укррічфлот").Гр. К2 - ЦП емітентів, економічне становище яких оцінюється як достатнє для допуску до офіційного котирування. У цьому разі емітент може обмежитися мінімальним обсягом інформації, яку необхідно подати на біржу.

Гр. КЗ - ЦП, які не були прийняти, або емітенти яких не вимагали офіційного котирування. При цьому УФБ не несе ніякої відповідальності за достовірність інформації про такі ЦП.

Така система котирування дає змогу гарантувати певну безпеку інвесторів, прозорість РЦП, ефективно здійснювати кліринговий процес.

Розвиток фондового ринку в значній мірі стримується тим, що у списках офіційного лістингу відсутні акції стратегічних підприємств загальнонаціонального значення.

Участь у торгах з продажу на біржах пакетів акцій ВАТ, що належать державі, можуть брати:

- зареєстровані на біржі брокерські контори;

- торговці ЦП, які не є брокерськими конторами даної біржі;

- інші юридичні та фізичні особи, які мають право за діючим законодавством України на придбання державного майна в ході приватизації.

Торги можуть проводитися у вигляді аукціонних торгів "з голосу" або в електронній системі біржі. Форма проведення торгів по кожному об'єкту визначається біржею.

Посередником між емітентом та інвестором на біржовому ринку є брокер. Він не виступає контрагентом, що забезпечує рівність усіх клієнтів та однакові умови для них. Брокер несе повну відповідальність лише за правильне і своєчасне виконання замовлень клієнтів.

Електронна система обігу ЦП дає змогу простежити за кожною угодою, всі етапи руху ЦП і коштів - від банківських розпоряджень і угод між брокерами а ринку до стандартизованих розрахунків.

Поряд з біржовим ринком в Україні розвивається і активно функціонує позабіржовий (організований та неорганізований) РЦП. Його інфраструктуру складають інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, довірчі товариства, холдінгові фірми, страхові компанії, інші незалежні торговці ЦП, а також аудиторські та консалтингові організації.

На позабіржовому ринку, як правило, здійснюється первинне розміщення і вторинний обіг облігацій, інших боргових зобов'язань та акцій підприємств, які не відповідають вимогам біржового лістингу.

Важливою складовою частиною фондових ринків країн з розвинутою економікою є наявність сукупності показників, які дають змогу здійснювати поточний та перспективний аналіз цього важливого сегмента фінансового ринку. За їх допомогою оцінюється загальна ситуація на фондовому ринку та можливість досягнення поставлених інвестиційних цілей, здійснюється вибір стратегії дій учасниками фондового ринку, ведуться операції з цінними паперами на провідних фондових біржах світу, з початку 80-х років здійснюються операції з опціонами та ф'ючерсами. Опціон - право вибору платежу чи відмова від нього, яке надається одній із сторін умовами контракту або зміною його початкових умов; угода, за якою власник опціону отримує право протягом обумовленого терміну купити або продати акції за фіксованою ціною. Найбільшого поширення на практиці набули інтегральні індекси, що відображають динаміку фондового ринку в цілому чи стосовно якогось важливого його компонента (фондові біржі, позабіржової організованої торгівельної системи, певного виду ЦП). В умовах фондового ринку України можна було б скопіювати відомі індекси, але, з огляду на недостатній розвиток і молодість українського РЦП, суворе дотримання міжнародних стандартів поки що неможливе. До того ж проблема ще більш ускладнюється , коли це стосується позабіржового ринку. Отримання об'єктивних і повних даних про стан сучасного українського ФР є надзвичайно складною проблемою. Найбільш відомі вітчизняні індекси - це Ь- і 8- індекси газети "Фінансова Україна", СІТІ АУ, СІТІ N8, СІТІ МР - індекси газети "СІТІ" . Ці індекси ґрунтуються на врахуванні середніх курсів окремих видів ЦП, що користувалися підвищеним попитом за поточний період на українському ринку. З розвитком фондового ринку посилюється необхідність у розробці та використанні більш інформативних показників, які б враховували особливості ситуації на фондовому ринку України. Першим кроком у цьому напрямі є врахування курсів ЦП з деякою вагою, наприклад зважування за числом торговців ЦП (індекс СІТІ N8), чи за розмірами емісії (індекс СІТІ МР).

Залишається актуальною проблема розробки інструментарію аналізу українського ФР. Такий інструментарій міг би включати ряд індексів, які б відображали динаміку та кон'юнктуру позабіржового ФР, стан і якість інвестиційних портфелів його учасників. Доцільно, наприклад, відслідкувати динаміку чистих активів інвестиційної компанії, як орієнтирів для потенційних клієнтів, показувати секторний чи галузевий зріз стану її портфелів.

Висновки по другому розділу:

1. Попит на ЦП визначається оптимальним поєднанням їх надійності та прибутковості, тобто залежить від умов випуску та результатів фінансово-господарської діяльності емітентів.

2. Найбільш розповсюдженим видом ЦП в Україні стали акції приватизованих підприємств та інвестиційні сертифікати, причому обсяги емісії інвестиційних сертифікатів на 36% перевищують емісію акцій.

3. Потребують більш широкого впровадження на ринок такі ЦП, як облігації та казначейські зобов'язання.

4. відсутність законодавчої бази стримує появу на ринку житлових чеків та земельних бонів.

5. Розвиток біржової торгівлі гальмується відсутністю акцій стратегічних підприємств, які не задовольняють мінімально необхідним умовам офіційного котирування.

6. У порівнянні з біржовою торгівлею, позабіржова розвивається більш динамічно та комплексно. Але процедура здійснення угод купівлі-продажу цінних паперів на позабіржовому ринку потребує більшого впорядкування.

7. Фондовий ринок вимагає розробки такого інструментарію аналізу, який на підставі існуючих чи нових індексів відображав динаміку та кон'юнктуру українського РЦП.

3. Перспективи розвитку українського Фондового ринку України

Попит на ЦІЇ визначається такими факторами:

- внаслідок зниження рівня інфляції і досягнення макроекономічної стабілізації значно збільшиться надходження в Україну іноземного капіталу;

- зменшення попиту вітчизняних інвесторів на іноземну валюту і зріст обсягів вкладених коштів у державні ЦП;

- попит на ЦП корпоративного сектора економіки буде меншим і в значній мірі вибірковим в залежності від економічних позицій на ринку конкретних підприємств;

- зростає активність на ринку комерційних банків і небанківських фінансових установ в результаті акумуляції грошових коштів населення.

Пропозиція ЦП визначається такими факторами:

- виставленням на продаж державних пакетів акцій, які не були реалізовані в процесі приватизації;

- кількістю запропонованих до продажу стратегічно важливих підприємств, приватизація яких регулюється окремим законодавством;

- емісією державних ЦП для покриття дефіциту бюджету;

- надання міжнародних кредитів під заставу держаних ресурсів чи акцій, які перебувають у державній власності;

- активізацією ринку опціонів і ф'ючерсних контрактів;

- виставленням на продаж пакетів акцій, придбаних в процесі приватизації керівниками підприємств, членами трудового колективу та громадянами;

- виставленням на продаж ЦП інвестиційними фондами та компаніями, які переживають фінансові труднощі або завершують свою роботу;

- послідовністю нових емісій акцій для перерозподілу утвореної в процесі приватизації структури власників;

В цілому можна відзначити, що зростання фондового ринку набуває якісно нової динаміки за умови тривалого періоду політичної та економічної стабільності, розвитку ринкової інфраструктури. Існує реальна можливість збалансованого росту обсягів ринкової торгівлі. Найважливішими умовами для цього є:

* Політичні успіхи у проведенні ринкової реформи і зміцнення іміджу України, як держави для надійного вкладання іноземного капіталу;

* Координація дій Мінфіну, НБУ, ФДМУ, ДКЦПФР та інших державних органів в їх безпосередній діяльності на фондовому ринку;

* Постійний моніторинг ринку і проведення на ньому маркетингових досліджень із залученням іноземних експертів;

* Підвищення прозорості і здійснення державного контролю за діяльністю всіх учасників ринку з метою мінімізації шкоди від неминучих спекуляцій та ігрових стратегій операторів.

Останні тенденції фондового ринку України. Наприкінці лютого -- початку березня на українському фондовому ринку почалося падіння -- індекс ПФТС поповз униз -- за останні двох тижнів він упав з 346 до 31 б! На думку Дмитра Тарабакина, директора "Драгон-Капитала", є кілька причин розвороту ринку, що відбувся. По-перше, на зміну індексу ПФТС уплинуло проведення двох конференцій для інвесторів в Україні (організатори -- "Ренесанс-Капітал" і група "Альфа"). "Багато хто скуповували акції з надією на те, що їх можна буде вигідно продати під час конференції. Брокери і самі клієнти купували саме під конференцію, чим і "підняли" ринок, -- говорить Дмитро Тарабакин. -- Але обидві конференції показали, що український ринок і компанії не готові прийняти іноземного інвестора на належному рівні". Однак чекання тих, хто розраховував подорожче продати акції, не виправдалися. Нерезиденти, що збиралися купувати українські ЦБ, вирішили почекати з покупкою. "У результаті утворився надлишок пропозиції, що збив ціни на ринку", -- робить висновок г-н Тарабакии. По-друге, падіння зв'язують з тим, що деякі українські брокери вирішили продати свої акції. "Причиною цієї корекції стало бажання деяких гравців зафіксувати прибуток по українських цінних паперах " (зафіксувати прибуток брокерською мовою означає продати акції після росту їхньої ціни. -- Ред.), -- упевнений Олександр Кава, аналітик ИФГ "Сократ". По-третє, зіграли свою роль заяви уряду про реприватизацію. Як це часто буває, інвестори, що уже "грали" на десятках ринків, що розвиваються, звичайно нутром чують період настання песимістичних настроїв. Усі фондові ринки, що розвиваються, у принципі, підкоряються тим самим закономірностям. І про цьому добре знають фахівці західних венчурних фондів, що уже собаку з'їли на запаморочливих підйомах, а потім не менш запаморочливих спадах так званих розвиваючихся ринків. Молоді українські фондовики начиталися всіляких розумних посібників про пряму залежність росту економіки і фондових ринків від ліберально-ринкових перетворень. У західних інвесторів, зрозуміла справа, ілюзій ні, і вони чітко діють по стратегії, апробованої на десятках "недорозвинених" ринків. Усі звичайно відбувається по одній дуже простій схемі. Спочатку в якій-небудь країні, скажемо, у чи Зімбабве Кот-Дивуарі, береться курс на лібералізацію, приватизацію, інтеграцію в Європу (потрібне підкреслити). З'являються численні місцеві конторки, що підняли перший капітал, допомагаючи "великим босам" у первісному "дерибане" колишньої державної власності. Ці конторки торгують акціями місцевих корпорацій -- тих компаній, що мають яка-небудь віддалена подібність з корпораціями-гігантами в економічно розвитих країнах. Однак, як правило, споконвічно реформи розвиваються повільно. Тому новонароджений ринок росте черепашачими темпами. Це може продовжуватися місяці, чи роки десятиліття. Потім у країні виникає "критична маса хлопчиків", що побували у відрядженнях за кордоном і хочуть, щоб у них у країні було всі, "як на Заході". Наївні... Вони не розуміють, що величезні капітали, що звертаються на американському, європейському чи японському фондових ринку, саме і "вимиті" з таких держав, як їхня чи Зімбабве Україна. Так чи інакше, чи рано пізно в такій країні відбувається оксамитна, бананова чи апельсинова (потрібне підкреслити) революція. Хлопчики в ейфорії. Вони свято вірять, що з новим прогресивним ліберальним і демократичним урядом рідне чи Зімбабве Кабо-Верде буде неодмінно процвітати, а іноземні інвестори буквально вишикуються в чергу, щоб ощасливити країну непомірними вкладеннями капіталів. І дійсно -- сьогодні в українських брокерів від дзвоників з-за кордону розриваються телефони. І отут-те виявляється, що інструментів для вкладення не так багато. Тому наявні вільні "блакитні фішки" різко зростають у ціні.

В ейфорії і міжнародних спекулянтах. Україна -- модна країна для інвестицій. Ще б -- "наївні" усього світу мріють укласти капітали в країну, про яку світові СМИ повторюють як про черговому потенційному європейському (азіатському, африканському...) "економічного тигра". Однак вони прекрасно знають, що ейфорія дуже швидко переміниться розчаруванням. І добре знають перші ознаки такого явища -- адже досвід уже є. В Україні такі перші ознаки прийдешнього розчарування вже з'явилися. Адже спочатку від нового уряду чекають чуда. Так, з одного боку, хочеться вірити, що всі, несправедливо приватизоване, буде повернуто в держвласність і приватизовано заново. З іншого боку -- права власності інвесторів будуть охоронятися свято. Але як перше сполучити з другим -- ніхто не знає... У підсумку списки "підлягаючих реприватизаціі" підприємств те розширюються до розмірів національної економіки, те звужуються, скажемо, до "Криворіжстали" і "Укррудпрома".

Рис. 4.1. Динаміка об'ємів торгівлі на ПФТС, млн. грн.

А тим часом темпи економічного росту падають з банальної причини

-- ціни на банани (чи метал) на світовому ринку знижуються. Загальний песимізм охоплює суспільство і фондовий ринок. Як правило, "другої хвилі" підйому фондового ринку не буває

-- для цього потрібна нова революція, а економіка її звичайно не витримує.

Рис. 4.2. Динаміка індексу ПФТС

Усі погоджуються з тим, що таких різких ривків, як наприкінці 2004 р. -- початку 2005 р., уже не буде. Михайло Роико. аналітик "Он-Лайн Капіталу", вважає, що "зараз можна говорити про те, що ситуація стабільна". Але при цьому натякає, що ринок досить болісно реагує на будь-які потрясіння з тієї (політичної -- Ред.) сторони. "Думаю, якщо ситуація буде якесь время без потрясінь, тенденція росту відновиться ", -- говорить Ройко. Ринок стане більш привабливим, якщо будуть вирішені деякі адміністративні проблеми регулювання фондового ринку. Наприклад, до відходу грошей з ринку привело постанову Нацбанку №482, що зобов'язало резидентів і нерезидентів проводити інвестиції винятково в гривні. Олександр Кава упевнений, що "повернення котирувань на колишні рівні вже малоймовірний". На його думку, подальший рух ринку буде залежати в першу чергу від фактичних результатів діяльності компаній. "Незабаром почнеться період масового проведення загальних збори акціонерів компаній, де і будуть оголошуватися результати діяльності за 2004 р. і встановлюватися тактичні і стратегічні плани компаній. Це буде відбиватися на цінах акцій", -- вважає він. Але в той же час, як говорить Дмитро Тарабакин, "ринки не ростуть до небес"

Висновки

Узагальнюючи викладений в роботі фактичний матеріал, можна зробити такі висновки і назвати заходи, які необхідно здійснити для прискорення розвитку ФР.

1. Історія розвитку світового та вітчизняного фондового ринку показує, що виникнення фондових бірж і ринку цінних паперів є найхарактернішою ознакою ринкових відносин будь-якого рівня.

2. Ринок цінних паперів є важливим сектором фінансового ринку і ринкової економіки в цілому. Цінний папір виступає специфічним товаром, який вільно обертається на біржовому та позабіржовому ринку між фізичними та юридичними особами, але їх випуск здійснюється лише підприємствами та організаціями ( в т.ч. і державними) при майновому забезпеченні емісії з метою залучення тимчасово вільних коштів інвесторів.

3. Приватизація державного майна стала визначальним фактором становлення і розвитку ринку цінних паперів в Україні. Її підсумком стала поява на ринку великої кількості акцій приватизованих підприємств і рядових інвесторів, які безоплатно отримали в основному малу частку державного майна. Концентрація цих акцій в руках інституційних інвесторів буде в найближчі роки домінуючим процесом на фондовому ринку України.

4. Ринок ЦП, зокрема продаж акцій ВАТ на фондових біржах, набуває ваги, швидко розвивається і сприяє поглибленню ринкових відносин в Україні.

5. В Україні в основному завершується процес розробки нормативної бази, яка регламентує діяльність учасників ринку цінних паперів, і розпочинається етап вдосконалення окремих законодавчих актів на підставі аналізу практичної діяльності емітентів, інвесторів та професійних учасників РЦП.

6. Попит на цінні папери визначається оптимальним поєднанням їх надійності та прибутковості, тобто залежить від умов випуску та результатів фінансово-господарської діяльності емітентів.

7. Найбільш розповсюдженим видом ЦП в Україні стали акції приватизованих підприємств та інвестиційні сертифікати, причому обсяги емісії інвестиційних сертифікатів на 36 % перевищують емісію акцій.

8. Потребують більш широкого впровадження на ринок такі цінні папери, як облігації та казначейські зобов'язання. Відсутність законодавчої бази стримує появу на ринку житлових чеків та земельних бонів.

9. Приватизація, тобто процес перетворення державних підприємств в акціонерні товариства і первинне розміщення акцій цих підприємств, здійснюється непослідовно, повільно, з порушенням проголошених принципів соціальної справедливості. Ці процеси в значній мірі знаходяться під впливом суб'єктивних факторів. Наслідком такої приватизації є не підвищення, а зниження ефективності діяльності підприємств.

10. Велика надія покладається на четвертий етап приватизації за грошові кошти крупних інвесторів та під їх інвестиційні зобов'язання.

11. Розвиток біржової торгівлі гальмується відсутністю акцій стратегічних підприємств, які не задовольняють мінімально необхідним умовам офіційного котирування.

12. У порівнянні з біржовою торгівлею, позабіржова розвивається більш динамічно та комплексно. Але процедура здійснення угод купівлі-продажу цінних паперів на позабіржовому ринку потребує більшого впорядкування.

13. Фондовий ринок вимагає розробки такого інструментарію аналізу, який на підставі існуючих чи нових індексів відображав динаміку та кон'юнктуру українського РЦП.

14. Інфляційні процеси 1992-1994 рр. не дали можливість здійснювати прибуткову інвестиційну діяльність на українському РЦП. Лише починаючи з кінця 1995 року з'являється перша можливість такої діяльності.

15. Захист економічних прав рядових інвесторів можуть здійснювати лише фінансові посередники та професійні учасники РЦП. Вони мають кваліфікованих фахівців і значні пакети акцій, які дають можливість реально впливати на прийняття рішень загальними зборами акціонерів.

16. Масова несплата дивідендів по акціям, які знаходяться в довірчому управлінні довірчих товариств, та неврегульованість інших взаємовідносин між учасниками РЦП поставили всі довірчі товариства України в скрутне фінансове становище, що може призвести до їх самоліквідації з відповідними соціальними наслідками.

17. Необхідно суттєво вдосконалити законодавство, яке регламентує діяльність закритих акціонерних товариств.

18. Необхідно здійснювати постійний аналіз законів України та інших нормативно-правових актів з питань діяльності ФР за участю всіх зацікавлених сторін (державних органів і учасників РЦП) з метою підготовки узгоджених пропозицій щодо внесення відповідних змін.

19. Необхідним є проведення національного форуму з питань становлення та розвитку ФР за участю представників вищих органів державної влади.

20. Необхідно розробити широкомасштабну освітню програму для молоді та рядових інвесторів з питань функціонування фондового ринку.

Список використаних джерел