Оцінка кредитоспроможності позичальника комерційного банку

Оцінки кредитоспроможності позичальника на підставі методики, розробленої АКБ "Надра" на прикладі Сумського РУ "Слобожанщина". Методологічні засади вітчизняних схем оцінки кредитоспроможності. Шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 10.02.2012
Размер файла 207,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Протягом 2001 року основний аспект менеджменту, як і раніше, був спрямований на проведення комісійних операцій, запровадження ряду нових послуг, які приносять стабільний прибуток і не пов'язані з підвищеним ризиком. Стратегія здійснення активних операцій будувалася за принципом «консервативної ефективності», яка вимагає розподілу ресурсів у найбільш дохідних проектах за умови дотримання безпеки і ліквідності вкладень.

Розширення кореспондентської мережі, розробка та впровадження нових сучасних форм міжнародних розрахунків сьогодні дозволяє банку надавати повний комплекс найякісніших послуг для експортерів та імпортерів, забезпечує клієнтам АКБ «Надра» можливість здійснювати розрахунки в будь-якій валюті.

Регіональна мережа банку на початок 2001 року складалася з 9 регіональних центрів, які включають 34 підрозділи різного рівня. В цьому році банк планує прискорити розвиток регіональної мережі шляхом створення, принаймні, по одній філії в кожному обласному центрі України та розгалуженої мережі безбалансових відділень.

З метою підвищення ефективності бізнесу, а також більш комплексного обслуговування зростаючих потреб клієнтів, банк продовжує цілеспрямовано розширювати сфери діяльності, розвиваючи дочірні компанії. Зокрема, у 2000 році АКБ «Надра» придбав пакет акцій компанії «Укрдержлізинг».

Сьогодні у банку проводиться продумана кадрова політика, спрямована не лише на постійне підвищення професійного рівня працівників, але й на створення умов для їх максимальної соціальної захищеності.

Свідченням визнання авторитету банку, професіоналізму його менеджменту стало підписання угод про стратегічне співробітництво між банком «Надра» та Сумською, Вінницькою та Полтавською обласними адміністраціями.

У 2001 році слоган «традиції партнерства» став визначальним для діяльності банку. З метою вдосконалення клієнтської та тарифної політики банку, вдосконалення маркетингової стратегії було створено Комітет клієнтської політики АКБ «Надра», а також Тарифну комісію Дирекції регіональної мережі. Філіям надано право самостійно визначати тарифну політику.

Завдяки значному досвіду роботи банку «Надра» на валютному ринку і постійному вдосконаленню послуг для юридичних осіб з купівлі-продажу валют збільшилася кількість «ділингових» клієнтів, тобто клієнтів, які регулярно працюють зі значними сумами валютних коштів. Маркетингова стратегія, відповідно до якої банк не стягує комісійну винагороду за купівлю-продаж іноземних валют, дозволяє встановлювати розрахунковий курс банку для кожної операції «ділингового» клієнту в режимі реального часу. Клієнти отримали можливість не лише розраховуватися за курсом, наближеним до міжбанківського, але й самостійно приймати рішення про доцільність здійснення операції. Така послуга мала значний успіх та призвела до суттєвого збільшення числа клієнтів протягом 2001 року.

Із-за збільшення кількості банків-контрагентів і встановленню з багатьма з них кореспондентських відносин, процедура виконання клієнтських заявок з купівлі-продажу практично будь-якої (як вільно, так і обмежено конвертованої) валюти, спростилася і прискорилася, а отже - стала для клієнтів більш дешевшою та якіснішою.

Для найкращого задоволення потреб клієнтів-власників пластикових карток у 2000 році банк розпочав роботу над програмою «ГрандМікс». Ця програма передбачає надання власникам пластикових карток, емітованих АКБ «Надра», а також усіх видів карток American Express, спеціального пакету знижок і додаткових пільг при оплаті товарів і послуг пластиковими картками банку у магазинах, фірмах, ресторанах, салонах-партнерах банку. Серед партнерів банку - учасників програми «ГрандМікс» - 42 найпрестижніші та елітні компанії.

Усім власникам емітованих банком кредитних карток, АКБ «Надра» встановлює ліміт кредитування, який передбачає можливість використання не лише власних коштів клієнтів, а й користування коштами в кредит. При цьому клієнти банку мають можливість вибору при розміщенні застави під отримання кредиту використовувати: ощадний сертифікат АКБ «Надра», рухоме та нерухоме майно, гарантію юридичної особи або грошовий гарантійний депозит та інше.

Гнучка практика комплексних видів забезпечення дозволяє найкращим чином вдовольнити потреби клієнтів банку. Клієнти, які є позичальниками банку, одержують консультаційну підтримку з питань реалізації кредитного проекту, оптимізації грошових потоків свого підприємства, інформацію про ефективне просування власних товарів і послуг на ринку. При наданні наступних кредитних послуг враховується кредитна історія клієнта.

У структурі банку над стандартизацією і розробкою банківських продуктів ефективно працює Управління банківських продуктів і технологій. Професіонали банку розробляють і впроваджують банківські продукти з використанням технологій дистанційного обслуговування клієнтів. Впроваджено систему «Iнтернет-Клієнт-Банк», яка забезпечує клієнту повний цикл банківського обслуговування в режимі on-line.

Організаційна структура банку максимально сприяє контролю політики управління ризиками. Процес управління ризиками контролюють Правління банку, Комітет з управління ризиками, активами і пасивами і Казначейство. Стратегію і політику в процесі управління ризиками визначає Комітет з управління ризиками, активами і пасивами. Діяльність банку також регулюють Кредитний комітет, Технологічний комітет і Комітет клієнтської політики.

Підрозділом, який безпосередньо здійсню процес управління ризиками є Казначейство. Основні завдання Казначейства:

управління ризиками;

забезпечення ліквідності і платоспроможності банку;

забезпечення прибутковості операцій банку, встановлення котирувань по ресурсах, що залучаються і процентних ставок по активних операціях;

організація комплексної системи управління активами і пасивами банку;

проведення контролю і моніторингу управління активами і пасивами в режимі реального часу;

організація управління ризиками шляхом установлення лімітів на здійснення банківських операцій.

Створена в банку система аналізу і управління ризику відповідає найсучаснішим фінансовим вимогам і постійно вдосконалюється завдяки розвитку технічних засобів опрацювання інформації, наявності висококваліфікованих фахівців.

Розробка концепції розвитку регіональної мережі як частина загальної стратегії банку передбачає розширення клієнтської бази, поліпшення якості обслуговування клієнтів, розширення кількості послуг, які надають підрозділи банку, створення максимально вигідних для клієнтів умов співробітництва. Впроваджуючи концепцію АКБ «Надра» продовжував активно розвивати власну регіональну мережу.

Сьогодні банк має розгалужену мережу підрозділів у 23 містах України. Станом на 1 січня 2001 року в структурі банку нараховується 9 регіональних центрів, 12 філій та 13 безбалансових відділень. Протягом 2000 року були відкриті регіональні управління у Дніпропетровську, Києві, Кіровограді, Сумах почали працювати філії у Львові, Охтирці, Конотопі та безбалансові відділення у Макіївці, Луганську, Львові, Дрогобичі, Тернополі та Одесі.

Протягом 2001 року регіональні підрозділи банку суттєво збільшили кількість та якість банківських операцій та їх обсяги. Порівняно з попереднім роком, кількість рахунків, відкритих юридичним та фізичним особам, зросла в 1,6 раза і станом на 1 січня 2002 року становила понад 58 тисяч [52].

Філії банку активно проводили операції з цінними паперами, емітованими банком, векселями, збільшили обсяг операцій з безготівкового ділингу. У філіях діє широка мережа пунктів обміну іноземної валюти.

У 2001 році розпочата робота із впровадження системи повноважень кредитних комісій регіональних центрів. Була сформована Кредитна комісія Дирекції регіональної мережі АКБ «Надра» та створені умови для делегування повноважень кредитним комісіям регіональних центрів щодо самостійного впровадження активних операцій. Робота кредитних комісій ґрунтується на розробленій та впровадженій в банку дворівневій системі лімітів та нормативів. Така система дозволяє обмежувати ризики без значного зниження гнучкості фінансової політики банку. Створена система повноважень кредитних комісій кожного регіонального центру та Дирекції регіональної мережі спрямована, з одного боку, на гнучку та оперативну роботу з клієнтом; з іншого - на кероване виконання норм забезпечення кредитного ризику банку. За час роботи Кредитна комісія Дирекції регіональної мережі в 2001 році розглянула та винесла позитивне рішення про надання кредитів на загальну суму близько 14 млн. в національній валюті та на 811 тис. в іноземній.

Комітет клієнтської політики банку у 2001 році розбив і затвердив принципи та тарифи розрахунків регіональних підрозділів з Головним банком та надав можливість регіональним підрозділам реалізовувати тарифну політику, виходячи з ринкової ситуації в кожному регіоні. Основною метою впровадження принципів та тарифів розрахунків в АКБ «Надра» є надання розумної самостійності для регіональних підрозділів, що дозволяє оперативно приймати рішення на місцях, а також дає можливість застосувати індивідуальний підхід до кожного клієнта банку.

Одним із регіональних підрозділів банку є філія АКБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина», яке було створено 23 березня 2000 року рішенням Загальних зборів акціонерів АКБ «Надра».

Сумське регіональне управління здійснює від імені АКБ «Надра» керівництво філіями, безбалансовими відділеннями, представництвами банку, що розташовані в м. Суми, Сумській області та за її межами та підпорядковані Сумському РУ. На сьогодні у підпорядкуванні Регіонального управління знаходяться філії, розташовані в містах Охтирка, Ромни та Конотоп.

Регіональне управління входить до структури АКБ «Надра» як відособлений структурний підрозділ, що не являється юридичною особою, та безпосередньо підпорядковане Головному банку. Управління має самостійний баланс та кореспондентський рахунок, номер МФО, печатки, штампи та бланки зі своїм найменуванням.

Регіональне управління здійснює банківські операції відповідно до Положення про філію АКБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» та лише за умови наявності і в межах дозволу наданого АКБ «Надра». Філія не може надавати гарантії та виступати поручителем.

Основними напрямами діяльності філії є кредитування і розрахунково-касове обслуговування суб'єктів господарської діяльності та громадян.

АКБ «Надра» має право надавати Сумському регіональному управлінню право на здійснення 17 операцій, основними з яких є наступні:

1) Касове обслуговування клієнтів.

2) Перевезення грошово-валютних цінностей та інкасація грошових коштів.

3) Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.

4) Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України.

5) Проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.

6) Кредитування юридичних і фізичних осіб та фінансовий лізинг.

7) Факторинг.

8) Залучення депозитів юридичних осіб.

9) Залучення депозитів фізичних осіб.

10) Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

11) Неторговельні операції з валютними цінностями.

12) Залучення іноземної валюти на валютному ринку України.

13) Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.

14) Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.

Загальне керівництво діяльністю регіонального управління здійснює Правління банку «Надра». Керівництво поточною діяльністю здійснює директор філії, який призначається на посаду наказом Голови Правління банку. За погодженням з Правлінням банку директор визначає управлінську та організаційну структуру філії (див. рисунок 2.1.1).

Відділ активно-пасивних операцій є структурним підрозділом філії банку. Основними завданнями та функціями відділу є:

1) Кредитування.

При здійсненні кредитування юридичних та фізичних осіб відділ керується чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, Положенням НБУ «Про кредитування», внутрішніми положеннями «Про кредитування», «Про кредитний комітет», «Про кредитну комісію» та іншими.

Рис. 2.1.1. Організаційна структура філії АКБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина»

Відділ організовує та здійснює короткострокове та довгострокове кредитування юридичних та фізичних осіб, розглядає пакети документів для отримання кредиту та виносить пропозиції на розгляд Кредитної комісії. Систематично відділ активно-пасивних операцій проводить моніторинг за виданими кредитами, проводить аналіз кредитного портфелю філії з метою оцінки кредитних ризиків та класифікації кредитів відповідно до Положення НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків». Слідкує за своєчасністю погашення кредитів та відсотків за користування ними. Також здійснює контроль за виконанням умов кредитної угоди, перевіряє цільове використання кредитів, а також наявність та достатність заставленого майна.

2) Продаж та залучення ресурсів в системі АКБ «Надра».

3) Здійснення депозитних операцій для юридичних та фізичних осіб.

Відділ укладає депозитні договори з клієнтами відносно залучення філією їхніх вільних коштів на визначених умовах у користування та здійснює контроль за виконанням умов договорів. Також відділ здійснює аналіз потреби у залученні ресурсів.

4) Здійснює постійний контроль за станом заборгованості за наданими кредитами разом зі службою безпеки філії та юридичною службою.

5) Регулярно інформує керівництво про стан кредитного портфелю та про необхідність залучення або продажу кредитних ресурсів.

6) Надає консультаційні та інші послуги клієнтам.

7) Складає звіти та направляє їх у визначені строки до Головного банку.

Відділ цінних паперів філії АКБ «Надра» Сумського регіонального управління «Слобожанщина» є самостійним структурним підрозділом та підпорядковується безпосередньо Директору Сумського регіонального управління. Відділ цінних паперів координує операції філії АКБ «Надра» з цінними паперами в Сумській області, використовуючи нормативні документи Головного банку.

Відділ валютних операцій підпорядковується безпосередньо директору філії АКБ «Надра». Відділ координує операції з валютними цінностями філій АКБ «Надра» в Сумській області.

Відділ очолює начальник, який здійснює безпосереднє керівництво та контролює відповідність здійснення операцій з іноземною валютою чинному законодавству та нормативним документам банку.

Відділ внутрішньобанківського обліку та звітності підпорядкований безпосередньо директорові філії АКБ «Надра». Загальне керівництво відділом здійснює головний бухгалтер. Оперативне керівництво та контроль за діяльністю відділу покладені в обов'язки заступника головного бухгалтера. Основною задачею відділу є забезпечення своєчасності надання правдивої інформації про активи, зобов'язання, фінансовий стан та результати діяльності філії та аналітичної інформації для проведення порівняльного аналізу керівництву банку.

Відділ касових операцій філії АКБ «Надра» у своїй діяльності керується «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України №1».

Загальне керівництво відділу здійснює завідуючий касою (завкасою).

Операційно-розрахунковий відділ є структурним підрозділом, який підчиняється Головному бухгалтеру філії АКБ «Надра». У своїй діяльності відділ керується чинним законодавством України, нормативними документами Національного банку України та внутрішніми нормативними документами АКБ «Надра».

Операційно-розрахунковий відділ очолює начальник відділу, який також є заступником Головного бухгалтера філії.

Відділ автоматизації є підрозділом філії банку, який забезпечує автоматизовану обробку інформації та впровадження інформаційних банківських технологій. Відділ забезпечує постійну роботу в єдиній інформаційній системі банку «Надра». Відділ автоматизації безпосередньо підпорядкований директору філії АКБ «Надра». Отже, організаційно - управлінська структура Сумської філії АКБ «Надра» побудована на відповідних принципах зручної та ефективної організації банківського обслуговування клієнтів. Проведений аналіз фінансового стану банківської установи свідчить про інтенсивний розвиток її як інституту фінансово-кредитного ринку України.

2.2 Аналіз кредитного портфеля філії АКБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина»

На підставі аналізу кредитного портфеля банківської установи ми зможемо виявити її пріоритети в кредитній політиці саме в нашому регіоні, виявити негативні (позитивні) зрушення в динамиці кредитної діяльності банку, надати пропозиції щодо поліпшення його якості.

Розглянемо структуру кредитного портфеля філії АКБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина», класифікованого за різними ознаками. В першу чергу будемо звертати увагу на класифікацію кредитного портфеля за ступенем ризику (тобто оцінювати якість портфеля кредитів).

Загальний обсяг кредитного портфеля на 01.01.02 року становив 13391,3 тис. грн., тобто відбулося його зростання в порівнянні з минулим роком на 6474,2 тис. грн. (або на 93,6%). Такий значний ріст можна пояснити тим, що до банку звернулось декілька великих підприємств з проханням надати ним у кредит досить значні суми коштів.

Рис. 2.2.1. Питома вага окремих категорій кредитів в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ «Надра» станом на 01.01.2002 року

Щоб додатково залучити ресурси, банк виступив на ринок з акцією «Оксамитова осінь» по залученню коштів по підвищених відсоткових ставках (по гривневих вкладах відсоток досягав значення 27% річних, а по доларових - 12% річних).

Питому вагу окремих категорій кредитів на 1 січня 2002 року, класифікованих за ступенем ризику, можна побачити на рисунку 2.2.1.

Щодо якості кредитного портфеля, то на початок минулого року обсяг стандартних кредитів складала 5832,8 тис. грн., або 84,32% в загальній сумі кредитного портфеля, а нестандартних - 1084,3 тис. грн. та 15,68% відповідно. На початок звітного року стандартні кредити зросли на 21,21% і їх сума становила 7069,9 тис. грн., або 52,79% в загальному обсязі наданих кредитів; нестандартні - зросли на 5073,3 тис. грн. (на 1061,25%) і досягли значення 5551,4 тис. грн., або 47,21% обсягу кредитного портфеля.

Тепер розглянемо структуру нестандартних кредитів. З таблиці 2.2.1 можна бачити, що на 1 січня 2001 року найбільшу питому вагу серед нестандартних кредитів в кредитному портфелі займали кредити під контролем - 478,1 тис. грн. (6,91%) та безнадійні - 451,4 тис. грн. (6,53%).

Таблиця 2.2.1. Динаміка кредитного портфеля філії АКБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина», класифікованого за ступенем ризику

Група кредитів

01.01.2001

01.01.2002

Відхилення суми

за ступенем

Сума

Питома

Сфор-мований

Сума

Питома

Сфор-

моваий

кредитів

Ризику

кредитів,

вага,

резерв,

кредитів,

вага,

резерв,

абс.,

в п/п,

тис. грн.

%

тис. грн.

тис. грн.

%

тис. грн.

тис. грн.

%

Стандартні

5832,8

84,32

18,1

7069,9

52,79

12,2

1237,1

21,21

Нестандартні

1084,3

15,68

477,4

6321,4

47,21

746,1

5237,1

482,99

з них

Під контролем

478,1

6,91

3,3

5551,4

41,45

3,1

5073,3

1061,25

Субстандартні

139,9

2,02

15,2

0,0

0

0,0

-139,9

-100,00

Сумнівні

14,9

0,22

7,5

34,9

0,26

7,9

20

134,23

Безнадійні

451,4

6,53

451,4

735,1

5,5

735,1

283,7

62,83

Усього

6917,1

100,00

495,5

13391,3

100

758,3

6474,2

93,60

Треба відзначити, що АКБ «Надра» намагається жорстко регламентувати питому вагу безнадійних кредитів в межах 5% від загального обсягу кредитного портфеля, тому перед Сумським РУ банку було поставлено завдання на 2001 рік - знизити питому вагу цієї категорії кредитів в кредитному портфелі до внутрішньобанківського нормативного значення.

На 01.01.02 року питома вага нестандартних кредитів значно зросла, в першу чергу це відбулося за рахунок значного росту кредитів під контролем - на 5073,3 тис. грн., або на 1061,25%; таким чином в загальному обсязі наданих кредитів ця категорія становила 41,45%.

Незважаючи на досить значний ріст безнадійних кредитів - на 283,7 тис. грн. (на 62,83%), їх питома вага зменшилась до 5,5% в обсязі кредитного портфеля. Таким чином Сумське регіональне управління практично в повному обсязі впоралось з завданням Головної установи на 2001 рік.

Субстандартні та сумнівні кредити на дати, що аналізуються займали незначне місце в кредитному портфелі банку. На 1 січня 2001 року їх питома вага становила 2,02% та 0,22% відповідно. На 01.01.2002 року субстандартних кредитів в портфелі банку не було, а питома вага сумнівних становила 0,26%.

Таблиця 2.2.2. Динаміка питомої ваги окремих галузей економіки в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ «Надра»

Сума кредитів

Питома вага галузі в

Галузі

галузі, тис. грн.

кредитному портфелі,

економіки

%

01.01.01

01.01.02

01.01.01

01.01.02

Промисловість

4380,5

11122,9

64,1

83,5

Торгівля

1554,4

1180,1

22,7

8,9

Сільське

господарство

597,0

562,3

8,7

4,2

Послуги

304,6

458,4

4,5

3,4

Усього

6836,5

13323,7

100,0

100,0

З таблиці 2.2.2 видно, що найбільшу питому вагу в кредитному портфелі банку на 1 січня 2001 року займає промисловість (64,1%) та торгівля (22,7%). Сільське господарство та сфера послуг займали незначну частку в загальному обсязі наданих кредитів: 8,7% та 4,5% відповідно.

Проаналізуємо кредитний портфель банку, згрупований за галузями економіки. У таблиці 2.2.2 наведено динаміку вкладень банку в окремі сектора економіки.

Структуру вкладень банку в галузі економіки на 01.01.2002 року можна розглянути на рисунку 2.2.2. Додаткові дані для аналізу ми можемо отримати з додатків 8 (динаміка кредитного портфеля філії АКБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина», згрупованого за галузями економіки) та 9 (питома вага окремих категорій кредитів у галузях економіки).

На 1 січня 2002 року найбільшу питому вагу в кредитному портфелі продовжують займати підприємства промисловості - 83,5%, отже сума кредитів цій галузі зросла на 6742,4 тис. грн. (на 153,9%).

Рис. 2.2.2. Питома вага окремих галузей економіки в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ «Надра» на 01.01.2002 року

Треба відмітити, що найбільшим чином на це зростання вплинуло збільшення кредитів під контролем з 50 тис. грн. до 5233,9 тис. грн. (на 5183,9 тис. грн., або 10367,9%). Крім того відбулося значне зростання стандартних кредитів - на 1527,5 тис. грн., або на 36,3%. Зміни обсягів інших категорій кредитів мали незначний вплив на суму кредитів, наданих галузі (додаток 8). На початок попереднього періоду питома вага стандартних кредитів промисловості займала найбільшу питому вагу в сумі всіх кредитів, наданих галузі (96,11%). На звітну дату відбулися значні зміни в структурі кредитів за ступенем ризику: стандартні займають 51,58% (5737.5 тис.грн.), а нестандартні - 48,42% (5385,5 тис. грн.) (у тому числі під контролем - 47,06%). Особливу увагу треба приділено кредитам, наданим такому сектору економіки як торгівля, тому що на 1 січня 2002 року вона займала друге місце серед усіх галузей економіки, що обслуговуються в Сумському РУ АКБ «Надра» (рис. 2.2.2).

Рис. 2.2.3. Динаміка стандартних і нестандартних кредитів, згрупованих за галузями економіки

Питома вага кредитів, наданих торгівлі зменшилась з 22,7% до 8,9% від загального обсягу кредитного портфеля (таблиця 2.2.2), причому абсолютне зменшення становило 374,3 тис. грн., або 24,1% (додаток 8). Таким чином, загальна сума кредитів торгівлі становила на звітну дату 1180,1 тис. грн. Спробуємо виявити причини такого значного зменшення обсягів кредитування.

Розглядаючи питому вагу окремих категорій кредитів, серед загального обсягу кредитів, наданих галузі, можна побачити, що торгівля є найбільш ризиковим сектором економіки в кредитному портфелі банку (додаток 9). На 01.01.2001 року питома вага нестандартних кредитів торгівлі складала 55,49%, кредити під контролем (найменш ризикові серед нестандартних) займали 27,13%, а безнадійні кредити дорівнювали 19,37% (при оптимальному внутрішньобанківському значенні 5%). На 1 січня 2002 року обсяг стандартних кредитів зменшився на 391,8 тис. грн. (або на 56,6%, тобто більше ніж удвічі), а кредитів під контролем - на 121,7 тис. грн. (на 28,9%). У той же час спостерігався дуже значний ріст безнадійних кредитів. Вони зросли з 301,1 тис. грн. до 560,1 тис. грн., тобто на 259 тис. грн., або 86% (додаток 8). Таким чином питома вага стандартних кредитів торгівлі зменшилась до 25,42%, а нестандартних - зросла до 74,58%, причому кредити під контролем складають лише 25,42%, а безнадійні - 47,46%, тобто практично половину суми кредитів, наданих галузі (додаток 9). Таким чином можна зробити висновок, що таке різке зменшення кредитів, наданих торгівлі, пояснюється тим, що цей сектор економіки є найменш привабливим (найбільш ризиковим) для Сумського РУ АКБ «Надра». Банк відволікає від обігу значні суми коштів для формування резервів під безнадійні кредити. Також слід відмітити, що динаміка кредитів торгівлі показує про погіршення показників діяльності цієї галузі на протязі 2001 року.

Окрему увагу треба приділити сільському господарству та сфері послуг. Вони займали незначну питому в кредитному портфелі банку як на 01.01.2001 року: 8,7% та 4,5%, так і на 01.01.2002 року: 4,2% та 3,4% відповідно. У той же час треба відмітити, що ці галузі економіки є найменш ризиковими, а отже і найбільш привабливими для банку (додаток 9).

Питома вага стандартних кредитів сільському господарству на 01.01.2001 року складала 100%. На 01.01.2002 року стандартні кредити займали 97,15%, а нестандартні - лише 2,85% (у тому числі під контролем - 2,85%). Отже треба відмітити, що банк досить обережно ставиться до кредитування сільського господарства, у той час як інші банки (АППБ «Аваль», АКБ «ПриватБанк») мають пролонговані та прострочені кредити цієї галузі.

Щодо кредитів, наданих сфері послуг, то питома вага стандартних кредитів на 1 січня 2001 року складала 94,62%, а інші 5,38% кредитів відносилися до категорії безнадійних. У подальшому спостерігалося покращення структури кредитів, наданих цій галузі економіки: на 01.01.2002 року стандартні кредити становили 97,75%, а нестандартні - 2,25% (у тому числі безнадійні - 2,25%).

Щодо динаміки кредитів у ці галузі економіки, то кредити сфері послуг зросли на 159,9 тис. грн. (55,5%), а кредити сільському господарству зменшились на 34,7 тис. грн., або на 5,8% (додаток 8).

Проаналізуємо динаміку вкладень банку, класифікованих за видами кредитних операцій. Дані для цього напрямку аналізу ми будемо брати з додатку 10. Аналізуючи якість різних видів кредитних операцій, будемо звертатися до даних, наведених в таблиці 2.2.3.

По-перше, треба відзначити, що питома вага кредитів, наданих юридичним особам, переважає кредити, надані фізичним особам. На 01.01.2001 року їх частка становила 98,83%, а через рік - 99,5%. Таким чином слід відзначити, що приоритетним напрямком для банку є саме кредитування юридичних осіб. Щодо якості кредитів, наданих юридичним та фізичним особам, треба відмітити, що на 01.01.2001 року 85% усіх кредитів, наданих юридичним особам були стандартними, 15% - нестандартними. На 1 січня 2002 року ці значення відповідно становили: 53% та 47%. Аналогічні показники кредитів, наданих фізичним особам на обидві дати становили: 57% і 43% та 56% і 44% відповідно. Отже треба відзначити погіршення якості кредитного портфеля протягом 2001 року. За рахунок яких операцій це відбулося, пояснимо за допомогою наступного аналізу.

На 1 січня 2001 року найбільшу питому вагу серед кредитних вкладень банку займали інші кредити в поточну діяльність: 5369,2 тис. грн., або 77,62% від загальної суми наданих кредитів, у тому числі державним підприємствам - 49,2% (майже половина усіх кредитних вкладень банку), а недержавним - 28,43%. На 01.01.2002 дату цей вид кредитних операцій ще більше зміцнив свої позиції як лідер в кредитному портфелі банку: загальна сума вкладень становила 12085,4 тис. грн. (90,25% кредитного портфеля), у тому числі державним підприємствам - 4000 тис. грн. (29,87%), а недержавним підприємствам - 8085,4 тис. грн., або 60,38%. Таким чином слід відзначити, що абсолютний приріст цього виду кредитних операцій становив 6716,2 тис.грн. (125,09%).

З вказаної таблиці ми можемо побачити наступні показники якості інших кредитів банку в поточну діяльність: на 01.01.2001 року питома вага стандартних кредитів становила 92%, а нестандартних відповідно - 8%. Вже у наступному році аналогічні показники становили 54% та 46% відповідно. Треба відмітити, що усі кредити вказаного напрямку вкладень в державні підприємства були стандартними на обидві звітні дати, а у недержавних підприємств питома вага стандартних кредитів зменшилась з 79% на 01.01.2001 року до 31% на 01.01.2002 року. Зважаючи на значну питому вагу даного напрямку кредитування в кредитному портфелі банку, можна зробити висновок, що саме погіршення якості інших кредитних вкладень банку в поточну діяльність (недержавним підприємствам), найбільшим чином вплинуло на загальний ріст нестандартних кредитів банку.

Тепер проведемо аналіз ще однієї вагомої категорії кредитів банку - за врахованими векселями.

Сума даного напрямку кредитування на 01.01.2001 року становила 775 тис. грн., займаючи 11,2% в загальному обсягу кредитування. В наступному році цей показник зменшився на 41,7 тис. грн. (на 5,38%) і становив 733,3 тис. грн. та 5,48% відповідно. Якість кредитів за врахованими векселями характеризується наступними даними: на 01.01.2001 року усі кредити були стандартними, в наступному році стандартні становили 75% та нестандартні: 25%. Тобто спостерігається відчутне погіршення якості кредитів за врахованими векселями протягом 2001 року.

Таблиця 2.2.3. Динаміка питомої ваги стандартних та нестандартних кредитів в кредитному портфелі Сумського РУ АКБ «Надра», класифікованому за видами банківських операцій

Види

Категорії кредитів, класифікованих за ступенем ризику, (%)

кредитних

Стандартні

Нестандартні

операцій

01.01.2001

01.01.2002

01.01.2001

01.01.2002

1

Кредити, надані ЮО

85

53

15

47

1.1 За операціями

РЕПО

100

0

0

0

1.2 За врахованими

векселями

100

75

0

25

1.3 За внутр-ми торг.

операціями

0

0

100

100

1.4 Інші кредити в

поточну діяльність

92

54

8

46

1.4.1 Державним

підприємствам

100

100

0

0

1.4.2 Недержавним

підприємствам

79

31

21

69

1.5 Кредити в інвест.

діяльність

0

0

100

100

2

Кредити, надані ФО

57

56

43

44

2.1 На поточні потр.

1

12

99

88

2.2 В інвестиційну

діяльність

70

71

30

29

Усього

84

53

16

47

На третьому місці за сумою вкладень банком знаходяться кредити за внутрішніми торгівельними операціями. Їх питома вага в кредитному портфелі банку на обидві звітні дати становила 6,76% (437,3 тис. грн.) та 2,5%, або 335,2 тис. грн., тобто можна прослідкувати зменшення загального обсягу кредитування за даним напрямком на 132,1 тис. грн. (на 28,28%). Також треба відзначити, що всі 100% цих кредитів на обидві дати відносилися до категорії нестандартних. Таким чином цей напрямок кредитування є «зоною підвищеного ризику» для банку. Отже банк працює у вірному напрямку, зменшуючи обсяги кредитування внутрішніх торгівельних операцій.

Кредитування за операціями РЕПО на попередню звітну дату становило 55 тис. грн. (0,8% кредитного портфеля банку), причому всі ці кредити були віднесені до категорії стандартних. На 1 січня 2002 року кредитування за цим напрямком не здійснювалось.

Сума кредитів в інвестиційну діяльність на попередню звітну дату становила 169,9 тис. грн. (2,46% суми усіх кредитів). На 01.01.2002 року ця сума не змінилась і становила 1,27% кредитного портфеля. Характеризуючи якість цього напрямку вкладень, треба сказати, що кредити були нестандартними на обидві дати.

Щодо кредитів фізичним особам, то вони займали незначну частку загального обсягу кредитування як на попередню дату, так і на звітну дату. Обсяги кредитів на поточні потреби становили: на 01.01.2001 року - 15,3 тис. грн. (0,22%), на 01.01.2002 року - 16,5 тис. грн. (0,12%); в інвестиційну діяльність - 65,3 тис. грн. (0,94%) та 51 тис. грн. (0,38%) відповідно.

Якість кредитів на поточні потреби на попередню звітну дату: стандартні кредити - 1%, нестандартні - 99%. На 01.01.2002 року - 12%, та 88% відповідно.

Аналогічні показники для кредитів в інвестиційну діяльність становили: 70% і 30% та 71 і 29% відповідно.

Таким чином, підсумовуючи проведену роботу, треба відзначити, що загалом за 2001 рік кредитний портфель Сумського РУ АКБ «Надра» збільшився майже вдвічі (на 6474,2 тис. грн., або 93,6%), але якість портфеля явно постраждала (на 01.01.2001 року стандартні кредити становили 84%, а вже на 01.01.2002 року - тільки 53%). Отже банку слід звернути увагу на досить великий ризик здійснення кредитних операцій.

Даними цього аналізу можна користуватися, здійснюючи оцінку кредитоспроможності позичальника який розташований в нашому регіоні, отже банк вже буде знати, що найбільш ризиковою галуззю є торгівля, а найбільш небезпечними видами кредитних операцій є: кредити за внутрішніми торговими операціями, кредити в інвестиційну діяльність, інші кредити в поточну діяльність недержавним підприємствам та кредити надані фізичним особам на поточні потреби.

3. Шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника

кредитоспроможність позичальник методика

3.1 Недоліки та напрямки вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності АКБ «Надра»

У процесі роботи з банківською методикою оцінки фінансового стану позичальника, автором були виявлені досить суперечливі моменти, які потребують додаткового розгляду та аналізу, щоб обґрунтувати необхідність їх усунення. Також треба запропонувати елементи, які позитивно вплинуть на зменшення ризикованості здійснюваних банком операцій.

Проаналізуємо методику оцінки кредитоспроможності АКБ «Надра» та виявимо ті етапи, які можна вдосконалити, щоб методика була більш точною та надійною.

По-перше проаналізуємо таблицю основних показників та їх оцінки. Виходячи з даних вище вказаної таблиці, побудуємо нову, де вкажемо питому вагу окремих коефіцієнтів в залежності від того, до якого інтервалу значень вони відносяться (таблиця 3.1.1).

Розглядаючи побудовану таблицю, ми можемо зробити висновок, що найбільш суттєвими для банку є коефіцієнти: забезпечення кредиту, фінансової стійкості, незалежності, забезпечення власними оборотними засобами, автономності та поточної ліквідності.

Якщо всі показники, які використовуються банком при оцінці фінансового стану позичальника мають максимальні значення, то питома вага найбільш суттєвих буде дорівнювати 57,45% (або 405 балів з 705 можливих). Таким чином навіть ігноруючи всі інші показники позичальник з такими характеристиками вже відноситься до класу Б (додаток 19). Якщо ж коригуючий показник буде у нашому випадку мати максимальне значення, тобто 1,25, то розраховуючи узагальнений показник ми отримаємо значення 405*1,25=506,25 (позичальник класу А).

Таблиця 3.1.1. Значення та питома вага основних (об'єктивних) показників діяльності позичальника

Назва

Інт.1,

Питома

Інт.2,

Питома

Інт.3,

Питома

Інт.4,

Питома

Інт.5,

Питома

вага,

вага,

вага,

вага,

вага,

показника

бали

%

бали

%

бали

%

бали

%

бали

%

Кзл

40

5,67

30

5,66

20

5,48

10

5

5

6,25

Кмл

30

4,26

20

3,77

15

4,11

10

5

5

6,25

Кпл

60

8,51

45

8,49

30

8,22

15

7,5

5

6,25

Кма

40

5,67

30

5,66

20

5,48

10

5

5

6,25

Рп

40

5,67

30

5,66

20

5,48

10

5

5

6,25

Ра

40

5,67

30

5,66

20

5,48

10

5

5

6,25

Ксп

30

4,26

20

3,77

15

4,11

10

5

5

6,25

Кгп

40

5,67

30

5,66

20

5,48

10

5

5

6,25

Кфс

65

9,22

50

9,43

35

9,59

20

1

5

6,25

Кн.

65

9,22

50

9,43

35

9,59

20

1

5

6,25

Ка

60

8,51

45

8,49

30

8,22

15

7,5

5

6,25

Км

40

5,67

30

5,66

20

5,48

10

5

5

6,25

Краб

60

8,51

45

8,49

30

8,22

15

7,5

5

6,25

Кзк

95

13,49

75

14,17

55

15,07

35

17,5

15

18,75

Сума

705

100

530

100

365

100

200

100

80

100

Але звичайно банк не буде ігнорувати значення інших показників, а вони навіть маючи найгірші значення будуть отримувати позитивні бали, отже додамо 40 балів за «найгірші» 8 показників до 6 «найкращих» і отримаємо суму 405+40= 445. Тепер розрахуємо який коригуючий показник необхідний позичальнику для отримання класу «А»: 500/445=1,13. Тобто використовуючи банківську формулу для розрахунку коригуючого показника (розділ 2.3.1) ми можемо розрахувати, яку суму балів (Х) за додаткові показники суб'єктивного характеру необхідно отримати позичальнику:

, звідси

Таким чином, щоб досягти необхідного значення коригуючого показника, клієнту можна мати наступні додаткові характеристики:

1) період функціонування підприємства: не менше 5 років (5 балів);

2) ділова репутація: не є клієнтом банку, у інших банках низькі обороти по рахунках, суперечлива інформація (2 бали);

3) погашення позичок: кредит прострочений (3 бали);

4) сплата процентів за користування кредитом: проценти сплачено з затримкою платежу (8 балів).

Отже позичальник при досить суперечливих додаткових показниках отримує за них: 5 + 2 + 3 + 8 = 18 балів, а цього цілком достатньо для отримання бажаного класу «А».

Якщо всі показники діяльності підприємства відносяться до 1-го інтервалу за таблицею основних показників та їх оцінки (таблиця 3.1.1), то позичальник отримує суму балів - 705, що перевищує мінімально допустиме значення для класу «А» на 205 балів, тобто позичальник може зовсім не надавати банку ніякого забезпечення за кредитною угодою (мінус 95 балів), коефіцієнти фінансової стійкості та незалежності можуть бути найгіршими (-60 балів для кожного з показників), таким чином позичальник отримає суму балів 705-95-60-60 = 490 (позичальник класу «Б»). Крім того він має наступні (найгірші) додаткові показники діяльності:

1) період функціонування підприємства: 1 рік (1 бал);

2) ділова репутація: не є клієнтом банку, у інших банках низькі обороти по рахунках, негативна інформація (1 бал);

3) погашення позичок: позичальник ухиляється від відповідальності (1 бал);

4) сплата процентів за користування кредитом: позичальник ухиляється від відповідальності (1 бал).

На підставі вище наведених даних за формулою 2.3.1.14 розрахуємо коригуючий показник:

Таким чином, навіть найгірші значення додаткових показників у методиці АКБ «Надра» підвищують загальний рейтинг позичальника, особливо чітко це можна прослідкувати, коли позичальник знаходиться на невеликій відстані від наступного інтервалу.

Тепер розрахуємо узагальнений показник (формула 2.3.1.15):

(клас «А»)

У випадку, коли всі показники діяльності підприємства відносяться до 2-го інтервалу за таблицею основних показників та їх оцінки (таблиця 3.1.1), тобто жоден з них не відповідає нормативному значенню, то позичальник вже отримує суму балів, яка дорівнює 530 (клас «А»), не враховуючи додаткових показників.

Якщо всі коефіцієнти будуть відноситися до 3-го інтервалу (таблиця 3.1.1), то сумуючи всі показники, крім коефіцієнта забезпечення кредиту ми отримуємо суму балів 310, а додавши Кзк=95, позичальник отримує 405 балів (клас «Б»). Скоректувавши це значення на максимальний коригуючий показник, ми отримуємо суму балів 405*1,25=506,25 (позичальник класу «А»), хоча йому для отримання кредиту вистачило би і 405 балів.

Підсумовуючи проведену роботу, можна описати виявлені недоліки:

1) навіть найгірші основні показники діяльності підприємства мають позитивні значення, що підвищує рейтинг позичальника;

2) навіть найгірші додаткові показники діяльності підприємства мають позитивні значення, що підвищує рейтинг позичальника;

3) рейтингова шкала для визначення класу позичальника є досить ліберальною для потенційних клієнтів банку.

Виходячи з вище вказаних недоліків можна вказати наступні перспективні пропозиції по вдосконаленню існуючої в банку методики оцінки кредитоспроможності позичальника:

1) переглянути оціночні значення балів, які надаються позичальнику за результатами розрахунку основних показників його діяльності (наприклад: четвертий інтервал (таблиця 3.1.1) матиме нульові значення, а п'ятий - від'ємні, щоб найгірші показники діяльності не підвищували або навіть знижували суму балів основних показників);

2) аналогічно треба поступити зі значеннями додаткових показників, наприклад: період функціонування підприємства менше одного року - від'ємне значення, 2 останні показники ділової репутації, погашення позичок та сплати процентів за користування кредитом - нульове та від'ємне значення відповідно. Таким чином за допомогою найгірших показників ділової репутації коригуючий показник буде мати від'ємне значення, що буде знижувати суму балів узагальненого показника;

3) у тому разі, якщо вище вказані недоліки не будуть усунені, треба переглянути діапазони рейтингової шкали для визначення класу позичальника у бік їх збільшення;

4) вказати мінімально допустиму кількість фінансових показників, які мають незадовільне значення, що надасть можливість кредитувати позичальника (якщо ця кількість більша хоча б на одиницю, потенційному клієнту відмовляється в наданні позикових коштів навіть у разі набуття необхідної суми рейтингових балів);

Враховуючи вище наведені шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника, методика АКБ «Надра» може бути більш жорсткою та точною, що зменшить рівень ризикованості здійснюваних кредитних операцій банківською установою.

3.2 Автоматизація процесу оцінки кредитоспроможності позичальника

Кредитний ризик - одна з найбільш серйозних проблем, з якими зіштовхується комерційний банк. Проблема керування кредитним ризиком, особливо в умовах низької інфляції і високої конкуренції, має особливо важливе значення.

Проблема оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника залишається відкритої через відсутність універсального методу рішення задач такого класу, що є основним гальмом для практичного зниження кредитного ризику. Саме той факт, що використовувані дотепер методи не змогли забезпечити рішення цієї проблеми, змушує шукати нетрадиційні шляхи її вирішення. Один з них - створення інтелектуальних експертних систем (ІЕС). ІЕС призначена для використання в кредитній роботі комерційного банку як система прогнозу і підтримки прийняття рішень при розгляді кожної окремої позичкової операції з метою керування кредитним ризиком.

При постановці задачі група розробників виходила з тих цілей, задач і проблем, що ставить і вирішує банк у процесі кредитної роботи, а саме:

* при розгляді кожної кредитної заявки основною метою для банку є регулювання проблеми «прибутковість - ризик»;

* ключові питання, що повинен вирішити банк у процесі кредитування:

* прийняти рішення - видати або не видати кредит;

* забезпечити зворотність виданого кредиту.

Причому ці питання повинні вирішуватися в комплексі: діяльність банку не може обмежуватися тільки ухваленням рішення про видачу кредиту, тому що головне все-таки - не видати гроші, а одержати їх назад; з іншого боку - немає більш невдячної і до того ж дорогої роботи, чим намагатися повернути початково безнадійний кредит;

* основна проблема, що стоїть перед банком у процесі кредитування - керування кредитним ризиком.

* з якими цілями і яким чином банк керує кредитним ризиком?

Керування кредитним ризиком відбувається на двох рівнях і переслідує різні цілі:

* у процесі ухвалення рішення про доцільність видачі позички - повинне бути націлене на контроль системи (мається на увазі вся діяльність банку) з погляду мінімізації сукупних збитків і неприпустимості їхнього переходу тієї грані, за якої ризик ліквідності і ризик банкрутства банку перевищують припустимі норми. Таким чином, на цьому рівні регулюється дилема «прибутковість - ризик»;

* у процесі контролю за уже виданою позичкою - повинне бути націлене на максимізацію доходів банку шляхом досягнення запланованої прибутковості від кожної виданої позички.

Основні способи зниження кредитного ризику

1) На стадії ухвалення рішення про доцільність позички:

* ретельний відбір потенційних позичальників на основі попереднього аналізу їхньої кредитоспроможності;

* страхування ризиків (хеджування).

2) На стадії контролю за виданою позичкою:

* прогноз імовірності порушення позичальником тих або інших умов кредитного договору (іншими словами, прогноз зміни поточної кредитоспроможності позичальника в порівнянні з первісною в гірший бік);

* своєчасне прийняття контрзаходів для захисту інтересів банку.

Таким чином, при розробці ІЕС був обраний комплексний підхід до рішення задачі керування кредитним ризиком, що припускає використання ІЕС на всіх етапах кредитної угоди: починаючи від розгляду кредитної заявки й ухвалення рішення про доцільність видачі кредиту аж до закінчення кредитної угоди, включаючи етап контролю за поверненням кредиту.

Використовуючи принцип комплексного підходу до проблеми керування кредитним ризиком при розгляді кожної конкретної кредитної операції, ІЕС розроблялася таким чином, щоб вона могла вирішувати наступні класи задач:

1) На стадії ухвалення рішення про доцільність позички:

* аналіз первісної кредитоспроможності потенційного позичальника на основі первинної інформації про нього (де під первинною розуміється інформація, надана позичальником при звертанні в банк: кредитна заявка плюс усі документи і фінансові звіти, що служать обґрунтуванням прохання про надання позички, а також будь-яка інша інформація, доступна банку з інших джерел). Рішення пропонується видавати у виді прогнозу результату кредитної угоди з віднесенням потенційного позичальника до одному з класів кредитоспроможності. Принциповим достоїнством і новизною тут є той факт, що клас кредитоспроможності може вказувати не тільки ступінь імовірності повернення позички, але і те, яким образом цей результат буде досягнутий (це можливо завдяки добре продуманої класифікації категорії позичок у залежності від якісної оцінки кінцевого результату). Рішення по кожній операції виводиться разом з числовим значенням, що характеризує його надійність у діапазоні від 0 до 1. Ця міра є необхідною через те, що при рішенні подібних задач завжди залишається непереборний ризик помилки ухвалення рішення.

Використовуючи цю інформацію й у залежності від свого фінансового становища, банк може приймати рішення про ступінь допустимості для себе ризику по кожній конкретній угоді. Якщо угода не грозить похитнути фінансове становище банку, і банк хоче постаратися підвищити свою прибутковість, він може в такій ситуації дозволити собі позичку з більш високим ступенем ризику. Якщо фінансове становище банку не дозволяє цього, він буде намагатися надавати позички, що відносяться до категорії менш ризикованих. Саме в такий спосіб банк буде регулювати проблему «прибутковість - ризик» на стадії ухвалення рішення про доцільність видачі позички. Основний критерій прийняття цього рішення - фінансова стійкість банку [1]. При цьому норма прибутковості окремої операції обмежується припустимим макроризиком від всіх операцій;

* коректування банком умов позички з метою розробити оптимальні умови кредитного договору. Рішення цієї задачі досягається завдяки можливості «програти» різні варіанти умов передбачуваної кредитної угоди і побачити прогноз результату в кожному з розглянутих варіантів. Маючи таку можливість, банк розробляє і пропонує клієнту той вид кредиту і ті умови погашення, що найбільшою мірою відповідають характеру угоди, що лежить в основі позики. Пропозиції банку при цьому можуть істотно відрізнятися від тих умов, що утримувалися в заявці клієнта.

* підтримка ухвалення рішення про способи хеджування кредитного ризику (класифікаційна прогнозна оцінка результату передбачуваної позички може бути непрямою підказкою про хеджування кредитного ризику).

2) На стадії контролю за виданою позичкою:

* прогноз зміни кредитоспроможності позичальника в ході кредитної угоди на основі вторинної інформації про позичальника, де під вторинною розуміється інформація, надана позичальником у банк в обговореному порядку протягом усієї кредитної угоди (про погіршення кредитоспроможності можна судити по факту переходу прогнозного результату позички в іншу категорію, що характеризується більшим ступенем ризику);

* підтримка при ухваленні рішення про заходи для запобігання кризових ситуацій (здійснюється на основі результатів попереднього досвіду).

* ЕС здійснює рейтинг інформативності ознак, завдяки чому можна формувати кредитну заявку оптимальним чином (у формі заявки передбачено резервні поля для додавання в разі потреби нових вхідних параметрів).

* ЕС формує оптимальний склад експертної групи для аналізу і супроводу кожної кредитної операції.

Інтелектуальна експертна система обробки, аналізу інформації, підтримки прийняття рішень побудована на базі оригінальної нейроподібної мережі (НМ), що володіє визначеними перевагами в порівнянні з іншими НМ. НМ є аналогом інтуїтивного апарата мислення, що дозволяє накопичувати «життєвий досвід» (навчатися) і на підставі цього досвіду приймати рішення про події, що відбуваються, тобто класифікувати їх і здійснювати прогноз наслідків.

Пропонована система володіє перевагами, що характерні для інших систем, побудованих на базі НМ, а саме:

* можливість ухвалення рішення у випадку недостатності вихідних даних на підставі попереднього досвіду роботи;

* можливість самонавчання, використовуючи при цьому інформацію про правильні і помилкові рішення існуючих методик, експертів і своїх власних рішень;

* можливість обліку факторів, що не можуть бути враховані стандартними методиками в силу своєї специфіки;

* можливість гнучкого реагування на зміну економічної, політичної й іншої ситуації на відміну від стандартних методик, що жорстко побудовані на визначені конкретні умови.

Крім того, НМ володіє переліком істотних відмінностей:

* вимоги до обсягу пам'яті і до швидкодії апаратного забезпечення знижені за рахунок використання нестандартного математичного апарата. У створеної НМ подібні вимоги знижені на порядок за рахунок заміни операцій множення вагових коефіцієнтів на елементи вхідного вектора з подальшим підсумовуванням і порівнянням із граничним значенням операцій підсумовування бінарних величин («0» і «1»);


Подобные документы

  • Поняття та критерії кредитоспроможності позичальника. Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки кредитоспроможності. Аналіз методики оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ "Укрсоцбанк". Шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності.

    дипломная работа [117,5 K], добавлен 11.10.2010

  • Розвиток кредитної системи країни, перехід на ринковий характер економіки та сучасні проблеми оцінки установами банків кредитоспроможності позичальника. Основні критерії оцінки кредитоспроможності інвестиційного проекту, шляхи вдосконалення кредитування.

    доклад [322,2 K], добавлен 04.05.2012

  • Зміст і значення оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом. Доцільність видачі кредиту. Основні методи оцінки кредитоспроможності, їх недоліки та переваги.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 04.04.2012

  • Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника. Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення оцінки кредитоспроможності.

    курсовая работа [267,4 K], добавлен 25.11.2010

  • Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання. Порівняльна характеристика методик оцінки кредитоспроможності позичальника вітчизняними банками. Моделі комплексного аналізу. Класифікація позичальників за рівнем ризику.

    дипломная работа [252,6 K], добавлен 18.07.2013

  • Система показників кредитоспроможності та їх використання в управлінні підприємством задля уникнення ризиків неповернення кредиту. Застосування удосконалених методичних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника на прикладі ВАТ "Донбасенерго".

    курсовая работа [212,5 K], добавлен 11.12.2013

  • Аналіз організаційно–економічних параметрів діяльності АКБ "Банк Кіпру" та Сумського РУ "Слобожанщина". Характеристика кредитного портфеля. Оцінка кредитоспроможності позичальника – суб’єкта господарської діяльності за методикою АКБ "Банк Кіпру".

    курсовая работа [329,7 K], добавлен 09.12.2011

  • Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі ВАТ КБ "Надра". Методика визначення кредитоспроможності, оцінка фінансового стану позичальника в даному банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб.

    курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2010

  • Визначення переваг і недоліків статистичних методів аналізу кредитоспроможності позичальника. Характеристика моделей комплексної оцінки фінансового стану клієнта: правило "6С", PARSER, CAMPARI, PARTS, МEMO RISK, система 4FC, правило "5С" поганих кредитів.

    реферат [27,0 K], добавлен 28.05.2010

  • Теоретичні основи оцінки фінансового стану позичальників-юридичних осіб в комерційному банку. Аналіз ризиків процесів банківського кредитування та основних заходів зменшення рівня ризику. Методологія рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 11.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.