Основні напрямки розвитку ринку страхування життя



Рис. 3. Критерії надійності договору страхування життя

Ще один дуже цікавий факт, отриманий за результатами соціологічного опитування. Незважаючи на те, що в анкеті ніде не згадувалося про те, що страхування життя - це довгостроковий вид страхування, респонденти інтуїтивно відчули, що період дії договору повинний бути тривалим. Очікувалося, що найбільше часто буде зустрічатися відповідь один рік, але частина респондентів 32% віддали перевагу безстроковому варіанту страхового полісу, а недовіра до страхування дала свій результат: 41% респондентів бажає укласти договір на невеликий термін - від одного до трьох років.

Найважливіший результат, отриманий у ході цього соціологічного дослідження, це в цілому позитивний інтерес населення до страхування життя, а також той факт, що платоспроможні громадяни і підприємства є потенційними страхувальниками [4, 131].

Страхування життя в усьому світі - один з найбільш ефективних інструментів вирішення соціальних проблем. У багатьох країнах уже давно склалася система взаємодоповнюючого соціального захисту населення: державне соціальне забезпечення, групове страхування співробітників підприємств, індивідуальне страхування. Страхові виплати по договорах страхування життя і пенсійного страхування в багатьох країнах світу складають основну частину валового доходу населення пенсійного віку. На частку довгострокових видів страхування в західних країнах припадає 35-78% загального обсягу страхових внесків. В Україні ж цей показник за підсумками 2001 року склав 0,52%. Крім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є могутнім джерелом інвестицій в економіку, оскільки воно дозволяє акумулювати значні фінансові ресурси населення, що, на відміну від банківських ресурсів, носять довгостроковий характер. У європейських країнах частка страхових платежів по довгостроковому страхуванню життя досягає 6-10 відсотків ВВП. Щорічно питома частка страхових платежів і кількість укладених договорів зі страхування життя в загальній структурі страхових платежів на ринку страхування в Україні зменшується. Починаючи з 1995 року стрімко падає абсолютна величина страхових платежів по страхуванню життя. У порівнянні з 1994 роком цей показник зменшився на 389%, страхові виплати на 916%, сформовані страхові резерви на 157%, середній розмір страхового платежу на одного громадянина України на 369%. Загальна кількість договорів страхування життя зменшилася на 462%.

Стан ринку страхування життя в Україні практики оцінюють як депресивну стагнацію. Страхування життя має на українському ринку страхових послуг найменшу частку -- 0,66%, а в розвинених країнах -- 30 -- 40%. У Німеччині на страхування життя населення щороку скеровує 2,7% ВВП, у Франції -- 5,9%, а в Україні -- лише 0,006%. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна посідає місце в дев'ятому десятку країн після Зімбабве й Кенії (20--25 коп. страхових платежів на душу населення). Тож потенціал для зростання солідний.

1990 року в структурі страхових платежів Держстраху СРСР на надходження від народного господарства припадало 37,1% загального обсягу, від населення -- 62,9%. При цьому в складі надходжень життя. Такі договори мала переважна більшість працездатного населення Союзу (68,3%), а в Україні страхували своє життя 71,4% населення. 1995 р. Україна створила «дику» методику формування резервів щодо страхування життя, яка відбила в страхувачів будь-яке бажання займатися цим видом діяльності, а в страхувальників -- і найменше бажання укладати договори з так званого змішаного страхування життя. Адже було встановлено норму, що виключила з переліку умов страхування таку страхову подію, як тимчасова чи постійна втрата працездатності внаслідок нещасного випадку. Через кілька років помилку (чиюсь недоумкуватість) виправили, але втрачену довіру відновити важко.

Утім, і нині чинна методика далека від ідеальної. Приміром, договорами страхування заборонено передбачати можливості часткових страхових виплат до закінчення терміну їх дії чи до моменту страхового випадку, що загалом суперечить світовій практиці страхування.

Соціологічні дослідження Ліги страхових організацій України свідчать, що наші клієнти віддають перевагу страхуванню у вітчизняних компаніях. У майбутньому західний і вітчизняний досвід страхування життя може знадобитися при запровадженні обов'язкового недержавного пенсійного страхування, обов'язкового державного соціального медичного страхування. Українські страхувачі вже мають солідний практичний доробок, достатні страхові резерви, надійних перестрахувачів в особі провідних компаній світу.

І все-таки, як свідчить статистика, домінують на ринку страхування життя України страхові компанії, які є представниками іноземних страхувачів або інвесторів («ЕККО», «Граве-Україна», «Юпітер» тощо). Можна констатувати, що експансія зарубіжних страхових компаній на український ринок уже розпочалася. За словами окремих експертів, страхування життя в Україні дуже привабливе для закордонних страхових компаній. Адже вони не мають жодних проблем зі створенням і реєстрацією в Україні національних страхових компаній, а по суті -- товариств зі стовідсотково іноземним капіталом. Мало того, законодавство країни не передбачає ніяких обмежень для переказування за кордон каналами перестрахування премій, зібраних за договорами страхування життя. Зате перед вітчизняними страхувачами рідна держава спорудила нездоланні законодавчо-нормативні бар'єри, а для громадян не створила сприятливих механізмів соціального самозахисту.

Щоб страхування життя в Україні отримало додатковий імпульс розвитку, необхідно дозволити страховим компаніям укладати договори страхування у вільно конвертованій валюті, що забезпечило б надійніше зберігання коштів страхувальників і дозволило б виплачувати гарантований інвестиційний дохід. Необхідно також удосконалити методику формування резервів зі страхування життя, запровадити податкові пільги для страхових компаній при інвестуванні коштів страхувальників, що дозволило б пропонувати останнім більш привабливі програми нагромадження капіталу. Страхувачі повинні працювати в таких самих умовах, як і державний Пенсійний фонд.

Рік 2002 виявився не занадто вдалим для страховиків життя. Досить сказати, що жоден із законодавчих актів, які настільки активно лобіювались учасниками цього ринку, так і не був прийнятий. Утім, навіть незважаючи на те, що ніяких законодавчих змін даної галузі торік не відбувалося, страховикам життя вдалося за дев'ять місяців збільшити збір платежів на 60% (на 5,8 млн. грн.) у порівнянні з аналогічним періодом 2001 р. Настільки вражаючий ріст був досягнутий в основному за рахунок появи на ринку нових і активізації деяких «старих» страховиків, що мають довгострокові плани і використовують сучасні технології роботи. Хоча частка платежів по цьому виді в загальному обсязі ринку, як і раніше, залишається мізерно малою. По зведеннях Міністерства фінансів, обсяг премій, зібраних страховиками життя за 2002 рік, склав 15,7 млн. грн. (0,5% ринку).

З виплатами ж по страхуванню життя склалася інша ситуація: у процентному відношенні їхній обсяг скоротився більше, ніж у чотири рази. За оцінками експертів, такий розвиток подій цілком закономірний. Скорочення показника по виплатах свідчить про реструктуризацію ринку і збільшення питомої ваги довгострокових накопичувальних договорів, що укладаються на 10 і більше років. Основна частка виплат по таких договорах припаде на період з 2010 року.

Утім, якщо в цілому по ринку показник виплат впав, те в окремих компаніях їхня частка, як і раніше, залишається дуже високою. Наприклад, у СК «Надія», уже не перший рік утримуючої одну з лідируючих позицій по зібраних платежах у рейтингах Ліги страхових організацій України, збитковість досягає 80%. Це говорить про те, що компанія займається скоріше ризиковим, ніж довгостроковим накопичувальним страхуванням. Даний факт демонструє одну з характерних рис страхування життя по-українськи. Адже досить велика кількість операторів цього ринку сьогодні продовжують продавати саме ризикові продукти, що включають ризики смерті з будь-якої причини, інвалідності, нещасливого випадку, критичних захворювань і т.д., що аж ніяк не є метою класичного довгострокового (накопичувального) страхування. Однак, як відзначають експерти, погоди на ринку вони зараз не роблять.

Незважаючи на те, що дозвіл Мінфіну на страхування життя сьогодні мають біля двох десятків компаній, реально працює на ринку не більш половини ліцензіатів. Багато операторів у вичікуванні кращих часів грішать кептивним страхуванням, інші надають перевагу ризиковим продуктам, які зв'язані з ризиками смерті, інвалідності і т.д. Утім, у міру розвитку ринку експерти прогнозують реанімацію багатьох нині бездіяльних компаній, а також поява нових і посилення конкуренції. Так, уже наприкінці 2002 року Мінфіном було видано дві нові ліцензії -- ALICO-AIG Life (український підрозділ American Inter-national Group, Inc.) і СК «Надра-Життя», створеної банком «Надра». Експерти прогнозують і подальше збільшення кількості компаній, причому значна їхня частина буде організована при банках. У 2003 очікується створення ще декількох нових компаній -- представників вітчизняних фінансових груп. Крім того, можна прогнозувати вихід на ринок і двох-трьох операторів з європейськими коренями [19].

Відзначимо, що поява новачків, і зокрема ALICO-AIG Life, вже внесла лепту в ряди старожилів, яким тепер прийдеться потіснитися. За деякими прогнозами, американський високорейтинговий страховик здатний уже в 2003 році зібрати обсяг премій, еквівалентний зборам всіх інших компаній разом узятих, а можливо, і більше, прибравши до рук найбільш ласих клієнтів в особі міжнародних фірм, працюючих в Україні.

Розділ 3. Основні напрямки розвитку ринку страхування життя

3.1 Удосконалення державного нагляду та регулювання

Страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. Протягом ряду років страховики України намагаються переконати керівників різних державних органів у необхідності розвитку даного виду страхування.

Внаслідок нелегальної діяльності іноземних страхових компаній, які займаються страхуванням життя, Україна за даними Програми розвитку страхового ринку України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2001р. № 98 щорічно втрачає $ 80...100 млн., що відповідає розмірам закордонних кредитів Україні. За 1999 рік отримано страхових премій по страхуванню життя всього $ 2 млн. (за 2000 рік аналогічний показник). За цим показником, за даними швейцарської компанії "Swiss-Re", Україна зайняла 83 місце з 85 існуючих і обігнала лише Югославію та "африканський" Катар, який не зібрав страхових премій взагалі. Як результат, Україну випередили навіть такі екзотичні країни, як Зімбабве ($ 101 млн. - 55 місце), Танзанія ($ 26 млн. - 72 місце) та Нігерія ($ 24 млн. - 73 місце).

«Лайфові» страхові компанії захищають своє місце на ринку страхування життя - хоча закон «Про страхування», що регламентує, зокрема, ринок страхування життя, прийнято ще 1996 року, цей сегмент страхового ринку почав розвиватися не більш як два роки тому -- прийняття законодавчого акту залишило для операторів ринку чимало питань. Одне з них -- регламентування «страхування життя» як окремої галузі -- було остаточно визначено поправками до згаданого закону лише 2001 року.

«Лайфовий» ринок вигідний, але складний - закон «Про страхування» поділив страхові компанії на life і non-life («лайфові» і ризикові) та відповідно розмежував «лайфовий» страховий ринок. «Лайфові» компанії, згідно із законом, необхідно створювати з «нуля», що трохи гальмує розвиток ринку. Перші три - п'ять років свого існування вони не приносять доходів, потребуючи неабияких капіталовкладень. За такої ситуації лише невелика кількість компаній ризикнула вийти на цей ринок, причому більшість з них створила страхові компанії «про запас» -- з метою очікування податкової відлиги. Ринок страхування життя сьогодні налічує близько 20 зареєстрованих СК, що займаються тільки цим видом страхування. Проте реально на ринку працюють не більше 8 - 10 компаній. Водночас ризиковими видами страхування займаються приблизно 310 компаній, частина з яких всупереч закону працює і на ринку life, і на ринку non-life, створюючи несумлінну конкуренцію «законним» лайфовикам».

Ризиковики демпінгують на чужому ринку - ризикові компанії можуть встановлювати тарифи на власний розсуд і компенсувати витрати на таке страхування за рахунок інших видів послуг, де платіж можна відносити на собівартість. У той час, як «лайфовики» змушені подавати повну методику розрахунку тарифів і виконувати ще цілу низку приписів та обмежень.

Для операцій на «лайфових» сегментах ринку ризикові компанії, здійснюючи частину операцій, що належать до страхування життя, не повинні мати відповідної ліцензії. Їм достатньо ліцензії на медичне страхування і страхування від нещасних випадків. Комбінуючи зазначені види, вони «неформально» вносять до них і ті види страхування, що в інших країнах належать до виключної діяльності «лайфових» компаній. Це насамперед -- смерть з будь-якої причини, що досягається групуванням двох ризиків -- смерть від нещасного випадку і смерть від хвороби.

Так, всі види обов'язкового страхування, включаючи страхування життя, здоров'я і працездатності окремих категорій громадян, здійснюються або планується їх здійснення ризиковими страховими компаніями. Для лайфових компаній навіть на властивому їм сегменті цього ринку місця не найшлося.

Більше того, сполучаючи ризики смерті в результаті нещасного випадку і смерті в результаті хвороби, ризикові компанії мають можливість фактично надавати послуги по страхуванню життя в повному обсязі (за винятком накопичувальних програм), на що регулюючі органи чомусь закривають очі. Разом з тим, ці компанії можуть фактично "призначати" тарифи в цьому виді страхування, найчастіше відверто демпінгуючи, що дозволяє їм монополізувати ринок захисного страхування громадян і особливо корпоративного страхування життя, здоров'я і працездатності працівників підприємств, що за Законом України належить лайфовим компаніям.

Практично у всіх країнах, де є поділ на life і non-life, страхування життя (на випадок смерті) відноситься до виняткової діяльності лайфових компаній. По-перше, цей вид страхування вимагає наявності в компаній відповідних дипломованих актуаріїв, які можуть вирахувати тарифи, виходячи з порожніх вікових таблиць смертності, що дозволяють цілком об'єктивно оцінити вартість цього виду страхування для кожної окремої людини, а не використовувати один "призначений" тариф для всіх. З іншого боку - для лайфових компаній держава встановлює цілий ряд інших обмежень, які дозволяють гарантувати схоронність і зворотність коштів громадян, чого немає в ризикових компаній. У відповідності з європейськими нормами, ризикові страховики можуть лише включати в рамках деяких програм (наприклад, страхування виїжджаючих за кордон) покриття окремих видів витрат, пов'язаних зі смертю застрахованого, таких як транспортування і поховання тіла.

Крім того, Законом «Про страхування» суттєво звужено саме визначення «страхування життя». Якщо на європейському страховому ринку поліси на випадок настання інвалідності з будь-якої причини та на випадок критичних захворювань можуть продаватися окремо, в Україні обов'язковою умовою для будь-яких полісів страхування життя, що пропонують «лайфовики», є наявність страхування життя на випадок смерті. Хай би там як, «лайфові» страховики стверджують: діяльність у їхньому сегменті за останні два роки відчутно активізувалася. Обсяг «лайфового» ринку зібрав однакову суму -- 15,7 млн грн -- за весь 2001 рік і протягом дев'яти місяців минулого року. У порівнянні обсягу ринку в першому кварталі 2001 р. (надходження 6,2 млн грн) з аналогічним періодом 2002 року (9,99 млн грн) зростання лайфового бізнесу становило 161%. Страховики цим фактом задоволені, називаючи цю цифру одним з найбільших темпів приросту серед сегментів ринку страхування.

Проте загальний обсяг «лайфового» ринку не вражає: він становить 0,52% усього ринку страхування, який, своєю чергою, не перевищує 0,006% національного ВВП (тоді як у Європі кількість страхових платежів з довгострокового страхування життя становить 6--10% ВВП).

Експерти пояснюють таку розбіжність насамперед низьким рівнем доходів населення (як зазначають експерти, ринок нормально розвивається за умови середньої зарплати, що сягає $250), відсутністю інформації про страхові послуги та відповідним рівнем культури страхування.

Страхування життя в Україні має непогану перспективу. Свідченням цього є стабільний поступ України вперед за останні майже два роки. Нинішні темпи зростання промислового та сільськогосподарського виробництва в Україні дозволяють зробити висновок про те, що не забариться піднесення добробуту її населення.

Мабуть ні в кого не викликає сумніву, той факт, що галузь страхування життя в Україні потрібно серйозно реформувати, враховуючи її теперішній стан, а також соціальне значення та притаманний цій галузі потужний інвестиційний потенціал. Адже після розпаду СРСР та примусового вилучення ресурсів зі структур колишнього Держстраху на території України, галузь страхування життя довгий час знаходилась у стані практично повного занепаду: обсяги залучення страхових платежів за офіційною статистикою, щороку зменшувались майже у 2 рази, незважаючи на стрімкі темпи зростання галузі страхування в цілому. Ринок був практично поза державним регулюванням і на ньому в основному панували нелегальні іноземні брокери, такі як Si Save-Invest та інші, які абсолютно безконтрольно вивозили значні валютні резерви за межі нашої держави.

За такої ситуації було зрозуміло, що поодинокі заходи не зможуть докорінно виправити ситуацію, проте держава продовжувала практично повністю ігнорувати цю важливу галузь економіки.

Загальна картина дещо покращилась з прийняттям у 1996 році Закону України "Про страхування", який фактично ввів нові правила гри на ринку ризикового страхування та констатував наявність страхування життя, проте певний перелом ситуації було досягнуто лише у 2000 році, коли галузь показала перші позитивні показники зростання. За наступні півтора роки позитивні тенденції почали поступово, але досить систематично закріплятися. Так на ринку чітко виділилось кілька лідируючих компаній, які надають високоякісні послуги з класичного страхування життя, постійно збільшують власну клієнтську базу і обсяги залучених платежів, та мають серйозну зацікавленість у розвитку галузі. Разом з ЛСОУ згадані компанії у минулому році провели серйозну роботу зі створення в Україні законодавчої бази європейського зразка, в першу чергу щодо регламентування страхування життя, як окремої галузі, що знайшло своє відображення у прийнятій в жовтні 2001 року новій редакції Закону України "Про страхування".

В результаті, вже сьогодні ми можемо стверджувати, що Україна знаходиться на порозі докорінних реформ у галузі страхування життя:

1. По-перше, питання відродження галузі залишається невирішеним, і набуває все більшої актуальності.

2. По-друге, з прийняттям Закону про страхування було створено плацдарм для подальшого реформування та зроблено перший крок у напрямку відродження страхування життя як важливої соціально-орієнтованої галузі в економіці України.

3. По-третє результатом минулорічної роботи стало й те, що про галузь страхування життя в Україні почали серйозно говорити з найвищих владних трибун, повсякчас підкреслюючи її соціальне значення та великий інвестиційний потенціал, що особливо актуально на фоні пенсійної реформи, що наближається, проблем з зовнішнім кредитування та інвестиціями в економіку країни [10].

І нарешті, компанії, які займаються страхуванням життя розробили абсолютно прозору та чітку концепцію реформування галузі, яка уже підтримана урядом по більшості позицій та знаходиться на розгляді в Верховній Раді, і тепер лише від законодавців залежить як швидко, і на скільки рішуче буде здійснена реформа страхування життя та чи виповняться при цьому основні очікування.

Реформування галузі страхування життя відповідно до пропонованої концепції матиме за результат цілу низку як соціальних так і економічних наслідків.

Головним результатом реформи буде звичайно стрімкий розвиток страхування життя та, як наслідок, зростання страхових платежів, в першу чергу за рахунок розвитку корпоративного страхування, широке охоплення населення договорами страхування життя з відповідним рівнем соціального захисту. Досвід країн колишнього соцтабору показує, що подібні реформи призводять до вибухоподібного становлення ринку. Так наприклад у Польщі, в результаті проведення подібних реформ в рамках пенсійної реформи, учасниками якої в значній мірі виступали страхові компанії безпосередньо та через засновані ними пенсійні фонди, ринок корпоративного накопичувального страхування та додаткового недержавного пенсійного забезпечення практично за один рік сягнув розмірів, які підтримуються і сьогодні. Провідні компанії - оператори ринку за один рік уклали більше 1,5 млн. договорів кожна, кількість агентів в деяких компаніях у цей період сягала 40 тисяч чоловік, це при тому, що агентська діяльність у Польщі підлягає ліцензуванню.

Страхування життя взагалі, а особливо корпоративне страхування життя є одним з основних інструментів системи соціального захисту та соціального забезпечення населення. Слід зазначити, що в більшості країн світу держава ще сторіччя тому відмовилася від ідеї тотального соціального забезпечення населення за рахунок суттєвого перерозподілу національного продукту через державний бюджет.

Соціальна роль держави в цих країнах обмежувалася гарантуванням певного мінімального життєвого рівня певним верствам населення, які в силу об'єктивних причин не могли самостійно забезпечити своє існування. Хочемо підкреслити, що державою гарантувався певний мінімальний соціальний стандарт. Решту соціального забезпечення держава переклала на плечі самого населення та недержавної соціальної інфраструктури, ключовими складовими частинами якої були страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг "Ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам!" був одним із атрибутів ринкової економіки та значною мірою визначав соціальну політику держави.

Подібна ситуація відбувається сьогодні і в Україні. Держава поступово відмовляється від непосильних соціальних гарантій та неефективної і економічно обтяжливої системи соціального забезпечення яка дісталася їй у спадок з радянських часів, часто не пропонуючи на заміну адекватних альтернативних інструментів.

Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.

Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки, які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.

Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені на віть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб'єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження у зв'язку з досконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів. Для того щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87% припадало на страхування життя. В середньому по Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. Разом з тим у світі на протязі останніх років спостерігається чітка тенденція зростання частки страхування життя в структурі всіх страхових платежів. За 10 років, починаючи з 1990 року вона зросла з 52% до 62%. В структурі ВВП частка страхування у середньому складає 6-10%, у Швейцарії - 12%, а в Південній Африці навіть 16%. В таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на душу населення перевищує 3000 дол. США, а в Швейцарії та Японії - навіть 4000 дол. США. Це лише деякі приклади, характеризують потенціал галузі в розвинутих країнах світу. Серед країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі по страхуванню складають майже 500 дол. США на душу населення, або 5% ВВП. В Польщі цей показник становить 124 дол. США та більше 3% ВВП і навіть в Росії - 42 дол. США на душу населення та 2,5 % ВВП.

В Україні це джерело майже повністю відсутнє. Ринок страхування в цілому в нас складає 1,6% ВВП, а страхування життя, того самого довгострокового інвестиційного ресурсу, - 0,5% від страхового ринку або 0,0078% ВВП. Отже, абсолютно зрозуміло, що галузь страхування життя потенційно є потужним джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку до 5-6% ВВП. Навіть зростання цього показника до 1% ВВП, що можливо досягнути в короткі терміни - це вже більше 2 млрд. гривень. При цьому слід враховувати, що, на відміну від реального сектору економіки, де для відновлення галузі потрібен значний часовий та фінансовий ресурс для повного технічного переозброєння підприємств, фінансовий сектор, при створенні сприятливих економічних умов здатен в короткі строки насичитися ресурсами.

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування - це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави.

Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив'язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань.

Не потрібно забувати і той факт, що поява додаткових нагромаджень у населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. А це важливі наукоємкі галузі вітчизняної економіки, розвиток яких значною мірою визначає економічний авторитет держави у світі.

Це далеко не всі позитивні зрушення, які можуть відбутися в державі разом з запровадження чітких економічних перетворень, направлених на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об'єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

3.2 Удосконалення системи законодавчого забезпечення страхових компаній

Початок 2003 року став вдалим для страховиків життя, принаймні, у законодавчому плані: на їхню думку, підписання Президентом Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає серйозні пільги по довгостроковим накопичувальним договорам, стане першою половиною революції в українському "лайфовому" страхуванні. Стимулювання роботодавців до довгострокового накопичувального страхування життя своїх працівників -- це перший прорив держави і страховиків, що веде до зменшення фінансового навантаження щодо вирішення соціальних проблем наших громадян державою і перерозподілу їх, як і у всьому цивілізованому світі, на страховий сектор [12]. Так, відповідно до прийнятого закону юридичні особи зможуть відносити платежі по довгостроковому накопичувальному страхуванню життя своїх співробітників на валові витрати, щоправда, тільки в межах 15% від заробітної плати, отриманої кожним конкретним співробітником, але не більше 6 тис. грн. у рік. Як відзначають страховики, на ринку спостерігається деякий ажіотаж, обумовлений різким сплеском інтересу до страхування життя з боку корпоративних клієнтів. Вступ у силу Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» зможе забезпечити в нинішньому році компаніям по страхуванню життя збір близько 60-70 млн грн. премій. Обсяг ринку може збільшитися в шість-сім разів, до 100 млн грн. Однак, роблячи настільки оптимістичні прогнози, експерти додають, що передбачати подальшу реакцію підприємств на закон досить складно. Адже, за винятком найбільш прибуткових, більшість компаній зацікавлена лише в страхуванні топ-менеджменту, причому на значні суми. З огляду на те, що документ містить 15%-е обмеження при віднесенні платежів на валові витрати, такі проекти стають не надто привабливими.

Як би там не було, але на відміну від ризикового сегменту, ріст лайфового ринку повинен відбутися винятково за рахунок класичного страхування, оскільки прийнятий закон передбачає серйозні бар'єри для здійснення зарплатних проектів і податкової оптимізації. Так, ст. 7 закону прописує при порушенні умов діючих договорів довгострокового страхування будь-якій зі сторін, у тому числі і при достроковому їхньому розірванні, штрафні санкції, які становлять для страховика 6%-й податок і пеню на отримані платежі. Підприємства ж у цій ситуації втрачають податкові пільги і повинні будуть сплатити обов'язкові збори по вже зробленим платежам разом з пенею. З іншого боку, з тексту закону однозначно не зрозуміло, що є базою оподатковування у випадку розірвання договору, і, таким чином, у цієї частини знову прийнята редакція стає безглуздою. Крім того, з огляду на те, що клієнтами компаній є не тільки юридичні, але й фізичні особи, що у силу різних причин досить часто розривають договори, суми штрафів можуть стати дуже значними, що ляже на плечі ні в чому не винних клієнтів страхових компаній. Є в законі й інші серйозні недоліки, зокрема плутанина з термінологією. Досить неоднозначне тлумачення може викликати формулювання одного з основних термінів -- довгостроковий договір страхування життя. З огляду на те, що саме для таких угод передбачені пільги, різночитання можуть привести до жалюгідних результатів. Так, закон передбачає, що по цих договорах не повинні провадитися часткові виплати, однак із застереженням: за винятком випадків повної стійкої непрацездатності. Причому в жодному з законодавчих актів пояснення «повної непрацездатності» немає. Напрошується висновок, що її компанії будуть визначати самостійно, що дає непогану можливість для відкриття і проведення сірих і не доброчесних схем.

Надання податкових пільг для юридичних осіб -- лише половина реформи, яка необхідна галузі. Реальний прорив у страхуванні життя можливий лише тоді, коли відповідні пільги будуть передбачені і для фізичних осіб. І якщо депутати приймуть закон «Про податок на доходи фізичних осіб» з пільгою для довгострокового накопичувального страхування життя, збори зі страхування життя в 2003 р. можуть перевищити 100 млн. грн. Утім, прогнози експертів з цього питання не такі оптимістичні, і більшість з них вважає, що очікувати пільги для громадян треба буде ще дуже довго.

Рік 2003, на думку страховиків життя, стане роком довгоочікуваної реформи оподаткування цієї галузі. Перший крок на цьому шляху вже зроблено: з 1 січня 2003 року набрали чинності зміни до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Серед нововведень: юридичні особи дістануть певні пільги при страхуванні життя своїх працівників. Безперечно, це збільшить інтерес власників підприємств до такої послуги. Однак, як зазначають експерти, це лише половина необхідних для розвитку цього виду страхування законодавчих новацій.

"Страхові" пільги для підприємств - на думку експертів, прийняття змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" має докорінно змінити український ринок страхування життя, відкривши, зокрема, "зелений коридор" корпоративному лайфовому страхуванню. Якщо раніше платежі за довгостроковими договорами підприємствам доводилося платити з прибутку, що робило для них страхування досить непривабливим з економічного погляду, то за новим законом юридичні особи дістануть певні пільги, що, безперечно, має заохотити їхній інтерес до цієї послуги. Зокрема юридичні особи зможуть відносити платежі за довгостроковим накопичувальним страхуванням життя своїх працівників на валові витрати в межах 15% заробітної плати, отриманої кожним конкретним працівником протягом звітного періоду, щоправда, не більше 6000 гривень на рік.

Дуже багато підприємств раніше відмовлялося від страхування життя працівників, воно відносилося на прибуток, і вирішувати це питання мали акціонери підприємств. Тепер такі рішення входитимуть до повноважень менеджерів, які, безумовно, зацікавлені в страхуванні. Адже страхування життя працівників є одним з основних чинників їх утримання.

Крім того, законодавчі зміни дозволяють власникам підприємств використати нові схеми оптимізації оподаткування. Усе це, на думку експертів, мусить стимулювати інтенсивніший розвиток українського лайфового ринку. За рахунок залучення нових корпоративних клієнтів страховики життя планують зібрати цього року мінімум 60-70 млн грн премій, що стане для ринку досить серйозним показником. Адже, за даними Мінфіну, протягом дев'яти місяців 2002 року лайфовим страхуванням було залучено лише трохи більше 15 млн грн.

Наступним кроком, що має першорядне значення для ринку страхування життя, має стати прийняття вже існуючого законопроекту, який передбачає податкові пільги і для громадян. У разі набрання ним чинності обсяг зібраних цього року платежів може перевищити 100 млн грн. "Дуже важливо, щоб для фізичних осіб були створені рівні умови, тоді можна буде говорити про справді повноцінний розвиток ринку страхування життя.

Прийняття закону "Про оподаткування прибутку підприємств" можна розцінювати як початок пенсійної реформи в Україні. Адже саме довгострокове накопичувальне пенсійне страхування життя в більшості країн світу є підвалиною системи недержавного пенсійного забезпечення. По-перше, тільки страхові компанії можуть гарантувати розмір майбутніх пенсій, по-друге - разом з накопиченням персональної пенсії вони дають змогу вирішити проблему соціального захисту працівників і їхніх сімей при втраті годувальника, непрацездатності та інших трагічних подіях, які спричиняють негативні наслідки для людини або її сім'ї. Однак справжній "вибух" у цій сфері буде можливий лише з ухваленням закону "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Проте нечіткість трактування закону ускладнить життя страховикам. Попри те, що закон матиме безсумнівно позитивний вплив на вітчизняний ринок страхування життя, він зможе вирішити далеко не всі проблеми лайфових компаній, а в деяких випадках - навіть створити нові. Так, деякі формулювання закону допускають двозначне їх трактування і потребують роз'яснень податковими органами. До таких, зокрема, належить термін "повна, стійка втрата працездатності", що фігурує у визначенні поняття "довгостроковий договір страхування" - одне з основних у законі. Достатньо сказати, що термін "повна" втрата працездатності на сьогодні залишається невизначеним з правового погляду, що може спричинити його "вільне" трактування ДПАУ. Є проблеми і з нормами, що регламентують оподаткування інвестиційного прибутку від страхової діяльності. Справа в тому, що термін "інвестиційний прибуток" також чітко не визначений в українському правовому полі.

Тому на практиці саме податкова служба визначатиме, які види прибутків прирівнювати до інвестиційних, а які ні. Неабияка проблема приховується і в статті, яка запроваджує санкції в разі дострокового розірвання договору або іншого порушення вимог, передбаченого в законі до довгострокових договорів страхування життя. Ці санкції були виписані для випадків, коли порушуються умови отримання податкових пільг, переважно пов'язані з тривалістю самого договору і з відсутністю по ньому часткових виплат. Таким чином, за задумом розробників, ці санкції мали повернути до бюджету недоотриманий прибуток від надання невиправданої пільги та перешкоджати проведенню різних "сірих" схем.

Натомість затверджена редакція поширює санкції на всі договори, які підпадають під визначення довгострокових. Без відповідних роз'яснень податкових органів ця стаття насамперед може вдарити по договорах, укладених з фізичними особами і за якими в принципі не могло бути (і на сьогодні немає) податкових пільг. Крім того, вона може порушити також і договори, укладені до ухвалення цього закону і за якими також раніше не надавалися податкові пільги.

Концепція, закладена в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", знаменує повернення до того розуміння страхування життя, яке існувало в Україні ще в 1991-1992 рр. Тоді практично всі українські підприємства мали поліси страхування своїх працівників з ризику дожиття та смерті з будь-якої причини. Враховуючи це і той факт, що в європейських країнах близько 95% населення мають поліси страхування життя, можна казати, що потенціал українського лайфового ринку неосяжний. Страхуватимуть працівників ті підприємства, які дбають про соціальну політику в компанії - збільшення заробітної плати, утримання людей на робочих місцях тощо. Однак багато в чому успіх податкової реформи залежатиме від прийняття закону про прибутковий податок з громадян, який повинен ввести пільги за довгостроковими договорами і для фізичних осіб.

В Україні ще дуже багато керівників недооцінюють важливість страхування життя. Хоча ці послуги вже давно взяли на озброєння західні і найуспішніші вітчизняні менеджери, бо вони дають змогу дуже тонко враховувати і заохочувати матеріальні та соціальні інтереси працівників, підвищуючи прибутковість бізнесу.

Якісний соціальний пакет, який коштує підприємству набагато дешевше, ніж проста виплата заробітної плати, дає змогу за мінімальних для підприємства фінансових витрат підвищити якість роботи персоналу, залучити висококласних фахівців і зробити роботу на підприємстві престижнішою і привабливішою.

Таким чином, прийняття нового закону дає кожному керівнику підприємства відмінний управлінський механізм, який чудово інтегрується в економіку підприємства.

Законодавче забезпечення страхування життя потребує істотне удосконалення шляхом:

а) приведення Закону України "Про страхування" у відповідність із законодавством Європейського Союзу і міжнародною практикою страхування життя;

б) введення правових норм рівноправної участі недержавних пенсійних фондів, банків і страховиків, що отримали ліцензію на здійснення страхування життя, у системі недержавного пенсійного забезпечення;

в) прийняття змін у системі оподаткування операцій зі страхування життя, а саме:

- частина страхових внесків по довгострокових договорах страхування життя, що виплачуються за рахунок підприємств відносити на собівартість, у розмірі, що не перевищує одну з двох сум: 15 відсотків сукупного доходу, отриманого таким працівником від платника податків протягом періоду, за який сплачені такі страхові або внески з розрахунку на одного працівника в рік 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (близько 5 тис. грн.);

- ввести в законодавство поняття "договір довгострокового страхування життя", що може містити ризики дожиття, смерті, нещасного випадку чи хвороби застрахованої особи, а також передбачає регулярні послідовні страхові виплати (ануїтети), що складаються з двох періодів: періоду очікування (більше 10 років) і періоду виплат;

- зберегти діючу норму щодо оподаткування страхування життя, тобто надходження страхових платежів за довгостроковими договорами страхування - не оподатковувати.

- до категорії валових витрат, що пов'язані з отриманням таких доходів, пропонується не включати витрати, що отримав страховик під час здійснення операцій по страхуванню (перестрахуванню), крім наступних випадків:

- доходи, отримані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестрахувальників по договорах перестрахування у вигляді перестрахових виплат, зменшувати на суму витрат, що одержав страховик по перестрахованих договорах страхування в межах частини, по якій перестрахувальник несе відповідальність за відповідними договорами перестрахування;

- доходи, отримані (нараховані) страховиками від розміщення страхових резервів і управління ними, зменшувати на суму витрат у розмірі відрахування в математичні резерви відповідно до законодавства України;

- у випадку дострокового призупинення довгострокового договору страхування життя протягом перших 10 років його дії, не пов'язаного зі смертю застрахованої особи, валові доходи, отримані страховиком по таких договорах страхування за весь період їх дії, підлягають оподаткуванню за ставкою 6 відсотків за результатами податкового періоду, у період якого відбулося призупинення дії договору страхування життя;

- відносити до валових доходів страхувальника доходи по договорах страхування життя у вигляді одноразових страхових виплат і викупних сум. При цьому, з метою запобігання подвійного оподаткування, розмір таких доходів зменшується на сумарну величину сплачених страхових внесків по таких договорах, з яких був сплачений податок у момент сплати цих внесків;

- доходи у вигляді регулярних послідовних страхових виплат (ануїтетів), отримані за договорами страхування життя, включати до складу валових доходів страхувальника лише протягом перших п'яти років їхнього одержання. При цьому, з метою запобігання подвійного оподатковування, розмір доходів у вигляді регулярних послідовних страхових виплат (ануїтетів) у кожному році протягом зазначеного періоду в межах отриманої у відповідному році страхової виплати зменшується на величину, що розраховується шляхом розподілу суми сплачених по таких договорах страхових внесків, з яких був утриманий податок у момент їх сплати, на п'ять або на кількість років виплати ануїтету, якщо термін виплати ануїтету менше п'яти років.

Державний нагляд за страхуванням життя повинен бути спрямований на посилення якості виконання функцій щодо запобігання банкрутства страховиків, порушення ними зобов'язань перед страхувальниками, здійснення "псевдострахування" з метою відмивання коштів, виплати керівникам і іншим відповідальним особам підприємств, установ і організацій, незаконних комісійних винагород.

Подальше підвищення ефективності державного регулювання страхування можливо шляхом:

· визначення критеріїв віднесення операцій до сумнівним і незвичним;

· встановлення порядку і вимог до операцій по перестрахуванню договорів страхування життя в страховика (перестраховика) - нерезидента;

· встановлення порядку використання коштів резервів по страхуванню життя для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників;

· встановлення порядку, умов видачі і розміри кредитів, що надаються страхувальникам по страхуванню життя і порядок формування резерву страховиків по страхуванню життя для покриття можливих втрат;

· встановлення вимоги до осіб, що бажають займатися актуарними розрахунками по страхуванню життя;

· встановлення порядку й умов персоніфікованого (індивідуального) обліку страховиками договорів страхування життя.

З огляду на недостатню капіталізацію страховиків, з огляду на тенденції світового ринку страхування до концентрації, необхідно підвищувати фінансову надійність і стабільність страховиків України шляхом:

- стимулювання внесення інвестицій у діючі страхові компанії по страхуванню життя, а також забезпечення умов створення нових зі статутним фондом, сформованим у грошовій формі, не менше 1,5 млн. євро;

- прийняття методики формування і розміщення резервів по страхуванню життя, обсягів страхових зобов'язань у залежності від видів договорів страхування життя, а також мінімальні терміни дії договорів страхування життя;

- встановлення порядку надання індивідуальних ліцензій страховикам по страхуванню життя щодо використання вільноконвертованої валюти при оплаті страхових платежів (до моменту зниження рівня інфляції менше, ніж 10 відсотків), інвестування сформованої в порядку, передбаченому законодавством України, частини математичних резервів у вільно конвертованій валюті за межі України, при цьому передбачити можливість надання такої ліцензії на певний строк у розмірі, що не буде перевищувати зазначеної частини математичних резервів страховика, з декларуванням результатів інвестиційної діяльності щоквартально;

- встановлення норм забезпечення правонаступництва відносно укладених договорів страхування життя під час реорганізації страховика (злиття, приєднання, розподіл, виділення, перетворення), у т.ч. при відсутності в страховика фінансової можливості збільшення статутного фонду, згідно вимог Закону України "Про страхування".

- емісії державних цінних паперів довгострокового періоду обертання і високим ступенем ліквідності;

- забезпечення ринку корпоративних облігацій і цінних паперів підприємств із високим кредитним рейтингом;

- участі страховиків по страхуванню життя в довгострокових інвестиційних програмах у найбільш привабливі сфери економіки [4, 134].

Розвиток страхування життя сильно обмежує недовіра населення до страхових компаній. Завданням професійних учасників страхового ринку і державних органів є відновлення довіри до страхування життя шляхом:

- погашення заборгованості по договорах страхування життя, укладених з установами Укрдержстраху;

- інформування населення через засоби масової інформації про стан ринку страхування життя, рівень державного нагляду за Страховою діяльністю, показники страхових виплат, у тому числі публікувати думки самих страхувальників, що вже отримали їх;

- розвитку довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних будівельників, а також надання кредитів страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, у межах викупної суми на момент видачі кредиту і під заставу викупної суми. У цьому випадку кредит не може бути виданий раніше, ніж через один рік після вступу у силу договору страхування, і на термін, що перевищує період, що залишився до кінця дії договору страхування;

- створення умов для розвитку ринку посередницьких послуг по страхуванню життя, у т.ч. системи мережевих продаж. Із загального потоку інформації люди схильні запам'ятовувати і виділяти особисту, а інформація від ЗМІ відходить на другий план, тому рівень кваліфікації страхових посередників має величезне значення.

- установлення рейтингової оцінки страховиків по страхуванню життя;

- видання методичних посібників, друкованих і відео матеріалів для школярів, студентів і працюючого населення в доступній формі;

- використання мережі Інтернет для організації консультацій і довідкового матеріалу.

Розділ 4. Практична частина

Варіант 7

Визначимо фінансовий стан страхових компаній відповідно до тестів раннього попередження на кінець звітного періоду, затверджених Держфінпослуг. Дані, які використовуються при розрахунку показників тестів раннього попередження , їх зміст та значення для СК «Княжа» наведені в наступній таблиці:

№	Показник	Зміст	Значення
1	Капітал, Чистий капітал	Активи по балансу за вирахуванням нематеріальних активів та зобов'язань по балансу	18535,3
2	Високоліквідні активи	Грошові кошти та їх еквіваленти	8450,6
3	Зобов'язання, загальна сума зобов'язань	Зобов'язання по балансу	12542,3
4	Дебіторська заборгованість	Всі види дебіторської заборгованості відповідно до балансу	3864,5
5	Сума чистих премій	Валовий обсяг зібраних премій за вирахуванням частки, належної перестраховикам	21081,1
6	Зароблені страхові платежі	Дохід від реалізації послуг з видів страхування, інших, ніж страхування життя	31087,6
7	Чистий прибуток (або збиток)	Чистий прибуток (збиток) відповідно до звіту

Подобные документы

• Ринок страхування життя в України: аналіз та стратегія розвитку

  Страхування життя як економічна категорія. Організаційно-правові засади регулювання діяльності страховика в Україні. Характеристика показників діяльності суб’єктів вітчизняного ринку страхування життя. Динаміка доходів і витрат страхової діяльності.
  
  дипломная работа [247,6 K], добавлен 03.12.2011
  

• Страхування життя в міжнародній системі пенсійного забезпечення

  Оцінка можливостей використання систем міжнародного страхування життя для недержавного пенсійного забезпечення майбутніх пенсіонерів України. Аналіз ефективності діяльності вітчизняних та іноземних страхових компаній на ринку страхування життя в Україні.
  
  магистерская работа [4,4 M], добавлен 02.07.2010
  

• Тенденції розвитку страхування життя в Україні

  Характеристика стану страхування життя в Україні на сучасному етапі. Динаміка зміни кількості страховиків. Проблеми, що стримують розвиток страхування життя та шляхи вирішення даної проблеми ринку. Приклади компаній-лідерів зі страхування життя.
  
  реферат [114,0 K], добавлен 04.02.2011
  

• Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему

  Поняття страхового ринку, його види та загальна характеристика. Державне регулювання діяльності НАСК "Оранта". Шляхи розвитку страхування в Україні. Вдосконалення інноваційної політики страхових компаній. Основні інструменти регулювання страхового ринку.
  
  курсовая работа [143,8 K], добавлен 14.02.2010
  

• Розвиток страхування в Україні

  Історичні передумови виникнення страхування, його поняття, функції, класифікація та новітні форми. Етапи розвитку страхового ринку України та його проблеми в умовах фінансової кризи. Аналіз та порівняльна статистика страхування життя в Україні.
  
  курсовая работа [496,3 K], добавлен 26.02.2013
  

• Види страхування життя і їх місце в особовому страхуванні

  Страхування життя та пенсій. Страхування життя та його види. Договір страхування життя. Основні випадки страхування життя. Класифікація страхування життя. Змішане страхування життя. Страхування ренти і пенсій.
  
  контрольная работа [21,4 K], добавлен 26.09.2002
  

• Порівняльний внвліз діяльності страхових компаній на ринку України

  Поняття, елементи та види договору страхування пенсії. Постановка задачі обгрунтування розмірів пенсійних внесків. Аналіз положення страхових компаній "АВАНТЕ", "ТАС", "ОРАНТА", "АСКА", "ЕТАЛОН" на страховому ринку України, динаміка їх розвитку.
  
  отчет по практике [3,1 M], добавлен 10.07.2010
  

• Стан та перспективи розвитку страхового ринку України

  Розгляд актуальних проблем страхових організацій України та загальних тенденцій їх розвитку. Аналіз стану страхового ринку в розрізі світового ринку страхових послуг. Характеристика основних ринків страхування в Україні. Найпопулярніші види страхування.
  
  статья [28,3 K], добавлен 11.09.2017
  

• Аналіз перспектив розвитку медичного страхування на ринку страхових послуг України

  Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні та його необхідність. Основні засоби підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров'я населення в умовах ринкової економіки. Зарубіжний досвід у реформуванні української медицини.
  
  реферат [34,0 K], добавлен 18.06.2011
  

• Особливості Лондонського страхового ринку

  Види страхових компаній і порядок їх створення. Відомості про Лондонський ринок страхування. Організація діяльності корпорації страховиків Ллойд. Сучасний стан розвитку страхування у Великобританії. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку Ллойд.
  
  курсовая работа [57,5 K], добавлен 06.09.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам