Діяльність комерційних банків

Останнім часом фінансово-кредитні установи та провідні науковці-економісти у своїх дослідженнях все більше уваги приділяють дослідженню процесів, що відбуваються на ринку банківських послуг, піднімаються питання розширення обсягів та спектру банківських послуг для реального сектора економіки та населення.

Разом із тим, практично всі ці дослідження присвячені аналізу заощаджень приватних господарств або ринку банківських послуг загалом. Приклади досліджень ринку банківських послуг для фізичних осіб трапляються не часто.

Реалії сьогодення показують, що аналіз ситуації на ринку банківських послуг, і зокрема на ринку послуг для фізичних осіб, необхідно проводити, досліджувати основні тенденції та зміни, що відбуваються на ньому і прогнозувати подальший розвиток цього ринку. У країнах із розвиненою економікою дослідження та детальний аналіз ринку банківських послуг для фізичних осіб здійснюється як великими аналітичними компаніями, так і аналітичними групами, що спеціально створюються при фінансових установах.

Основною метою їхньої діяльності є дослідження попиту фізичних осіб на банківські послуги, факторів, що впливають на зміни попиту, вивчення очікувань споживачів банківських послуг та рівня задоволення від отриманих банківських послуг. В українських банківських установах, такий аналіз здійснюється переважно великими банками з метою отримання інформації про власну позицію та перспективи на цьому ринку. Такі дослідження носять хаотичний характер і не здатні відобразити реальної картини, що відбувається на ринку банківських послуг для фізичних осіб в цілому.

Отже, для отримання найоб'єктивніших результатів у ході дослідження, був здійснений комплексний аналіз ринку банківських послуг для фізичних осіб, а саме досліджено вплив основних якісних та кількісних факторів на національний ринок банківських послуг для фізичних осіб протягом 2006-2009 років та умови і перспективи розвитку ринку банківських послуг, розглянути позитивний досвід зарубіжних банків щодо впровадження нових банківських технологій.

Разом із тим, якщо поглянути на кількість банків та їх філій у розрізі регіонів, то бачимо, що фактично кожен регіон характеризується досить високою концентрацією банківських установ, які в основному представлені філіями банків, майже усі головні офіси банківських установ розташовані у м. Київ.

По суті, така велика кількість банківських установ повинна була б повністю забезпечувати потреби населення у банківських послугах. Але, як відомо, якість банківських послуг лише до певної міри залежить від кількості банківських установ представлених на ринку послуг для фізичних осіб.

Спектр та обсяги послуг що надаються банками залишаються досить обмеженими - тоді, як сучасні умови господарювання вимагають нових форм та методів банківської підтримки. У промислово-розвинутих країнах Заходу накопичений багатий досвід інновацій, в тому числі і в банків, частина якого представляє безперечний інтерес для банків, і може бути з успіхом використана з урахуванням специфічних умов України.

Забезпечення прибуткової діяльності та підвищення рентабельності активів - важлива умова стабільного функціонування і розвитку банків України. Сумарний прибуток на 01. 10. 2008 р. становив 962,096 млн. грн. (за 2006 р. - 684,5 млн. грн.).

Отриманий банками прибуток за групами розподіляється нерівномірно. Так, банки І групи, на які припадає 54,1% банківських активів, одержали його на суму 480,520 млн. грн., або 49,9% від загального показника; банки ІІ групи (активи становлять 14,7%) - 164,144 млн. грн. (17,06%); банки ІІІ групи (активи - 17,4%) - 196,634 млн. грн. (20,4%); ІV групи (активи - 13,8%) - 120,798 млн. грн. (15,55%). Як свідчать наведені дані, найвищою є рентабельність діяльності банків ІІІ групи.

Порівняно з попереднім періодом дещо поліпшилися результативні показники діяльності банків. Рентабельність капіталу збільшилася із 7,50% у 2006 році до 9,36% у 2009, рентабельність активів зросла у порівнянні із 2007 роком на 1,27%. Чиста процента маржа зменшилася з 6,31% у 2005 році до 4,93% на початок 2009 року.

Як бачимо, банки України зберегли рентабельність своїх активів на рівні минулого року попри зменшення процентної маржі, що свідчить про збільшення обсягів активних операцій та про політику процентних ставок.

Основними шляхами покращення результативних показників у подальшому мають бути прогресивні структурні зміни в активах, капіталі, зобов'язаннях банків, підвищення дохідності активів за рахунок скорочення частки недохідних і проблемних активів, а також зниження вартості запозичених та залучених коштів діяльності, насамперед унаслідок скорочення адміністративних витрат тощо.

Та поки усі позитивні зміни в економіці сучасна структура грошових доходів населення України та її динаміка все ще не сприяють розвитку ринку банківських послуг для фізичних осіб. Заробітна плата не займає ключове значення і за впливом на заощадження наближається до соціальних виплат (пенсій, стипендій, допомог). Про це свідчать і результати анкетних опитувань, проведених у 2007-2008 роках. Вони свідчать, що значна частина вкладників, майже 32% неспроможна заощаджувати кошти в зв'язку з низькими заробітками та доходами, які ледве покривають потреби. Однак переконаність громадян у вигідності зберігання коштів у банках поступово міцнішає - майже 60% опитаних вважають за потрібне нагромаджувати заощадження в банківських установах, оскільки це дає змогу отримувати дохід у вигляді процентів за депозитами.

Результати опитування свідчать про доволі значні потенційні можливості вітчизняних комерційних банків щодо залучення заощаджень населення. Тому необхідно постійно поліпшувати імідж банківських установ, розширювати і якісно вдосконалювати депозитні операції, які здатні примножувати ресурси банку і забезпечувати на цій основі їх ширшу участь в інвестиційній та кредитній діяльності. Головною причиною малої частки заощаджень населення у банківських установах є не лише низький рівень довіри до вітчизняної економіки. Нинішній рівень оплати праці та соціального захисту громадян України, їх низька купівельна спроможність є тими чинниками, що стримують розвиток грошових заощаджень населення, а отже, й розвиток виробництва, відтворення робочої сили, розв'язання найгостріших соціально-економічних проблем.

Аналізуючи стан ринку банківських послуг у аспекті залучення коштів від фізичних осіб, динаміка грошових вкладів населення за останні кілька років свідчить про зростання довіри громадян до банків і зацікавленості банкірів до збільшення частки залучених коштів населення у своїх активах.

За результатами проведених досліджень, 27% респондентів нарікають на недосконалу систему гарантій за знеціненими вкладами; 20% - на непривабливість системи державного страхування вкладів.

Адже ринок банківських послуг для фізичних осіб є чутливим індикатором економіки в цілому, і коливання обсягів заощаджень населення на банківських рахунках відображають зміни що відбуваються в економіці країни: зміна демографічної ситуації, політики доходів і цін, особливостей розвитку і задоволення потреб, соціальної структури населення тощо.

Що стосується темпів зростання вкладів населення в банки, то на сьогоднішній день вони становлять 21 млрд. 407 млн. грн., та за останніх 3 роки збільшились у 7,3 рази. Покращилася також їхня структура: частка строкових депозитів зросла на 5% і становить 75,4%. Більша частина з них довгострокові, терміном понад один рік (три роки тому їх, частка становила всього 5,5%). Утім рівень довіри населення до банків в Україні все ще значно нижчий, ніж у західних країнах із високо розвинутими ринковими економіками і банківськими системами. Про це свідчать такі дані: на початку 2007 року вклади населення в банках України становили приблизно 30% від сумарних зобов'язань, що в 1,5-2 рази менше, ніж у банках західних держав, де ця частка коливається на рівні 60-80%. Щоб наздогнати банківські системи економічного розвитку країн за цим показником, українським банкам потрібно приблизно 10 років при збережені темпів зростання вкладів населення, які склалися в останні три роки. А для цього всім органам економічного та монетарного управління слід врахувати чинник довіри до банків при прийнятті будь-якого рішення, пов'язаного з діяльністю банківської системи.

Недостатність залучення коштів також пов'язана з тим, що населення України через слабкий розвиток фінансового ринку має обмежений вибір інструментів для капіталізації своїх гривневих заощаджень. Банківські депозити є поки що найдоступнішими з них. Але й цим інструментом населення користується лише за достатньої довіри до банків. За її відсутності, яка є і на сьогоднішній день, більша частина гривневих заощаджень (приблизно 25-35 млрд. грн. (включаючи валютні)) зберігається в готівковій формі, або ж дробиться на декілька депозитів для зменшення ризику втрат від банкрутства банків.

Такий стан справ потребує комплексного вирішення проблеми і нового підходу як на макрорівні, де повинен здійснитися перегляд податкової політики у сфері оподаткування доходів громадян та відповідні законодавчі зміни. Так і на внутрібанківському рівні, де зміни повинні проходити у напрямку спрощення та зростання доступності операцій для фізичних осіб, а також розроблення схем ефективної співпраці з кожним клієнтом - фізичною особою та використання коштів з максимально можливою ефективністю при мінімальному рівні ризиковості цих операцій.

Підвищення довіри до банків - це актуальне завдання загальнодержавної ваги, зволікання з її вирішенням може найближчим часом відчутно загальмувати розвиток економіки країни. Тому необхідно, невідкладно вживати заходів:

на сам перед повинні діяти самі банки створюючи нові вигідніші для вкладників пропозиції;

потрібно підняти питання про перегляд, тої частини закону («Про податок з доходів фізичних осіб») яка стосується оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від депозитних операцій;

налагодити законодавчий і судовий захист прав та інтересів банкірів, що по суті, свідчить про недооцінку ролі банків і навіть певну неповагу до них з боку органів державної влади;

також, щоб збільшити довіру до банку потрібно налагодити систему гарантування вкладів населення.

Зважаючи на необхідність підвищення рівня надійності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності банків на внутрішньому й міжнародних ринках, необхідно вжити заходів щодо:

підвищення ефективності контролю за діяльністю банків, досягнення повної відповідності Базельським принципам ефективного банківського нагляду, що передбачає вдосконалення чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ;впровадження оцінки банківської діяльності на консолідованій основі та з урахуванням ризиків;

посилення контролю за власниками істотної участі та змінами у структурі власності;

підвищення рівня капіталізації банків, у т. ч. шляхом залучення нових акціонерів, збільшення резервного фонду, результату діяльності, активізації процесів об'єднання банків, інтенсивнішого застосування процедури реорганізації банків шляхом приєднання та злиття малих і фінансово-нестійких банків;

забезпечення участі всіх банків у єдиній інформаційній системі «Реєстр позичальників», що дасть змогу знизити кредитний ризик;

оптимізації структури капіталу, активів та зобов'язань, виходячи із завдань забезпечення фінансової стійкості банків та їх позитивного впливу на розвиток реального сектора економіки;

підвищення прибутковості банківських операцій, орієнтації на доходи від кредитування та обслуговування реального сектора економіки і зниження витрат за рахунок підвищення технологічності та комп'ютеризації банківських операцій, зменшення необґрунтованих витрат;

упередження здійснення банками сумнівних банківських операцій шляхом ідентифікації клієнтів та їх операцій, посилення боротьби з відмиванням брудних грошей, зокрема шляхом здійснення належного контролю за наявністю в банків положень, практики та процедур щодо протидії відмиванню грошей, набутих злочинним шляхом удосконалення чинного законодавства України з питань

кредитування, посилення захисту прав та інтересів кредиторів, підвищення відповідальності учасників договірних відносин за неналежне виконання своїх зобов'язань, надання недостовірних

даних про фінансовий стан позичальника;

забезпечення довіри кредиторів і вкладників до банків шляхом підвищення стабільності, стійкості й конкурентоспроможності на світовому ринку банківської системи України, спроможної максимально та якісно задовольнити потреби економіки й населення у кредитах та інших сучасних банківських послугах.

Перспективи розвитку

Запорука успішного розвитку - чітко сформульовані місія та стратегія Банку.

АКБ «ІМЕКСБАНК» спрямовує свою діяльність на закріплення лідируючих позицій у Південному регіоні та зміцнення в групі великих банків України, розширення мережі філій і відділень, що сприяє створенню міцної бази для подальшого процвітання і зростання, сприятливе взаємодія з партнерами, створення прийнятних умов для клієнтів, турбота про їх позитивному економічному стані, забезпечення високої якості та сервісу банківських послуг, а також забезпечення максимального прибутку для акціонерів.

АКБ «ІМЕКСБАНК» прагне:

задовольнити індивідуальні потреби кожного клієнта в широкому спектрі банківських послуг по всій території України, з перспективою виходу на міжнародний рівень;

забезпечити стійке функціонування Банку, створюючи міцну базу, а також сприятливу робочу обстановку у внутрішній структурі АКБ «ІМЕКСБАНК»;

сприяти економічному розвитку клієнтів, зберігаючи заощадження вкладів населення і коштів клієнтів банку та їх інвестування в реальний сектор економіки регіону;

забезпечити банк високою прибутковістю і широкими можливостями для розвитку і вдосконалення.

Діяльність АКБ "ІМЕКСБАНК" заснована на принципах, що забезпечують гарантії і надійність для акціонерів, клієнтів і партнерів.

АКБ «ІМЕКСБАНК» готовий працювати і забезпечувати стабільність навіть в умовах зовнішньої нестабільності.

Інвестуючи власні кошти АКБ «ІМЕКСБАНК» відкриває нові філії та відділення, розширює банкоматну і термінальну лінію, вдосконалює технології та впроваджує в спектр існуючих послуг нові і перспективні варіанти.

АКБ «ІМЕКСБАНК» гарантує кожному клієнту конфіденційність, дотримуючись законів України та етичні норми, здійснюючи свою діяльність на принципах демократичності, відкритості та прозорості.

Основними стратегічними напрямками розвитку АКБ «ІМЕКСБАНК» є:

зміцнення і посилення впливу банку в основних секторах економіки і збільшення частки банку на ринку банківських послуг;

комплексний підхід до обслуговування клієнтів, удосконалення систем управління роботою для досягнення максимальної ефективності, балансу ризикованості та прибутковості операцій;

збільшення ринкової вартості банківського бізнесу в інтересах акціонерів;

створення універсального конкурентоспроможного, найсучаснішого регіонального кредитної установи, здатного задовольняти запити і надавати банківський сервіс корпоративним і приватним клієнтам на рівні кращих міжнародних банків.

завоювання і закріплення позицій у нових для банку секторах економіки, які забезпечать зростання і процвітання.

створення потужної фінансової структури на рівні міжнародних банків;

створення індивідуальних схем обслуговування для VІP-клієнтів;

надання широкого спектру стандартних високоякісних банківських продуктів по всій мережі та на всіх структурних рівнях банку;

зміцнення позицій банку на ринку приватних осіб;

створення та впровадження пенсійних і соціальних програм;

активна партнерська робота, а також побудова внутрішньої організаційної і функціональної моделі відповідно до міжнародних стандартів для інтеграції в європейську банківську систему;

створення єдиного корпоративного стилю;

удосконалення рекламної стратегії;

удосконалення системи PR (publіc relatіon) з метою закріплення бренду банку в свідомості масової аудиторії;

створення системи оцінки ефективності управління банківськими продуктами як на рівні бізнесу, так і на рівні структурних підрозділів банку;

створення багаторівневої системи управління банком з чітким визначенням функцій головного банку, філій, відділень;

удосконалення системи контролю за проведенням банківських операцій;

удосконалення кадрової політики;

розвиток інформаційних технологій.

Таким чином, завданням АКБ «ІМЕКСБАНК» є створення сучасного, високотехнологічного, ефективного, стабільно розвивається банку, який здатний не лише відповідати на виклики конкурентного середовища, а й попереджати їх.

Висновки

Кількісний розвиток комерційних банків відбуватися під впливом економічних процесів, а не шляхом прямого втручання державних органів управління. Держава має стимулювати розвиток власної банківської системи, інакше з'являться можливості виникнення монополізації на фінансово-кредитному ринку, а на місце вітчизняних банків прийдуть іноземні.

Щоб Україна успішно увійшла в завершальний етап перехідного періоду з добре підготовленою банківською системою, здатною розв`язувати нові, надзвичайно складні завдання реструктуризації економіки, необхідно вже сьогодні забезпечити вирішення мінімум трьох завдань:

1) прискорити зростання економічного потенціалу банків, нагромадження їхнього власного капіталу, звільнити їхні баланси від безнадійних боргів державних підприємств;

2) захистити банки від втручання з боку державних структур, яке не відповідає вимогам чинного банківського законодавства, створити надійну систему страхування банківських депозитів, сприяти формуванню високої довіри до банків з боку юридичних та фізичних осіб;

3) створити дієву законодавчо-правову базу діяльності банків, яка забезпечила б їм умови для надійного захисту від усіх видів ризиків та вдосконалення високої стабільності їх роботи.

Враховуючи викладене вище потрібно вжити ряд заходів. По-перше, необхідно створити систему швидкого реагування на виникнення банківського ризику (щоденна оцінка стану банківської системи, можливість своєчасно оцінити фінансовий стан будь-яких банків України за допомогою офіційної методики оцінки стану банку на основі його звітної статистики). По-друге, потрібно розробити і прийняти закон про банкрутство й ліквідацію банку (злиття, продаж загалом або частинами).

Для захисту вкладів громадян потрібно створити міжбанківський фонд обов`язкового страхування банківських вкладів фізичних осіб, який матиме статус юридичної особи. Необхідно створити дійовий механізм застави майна, для чого: вдосконалити процедуру реалізації майна; звільнити від ПДВ та податку на прибуток частину коштів (у розмірі неповернутої суми кредиту), одержаних від реалізації майна.

Оскільки пріоритетним напрямком у роботі банків є кредитування економіки, перспективи розвитку банківської системи проглядаються лише за умови зниження простроченої заборгованості за позичками банків.

Сьогодні стан розвитку економіки України потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування.

Свою стратегію розширення банк веде за трьома головними напрямами:

відкриття представництв і філій банку в інших країнах; Свою стратегію розширення банк веде за трьома головними напрямами:

відкриття філіальної мережі в містах України;

відкриття відділень в Одеській області.

На 1 січня 2008 р. кількість структурних підрозділів АКБ «ІМЕКСБАНК» по Україні перевищила 530 точок, відкрито нові іноземні представництва та філії банку. Філії банку сприяють його зміцненню на міжрегіональному рівні, а відкриття відділень в районних центрах дозволило АКБ «ІМЕКСБАНК» дозволяє запропонувати свої послуги представникам аграрного сектору України.

Банк володіє великим спектром банківських продуктів для населення: соціальна програма для пенсіонерів, унікальна депозитна програма кредитування, програма операцій з дорогоцінними і банківськими металами. Все це дає впевненість у тому, що АКБ «ІМЕКСБАНК» заслужено займає провідні позиції в південному регіоні і має міцні позиції серед банків, що мають власні великі філіальні мережі по Україні.

Список джерел

Операції комерційних банки, під ред. Р. Коцовська, Київ, Алерта, 2003 р.

Банківські операції: Під р./ За ред. А.М. Мороза. - 2е Вид. ВИРЮ. і доп. - К.; КНЕУ, 2002.

«Комерційні банки в Україні. Довідник», К: Вища школа, 1990.

Гамідов Г.М. «Банківська справа», М: Банки і біржі, ЮНІТІ, 1994.

www.іmex.odessa.ua/rus/maіn.phtml

іmexbank.com.ua/rus/cards.phtml

http://odessa.mycіtyua.com/news/odessa/2009/04/18/122331.html

www.refіne.org.ua/pageіd-153-1.html

Динаміка фінансового стану банків України на 1 жовтня 2004 року // Вісник НБУ. - Листопад, 2004. - С. 64-65.

Динаміка фінансового стану банків України на 1 липня 2002 року // Вісник НБУ. - Серпень, 2002. - С. 50-51.

Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2003 року // Вісник НБУ. - Лютий, 2003. - С. 52-53.

Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2004 року // Вісник НБУ. - Лютий, 2004. - С. 44-45.

Савлук М. Довіра населення, як чинник ефективної банківської діяльності. // Вісник НБУ. - Серпень, 2003. - С. 8-10.

Размещено на Allbest.ru