де Х₁₁, Х₁₂, ..., Х_1n - фінансові коефіцієнти (показники ліквідності, рентабельності, ділової активності) позичальника;

К₁₁₂ = F (Х₂₁, Х₂₂, Х₂₃), К₁₁₂ = Х₂,

де Х₂₁ - об'єкт кредитування, Х₂₂ - термін кредиту, Х₂₃ - розмір кредиту;

К₁₂ = F (Х₃₁, Х₃₂), К₁₂ = Х₃,

де Х₃₁ - минулий досвід роботи з даним позичальником, Х₃₂ - кадровий потенціал позичальника;

К₂ (застава) = F (Х₄₁, Х₄₂, Х₄₃), К₂ = Х₄,

де Х₄₁ - ліквідність застави, Х₄₂ - захищеність застави від знецінення, Х₄₃ - придатність до зберігання;

К₃ (гарантія, страхування) = F (Х₅₁, Х₅₂), К₃ = Х₅,

де Х₅₁ - фінансовий стан гаранта, страховика, Х₅₂ - репутація гаранта, страховика.



Мал. 2.1. Ієрархічна структура кредитоспроможності позичальника та відповідного ступеня кредитного ризику банку

Наступним етапом оцінки кредитоспроможності позичальника та відповідного ступеня кредитного ризику банку має бути визначення класу позичальника за кожним із виокремлених субкритеріїв або їх комбінацією.

Поточний фінансовий стан позичальника (К₁₁₁). Завдання визначення класу позичальника за його поточним фінансовим станом розв'язується за допомогою методу дискримінантного аналізу. Останній є розділом статистичного аналізу, за допомогою якого розв'язуються задачі класифікації, тобто здійснюється розбиття певної сукупності аналізованих об'єктів на класи шляхом побудови так званої кваліфікаційної функції у вигляді кореляційної моделі. Загальний вигляд цієї моделі такий:

Z = A₀ + A₁X₁₁ + A₂X₁₂ + … + A_n X_1n, (2.1.)

де X₁₁, X₁₂, X_1n - фінансові показники позичальника; A₀, A₁, A₂, …, A_n - розрахункові коефіцієнти моделі.

Цей підхід можна використовувати для прогнозування виникнення простроченої заборгованості за кредитами чи за відсотками на них. При Z = 0 матимемо рівняння дискримінантної межі. Для позичальників, у яких Z = 0 імовірність виникнення простроченої заборгованості за кредитами чи відсотками на них дорівнює 0,5. Якщо Z > 0, ця ймовірність менша ніж 0,5, а якщо Z < 0, вона більша ніж 0,5.

Для кожної з побудованих дискримінантних моделей можна визначити похибковий інтервал (Z₁ (Z < 0); Z₂ (Z > 0)). З урахуванням цього можна запропонувати таку класифікацію позичальників за їх поточним фінансовим станом:

І клас (5 балів) - Z > Z₂

II клас (4 бали) - Z (0; Z₂]

III клас (3 бали) - Z (Z₁; 0]

IV клас (2 бали) - Z ? Z₁

Об'єкт кредитування (Х₂₁). Об'єкт кредитування має задовольняти такі вимоги:

1) наявність платоспроможного попиту на продукцію, що випускається (продається);

2) конкурентоспроможність продукції, що випускається (продається);

3) стабільність цін на продукцію, що випускається (продається).

Класифікація позичальників за об'єктом кредитування здійснюється таким чином:

І клас (5 балів) - задовольняються усі вимоги;

II клас (4 бали) - задовольняються дві із трьох вимог;

III клас (3 бали) - задовольняється одна із трьох вимог;

IV клас (2 бали) - не задовольняється жодна із вимог.

Термін кредиту (Х₂₂). Визначення класу позичальника за терміном кредиту здійснюється таким чином:

2. Торгово-посередницькі операції:

II клас (4 бали) - на термін до 3 місяців (включно)

III клас (3 бали) - на термін понад 3 місяці.

2. Поточні виробничі витрати:

II клас (4 бали) - на термін до 1 року (включно);

III клас (3 бали) - на термін понад 1 рік.

Інвестиційні проекти:

II клас (4 бали) - на термін до 3 років (включно);

III клас (3 бали) - на термін понад 3 роки.

Розмір кредиту (Х₂₃). Класифікація позичальників за розміром кредиту здійснюється таким чином:

І клас (5 балів) - розмір власних коштів позичальника більший або дорівнює замовлюваному кредиту;

IV клас (2 бали) - розмір власних коштів позичальника менший від замовлюваного кредиту.

Після визначення балу позичальника за кожним із субкритеріїв проекту, що кредитується (Х₂₁, Х₂₂, Х₂₃), визначається сукупний бал позичальника за даним показником. Для цього слід встановити вагові коефіцієнти субкритеріїв , які відображають їхню значущість із точки зору проекту, що кредитується.

Вагові коефіцієнти, що відображають значущість показників, визначаються на основі попарних порівнянь. Ця матриця складається на підставі математичного опрацювання анкет, які заповнені банківськими фахівцями та науковцями.

Застосовуючи адитивний метод згортання, записуємо формулу для визначення сукупного балу позичальника за проектом, що кредитується (С(Х₂)):

С (Х₂) = q(X₂₁) Ч С(Х₂₁) + q(X₂₂) Ч С(Х₂₂) + q(X₂₃) Ч С(Х₂₃), (2.2.)

де С(Х₂₁) - бал позичальника за об'єктом кредитування; С(Х₂₂) - бал позичальника за терміном кредиту; С(Х₂₃) - бал позичальника за розміром кредиту.

Визначивши бал позичальника за поточним фінансовим станом (С(Х₁)) і бал позичальника за проектом, що кредитується (С(Х₂)), визначається бал позичальника за його фінансовими можливостями (С(К₁₁)). Встановлюємо вагові коефіцієнти q(K₁₁₁) та q(K₁₁₂), які відображають значущість поточного фінансового стану позичальника та проекту, що кредитується, з точки зору фінансових можливостей позичальника.

Тоді формула для визначення балу позичальника за його фінансовими можливостями матиме вигляд:

С(К₁₁) = q(K₁₁₁) Ч С(Х₁) + q(K₁₁₂) Ч С(Х₂), (2.3.)

Переходимо до визначення балу позичальника за кожним із відокремлених субкритеріїв репутації.

Минулий досвід роботи з певним позичальником (Х₃₁). Класифікацію позичальників за минулим досвідом роботи з ними здійснюємо на основі поданої матриці:

	Не було затримок із наданням необхідних правдивих фінансових документів	Необхідна звітність надавалася із запізненням або була неправдивою
Не було затримок із погашенням раніше отриманих кредитів	І клас (5 балів)	ІІ клас (4 бали)
Були затримки з погашенням раніше отриманих кредитів	ІІІ клас (3 бали)	IV клас (2 бали)

Кадровий потенціал позичальника (Х32). Класифікацію позичальників за їх кадровим потенціалом здійснюється на основі такої матриці:

	Висококваліфікований персонал	Персонал середньої кваліфікації	Низькокваліфікований персонал
Досвід роботи у керівника підприємства понад 10 років	I клас (5 балів)	IІ клас (4 бали)	IІІ клас (3 бали)
Досвід роботи у керівника підприємства 5-10 років	IІ клас (4 бали)	IІ клас (4 бали)	IІІ клас (3 бали)
Досвід роботи у керівника підприємства менше як 5 років	IІІ клас (3 бали)	IІІ клас (3 бали)	IV клас (2 бали)

Визначивши бал позичальника на підставі даних із минулого досвіду з ним (С(Х₃₁)) і бал позичальника за його кадровим потенціалом (С(Х₃₂)), визначаємо бал позичальника за його репутацією (С(К₁₂)). Встановлюємо вагові коефіцієнти q(Х₃₂), q(Х₃₁), які будуть відображати значущість минулого досвіду роботи з позичальником і його кадрового потенціалу з точки зору репутації позичальника.

Формула для визначення балу позичальника за його репутацією матиме вигляд:

С(К₁₂) = q(K₃₁) Ч С(Х₃₁) + q(Х₃₂) Ч С(Х₃₂) (2.4.)

Тепер залишається визначити клас позичальника за запропонованим способом забезпечення повернення позики. У разі, якщо кредит бланковий (без забезпечення), цей клас не визначається, а ризик щодо забезпечення позики приймається рівним 1. У вітчизняній банківській практиці найпоширенішими є такі способи забезпечення кредитів: гарантія або порука третьої особи, страхування та застава.

Класифікація гарантів і поручителів за їхнім фінансовим станом здійснюється аналогічно до класифікації позичальників за цим критерієм. У разі, якщо в ролі гаранта виступає банківська установа, визначення її класу за фінансовим станом здійснюється на підставі рейтингу комерційних банків. У такий же спосіб можна визначити клас страховика за його фінансовим станом.

Класифікація гарантів, поручителів, страховиків за їхньою репутацією здійснюється аналогічно до класифікації позичальників за цим критерієм.

Для визначення балу гаранта, поручителя, страховика за їхньою платоспроможністю слід установити вагові коефіцієнти q(Х₅₁) та q(Х₅₂), які будуть відображати значущість фінансового стану (С(Х₅₁)) та репутації (С(Х₅₂)) з точки зору платоспроможності.

Тоді формула для визначення балу гаранта, поручителя, страховика за їхньою платоспроможністю матиме вигляд:

С(К₂) = q(Х₅₁) Ч С(Х₅₁) + q(Х₅₂) Ч С(Х₅₂) (2.5.)

Визначення балу позичальника за запропонованою заставою здійснюється за такими критеріями: ліквідність, стабільність цін, придатністю до зберігання.

Ліквідність застави (Х₄₁). Класифікація предметів застави за ступенем їхньої ліквідності здійснюється таким чином:

І клас (5 балів) - абсолютно ліквідні активи (кошти, короткострокові фінансові вкладення);

ІІ клас (4 бали) - високоліквідні активи (дебіторська заборгованість, інші оборотні активи);

ІІІ клас (3 бали) - середньоліквідні активи (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, довгострокові фінансові вкладення);

IV клас (2 бали) - низьколіквідні активи (основні засоби, нематеріальні активи, обладнання, незавершене виробництво).

Стабільність цін на заставу (Х₄₂). Доцільно, виділити два класи предметів застави від стабільності цін:

ІІ клас (4 бали) - предмети застави, що не підлягають знеціненню;

ІІІ клас (3 бали) - предмети застави, що підлягають знеціненню.

Придатність застави до зберігання (Х₄₃). Класифікацію предметів застави за придатністю здійснюються у такий спосіб:

І клас (5 балів) - предмети застави з відсутнім терміном придатності до зберігання або з терміном придатності до зберігання, що перевищує термін кредиту;

IV клас (2 бали) - предмети застави з терміном придатності до зберігання, що менший за термін кредиту.

Для визначення балу позичальника за якістю запропонованої ним застави слід установити вагові коефіцієнти q(Х₄₁), q(Х₄₂), q(Х₄₃), які відображають значущість ліквідності застави (С(X₄₁)), стабільності цін на заставу (С(Х₄₂)), придатності застави до зберігання (С(X₄₃)) з точки зору якості застави.

З урахуванням цього формула для визначення класу позичальника за якістю запропонованої ним застави матиме вигляд:

С(К₃) = q(Х₄₁) Ч С(Х₄₁) + q(Х₄₂) Ч С(Х₄₂) + q(Х₄₃) Ч С(Х₄₃) (2.6.)

Характеристика класів позичальника:

I клас -- позичальники з абсолютно високим рівнем кредитоспроможності; їхнє кредитування для банку майже безризикове;

II клас -- позичальники з високим рівнем кредитоспроможності; кредитуючи їх банк бере на себе виправданий ризик;

III клас -- позичальники з середнім рівнем кредитоспроможності; приймаючи рішення про кредитування, банк має ретельно проаналізувати можливі наслідки;

ІV клас -- позичальники з низьким рівнем кредитоспроможності; їхнє кредитування буде для банку невиправданим ризиком, і тому банк має відмовити позичальникам у наданні кредиту [16].

2.3 Інформаційне забезпечення

2.3.1 Загальна характеристика інформаційного забезпечення

Основною частиною інформаційного забезпечення ІС оцінки кредитоспроможності є інформаційна база у вигляді банку даних. Реалізація інформаційного забезпечення у вигляді банку даних дасть змогу забезпечити відсутність збитковості даних, що зберігаються, забезпечить швидкий доступ користувачів до необхідних елементів інформації.

Банк даних розробленої системи складається з 2-ох компонентів: база даних (БД) та система управління базами даних (СУБД). В якості СУБД використовується програма Oracle 8.1.6, яка є однією з найпоширеніших і перспективних СУБД, що підтримує технологію Client/Server та дозволяє працювати з базою даних через комп'ютерну мережу. Крім того, вибір саме цієї СУБД пояснюється тим, що вона володіє досить потужним механізмом контролю надійності та достовірності інформації. Вся інформація, що використовується інформаційною системою зберігається у БД, яка являє собою один файл, що розміщується на сервері.

Контроль за введенням інформації в БД відбувається в такий спосіб: інформація вводитися по визначеному шаблону і при неправильному введенні інформації з'являється повідомлення про помилку. Основними джерелами інформації є: заява на отримання кредиту; відомості про позичальника; фінансова звітність; ТЕО проекту; опис та експертна оцінка майна, що надається у заставу; дані про гаранта, поручителя, страховика.

2.3.2 Організація збору і передачі первинної інформації

Під збором первинної інформації слід розуміти фіксацію інформації в місці її виникнення. Спосіб збору інформації залежить від характеристик потоків інформації, від вимог до її оперативності достовірності, від тих технічних засобів, що використовуються.

Основними джерелами первинної інформації є інформація про позичальника, його діяльність, фінансова звітність. Більш детально цей процес зображено у Додатку 10.

Далі здійснюється ввід даних про позичальника та даних балансу. Система обраховує оцінки кредитоспроможності, які відображаються на моніторі. Дані розрахунку можуть зберігатися у електронному вигляді у вигляді відповідного файлу в електронній бібліотеці відділу.

Всю роботу виконує економіст, що буде слідкувати за функціонуванням системи.

2.3.3 Розробка системи класифікації та кодування

Для того, щоб забезпечити організацію та формалізоване подання економічної інформації, її пошук і обробку, а також для скорочення обсягів оброблюваних даних потрібна їх попередня класифікація і кодування.

Кодування широко застосовується під час автоматизованої обробки інформації у фінансово-кредитних установах. При цьому кодуються не лише об'єкти, а й самі процеси та операції обробки, технології, моделі.

Коли йдеться про автоматизовану обробку інформації, коди мають забезпечувати:

1. розв'язування всіх задач за мінімальні довжини коду;

2. єдність кодів для всіх задач, усіх комплексів, підсистем і рівнів управління;

3. інформаційні зв'язки для взаємопов'язаних систем;

4. можливість автоматичного контролю його правильності.

Кодувати об'єкти та їх угруповання, тобто створювати й проставляти коди можна різними способами: вручну, друкарським способом, автоматизовано, за допомогою спеціального обладнання.

Щоб спроектувати код, достатньо:

а) визначити сукупність об'єктів, які мають кодуватися;

б) вибрати систему класифікації та кодування;

в) визначити довжину (значність) коду та описати його структуру.

Під час автоматизованої обробки економічної інформації важливо контролювати правильність кодів, коли дані передаються, вводяться з первинних документів та обробляються. Автоматизація контролю правильності кодів базується здебільшого на використанні методу контрольних чисел або контрольних розрядів. Суть цього методу полягає в тому, що до контрольованого коду включають додаткове число (розряд), значення якого можна обчислити за певним алгоритмом, знаючи решту розрядів цього самого коду. Цей розряд є певною функцією інших розрядів коду Кр = Ф (Х1, Х2, ... Хn).

Автоматичне обчислення значення контрольного розряду і його порівняння з переданим або введеним значенням і забезпечує контроль правильності передачі або вводу інших розрядів коду.

2.3.4 Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів

Проектування форм вхідної інформації приділяється особлива увага. На цьому етапі можна скоротити обсяги даних, трудові витрати на збирання, реєстрацію, передавання і пересилання на машинні носії, значно підвищити вірогідність як вхідної, так і залежної від неї вихідної інформації.

Вхідна інформація - це інформація, яка надходить до ІС у вигляді документів , даних, сигналів і потрібна для виконання функцій ІС.

Методика проектування документів складається з чотирьох етапів:

1. Встановлення змісту кожного документа.

2. Розміщення атрибутів на полі документа за обраною формою побудови.

3. Проектування машинного носія.

4. Виготовлення документу.

В Додатку 11 представлено Заяву позичальника на отримання кредиту. В заяві зазначається назва позичальника та основні характеристики кредиту (вид, сума, термін, мета, забезпечення). Із даного документу починається кредитний процес. В даному документі буде міститися необхідна інформація про замовлюваний кредит.

2.3.5 Структура інформаційних масивів

Структура інформаційних масивів розробленої інформаційної системи оцінки кредитоспроможності позичальника приведена у Додатку 12. Вона являє собою базу даних, яка містить детальну інформацію про позичальників, їхню діяльність, інформацію щодо кредиту та оцінку кредитоспроможності. Необхідність ведення такої бази даних викликана тим, що дані, які вона містить використовуються для прийняття управлінських рішень.

БД складається з 3-ьох таблиць, пов'язаних між собою.

Головною таблицею БД є таблиця „Кредитоспроможність”. Вона містить інформацію про оцінку кредитоспроможності конкретного позичальника. Дана таблиця містить такі поля: Код запису (ключове поле), Код позичальника, Код кредиту, Клас. Ця таблиця має зв'язок типу „один-до-багатьох” з таблицями „Позичальники” та „Кредит”.

Таблиця „Позичальники” містить інформацію про конкретного позичальника та його діяльність. Таблиця складається із наступних полів: Код позичальника (ключове поле по якому здійснюється зв'язок з головною таблицею), Назва позичальника, Вид діяльності, Галузь, Основна продукція, Кредитна історія.

Таблиця „Кредит” містить інформацію про вид запрошуваного кредиту, суму, термін, мету кредиту та забезпечення. Таблиця складається з наступних полів: Код кредиту (ключове поле, по якому здійснюється зв'язок з головною таблицею), Вид кредиту, Сума кредиту, Термін кредиту, Мета кредиту, Забезпечення.

В цілому описана база даних відповідає усім вимогам нормалізації відношень, а також задовольняє вимоги розроблюваної інформаційної системи до структури БД.

2.4 Контрольний приклад

Оцінка кредитоспроможності підприємства М на основі викладеної методики. Усі розрахунки та оцінки робляться на основі таких даних: заяви про надання кредитних коштів (Додаток 11); річної, квартальної фінансової звітності позичальника М; детальної структури запасів його матеріально товарних цінностей, дебіторської кредиторської заборгованості;його планів маркетингу, виробництва та управління.

1. Визначення балу позичальника М за його поточним фінансовим станом.

На основі реальних вибіркових даних щодо позичальників підприємств Житомирської області будуємо дискримінантну модель для прогнозування виникнення простроченої заборгованості із кредитів або процентів за них. Модель буде мати два показники:

X₁₁ = Кл (І група активу + ІІ група активу)/ (І група пасиву + ІІ група пасиву),

де Кл - значення коефіцієнта ліквідності;

Х₁₂ = Кфс (ІІІ група пасиву + IV група пасиву)/ (Усього зобов'язань (пасив)),

де Кфс - значення коефіцієнта фінансової стійкості.

У результаті обчислень вийшла модель:

Z = 3,062 Ч Кл - 0,021 Ч Кфс - 1,001.

Визначимо похибковий інтервал (Z₁;Z₂) для даної моделі. Z₁ дорівнюватиме найменшому значенню Z (із множини від'ємних значень) для позичальників, які не допустили виникнення простроченої кредитної заборгованості. Z₂ дорівнюватиме найбільшому значенню Z (із множини додатних значень) для позичальників, які допустили виникнення простроченої кредитної заборгованості. Отже, Z₁ = - 1,5432; Z₂ = 1,2853.

Таким чином, класифікація позичальників за їх поточним фінансовим станом буде такою:

І клас (5 балів) - Z > 1,2853

II клас (4 бали) - Z (0; 1,2853]

III клас (3 бали) - Z (-1,5432; 0]

IV клас (2 бали) - Z ? -1,5432

Обчислюємо на підставі балансу показники Кл і Кфс підприємства М, знаходимо значення Z для і визначаємо його бал за поточним фінансовим станом.

Кл = (8,2 + 25,8)/ (67,0 + 10,1) = 0,441;

Кфс = 108,1/ 185,2 = 0,584

Z = 3,062 Ч 0,441 - 0,021 Ч 0,584 - 1,001 = -1,4015.

Позичальник М за поточним фінансовим станом буде віднесений до ІІІ класу, С(Х₁) = 3.

2. Визначення балу позичальника М за об'єктом кредитування.

Основними видами продукції, яку виробляє М, є різні види паперової продукції та виробів із неї. Основна продукція - вироби із картону, коробки, ящики. Продукція конкурентоспроможна і характеризується стабільністю цін на неї.

Об'єкт кредитування задовольняє дві з трьох основних вимог, позичальника буде віднесено до ІІ класу. Тобто С(Х₂₁) = 4.

3. Визначення балу позичальника за терміном кредиту.

Оскільки кредит береться на поточні виробничі витрати на 12 місяців, то позичальника відносимо до ІІ класу, С(Х₂₂) = 4.

4. Визначення балу позичальника М за розміром кредиту.

Оскільки розмір власного обігового капіталу позичальника більший за суму запитуваного кредиту, то позичальника за цим критерієм відносимо до І класу. Отже, С(Х₂₃) = 5.

5. Визначення балу позичальника М за проектом, що кредитується. Вагові коефіцієнти: q(Х₂₁) = 0,4; q(Х₂₂) = 0,3; q(Х₂₃) = 0,3. Визначається за формулою (2.2.):

С (Х₂) = 0,4Ч4 + 0,3Ч4 + 0,3Ч5 = 4,3.

6. Визначення балу позичальника за фінансовими можливостями. Вагові коефіцієнти: q(K₁₁₁) = 0,4; q(K₁₁₂) = 0,6. Цей бал визначається за формулою (2.3.):

С(К₁₁) = 0,4Ч3 + 0,6Ч4,3 = 3,8.

7. Визначення балу позичальника М за колишнім досвідом роботи з ним.

Позичальник має незадовільну кредитну історію, були затримки із погашенням позик, але необхідна звітність та дані надавалися своєчасно, і були правдивими. Відносимо позичальника до ІІІ класу, С(Х₃₁) = 3.

8. Визначення балу позичальника М за кадровим потенціалом.

Керівник підприємства має вищу освіту і стаж роботи в галузі 35 років, а на посаді керівника підприємства - 5 років. Персонал становить 110 осіб, із яких керівництво - 0,1%; інженерно-технічні працівники - 19%; робітники - 19%. Вищу кваліфікацію мають 5% персоналу. Процес виробництва забезпечується працею людей середньої кваліфікації.

На основі викладеного, позичальника за даним критерієм відносимо до ІІ класу, С(Х₃₂) = 4

9. Визначення балу позичальника М за його репутацією. Вагові коефіцієнти: q(Х₃₁) = 0,6; q(Х₃₂) = 0,4. Даний бал визначається за формулою (2.4.):

С(К₁₂) = 0,6Ч3 + 0,4Ч4 = 4,3

10. Визначення балу позичальника за ліквідністю запропонованої застави.

У ролі застави пропонується залишок готової продукції на суму 100000 грн.. Позичальник за цим критерієм має бути віднесений до ІІІ класу, тобто С(Х₄₁) = 3.

11. Визначення балу позичальника за стабільністю цін на запропоновану заставу.

Ціни на паперову продукцію стабільні. Отже, позичальник за цим критерієм має бути віднесений до ІІ класу, тобто С(Х₄₂) = 4.

12. Визначення класу позичальника М за придатністю запропонованою застави до зберігання.

Паперова продукція придатна до тривалого зберігання, то позичальника за цим критерієм відносимо до І класу, тобто С(Х₄₃) = 5.

13. Визначення балу позичальника за якістю запропонованої застави.

Вагові коефіцієнти: q(Х₄₁) = 0,6; q(Х₄₂) = 0,2; q(Х₄₃) = 0,2. Даний бал визначається за формулою (2.6.):

С(К₃) = 0,6Ч3 + 0,2Ч4 + 0,2Ч5 = 3,6

14. Трансформація отриманих оцінок щодо балу позичальника (С(К₁₁), С(К₁₂), С(К₃)) у ймовірності Р₁₁, Р₁₂, Р₂.

Р₁₁ = 0,2; Р₁₂ = 0,35; Р₂ = 0,2.

15. Визначення ступеня кредитного ризику банку, пов'язаного з кредитоспроможністю позичальника М. Даний показник визначаємо за формулою (2.7.):

Р = (0,2 + 0,35 - 0,2Ч0,35)Ч0,2 = 0,096

Визначення класу позичальника М за його кредитоспроможністю та відповідним ступенем кредитного ризику банку.

Позичальник М відноситься до ІІ класу. Він має досить високий рівень кредитоспроможності. Кредитуючи даного позичальника, банк бере на себе виправданий ризик.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України „Про банки і банківську діяльність" №2121-111 від 07.12.2000 р. // Українська інвестиційна газета від 23.01.2001 р. - С. 1-22.

2. Положення Національного банку України „Про кредитування" від 28.09.1995р. №246.

3. Лобанова А.Л. Аналіз активних операцій комерційних банків// Фінанси України. - 2002. - №6 С. 99-104.

4. Кротюк В., Кірєєв О., Карчева Г. Аналіз діяльності банків за 9 місяців 2002 року та проблеми забезпечення їх сталого розвитку// Вісник НБУ. - 2002. - №12. -С. 2-9.

5. Структура активів банків України за станом на 01.10.2002 р.// Вісник НБУ.-2002.-№12.» С. 10-13.

6. Річний звіт Приватбанка за 2003 рік.

7. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк М.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 1999. -216с.

8. Чайковський Ярослав. Напрямки вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника// Банківська справа. - 2000. - №5. С. 13-15.

9. Положення Національного банку України „Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" від 06.07.2000 р. №279.

10. Шульга Н.П., Гамакова О.О., Ковганич І.М. Оцінка кредитоспроможності клієнта: Рекомендації банкіру при видачі кредиту. - К., 1995., 59 с.

11. Потійко Ю.А. Аналіз кредитоспроможності підприємств в умовах ринкових відносин// Фінанси України. - 2001. - №1. - С. 118-123.

12. Положення про ВП ОБУ.

13. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика / Навчальний посібник, 2-ге видання. - К.: „Знання", КОО, 2001,215с.

14. Посадова інструкція головного економіста відділу кредитних операцій та економічної роботи.

15. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків та підприємств / Навчальний посібник. - К, Видавничий дім „Скарби", 2001, 386 с.

16. Вітлінський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку// Фінанси України. - 1999.

17. Головний сайт Приватбанку www.privatbank.ua

ДОДАТКИ

Додаток 1

Діаграма «Ділові проблеми - інформаційна система - ділові рішення»

Ділові проблеми:
Підвищення якості кредитного портфеля. Зменшення заборгованості за кредитними операціями. Дотримання економічних нормативів.
Управління		Інформаційна технологія		Організація
· Прийняття правильного рішення на основі оцінок. · Контроль вірності поступаючих даних. · Контроль вірного ведення бази даних.		АЗ: чотири станції (Celeron 700 MHz, 128Mb, 20 Gb). ПЗ: MS Windows 2000, MS OfficeXP 2000, Oracle 8.6.1, AVP 3.5. БД: Кредитоспромож-ність. Телекомунікації: телефонний зв'язок, електронна пошта.		· Вдосконалення інформаційної структури організації. · Використання комп'ютерної техніки для ведення обліку необхідної для роботи інформації. · Призначення відповідального за експлуатацію ІС.
Інформаційна система
· Оцінка кредитоспроможності позичальника. · Формування звітів по здійсненим розрахункам. · Аналіз отриманих оцінок позичальника. · Створення бази даних.
Ділові рішення:
Мінімізація затрат на придбання подібної ІС. Мінімізація затрат за рахунок ефективності діловиробництва. Залучення нових клієнтів.

Додаток 2

Структура Житомирського РУ “ПриватБанк”

48

Структура Відділу кредитних операцій та економічної роботи

48

Додаток 3

Інформаційна архітектура Житомирського Регіонального Управління “ПриватБанк”

Рівні управління										Користувачі
Стратегічний	MS Office 2000 XP, E-mail									Керуючий філією
Управління		MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, E-mail	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, E-mail, Оцінка кредито-спроможності позичальника	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, E-mail	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, E-mail	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, E-mail	MS Office 2000 XP, Система аналіт, E-mail	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, E-mail	MS Office 2000 XP, Система аналіт, Система право, E-mail	Начальник відділу (1) Начальник відділу (2) Начальник відділу (3) Начальник відділу (4) Начальник відділу (5) Начальник служби (АС) Юрист (ЮС)
Знання		MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Оцінка кредито-спроможності позичальника	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Система платіжних карток, Open way	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Аудитор		Бухгалтер Економісти 2-ї категорії Завідуючі секторів
Операційний	MS Office 2000 XP, Мошка	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Мошка	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48 ТМЦ, Кадри і заробітна плата, Оцінка кредито-спроможності позичальника	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Мошка, Система клієн-банк SWIFT.	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Мошка, Система платіжних карток і банкоматів, Open way.	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48	СУБД Oracle 8.6.1, Система аналіт, SUBRIDGE Приват 48	MS Office 2000 XP, SUBRIDGE Приват 48, Аудитор		Операціоністи Економісти 1-ї категорії Касир (5) Секретар (1) Інженери-програмісти(6)
	Керівництво	Відділ бухгалтерського обліку (1)	Відділ кредитних операцій та економічної роботи (2)	Відділ обслуговування корпоративних клієнтів (3)	Відділ обслуговування індивідуальних клієнтів (4)	Відділ касових операцій (5)	Відділ електронної обробки інформації (6)	Аудиторська служба (АС)	Юридична служба (ЮС)

Додаток 4

Діаграма бізнес-процесу кредитного процесу Житомирського Рег. Управління “ПриватБанк”«AS-IS»

Контекстна діаграма

Діаграма декомпозиції бізнес-процесу кредитного процесу

Додаток 5

Діаграма бізнес-процесу кредитного процесу Житомирського Рег. Управління “ПриватБанк”«ТО-ВЕ»

Контекстна діаграма

Діаграма декомпозиції бізнес-процесу кредитного процесу

Додаток 6

Структура ІС оцінки кредитоспроможності позичальника

Додаток 7

Діаграма потоку даних ІС оцінка кредитоспроможності позичальника

Контекстна діаграма

Діаграма декомпозиції

Додаток 8

Математична модель ІС оцінки кредитоспроможності позичальника

Показник	Позначення	Формула	Коментарій
Оцінка позичальника за поточним фінансовим станом	С(К111)		Визначаться за відповідною класифікацією
Класифікаційна функція	Z	Z = A0 + A1X11 + A2X12 + … + AnX1n	Метод дискримінантного аналізу
Похибковий інтервал	(Z1; Z2)		Найменше значення Z для позичальників, які не допусти-ли кредитну заборгованість. Найбільше значення Z для позичальників, які допустили кредитну заборгованість
Оцінка за об'єктом кредитування	С(Х21)		Визначається за відповідною схемою
Оцінка за терміном кредиту	С(Х22)		Визначається за відповідною схемою
Оцінка за розміром кредиту	С(Х23)		Визначається за відповідною схемою
Вагові коефіцієнти	q		Визначається експертним шляхом, відповідно по кожному критерію
Сукупна оцінка позичальника за проектом, що кредитується	С(К112)	С(К112) = q(X21) Ч С(Х21) + q(X22) Ч С(Х22) + q(X23) Ч С(Х23)
Оцінка позичальника за фінансовими можливостями	С(К11)	С(К11) = q(K111) Ч С(Х1) + q(K112) Ч С(Х2)
Оцінка позичальником за минулим досвідом роботи	С(Х31)		Визначається за відповідною матрицею
Оцінка позичальника за кадровим потенціалом	С(Х32)		Визначається за відповідною матрицею
Оцінка позичальника за репутацією	С(К12)	С(К12) = q(K31) Ч С(Х31) + q(Х32) Ч С(Х32)
Сукупна оцінка гаранта, поручителя, страховика за платоспроможністю	С(К2)	С(К2) = q(Х51) Ч С(Х51) + q(Х52) Ч С(Х52)	Відповідно оцінки гаранта, поручителя, страховика за фінансовим станом та репутацією визначаються як і у позичальників
Оцінка позичальника за ліквідністю застави	С(Х41)		Визначається за відповідною схемою
Оцінка позичальника за стабільністю цін на заставу	С(Х42)		Визначається за відповідною схемою
Оцінка позичальника за придатністю застави до зберігання	С(Х43)		Визначається за відповідною схемою
Оцінка позичальника за якістю запропонованої застави	С(К3)	С(К3) = q(Х41) Ч С(Х41) + q(Х42) Ч С(Х42) + q(Х43) Ч С(Х43)
Ймовірності	Р11, Р12, Р2		Визначаються за відповідною схемою
Кредитний ризик	Р	Р = (Р11 + Р12 - Р11 Ч Р12) Ч Р2
Загальний клас позичальника за кредитоспроможністю	К		Визначається за відповідною схемою

Додаток 9

Блок-схема алгоритму математичної моделі

Додаток 10

Блок-схема ІС оцінка кредитоспроможності позичальника

Додаток 11

Форми первинних документів

Заява про надання кредитних коштів

До кредитного управління

Житомирського Регіонального

Управління “ПриватБанк”

Відділ кредитних операцій

та економічної роботи

Від

Вид кредиту: одноразовий кредит, кредитна лінія.

Необхідна сума: ______________ гривень, доларів, євро.

Термін кредиту: ______ місяців.

Цілі кредитування: ____________________________

Забезпечення повернення: застава, гарантія, порука, страхування.

Основні параметри забезпечення: __________________

Ставка відсотків, яка задовольнить: _____ відсотків річних.

Дата заповнення „__" ____________ 2004 р.

Затверджую ___________ Керуючий Житомирського Регіонального Управління “ПриватБанк” І. Є. Сіранчук

69

Додаток 12

Модель бази даних ІС оцінки кредитоспроможності позичальників

Додаток 13

Фізична структура Відділу кредитних операцій та економічної роботи