Внутрішній аудит в банку

6. Телеграма НБУ «Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України» № 1 від 03.01.96 р.

7. Телеграма НБУ «Операції з міжнародних розрахунків у національних валютах країн СНД» № 13-112/383-1265 від 11.03.96 р.

8. Телеграма НБУ «Роз'яснення з питань придбання валюти на УМВБ і міжбанківському ринку» № 13-312/198-2106 від 17.04.96 р.

Документами, які підлягають перевірці та систематичному контролю за валютними операціями, є:

-- первинні документи (митні декларації, рахунки-фактури і валютні документи при акредитивній формі розрахунків);

-- облікова первинна документація;

-- міжнародні контракти, угоди;

-- кредитні угоди;

-- регістри бухгалтерського обліку (машинограми, обіговосальдові відомості);

-- бланки на дату перевірки.

До найбільш поширених типових порушень, що виявляються при внутрішньобанківському аудиті валютних операцій, належать:

-- невірність проведення переоцінки статей балансу в іноземній валюті на окремі звітні дати;

-- порушення вимог валютного законодавства;

-- недотримання умов, що передбачають зарахування виручки в банку на рахунок експортера;

-- несвоєчасне зарахування на валютний рахунок клієнтів надходжень в іноземній валюті в повному обсязі;

-- недотримання вимог щодо обгрунтування переказів за кордон.

На додатку 4 приведена програма проведення внутрішнього аудиту валютних операцій в КБ “АстраБанк”.

2.2.5 Внутрішній аудит операцій з цінними паперами в КБ “АстраБанк”

Операції банків з цінними паперами поділяються на активні та пасивні.

Пасивні операції -- це випуск (емісія) банками власних цінних паперів з метою залучення коштів та кредитних ресурсів.

Активні операції -- це придбання банками цінних паперів з метою участі в управлінні і одержання дивідендів або з метою одержання спекулятивного доходу.

Основні принципи внутрішнього аудиту найважливіших видів цінних паперів, що обертаються на фінансовому ринку України:

-- акцій власної емісії:

-- облігацій внутрішньої державної позики;

-- придбаних акцій не власної емісії;

-- векселів.

Метою внутрішнього аудиту цінних паперів є:

1) перевірка дотримання встановлених вимог при операціях з цінними паперами;

2) перевірка стану обліку цінних паперів.

Основними нормативними документами, що регулюють діяльність банків на ринку цінних паперів в Україні, є:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 872-ХІІ від 20.03.91р.

2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» (Цінні папери в Україні. -- К.: УФБ, 1993).

3. Положення про переказний і простий вексель (Фінансовий Київ, 1992, №30).

4. Постанова Кабінету Міністрів і НБУ «Про застосування векселів у господарському обороті України» № 528 від 10.09.92 р.

5. Лист НБУ «Про порядок обліку і видачі простих і переказних векселів» № 22001/279 від 01.12.94 р.

6. Про порядок проведення банками операцій з векселями. Національний банк України, 1993 р.

7. Постанова Правління НБУ «Про порядок ліцензування банків в Україні» № 77 від 27.03.96 р.

8. Телеграма НБУ «Про джерела придбання комерційними банками облігацій державних внутрішніх позичок» № 15010/124-1747 від 25.04.95 р.

9. Телеграма НБУ «Положення про порядок проведення операцій з облігаціями внутрішньої державної позики в установах банків України» № 347 від 23.02.96 р.

10. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від 30.10.96 р.

Документальними джерелами інформації для аудиторської перевірки є:

-- бланки цінних паперів;

-- проспекти емісії;

-- дані аналітичного обліку (балансового і позабалансового) цінних паперів;

-- первинні документи, що підтверджують рух цінних паперів;

обігово-сальдові відомості;

-- журнали реєстрації акціонерів;

-- різні журнали для реєстрації, обліку, руху окремих видів цінних паперів;

-- баланси банку на звітні дати.

До найбільш поширених типових порушень, що виявляються при внутрішньому аудиті операцій з цінними паперами, належать:

-- недотримання запровадженого порядку зберігання цінних паперів;

-- неправильне ведення реєстраційних журналів;

-- невірні розрахунки відсотків за доходами від цінних паперів;

-- відсутність резервів під знецінення цінних паперів;

-- несвоєчасність опротестування векселів.

На додатку 5 наведена програма внутрішнього аудиту операцій з цінними паперами КБ “АстраБанк”.

2.2.6 Внутрішній аудит доходів і витрат КБ “АстраБанк”

Достовірність фінансового результату діяльності КБ “АстраБанк” визначають за реально одержаними доходами та правильно сформованими витратами. Адже від правильності віднесення останніх на собівартість банківських послуг чи за рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку, залежить як достовірність одержаного прибутку, так і рівень податків, яких найчастіше намагаються сплачувати менше. Але свідоме ігнорування чи несвідоме порушення законодавства щодо наведеного вище порядку розмежування витрат, у кінцевому результаті, при перевірках органами державної податкової адміністрації призводить до фінансових санкцій у вигляді пені та штрафів (що в декілька разів перевищують суму заниженого податку) і нарахування пені.

Завдання внутрішнього аудиту полягає в тому, щоб упередити податкові органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат та своєчасно виправити власні помилки і порушення.

Нагальна необхідність у такій упереджувальній перевірці внутрішнім аудитом особливо актуальна ще і тому, що зовнішній аудит, як правило, здійснює її після річного звіту, який може бути складений з помилками і порушеннями, а, отже, і недостовірне.

Внутрішній аудит при перевірці правильності й достовірності формування доходів і витрат КБ “АстраБанк” керується такими основними законодавчими і нормативними актами:

1. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. та Правилами його застосування (що діяли до 01.07.97 р.).

2. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.

3. Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/ 97-ВР від 03.04.97 р.

Найбільш типовими порушеннями, які виявляються при перевірці доходів, витрат і збитків, що необгрунтовано занижують прибуток до оподаткування бюджету, можна вважати наступні:

1. Щодо заниження доходів:

а) зарахування до складу фондів безкоштовного надходження цінностей і грошей без відображення в податковій декларації для оподаткування;

б) віднесення доходів поточного звітного періоду до складу доходів майбутніх періодів для зниження прибутку і його оподаткування.

2. Щодо завищення собівартості банківських послуг:

а) віднесення амортизації невиробничих основних фондів;

б) монтаж нових пожежної та охоронної сигналізації та телефонізації;

в) списання сплачених штрафів і пені;

г) усі види капітальних ремонтів власних, а не орендованих, основних засобів;

д) програмне забезпечення (замість включення його до складу нематеріальних активів);

є) пряме списання без виправдовуючих документів.

3. Щодо завищення збитків:

а) списання пені та штрафів усіх видів;

б) списання нестач;

в) списання витрат за відсутності виправдовуючих документів;

г) списання безнадійної дебіторської заборгованості.

На додатку 6 наведена програма проведення внутрішнього аудиту доходів і витрат КБ “АстраБанк”.

2.2.7 Внутрішній аудит оподаткування в КБ “АстраБанк”

3 метою виявлення помилок і порушень у бухгалтерському обліку розрахунків з оподаткування, своєчасного їх виправлення і, таким чином, упередження штрафних санкцій та пені, що можуть бути нараховані податковими органами, здійснюється внутрішній аудит достовірності оподаткування КБ “АстраБанк”.

При проведенні внутрішнього аудиту керуються такими основними законодавчими документами з оподаткування, що регламентують як базу, так і ставки різних видів податків та методику їх нарахування:

1. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. та Правилами його застосування (що діяли Ідо 01.07.97р.).

2. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.

3. Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. та ін.

Основні принципи методичного спрямування внутрішнього аудиту провідних видів оподаткування:

-- внутрішнього аудиту податку на прибуток;

-- внутрішнього аудиту податку на додану вартість;

-- внутрішнього аудиту податку з власників транспортних засобів і в дорожні фонди;

-- внутрішнього аудиту податку на землю;

-- внутрішнього аудиту місцевих податків.

Матеріали перевірки: регістри аналітичного і синтетичного обліку, податкові декларації та інша фінансова звітність, баланси та звіти про фінансові результати банку та їх розподіл тощо.

Програма проведення внутрішнього аудиту різних видів податків в КБ “АстраБанк” наведена на додатку 7.

Розділ 3. Види аудиторських висновків

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту.

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним. Аудитор може також відмовитися від надання висновку. При цьому він викладає свою думку у звіті іншої форми. У трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора. У разі необхідності уточнення цих аргументів можливі посилання на інші документи, надані аудитором клієнту, які містять докладнішу інформацію.

Безумовно позитивний висновок складають у разі, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови:

- аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для проведення аудиту; - надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб'єкта перевірки; - є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації; - фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб'єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;

- звітність ґрунтується на достовірних облікових даних, які не містять суперечностей; - форма звітності відповідає затвердженій у встановленому порядку. Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у випадку виникнення будь-яких з наведених нижче обставин:

- невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);

- незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним перевіреної фінансової інформації).

Якщо аудитор на підставі наведених аргументів дає негативний висновок, він складає його з використанням формулювань: "не відповідає вимогам", "перекручує справжній стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить". Якщо аудитор відмовляється дати свій висновок про звітність, він вказує на неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про стан справ.

За різних обставин стандартна форма аудиторського висновку може змінюватися. Усі зміни стандартного позитивного висновку називаються відхиленням від нього. Для опису різноманітних відхилень використовуються такі терміни: - обмеження;

- модифікація;

- доповнення.

На обмеження у висновку вказують тоді, коли пояснюються моменти невідповідності аудиторської перевірки українським нормативам аудиту через відсутність інформації або відхилення від принципів обліку. Висновок з обмеженнями відображає такі моменти:

- відзив про відхилення від діючих в Україні принципів обліку; - відзив про обмежений масштаб аудиторських процедур;

- неможливість надання аудиторського висновку у зв'язку з порушенням незалежності аудитора;

- неможливість надання аудиторського висновку, який би підтверджував достовірність звітності у зв'язку з неадекватністю достовірної інформації.

Здебільшого це неможливість підтвердити дебіторську заборгованість, перевірити наявність матеріальних запасів, отримати інформацію про інвестиції. Клієнт може не дозволити підтвердження важливих рахунків дебіторської заборгованості через розсилання на адресу дебіторів своїх запитів. Якщо ці проблеми можливо вирішити, зібравши необхідну інформацію за допомогою альтернативних процедур, то аудитор зобов'язаний це зробити, і в аудиторський висновок не треба вносити обмежень.

У цьому разі створюється позитивний висновок. Наприклад, дебіторську заборгованість можна перевірити з використанням альтернативної процедури підтвердження платежів, отриманих після дати складання звіту. Можна провести інвентаризацію матеріальних цінностей навіть після дати складання звітності підприємства.

Модифікація аудиторського висновку. Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку про обмеження не йдеться.

Як правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти: - визнання або невпевненість у безперервній діяльності підприємства;

- зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;

- виправлення, які необхідно внести в облік підприємства за результатами аудиту; - опис принципів обліку, які відрізняються від діючих в Україні принципів обліку (у позитивному висновку);

- роз'яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;

- пояснення про попередні аудиторські висновки. Доповнення до аудиторських висновків.

Якщо існує значна неясність стосовно оцінки заборгованості за податками, підписаними контрактами, можливості повернення грошових коштів для погашення витрат постачальників (підрядників), результату судових процесів, важливих обставин тощо, це необхідно чітко і повно роз'яснити. Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий параграф (розділ), щоб привернути увагу споживачів аудиторського висновку до існуючої неясності. Висновок з цими поясненнями буде позитивним.

Висновки

Отже, внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансового контролю. Його здійснюють призначені внутрішні аудитори з метою інформування керівництва підприємства чи його засновників про ефективність фінансової діяльності загалом або окремих її сторін. Внутрішній аудит може охоплювати не тільки фінанси, але й інші напрями діяльності комерційних банків (організаційний, технологічний, маркетинговий тощо).

Головною метою внутрішнього аудиту є контроль за оптимальним функціонуванням усіх структурних підрозділів установи, за їх адекватною поведінкою в конкретних умовах макросередовища. Отже, внутрішній аудит працює на “внутрішньому полі” банку.

Аудитори згідно Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про аудиторську діяльність” та Положення НБУ “Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України” мають багато прав та обов'язків, але головним привілеєм аудиторів є вільний доступ до конфіденційної інформації банку яку вони не повинні використовувати на власну користь та в будь-який інший спосіб, що міг би призвести до порушення закону або зашкодити становищу банку.

Ідеальним варіантом аудиту у банківській сфері є взаємодія внутрішніх і зовнішніх аудиторів. Така взаємодія є цілком реальною, адже як перші, так і другі працюють для одного і того ж банку, мають спільну мету - з'ясування достовірності фінансової звітності, мінімізація ризиків, прогнозування подальшої діяльності та надання відповідних рекомендацій для покращання та вдосконалення діяльності банку. Спільними завданнями внутрішніх та зовнішніх аудиторів є охорона активів, тестування внутрішнього контролю, визначення керованості банку та інші.

В своїй професійній діяльності аудитори керуються певними стандартами які діють у межах кожної країни, які визначають послідовність методів перевірки фінансової інформації і мають законодавчий характер або встановлюються відповідними установами цієї країни. Згідно з цими стандартами аудитори і проводять аудит. В загальному процес проведення аудиту можна поділити на чотири етапи: планування аудиту, вивчення та оцінка інформації, складання аудиторського висновку, контроль після перевірки.

Кожна аудиторська перевірка повинна бути ретельно спланована аудитором. На етапі планування складається програма проведення аудиторської перевірки, яка визначає подальші кроки аудитора.

На другому етапі перевірки аудитор повинен проаналізувати, пояснити та задокументувати всю зібрану ним інформацію. При цьому він застосовує аналітичні процедури проведення аудиту, які є раціональним та ефективним засобом оцінки інформації. При встановленні за допомогою аналітичних процедур несподіваних результатів чи взаємозв'язків аудитори обов'язково повинні вивчити їх і дати їм оцінку, адже будь-які нестандартні ситуації можуть свідчити про наявність можливої помилки, порушення чи незаконної дії. Встановлені за допомогою аналітичних процедур аудиту результати і взаємозв'язки, які не отримали достатнього пояснення, повинні бути доведені до відома керівників відповідних рівнів.

Після завершення аудиторської перевірки внутрішні аудитори складають висновок і підписують його. Аудиторський висновок містить основну інформацію та резюме. У висновок також можуть бути включені факти виявлених порушень, рекомендації з попередніх аудиторських перевірок, а також інформація про характер здійсненої перевірки (планова; на запит). Аудиторський висновок подається тим співробітникам банку, які можуть прийняти заходи щодо виправлення виявлених недоліків або гарантувати прийняття таких заходів. Остаточний аудиторський висновок обов'язково надається керівникам підрозділу, що перевіряється. Керівництву банку надається тільки резюме.

Таким чином, внутрішній аудит у своєму розвитку пройшов кілька етапів: від збирання свідчень і підтвердження фінансової звітності - до управління ризиками та визначення шляхів підвищення ефективності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125.

2. ЗУ «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996.

3. ЗУ «Про банки і банківську діяльність».

4. Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків. Постанова Правління НБУ від 25.09.1997 р. за № 316 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1997. - Випуск 11. - с. 25.

5. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України: Постанова Правління НБУ від 30 грудня 1998 р. за № 566 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -1999.-Випуск З.-с. 14.

6. Інструкція № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України від 9 квітня 2002 р. № 132.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України від 17 листопада 2004 р. № 556.

8. Інструкція “Про відкриття банками рахунків в національній валюті та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998 за № 527 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- 1999. --Вип. 2. -- С. 4.

9. Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в комерційних банках України”, затверджена постановою Правління НБУ від 21.11.1997 № 388.

10. Інструкція “Про застосування Плану рахунків комерційних банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 21.11.1997 (зі змінами та доповненнями).

11. Інструкція “Про міжбанківські розрахунки в Україні”, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.1999 за № 621.

12. Інструкція № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 07.07.1994 за № 129, у редакції постанови Правління НБУ від ЗО. 12.1996 за № 347 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -- Вип. 1. -- 1997. -- С. 35.

13. Інструкція № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 13.10.1997 за №335.

14. Інструкція № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджена постановою Правління НБУ від 02.08.1996 за № 204. -- Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. --1997. -- Вип. 10. -- С. 30.

15. Інструкція з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 20.08.1999 за № 418.

16. Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління НБУ від 20.07.1999 за № 358.

17. Положення “Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках”, затверджене постановою Правління НБУ від 20.03.1998 за №114.

18. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 за №

19. Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат, затверджені постановою Правління НБУ від 16.12.1998 за № 520.

20. Нетикша О. Організація внутрішнього аудиту та її роботи на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004, - № 7. - с. 61 - 65.

21. Адамс Р. Основи аудиту. - М.: Аудит. ЮШТІ, 1995. - 398 с.

22. Білуха М. Т. Курс аудиту. - К.: Вища школа. - Знання, 1998. - 574 с.

23. Богомолов А. М., Голощапов Н. А. Внутрішній аудит. Організація і методика проведення. - М. : Екзамен, 2000. - 192 с.

24. Сотникова Л. В. Внутрішній контроль і аудит - М.: Фінстатінформ, 2000. -239с.

25. Банківська справа. / За редакцією Тиркала Р, І. - Т., 2000.

26. Савченко О. Борщ Н. Касові операції. -К.: Фактор, 2001. - 240 с.

27. Кірєєв О. І., Шульга Н. П., Полетаева О. С. Внутрішній аудит у комерційних банках. - К.: КНТЕУ, 2001. - 295 с.

28. Герасимович А. М. Облік та аудит у комерційних банках. -- Львів: Фенікс, 1999.-- 511с.

Додаток 1

Програма проведення внутрішнього аудиту касових операцій

№ з/п	Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
1.	Стан угод про повну матеріальну відповідальність осіб, що працюють з готівкою та іншими цінностями	Наявність угод з матеріально відповідальними особами і юридична правильність їх оформлення
2.	Дотримання порядку здійснення операцій в приходних касах	1. Правильність оформлення первинних документів, заповнення і ведення журналів їх реєстрації 2. Ідентичність даних первинних документів з даними касових журналів і книг, довідок, виписок з особистих рахунків клієнтів
3.	Дотримання порядку здійснення операцій у вечірніх касах та касах перерахування	Правильність заповнення супровідних відомостей до сумки з грошовою виручкою та документального оформлення інкасованої грошової виручки
4.	Дотримання порядку здійснення операцій видатковими касами	1. Правильність заповнення реквізитів видаткових первинних касових документів 2. Ідентичність даних останнім даним касових книг і журналів, а також випискам з особових рахунків клієнтів 3. Правильність ведення книги реєстрації сум, виданих під звіт касиру грошового сховища
5.	Дотримання порядку звірки і заключення операційної каси; організація контролю за видачею грошей	1. Ідентичність даних касових обігів і даних касових книг та журналів 2. Наявність підписів касирів і операційних працівників
6.	Дотримання повноти і вірності обміну цінностей у сховищах	1. Правильність комплектації та розфасування грошей і цінностей 2. Правильність ведення книги обліку цінностей, що знаходяться в сховищах
7.	Дотримання касового планування і ліміту залишків каси банку	1. Наявність касових планів клієнтів 2. Наявність встановлених банком лімітів клієнтам за залишком готівки грошей в їх касах 3. Дотримання клієнтами ліміту
8.	Дотримання ліміту розрахунків готівкою	Наявність ліміту для банку та його дотримання
9.	Дотримання правил касових операцій з валютною готівкою	1. Правильність заповнення первинних касових документів на надходження та видачу готівкової валюти 2. Ідентичність даних первинних документів і даних касових книг та журналів
10.	Стан звітності про касові обіги банку	1. Правильність обліку касових операцій в цілому (висновок) 2. Достовірність звітності про касові обіги в банку 3. Дотримання строків звітності

Додаток 2

Програма проведення внутрішнього аудиту розрахункових операцій

№ з/п	Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
1	Обгрунтованість відкриття і правильність ведення розрахункових, поточних бюджетних рахунків і валютних рахунків резидентів і нерезидентів	1. Достовірність і повнота документів, необхідних для відкриття розрахункових поточних, бюджетних і валютних рахунків 2. Правильність реєстрації рахунків, що відкриваються 3. Задовільні умови зберігання юридичних справ клієнтів 4. Відповідність порядку відкриття і ведення розрахункових, поточних, бюджетних рахунків згідно плану рахунків бухгалтерського обліку і вказівок щодо його застосування. 5. Дотримання вимог законодавства щодо відкриття і закриття розрахункових, поточних, бюджетних і валютних рахунків
2.	Дотримання правил здійснення безготівкових розрахунків: -- платіжними дорученнями; -- платіжними вимогами-дорученнями; -- гарантійними дорученнями; -- чеками; -- векселями	1. Дотримання правил, передбачених нормативними документами НБУ: -- оформлення документів; -- умов; -- строків розрахунків; -- наявності грошей на рахунках платників; -- розв'язання суперечок і конфліктних ситуацій
3.	Стан дебіторської і кредиторської заборгованості банку	1.Строки виникнення 2. Причини непогашення або відшкодування 3. Своєчасність нарахування податку в бюджет з простроченої кредиторської заборгованості 4. Наявність сумнівної заборгованості
4.	Оцінка обліку розрахункових операцій	1. Правильність відображення в обліку розрахункових операцій 2. Черговість платежів 3. Дотримання цільового призначення 4. Законність розрахунків

Додаток 3

Програма проведення внутрішнього аудиту кредитних операцій

№ з/п	Аудитором перевіряється	Повинно бути встановлено
1.	Повнота поданих клієнт-одержання кредиту	Наявність необхідних документів згідно вимог
2.	Обгрунтованість відачі кредитів (забезпеченість): -- бланкових; банків; -- під гарантії страхових компаній; -- під заставу Рівні (ступені) ризику	1. Наявність протоколу засідання кредитної комісії з надання позички 2. Наявність розрахунків ступенів ризику 3. Юридична відповідність кредитних угод або документів, що забезпечують виконання зобов'язань з кредитування
3.	Дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків	1. Наявність необхідних документів на відкриття позичкових рахунків 2. Наявність розпорядження керівника банку
4.	Правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками	Відповідність нормативним (рекомендаційним) документам і листам НБУ
5.	Наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку	1. Дотримання строків пролонгування 2. Своєчасне віднесення до простроченої заборгованості 3. Нарахування відсотків за заборгованістю; чи віднесені вони за рахунок власного прибутку
6.	Оцінка стану і реальності простроченої заборгованості	Правильність віднесення простроченої заборгованості ДО: -- сумнівної; -- небезпечної; -- безнадійної
7.	Наявність і своєчасність створення і використання резерву витрат за позичками	1. Можливість 2. Своєчасність 3. Достатність розмірів
8.	Оцінка виданих кредитів за ступенем ризику	1. Проведення розрахунків за 2. Оцінка ризику видачі кредиту
9.	Своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів	1. За рахунок резерву втрат за позичками 2. За рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку (спецфондів)

Додаток 4

Програма проведення внутрішнього аудиту валютних операцій

№ з/п	Що перевіряється	Повинно бути з'ясовано
1.	Валютна ліцензія	1. Наявність відкритих рахунків (наприклад, позичкових і вкладних), які не вказані в ліцензії 2. Операції здійснюються в філіях за умови дозволу на їх проведення тільки в Головній конторі. 3. Наявність в установі банку внутрішніх нормативних документів, що регламентують ті або інші операції
2.	Правомірність використання рахунків	1. Наявність журналу і самої реєстрації валютних рахунків 2. Однаковість системи валютних рахунків у Головній конторі та філіях 3. Реальність дебіторської заборгованості (за строками давності, за банкрутами, що перебувають у розшуку)
3.	Перевірка правильності й повноти обліку використання бланків суворої звітності	1. Несистемний облік бланків без обліку їх на відповідних позабалансових рахунках 2. Нецільове використання позабалансових рахунків 3. Недотримання визначеної форми бланків
4.	Переоцінка валютного балансу	1. Своєчасність 2. Правильність розрахунків. У зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти 3. Правильність віднесення результатів переоцінки на окремий рахунок
5.	Ведення кореспондентських відносин через рахунок «ностро»	1. Наявність і повнота матеріалів, зібраних для запровадження корвідносин 2. Наявність альбомів підписів банків-кореспондентів, а також архівація замінених альбомів
6.	Ведення позицій за кореспондентськими рахунками	Розбіжність між даними обліку за балансом і виписками з коррахунку, що виявляється шляхом звірки: валютного балансу, виписок за транзитними рахунками і коррахунках із банків кореспондентів (за рахунками «ностро»)
7.	Кредити в інвалюті	1. Наявність заборгованості видачі кредитів у готівковій валюті фізичним особам, не зареєстрованим як підприємці. 2. Відповідність вимогам щодо нарахування відсотків і ведення відомостей для цього 3. Використання валюти як предмета застави лише за наявності індивідуальної ліцензії НБУ
8. 8.1 8.2 8.3	Ведення рахунків клієнтів Юридичне оформлення рахунків Підтвердження залишків на рахунках клієнтів Приходні операції	Законність відкриття рахунків: наявність підтвердження податкового органу про реєстрацію 1. Шляхом звірки даних за балансом з залишками на рахунках клієнтів 2. Шляхом запитів на підтвердження від окремих клієнтів Наявність розходжень шляхом звірки даних за блок-рахунками клієнтів з виписками за коррахунками банку
8.4	Видаткові операції	1. Законність здійснення імпортних операцій клієнтури за наявністю первинних документів, які обґрунтовують переведення коштів 2. Правильність ведення журналу обліку попередньої сплати клієнтів 3. Правильність закриття попередніх сплат на основі митних декларацій або інших документів
8.5	Готівково-грошові операції	Законність видачі валютної готівки із каси банку клієнтам (на відрядження і з іншою метою)
9.	Операції обмінних пунктів	1. Законність відкриття обмінного пункту 2. Правильність бухгалтерського обліку 3. Періодичність і якість контролю з боку банку 4. Можливі зловживання 5. Шляхом аналізу рівень доходності й економічна доцільність конкретного обмінного пункту на предмет
10.	Валютна позиція	1. Правильність визначення ліміту установі банку згідно нормативів НБУ 2. Наявність контролю за перевищенням суми визначеного ліміту
11.	Операції за рахунком «лоро»	1. Обгрунтованість перерахувань клієнтами банку на рахунки «лоро» відповідно до вимог НБУ 2. Наявність кореспондентських угод 3. Розбіжність між даними обліку залишків за балансом банку і виписками з рахунку «лоро» клієнтів
12.	Біржові операції	1. Законність придбання валюти на міжбанківському ринку 2. Правильність обліку відповідно до вимог НБУ
13.	Доходи і витрати	1. Законність одержаних доходів від валютних операцій 2. Правильність формування обліком витрат за валютними операціями. 3. Винні в штрафних санкціях за порушення валютного законодавства
14.	Стан обліку валютних операцій в цілому	Відображення в обліку валютних операцій відповідно з планом рахунків, вказівками щодо його застосування та інструкціями НБУ

Додаток 5

Програма проведення внутрішнього аудиту операцій з цінними паперами

№ з/п	Що перевіряється	Повинно бути з'ясовано
І. Загальні положення
1.	Наявність документів, що узаконюють право банку на операції з цінними паперами	1. Наявність ліцензії НБУ. Виконання вимог
		2. Наявність зареєстрованого і оплаченого статутного фонду в розмірі не менше 1 млн ЕКЮ
		3. Наявність затверджених НБУ Голови Правління і головного бухгалтера
		4. Наявність служби внутрішнього аудиту
		5. Достатність спорядження банку технічними засобами
		6. Достатність формування резервного фонду
		7. Достатність формування страхового фонду
		8. Відповідність економічних показниківупродовж року
		9. Беззбиткова діяльність протягом року
		10. Безпека кредитного портфелю -- сумапроблемних кредитів не повинна перевищуватисуми сформованих резервного і страховогофондів
		11. Наявність позитивного аудиторського висновку
		12. Відсутність порушень банком чинного банківського законодавства протягом року
		13. Відповідність практично здійснюваних операцій проліцензованим
II. Види цінних паперів: акції, облігації, векселі
2.	Перевірка правильності проведення операцій з акціями власної емісії	1. Наявність юридично-нормативних і облікових документів: а) засновницької угоди банку; б) статуту банку; в) рішення про випуск акцій банку; г) реєстру акціонерів; д) виписок за операціями обліку акціонерних внесків 2. Відображення обліком операцій за статутним фондом 3. Правильність ведення реєстру акціонерів і достатність даних про акціонерів 4. Правильність оформлення первинної підписки 5. Правильність оформлення операцій з обліку курсової різниці від реалізації акцій 6. Правильність реєстрації випуску цінних паперів 7. Відповідність нормативу розподілу статутного фонду між учасниками згідно з чинним законодавством 8. Щодо випуску акцій власної емісії перевіряється, чи не перевищено річний термін утримання викуплених, не перепроданих акцій 9. Куди відносять витрати з придбання, виготовлення акцій. 10. Правильність ведення реєстру (журналу) акціонерів 11. Правильність позабалансового обліку
		7. Відповідність нормативу розподілу статутного фонду між учасниками згідно з чинним законодавством 8. Щодо випуску акцій власної емісії перевіряється, чи не перевищено річний термін утримання викуплених, не перепроданих акцій 9. Куди відносять витрати з придбання, виготовлення акцій. 10. Правильність ведення реєстру (журналу) акціонерів 11. Правильність позабалансового обліку
3.	Операції купівлі-продажу акцій інших суб'єктів господарювання	1. Ведення журналу обліку руху акцій 2. Правильність обліку операцій з придбання акцій 3. Відповідність бухгалтерських проводок укладеним угодам 4. Правильність обліку доходів віл операцій з акціями
4.	Операції з державними облігаціями	1. Відповідність методики обліку чинним нормативним документам 2. Повнота відображення здійснюваних операцій в облікових реєстрах 3. Правильність обліку: а) брокерських операцій; б) інвестиційних операцій 4. Дотримання строків переоцінки і правильність обчислення сум переоцінки (якщо вона здійснюється) 5. Правильність ведення журналу операцій з державними цінними паперами (за випусками)
5.	Операції з купівлі-продажу векселів	1. Правомірність здійснення операцій 2. Дотримання порядку прийому векселів до обліку 3. Правильність оформлення векселів, реквізитів і підписів на векселі та їхньої звірки з реквізитами кожного індосаменту за строками і сумами 4. Правильність ведення книги реєстрації всіх векселів, що надійшли в банк, з присвоєнням кожному порядкового номера 5. Забезпеченість векселів товарними і грошовими цінностями 6. Правильність оформлення векселів 7. Правильність зарахування на рахунки придбаних векселів залежно від їх номінальної вартості 8. Правильність обліку на позабалансовому рахунку 9. Обґрунтованість встановлення дисконту на куплені векселі 10. Доцільність окремих операцій щодо придбання векселів через труднощі погашення їх боржниками 11. Своєчасність опротестування і рівень втрат при цьому 12. Порядок прийому векселів на інкасо для одержання платежів та оплати векселя у строк (наявність перепоручительського підпису на векселі, своєчасність письмового повідомлення банку-платника, правильність ведення журналу, дотримання порядку зберігання)

Додаток 6

Програма проведення внутрішнього аудиту доходів і витрат

№ з/п	Що перевіряється	Повинно бути з'ясовано
1.	Достовірність собівартості послуг основної діяльності	Необґрунтоване завищення через невірне віднесення витрат на собівартість, замість власного прибутку, що залишається у розпорядженні банку 1) амортизація невиробничих основних фондів, що призначені для задоволення соціальних і культурно-побутових потреб працівників банку; 2) витрати на придбання подарунків, святкування; 3) витрати на допомогу та утримання спортивних, медичних, благочинних та інших сторонніх організацій, фонду захисту інвалідів, поховання; 4) усі види капітальних ремонтів власних, але не орендованих основних засобів як виробничого, так і невиробничого призначення; 5) монтаж і облаштування пожежної сигналізації; 6) монтаж і облаштування охоронної сигналізації; 7) монтаж і облаштування телефонної мережі; 8) віднесення на собівартість зношення малоцінного інвентаря невиробничого призначення; 9) списання витрат при здійсненні попередньої оплати без виправдовуючих документів; 10) списання безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості з господарських операцій банку; 11) списання сумнівної і безнадійної заборгованості клієнтів за виданими їм позичкам; 12) списання на собівартість різного виду заплачених пені та штрафів; 13) придбання програмного забезпечення; 14) передчасне або в завищених розмірах віднесення на собівартість витрат майбутніх періодів; відсотків і комісійних клієнтам-власникам грошей на депозитні та інші рахунки, а також за користування їхніми коштами на розрахункових, поточних та валютних рахунках
2.	Достовірність списання на збитки різних витрат	Необґрунтоване списання на збитки замість власного прибутку (спецфондів), що залишається в розпорядженні банку; 1) пені та штрафів усіх видів; 2) збитків від ліквідації та реалізації основних фондів; 3) нестачі різних матеріалів понад норму природного збутку; 4) нестачі всіх видів матеріалів і основних засобів при невстановленні винуватців або у випадках відмови судом на відшкодування з них; 5) різних видів витрат без будь-яких документів; 6) незакінчених капітальних ремонтів власних основ; 7) витрат на допомогу і утримання спортивних, медичних, культурних організацій і благодійних фондів, міліції, КРУ, прокуратури, фонду захисту інвалідів, поховання тощо
3.	Достовірність зарахування до складу доходів різних їх видів	1. Повнота зарахування до складу доходів, а не кредиторської заборгованості або фондів банку різних видів надходжень від наданих банком послуг з метою зменшення розміру оподатковуваного прибутку згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 289/97ВР від 22.05.97р. 2. Те ж різних видів безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей; товарно-матеріальних цінностей; 3. Віднесення доходів поточного періоду до складу доходів майбутніх періодів з метою зменшення поточного прибутку до оподаткування

Додаток 7

Програма проведення внутрішнього аудиту різних видів податків

№ з/п	Що перевіряється	Повинно бути з'ясовано
1	Оподаткування прибутку	1. Відповідність розрахунку податку чинній законодавчій базі 2. Методична і технічна перевірка правильності визначення прибутку до оподаткування за даними обліку щодо достовірності складання звіту про прибутки і збитки
2.	Податок на додану вартість	1. Правильність визначення об'єкта оподаткування 2. Правильність нарахувань податку і складання декларації 3. Дотримання банком строків перерахування податків у бюджет 4. Неправильність відображення в обліку і недонарахування при реалізації основних засобів, малоцінних, господарських матеріалів
3.	Податки з власників транспортних засобів і в дорожні фонди	1. Відповідність порядку і строків сплати податків чинному законодавству 2. Заниження нарахувань через приховування окремих видів транспорту або заниження обсягів виручки від реалізації як розрахункової бази 3. Відсутність аналітичного розділеного обліку даних обох видів податків
4.	Податок на землю	1. Наявність юридичних документів щодо закріплення за банками земельних ділянок у користування, або як придбану власність, або взятих в оренду 2. Правильність проведення нарахувань, складання звітності, дотримання строків і повноти сплати
5.	Місцеві податки	1. Дотримання бази оподаткування і визначених ставок 2. Правильність відображення в бухгалтерському обліку, оскільки частина місцевих податків відноситься на результати діяльності банку