Облік наявності та руху малоцінних та швидкозношуючих предметів

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на склад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

Реалізація МШП. Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інвентаризація МШП. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського та фінансового обліку підприємство повинно здійснювати інвентаризацію активів та зобов'язань, під час якої перевіряється та документально підтверджується їх наявність, стан та оцінка. Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати іншої операційних діяльності звітного періоду. Для відображення сум нестач МШП Інструкцією № 291 передбачено суд.рахунку 947 «Нестачі й втрати від псування цінностей». Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на збалансованому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу [16; с.122].

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з збалансованого рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей» підприємство визнає заборгованість звинувачуваної особи з одночасним визнанням доходу. Сума нестачі у випадку коли винна особа не виявлена повинна враховуватися на субрахунку 072 не менш терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

Надлишки МШП, виявлені у разі інвентаризації, вираховуються як активи у кореспонденції з субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Суть аналітичного бухгалтерського обліку МШП полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичний облік МШП може створюватися:

· за відповідними субрахунками;

· за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

· з окремих предметів, які належать до складу кожної групи МШП.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві одиницею обліку запасів потрібно вважати кожне найменування. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджені Наказом № 145.

Аналітичні рахунки поділяються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві угрупувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, -- склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва. У плануванні та обліку МШП доцільно поділяти на такі групи згідно з Положенням №166 [10]:

- інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

- інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

- змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

- технологічна тара, яка багаторазово використовується у технологічному процесі;

- виробничий інвентар -- робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

- спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

- постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.);

- інші МШП.

Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності (але не є обов'язковою). На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків, інвентаризації.

У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони копіюватимуть один одного, але за умов використання обчислюючих програм такого копіювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При зручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками [33].



6. Особливості відображення інформації про МШП у податковому обліку

Бухгалтерський облік і податковий облік нерозривно пов'язані між собою, тому виникає необхідність правильного відображення у податковому обліку операцій з наявності та руху МШП.

Після внесення змін Законом України від 01.07.2004 р. № 1957-IV в Законі про прибуток словосполучення "малоцінні предмети" зустрічається лише в п. 5.9 і п.п. 8.2.2. При цьому Закон про прибуток не містить поняття "малоцінні предмети" і спеціальні правила податкового обліку МШП.

Разом з тим зазначені зміни були також внесені до визначення терміна "основні фонди". Під основними фондами тепер слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у своїй господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [2].

Таким чином, у податковому обліку існує група матеріальних цінностей, термін використання яких більше року, але вартість менше 1 000 грн. Витрати на придбання таких цінностей включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток. Детальніше це питання розглянуто в темі Облік малоцінних необоротних активів.

Якщо передбачуваний термін використання матеріальних цінностей менше року, то витрати на їх придбання включаються до складу валових витрат згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток за умови, звичайно, що вони використовуються у господарській діяльності платника податку.

Розглянемо особливості податкового обліку МШП в частині визначення валових доходів (витрат) та ПДВ.

Витрати на придбання МШП включаються до складу валових витрат або за першою подією, або за моментом оплати, або з моменту отримання МШП. При цьому обов'язковою умовою є зв'язок здійснених витрат з виробничими потребами. У частині податкових наслідків за ПДВ підприємство, що купує МШП, має право на податковий кредит згідно з п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ у розмірі 20% вартості МШП у випадку використання МШП у господарській діяльності підприємства в операціях, що оподатковуються.

При безкоштовному отриманні МШП від юридичних та фізичних осіб у підприємства згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. Закону про податок на прибуток виникають валові доходи. Однак, п. 4.2 Закону про податок на прибуток передбачає деякі винятки. До складу валових доходів не включається вартість безкоштовно отриманих матеріалів (МШП), якщо вони біли отримані у вигляді:

- майнового внеску згідно з договорами про спільну діяльності без створення юридичної особи;

- міжнародної технічної допомоги іншими країнами згідно міжнародним угодам;

- безповоротна допомога громадським організаціям інвалідів та підприємствам, які створені такими громадськими організаціями інвалідів.

Підприємство-одержувач у момент отримання безкоштовних МШП не формує ані податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Облік приросту (убутку) балансової вартості МШП ведеться відповідно до п. 5.9 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому з метою податкового обліку вартості запасів однорідної групи може бути використаний один з методів вибуття запасів. Метод вибуття запасів не може бути змінено протягом податкового року. Згідно з пп. 5.4.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спецодягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків (згідно з переліком, встановленим КМУ), відносяться до складу валових витрат.

При реалізації підприємством МШП виникають валові доходи на суму продажу без урахування ПДВ, а також податкове зобов'язання, яке дорівнює 20% від вартості реалізованих МШП.

Вартість нестач, виявлених при інвентаризації, у більшості випадків відноситься до складу валових витрат. У податковому обліку нестачі МШП у межах норм природного убутку та понад норм відображаються однаково.

Якщо по результатам інвентаризації виявлена нестача МШП в сумі, яка перевищує норму природного убутку, то потрібно встановити винну особу. При податковому обліку понаднормативних нестач, коли винна особа не виявлена, такі нестачі розглядаються як використання МШП, не пов'язане з господарською діяльністю. Це обумовлює необхідність коректування валових витрат [30].

Що стосується ПДВ на МШП, по яким виявлена нестача, то сума ПДВ, яка була сплачена в момент оприбуткування таких МШП та віднесена до складу податкового кредиту, підлягає коректуванню. Таке коректування здійснюється шляхом нарахування податкових зобов'язань за звичайною ціною, яка не нижче ціни покупки МШП, по яких виявлена нестача.

Сума надлишків МШП, виявлених при інвентаризації, у податковому обліку враховується до складу валових доходів як безкоштовно отримані.

Податковий облік МШП має свої характерні особливості. В умовах, коли у Україні відбувається коренева трансформація податкової системи у межах прийняття нового Податкового Кодексу, зростає необхідність відстеження нововведень та впровадження їх у практику бухгалтерського та податкового обліку МШП.

7. Технологія обліку МШП із застосуванням ПК

Точність і оперативність надання економічної інформації є вирішальними факторами успішного розвитку підприємства та економіки країни в цілому. Вирішальне значення при вирішенні цього завдання належить автоматизації обліку, яка значно розширює його можливості. При всій різноманітності бухгалтерських програм, наявних сьогодні на ринку, користувачу комп'ютерних систем потрібно зробити правильний вибір, виходячи із конкретних потреб, запитів та можливостей програмного забезпечення [17;с.69].

Впровадження бухгалтерської програми буде вважатись удосконаленням обліку лише тоді, коли в результаті такого впровадження підвищиться ефективність і поліпшиться якість ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Вдосконалення може виражатися в: упорядкуванні бухгалтерського обліку; збільшенні кількості інформації, одержуваної з бухгалтерського обліку; зниженні числа бухгалтерських помилок; підвищенні оперативності бухгалтерського обліку; підвищенні економічності бухгалтерського обліку; інших чинниках, що залежать від специфіки кожного конкретного підприємства. Якщо покращення не відбулося, то автоматизація не має сенсу.

У основу класифікації комп'ютерних бухгалтерських програм доцільно покласти відповідність програм множинні вимоги користувачів. Чим більшу кількість цих вимог задовольняє бухгалтерська програма, тим на більш високому рівні свого розвитку вона знаходиться:

Класифікація:

· низький рівень - програми, призначений для вирішення окремих завдань з обліку;

· середній рівень - програми комплексної автоматизації бухгалтерських завдань;

· високий рівень - програми автоматизації бухгалтерських завдань, що представляють собою систему програмування.

Забезпечити вдосконалення обліку матеріальних запасів можуть лише бухгалтерські програми, що відносяться до середнього та високого рівня розвитку.

Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм. Крім того комп'ютерна форма обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є вбудовані бухгалтерські знання (в програму вбудовуються правила формування тих чи інших проводок господарських операцій, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бyxгaлтерськими знаннями), паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками) тощо [23;с.132].

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Першим етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Основні принципи комп'ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:

- одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;

- накопичення і багаторазове використання облікових даних;

- один синтетичний рахунок, але багато аналітичних рахунків (кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується);

- автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо;

- отримання звітних показників в інтерактивному режимі;

- автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків [10].

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на практиці може забезпечуватися різними способами:

- розробленням спеціалізованою фірмою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

- придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв'язання окремих задач конкретної ділянки обліку [31].

При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.

В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.

Інформаційна система кожного підприємства має свої особливості в залежності від сфери діяльності, структури підприємства, обсягів виробницт-ва, місця розміщення і таке інше. Теж саме стосується інформаційної системи обліку на підприємстві, як складової його загальної інформаційної системи.

До загальних рис бухгалтерських пакетів слід віднести необхідність створення своєї бази даних, можливість захисту бази від несанкціонованого доступу, використання довідників і типовість роботи з ними (прийоми роботи з усіма довідниками однакові у пакеті), декілька засобів внесення оперативної інформації до бази даних (через створення первинного документу, без створення документів, на основі вже створених раніше зв'язаних документів), автоматичне формування стандартних звітів (зворотніх та шахматних відомостей, журналів-ордерів, тощо), необхідність підключення форм регламентованої бухгалтерської звітності, роботу у мережному варіанті. Сучасні бухгалтерські пакети надають користувачу можливість створювати нові форми первинних документів і звітів різними засобами, але це вимагає від нього додаткових знань з програмування на спеціалізованих мовах таких пакетів [19;с.6]. До найбільш розповсюджених бухгалтерських програм слід віднести 1С Бухгалтерія, Галактика, Парус, Дебет Плюс, Акцент ті інші. Відрізняються бухгалтерські програми прийнятим інтерфейсом користувача, жорсткістю схем формування документа або низки зв'язаних документів, функціональними можливостями, глибиною приробітки окремих задач (комплексів задач) бухгалтерського обліку.

На ВАТ «ТОК «Судак» автоматизація бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою програми «Акцент - бухгалтерія».

Акцент-бухгалтерія для Windows являє собою програму автоматизації бухгалтерського обліку за допомогою комп'ютера. В залежності від специфіки підприємства можливості програми можуть змінюватися. До складу такої системи входять:

· безпосередньо, сама програма;

· набір форм первісних документів, з використанням яких можна вводити інформацію у програму;

· набір зразків (шаблонів) типових господарських операцій, на підставі яких можна створювати власні господарські операції;

· набір звітів, з використанням яких можна аналізувати інформацію.

Стандартне налаштування - це узгоджений набір вищеперерахованих елементів облікової системи. Вона розроблюється та підтримується безпосередньо розробником програми Акцент та завжди включається до її складу [14; с.9].

Комплекс дає можливість без переробки його модулів сполучити ріст виробничої діяльності підприємства з ростом обчислювальної потужності усього комплексу. Пакет можна використовувати в автономному і мережному режимах, у режимі «Клієнт - сервер» (якщо встановлено відповідне програмне забезпечення - модуль «Акцент - адміністратор» ).

Файл, у якому міститься база даних має розширення ADB[19; с.7].

Основу програми складає журнал обліку господарських операцій, у який заносяться всі дані про господарську діяльність підприємства. Інформація в журналі носить вичерпний характер, що дозволяє надалі аналізувати результати діяльності в будь-якому розрізі.

Програма дозволяє користувачу самостійно створювати первинні документи і звітні форми. Для цього в пакеті використовується універсальне середовище за назвою конструктор, де об'єднані засоби по створенню форм, діалогів, звітів і модулів. Крім того, у даній версії програми до об'єктів програми можна підключати документи з інших додатків, які не зв'язані з базою даних.

Акцент-бухгалтерія включає: нарахування та виплата зарплат, автоматизований розрахунок різних видів нарахувань і стягнень, облік необоротних активів та балансової вартості основних засобів, облік валових доходів та витрат, розрахунки з бюджетом, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки з постачальниками та покупцями, облік банківських та касових операцій, можливість формування, зберігання та друку всіх необхідних документів.

При обліку готової продукції в системі Акцент вирішуються такі задачі: облік надходження готової продукції (прибуткова накладна), облік руху готової продукції (накладна на внутрішнє переміщення), податковий облік (податкова накладна), облік оплати за готову продукцію (платіжне доручення, ПКО, ВКО, рахунок). Після виконання будь-якої з перелічених задач, можна отримати реєстр документів, виписка із журналу реєстрацій проводок та встановити зв'язок документу з іншими документами.

Система містить сім довідників. Зокрема такі, як «Документи», «Рахунки», «Контрагенти», «Об'єкти», «Різне», «Подшивання» та «Шаблони».

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету й кредиту кожного аналітичного рахунку те ж саме, що й синтетичного рахунку; сума сальдо, сума оборотів на дебеті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Програма надає можливість створювати такі реєстри: реєстр документів, схема рахунку, оборотна відомість, виписка із журналу операцій, розділ Головної книги, матеріальний звіт, аналітика по кореспондентам, звіт по товару в розрізі партії, шахматка.

Акцент-бухгалтерія побудована таким чином, що вона дозволяє швидко створювати досить складні звіти.

Таким чином, застосування Акцент-бухгалтерія для автоматизації обліку на базовому підприємстві у більшості випадків задовольняє потреби бухглтерського обліку, але на даний момент не може повністю замінити паперових носіїв інформації. Напрямком для вдосконалення автоматизації обліку МШП може бути впровадження комп'ютерних програм на самих складах, інформація з яких оперативно надходила до бухгалтерії.



Висновки та пропозиції

В даний час перед підприємством ВАТ «ТОК «Судак» стоїть низка завдань, що потребують вирішення. Важливе значення має чіткий облік виробничих витрат і контроль за раціональним та економним використанням МШП, посилення боротьби з безгосподарністю і марнотратством. При цьому особливу увагу слід приділити проблемам вдосконалення первинного обліку МШП.

В області первинної документації основним напрямком удосконалення повинен бути повний перехід від паперових до машинних носіїв інформації з метою скорочення, мінімізація змісту інформації, що міститься в документах, шляхом поєднання її з носіями довідкової та іншої постійної інформації; створення та застосування прогресивних форм і методів обліку; посилення контрольних функцій обліку та інше.

Слід зауважити, що облік МШП розглядається в тісному зв'язку з процесами обробки облікової інформації. Широке використання в обліку МШП сучасних засобів обчислювальної техніки забезпечує більш якісну реєстрацію операцій по руху МШП, комплексну обробку отриманої інформації та її подання в будь-які інтервали часу і на різні рівні управління.

При цьому вдосконалення обліку МШП на цій основі сприяло зниженню трудомісткості, зростанню оперативності, інтеграції аналітичного та синтетичного обліку. Більш того, при більш високому ступені автоматизації обліково-обчислювальних робіт скорочується кількість і обсяг первинної документів, так як багато постійних та довідкові дані заздалегідь вводяться в комп'ютерній програмі бухгалтерського обліку.

Напрямами вдосконалення обліку МШП на базовому підприємстві є також:

- раціоналізація системи постачання підприємства МШП відповідно до укладених договорів;

- організація високорозвиненої складського господарства та системи зберігання МШП;

- попередження непродуктивних витрат і втрат МШП;

- економія коштів на основі науково-технічного прогресу.

Ґрунтуючись на тому, що на даний момент правове забезпечення обліку МШП не є ідеальним, наукове вивчення цієї проблеми має бути також спрямоване на удосконалення діючих і розробку нових нормативних актів, що стосуються МШП, які б повною мірою розкривали їх сутність і особливості і були б спрямовані на раціоналізацію обліку та ефективність їх використання.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 р. визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-БР від 22.05.97 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України №349-IV від 24.12.2002 p., №1957-IV від 01.07.2004 p.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99 p., із змінами та доповненнями за станом на 20.09.2004 р.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99р.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", документ затверджено в наказі Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044.

9. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

10. Положение по бухгалтерскому учету малоценных и быстроизнашивающихся предметов. Письмо Минфина СССР от 18 октября 1979г., № 166.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509 (далі - ПБО 7). ПБО 7 набрало чинности з 01.07.2000 р. і регулює питання бухгалтерського обліку МНМА.

12. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів предметів" від 22.05.96 р. № 145.

13. ДПАУ "Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів" від 12.01.2001 р. №286/7/15-1117.

14. Акцент 6.0. Стандартная настройка: Руководство пользователя: Проф. Инструменты для автоматизации. Киев, Донецк, 2001. 320 с.

15. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. К.: Київський ДТЕУ, 2000. 692 с.

16. Бойцова М., Маханько О., Клиженко Я. Усе про облік запасів. 2-ге вид., перероб і доп. Х.: Фактор, 2007. 368 с.

17. Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Житомір: ПП "Рута", 2002. 544 с.

18. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ за ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця-3-вид., перераб. і доп. Житомір: ЖІТІ,2001. 672 с.

19. Войтюшенко Н.М. Робота з пакетом «Акцент - бухгалтерія». Методичні вказівки для проведення лабораторних занять і самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання спеціальності 7.050106 по курсу «Інформаційні системи обліку».- Донецьк, ДонДУЕТ, 2003. 44 с.

20. Волкова І.А. Фінансовий облік-1. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2008. 228 с.

21. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні. За ред. С.Ф. Голова. Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-Клуб", 2000. 250 с.

22. Лишиленко О.В. Фінансовий облік: Підручник. 2-ге вид., перероб. І доп. Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2008. 556с.

23. Організація бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. 2-е вид., доп. і перероб. Житомир: ПП "Рута", 2001. 576 с.

24. Чацкіс Ю.Д., Гейєр Е.С., Наумчук О.А., Власова І.О. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. 532 с.

25. Чацкiс Ю.Д., Лисюк О.М., Михайлова Т.П. Фiнансовий облiк, ч. I i ч. II, Навчальний посібник. Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. 532 с.

26. Бакун Ю. Не недооценивайте мелочей: Особенности документального движения МБП // Всё для бухгалтера в торговле. 2006. №8 с. 28.31.

27. Гопцій Р. Втрачені та неповернені МШП: наслідки для працівника та роботодавця // Все про бухгалтерський облік. 2008. №108. С. 11-13.

28. Заруба І. Малоцінні та швидкозношувані предмети: особливості обліку // Все про бухгалтерський облік. 2008. №108. С. 6-9.

29. Карасев Д. МБП: особенности эффективного менеджмента //Менеджмент и менеджер. 2005. №4. с. 20-25.

30. Солошенко Л. Малоцінні активи: особливості обліку // Податки та бухгалтерський облік. 2006. №77. С. 15-22.

31. www.dtkt.com.ua.

32. www.vobu.com.ua.

33. http://pro-u4ot.info.

Размещено на Allbest.ru