Дт рах. "Сировина і матеріали" на суму 3500 грн.

Кт рах."Розрахунки з постачальниками і підпрядниками"

Приклад 2: Отримано від підзвітної особи Петрова П.О. на склад сировина на суму 380 грн. та списана з нього дебіторська заборгованість(см. операцію 1 прикладу 3).

Інформація про збільшення сировини на складі отриманої від підзвітної особи Петрова П.О. записана в Дт активного рахунку "Сировина і матеріали", а зменшення дебіторської заборгованості на ту ж саму суму підзвітної особи Петрова П.О - по Кт активно-пасивного рахунку "Розрахунки з підзвітними особами".

Подвійним записом ця операція буде записана так:

Дт рах "Сировина і матеріали"

Кт рах. "Розрахунки з постачальниками на суму 380 грн.

і підрядниками"

Таким чином будь-яка фінансово-господарська операція одночасно відображається на одну й ту ж суму по дебету і кредиту рахунків. Це означає: якщо за місяць підсумувати суми, які записано в дебет усіх рахунків і суми, які записані в кредит усіх рахунків, вони будуть рівні між собою. В цьому й полягає контрольне значення подвійного запису. Подвійний запис як елемент методу бухгалтерського обліку має велике контрольне значення при перевірці правильності записів на рахунках бухгалтерського обліку.

Воно полягає в тому, що суми оборотів по дебету усіх рахунків і кредиту усіх рахунків рівні.

Порушення цього рівняння свідчить про помилки у записах, а також на можливі зловживання.

Подвійний запис має також і аналітичне значення, оскільки дозволяє з'ясувати, внаслідок яких операцій відбулися зміни певного виду активів або їх джерел, звідки активи надійшлиі і куди вони були використані. Це сприяє забезпеченню контролю за збереженням майна підприємства, доцільністю здійснення господарських операцій та одержувати іншу важливу інформацію, необхідну для управління.

Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при реєстрації господарської операції способом подвійного запису називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, що беруть участь у цьому взаємозв'язку, - кореспондуючими.

Кореспонденція рахунків позначається у рахунках відповідною бухгалтерською проводкою. Проводки можуть бути простими і складними.

Простою називають таку проводку, за якою один рахунок дебетується, а другий на цю ж суму кредитується, тобто коли кореспондують тільки два рахунки.

Наприклад: Отримано в касу з поточного рахунку банку на виплату заробітної плати і інші господарські потреби готівка - 24500,00 грн.

Складається проста бухгалтерська проводка:

Дт рах "Каса" Кт рах. "Рахунки у банку" на суму 24500,00 грн.

Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якою кілька рахунків дебетується, а на загальну суму записів по дебету кредитується один рахунок, або навпаки, - кілька рахунків кредитується, а на загальну суму записів по кредиту дебетують один рахунок, тобто коли кореспондують між собою більше ніж два рахунки.

Наприклад: Видана з каси: заробітна плата робітникам - 24000 грн., в підзвіт на господарські потреби - 500 грн. Складається складна бухгалтерська проводка:

Дт рах "Розрахунки з оплати праці" - 24000 грн.;

Дт рах "Розрахунки з підзвітними особами" - 500 грн.;

Кт рах "Каса" - 24500 грн.

3. Класифікація рахунків

Бухгалтерські рахунки є і носіями облікової інформації і знаряддям її одержання, накопичення з метою подальшого використанн для здійснення контролю, складання звітності, проведення аналізу. Насьогодні підприємства, установи і організації всіх організаційно-правових форм і форм власності (крім бюджетних установ і банківських структур) застосовують План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, в якому передбачено понад 80 синтетичних рахунків. Це дає змогу рахунки з однаковими ознаками об'єднати у відповідні групи і з'ясувати, які показники можна отримати за допомогою такого групування.

Рахунки класифікуються за різними ознаками:

за об'єктами обліку (відповідно до розділів активу і пасиву баланса);

- за економічним змістом (для об'єднання рахунків у певні групи за їх економічною однорідністю, тобто залежно від того, що саме обліковується на цих рахунках);

Оскільки об'єктами обліку є наявні засоби підприємства, господарські процеси та джерела утворення засобів, то й рахунки за їх економічним змістом цілком закономірно групуються за названими розділами.

за призначенням та побудовою (необхідно знати не тільки, що саме обліковується на відповідних рахунках, а й як це відображається, як формується відповідна облікова інформація. Рахунки ділять на основні, регулюючі, операційні, бюджетно-розподільні, фінансово-результативні. Класифікація рахунків наведена на схемах 1, 2, 3.



4. План рахунків бухгалтерського обліку

План рахунків - це перлік рахунків і схем реєстрації і групування на них фактів фінансово-господарвської діяльності (кореспонденція рахунків) в бухгалтерськоу обліку

В ньому по десятичній системі приведені коди (номери) і найменування синтетичних рахунків (рахунків 1 порядку) і субрахунків (рахунків 2 порядку).

Рахунки, по яких обліковуються однорідні види активів і зобов'язань об'єднані у відповідні класи. Таких класів 10, кожен з них має кодове значення: від 0 до 9.

Першою цифрою коду визначено клас рахунків.

Другою - номер синтетичного рахунку.

Третьою - номер субрахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами із необхідності в управлінні, контролі і аналізу у звітності. Вони можуть доповнюватись новими субрахунками цього плану, але не більше ніж з 4 -5 цифр.

Структуру коду рахунку можна представити у вигляді:

Рахунки 1 порядку	Рахунки 2 порядку
2	0	1
клас	рахунок	субрахунок
Запаси	Виробничі запаси	Сировина і матеріали

Рахунки класів 0 - 7 обов'язкові для всіх підприємств, рахунки класу 9 ”Витрати діяльності” повинні застосовуватись усіма підприємствами, окрім суб'єктів малого підприємництва і інших підприємств, що не займаються комерційною діяльністю., які за власним рішенням можуть використовувати лише рахунки класу 8. “Витрати за елементами”.

Всі рахунки поділяються на рахунки:

1. Фінансового обліку.

2. Управлінського обліку.

Рахунки фінансового обліку поділяються на:

реальні (балансові) 1 - 6 класи.

номінальні (рахунки доходів і витрат за видами діяльності) 7 - 9 класи.

Структура Плану рахунків максимально пристосована до форм фінансової звітності.

По залишках на балансових рахунках на дату балансу складається Баланс .

Рахунки 1-3 класів - активні. На них відображається збільшення або зменшення господарських засобів. Залишки з цих рахунків на дату балансу переносяться в Актив балансу.

Виключенням є рахунки 13 "Знос необоротних активів", 38 "Резерв сумнівних боргів". Вони є контрактивними. Інформація на них відображається за правилом пасивного рахунку. Залишки з них заносяться в Актив балансу зі знаком "мінус"

Рахунки 4-6 класів - пасивні. На них відображається збільшення або зменшення капіталу і зобов'язань. Залишки з цих рахунків на дату балансу переносяться в Пасив балансу.

Виключенням є рахунок 46 "Неоплачений капітал". Він є контрпасивним. Інформація на ньому відображається за правилом активного рахунку.В баланс залишок заноситься в пасив зі знаком "мінус".

По оборотах за рахунками доходів і витрат складається Звіт про фінансові результати.

На рахунках 7 класу обліковуються доходи. Інформація на них відображається за правилом пасивного рахунку Збільшення доходів відображається по кредиту цих рахунків, а їх списання - по дебету.

На рахунках 8,9 класів обліковуються витрати. Інформація на них відображається за правилом активного рахунку. Збільшення витрат відображається по дебету цих рахунків, а їх списання - по кредиту.

Рахунки класу 9 “Витрати діяльності” ведуться усіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не направлена на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням для обліку витрат рахунки 8 класу “Витрати за елементами”. Малі підприємства і інші організації, діяльність яких не направлена на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків 8 класу.

Забалансові рахунки (клас 0) застосовуються для обліку цінностей, що тимчасово пербувають на території підприємства і йому не належать. По забалансових рахунках кореспонденція рахунків не складається. До них належать орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні (устаткування, прийняте для монтажу; матеріали, прийняті для переробки; матеріальні цінності на відповідальному зберіганні; товари, прийняті на комісію тощо). Ці активи обліковуються на балансі тих підприємств, яким вони належать.

Відмінною особливістю забалансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється; господарські операції на забалансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. Тобто, при прийнятті об'єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунка), а при вибутті - кредитується (без дебетування іншого рахунка). Наприклад, при прийнятті основних засобів в операційну оренду орендар робить запис тільки на дебеті рахунка «Орендовані необоротні активи», а при поверненні їх орендодавцю - тільки на кредит цього рахунка.

Схема забалансових рахунків

Дебет	Кредит
Сальдо - вартість активів, що тимчасово перебувають у підприємстві (але не належать йому) Оборот - прийнято на облік об'єктів, що надійшли в тимчасове користування або на зберігання, а також інших об'єктів, що не відображаються в балансі (+)	Оборот - повернення об'єктів, що тимчасово перебували у підприємстві іх власникам, або списання інших об'єктів, що не відображаються в балансі (-)

Відповідно до нового Плану рахунків бухгалтерського обліку суб'єкти підприємницької діяльності повинні вести облік об'єктів, що не відображаються в балансі на наступних позабалансових рахунках:

01 «Орендовані необоротні активи»;

02 «Активи на відповідальному зберіганні»;

03 «Контрактні зобов'язання»;

04 «Непередбачені активи й зобов'язання»;

05 «Гарантії та забезпечення надані»;

06 «Гарантії та забезпечення отримані»;

07 «Списані активи»;

08 «Бланки суворого обліку».

При складанні кореспонденції рахунків необхідно керуватись Інструкцією до застосування Плану рахунків, яка затверджена МФУ 30.11.99 р. № 291. В інструкції розкрите призначення рахунків кожного класу, наведені визначення деяких термінів, наведені кореспонденції рахунків. В умовах ринкового господарювання вимоги до змісту і обсягу економічної інформації для цілей управління, контролю, аналізу, планування постійно зростають. Виникає потреба у більш деталізованій за змістом інформації. З цією метою наказами Міністерства фінансів України до Плану бухгалтерських рахунків та Інструкції до його застосування вносяться зміни та доповнення.

На схемі наведено взаємозв'язок плану рахунків із формою фінансової звітності "№1"Баланс".

5. Синтетичний і аналітичний облік

Бухгалтерські рахунки (з точки зору обсягу відображення на них інформації) діляться на синтетичні (зведені) і аналітичні (детальні). Синтетичні рахунки призначені для вдображення змін у складі економічно однорідних груп активів, капіталу і зобов'язань в узагальненому вартісному виразі. Для більшої деталізації до синтетичного рахунку наводяться субрахунки.

Субрахунок - це синтетичний рахунок другого порядку. Наприклад до синтетичного рахунку 20 "Виробничі запаси" у плані рахунків наведено декілька субрахунків: 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 205 Будівельні матеріали", 207 "Запасні частини", тощо. Характерна особливість субрахунків полягає в тому, що на них, як правило, немає необхідності робити записи. Дані на субрахунках одержують групуванням аналітичних рахунків при складанні оборотних відомостей.

Відображення господарських операцій в узагальненому вигляді на синтетичних рахунках називається синтетичним обліком. Проте для управління підприємством потрібна інформація про окремі види матеріалів, їх руху та залишках, або джерел. Вона потрібна не тільки у грошовому виразі, але й у натуральному. Для цього до синтетичних рахунків відкриваються аналітичні рахунки. Між синтетичними і аналітичними рахунками існує постійний зв'язок, оскільки на аналітичних рахунках відображається та ж інформація, що й на синтетичному рахунку, тільки у деталізованому вигляді з використанням натуральних (к, л, т, м тощо) і вартісного вимірників. Тому сума сальдо початкового аналітичних рахунків, сума оборотів по дебету і кредиту, а також сальдо на кінець місяця повинна дорівнювати сумі сальдо початкового синтетичного рахунку, сумі обороту по дебету і кредиту, а також сальдо на кінець місяця відповідного синтетичного рахунку.

Відображення господарських операцій на аналітичних рахунках з використанням натуральних одиниць вимірювання називається аналітичним обліком.

Приклад: Отримано на склад від постачальників сировина на суму 3500 грн.. У прикладі інформація про отриману сировину на синтетичному рахунку "Сировина і матеріали" наведена тільки у вартісному виразі на суму 3500,00 грн.. Якої конкретно сировини отримано та яку кількість, на синтетичному рахунку не видно. Цю інформацію можна дізнатись з аналітичних рахунків відкритих до синтетичного рахунку "Сировина і матеріали":

Цемент М-400 - 1,5 т на суму 900,00 грн.;

Фарба ПКФ - 200 кг на суму 1000,00 грн.;

Щебінь - 17 т на суму 1600,00 грн.;

Разом отримано сировини і матеріалів на суму 3500,00 грн..

Аналітичними рахунками до синтетичних рахунків з обліку товарно-матеріальних цінностей є назва товарно-матеріальних цінностей. Оскільки у господарській діяльності підприємства може використовуватись велика кількість різних видів товарно-матеріальних цінностей, то й кількість аналітичних рахунків, які можна відкривати до синтетичних - необмежена.

Схему аналітичного рахунку з обліку товарно-матеріальних цінностей наведена у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Схема аналітичного рахунку обліку матеріальних ценностей

Рахунок № 201 "Сировина і матеріал"

найменування аналітичного рахунку: Цемент М-400__

№ опер.	Зміст операції	Од. вим.	Надход-ня	Видатки	Залишок
			к-сть	сума, грн..	к-сть	сума, грн.	к-сть	сума, грн..
	Сальдо на 31.03	т					2	1000,0
1. 2.	04.04.Отримано від постачальника ВАТ "Плутон" 06.04 Видано у виробництво	т т	1,5	900,0	2,5	1600
	Оборот за квітень		1,5	900,0	2,5	1600,0	х	х
	Сальдо на 30.04		х	х	х	х	1	300,0

Схема аналітичного рахунку до синтетичних рахунків з обліку розрахункових операцій наведена у таблиці 3.2.

Таблиця3.2

Схема аналітичного рахунку обліку розрахункових операцій

Рахунок № 631"Розрахунки з постачальниками і підрядниками"

найменування аналітичного рахунку: ВАТ "Плутон "

№ опер.	Зміст операції	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
	Сальдо на 31.03		14800,00
1. 2.	04.04 Отримано цемент М 400 06.04 Перераховано борг за сировину	12600,00	900,00
	Оборот за квітень	12600,00	900,00
	Сальдо на 30.04		3100,00

Аналітичні рахунки відкриваються на місяць, на них записують залишки на початок місця і протягом місяця в хронологічному порядку на підставі первинних бухгалтерських документів інформацію про збільшення або зменшення засобів чи джерел.

В кінці місяця підсумовують обороти та визначають залишок на кінець місяця за правилом активного або пасивного рахунку. Аналітичний облік по аналітичних рахунках ведеться у відомостях аналітичного обліку в розрізі таких ознак: за місцямі зберігання цінностей, матеріально-відповідальними особами, структурними підрозділами тощо, відкритих до однорідної групи товарно-матеріальних цінностей чи видів розрахунків.

Наприклад, аналітичний облік за синтетичним рахунком 20 "Виробничі запаси" ведеться на аналітичних рахунках відкритих окремо до різних субрахунків: 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 205 Будівельні матеріали", 207 "Запасні частини", тощо. У кожній відомості виробничі запаси обліковуються за назвами конкретної сировини і матеріалів, палива, запасних частин і інших виробничих запасів.

Проте на підприємстві може бути декілька місць зберігання (складів) виробничих запасів, за зберігання яких відповідають різні матеріально-відповідальні особи. Тоді доцільно відкривати декілька відомостей аналітичного обліку по одних й тих видах запасів сформованих за місцями зберігання та матеріально-відповідальними особами. Аналітичний облік по аналітичних рахунках до субрахунку 361 "Розрахунки з покупцями і замовниками" ведеться за назвами покупців в розрізі окремих видів продукції, робіт, послуг та за іншими ознаками необхідними для отримання інформації в цілях управління.

Аналітичний облік за синтетичними рахунками, на яких обліковуються операції по розрахунках з робітниками по оплаті праці, з бюджетом по податках, з фондами соціального страхування по внесках до цих фондів тощо, ведеться за аналітичними рахунками, назви конкретних видів податків, конкретних фізичних осіб, конкретних видів платежів до фондів соціального страхування тощо.

Відомості аналітичного обліку відкривають на місяць і заносять в них залишки по аналітичних рахунках на початок місяця. Аналітичний облік запасів підприємства ведеться на підставі первинних бухгалтерських документів, в яких наведено зміст господарських операцій та з яких дані заносять у відомості аналітичного обліку за однорідними групами.

Протягом місяця заносять в хронологічному порядку записи про збільшення або зменшення запасів і визначають залишки на кінець місяця. При записі у відомості бухгалтерські проводки не складаються. а лише зазначаються рахунки, з якими кореспондує субрахунок. Кореспонденцію бухгалтерських рахунків складають в кінці місяця після підбиття в ній підсумків. Зразок відомості аналітичного обліку виробничих запасів за однорідною групою "Сировина і матеріали", що обліковуються на субрахунку 201 наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Відомість аналітичного обліку сировини і матеріалів

(рах. №201) за квітень 200__ р.

№ з/п	Документ, дата	№ кор. рах.	Номер однорідної групи (виду)
			Склад № 1 (матеріально-відповід. особа)
			Фарба ПКФ	Щебінь	Цемент М 400	Усьо-го
			кг	грн..	т	грн..	т	грн..	грн..
	Залишок на 31.03. 200-р	х	-	-	9	800	2	1000	1800
	Надійшло за місяць
	04.04.ВАТ "Плутон"	631					1,5	900	900
	12.04 ПП "Лотос"	631	200	1000	17	1600			2600
	Усього надійшло		200	1000	17	1600	1,5	900	3500
	Видано за місяць:
	06.04 У виробництво	23					2,5	1600	1600
	19.04На будівництво	15	5	25					25
	Усього видано		5	25	-	-	2,5	1600	1625
	Залишок на 31. 04.200-р	х	195	975	26	2400	1	300	3675

У відомість записано залишки по кожному аналітичному рахунку (виду сировини і матеріалів) на початок місяця, які переносяться з відомості за минулий місяць. Протягом місяця в хронологічному порядку заносилась інформація про збільшення запасів і списання запасів за напрямками їх використання, визначено залишок на кінець місяця. За даними зразка відомості аналітичного обліку сировини і матералів і змістом господарських операцій, за якими здійснено записи у відомості, слід скласти таку кореспонденцію бухгалтерських рахунків в синтетичному обліку:

1. Придбані сировина і матеріали від постачальників на суму 3500 грн..

Дт 201 Кт 631 3500 грн..

2. Видані у виробництво цемент на суму 1600 грн..

Дт 23 Кт 201 1600 грн..

3. Видана фарба на будівництво на суму 25 грн..

Дт 15 Кт 201 25 грн..

Графічно на синтетичному рахунку "Сировина і матеріали" ця інформація буде наведена так:

Дт Сировина і матеріали Кт
С-до 1800,00
3500,00	1600,00 25,00
Оборот - 3500,00	Оборот - 1625,00
С-до 3675,00

5. Оборотні відомості за синтетичними і аналітичними рахунками

З метою контролю за повнотою і правильністю записів на рахунках бухгалтерського обліку складаються оборотні відомості. Вони складаються у вигляді таблиць окремо по рахунках синтетичного і аналітичного обліку. В оборотній відомості за синтетичними рахунками наводиться така інформація:

сума початкового сальдо по кожному рахунку;

оборот по дебету і кредиту по кожному рахунку;

сума сальдо кінцевого по кожному рахунку.

Після записів суми сальдо початкового, оборотів по дебету і кредиту, а також визначення за правилами записів на активних, пасивних, а також активно-пасивних рахунках сальдо кінцевого на кожному рахунку, підсумовуються дані по кожній графі.

В результаті сума сальдо початкового по дебету і кредиту усіх рахунків повинно бути рівним, сума оборотів по дебету і кредиту усіх рахунків повинно бути рівним, сума сальдо кінцевого по дебету і кредиту усіх рахунків повинно бути рівним. Порушення будь-якої з цих рівностей свідчать про наявність помилок. За допомогою оборотної відомості можуть бути виявлені такі помилки: записи по дебету і кредиту здійснені не на однакову суму; по дебету сума записана, а по кредиту - ні, і навпаки; допущені помилки при підсумку граф у оборотній відомості. Оборотна відомість по синтетичних рахунках бухгалтерського обліку дає можливість прослідкувати зміни фінансового стану за звітний період (за кожною групою господарських засобів і джерел їх утворення). За даними оборотно-сальдової відомості складається сальдовий баланс.

Приклад: Залишки на початок місяця (сальдо початкове) на рахунках синтетичного обліку склали:

Дт 10 “Основні засоби ” Кт Дт 301“ Каса” Кт

С-до поч. 40000			С-до поч. 150

Дт 201 “Сировина і матеріали” Кт Дт 23"Виробництво" Кт

С-до поч. 1800			С-до поч 6500

Дт 361 “Розрахунки з покупцями і Кт

Дт 377 "Розрахунки з Кт

замовниками різними дебіторами"

С-до поч. 5400			С-до поч -

Дт 631 “Розрахунки з Кт

постачальниками

і підрядниками” Дт 40 “Статутний капітал” Кт

	С-до п. 22050			С-до п 67800

Дт 31 "Рахунки у банку" Кт

Дт 15 "Капітальні інвестиції Кт

С-до поч. 26000			С-до п. 10000

Протягом місяця відбулись такі господарські операції (таблиця 3.4):

Таблиця 3.4

Господарські операції за звітний місяць

№ з/п	Зміст господарських операцій	сума, грн..
1	Отримана в касу з поточного рахунку готівка	700,00
2	Видано з каси готівка в підзвіт Тимошкіну К.С.	800,00
3	Отримано від ВАТ "Плутон" цемент М-400	900,00
4	Видано матеріали ( цемент М-400) у виробництво	1600,00
5	Отримано від покупців плату на поточний рахунок	1000.00
6.	Отримано від ПП "Лотос" фарбу ПКФ і щебінь	2600,00
7	Видані матеріали (Фарба ПКФ) на будівництво	25,00
8	Отримано від покупців за готову продукцію на поточний рахунок у банку	2000,00
9	Перераховано з банку борг ВАТ "Плутон"	12600
10	Переаховано з банку борг ПП "Лотос"	2700

За змістом господарських операцій проведено записи на синтетичних рахунках з позначкою номеру кожної операції, підсумовані обороти за дебетом і кредитом рахунків та визначено залишки (сальдо) на кінець місяця:

Дт 10“Основні засоби ” Кт Дт 301 “ Каса” Кт

С-до поч. 40000			С-до поч. 150	2)800
-			1) 700
Об. -	Об. -		Об. 700	Об. 800
С-до кінц. 40000			С-до кінц. 50

Дт 201“Сировина і матеріали” Кт Дт 23 "Виробництво" Кт

С-до поч. 1800	4) 1600 7) 25		С-до поч 6500	-
3) 900 6) 2600			4) 1000 7) 200
Об. 3500	Об. 1625		Об. 1200	Об.
С-до кінц. 3675			С-до кінц. 7700

Дт 361 “Розрахунки з покупцями і Кт Дт 377 "Розрахунки з Кт

замовниками різними дебіторами"

С-до поч. 5400	5) 1000 8) 2000		С-до поч -	-
-			2) 800
Об. -	Об. 3000		Об. 800	Об. -
С-до кінц. 2000			С-до кінц. 800

Дт 631 “Розрахунки з Кт Дт 40 “Статутний капітал” Кт

постачальниками і підрядниками”

9)15300	С-до п. 22050		-	С-до п.67800
	3) 500 6) 3000			-
Об.15300	Об. 3500		Об. -	Об. -
	С-до к. 10250			С-до к. 67800

Дт 31"Рахунки у банку" Кт Дт 15"Капітальні інвестиції" Кт

С-до поч. 26000	1) 700 9) 12600 10) 2700		С-до п. 10000
5) 1000 8) 2000			7) 25
Об. 3000	Об. 16000		Об. 25
С-до кінц. 13000			С-до к. 10025

За даними сальдо (залишків) початкового, оборотів по дебету і кредиту та сальдо кінцевого на рахунках складено оборотно-сальдову відомість за синтетичними рахунками (таблиця 3.5):

Таблиця 3.5

Оборотно-сальдова відомість за синтетичними рахунками (грн..)

№ рах.	Найменування рахунків	Сальдо на початок місяця	Оборот за місяць	Сальдо на кінець місяця
		Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
10	Основні засоби	40000		-	-	40000
15	Капітальні інвестиц	10000		25		10025
201	Сировина і матер.	1800		3500	1625	3675
23	Виробництво	6500		1600		8100
301	Каса	150		700	800	50
31	Рахунки у банку	26000		3000	16000	13000
361	Розрахунки з покупцями і замов.	5400		-	3000	2400
377	Розрахунки з різними дебіторами	-	-	800	-	800
40	Статутний капітал		67800	-	-		67800
631	Розрахунки з постачальниками		22050	15300	3500		10250
	Разом	89850	89850	24925	24925	78050	78050

Для складання оборотно-сальдової відомості використовуються підсумкові суми оборотів по синтетичних рахунках. У оборотно-сальдовій відомості не наведено інформації про зміст облікованих операцій, бо вона не містить кореспонденції рахунків. А така інформація часто потрібна у багатьох випадках. Для отримання інформації про зміст операцій облікованих на синтетичних рахунках складають шахову оборотну відомість. Шахова оборотна відомість складається на підставі тієї ж інформації, що й оборотно-сальдова відомість. Сутність записів полягає в тому, що до неї заносяться тільки суми оборотів по рахунках, але в розрізі кореспондуючих рахунків. Якщо побудувати шахову відомість на підставі господарських операцій, за якими складено оборотно-сальдову відомість, то вона виглядатиме так:

Таблиця 3.6

Шахова відомість за кореспонденцією на синтетичних рахунках

Кт рах-в Дт рах-в	Номери бухгалтерських рахунків
	201	301	31	361	631	Оборот по кредиту рахунків
15	25					25
201					3500	3500,00
23	1600					1600,00
301			700			700,00
31				3000		3000,00
377		800				800,00
631			15300			15300,00
Оборот по дебету рахунків	1625,00	800,00	16000,00	3000,00	3500,00	24925,00

Для побудови шахової оборотної відомості необхідно попередньо згрупувати суми кожного рахунку за кореспондуючими рахунками. Таке групування оборотів здійснюється або у контрольно-шаховій відомості, або контрольному журналі, або Головній книзі.

Оборотно-сальдові відомості по рахунках аналітичного обліку різні за формою в залежності від того, яким чином ведеться облік: тільки у вартісному виразі чи у вартісному і натуральних вимірниках. Так аналітичний облік матеріальних цінностей (таблиця) ведеться у натуральних і вартісному вимірниках, тому і в оборотно-сальдовій відомості відображаються дані по кількості і вартості.

Таблиця 3 7

Оборотно-сальдова відомість по аналітичних рахунках до рахунків товарно-матеріальних цінностей

Рахунок № _201"Сировина і матеріали"

№ аналітичний рах.	Найменування аналітичний рах.	Одиниця виміру	Залишок на 31.03	Оборот за квітень	Залишок на 30.04
			кількість	сума, грн..	надходження	видатки	кількість	сума, грн..
					кіль-кість	сума, грн.	кіль-кість	сума, грн.
1	Цемент М 400	т	2	1000	1,5	900	2,5	1600	1	300
2	Щебінь	т	9	800	17	1600	-	-	26	2400
3	Фарба	кг	-	-	200	1000	5	25	195	975
	Разом	х	х	1800	х	3500	х	1625	х	3675

Аналітичний облік розрахункових операцій ведеться тільки у вартісному показнику (таблиця ), тому і оборотно-сальдові відомості по таких рахунках складаються тільки у вартісному вимірнику. Оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку мають контрольне і інформаційне значення.

Таблиця 3.8

Оборотно-сальдова відомість по аналітичних рахунках до розрахункових рахунків

Рахунок № 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"

№	Найменування аналітичних рахунків	Сальдо на 31.03	Обороти за квітень	Сальдо на 30.04
		Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
1	2	3	4	5	6	7	8
1	ВАТ "Плутон"	-	14800,00	12600,00	900,00	-	3100
2	ПП "Лотос"	-	500,00	2700,00	2600,00	-	400,00
3	ТОВ "Дорбуд"	-	6750,00	-	-	-	6750,00
	Разом	-	22050,00	15300,00	3500,00	-	10250,00

Питання для самоконтролю

Будова рахунку та його призначення.

Чи існує взаємозв'язок бухгалтерських рахунків із формами фінансової звітності і в чому він полягає?

Поясніть призначення активних рахунків та наведіть правила записів на них.

Поясніть призначення пасивних рахунків та наведіть правила записів на них.

Поясніть призначення активно-пасивних рахунків та наведіть правила записів на них.

В чому полягає сутність контрактивних і контрпасивних рахунків?

З якою метою використовуються синтетичні рахунки? Їх структура.

Аналітичні рахунки, порядок їх застосування.

За яким принципом побудовано План бухгалтерських рахунків активів, капіталу, зобов'зань і господарських операцій.

Поясніть призначення балансових і номінальних рахунків.

Поясність призначення забалансових рахунків.

В чому полягає контрольне значення оборотних відомостей за синтетичними і аналітичними рахунками?

Розкрийте сутність шахової оборотної відомості.

Розкрийте сутність оборотно-сальдової відомості за синтетичними рахунками.

Література: [25, 93, 94, 95, 99, 100, 101]

Тема 4. Оцінювання та калькуляція

Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку: мета, принципи, методи

Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальненя їх у цілому по підприємству.

В бухгалтерському обліку та фінансовій звітності майно і господарські операції оцінюються у національній грошовій одиниці України способом підсумовування витрат. При оцінці засобів і джерел їх утворення, доходів і витрат діяльності в обліку та фінансовій звітності слід дотримуватись принципів наведених у Законі "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Принципи бухгалтерського обліку - це правило, якого слід дотримуватись при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Основні принципи бухгалтерського обліку щодо вимог до оцінки активів, капіталу, зобов'язань, витрат і доходів
Обачність	застосування методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки зобов'язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів
Безперервність	оцінка активів і зобов'язань визначаєьться з позиції, що підприємство працюватиме і надалі
Превалювання сутності над формою	пріоритетною є оцінка активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання
Єдиний грошовий вимірник	вимірювання та узагальнення господарських операцій у фінансовій звітності здійснюється у єдиному грошовому вимірнику

Оцінка і розкриття окремих статей фінансової звітності і у примітках до фінансової звітності здійснюється згідно відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В них наведені методи оцінки, за якими активи, капітал і зобов'язання повинні відображатись в обліку при їх придбанні, використанні, списанні, а також доходів і витрат, що виникають в процесі діяльності для визначення результату діяльності та відображення їх у фінансових звітах.

2. Сутність та види калькуляції

Калькуляція - від латин. calculation (підсумок) передбачає складання таблиці, в якій розраховують собівартість одиниці продукції або іншого об'єкта калькуляції (замовлення тощо).

Собівартість - сума витрат на виробництво продукції, робіт, послуг. В залежності від цілей виділяють такі види собівартості: технологічну , виробничу, повну собівартість готової продукції, повну собівартість реалізованої продукції.

Процес набирання витрат для підрахунку собівартості називається калькулюванням.

Метою калькулювання собівартості продукції є:

підготовка даних для визначення обсягу виробництва і розміру цін на продукцію (роботи, послуги);

підготовка даних необхідних для розробки фінансових планів (планів руху грошових коштів) і бюджета підприємства;

підготовка даних для ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість визначається з метою ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Об'єктом калькулювання (об'єктом обліку) може бути готова продукція, напівфабрикати, вироби, послуги, теплова і електрична енергії тощо. Усі об'єкти калькулювання можна поділити на два види:

матеріальні;

нематеріальні, що використовуються в момент виробництва.

Для продукції, яка може бути виміряна за вагою, довжиною, площею тощо, об'єктом калькулювання є одиниця виміру: 1 кг, 1 м, 1 л, 1 т, 1 шт, 1 кіловат-год, 1 тоно-километр, 1 замовлення тощо.

Для практичної роботи міністерства і державні комітети, що управляють галузями народного господарства, затвердили цілий ряд методичних рекомендацій по калькулюванню собівартості. Вони містять перелік калькуляційних статей, за якими набираються витрати для визначення собівартості, визначають склад витрат підприємства, які включаються до цих статей. Методичними рекомендаціями допускається відмовлення від калькулювання тих видів допоміжної продукції, які випускаються в невеликій кількості і повністю споживаються на підприємстві.

В умовах ринкової економіки єдиної методики калькулювання продукції бути не може. Тому кожне підприємство з врахуванням своїх цілей і інтересів повинно самостійно визначати правила калькулювання. Проте існує і загальний для всіх склад статей калькуляції (таблиця 4.1):

Таблиця 4.1

Склад статей витрат собівартості продукції

Вид собівартості	Найменування статей витрат
Повна собівартість реалізованої продукції	Повна собівартість готової продукції	Виробнича собівартість	Технологічна собівартість	1. Прямі матеріальні витрати
				2. Прямі витрати на оплату праці
				3. Сума зборів на соціальні заходи. які нараховуються на прямі витрати на оплату праці
				4. Інші прямі витрати
			5. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання
			6. Загальновиробничі витрати
		7. Адміністративні витрати
		8. Витрати на дослідження і розробку
		9. Інші операційні витрати, що пов'язані з виробництвом
		10. Фінансові витрати. що пов'язані з виробництвом
		11. Постійні витрати на збут, які не пов'язані безпосередньо з відвантаженням продукції покупцю
	12. Змінні витрати на збут, тобто витрати пов'язані з відвантаженням і доставкой продукції покупцям
В деяких випадках ці витрати можна віднести до складу прямих витрат

Така класифікація статей калькуляції являється універсальною і може застосовуватись в будь-якій галузі народного господарства. При цьому наповнення цих статей (склад елементів калькуляційних статей) різне, в залежності від галузі народного господарства, виду виробництва, конкретного підприємства.

Кожна стаття складається з витрат, які є елементами статті. Наприклад, для статті "Прямі матеріальні витрати" елементами статті є витрати сировини, матеріалів, палива, інших матеріальних цінностей, з яких безпосередньо виготовляється продукція. Для статті "Прямі витрати на оплату праці" елементами статті є витрати на оплату праці основних виробничих робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію. Для статті "Адміністративні витрати" елементами статті можуть бути витрати сировини , матеріалів, палива, на оплату праці тощо, пов'язані з управлінням всього підприємства в цілому.

Види калькуляції залежать від методів калькулювання.

Метод калькулювання - це спосіб групування витрат за об'єктами калькулювання, який включає в себе набір технічних прийомів для розрахунку собівартості продукції. Розрізняють такі методи калькулювання: позамовний, попередільний, метод прямих витрат, метод поглинутих витрат.

Питання для самоконтролю

Сутність оцінки та її застосування.

Назвіть принципи бухгалтерського обліку, яких слід дотримувати при визначенні оцінки.

Наведіть визначення та розкрийте сутність калькуляції.

Що являється об'єктами калькуляції?

В чому полягає сутність калькулювання?

Мета та методи калькулювання.

Статті калькуляції та їх зміст.

Література: [93, 94, 95, 99, 100, 101]

Тема 5. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку

1. Поняття про бухгалтерський документ

Для одержання інформації про діяльність підприємства, про зміни у засобах викликані господарськими процесами, необхідно реєструвати кожну господарську операцію. Така реєстрація здійснюється за допомогою документів.

Документ (лат. dokumentum), буквально означає свідоцтво, доказ.

Бухгалтерський документ - це письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію, є доказом законності її здійснення і правильності записів про неї у регістрах бухгалтерського обліку.

Документацією називають спосіб оформлення господарських операцій документами.

Первинний документ - бухгалтерський документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, зразу ж після її закінчення.

Документ - це основа обліку. Жодна господарська операція не може бути облікована, якщо вона не оформлена документом. Зміст первинного документу визначається суттю господарської операції. Сукупність документів, якими оформляються господарські операції називається документуванням.

Суцільне і постійне документування господарських операцій є одним з основних елементів методу бухгалтерського обліку, оскільки слугує для первинного спостереження за господарською діяльністю.

Документування господарських операцій - це перший етап облікової роботи. Документи слугують засобом, за допомогою якого здійснюється господарська діяльність. Вони широко використовуються для оперативного керівництва і управління підприємством. Так, "Вимоги" цехів є підставою для відпуску матеріалів зі складу, "Видаткові касові ордери" - для виплати з каси готівки і т .д. Первинні документи застосовуються і обробляються відповідно із вимогами до складання і технології обробки даних первинних документів та їх зберігання. У таблиці наведені основні нормативні документи, у яких викладено вимоги до складання, обробки, зберігання первинних документів.

Таблиця 5.1

Основні вимоги до складання, технології обробки первинних документів та порядку їх зберігання наведені у:
Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996 - Х1У; Положенні про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88; Переліку типових документів, що створюються в органах державної влади і місцевого самоуправління, інших установ, організацій і підприємств затверджений наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998р. № 41

Типові форми первинних документів для обліку господарських операцій затверджують відповідні державні органи (таблиця):

Таблиця 5.2

Форма типових первинних документів для обліку:	Документ, яким затверджено типові форми первинних документів
1. Касових операцій	Наказ Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 року № 51
2. Банківських операцій	Постанова правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135
3. Сировини і матеріалів	Наказ Міністерства статистики України від 21 червня 1996 року № 195
4. Малоцінних швидкозношуваних предметів	Наказ Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року № 145
5. Основних засобів	Наказ Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352
6. Бланків суворої звітності	Наказ Міністерства статистики України від 11 березня 1996 року № 67
7. Підзвітних коштів	Наказ Державної податкової адміністрації України від від 19.09.2003р.№ 440
8. Особового складу	Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277
9. Розрахунків із робітниками і службовцями по заробітній платі	Наказ Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року № 144
10. Перевезеняі вантажу	Наказ Міністерства статистики України і Міністерства транспорту України від 07 серпня 1996 року № 228/253 Наказ міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачається іншими нормативними документами. При надходженні до бухгалтерії первинні документи перевіряються як за формою (повнота та правильність оформлення і заповнення реквизитів), так і за змістом (законність операції, логічна ув'язка з окремими показниками). Якщо у документі виявлено помилку, її виправляють у відповідності із вимогами.

Існують вимоги до виправлення помилок у первинних документах:

Документи, якими оформлюються касові, банківські операції, операції з цінними паперами - не повинні мати виправлень, вони анулюються.

В інших первинних документах помилки виправляються коректурним способом: неправильний текст, або сума закреслюється однією рискою так, щоб було видно попередній виправлений запис, а зверху надписується правильний текст або сума і напис "виправлено", а також підпис особи, що підписала документ із зазначенням дати виправлення.

Якщо помилка здійснена у минулому звітному періоді, складається бухгалтерська довідка: суму за кореспонденцією рахунку, що записана неправильно у минулому звітному періоді, записують цією ж кореспонденцією рахунків у звітному періоді червоними чорнилами (Червоне сторно).Таким записом анулюється неправильний запис. Правильний запис здійснюється темними чорнилами.

Наприклад: Бухгалтер виявив, що в минулому кварталі зробив помилковий бухгалтерський запис на вартість списаних у виробництво сировини і матеріалів. Потрібно було списати 1200 грн., а він списав 12000 грн., тобто в обліку була складена бухгалтерська проводка:

Дт 23 Кт 201 на суму 12000 грн.,

а потрібно було

Дт 23 Кт 201 на суму 1200 грн..

Виправлення помилки у місяці її виявлення слід зробити так:

Неправильний запис Дт 23 Кт 201 на суму 12000 грн. зробити червоними чорнилами (червоне сторно), що означає скасування неправильного запису. Потім зробити правильний запис:

Дт 23 Кт 201 на суму 1200 грн. чорними чорнилами, що означає відновлення правильного запису.

При підсумку обороту по кредиту рахунку 201 "Сировина і матеріали" за звітний місяць різниця (12000 грн. - 1200 грн.), на яку зроблена помилка, підсумується зі знаком (-) і таким чином відновиться правильний запис та визначиться правильний залишок сировини на кінець звітного місяця.

Для документів встановлено строки їх зберігання. Вони різні для різних документів. Документи, які мають науково-історичну цінність здають до архиву, інші - за актом описом експертної комісії підприємства і держархіву - списують на вторсировину. У разі зникнення документів, керівництво повинно повідомити про це правоохоронні органи і призначити комісію для встановлення переліку відсутніх документів. Термін зберігання окремих документів встановлено переліком типових документів затверджених наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998р. № 41.

За допомогою документів можна слідкувати за рухом матеріальних і грошових коштів і за правильністю їх витрачання.

Документи мають правове значення, використовуються в якості доказів у спорах між юридичними особами, арбітражні суди визнають за документами юридичну силу, якщо вони складені правильно і своєчасно. Значення документів полягає в тому, що на їх підставі можна здійснювати щоденний систематичний контроль за збереженням матеріальних і грошових ресурсів і попереджати випадки крадіжки.

Для цілей обліку бухгалтерські документи класифікуються за різними ознаками:

Таблиця 5.3

Класифікація бухгалтерських документів

Ознаки класифікації	Зміст документів
1	2
За призначенням	а) розпорядчі, що містять у собі накази, або завдання (чек на отримання готівки з поточного рахунку у банку, доручення на придбання матеріальних цінностей тощо); б) виконавчі, що засвідчують здійсненя господарської операції і є підставою для облікових записів (видаткова накладна на сировину і матеріали зі складу, приймальні і здавальні документи тощо); в) комбіновані, які містять у собі одночасно елементи розпорядчого і виконавчого документу (видатковий касовий ордер)
За порядком складання	а) первинні, що складаються на момент здійснення операції безпосередньо; б) зведені, що відображають ряд операцій за певний час і складаються на підставі первинних документів (носії певного формату у вигляді книг, журналів, машинограмм тощо призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Вони можуть розроблятись підприємством самостійно: реєстри платіжних вимог, звіт касира, накопичувальні відомості обліку запасів тощо)

Продовження таблиці 5.3

За кількістю охоплених операцій	а) разові, які фіксують одномоментну одну, або декілька господарських операцій б) накопичувальні, в яких формується інформація про однорідні господарські операції за певний відрізок часу (день, місяць).
За місцем складання	а) внутрішні, що складені на підприємстві і не виходять за його межі (касовий ордер, реєстр надхлдження готової продукції з цеху на склад тощо); б) зовнішні, що надійшли з інших підприємств, установ і такі, що складені на даному підприємстві і відсилаються за його межі (рахунок, товарно-транспортна накладна тощо)
За якісними ознаками	а) доброякісними, що відповідають всім вимогам; б) недоброякісними, які поділяються на фіктивні, підроблені, безтоварні
За змістом	а) грошові - для оформлення операцій з грошима; б) розрахункові - для оформлення розрахунків між фізичними і юридичними особами; в) матеріальні - для оформлення руху матеріальних цінностей
За способом складання	а) вручну; б) за допомогою ЕОМ

2. Документооборот та його організація

Документооборот - рух документів від моменту їх складання до здачі в архів.

Основні етапи документообороту :

заповнення і оформлення документа;

здавання документа для обробки до бухгалтерії;

обробка документа в бухгалтерії та використання з нього даних;

передача до архіву;

Документооборот починається із заповнення первинних документів. З первинних документів інформація про фінансово-господарську діяльність систематизується і узагальнюється в регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

З метою встановлення місця і порядку заповнення первинних документів, їх підпису, термінів подання в бухгалтерію для фіксування фактів господарської діяльності, зберігання тощо складаються та затверджуються правила документообороту. Найзручніше складати правила у вигляді графіку документообороту та додавати у вигляді додатку до наказу про організацію бухгалтерського обліку. У таблиці наведно фрагмент зразку графіку документообороту.

Таблиця 5.4

Графік документообороту

№ з/п	Назва документа	Створення документа	Підстава для запов-нення доку-мента	Місце обробки і обліку доку-мента	Строк передачі після вико-нання документа	Місце і термін зберігання документа
		Місце заповнення документа	Виконавець	Посадова особа, що має право підпису документа
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Приб. касовий ордер Форма КО-1	бух-гал-терія	зам. голов-ного бух-галтера	головний бух-р, зам. головного бух-ра., керівник	Супро-воджу-вальні документи (накладні, рахунки тощо)	каса, бух-галте-рія	щодня	архив, 3 роки

Графік складається головним бухгалтером та затверджується наказом керівника підприємства. Виконавцям документів надається під розпис витяг із графіку документообороту, в якому зазначено перелік документів, строки їх подання та підрозділи підприємства, до яких надходять ці документи.