Виявлені помилки в оприбуткуванні запасів, які були придбані підзвітною особою Кравченко О.М. вартість одиниці без ПДВ - 8,40 грн. в бухобліку дані операції було відображено:

Таблиця 2.8 Робочий документ № 4.3. Перевірка відображення в обліку руху запасів

Порушено «Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 (з доповненнями станом на 01.01.2015 р.) при складанні бухгалтерських проводок. Придбані для офісних цілей матеріальні цінності зі строком служби менше одного року незалежно від вартості класифікуються як запаси. При цьому за вибором суб'єкта господарювання вони можуть обліковуватися:

-- або як виробничі запаси з відображенням на рахунку 20 «Виробничі запаси», а саме на субрахунку 209 «Інші матеріали»;

-- або як малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) з відображенням на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Інструкції № 291 передбачає: на субрахунку 209 обліковуються бланки суворого обліку (за вартістю придбання), відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних засобів, які не може бути використано як матеріали, паливо чи запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо. А рахунок 22 призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать підприємству та перебувають у складі запасів, тобто предметів, які використовуються протягом періоду, що не перевищує одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спецодяг тощо.

Враховуючи наведене аудитори, вважають, що ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» слід провести відповідні коригування з врахуванням рекомендацій.

2.4 Здійснення перевірки взаємоузгодженості даних форм фінансової звітності ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

Аудитор починає аудит з порівняння даних фінансової звітності. А саме: Форми № 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) з даними Оборотної відомості за синтетичними рахунками і даними Головної книги та Форми № 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) з даними за рахунками Головної книги (аналізу рахунків), а саме: рахунку 79 «Фінансові результати».

За цим аудитор складає таблицю, до якої вносить дані статей Балансу, дані головної книги у розрізі рахунків і субрахунків, порівнюючи з даними Оборотної відомості за синтетичними рахунками та регістрів синтетичного й аналітичного обліку, визначаючи відхилення між інформацією, наданою клієнтом і даними, виявленими аудитор при перевірці (Додаток К).

Одночасно проводиться аналіз показників фінансової звітності для з'ясування оцінки фінансового стану підприємства (табл.2.9).

Зупинимось тільки на особливостях аудиту двох форм фінансової звітності:

- Баланс (звіт про фінансовий стан) Форма № 1;

- Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Форма № 2.

Таблиця 2.9 Алгоритм проведення аудиту фінансової звітності

Особливості аудиту (аудиторські прийоми) правильності складання Балансу наступні:

1. Методика формування показників Балансу повинна відповідати вимогам НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» - для Балансів (Звітів про фінансовий стан), складених починаючи з 1-го кварталу 2013 року або П(С)БО 2 «Баланс» - для Балансів, які складені за періоди по 2012 рік включно.

2. Дані статей Балансу на початок періоду повинні відповідати даним Балансу на кінець попереднього періоду. При зміні наступного Балансу на початок року у порівнянні із звітними даними за попередній рік повинні бути надані відповідні пояснення.

3. Дані статей Балансу на кінець звітного періоду повинні бути підтверджені результатами інвентаризації.

4. Суми статей Балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути звірені з ними і бути тотожними.

5. Дані Балансу на кінець звітного періоду повинні відповідати оборотам і залишкам за рахунками Головної книги на кінець звітного періоду.

6. Методика формування показників Звіту про фінансові результати повинна відповідати вимогам НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» - для Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід)

При перевірці Звіту про фінансові результати необхідно застосовувати наступні аудиторські процедури:

1. Перевірка наданого Звіту на арифметичну точність.

2. Складання пробного Звіту про фінансові результати (на підставі робочих документів по інших розділах аудиту).

3. Порівняння пробного Звіту про фінансові результати з наданим на перевірку та аналіз відхилень.

4. Перевірка розрахунку прибутковості акцій.

5. Перевірка відповідності даних Звіту про фінансові результати в частині даних за відповідний період минулого року.

6. У випадку зміни показників внаслідок виправлення помилок минулих періодів - ретельна перевірка характеру помилок, їх впливу на звітність, адекватність внесених змін.

7. Узгодження певних показників Звіту про фінансові результати з даними Балансу.

2.5 Здійснення аудиту фінансового стану ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

Аналіз фінансового стану ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» проведено на підставі аналізу балансу ПАТ «Львівський хлібозавод № 1», звіту про фінансові результати та інших даних синтетичного обліку.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (ф.1 р.1160+ р.1165)/ ф.1 р.1695), що характеризує на скільки поточні зобов'язання можуть бути негайно погашені грошовими коштами та цінними паперами станом на 31.12.2014р. становить 0,00 при позитивному значенні >0,2, що засвідчує про низький рівень ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (загальної платоспроможності - (ф.1 р.1195 /ф.1р.1695), що характеризує на скільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих активів, позитивне його значення більше 1,0, станом на 31.12.2014р становить 0,004, що свідчить про неплатоспроможність товариства.

Чистий обіговий капітал ( ф. 1 р.1195 - р.1695) станом на 31.12.2014р. при позитивному значенні більше 0 складає від'ємне значення.

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів ф.1 р.1595+р.1695 / ф.1 р.1495 - характеризує розмір залучених коштів на 1 грн. власних коштів. Показник при нормативному значенні - менше 0,5, становить від'ємне значення, що свідчить про відсутність власних коштів.

Коефіцієнт ділової активності (ф.2р.2000:ф.1р.1900 ) - характеризує обсяг реалізованих послуг в загальній сумі коштів підприємства(валюти балансу). При нормативному значенні більше 1,0 фактичний показник - 0,15, що свідчить про низьку ділову активність товариства.

Показники фінансового стану ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» негативні.

Таким чином, аудиторська фірма вважає, що проведена перевірка надає достатньо підстав для висловлювання думки стосовно фінансової звітності ПАТ «Львівський хлібозавод № 1».

2.6 Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) повинен бути складений відповідно до вимог Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі - МСА), зокрема до МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора», МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора», МСА 710 «Порівняльна інформація - відповідні показники і порівняльна фінансова звітність», МСА 720 «Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність».

Згідно МСА №700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» аудитор наприкінці перевірки повинен скласти аудиторський висновок.. У законодавстві України зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським висновком (ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Аудиторський висновок -- це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Зміст цього документа залежить від конкретних обставин та результатів перевірки. В зв'язку з цим форма аудиторського висновку може бути довільною, але обов'язково в ньому мають бути такі розділи:

1) заголовок;

2) вступ;

3) масштаб перевірки;

4) висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;

5) дата аудиторського висновку;

6) адреса аудиторської фірми;

7) підпис під аудиторським висновком.

Аудиторський висновок повинен містити такі основні розділи:

«Звіт щодо фінансової звітності»;

«Звіт про інші правові та регуляторні вимоги» - інша відповідальність аудитора щодо звітності;

«Інші елементи».

Розділ «Звіт щодо фінансової звітності» включає:

1) Аудиторський висновок, що має заголовок, який чітко вказує на те, що це є звіт незалежного аудитора, а саме: «Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності Центрального депозитарію»;

2) Аудиторський висновок адресується тим, для кого він був підготовлений;

3) вступний параграф, у якому зазначаються:

основні відомості про Підприємство:

повне найменування;

код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

місцезнаходження;

дата державної реєстрації;

вид діяльності;

дата внесення змін до статуту;

перелік акціонерів (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, для юридичних осіб - найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження), які є власниками більше 1 % акцій на дату складання Аудиторського висновку, із зазначенням фактичної кількості акцій, що належать кожному акціонеру;

назва кожного із фінансових звітів, які входять до складу перевіреної фінансової звітності, із зазначенням дати або періоду, за який вони складені, а також посилання на стислий виклад облікової політики та іншу пояснювальну інформацію щодо фінансової звітності;

4) параграф «Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність», у якому описується відповідальність тих осіб, на яких покладено зобов'язання зі складання фінансової звітності, зокрема відповідальність за складання фінансової звітності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності МСФЗ або національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), а також за внутрішній контроль, необхідний для складання фінансової звітності, яка не містить суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки;

5) параграф «Відповідальність аудитора», у якому зазначається:

що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансової звітності на основі результатів аудиту;

що аудит проводився відповідно до МСА;

що вимагають стандарти від аудитора та наводиться опис аудиту як виконання аудиторських процедур;

чи забезпечують отримані аудиторські докази, на думку аудитора, достатню та відповідну основу для висловлення аудиторської думки;

6) думку аудитора щодо повного комплекту фінансової звітності відповідно до МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора» та інших стандартів, що стосуються підготовки Аудиторського висновку, яка зазначається в параграфі «Висловлення думки».

4. Розділ «Звіт про інші правові та регуляторні вимоги» повинен включати:

1) опис питань і висновки, яких дійшов аудитор щодо:

відповідності розміру статутного капіталу установчим документам (опис оцінки із зазначенням форми внесків) та вимогам законодавства;

виконання значних правочинів;

відповідності стану корпоративного управління та стану внутрішнього аудиту вимогам законодавства;

2) інформацію стосовно відповідності порядку обчислення нормативу адекватності капіталу вимогам законодавства;

3) інформацію про наявність подій після дати балансу, які не знайшли відображення у фінансовій звітності, проте можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан;

7) інформацію про наявність інших фактів та обставин, які можуть суттєво вплинути на діяльність в майбутньому та оцінку ступеня їх впливу;

8) інформацію щодо іншої фінансової інформації відповідно до законів та нормативно-правових актів України.

5. Розділ «Інші елементи» включає:

1) основні відомості про аудиторську фірму:

повне найменування юридичної особи відповідно до установчих документів;

номер і дата видачі Свідоцтва про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, виданого Аудиторською палатою України (далі - АПУ);

номер, серія, дата видачі Свідоцтва про внесення до Реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, виданого Комісією;

прізвище(а), ім'я (імена), по батькові аудитора(ів), що проводив(ли) аудит; номер, серія, дата видачі сертифіката(ів) аудитора(ів), виданого(их) АПУ;

місцезнаходження юридичної особи та її фактичне місце розташування;

2) основні відомості про умови договору на проведення аудиту:

дата та номер договору на проведення аудиту;

дата початку та дата закінчення проведення аудиту;

3) дату складання Аудиторського висновку;

4) підпис(и) аудитора(ів), що проводив(ли) аудит, та/або підпис директора аудиторської фірми, відбиток печатки аудиторської фірми (за наявності).

Аудиторський висновок перевірки наведено у Додатку Л.

3. Рекомендаційна частина. Формування рекомендацій щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

3.1 Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

Бухгалтерський облік на практиці пов'язаний із оформленням значної кількості первинних документів, які засвідчують здійснення тих чи інших господарських операцій. Інформація із первинних облікових документів узагальнюється, систематизується і знаходить своє відображення в облікових регістрах.

В свою чергу при заповненні як первинних документів, так і облікових регістрів допускаються різного роду помилки.

Найбільш поширеними помилками в обліку є:

- запис неправильного тексту, що в результаті змінює або зміст операції, або напрямок здійснення певних витрат;

- запис неправильних одиниць виміру матеріальних цінностей, облікової ціни одиниці запасів, що в результаті змінює підсумок по конкретній операції;

- запис неправильних розцінок при виконанні робіт працівниками, що призводить або до заниження, або до завищення фонду оплати праці по підрозділах та підприємству в цілому;

- встановлення неправильної кореспонденції між рахунками, яка призводить в результаті до записів в інших облікових регістрах;

- порушення правил подвійного запису і взаємозв'язків між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками;

- неправильне виведення оборотів і сальдо по рахунках та ін.

Для виправлення ситуації, коли протягом 2014 року помилково було віднесено до складу МШП (рахунок 22) вартість телефонних апаратів, складається бухгалтерська довідка (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Бухгалтерська довідка від 31 березня 2015

Але ця помилка змінює дані статтей балансу за 2014 рік, а саме гр. 1010-1012, які стосуються інформації про основні засоби (первісна вартість, знос). Тобто рядки 1011 та 1012 мають бути збільшені на суму цієї помилки.

Для виправлення помилки складемо таку бухгалтерську довідку (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Бухгалтерська довідка від 31 березня 2015

Наслідком виправлення такої помилки будуть змінені дані таких статей балансу, починаючи вже з I кварталу 2015 року: гр. 3 ряд. 1010, 1011, 1012, які стосуються інформації про основні засоби (залишкова вартість, первісна вартість, знос). Тобто у ряд. 1011 доплюсуємо суму 4500 грн; рядок 1012 має бути збільшений на суму 50% від 4500 грн, тобто 2250 грн. Графа 3 ряд. 1420 «Нерозподілений прибуток» має бути також збільшена на 2250 грн. Розбіжності між колонкою 4 у балансі за 2013 рік та колонкою 3 у балансі за 2014 рік буде пояснено у гр. 8 ряд. 4010 форми №4 «Звіт про власний капітал». У разі коригування нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) таке ж виправлення треба відобразити й у формі 2 «Звіт про фінансові результати» у графі 4 відповідно до п. 5 П(С)БО 6. У річній формі в рядку 2350 «Чистий прибуток» (2355 «Чистий збиток») у графі 4 має бути сума з урахуванням виправлення. Змін зазнають також відповідні рядки, які стосуються виявленої помилки, графи 4 Розділу II «Елементи операційних витрат».

Треба зазначити, що обробка інформації як вручну, так і з використанням обчислювальної техніки зовсім не гарантує нездійснення помилок.

Помилки, які виникають в обліку, можуть бути спричинені:

- недостатнім рівнем кваліфікації облікових працівників;

- втомою та неуважністю працівників;

- несправністю обчислювальної техніки;

- використанням при узагальненні даних із звітів і облікових регістрів, в яких були допущені помилки та ін.

Помилки в обліку можуть бути локальними за умов, коли неправильні записи (помилки) відмічаються лише в одному обліковому регістрі і при цьому не впливають в подальшому на систематизацію інформації в інших облікових регістрах, а також транзитними, коли помилка в одному обліковому регістрі призводить до ланцюгових змін (помилок) в інших облікових регістрах, а також звітності підприємства.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.95р. № 88.

Виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах

1. У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки і необумовлені виправлення не допускаються.

2. Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

3. Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком «мінус», а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.(пункт 4.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2010 р. № 372)

4. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

5. У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається.

6. Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства. (пункт 4.6 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.06.2010 р. № 372).

При виявленні помилок, щоб уникнути неприємностей із контролюючими органами, їх необхідно негайно виправити, причому відповідним чином, а саме:

а) В первинних документах, облікових регістрах і звітах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над кресленим пишеться правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

Виправлення має супроводжуватися надписом в документах «виправлено» і підписами осіб, які підписали даний документ раніше із зазначенням дати виправлення. Тобто, якщо документ підписали «Іваненко О. І.» або «Петрук П. О.», то «Сидорук А. М.» не має права під виправленням ставити свій підпис, хоча, можливо, що він і виявив дану помилку. Це передбачено пп. 4.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Як бути у випадку, коли особа, яка підписала документ, на час виявлення помилки вже не працює ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» (звільнена, виїхала у інший регіон або померла). В такому випадку можливо скористатися варіантом «переформлення документів» (див. підпункт «г»), тобто документ переформлюється, але за підписами тих осіб, які на момент виявлення помилки несуть відповідальність за оформлення цих докуметів. У тому випадку, якщо таке переоформлення стосується матеріально відповідальних осіб, що відсутні і відноситься до прийому-передачі цінностей, то документи не переоформляються, а складається окремий акт.

б) Помилки у записах на синтетичних рахунках виправляються способом «червоного сторно» або додатковим проводенням.

Спосіб «червоного сторно» полягає у тому, що неправильний запис анулюється шляхом повторення його червоним кольором, а нижче робиться правильний запис, але вже звичайним кольором. Цей спосіб виправлення помилок застосовується у випадках, коли на рахунках бухгалтерського обліку помилково сума запису завищена, а також, коли записи проведені не за відповідними даній операції кореспондуючими рахунками. У бухгалтерському обліку вважається, що проведення і суми, записані червоним чорнилом (пастою), є від'ємними (сторнуючими), і при підрахунку оборотів на рахунках віднімаються від загальних підсумків. Наприклад. При відпуску матеріалів у виробництво на суму 150 тис.грн. бухгалтером була відображена помилкова кореспонденція рахунків і сума. Замість Д-т 23 К-т 201 150000,00 грн. було помилково записано Д-т 26 К-т 201 180000,00 грн. ця ж помилкова проводка записується красним (сторно) і після цього робиться запис правильної проводки звичайними чорнилами.

Таким чином, при підрахунку оборотів за кореспондуючими рахунками суми, що записані червоним кольором - «червоне сторно», віднімаються і тим самим виправляється помилка.

в) Спосіб додаткового проведення застосовується у тих випадках, коли в дебеті та кредиті рахунків записана менша, ніж потрібно, сума або ж зовсім не відображена якась операція. Цей метод полягає у тому, що на кореспондуючих рахунках записується сума, яка складає різницю між правильною сумою і сумою, відображеною в рахунках. При виправленні помилки за допомогою додаткового проведення записи робляться звичайним чорнилом. Сума додаткового запису при підрахунках оборотів додається до загальної суми оборотів.

Наприклад, припустимо, що при відпуску матеріалів на виробництво у сумі 450 тис. грн. бухгалтером була відображена помилкова сума у розмірі 150 тис. В даному випадку бухгалтеру необхідно допровести залишкову частину суми (300 тис. грн.) додатковою проводкою звичайними чорнилами. В нашому випадку це буде Д-т 23 К-т 201 300 тис. грн.

Методи «червоного сторно» та додаткового проведення можуть застосовуватися на підставі обгрунтованих довідок бухгалтерії з вказівкою запису, який виправлявся і правильної суми.

г) переоформлення документів.

Здебільшого така форма виправлення застосовується в касових та банківських операціях (касових і банківських документах). Оскільки коректурний спосіб, виправлення у прибуткових та видаткових касових документах категорично заборонений. Тобто, якщо припустилися помилки, то повинні анулювати такий документ (здійснити на ньому напис «АНУЛЬОВАНО») і підшити його в папку анульованих документів, виписати новий такий документ.

Зрозуміло, що такі анульовані документи мають ті ж самі терміни зберігання, що й інші (неанульовані) документи. Таке правило стосується документів, якими оформлені касові банківські операції з цінними паперами. Для перевіряючих необхідно буде надати пояснення щодо переоформленого документа із зазначенням причини. Тобто повинна бути обгрунтована причина через яку документ було переоформлено (довідка бухгалтерії з вказівкою запису, який виправляється і правильної суми, витяг з наказу про звільнення особи тощо).

3.2 Рекомендації щодо формування в ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» механізму внутрішнього аудиту фінансових результатів та прибутку для запобігання порушенням

Організація внутрішнього аудиту передбачає розподіл трудових ресурсів, планування внутрішнього аудиту та складання за його результатами програми.

Директор ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» визначає склад аудиторської групи, який повинен відповідати характеру та ступеню складності кожного внутрішнього аудиту, а також обмеженням в термінах і трудових ресурсах.

Для досягнення цілей та забезпечення належної якості внутрішнього аудиту призначається керівник аудиторської групи, який:

- розподіляє завдання та обсяги роботи між членами аудиторської групи та за потреби корегує їх;

- контролює хід виконання завдань кожним членом аудиторської групи, стан виконання ними програми, надає їм необхідну допомогу;

- вживає в межах повноважень заходів для забезпечення об'єктивності і незалежності членів аудиторської групи;

інформує керівника ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»я про фактори, що негативно впливають на незалежність і об'єктивність членів аудиторської групи;

- оцінює відповідність обраних членами аудиторської групи методів внутрішнього аудиту цілі, обсягу, термінам і розподілу трудових ресурсів та за потреби вживає необхідних заходів;

інформує керівника ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» про необхідність участі у внутрішньому аудиті залучених фахівців, отримання необхідної інформації від третіх осіб, отримання членами аудиторської групи необхідних консультацій, роз'яснень та іншої допомоги, включаючи технічну;

- розглядає, повертає на доопрацювання або схвалює офіційну документацію про результати виконання членами аудиторської групи завдань під час внутрішнього аудиту.

При плануванні внутрішнього аудиту ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» потрібно вивчити питання, пов'язані з об'єктом внутрішнього аудиту, а саме середовище контролю, а саме заходи, що вживаються керівництвом об'єкта аудиту для створення і надійного функціонування системи внутрішнього контролю; інші необхідні для виконання внутрішнього аудиту аспекти діяльності об'єкта аудиту.

Детальне вивчення об'єкта аудиту здійснюється шляхом аналізу отриманої на запит інформації щодо:

- нормативно-правових актів, документів, які регламентують його діяльність;

- організаційної структури та системи управління;

- системи бухгалтерського обліку, фінансової і бюджетної звітності за суттєвістю;

- матеріалів попередніх контрольних заходів контролюючих органів та стану усунення виявлених порушень за їх результатами;

- інших необхідних для виконання внутрішнього аудиту систем чи напрямів діяльності, інформації, у тому числі одержаної під час консультацій з керівництвом об'єкта внутрішнього аудиту та його персоналом.

Отримана інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на рішення керівництва, які приймаються на її підставі. Суттєвість залежить від розміру помилки, відсутності або перекручень змісту інформації і визначається працівником ПАТ «Львівський хлібозавод № 1», виходячи з власних професійних суджень.

Після вивчення об'єкта внутрішнього аудиту та питань, що з ним пов'язані, визначаються суттєвість помилки, ризики та оцінюється ступінь їх можливого впливу.

За результатами планування внутрішнього аудиту складається його програма. Програма внутрішнього аудиту визначає:

- напрям внутрішнього аудиту;

- цілі внутрішнього аудиту;

- підставу для проведення внутрішнього аудиту;

- об'єкт внутрішнього аудиту;

- період, що охоплюється внутрішнім аудитом;

- термін проведення внутрішнього аудиту;

- питання, що підлягають дослідженню з урахуванням оцінки ризиків (операції, ділянки бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю об'єкта внутрішнього аудиту тощо);

- обсяг аудиторських прийомів та процедур за кожним фактором ризику;

- послідовність і терміни виконання робіт;

- склад аудиторської групи;

- планові трудові витрати.

Програма складається у письмовому вигляді, підписується керівником ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» до початку її виконання.

Документальне оформлення внутрішнього аудиту складається з двох видів документів - робочих та офіційних.

Робочі документи включають наступну інформацію щодо об'єкта внутрішнього аудиту:

- інформацію про організаційну структуру;

- необхідні витяги або копії документів;

- галузеву інформацію та нормативну документацію, яка регулює діяльність;

- документацію про вивчення та оцінку систем бухгалтерського обліку;

- документацію про оцінку системи внутрішнього контролю;

- аналіз важливих показників та тенденцій у діяльності за досліджуваний період;

- документацію, яка відображає час проведення аудиторських процедур та отриманий результат за кожною з них;

- список працівників, які виконували аудиторські процедури, та час їх роботи;

- висновки, зроблені працівниками ПАТ «Львівський хлібозавод № 1», щодо різних аспектів аудиту.

Після закінчення внутрішнього аудиту робочі документи додаються до аудиторського звіту.

Керівник ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» забезпечує організацію здійснення моніторингу результатів впровадження рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту для того, щоб впевнитися в тому, що відповідальні за діяльність розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання, або керівництво об'єкта внутрішнього аудиту взяло на себе ризик невиконання таких рекомендацій.

Висновки

3. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: наказ МФУ від 30.11.1999 р. № 291. // Бухгaлтерський oблiк i aудит. - 2012. - № 1. - С. 6-24.