Принципи організації бухгалтерського обліку на Сніжнянському машинобудівному заводі ВАТ "Мотор Січ"

Для цілей бухгалтерського обліку до запасів належать сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, МШП (п. 6 П(С)БО 9).

Розділ ІІІ. Дослідження організації й здійснення внутрішнього контролю

3.1 Внутрішній контроль операцій з виробничими запасами

Матеріально виробничі запаси становлять значну частину вартості майна організації, матеріаломісткість в деяких галузях становить 90 % господарюючого суб'єкта, саме тому контроль стану обліку, повноти і своєчасності оприбуткування, правильності зберігання і використання виробничих запасів в сучасних умов має більше значення.

Внутрішній контроль - це система заходів, організованих керівництвом підприємства і здійснюваних як засобів для впорядкованого і ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, забезпечення збереження активів, виявлення, виправлення і запобігання помилок, спотворення інформації, з метою найбільш ефективного виконання усіма працівниками своїх обов'язків при здійсненні господарських операцій. Внутрішній контроль визначає законність цих операцій і їх економічну доцільність для підприємства].

Внутрішній контроль здійснюється безперервно. Керівництво підприємства самостійно встановлює склад, терміни і періодичність контрольних процедур. Головний принцип організації внутрішнього контролю - доцільність і економічність.

Метою контролю операцій з запасами є встановлення достовірності первинних даних, що стосуються наявності та руху виробничих запасів; повноти і своєчасності відображення первинних даних у вільних документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку запасів відповідно до прийнятої облікової політики; достовірності відображення залишків записів у звітності господарюючого суб'єкта.

Тому основними завданнями контролю операцій з виробничими запасами є:

- перевірка організації складського господарства, стан збереження запасів;

- встановлення законності проведених операцій з запасами;

- визначення правильності віднесення витрат до складу витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг);

- перевірка дотримання норм витрат матеріалів, сировини і палива;

- перевірка правильності й ефективності використання матеріальних ресурсів;

- перевірка нормативів запасів;

- перевірка дотримання правил відпуску запасів;

- оцінка системи внутрішнього контролю за використанням запасів у виробництві;

- перевірка правильності реалізації надлишків запасів;

- перевірка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) за об'єктами калькулювання витрат;

- визначення правильності синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які включаються до собівартості;

- перевірка дотримання підприємствами податкового законодавства по операціях, пов'язаних з формуванням собівартості продукції (робіт, послуг);

- оцінка повноти і правильності відображення господарських операцій із запасами в бухгалтерському обліку та звітності.

1) Перевірка на кінець місяця відповідності загальних підсумків вибуття та залишків матеріалів по всім структурним підрозділам (матеріально відповідальним особам) з кредитовими оборотами і залишками на кінець місяця по рахунках виробничих запасів (20) у головній книзі рахунків.

2) Перевірка операцій з відпуску матеріалів у виробництво:

документації операцій (в межах встановлених лімітів за нормами, понад норми, при заміні матеріалів);

перевірка обґрунтованості встановлених норм витрат на виробничий процес. Вибіркові інвентаризації залишків матеріалів у цехах, підрозділах дають можливість встановити надлишки матеріалів на цехових складах або в незавершеному виробництві. Ефективним прийомом встановлення фактів завищення норм витрат є контрольний запуск сировини, аналіз даних за кілька звітних періодів.

Контрольний запуск матеріалів і сировини на випуск продукції показує фактичні витрати. Такі запуски здійснюють фахівці. Контролери перевіряють переробку їх у готову продукцію. Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво оформляється актом, в якому зазначається кількість витрачених матеріалів та сировини, їх якість, обладнання, режим його роботи в процесі запуску, конкретні дані про виробництво продукції, кількості і якості готової продукції, відходи. Результати контрольного запуску поширюють на кількість випущеної готової продукції за відповідний період і визначають достовірність списання матеріалів і сировини на її виготовлення.

За участю фахівців перевіряють відповідність випущеної і наявної на складах продукції вимогам стандартів і технічних умов.

3) перевірка операцій з відпуску матеріалів за двома основними напрямками:

на потреби основного і допоміжного виробництва.Перевірка правильності якісних показників у документах на відпущені у виробництво сировину і матеріали може здійснюватися шляхом зіставлення цих показників з актами прийому, даними лабораторного аналізу на оприбуткування конкретних видів сировини з даними раніше проведеної технологічної експертизою, зіставленням даних про якість, встановлену при інвентаризації відповідних видів сировини. Це дозволяє уточнити кількість переданих поза обліку виробництва запасів.

Також перевіряється правильність встановлення лімітів відпуску матеріалів у виробництво по кожному їх виду. Як правило, ліміт повинен бути на місяць або на квартал. Він розраховується залежно від планових обсягів відпуску продукції, і норм використання матеріалів на одиницю продукції. При цьому слід пам'ятати, що в цеху значаться залишки невикористаних матеріалів за минулий період і ліміт на наступний період повинен бути зменшений на відповідну кількість. Коригування лімітів в поточному періоді дозволяється у випадках уточнення кількості матеріалів, які знаходяться в незавершеному виробництві, а також при заміні одних запасів іншими і зміні виробничої програми. Під час проведення перевірки необхідно звернути увагу на те, чи здійснюється зміна ліміту тими ж особами, яким надається право їх затвердження, а також, не допускається зміна лімітів по окремих видах запасів на поточний період, оскільки змінами, як правило, має намір приховати перевитрата запасів.

Дотримання ліміту на відпустку запасів зі складу у виробництво перевіряється на підставі лімітно-забірних карток. При цьому доцільно застосувати зустрічну перевірку для порівняння записів у документах на використання, які зберігаються в різних місцях (на складі, в цеху, в бухгалтерії, у відділі постачання). Зустрічаються випадки, коли спеціально завищуються ліміти відпуску запасів з метою подальшого їх розкрадання або виробництва неврахованої продукції. Якщо виникають додаткові потреби в матеріалах понад ліміт, то відділ постачання повинен окремо виписати на ці матеріали вимоги. Цей документ затверджується особисто керівником.

Існує також цілий ряд матеріалів, відпуск яких не лімітується. Вони оформляються видаткової накладної.

Матеріали, відпущені на підставі лімітно-забірних карт, вимог, видаткових накладних відображаються в книгах складського обліку, інвентарних картках, картах кількісно-вартісного обліку, сальдових книгах.

Їх дані звіряють з даними первинних документів, які долучені до звіту завідуючого складом.

Якщо підприємство має нормативні запаси матеріалів, то їх доцільно реалізувати і залучати кошти в оборот. Перевіряючи такі операції, використовують договори з покупцями, рахунки, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, а також довіреності на отримання запасів (у випадках же реалізації фізичним особам використовують прибуткові касові ордери та видаткові накладні).

Дуже часто мають місце випадки, коли запаси матеріалів, які підлягають реалізації, знаходяться на підприємстві давно і враховуються за старими цінами. На недержавному підприємстві можуть призначити і більш низькі ціни, але обкладатися податками такі обороти будуть виходячи зі звичайних цін. Ціни реалізації на такі матеріали обов'язково повинні включати ПДВ. Обороти по реалізації повинні бути відображені в книзі обліку продажу товарів.

4) перевірка правильності оцінки при списанні витрат матеріалів з кредиту рахунків виробничих запасів.

Необхідно врахувати, що в аналітичному обліку матеріали враховуються за договірними цінами, купівельними цінами в розрізі їх номенклатури з відділенням транспортно-заготівельних витрат на їх придбання за підгрупами запасів. Таким чином, щоб оцінити за фактичною собівартістю матеріальні витрати в розрізі їх фактичного цільового використання, необхідно розподіляти транспортно-заготівельні витрати щомісяця. При здійсненні контролю вивчається обґрунтованість включення витрат до складу транспортно-заготівельних, а потім - правильність їх розподілу за місяць на залишок матеріалів на кінець місяця і на обсяг використаних матеріалів за напрямками використання (виробниче, невиробниче споживання, реалізація матеріалів, безкоштовна передача іншим організаціям), застосовуючи метод техніко-економічних розрахунків.

5) перевірка правильності відображення операцій по руху матеріальних цінностей в обліку. З метою перевірки достовірності відображення за даними бухгалтерського обліку руху запасів, складається відомість їх руху за видами з виведенням залишків запасів на момент інвентаризації і зіставляється дані залишків відомості руху запасів з фактичною наявністю запасів. У разі перевищення даних залишків відомості руху запасів з даними інвентаризації можна зробити висновок, що запаси при вступі не оприходувалися.

У разі встановлення фактів списання запасів в обсягах, не передбачених технологічним процесом контролер повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних запасів і поставити питання про відшкодування їх вартості.

6) перевірка незавершеного виробництва. При визначенні правильності витрат матеріалів на виробництво продукції слід обов'язково враховувати залишки незавершеного виробництва. Для контролю їх достовірності слід провести їх інвентаризацію. Досить часто мають місце випадки, коли з метою приховування нестач матеріалів збільшуються залишки незавершеного виробництва, тому при інвентаризації слід мати на увазі, що склад незавершеного виробництва не входять:

1) матеріали, отримані цехами, але не приступили до обробки;

2) отримані з боку напівфабрикати;

3) комплектуючі деталі, не взялися до обробки чи збірці;

4) забраковані деталі, напівфабрикати та вузли.

Техніка визначення об'єктів обліку та контролю операцій з виробничими запасами представлені в таблиці 3.4 (Додаток АШ).

Одним з найважливіших напрямків перевірки витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції є формування думки про відповідність оцінки незавершеного виробництва.

Для цього необхідно перевірити:

- стан обліку;

- своєчасність і правильність інвентаризації;

- достовірність відображення результатів інвентаризації;

- дотримання встановлених норм незавершеного виробництва (якщо вони прийняті на підприємстві) і правильність їх оцінки.

Якщо в процесі господарської діяльності підприємства мали місце випадки призупинення виготовлення раніше прийнятих замовлень, перевіряється, як використовувалися запаси, які залишилися, як певні і відображені в бухгалтерському обліку витрати за анульованими замовленнями.

Організаційна модель визначення стану внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами представлена на малюнку.

Проведені дослідження в галузі контролю операцій з виробничими запасами показала, що система внутрішнього контролю на ВАТ "Мотор Січ" недостатньо ефективна, тому контролюються не всі ділянки зберігання запасів. Стан внутрішнього контролю можна оцінити як середнє, оскільки підприємство займається таким видом діяльності, що простежити за збереження матеріалів до деталей не можливо. Дані недоліки пов'язані з тим, що система внутрішнього контролю не відповідає масштабам діяльності підприємства. Це пов'язано з тим, що на підприємстві немає спеціально набраного персоналу, який повинен займатися охороною. немає аудиторської служби. Дану функцію виконує головний економіст. Найчастіше головному економісту не вистачає часу для заняття цими питаннями, оскільки на нього покладено багато обов'язків не стосується даної сфери.

3.2 Особливості внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами в умовах комп'ютеризації обліково-контрольного процесу

Комп'ютеризація принципово не змінює елементів бухгалтерського обліку виробничих запасів. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, яка виражається в порядку побудови комп'ютерних форм бухгалтерського обліку. Методика внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами на підприємстві, якому використовується комп'ютерні системи, що роблять великий вплив на ведення бізнесу та бухгалтерського обліку, піддається значним змінам, хоча загальна мета не змінюється. 31;Зберігаються його завдання, діють основні елементи його методології.302Використання комп'ютерних систем контролю виробничих запасів обумовлює необхідність отримання спеціальних знань для проведення контролю та спрощення процесу його проведення. Необхідно добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників підприємства, які беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для ведення внутрішнього контролю в комп'ютерному середовищі необхідно:

- мати додаткові знання в галузі системи обробки економічної інформації;

- мати уявлення про технічне, програмному, математичному вигляді забезпечення комп'ютерної системи;

- володіти термінологією в галузі комп'ютеризації;

чітко уявляти особливості технології і послідовність процедур комп'ютерної обробки облікової інформації;

-знати організацію роботи бухгалтерії в умовах комп'ютеризації інформаційної системи підприємства;

- вміти працювати за комп'ютером з основними офісними програмами;

- мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, з правовими і довідковими системами.

Всі ці знання необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, ведення внутрішнього контролю надають умови використання комп'ютерної системи на підприємство.

Впровадження комп'ютерів в обліковий процес суттєво вплинуло на ведення внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами. При цьому велике значення мають власні характеристики системи обробки даних, так як вони впливають на тип внутрішнього контролю.

Велика увага приділяється надійності прийомів внутрішнього контролю в середовищі комп'ютерної обробки даних. Облікова політика підприємства, орієнтована на застосування комп'ютерних систем, повинна обов'язково передбачати елементи внутрішнього контролю. В умовах функціонування автоматизованих систем обробки інформації з обліку виробничих запасів здійснюють три види контролю:

- структурний (виробничий) контроль;

- контроль розробки;

- процедурний (робочий) контроль.

Під структурним контролем розуміють загальну адміністративну перевірку структури розподілу обов'язків і відповідальності в відділі обробки інформації. Ці перевірки стосуються різною мірою всієї роботи, яку виконує відділ обробки інформації, і є частиною основного контролю, через який проходить кожна нова процедура.

Сутність контролю розробки лежить у загальній перевірці відповідності всіх нових спроектованих комп'ютерних облікових систем встановленим стандартам документації і процедур, тобто перевірці відповідності виконання основних етапів проектування, програмування і дослідження системи вимоги загальної системи контролю. Контроль розробки та об'єднання зі структурним контролем охоплює все нові спроектовані процедури.

Облікова інформація в системі матеріально-технічного постачання на підприємстві ВАТ "Мотор Січ" характеризується значними обсягами.

Проведене дослідження діючої системи обліку і контролю операцій з виробничими запасами показало такі недоліки:

- необхідною умовою правильної організації складського господарства є наявність стелажів, осередків і т. п. Які на складах досліджуваного підприємства знаходяться в несправному стані та матеріали зберігаються навалом, що призводить до псування матеріальних цінностей, і, отже, такі цінності є непридатними в процесі виробництва;

- в приміщеннях складів, закріплених за матеріально відповідальними особами, які не дотримуються санітарно-гігієнічних норм;

- на картках складського обліку матеріальних цінностей не видається норма запасу, що може призвести до понадлімітного вибуття запасів;

- картки складського обліку оформляються неналежним чином, а саме не проставляється норма запасу, що може призвести до понадлімітного витрачанню цінностей;

- встановлена на підприємстві бухгалтерська програма Парус: Бухгалтерія версії 4.31, є застарілою.

Таким чином, можна зробити деякі висновки, що на підприємстві ВАТ "Мотор Січ" складське господарство організовано невідповідним чином, що може призвести до псування і розкраданням виробничих запасів.

Проведені в переддипломної роботі дослідження дозволяють дати ВАТ "Мотор Січ" наступні рекомендації:

1. Необхідно приділити більшу увагу стану та обладнання складського господарства: необхідними приладами, комп'ютерною технікою. Це необхідно для належного обліку, контролю та зберігання матеріалів на складах;

2. Слід проводити не тільки річну інвентаризацію цінностей - суцільним методом, а й проміжні інвентаризації (1 раз на квартал) - вибірковим методом;

3. Для виявлення понадлімітного витрачання необхідно посилити перевірки, шляхом взаємних перевірок наявності запасів на складах (цехах, коморах) і порівняння отриманих даних з даними бухгалтерії;

4. Повністю автоматизувати бухгалтерський облік запасів у бухгалтерії (складання статистичної, фінансової, податкової звітності), що дає додаткові переваги в скороченні паперової роботи та економії часу; встановити на підприємстві програму "1С-Підприємство".

5. Своєчасно виявляти виробничі запаси, які не використовуються у господарській діяльності (неліквіди) і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, якщо це не обумовлено виробничою необхідністю, не варто запасатися ними, оскільки це веде до значного зростання запасів у цілому

3.3 Контроль за використанням грошових коштів

Особлива увага при перевірці касової дисципліни на підприємстві ВАТ "Мотор Січ" цільовому використанню готівки. При цьому використовуються банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, Журнал-ордер 1 с. -г. по кредиту 301 рахунку, книги обліку придбання і т.д., а також всі інші документи, які підтверджують факт витрачання готівки за призначенням. Джерелами даних для такої перевірки також виступають товарні чеки, касові чеки, розрахункові квитанції, корінці касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти на закупівлю товарів, відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, авансові звіти і т. д.

Суми і напрямки використання готівки одержаної в касу з банку, порівнюють з показниками фактичного використання, при цьому залучають всі наявні виправдні документи (видаткові касові ордери, авансові звіти, платіжні відомості та ін.).

По результатам перевірки встановлюються факти нецільового використання і з'ясовуються причини цих порушень. Використання отриманої в банку готівки не за цільовим призначенням тягне за собою фінансову санкцію в розмірі витраченої не за призначенням готівки.

При перевірці видачі готівки під звіт, в тому числі на відрядження керуються вимогами Положення № 637 та Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59.

При перевірці аналізується порядок видачі готівки під звіт, їх цільове використання, з'ясовуються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які не розрахувались за раніше одержаними коштами, невчасного звітування, а також випадки передачі підзвітних коштів одних працівників іншим. Для цього проаналізують бухгалтерські регістри, а саме Журнал - ордер 3А с. -г. по рахунку 372, де дебетове сальдо вказує на борг працівників перед підприємством, а кредитове - перевитрату підзвітних сум.. Такий аналіз є обов'язковим, адже він дає змогу визначити напрямки використання підзвітних сум та вказати на порушення при їх видачі.

При перевірці авансових звітів про використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських питань, особлива увага приділяється дотриманню вимог підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасності повернення до каси підприємства залишку невикористаних сум, наявності оригіналів документів, що свідчать про їх витрачання. При цьому враховують, що порушення існуючих термінів може дозволятись лише у випадку тимчасової непрацездатності або інших документально підтверджених причин. До уваги слід прийняти і те, що згідно п. 2.15 та 2.16 Положення 637, підзвітні особи повинні звітувати про використання підзвітних сум не пізніше: на закупівлю продукції та заготівлю вторсировини - 10 робочих днів з дня видачі готівки; за відрядженнями - 3 робочих днів після повернення з відрядження; на всі інші виробничі потреби - наступного робочого дня після видачі під звіт. Факти подання авансових звітів до бухгалтерій в установлені строки, без одночасного повернення до каси невикористаних сум, є порушенням порядку видачі і використання підзвітних сум і також як неповернення в строк невикористаних грошей, тягне за собою штраф в розмірі 25 відсотків від одержаної під звіт суми.

Здійснюючи таку перевірку, слід встановити, яку недоїмку мало підприємство (суму) і періоди коли ця недоїмка була. Для цього по записам в касовій книзі, за платіжними відомостями і видатковими ордерами встановлюють суми і дати за рахунок яких, вищевказані виплати здійснювались. З даних касової книги можна встановити джерела надходження коштів (банк чи виручка), суми і дати виплат. Для повного з'ясування цього питання можна використати головну книгу, журнали-ордери, розрахунково-платіжні відомості, банківські виписки, податкову звітність.

Перевірці цього питання ВАТ "Мотор Січ" приділяє особливу увагу, адже значні суми виплат оплати праці з виручки підприємствами, може кваліфікуватись як ухилення від сплати податків і окрім фінансових санкцій в сумі здійснених виплат, таке порушення тягне за собою адміністративну відповідальність.

Попри зовнішню нескладність та відносно невеликий об'єм документів, що підлягають перевірці, питанню перевірки касових операцій слід приділити особливу увагу. За незначними на перший погляд порушеннями можуть приховуватись досить значні зловживання, які призводять до фінансових санкцій, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

3.4 Внутрішній контроль операцій, пов'язаних з оплатою праці

Розрахунок оплати праці робітників і визначення об'єму виконання робіт на ВАТ "Мотор Січ" перевіряють на підставі первинних документів обліку виробітку.

До етапів контролю розрахунків з оплаті праці відносять:

- перевірка наявності та дотримання умов договорів та положень про оплату праці;

- перевірка відповідності бази нарахування оплати праці обсягам виконаних робіт при відрядній формі оплати праці та фактично відпрацьованим годинам при погодинній формі оплати праці;

- перевірка надання соціальних гарантій працівникам та їх облікове відображення;

- перевірка правильності документального оформлення виплат працівникам;

- перевірка правильності обчислення сум відпускних та розміру компенсації за невикористану відпустку;

- перевірка правильності нарахування виплат допомоги з тимчасової непрацездатності із врахуванням страхового стажу працівника;

- перевірка правильності здійснення нарахувань та утримань податків та зборів до фондів із соціального страхування із виплат працівникам та відповідно до виконавчих листів;

- перевірка законності та правильності облікового відображення операцій з виплат працівникам;

- встановлення правильності заповнення бухгалтерської звітності з оплати праці;

- перевірка даних регістрів синтетичного та аналітичного обліку операцій з виплат працівникам на відповідність;

Нині оплата праці залежить не тільки від результатів праці робітників, але і від ефективної діяльності виробничих підрозділів.

Розділ ІV. Дослідження організації і методики аналізу господарської діяльності

4.1 Витрати виробництва на ВАТ "Мотор Січ"

Основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженому наказом Міністра фінансів України № 318 від 31.12.1999 р.

Мета обліку витрат на виробництво полягає своєчасно, повному і достовірному визначенні фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, а також у контролі за використанням ресурсів і грошових коштів.

Виробництво продукції (робіт, послуг) пов'язано з певними витратами. В процесі виробництва продукції витрачається праця, використовуються засоби праці і предмети праці, Всі витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.

Калькулювання собівартості продукції - це числення фактичної собівартості окремих видів продукції і всі продукції в цілому. Безперервний поточний облік у місцях їх виникнення, повсякденне виявлення можливих відхилень від встановлених норм, визначення причин і винуватців у відхиленні повинні задовольняти вимогам оперативного управління виробництвом. Зведений облік або узагальнення витрат за калькуляційними статтями, елементами, цехам і видам виробів (замовлень), видів послуг відносяться до завершального етапу обліку витрат на виробництво. На підставі цього зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної собівартості, які використовуються для контролю за виконанням плану собівартості як окремих видів, так і всієї товарної продукції. Звітні калькуляції складаються на всі виготовлені підприємством види продукції. Малі підприємства можуть не складати калькуляцію продукції.

При спрощеній формі обліку відомості за формою В-3, яка є зведеним реєстром аналітичного обліку матеріальних витрат підприємства, ведеться облік витрат на виробництво за видами продукції, робіт і послуг.

Протягом звітного періоду в прибутковій частині відомості В-3 визначається загальна сума матеріальних витрат підприємства витрат, проставляється кількість виготовленої продукції у натуральному виразі і визначається собівартість одиниці готової продукції.

4.2 Собівартість продукції за елементами витрат

Виконуючи завдання головного заводу за обсягом виробництва в 2014 р., Снежмашзавод забезпечив темп зростання до звіту за 2013р. в оптових цінах - 137,1 %, в дійсних цінах на бік - 129,7 %.

У товарному випуску ВАТ "Мотор Січ" Снежнянским машзаводом за 2014 р. понад 60 одиниць найменувань виробів різного призначення, тому для аналізу пропонується зведена калькуляція за видами продукції (табл. 4) реалізованих самостійно.

Таблиця 4

Найменування	ТНП, тис.	ГП, тис.	Разом, тис.:
матеріали:	6746,8	391,9	7138,7
закупні:	609,9	370,6	980,5
разом матеріальних затрат:	7356,7	762,5	8119,2
заробітна плата:	2036,7	317,1	2353,8
премія:	1	70,8	71,8
загальновиробничі витрати:	3205,6	889,2	4094,8
- % к з/п.:	157,4	280,4	174
брак:	133,7	0,5	134,2
упаковка:	774,3	21,3	795,6
оснащення:	222	68,1	290,1
інші витрати:	-	17,1	17,1
Разом виробнича собівартість:	13730	2146,6	15876,6
Адміністративні витрати:	901,8	249,7	1151,5
- % к з/п.:	44,3	78,7	48,9
Витрати на збут:	497,2	53,3	550,5
- % к з/п.:	24,4	16,8	23,4
повна собівартість:	15129	2449,6	175786
товарний випуск:	15577,9	2857,3	18435,2
(-) або збиток (+)прибуток до виробничої собівартості:	1847,9	710,7	2558,6
(-) або збиток (+)прибуток з урахуванням адмін. витрат і витрат на збут:	448,9	407,7	856,6

На фоні в цілому позитивний результат (прибуток 856,6 тис. грн.). Собівартість окремих видів виробів перевищує оптові ціни. Як показує аналіз, залишаються збитковими замок врізний Ф 6В 7-6.112.6, стіл сервірувальний СС-1, домкрат автомобільний ДАТ-3 та ін.

Збитковість виробів пояснюється:

- ціну на комплектуючі вироби, що надаються головним заводом (МБ-4, МК-5СМ);

- високою трудомісткістю виробів пов'язана з тим, що використовується обладнання, призначене для деталей моторного виробництва через відсутність спеціалізованого обладнання. Так, наприклад, ціна на двигун до мотоблоку Д-250-2217,5 грн. Службами заводу постійно аналізуються витрати та розробляються заходи, спрямовані на зниження витрат.

4.3 Витрати на оплату праці

Заробітна плата і нарахування на соціальне страхування є одним з елементів витрат. Згідно Закону України "Про оплату праці" від 13.01.2004 р. Витрати на заробітну плату складаються з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інші заохочувальні і компенсаційні виплати. На підприємстві для нарахування і виплати заробітної палати використовуються розрахункові, розрахунково-платіжні та платіжні відомості. При видачі заробітної плати у платіжній відомості (платіжна відомість №45 від 2 червня 2003 р. до розрахункової відомості №3) на її титульному аркуші робиться дозвільна напис про видачу грошей з каси за підписами керівника та бухгалтера підприємства. В відомості вказується табельний номер, Ф. В. О., працюють і сума, що підлягає видачі на руки.

Всі підприємства, незалежно від форм власності, а також особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, зобов'язані згідно з чинним законодавством нараховувати та сплачувати збори на соціальні потреби, тобто у Пенсійній фонд, фонд соціального страхування та до фонду сприяння зайнятості населення в певному розмірі від фонду оплати праці з віднесенням на витрати чи на інше джерело, за рахунок якого були здійснені нарахування заробітної плати.

Тарифи внесків встановлюються Верховною Радою України і регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. за №2240-III та Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного страхування" від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. №400/97-ВР.

Законом України №402/97-ВР від 26.06.1997 р. "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" визначено порядок використання збору на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з отриманням коштів установами банків на оплату праці.

У бухгалтерському обліку нарахування на обов'язкове страхування та обов'язкове державне пенсійне страхування відображаються за кредитом рахунку 69 з відповідним субрахунком кореспонденції з рахунками витрат виробництва на які була віднесена нарахована працівникам підприємства заробітна плата.

4.4 Аналіз фінансового стану підприємства

В даний час у світовій практиці відомі десятки показників, використовуваних для оцінки фінансово-майнового стану підприємства. Застосування набору тих чи інших показників обумовлюються цілями аналізу, інформаційних потреб зацікавлених осіб. При використанні тих або інших коефіцієнтів суб'єкт фінансового аналізу може не тільки оцінити поточний фінансовий стан організації, але й передбачати реакції кредиторів та інших осіб, які зазвичай використовують для оцінки діяльності компанії.

ВАТ "Мотор Січ" Сніжнянський машзавод є структурним підрозділом. Це зумовлює низку особливостей: Сніжнянський машзавод передає основну продукцію головного заводу по собівартості, і за балансом, у зв'язку з цим, не відображається прибуток. Проте за загальними коефіцієнтами по заводу він не є збитковим. Для аналізу фінансового стану підприємства надано форми №1-5 за 2010-2014рр. (див. Додаток №10)

1) Аналізуючи майнове становище підприємства, необхідно оцінювати стан використовуваних основних засобів. Для цих цілей розраховують наступні показники (для розрахунків див. Додатки форм):

а) коефіцієнт зносу основних засобів. Даний коефіцієнт характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, в первісній вартості.

Кизн.= Накопичений знос/Первісну вартість основних засобів;

2012 р.: 58140/91239=0,6372 або 63,72 %;

2013 р.: 63168/93652=0,6744 або 67,44 %;

2014 р.: 67735/96409=0,7025 або 70,25 %.

Коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточного стану. Даний коефіцієнт протягом 3-х років має тенденцію до збільшення і перевищує 50 %, що є небажаним. Майно підприємства за 2013р. зросла на 385 грн., а в період 2014р. - зменшилася на 1810грн. - це пов'язано з амортизаційними відрахуваннями, що перевищують 50 %. А в свою чергу це призвело до списання коштів

б) коефіцієнт придатності основних засобів. Даний коефіцієнт є доповненням коефіцієнта зносу до 100 %.

Кгодн.= 1 - коефіцієнт зносу;

2012 р.: 1-0,6372=0,3627 або 36,27 %;

2013 р.: 1-0,6744=0,3255 або 32,55 %;

2014 р.: 1-0,70258=0,2974 або 29,74 %.

Значення коефіцієнта нижче 50 %, що нижче норми і є небажаним.

в) коефіцієнт оновлення основних фондів:

Визначає частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, яка складає нові основні засоби.

Кобн.осн.ф.= Вартість які поступили основних засобів за період/Первісну вартість основних засобів на кінець періоду;

2013 р.: 1287/93652=0,0137;

2014 р.: 1313/96409=0,0136.

Значення даного коефіцієнта повинно збільшуватися, але на даному підприємстві вона лише незначно зменшилася.

г) коефіцієнт вибуття основних фондів. Показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство початок діяльність у звітному періоді, вибула з різних причин.

Квыб.= Вартість основних засобів, що вибули за період/Первісну вартість основних засобів на початок періоду;

2013 р.: 1188/91239=0,0130;

2014 р.: 1128/93652=0,0120.

Значення коефіцієнта вибуття за 2010-2014 рр. менше коефіцієнта оновлення, має тенденцію зменшення і тому є сприятливим.

В цілому, зробивши висновок про стан основних засобів, можна сказати, що стан їх задовільний, у зв'язку з великим зносом. Вибуття не перевищує норму завдяки наявності власних основних засобів СМЗ, проте необхідні кошти для їх капітального ремонту.

2) Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

а) коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Даний коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність:

Кавт.= Власний капітал/Всього джерел коштів;

2012 р.: 47273/53863=0,8776;

2014 р.: 47273/52703=0,8969;

2014 р.: 47273/53171=0,8890.

Практично встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення К. авт. = 0.5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

б) коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт зворотний коефіцієнт фінансової незалежності:

Кзав.= Всього джерел коштів/Власний капітал;

2012р.:1/0,8776=1,1394;

2013р.: 1/0,8969=1,1148;

2014р.: 1/0,8890=1,1247.

Зменшення даного показника в динаміці означає зменшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже до фінансової незалежності. Значення > 1 - власники майже повністю фінансують своє підприємство.

в) коефіцієнт маневреності власного капіталу. Коефіцієнт показує яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована:

Кман.= Власні обігові кошти/ Власний капітал;

2012р.: (47273-35690)/47273=0,2393;

2013р.: (47273-32949)/47273=0,3030;

2014р.: (47273-31561)/47273=0,3323.

Даний показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він повинен бути досить високим.

Протягом 2-х років знизився коефіцієнт фінансової залежності від кредиторів і інвесторів на 1,47 % і зріс коефіцієнт фінансової незалежності на 0,84 %. Така динаміка не є негативною для підприємства.

В той же час підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу. Обумовлено це високою часткою власних коштів у структурі пасивів підприємства. Позитивним моментом є збільшення значення даного коефіцієнту в динаміці.

Таблиця. Розрахунок коефіцієнта капіталізації

Показники	Рівень показника
	на 2012г.	на 2013г.	на 2014г.	Зміни з 2012 по 2014 рр.
1. Коефіцієнт фінансової автономії	0,8776	0,8969	0,8890	0,0084
2. Коефіцієнт фінансової залежності	1,1394	1,1148	1,1247	-0,0147
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,2393	0,3030	0,3323	0,093

3) Рентабельність - це показник, що характеризує економічну ефективність - відносний показник, сорозмірний отриманому ефекту з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

а) валова рентабельність продажів. Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Rвал.рен.прод.= Валовий прибуток/Виручку від реалізації;

2012р.: 321/10547=0,0304 або 3,04 %;

2013р.: 1638/14639=0,1118 або 11,18 %;

2014р.: 2931/16680=0,1757 або 17,57 %.

Спостерігається зростання валової рентабельності, однак, не маючи даних про значеннях аналогічних показників по галузі, важко судити про значення валової рентабельності.

IV. Ділова активність підприємства проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

а) коефіцієнт оборотності активів. За допомогою даного коефіцієнта оцінюється ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел їх залучення.

Кобор. акт.= Виручка від реалізації продукції/Середньорічну вартість майна підприємства;

2013 р.: 14639/((53863 + 52703)*1/2)=0,2747;

2014 р.: 16680/((52703 + 53171)*1/2)=0,3148.

Даний коефіцієнт показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, чи скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Має позитивну тенденцію збільшення в динаміці. У зв'язку з високим рівнем зносу основних засобів, даний коефіцієнт буде високим.

б) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. По ньому судять, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти.

Кобор.дебзадол.= Виручка від реалізації продукції/ Середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості;

2013 р.: 14639/((1164 + 1215)*1/2)= 12,3043;

2014 р.: 16680/((1215 + 892)*1/2)=15,8329.

Коефіцієнт має позитивну тенденцію в динаміці.

в) період оборотності дебіторської заборгованості або термін кредитування.

tобор.деб.з.= Кількість днів у періоді/ Кобор.дебзадол;

У зв'язку з тим, що звітний період = 365 днів (1 рік), то:

2013 р.: 365/12,3043=29,6643;

2014 р.: 365/15,8329=23,0532.

Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебітором.

г) коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Доповнює попередній і показує скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.

Коб.кред.з.= Собівартість реалізованої продукції/Середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості.

2013 р.: 13001/((105 + 85)*1/2)=162,5125;

2014 р.: 13479/((85 + 247)*1/2)=76,8012.

Порівнюючи його з коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості, бачимо, що умови комерційного кредитування, якими користується підприємство у інших, вигідніше умов надаються самим.

д) період оборотності кредиторської заборгованості. Дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників підприємства.

t об.кред. з.= Кількість днів у періоді/ Коб.кред.з;

2013 р.: 365/162,5125=2,2459;

2014 р.: 365/76,8042=4,7525.

е) коефіцієнт оборотності запасів. Характеризує ефективність управління запасами.

Коб.з.= Собівартість реалізованої продукції/Середньорічну вартість запасів;

2013р.: 13001/((7816-351 + 8239-313)*1/2)=1,6894;

2014р.: 13749/((8239-313 + 9513-243)*1/2)=1,5990.

Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

ж) коефіцієнт тривалості обігу запасів. Характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються реалізовані товари. Показує, наскільки адміністрація успішно використовувала ресурси підприємства.

t об.зап.= Кількість днів у періоді/ Коб.з;

2013 р.: 365/1,6894=216,0493;

2014 р.: 365/1,5990=228,2543.

Чим вище коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менше період обороту запасів, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти, і тим стійкіше фінансове становище підприємства.

з) тривалість операційного циклу. По цьому показнику визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу і оплати продукції підприємства. Протягом якого періоду кошти зв'язані в запасах.

Тоб.ц.= t об.зап + tобор.деб.з;

2013 р.: 216,0493 + 29,6643=245,7136;

2014 р: 228,2543 + 23,0532=251,3075.

У більшості випадків підприємству необхідно прагнути до зменшення значення операційного циклу.

і) тривалість оборотності оборотного капіталу. Кожне підприємство зацікавлене в тому, щоб тривалість обороту кредиторської заборгованості була більше.

t об.про.до.= t об.зап + tобор.деб.з - t об.кред. з;

2013 р.: 245,7136-2,2459=243,4677;

2014 р.: 251,3075-4,7525=246,555.

Якщо значення даного показника позитивне, то підприємство відчуває потребу в коштах. Від'ємне значення показника тривалості обороту оборотного капіталу свідчить про те, що підприємство має в безкоштовному користуванні чужі гроші.

к) коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача).

Кфонд.= Собівартість реалізованої продукції/ Середньорічна вартість основних засобів;

2013 р.: 13001/((33099 + 30484)*1/2)=0,4089 іл 40,89 %.

2014р.: 13749/((30484 + 28674)*1/2)=0,4648 або 46,48 %.

Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності

Найменування показника	Значення
	2013р.	2014р.
1. Коефіцієнт оборотності активів	0,2747	0,3148
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.	12,3043	15,8329
3. Період оборотності дебіторської заборгованості або строк кредитування	29,6643	23,0532
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.	162,5125	76,8012
5. Період оборотності кредиторської заборгованості	2,2459	4,7525
6. Коефіцієнт оборотності запасів	1,6894	1,599
7. Тривалість обороту запасів	216,0493	228,2543
8. Тривалість операційного циклу (за рік, в днях(365 дн.))	245,7136	251,3075
9. Тривалість оборотності оборотного капіталу (за рік, в днях(365дн.))	243,4677	246,555
10. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) (за рік, в днях (365 дн.))	0,4089	0,4648

Підвищення фондовіддачі основних засобів може бути досягнуто як за рахунок відносно невисокої питомої ваги основних засобів, так і за рахунок їх більш високого технологічного рівня. Низький рівень фондовіддачі свідчить або про недостатній рівень реалізації, або про занадто високому рівні вкладення в ці активи.

З таблиці слід, що умови, на яких підприємство отримує поставки краще, ніж умови, що надаються підприємством покупцям своєї продукції. Це призводить до того, що приплив грошових коштів від дебіторів більш інтенсивний, ніж від кредиторів. У підприємства не спостерігається проблем з реалізацією продукції, про це свідчить перевищення періоду оборотності запасів над періодом оборотності дебіторської заборгованості. Позитивне значення тривалості оборотності оборотного капіталу свідчить про недостатність у підприємства грошових коштів.

Проте судити про достовірність даних показників немає можливості, оскільки, як зазначалося на початку розділу, ВАТ "Мотор Січ" СМЗ не відображає прибуток і ряд інших показників у формах звітності.

4.5 Аналіз показників господарської діяльності за 2013-2014 рр.

ВАТ "Мотор Січ" з кожним роком збільшує обсяги випуску своєї продукції у зв'язку із збільшеним попитом як на території України, так і за її межами. Сніжнянський машзавод є одним з найбільш стабільних в місті Сніжне. Адже це єдиний завод на території Сніжного, де виплата заробітної плати завжди своєчасна. А це показник впевненості у завтрашньому дні.

Для більш детального розгляду здійснимо аналіз показників, що характеризують господарську діяльність підприємства на основі зведеної таблиці 1.

У 2014 р. обсяг випуску промислової продукції зріс на 3035 грн. у порівнянні з 2013р., а в зв'язку з цим збитки 2013 р. змінилися на прибуток 2014р. Зі збільшенням випуску продукції збільшилася виручка, зросли витрати на виробництво, на оплату праці.

Таблиця 1

Основні показники, що комплексно характеризують господарську діяльність підприємства ВАТ "Мотор Січ"	Фактичне значення	Відхилення
	2014г.	2013г.
1. Обсяг промислової продукції без ПДВ, акц. збору в дійсних цінах: - в порівняльних цінах:	18435	15400	3035
2. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування:	17571	15403	2168
3. Чистий прибуток(+) або збиток(-):	45	-720	-665
4. Витрати на виробництво в дійсних цінах:	58788	52004	6784
- в т. ч. на оплату праці:	17936	15686	2250
- амортизаційні відрахування:	5546	5658	-112
- собівартість виготовленої продукції:	15876	12905	2971
5. Виручка від реалізації без ПДВ всього:	16680	14639	2041
- бартер:	70	140	-70
6. Із загальної виручки - виручка від реалізації в країни СНД і Балтію	1341	2555	-1214
7. Кошти на розрахунковому рахунку:	548	649	-101
8. Кошти на валютному рахунку:	-	347	-
9. Дебіторська заборгованість:	1605	1836	-231
10.Кредиторська заборгованість:	5885	5430	455
- в т. ч. до бюджету:	171	270	-99
11.Введено в дію основних фондів	1313	1287	26
12. Наявність власних оборотних коштів:	15712	14324	1388
13. Середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості::	2333	2333	0
14. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу: робітників, обліковий склад	2458	2434	24
15. Фонд оплати праці:	17620	15473	2147

Однак, таке негативне явище для економіки України як бартер, зменшився в минулому році вдвічі. Експорт товарів у країни СНД і Балтії зменшився. При незмінній чисельності робітників зріс фонд оплати праці. Кредиторська заборгованість зросла незначно, а дебіторська - зменшилася. В цілому спостерігаються позитивні тенденції.



А по діаграмі "Динаміки обсягу виробництва та чисельності персоналу СМЗ у % з 2010 по 2014рр." чітко простежується збільшення обсягу виробництва при незначному збільшенні робочого персоналу.

Висновки

Економічна практика дає можливість практично здійснити можливість побачити, глибше зрозуміти і спробувати зробити самому те, що вивчається теоретично, тобто це можливість спробувати себе як майбутнього фахівця своєї справи, зрозуміти який напрямок тобі більше підходить, що можеш і до чого можеш прагнути з ще більшими зусиллями.

На сучасному етапі організація ВАТ "Мотор Січ" зіткнулася з рядом таких проблем.

Актуальною проблемою є перехід на нові форми і методи навчання. Все більшого значення набувають електронні підручники, мультимедійні засоби, тренінги. Все це дуже зручно, проте не слід забувати про рівень підготовки кадрів. Тому ВАТ потребує більшої кількості кваліфікованих кадрів.

Не меншою проблемою є пошук центрів з перепідготовки фахівців для збільшення професійного рейтингу. Підприємство не в змозі забезпечити оплату для відряджень для підвищення кваліфікації.

Собівартість окремих видів виробів перевищує оптові ціни, висока трудомісткість виробів, підвищена зношеність основних засобів, що потребує капітального ремонту.

Я думаю, що ВАТ "Мотор Січ" необхідно розробити стратегію для поліпшення свого положення.

Варіантом цього може бути:

1. Використання активів у виробництві продукції, надання послуг чи придбання товарів з метою їх подальшої реалізації за грошові кошти;

2. Обмін на інші активи;

3. Використання активів для погашення кредиторської заборгованості;

4. Розподіл активів між власниками підприємства;

5. Зменшення відтоку грошових коштів шляхом впровадження нової технології виробництва;

6. Оптимізація податкової політики підприємства;

7. З метою зниження собівартості впровадження заготовок, зниження металомісткості;

8. Зменшення трудомісткості - впровадження у виробництво токарну обробку на автоматі З-110 натомість токарно-револьверної по оп. 35.

9. Виконання капітального ремонту;

10. Уточнити технологічний процес;

11. Забезпечення термопластавтоматів запасними частинами;

12. Зниження витрати електрокорунду, переведенням операції сухої очистки ключів на гидрообдувку з попередніми гарячим травленням.

Список літератури

1. Закон Украины "О налоге на добавленную стоимость" от 03.04.1997 г. № 168/97-ВР //Украинская инвестиционная газета, 2003г. №38 с. 43.

2. Положение (стандарт) бухгалтерского учета № 2 "Баланс", утверждено Приказом МФУ № 87 от 31.03.1999г., с изменениями и дополнениями // Спецвыпуск НБУ, апрель 2007 г., № 4 (148), с. 6.

3. Положение (стандарт) бухгалтерского учета № 9 "Запасы", утверждено Приказом МФУ от 20.11.1999г № 246 с последующими изменениями и дополнениями // Спецвыпуск НБУ, апрель 2007 г., № 4 (148), с. 33.

4. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 "Расходы". Утв. Приказом МФУ от 31.12.1999 г. № 318 // Бухгалтерский учет и аудит. - 1999г. - № 2. - с. 3-7 со следующими изменениями и дополнениями.

5. Инструкция об инвентаризации основных средств, нематериальных активов, товарно-материальных ценностей, денежных средств и документов, и расчетов, утверждено Приказом МФУ от 11.08.1994г. № 69, с последующими изменениями и дополнениям // НБУ, 2006 г. № 100 (971), с 3.

6. Положением о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденным приказом Министерства финансов Украины 24.05.1995 г. № 88 // Все о бухгалтерском учете февраль 2007 № 11(436), с 7-13.

7. План счетов бухгалтерского учета, утвержденного приказом МФУ от 19.04.2001г. № 186// Бухгалтерский учет и аудит. - 2000. № 1. с. 64-71.

8. Инструкции о порядке регистрации выданных, возвращенных и использованных доверенностей на получение ценностей", утверждено приказом Минфина от 16.05.1996 г. № 99 // Все о бухгалтерском учете февраль 2007 № 11(436), с 31-33.

9. Методические рекомендации по бухгалтерскому учету запасов, утвержд. Приказом МФУ от 10.01.2007 г. № 2 // Сборник систематизированного законодательства, август 2007г., № 8, с. 35.

10. Сборник систематизированного законодательства "Производственные запасы: бухгалтерский и налоговый учет", декабрь 2008г.

11. Белова Н., Бобро А., Винокуров Д. Настоящий бухучет. Х.: Фактор, 2005. - 1072 с.

12. Бойцова М., Витковская О. Энциклопедия хозяйственных операций. - Х.: Фактор, 2006. - 602 с., с. 260.

13. Бутынец Ф.Ф. Бухгалтерский управленческий учет. Уч. пособие / Ф.Ф. Бутынец, Л.В. Чижевски, Н.В. Герасимчук. - Житомир: ПП "Рута", 2000. - 448 с.