Облік основних засобів та шляхи його удосконалення

Предметом діяльності ПАТ «МКХП» є:

- виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

- виробництво хліба та хлібобулочних виробів;

- виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання;

- посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

- виробництво та реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, продуктів харчування;

- оптова та роздрібна торгівля, реалізація продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, комісійна торгівля, створення та експлуатація торгівельних закладів (аптек, магазинів);

- здійснення торгівельної, торгівельно-посередницької, торгівельно-закупівельної діяльності;

- посередництво в торгівлі харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- створення та експлуатація закладів громадського харчування (кафе, ресторанів, барів тощо);

- купівля засобів виробництва та нерухомості для передачі їх в оренду (лізинг), надання в оренду власного майна, інші послуги щодо оренди;

- виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

- неспеціалізована оптова торгівля;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- виробництво макаронних виробів;

- виробництво дієтичних продуктів та дієтичної їжі ;

ПАТ «МКХП» є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Середньооблікова чисельность працівників облікового складу - 317 осіб,

середня численность позаштатних працівників - 6 осіб, які працюють за сумісництвом - немає, чисельность працівників які працюють на умовах неповного робочого часу (дня,тижня) - 1 особа, фонд оплати праці за 2011рік - 8566,9 тис.грн. Ведення обліку на підприємстві здійснює бухгалтер; бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Майно ПАТ «МКХП» складається з основних засобів та обігових коштів, а також інших цінностей не заборонених чинним законодавством України, вартість яких відображається в балансі.

Джерела формування фінансових ресурсів: прибуток, амортизаційні відрахування, внески засновників та акціонерів, добровільні пожертвування юридичних та фізичних осіб, у т.ч. в іноземній валюті, інші джерела, не заборонені законодавством.

ПАТ «МКХП» є власником:

- майна, у тому числі грошових коштів, переданого йому засновниками та акціонерами у власність;

- майна та коштів, отриманих Товариством в результаті господарської діяльності;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Використовує власне майно та кошти згідно з метою своєї діяльності.

ПАТ «МКХП» має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; фірмовий, товарний знак (торгівельну марку) що затверджується Головою Правління і реєструється у встановленому законодавством порядку; штампи та круглу печатку зі своєю повною назвою та кодом за ЄДРПОУ, фірмовий бланк, а також інші необхідні реквізити. Товариство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власної господарської діяльності. Здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики.

Під час написання курсової роботи мною були досліджені показники Балансу (форма 1 ) станом на 31 грудня 2011 року (ДОДАТОК А), Звіту про фінансові результати за 2011 рік (ДОДАТОК Б), які є основною частиною фінансової звітності публічного акціонерного товариства «Миколаївський Комбінат Хлібопродуктів». Облікова політика регулюється наказом № 2 ”Про облікову політику підприємства” від 4 січня 2011 року (Додаток В).

На 31.12.2011 р. нематеріальні активи складаються з вартості 39 тис.грн. Амортизація нематеріальних активів нараховується прямолінійним методом.

Основні засоби відображаються в балансі за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації на дату балансу. Амортизація нараховується прямолінійним методом виходячи з терміну корисного використання. Основні засоби показані в балансі 159000 тис.грн. на 01.01.11 р. та 159209 тис.грн. на 31.12.11р. За 2011 рік амортизація склала 1626 тис. грн. Залишкова вартість основних засобів на 1.01.11 р. - 39908 тис.грн., на 31.12.11 р. - 38818 тис.грн. (Таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1. Інформація про основні засоби емітента (за залишковою вартістю)

Найменування основних засобів	Власні основні засоби (тис.грн.)	Орендовані основні засоби (тис.грн.)	Основні засоби, всього (тис.грн.)
	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду	на початок періоду	на кінець періоду
1. Виробничого призначення:	39908	38818	0	0	39908	38818
будівлі та споруди	33747	34300	0	0	33747	34300
машини та обладнання	4508	3664	0	0	4508	3664
транспортні засоби	567	614	0	0	567	614
інші	1086	173	0	0	1086	173
2. Невиробничого призначення:	39908	38818	0	0	39908	38818
будівлі та споруди	102	0	0	0	102	0
машини та обладнання	0	0	0	0	0	0
транспортні засоби	0	0	0	0	0	0
інші	0	0	0	0	0	0
Усього	40856	39908	0	0	40856	39908
Опис	Залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються - 118 тис.грн

Коефіцієнт зносу основних засобів становить 76 % Тестування основних засобів на зменшення корисності не провадилось, втрат від зменшення корисності немає.

Крім того, станом на 31.12.2011 р. має на балансі незавершені капітальні інвестиції вартістю 386 тис.грн. В складі необоротних активів у Товариства значаться довгострокові фінансові інвестиції у розмірі 32 тис.грн. (ПАТ «Казанківський елеватор» - 359022 акцій) та довгострокова дебіторська заборгованість у сумі 85 тис.грн.

На мою думку в балансі не відображена справедлива вартість основних засобів, так як переоцінка основних засобів не проводилася протягом року.

На дату балансу запаси, що придбані та створені, відображені в бухгалтерському обліку і звітності по найменшій оцінці: по первісній вартості. При відпусканні запасів в виробництво, при продажу оцінка їх здійснюється по методу індифіцированої собівартості відповідній одиниці запасів. Методи признання та оцінки запасів в 2011 р. не змінювались. З матеріально-відповідальними особами заключені договори про відповідальність.

На 31.12.2011 р. - запаси дорівнюють 17551 тис.грн. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду збільшилась на 2631 тис.грн. (2463 тис.грн. на 1.01.11 р. і 5094 тис.грн. на 31.12.11 р.).

Величина сумнівних боргів визначалась виходячи з платіжоспроможності окремих дебіторів. На 31.12.11 р. резерв сумнівних боргів рівнявся нулю. Звертаю увагу, що протягом 2011 року резерв сумнівних боргів на підприємстві не перераховувався, що не відповідає вимогам облікової політики та П(С)БО. Дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом - 5142 тис.грн, за виданими авансами - 7134 тис.грн.

Облік касових операцій, операцій по розрахунковому рахунку ведеться відповідно до діючого законодавства; залишки коштів становлять 62 тис.грн.

У підприємстві протягом звітного року не створювався резерв на виплату відпусток працівникам, що не відповідає вимогам П(С)БУ 11 «Зобов`язання».

Станом на 31.12.2011 р. довгострокові кредити банків складають 16859 тис.грн.

Кредиторська заборгованість перевищує дебіторську на 31.12.2011 р. на 10672 тис.грн. Перевищення кредиторської заборгованості виникло в основному із-за отриманих кредитів банків в розмірі 24609 тис.грн.

Розрахунки з бюджетом, зі страхування проводяться вчасно. Заборгованості по виплаті заробітної плати з минулим строком давнини немає.

Власний капітал товариства станом на 31 грудня 2011 року складає 29455 тис.грн. і включає: статутний капітал в сумі 17753 тис.грн, інший додатковий капітал в сумі 24942тис.грн. і непокритий збиток у сумі 13240тис.грн.

Зареєстрований в органах влади і повністю сплачений Статутний капітал товариства на 31 грудня 2011 року дорівнює 17753400 грн., поділений на 39452000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,45 грн. кожна. В 2011 році зменшення власного капиталу виникло в основному із-за збільшення збитку. Усього власний капітал на 1.01.2011 р. був позитивним і рівнявся 30409 тис.грн. На 31.12.2011 р. є позитивним і дорівнює 29455 тис.грн., тобто власний капітал зменшився за рік на 954 тис.грн. На протязі року підприємство не нараховувало дивіденди.

Дохід від реалізації продукції визначається у відповідності з методом нарахування при відвантаженні продукції, виконанні робіт, наданні послуг з відповідною передачею усіх ризиків покупцеві. У звіті про фінансові результати надано повну інформацію про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за 2011 р. В 2011 р. ПАТ «МКХП» одержано доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 101761 тис.грн., в т.ч. ПДВ. В порівнянні з даними попереднього 2010 року доходи від реалізації збільшилися в 1,2 рази, в той же час витрати в порівнянні з 2010 р. - збільшилися в 1,2 рази. ПАТ «МКХП» отримано збиток за 2011 рік в сумі 954 тис.грн. Непокритий збиток на початок року складає 12335 тис.грн, на кінець звітного періоду непокритий збиток з наростаючим результатом складає 13240 тис.грн. Значення отриманого збитку за рік відображено у складі власного капіталу у відповідності з формою 2 «Звіт про фінансові результати», показники якої відображають розрахунки фінансового результату діяльності у відповідності з даними бухгалтерського обліку.

У рамках дослідження основних засобів ПАТ «МКХП» проведено аналіз і структуру основних засобів, а також аналіз руху й технічного стану основних засобів через систему коефіцієнтів (Таблиця 2.2.).

Таблиця 2.2. Аналіз структури основних засобів ПАТ «МКХП»

Найменування обєкту основних засобів	Станом на 31.12.10	Станом на 31.12.11 р.	Зміни (+,-)
	Сума (тис грн.)	Питома вага %	Сума (тис.грн.)	Питома вага, %	Сума (тис.грн.)	Питома вага, %
1. Будинки, споруди	68,773	43,3	68,773	43,2	-	-0,01
2. Машини й обладнання	83,081	52,2	83,210	52,3	0,129	+0,01
4. Транспортні засоби	1,499	0,9	1,499	0,8	-	-0,01
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	5,647	3,5	5,727	3,6	0,08	+0,01
РАЗОМ	159,0	100	159,209	100	0,209

Дані таблиці 2.2. свідчать про те, що за 2010 рік у порівнянні з 2011 роком відбулося загальне збільшення основних засобів на 0,209 тис.грн. або вартість основних засобів, що належать ПАТ «МКХП» збільшилася на 0,13 %(Рисунок 2.1.)



Рисунок 2.1. - Динаміка основних засобів ПАТ «МКХП».

На мій погляд, важливе значення для ПАТ «МКХП» має аналіз руху й технічного стану основних засобів.

Для цього розрахуємо наступні показники:

Коефіцієнт відновлення (К від)- характеризує частку основних засобів, що надійшли в плині року в загальній їхній вартості на кінець року й обчислюється по формулі (2.1)

Квід = Вартість основних засобів, що надійшли / Вартість основних засобів на кінець періоду ( 2.1)

Квід = 8300/159209= 0,05

Даний коефіцієнт показує, що за 2011 рік основні засоби ПАТ «МКХП» відновлено на 5 %.

Термін відновлення основних засобів (Твід) обчислюється по формулі (2.2)

(Твід) = Вартість основних засобів на початок періоду/ Вартість основних засобів, що надійшли, (2.2)

Твід= 159000/8300= 19,16

Даний коефіцієнт показує, що для повного відновлення основних засобів такими темпами як за 2011 рік знадобиться 19 років.

Коефіцієнт вибуття (Кв) обчислюється по формулі (2.3)

Кв = Вартість вибулих основних засобів/ Вартість основних засобів на початок періоду (2.3)

Кв = 8091/159000= 0,05

Коефіцієнт вибуття показує, що за 2011 рік за рахунок вибуття вартість основних засобів Миколаївської ЛСЕС зменшилася на 5%

Коефіцієнт приросту (К пр) обчислюється по формулі (2.4)

Кпр = Вартість приросту основних засобів/ Вартість основних засобів на початок періоду (2.4)

Кпр =8300/159000= 0,05

Даний коефіцієнт показує, що, загалом , за 9 місяців 2009 року вартість основних засобів ПАТ «МКХП» збільшилася на 5,2 %

Коефіцієнт зношування (К зн) обчислюється по формулі 2.5)

Кзн = Вартість зношування основних засобів/ Первісна вартість основних засобів на відповідну дату (2.5)

К зн = 120391/159209= 0,76

Коефіцієнт придатності (Кпр) обчислюється по формулі (2.6)

Кпр = Залишкова вартість основних засобів/ Первісна вартість основних засобів (2.6)

Кпр = 38818/159209= 0,24

Даний коефіцієнт показує, що станом на 01.01.11 року ступінь придатності основних засобів становить 24 %.

Підводячи підсумки сказаному в дійсній частині дослідження, можна відзначити, що за станом на 01.01.2011 року по ПАТ «МКХП»:

-загальний приріст вартості основних засобів на 5,2 %;

-ступінь зношеності основних засобів склала 76 %;

- для повного відновлення основних засобів, якщо вони будуть обновлятися тепами 2011 року, знадобиться приблизно 19 років.

Розділ 3. Облік основних засобів на підприємстві

3.1 Первинний та зведений облік основних засобів на підприємстві

Для того, щоб своєчасно і повністю мати правдиві дані про стан і ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, необхідно правильно організувати їх облік.

Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції їх надходження в установу, використання, внутрішнього переміщення, ремонт, знос, вибуття або списання. Рух основних засобів, пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформляють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України від 29.12.1995 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Документи (у перекладі з латинської -- доказ, свідоцтво) є основою організації облікового процесу підприємства. Вони стверджують факт здійснення господарських операцій і є підставою для записів у регістри бухгалтерського обліку. Без правильно складеного і відповідним чином оформленого первинного документа не може бути здійснено жодного запису в бухгалтерському обліку.

Документи складаються з окремих показників, які називають реквізитами (з латинської -- необхідне). Сукупність реквізитів визначає зміст документа, а їх розміщення -- його форму. Щоб документ відповідав своєму призначенню, його необхідно скласти відповідно до форми, прийнятої для даної категорії документів. Від повноти і якості оформлення документів залежить їх доказова (юридична) сила, адже вони є свідченням, доказом, підтвердженням реальності конкретних господарських явищ, фактів, подій.

Усі реквізити первинних документів поділяються на обов'язкові та необов'язкові. Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV до обов'язкових реквізитів належать: назва документа (форми); дата і місце його складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції та одиниці її вимірювання; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особисті підписи або інші дані, що дозволяють ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та її оформленні (Рисунок 3.1.1.).

Рис. 3.1.1. Загальна схема обліку основних засобів

Первинні документи повинні складатися у момент здійснення операції, а якщо таке неможливо, то негайно після її завершення. 3а достовірність даних, що становлять зміст документа, та якість його складання відповідальність покладається на посадових осіб, які підписали документ. У документах не повинно бути незастережних виправлень, підчисток, помарок. Усі числа повинні бути написані чітко, розбірливо. Зміст операції треба наводити лаконічно і конкретно, запобігаючи можливості подвійного розуміння. Усі необхідні реквізити документа повинні бути заповнені, а відсутні показники --прокреслені. Складені документи необхідно своєчасно (відповідно до графіка документообігу) передавати до бухгалтерії для їх опрацювання, використання в оперативному управлінні та поточному обліку і для складання звітності. Опрацьовані документи підлягають зберіганню в поточному архіві бухгалтерії не менше трьох років, після чого можуть бути ліквідовані (з дотриманням установлених вимог)[18].

Основні засоби можуть надходити на підприємства в результаті:

- придбання у постачальників;

- виконання будівельно-монтажних робіт;

- безоплатної передачі від юридичних і фізичних осіб;

- виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації;

- переводу молодняку тварин в основне стадо;

- закладанні вирощування багаторічних насаджень;

- затрат на капітальні інвестиції в земельні ресурси.

У всіх випадках на підприємствах, в тому числі і в досліджуваному ПАТ «МКХП», складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №03-1) (Додаток Г). Даний документ застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно, у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При оформленні приймання основних засобів акт (накладна) складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Складання загального акта, що оформляє приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентарю, інструмента, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Акт (накладна), після його оформлення, з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими [20].

Виготовлені основних засобів власними силами також оформляють актами приймання-передачі основних засобів.

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт (накладна) виписується у двох примірниках працівником відділу (цеху) - здавальника. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передається до бухгалтерії, а другий - відділу (цеху) - здавальнику.

При безоплатній передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, що здає та приймає основні засоби).

При передачі основних засобів іншому підприємству за плату акт складається у трьох примірниках: перші два у підприємства, що здає (де перший примірник додається до звіту, а другий - до повідомлення на передачу та для акцепта), третій примірник передається особі, що приймає основні засоби.

Оприбуткування основних засобів після капітального ремонту, реконструкції, модернізації оформляються Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. № 03-2) (Додаток Д). Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.

Об'єкти у вигляді закінчених будівель і споруд приймають в експлуатацію державні приймальні комісії, призначені відповідними органами залежно від вартості виробництва. Датою введення в експлуатацію об'єкта вважають дату підписання акта комісією.

Об'єкт основних засобів вилучається з актів (списується з балансу) у разі його вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. При списанні з балансу основних засобів в ПАТ «МКХП» керуються інструкцією про порядок списання будівель, споруд, машин, що відносяться до основних засобів.

При списанні будівель і споруд складають акт на списання основних засобів (форма № 03-3) (Додаток Є), а при ліквідації машин і обладнання - Акт на списання автотранспортних засобів (форма № 03-4) (Додаток Ж).

Акти складаються в двох примірниках комісією, призначеною директором ПАТ «МКХП». В них зазначають дані про первісну вартість об'єкта, суму накопиченого зносу за час експлуатації, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об'єкта. Витрати по ліквідації відображають у розділі Розрахунок результатів списання об'єкта.

Приймаючи рішення про списання основних засобів, необхідно виходити з того, що активи, які належать до основних засобів, неможливо або економічно недоцільно відновлювати, а також, якщо об'єкт не може бути реалізований або проданий іншим суб'єктом підприємницької діяльності.

Визначення непридатності основних засобів встановлює постійно діюча комісія. Її склад затверджено наказом по ПАТ «МКХП». В компетенцію комісії входить безпосередній огляд технічного стану об'єкта, що підлягає списанню, виявлення конкретних причин списання об'єкта (знос, реконструкція, аварії тощо), виявлення осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття об'єкта з експлуатації, внесення пропозицій відносно притягнення цих осіб до відповідальності, визначення використання окремих вузлів, деталей, що списуються, складання актів на списання об'єктів.

При продажу основних засобів для відображення собівартості їх використовують субрахунок 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів». Ліквідація об'єкта основних засобів може бути як повною, так і частковою. У випадку часткової ліквідації відповідно до п. 35 П (С) БО №7 первинну вартість об'єкта зменшують на суму первинної вартості частини, що ліквідується, а знос зменшують, відповідно, на величину зносу частини, що ліквідується.

Акти про надходження і вибуття основних засобів передають у бухгалтерію господарства. Інколи трапляються випадки несвоєчасного надходження документів у бухгалтерію, не завжди проставлені обов'язкові реквізити на документах.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік руху основних засобів на підприємстві

Аналітичний облік основних засобів ведеться в досліджуваному ПАТ «МКХП» ведеться матеріально відповідальними особами у розрізі інвентарних об'єктів. Кожному інвентарному об'єкту присвоюють інвентарний номер, який наносять на об'єкт і вказують в первинних документах і реєстрах з обліку основних засобів. Облік також ведеться по видах основних засобів, місцях їх експлуатації, матеріально відповідальних особах.

Аналітичний облік основних засобів здійснюється в інвентарних картках (форма № 03-6) (Додаток З), які застосовуються для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів. У випадку групового обліку картка заповнюється шляхом позиційних записів окремих об'єктів основних засобів.

Форма заповнюється в одному примірнику на основі «Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма № 03-1), технічної та іншої документації.

Підставою для відміток про вибуття об'єктів основних засобів при передачі їх іншому підприємству (організації), а також про переміщення в середині підприємства є «Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма № 03-1); при списанні об'єкта основних засобів внаслідок старіння чи зносу - «Акт на списання основних засобів» (форма № 03-3). Записи про закінчені роботи по добудові, дообладнанні, реконструкції та модернізації, ремонту об'єкта ведуться в картці на підставі «Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (форма № 03-2).

В розділі «Коротка індивідуальна характеристика об'єкта» записуються тільки основні якісні та кількісні показники основного об'єкта, а також найважливіші прибудови, пристосування та приналежності, що відносяться до нього, обмежуючись двома-трьома найбільш важливими для даного об'єкта якісними показниками виключаючи дублювання даних, що є на підприємстві (організації),технічної документації на даний об'єкт.

Коротку індивідуальну характеристику у випадку групового обліку основних засобів дають не по кожному об'єкту окремо, а в цілому по всій групі об'єктів, що враховуються в інвентарній картці.

При значній зміні якісних та кількісних показників в характеристиці об'єкта в результаті реконструкції (модернізації), добудови та дообладнання попередню інвентарну картку у випадку неможливості відобразити в ній всі показники, що характеризують реконструйований (модернізований, дообладнаний (добудований)об'єкт в цілому, замінюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ.

Заповнені інвентарні картки реєструють в Описах інвентарних карток з обліку основних засобів (форма № 03-7). Їх ведуть за класифікаційними групами об'єктів основних засобів. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту списання основних засобів.

Інвентарні картки на основні засоби, що надійшли або вибули протягом місяця зосереджують в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють Картку обліку руху основних засобів (форма №03-8) (Додаток К). На основі підсумкових даних цих карток заповнюються звітні форми з руху основних засобів.

В місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами ведуть інвентарний список основних засобів (форма № 03-9) (Додаток Л). Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження (експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів, що ведуться в бухгалтерії.

Розрахунок амортизації основних засобів (форма № 03-14) (Додаток М) застосовується для визначення суми амортизації основних засобів, що належить до нарахування у звітному місяці.

Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій) (форма № 03-15) (Додаток Н) застосовується будівельними організаціями для визначення суми амортизації основних засобів, що належить до нарахування у звітному місяці.

Розрахунок амортизації по автотранспорту(форма № 03-16) (Додаток О) застосовується для визначення сум амортизації автотранспортних засобів, що належать до нарахування у звітному місяці.

Для синтетичного обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів призначено рахунок 10 “Основні засоби”.

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних

засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

100 "Інвестиційна нерухомість"

101 "Земельні ділянки"

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

103 "Будинки та споруди"

104 "Машини та обладнання"

105 "Транспортні засоби"

106 "Інструменти, прилади та інвентар"

107 "Тварини"

108 "Багаторічні насадження"

109 "Інші основні засоби"

На субрахунку 100 "Інвестиційна нерухомість" ведеться облік наявності та руху об'єктів інвестиційної нерухомості. На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар" ведеться облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю. На субрахунках 107 "Тварини" і 108 "Багаторічні насадження" ведеться облік довгострокових біологічних активів, у тому числі багаторічних насаджень, які не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби"[29].

Типові кореспонденції за синтетичним рахунком 10 „Основні засоби” наведено в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1.

№ з\п	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
		дебет	дебет
1	Відображено знос основних засобів, що були в експлуатації	10	131
2	Введено в експлуатацію основні засоби	10	152
3	Оприбутковано придбані основні засоби, що не потребують витрат на їх монтаж, збирання	10	37
4	Оприбутковано від найомників основних засобів як внесків у пайовий капітал	10	41
5	Індексація (дооцінка) основних засобів	10	423
6	Прийнято від засновників основні засоби, як їх внески у статутний фонд	10	46
7	Оприбутковано основні засоби, раніше списані з балансу	10	19
8	Надходження основних засобів у рахунок виплати дивідендів	10	73
9	Безплатне надходження основних засобів	10	424
1	Внутрішнє переміщення основних засобів	10	10
11	Списано знос основних засобів, що вибули з господарства	131	10
12	Залишкова вартість переданих основних засобів	14	10
13	Передано основні засоби у фінансову оренду	16	10
14	Обмін основних засобів на інші активи по бартеру	37	10
15	Списання індексації основних засобів	42	10
16	Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів	976	10
17	Відображено нестачу основних засобів	94	10
18	Списано страчені основні засоби внаслідок надзвичайних подій	99	10

Синтетичний облік за рахунком 10 „Основні засоби” ведуть в журналі-ордері №13 (Додаток П), який ведуть по кредиту рахунків 10,131.

Джерелом заповнення журналу - ордеру № 13 - по кредиту рахунку 10 є акти на вибуття основних засобів (форма №03 - 3,форма №03 - 4). Окрім операцій по вибуттю в цьому журналі - ордері відображаються операції по оприбуткуванню основних засобів. Обороти по кредиту рахунків 20, 21, 22 та інших в кореспонденції з дебетом рахунку 10 на основі актів приймання - передачі основних засобів (форма № 03 - 1).

Журнал - ордер відкривають на місяць. В кінці кожного місяця підраховують всього і кредитовий оборот заносять в Головну книгу. Підсумки оборотів і залишків, визначені в оборотних відомостях, звіряють з підсумком оборотів та залишком на відповідному субрахунку в книзі Журнал-головна. Цим забезпечується тотожність даних синтетичного й аналітичного обліку.

В цілому первинний, синтетичний та аналітичний облік основних засобів у

ПАТ «МКХП» ведеться без порушень, але є ряд недоліків. Зокрема, це стосується заповнення первинних документів. При заповненні бланків бухгалтерією підприємства не заповнюються основні реквізити (коди, назви виробничих підрозділів, марка основних засобів). Це може мати негативні наслідки при заповненні первинних документів, так як багато подібних основних засобів і буде дуже важко встановити їх фактичну приналежність до певного підрозділу. При заповненні карток групового обліку взагалі, крім назви та кількості, нічого не заповнюється. А в оборотно-сальдовій відомості по обліку основних засобів, що ведеться в господарстві, відсутнє зазначення осіб, у підзвіті яких знаходяться основні засоби.

Для поліпшення первинного обліку необхідно усунути вищезазначені

недоліки, а також запропонувати вести інвентарні описи основних засобів у виробничих підрозділах. Це дасть змогу більш поглиблено контролювати рух і експлуатацію основних засобів. Також пропонується поновити договори матеріальної відповідальності із матеріально-відповідальними особами. Адже останній раз договори складались в 1996 році і їх форма застаріла, а також зробити загальний опис наявності основних засобів у матеріально-відповідальних осіб. Це дозволить контролювати працівників і покращить відповідальність за правильним користуванням основних засобів.

3.3.Шляхи удосконалення обліку основних засобів на підприємстві

Мета дослідження даного розділу полягає у визначенні економічної сутності основних засобів, здійсненні ряду модифікацій щодо обліку й амортизації основних засобів, що дає змогу знизити трудомісткість облікових робіт, скоротити документообіг і посилити контроль завдяки підвищенню рівня інформативності документів. З моменту введення нового Плану рахунків і Національних стандартів, за якими підприємства України ведуть бухгалтерський облік, пройшло немало часу, і це дало змогу виявити їх недоліки та переваги.

До переваг можна зарахувати зрозумілість вітчизняного обліку для іноземних інвесторів; узгодженість Плану рахунків з фінансовою звітністю; регламентацією основних ділянок обліку окремими положеннями, які дають змогу при його веденні використовувати різні варіанти й кожному підприємству обирати найефективніші для нього методи. Серед недоліків можна виділити велику трудомісткість трансформаційних процесів, а також те, що низка стандартів, зрештою, як і більшість законів в Україні, написані важкодоступною мовою і не є досить зрозумілими. В опублікованих нормативних актах не охоплено всіх без вийнятку питань, які виникли у зв'язку з реформуванням обліку основних засобів.

Досить дискусійним є визначення основних засобів у П(С)БО 7: це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально - культурних функій, очікуваний термін корисного використання яких більше ніж один рік або операційний цикл, якщо він більший за один рік.

Пояснення терміна «операційний цикл» у П(С)БО 7 не наведено. Проте у п. 4 П(С)БО 2 «Баланс» зазначено, що операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Таке визначення не повністю підходить, оскільки треба вимірювати очікуваний термін ворисного використання (експлуатації), а не вести відлік з моменту придбання запасів. Таким чином, П(С)БО 7 доцільно було б доповнити визначенням цього терміна й методикаи його використання. Адже підприємство може придбати активи у вигляді обладнання, інструменту, інвентарю і навіть будівлі, утримувати їх і навіть не використовувати деякий час. До моменту введення їх в експлуатацію вони обліковуватимуться в Балансі в рядку «Незавершене будівництво», а не на складі основних засобів. Звідси випливає, що у визначення основних засобів необхідно ввести доповнення такого змісту: основні засоби - це введені в експлуатацію матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально - культурних функій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше ніж один рік або операційний цикл, якщо він більший за один рік.

Потреба у внесенні коректив такого змісту зумовлена тим, що амортизація основних засобів починає нараховуватися в бухгалтерському обліку з наступного місяця після введення їх в експлуатацію. Хоча, знову ж таки, в П(С)БО 7 такої чіткості немає. У п. 29 стандарту зазначено, що «нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт став придатним для корисного використання». Однак придатним для користного використання може бути й обладнання, яке не потребує монтажу і зберігається на складі, а також інші види капітальних інвестицій. Таке визначення може спричинити формування неправильної думки на практиці стосовно того, що по капітальних інвестиціях теж можна нараховувати амортизацію. У зв'язку із зазначеним передостанній абзац п. 29 П(С)БО 7 треба викласти в такій редакції: « Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт було введено в експлуатацію».

Важливу роль при амортизації основних засобів відіграє вибір методу нарахування амортизації.

Найбільший вплив на вибір методу нарахування амортизації у практичній діяльності справляють такі фактори:

1. простота/складність методу та можливість його застосування;

2. вплив на собівартість продукції й вартість засобів у звітності;

3. кваліфікація працівника, уповноваженого вирішувати це питання;

4. наявність корпоративної політики у сфері нарахування зносу.

Не існує єдиної думки щодо найкориснішого або найдоцільнішого з методів. Тому в питання вибору методу нарахування амортизації можно виходити з двох позицій:

1. принцип обачності;

2. очікуваний спосіб отримання економічних вигід від використання об'єктів.

Принцип обачності. Найбільше принципу обачності відповідає метод зменшення залишкової вартості, який дає найбільшу суму амортизації в перші роки використання об'єкта. За ним ідуть метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод. За рівномірного випуску продукції показники виробничого методу наближаються до прямолінійного. У перші роки використання такий самий результат дає податковий метод.

Очікуваний спобів отримання економічних вигід від використання об'єктів. Як свідчить практика, при виборі методу амортизації часто відбувається нехтування цим критерієм. Доцільним вважаємо законодавче закріплення запропонованого алгоритму вибору амортизації залежно від типу основного засобу.

Запропонований алгоритм може застосовуватись практично на всіх підприємствах, крім сільськогосподарських. В основу покладено умовних поділ основних засобі на два типи:

1. безпосередньо зайняті у виробництві, допоміжні та обслуговуючі (рахунки обліку 104, 105, 106);

2. інші основні засоби, які переважно становлять інфраструктуру підприємства (рахунки обліку 102, 103, 107, 108, 109).

Стосовно першого типу об'єктів, то для всіх основних засобів, щодо яких є можливість достовірно та з мінімальними витратами визначити обсяг виробленої продукції, застосовується виробничий метод. Для транспортних засобів цей метод пропонується в обов'язковому порядку. Якщо ж визначити фактичну потужність важко або неможливо, то застосовується один з так званих прискорених методів, що сприятиме швидкому поверненню капітальних вкладень. Для цього всі засоби першого типу згруповано в три класи, в осному яких покладено швидкість зносу (насамперед, морального) та характер застосування. До першого класу зараховують високотехнологічні об'єкти - ЕОМ, периферійну техніку, інформаційні системи - та пропонують використовувати метод зменшення залишкової вартості, який показує найшвидшу динаміку амортизації. До другого класу зараховують основну масу виробничих об'єктів - різноманітні машини та устаткування, верстати, двигуни, пристрої - із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості, який за обсягами нарахованої амортизації показує усереднений результат серед трьох прискорених методів. Третій клас становлять допоміжні об'єкти - інструменти, прилади, офісне обладнання - з використанням кумулятивного методу.

До другого типу основних засобів (рахунки обліку 102, 103, 107, 108, 109) зараховано специфічні об'єкти, які можуть не брати безпосередньої участі у виробничому процесі, їх фактичну потужність важко визначити, та вони не становлять питому частину, основних засобів на підприємствах (крім сільськогосподарських). До цієї групи пропонуємо застосувати прямолінійний метод. Наступним моментом, який суттєво впливає на велечину нарахованої амортизації, є визначення строку корисного використання.

Надана свобода в цьому питанні призводить до того, що для однакового об'єкта на різних підприємствах такий строк може суттєво відрізнятись. Дослідження процесу нарахування амортизації в інших країнах свідчить, що прогресивним підходом є законодавчий поділ основних засобів на групи із встановленням строків корисного використання.

Іншим ключовим моментом є визначення ліквідаційної вартості основних засобів. Відсутність загальноприйнятої методики призвела да того, що цей показник оцінюється навмання і не грунтується на яких-небудь наукових засадах.

Виходячи з визначення ліквідаційної вартості, її можна розрахувати за формулою:

Л = (М * Ц - В) * (І/100) n,

де Л - ліквідаційна вартість;

М - кількість отриманих матеріальних цінностей від ліквідації об'єкта;

Ц - ціна за 1 отриманих від ліквідації матеріальних цінностей;

В - витрати, пов'язані з продажем/ліквідацією;

І - середній річний індекс споживчих цін протягом n років;

n - кількість років корисного використання об'єкта.

Зрозуміло, що індекс споживчих цін майбутніх років можна взяли лише прогнозний або скористатись усередненим показником за декілька останніх років. Але за умов високих темпів інфляції може скластись ситуація, коли розрахункова ліквідаційна вартість перевищить первісну. Тому неприпустимо зіставляти ліквідаційну (як майбутню) та первісну вартості при розрахунку амортизації.

Необхідно внести зміни до визначення ліквідаційної вартості, виклавшо його в такій редакції: ліквідаційна вартість - теперішня (поточна) сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційну вартість доцільно розраховувати лише для об'єктів, що знаходяться на рахунках 103, 104, 105 та мають у своїй структурі однорідну складову. Для всіх інших треба встановлювати ліквідаційну вартість у розмірі 1 гривня (це пояснюється тим, що для розвитку амортизаціїї методом зменшення залишкової вартості обов'язково потрібна ліквідаційна вартість, більша за 0).

Наведені рекомендації дають змогу встановити єдині підходи до нарахування амортизації на вcіх підприємствах та підвищити якість облікової інформації.

Первинна облікова інформація про наявність, рух, капітальний ремонт та інші операції щодо основних засоів відображається в численних спеціалізовних регістрах, постійні реквізити яких тотожні. Це не сприяє якісному веденню обліку, збільшує трудомісткість опрацювання та відображення інформації, створює певні труднощі у формування докумонтообігу і забезпечення необхідними видами бланків.

Проте сам факт складання акта і відкриття інвентарних карток свідчить про позитивний висновок комісії, адже при невідповідності технічним умовам об'єкт прийманню не підлягає й інвентарна картка не виписується. Таким чином, доповнивши інвентарну картку підписами членів комісії, можна скоротити форму ОЗ-1. А якщо ввести в неї ще й підписи здавача та одержувача, то при внутрішньому переміщення об'єктів можна скоротити форму ОЗ-2. Доповнення інвентарної картки підписами комісії з упровадження основних засобів після ремонту, реконструкції, модернізації, а також графою для відображення змін після таких операцій дає змогу скоротити форму ОЗ-3.

Здійснивши ряд модифікацій, можна одержати компактну конструкцію практично універсальної форми типу ”Інвентарна картка - акт обліку руху основних засобів”, що сприятиме не тільки зниженню трудомісткості облікових робіт і скороченню документообігу, а й посиленню контролю завдяки підвищенню рівня інформативності й наочності документів. Крім того, це дасть змогу одночасно вести облік стану об'єктів і документувати їх рух, починаючи з включення до складу основних засобів і завершуючи списанням їх з балансу підприємства.

Висновки

Виконавши дану курсову роботу можна зробити наступні висновки.

Для задоволення потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.

Невід'ємною умовою здійснення господарської діяльності є забезпечення підприємства одночасно з матеріальними і трудовими ресурсами, необхідними основними засобами - будівлями, спорудами, обладнанням, транспортними та іншими засобами.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємства, організації та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням стандартом) Бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.

Відповідно до П(с)БО № 7 ”Основні засоби” (затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 р. № 92) містить таке визначення основних засобів: основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [33].

Методи оцінки основних фондів залежать від джерел їхнього надходження на підприємство. Так, первісна вартість основних фондів, що надійшли за рахунок капітальних вкладень підприємства включає фактичні витрати на їхнє спорудження чи придбання, витрати на доставку й установку, а також суму ПДВ. Основні засоби, що надійшли від засновників у рахунок їхніх внесків у статутний капітал, оцінюються по вартості, обумовленої угодою сторін [1].

Якщо основні засоби, що були в експлуатації, отримані безоплатно від інших підприємств чи як субсидію урядових органів, то вони оцінюються по залишковій вартості.

У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних фондів кількісно збігається з вартістю основних фондів. Надалі, у міру участі основних фондів у виробничому процесі їхня вартість роздвоюється: одна її частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша -- виражає залишкову вартість діючих основних фондів [4].

Об'єктом дослідження даної курсової роботи виступає Публічне акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів». ПАТ «МКХП» є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

ПАТ «МКХП» має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; фірмовий, товарний знак (торгівельну марку) що затверджується Головою Правління і реєструється у встановленому законодавством порядку; штампи та круглу печатку зі своєю повною назвою та кодом за ЄДРПОУ, фірмовий бланк, а також інші необхідні реквізити. Товариство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власної господарської діяльності. Здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики.

В даному Товаристві нарахування амортизації основних фондів нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на строк корисного використання об'єкта основних фондів. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12 [8].

Важливою ділянкою облікової роботи є формування оптимальної облікової політики, під якою слід вважати сукупність обраних підприємством способів і процедур ведення бухгалтерського обліку, що не суперечать законодавчо встановленим принципам обліку й забезпечують реальної і достовірної інформації про фінансовий стан та результат діяльності суб'єкта господарювання.

Сутністю облікової політики слід вважати сукупність обраних підприємством способів і процедур бухгалтерського обліку, що не суперечать законодавчо встановленим принципам обліку та забезпечують одержання реальної інформації про фінансовий стан та результати діяльності суб'єкта господарювання. Для підвищення наукового обгрунтування вибору елементів облікової політики стосовно основних засобів доцільно застосування інформаційно - організаційної моделі їх аналізу [1].

У ПАТ «МКХП» облікова політика регулюється наказом ”Про облікову політику підприємства” від4 січня 2011 року.

Ведення обліку на підприємстві здійснює бухгалтер; бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Бухгалтерський облік ведеться відповідно Плану рахунків. Облік витрат підприємства ведеться на рахунках класу 9 ”Витрати діяльності”. Бухгалтерський облік ведеться за журнальною формою. Завдання з визначення строку корисного використання та вибору методу нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів покладено на постійно діючу інвентаризаційну комісію. На головного бухгалтера покладено відповідальність за недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації, контроль за виконанням цього наказу.