Економічна сутність нематеріальних активів

12„Нематеріальні активи”

- внесення до статутного капіталу інших підприємств

14„Довгострокові фінансові інвестиції”

12„Нематеріальні активи”

- здійснення благодійного внеску

977„Інші витрати звичайної діяльності”

92„Адміністративні витрати”

При вибутті раніше переоціненого нематеріального активу перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу:

Дт 423	„Дооцінка необоротних активів”	Кт 441	„Нерозподілений прибуток”

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається за формулою:

Фінансовий результат від вибуття нематеріального активу	=	Дохід від вибуття (за вирахуванням податків)	-	Залишкова вартість НМА та витрати, пов'язані з вибуттям

Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

Амортизація нематеріальних активів -- постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчуються з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом терміну корисного використання об'єкту нематеріальних активів амортизація його не зупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату діяльності підприємства [5, 77].

Амортизація нараховується протягом терміну корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують лінійний метод.

Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7 „Основні засоби”.

Загальна схема проводок по нарахуванню амортизації зображена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

6

Рисунок 1. Загальна схема обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах

Роздивимося для прикладу два методи нарахування амортизації нематеріальних активів: прямолінійний -- найбільш поширений для цієї категорії активів, і виробничий -- найбільш раціональний у випадках, коли використання об'єкта НМА можна прив'язати до випуску конкретного виду продукції.

При застосуванні прямолінійного методу амортизація нараховується виходячи з терміну корисного використання НМА. Якщо цей термін визначити неможливо, то норма амортизаційних відрахувань установлюється виходячи з терміну 20 років, але не більше терміну діяльності самого підприємства. Цей метод може застосовуватися до будь-яких видів нематеріальних активів, а до гудволу -- обов'язково.

При застосуванні виробничого методу встановлюється натуральний показник обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), запланований для виконання протягом терміну використання об'єкта НМА. У залежності від фактично виконаних у звітному періоді обсягів, відношення цих обсягів до планового (прогнозованого), нараховується амортизація. У порівнянні з прямолінійним виробничий метод не потребує розрахунку річної суми амортизації.

Цей метод застосовується до активів, головним фактором у зносі яких є періодичність їхнього використання. Такими нематеріальними активами можуть бути права на об'єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права. Обсяги виробництва продукції і надання послуг, обсяги виготовлення (тиражування) компакт-дисків, відеокасет і друкарських видань прямо пов'язуються з нарахуванням амортизації відповідних НМА.

Що стосується терміну корисного використання нематеріальних активів, який обмежується П(С)БО 8 двадцятьма роками, варто зауважити, що МСБО 38 дозволяє при визначених обставинах збільшувати цей термін. Так, щодо випадків збільшення терміну корисного використання НМА в пункті 83 даного стандарту зазначено на необхідність надання переконливих доказів того, що об'єкт НМА може понад двадцять років використовуватися для одержання економічних вигод. При цьому потрібно розкрити причину спростування припущення, що термін корисного використання не може бути більше двадцятьох років, і зазначити фактори, що сприяють збільшенню цього терміну. У МСБО 38 приводяться конкретні приклади таких випадків: придбання права на виробництво електроенергії на ГЕС протягом шістдесятьох років, придбання права на експлуатацію автотраси з утриманням дорожнього збору протягом тридцятьох років. Мабуть, є й інші приклади.

Взагалі, ні для кого не таємниця, що вітчизняна методика обліку амортизації досить недосконала. Це особливо помітно на прикладі такого „неординарного” виду необоротних активів, як нематеріальні.

Аналіз вітчизняної і зарубіжної практики обліку дозволяє додатково виділяти інші методи амортизації нематеріальних активів, які застосовуються у різних країнах і можуть бути досить корисними для вдосконалення методики нарахування і обліку амортизації нематеріальних активів на Україні.

Одним із найцікавіших з них є метод, який базується на тому, що нематеріальний актив є немонетарним активом без фізичної субстанції, тому за бухгалтерським принципом суттєвості нарахована амортизація може прямо списуватися в дебет рахунку „Адміністративні витрати” з кредиту рахунку „Нематеріальні активи”. На практиці завдяки цьому можна спрощувати облік нематеріальних активів, зокрема на підприємствах, де знаходиться небагато об'єктів нематеріальних активів.

2.3 Відображення інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємства

Необхідно пам'ятати, що в умовах конкуренції та високої цінності нематеріальних активів керівництво підприємства повинно приймати заходи для захисту, включаючи фізичну охорону, своєї промислової та іншої інтелектуальної власності.

Наприклад, стосовно промислових таємниць або „ноу-хау” необхідно обов'язково призначити осіб, які б відповідали за збереження інформації, що містить „ноу-хау”; обмежити коло осіб, які мають доступ до цієї інформації; розробити посадові інструкції для осіб, які зберігають таку інформацію; порядок доступу та ознайомлення з „ноу-хау” тощо.

Одним з шляхів контролю за збереженням об'єктів нематеріальних активів є проведення своєчасної і правильної інвентаризації.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94 № 69 [13, 23].

При проведенні інвентаризації нематеріальних активів необхідно перевірити:

- документальне оформлення нематеріальних активів;

- наявність документів, які підтверджують права власності на нематеріальні активи або права на їх використання;

- термін володіння правами та інші документально підтверджені умови закріплення прав власності чи прав використання даних об'єктів;

- порядок оформлення режиму службової та комерційної таємниці щодо нематеріальних активів групи „ноу-хау”;

- перевірка правильності нарахування амортизації.

Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік, а саме:

- рахунків за „ноу-хау” відповідно до договору власника;

- договору й актів про прийняття наукових і конструкторських розробок;

- рахунку на оплату вартості майнового комплексу, придбаного на аукціоні, і подальшого розрахунку суми гудволу за наявності різниці між ціною придбання і вартістю активів підприємства;

- рахунків за роботи із створення програмного забезпечення;

- патенту на винахід;

- свідоцтва на знак для товарів і послуг;

- патенту на промисловий знак;

- патентів на сорт рослин або породу тварин;

- авторського договору або договору з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі.

На підставі відповідних документів інвентаризаційна комісія перевіряє вартість нематеріальних активів, термін їх використання, суму нарахованого зносу, залишкову вартість та інші дані по кожному об'єкту. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також об'єктів, по яких в облікових регістрах міститься неповна інформація або взагалі вона відсутня, комісія складає окремий інвентаризаційний опис і оформляє протокол.

По результатах інвентаризації в обліку робляться наступні проводки (табл. 2):

Таблиця 2

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума
	Дебет	Кредит
Надлишки нематеріальних активів
Оприбутковано на баланс надлишки нематеріальних активів, виявлені при інвентаризації	12„Нематеріальні активи”	719„Інші доходи операційної діяльності”	сума об'єкту НМА, виявленого при інвентаризації
Нестача нематеріальних активів
Винна особа не встановлена	947„Нестачі і втрати від псування цінностей”	12„Нематеріальні активи”	сума нестачі НМА
	072„Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”		сума нестачі НМА
Винна особа встановлена	133„3нос нематеріальних активів”	12„Нематеріальні активи”	сума зносу НМА
	976„Списання необоротних активів”	12„Нематеріальні активи”	сума залишкової вартості НМА
	375„Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”	716„Відшкодування раніше списаних активів”	сума, що підлягає відшкодуванню (фактична нестача)
	375„Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”	719„Інші доходи операційної діяльності”	Розрахунок
	716„Відшкодування раніше списаних активів”	642„Розрахунки за обов'язковими платежами”	сума, що підлягає сплаті до бюджету
Нестача НМА сталася внаслідок крадіжки (якщо винна особа не встановлена) або інших надзвичайних подій	99„Надзвичайні витрати”	12„Нематеріальні активи”	сума вартості НМА
	977„Інші витрати звичайної діяльності”	12„Нематеріальні активи”	сума нестачі НМА

3. Надання рекомендацій підприємству щодо обліку нематеріальних активів

Перехід України на нові облікові принципи та методи вивчення бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів спричинив зміни в організації та методології обліку, а також у порядку складання фінансової звітності. Вивчення досвіду пострадянських країн, що перейшли на міжнародні стандарти із врахуванням історичних традицій, сприятиме вдосконаленню національної облікової системи.

Національні стандарти пострадянських країн щодо бухгалтерського обліку нематеріальних активів визначають правила формування в обліку інформації про нематеріальні активи та порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Згідно з національними стандартами пострадянських країн нематеріальний актив розглядається як немонетарний актив, який можна ідентифікувати без фізичної субстанції та утримувати для використання у виробництві чи постачанні товарів або послуг, а також для передачі в оренду іншим сторонам чи для адміністративних цілей.

У більшості пострадянських країн, крім України, до нематеріальних активів відносяться: придбана ділова репутація (гудвіл) та організаційні витрати, пов'язані зі створенням юридичної особи.

Поняття нематеріального активу потребує чіткого визначення для розрізнення з поняттям “гудвіл”. Існує внутрішня створена ділова репутація і ділова репутація, яка виникає при об'єднанні підприємств. Внутрішня ділова репутація не визнається нематеріальним активом і не відображається в обліку як актив, оскільки не є ідентифікованим ресурсом, не контролюється підприємством і не може бути надійно оцінена. Ділова репутація як актив виникає і відображається в обліку тільки при купівлі іншого підприємства як майнового комплексу. Різниця між сплаченою сумою та вартістю придбаних активів і зобов'язань є діловою репутацією.

В Україні гудвіл, згідно з П(С)БО 19 “Об'єднання підприємств”, був вилучений зі складу нематеріальних активів і обліковується окремо на рахунку 19 “Гудвіл”. Проте при придбанні іншого підприємства гудвіл, що виникає, є сукупністю нематеріальних чинників.

Організаційні витрати, які включаються до складу нематеріальних активів у більшості пострадянських країн, у вітчизняній практиці не відносяться до нематеріальних активів, оскільки вони напряму не пов'язані з отриманням від них економічних вигод.

Найбільш докладно умови визнання нематеріальних активів наведено у

П(C)БО 14/2000 “Облік нематеріальних активів”, згідно з яким актив визнається нематеріальним, якщо виконуються одночасно такі умови:

- відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;

- можливість ідентифікації від іншого майна;

- використання у виробництві продукції при виконанні робіт або надання послуг для управлінських потреб підприємства;

- використання протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він довший за 12 місяців;

- підприємством не передбачається перепродаж майна;

- здатність приносити економічні вигоди (дохід) у майбутньому;

- наявність оформлених документів, які підтверджують існування самого активу і виняткового права у підприємства на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договори придбання патенту, товарного знаку тощо) [8, 59].

Також існують відмінності у обліку нематеріальних активів після первісного визнання. Нематеріальні активи після первісного визнання можуть обліковуватися двома методами: за первісною вартістю та за переоціненою вартістю, що є допустимим альтернативним порядком обліку.

Згідно з п. 19 П(С)БО 8 підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

Можна стверджувати, що окремі питання з методики бухгалтерського обліку нематеріальних активів у національних стандартах бухгалтерського обліку пострадянських країн висвітлюються більш докладно, ніж в Україні, тоді як певні питання потребують подальшого удосконалення. Тому доцільно розробити методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, що сприятиме полегшенню тлумачення окремих складних та проблемних питань з методології бухгалтерського обліку цих активів та прискоренню процесу приведення вітчизняної облікової системи до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів.

Висновки

У даній роботі наведене теоретичне узагальнення вітчизняної методології обліку нематеріальних активів, які на сьогодні залишаються достатньо новим і маловивченим аспектом облікової практики.

Важливим є розуміння, що нематеріальні активи як економічна і облікова категорія характеризується такими основними взаємообумовленими і взаємопов'язаними компонентами, як:

– відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури;

– корисність в реалізації цілей по виробництву продукції (наданню послуг, виконанню робіт) і в управлінні самою фірмою (підприємством);

– перспективність отримання прибутку не тільки в даний момент часу, але і в майбутніх періодах господарської діяльності.

Призначення активів, які можуть увійти до складу нематеріальних, достатньо широке. Тим більше, що Планом рахунків передбачений рахунок 127 „Інші нематеріальні активи”, з приводу якого ще ніхто не визначився.

Доводиться визнати, що об'єкти нематеріальних активів на сьогоднішньому етапі розвитку облікової реформи потребують грамотно проведеної класифікації. Так, розподіл нематеріальних активів по групах, який подається у п. 5 П(С)БО 8, не відповідає чинним Указу Президента України від 22.06.94 № 324/94, Постанові КМУ від 22.05.2001 № 543 та ін.

Виходячи з вищесказаного і спираючись на теоретичний аналіз можна істотно розширити склад активів, які включаються в баланс як нематеріальні, згідно з вимогами міжнародних стандартів. Крім того, нематеріальні активи як об'єкт обліку можна згрупувати, виходячи з таких ознак: за термінами корисного використання, за ступенем ідентифікації, за ступенем правової захищеності тощо.

Розходження в оцінці нематеріальних активів між П(С)БО і міжнародною практикою полягає щодо включення витрат на сплату процентів в первинну вартість нематеріальних активів. Зокрема, за міжнародною практикою бухгалтерського обліку в собівартість нематеріальних активів повинні включатися будь-які виграти на підготовку активу до використання за призначенням, які безпосередньо відносяться до нього. Серед вітчизняних науковців досі ведуться дискусії з приводу доцільності такого включення.

Порівняння методики відображення операцій з нематеріальними активами в Україні за новим Планом рахунків і країнах з розвиненою ринковою економікою засвідчує істотні відмінності національного рахівництва на рахунку 12 „Нематеріальні активи” і Міжнародних стандартів, які передбачають ведення обліку на рахунках нематеріальних активів за їх видами: „Промислова власність”, „Інтелектуальна власність”, „Права користування природними ресурсами” тощо.

Невизначеність отримання економічної вигоди за рахунок використання нематеріальних активів і особливість їх моральної амортизації диктує необхідність перегляду вітчизняної методології нарахування амортизації для забезпечення об'єктивності інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності і правильності прийняття рішень щодо використання нематеріальних активів. Напрямками такого перегляду можуть бути:

- розширення переліку методів амортизації, які можуть використовуватись підприємствами, зокрема шляхом включення у П(С)БО загальновживаних у світовій обліковій практиці методів;

- надання свободи підприємствам у визначенні термінів корисного використання нематеріальних активів.

Список використаних джерел

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV.

2. Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.99 № 2132-II.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291.

4. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / Під ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -- 3-тє видання, перероблене і доповнене. -- Житомир: ЖІТІ, 2001. -- 627 с.

5. Голов С. Учет нематериальных активов согласно МСБУ // Бухгалтерский учет и аудит. -- 1999. -- № 7-8. -- С. 42-49.

6. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках: Навчальний посібник. -- 3-тє видання, доповнене --

7. Грачева Р. Прочие необоротные активы: бухгалтерский учет // Специальное приложение к еженедельнику «Д-т К-т». -- К.: Пресса Украины, 2001. -- 114 с.

8. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учебное пособие для студентов вузов. -- 5-е издание, дополненное и переработанное. -- К.: А.С.К., 2001. -- 848 с.

9. Курсом реформ -- учет 2000: учебно-практическое пособие. В 2 частях. Часть 1 // Баланс. Библиотека бухгалтера. -- Днепропетровск: «Баланс-Клуб», 2000. -- 336 с.

10. Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. -- 5-те видання, доповнене. -- Х.: Фактор, 1999. -- 180 с.

11. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець. О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге видання, доповнене і перероблене -- Житомир: ЖІТІ, 2001. -- 576 с.

12. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч. 5. -- Луганськ: „Промдрук” ДСД „Лугань”, 2000. -- 336 с.

13. Петрова С. Бухгалтерський облік гудволу // Вісник НБУ. -- 2001. -- № 7 (65). -- С. 52-53.

14. Посібник з переходу на нову систему бухгалтерського обліку: нове видання / USAID, IBTCI, ФПБАУ. -- К.: „Преса України”, 2000 -- 304 с.

Додаток 1

Размещено на http://www.allbest.ru/

6

Додаток 2

Структура рахунку 12 „Нематеріальні активи”

Субрахунки	Види нематеріальних активів
121„Права користування природними ресурсами”	Права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище
122„Права користування майном”	Права користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо
123„Права на знаки для товарів і послуг”	Права на товарні знаки, торговельні марки, фірмові назви тощо
124„Права на об'єкти промислової власності”	Права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, „ноу-хау”, захист від недобросовісної конкуренції тощо
125„Авторські і суміжні з ними права”	Права на літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо
126„Гудвіл”	Перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів і зобов'язань на дату придбання
127„Інші нематеріальні активи”	Права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо

Додаток 3

Оцінка нематеріальних активів у обліку та звітності по П(С)БО 8

Дата здійснення оцінки	Нематеріальний актив
	створений власними силами	отриманий іншим шляхом
		з оплатою грошовими коштами	в обмін на подібний актив	в обмін на неподібний актив	безплатно	як внесок до статутного капіталу	при об'єднанні підприємств
В обліку
При первісному визнанні (на дату здійснення господарської операції)	Первісна вартість
	Прямі витрати на оплату праці + + прямі матеріальні витрати + + інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням цього активу	Ціна придбання - - отримані знижки + + непрямі податки та мита, що не відшкодовуються + + інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням активу та доведенням його до стану придатності для використання за призначенням	Залишкова вартість переданого активу (якщо вона дорівнює справедливій)	Справедлива вартість переданого активу (якщо вона менше його залишкової вартості)	Справедлива вартість переданого активу +(-) отримана (передана) сума грошових коштів	Справедлива вартість	Справедлива вартість, узгоджена з засновниками (учасниками)	Справедлива вартість
В обліку (подальші витрати)
Протягом звітного року	Первісна вартість нематеріального активу + Витрати на удосконалення нематеріальних активів, підвищення їх можливостей і терміну корисної експлуатації, які сприяють збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод
У фінансовій звітності (балансі)
На дату балансу	Балансова вартість = Первісна (переоцінена) вартість - Знос (переоцінений знос)

Додаток 4

Документальне оформлення нематеріальних активів

Додаток 5

Журнал-ордер № 13

за _________ 200__ року

№ запису	Підстава і зміст запису	З кредиту рахунку 12 у дебет рахунків	Разом по кредиту 12
		13	16	37	42	94	97	99
1	Акт приймання-передачі
2	Акт приймання-передачі
3	Довідка бухгалтерії
4	Акт переоцінки
5	Довідка бухгалтерії
6	Акт приймання-передачі
7	Акт ліквідації
РАЗОМ:

Додаток 6

Журнал-ордер № 15

за _________ 200__ року

№ запису	Підстава і зміст запису	З кредиту рахунку 19 у дебет рахунків	Разом по кредиту 19
		14	37	385	та інші
1	Розрахунок бухгалтерії
2	Розрахунок бухгалтерії
3	Розрахунок бухгалтерії
РАЗОМ:

Размещено на Allbest.ru